Структурно-семантичний підхід до класифікації найменувань китайських реалій подається за теорією П.С. Вовк про словозвукову формулу слова [Вовк П.С].

Таблиця 1. Структурно-семантичний підхід до класифікації реалій

Дисертація завершується загальними висновками.

1. Формування навичок розрізнення у китайському лінгвокраїнознавчому тексті лексики на позначення реалій є вагомою складовою навчального процесу синологів, оскільки ці вміння є важливими складовими розуміння культури цивілізації Китаю. Поняття “слова-реалії” визначаємо в такий спосіб: ”найменування реалій - це моно- і полілексемні одиниці, лексичне значення яких містить (у плані бінарного зіставлення мов) традиційно закріплений за ним комплекс етнокультурної інформації, чужої для мови-рецепієнта”.

2. Слід враховувати відмінність найменування реалії від терміна. Слова на позначення реалій можуть набувати у процесі мовного розвитку вузькоспеціалізованого характеру, тобто термінологізуватися. Однак, термін не відбиває етноспецифіку лінгвокультурного середовища і має суто функціональне навантаження, у той час як слово-реалія передає специфіку конкретної культури.

3. Аналіз фонетичних та структурно-граматичних особливостей функціонування слів на позначення реалій пов'язаний із усвідомленням того, що є основною одиницею лексичної системи китайської мови, а саме первинна лексема, або так званий „юйсу” УпЛШ, мовний елемент, адже китайська мова кардинально відрізняється передусім тим, що первинна лексична одиниця є одночасно і морфемою, і складом, і словом, що графічно втілюється відповідним ієрогліфом. Первинні лексеми можуть бути одно- і багатоскладовими. Більшість із них у процесі словотвору використовують словотворчі суфікси. За своєю частиномовною природою слова на позначення реалій є іменниками через денотативність значення.

5. Аналіз структури найменувань реалій на морфемному рівні показав, що вони можуть реалізовуватися не тільки як однокомпонентні, але й як багатокомпонентні мовні одиниці. Значну частину складають саме двокомпонентні слова. Багато слів-реалій утворилося за рахунок додавання до вихідного слова спеціального граматичного елемента - суфікса. Найбільш розповсюдженим суфіксом є суфікс ЧУ zi з загальним значенням предметності. У службовій суфіксальній функції часто виступає суфікс Н· tou, який пов'язаний з предметами круглої або циліндричної форми, та суфікс ¶щ er.

6. В основу розробленої класифікації лексики на позначення соціально-побутових реалій китайської мови покладено предметно-тематичний критерій. Предметно-тематична класифікація найменувань реалій здатна охопити величезний масив слів-реалій, які чітко і послідовно розподіляються за рубриками. Окрім того, предметний розподіл є основним при укладанні лінгвокультурологічних посібників та культурознавчих лексикографічних джерел, адже він не має обмежень ані за часовими, ані за місцевими факторами. У дослідженні запропонований також новий підхід до класифікації слів-реалій китайської мови, який грунтується на їх структурно-семантичних характеристиках. З огляду на самобутність типології та графічної системи китайської мови цей підхід може виявитися перспективним щодо подальшої розробки.

7. Підсумком дослідження є нижчевикладене:

- визначення типових характеристик слів-реалій на різних рівнях мовної системи китайської мови;

- аргументація розподілу масиву найменувань реалій китайської мови за критеріями;

- створення предметно-тематичної класифікації лексики на позначення китайських соціально-побутових реалій.

8. Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми лексики на позначення реалій у системі безеквівалентної лексики. Одержані результати доводять необхідність подальшого теоретичного й експериментального дослідження даної проблеми. Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані у подальших дослідженнях, пов'язаних з проблемами класифікації безеквівалентної лексики в системі китайської мови, а саме: у функціонуванні лексики на позначення реалій у контексті літературного твору, у дослідженні стилістичних функцій; у визначенні асоціативних кореляцій безеквівалентної лексики в китайській культурі; у способах перекладу безеквівалентної лексики з китайської українською. Крім того, запропонований матеріал (практична частина роботи додатки) може бути використаний при створенні посібників і підручників з лінгвокраїнознавства та лінгвокультурології Китаю.

китайський мова реалія побутовий

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях

1) Принципи адекватного перекладу текстів художньої літератури // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка: Східні мови та літератури. - 2000. - № 4, С. 19-21.

2) Історико-культурний підхід до проблеми передачі китаємовних реалій // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка: Вісник сходознавства. - 2003. - №7, С. 123-127.

3) Лексика, що позначає соціально-побутові реалії у сучасній китайській мові // Мовні та концептуальні картини світу. - 2004. - № 10, С. 225-232.

4) Реалії китайської мови соціально-побутового характеру як компонент соціально-історичного і національно-культурного контексту // Мовні та концептуальні картини світу. - 2005. - № 14, С. 161-164.

АНОТАЦІЯ

Карпенко Г.А. Лексико-граматичні та структурно-стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально-побутових реалій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13. - мови народів Азії та Африки, аборигенів Америки та Австралії. Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено питанням окреслення понятійних меж терміна “cлово-реалія”, дослідженню його походження і місця серед інших етноспецифічних лексичних утворень, відмежуванню слова-реалії від близькоспоріднених лінгвістичних термінів. Виявлені шляхи походження лексики на позначення реалій і термінів в китайській мові, визначені фонетичні, структурно-семантичні, граматичні, лексичні та стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально-побутових реалій, встановлені можливі критерії їх класифікації та виконано розподіл значного масиву найменувань реалій за предметно-тематичними групами. У роботі висунуто також вимоги щодо виокремлення лексики на позначення реалій з-поміж безеквівалентної лексики. Визначено специфічні структурно-граматичні характеристики тієї чи іншої тематичної групи найменувань соціально-побутових реалій китайської мови. Доведено доцільність класифікації корпусу найменувань реалій за предметно-тематичним принципом, а не за часовим або місцевим критеріями. Надано рекомендації щодо найкращого способу передачі лексики, яка позначає реалії, а саме щодо їхнього транскрибування.

Ключові слова: слова на позначення реалій, термін, безеквівалентна лексика, національно-культурний компонент, національний колорит, ченьюї (сталі фразеологічні словосполучення), діалектна лексика.

АННОТАЦИЯ

Карпенко А.А. Лексико-грамматические и структурно-стилистические особенности слов, обозначающих китайские социально-бытовые реалии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии и Африки, аборигенов Америки и Австралии. Институт востоковедения им. А.Крымского НАН Украины. Киев, 2006. Диссертация посвящена исследованию лексики, обозначающей китайские социально-бытовые реалии - важного этнокультурного компонента безеквивалентной лексики и их граматическим, структурным и стилистическим особенностям. Актуальность исследования обусловлена необходимостью обучать синологов особенностям национально-специфической лексики китайского языка и все еще недостаточной разработкой теоретических и практических основ данной проблемы в современной синологии.

Предметом исследования стало место лексики для обозначения реалий в системе безэквивалентной лексики, изучены основные лингвистические работы украинского и мирового языкознания по проблеме такого пласта безэквивалентной лексики как слова, обозначающие реалии, исследована национально-культурная наполненность термина “cлово-реалия”, определены критерии дифференциации слов, отличающие лексику, идентифицирующую реалии, от других проявлений этноспецифической лексики, в частности от лакун, алиенизмов, этнографизмов, оказионализмов. Проанализированы критерии дифференциации лексики для идентификации реалии и термина, в частности, заключающиеся в наличии в семе понятия “слово-реалия” национальной специфики, при отсутствии таковой у термина, а также в разных источниках возникновения - слов для обозначения реалий - в общенародной среде и терминов - в специфическом аспекте языка в связи с необходимостью обозначать научные и технические понятия.

Установлено, что фонетические особенности передачи подобной лексики обусловлены спецификой китайской фонетической системы, рекомендуемым способом передачи слов, идентифицирующих реалии, является транскрипция, а в случае недостаточной информационной наполненности - функциональный или контекстуальный аналог. Морфологической особенностью лексики, обозначающей реалии, является наличие словообразовательных суффиксов, таких как er, tou, zi. Лексическая наполненность термина “cлово-реалия” обусловлена его предметным значением, так как реалии призваны обозначать этноспецифические предметы материальной культуры, передающие колорит народа или этнической группы. Грамматическим показателем такой части безэквивалентной лексики, как наименования реалий, так и остальной массы существительных в китайском языке является нейтральность в отношении рода, числа, наличия видо-временных показателей (следует, однако, принимать во внимание, что в китайском языке классификация слов является достаточно относительной в связи с аморфностью частей речи). Структурно слова, означающие реалии, в основном массиве представлены двусложными словами, которые на 80% преобладают над односложными словами. В отношении реалий односложные слова представлены архаизмами и историзмами. Что касается многосложных слов для обозначения реалий, состоящих из 4-5 компонентов, то они не так значительны. Стилистической спецификой лексики, представляющей реалии, является их значительное выделение в контексте и воссоздание с их помощью определенной временной или культурной атмосферы. В качестве типологической классификации предложена предметно-тематическая ввиду ее наглядности. Она позволяет охватить значительное количество рубрик вне зависимости от временных или географических ограничений.

Ключевые слова: слова, обозначающие реалии, термин, безэквивалентная лексика, национально-культурный компонент, национальный колорит, ченьюи (устойчивые фразеологические комплексы), диалектная лексика.

ABSTRACT

Karpenko G.A. Lexico-grammatical and structural-stylistic peculiarities of the words denoting Chinese daily-routine realias. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Philological Studies on the speciality 10.02.13. - The languages of peoples of Asia and Africa, natives of America and Australia. - A. Krymsky Institute of Oriental Studies of NAS of Ukraine. Kyiv, 2006.

The thesis deals with the problem of clarifying the limits of the linguistic term “realia”. In the work the research of its origin has been provided, the niche of the words defining realias among other ethno-specific lexical formations has been defined, differentiation between words denoting realias and other imminent linguistic categories, such as terms has been analyzed. The ways of non-equivalent vocabulary and terms penetration into the Chinese language and these linguistic units origin has been researched. The thesis also deals with definining of phonetic, structural, semanthic, grammar, lexical and stylistic peculiarities of the words nominating Chinese social and daily-routine realias. Finally possible criteriae of classifying this specific vocabulary has been stated. It has been proved that the most appropriate criteria of systematization and classification of words denoting realias is the thematic\topic (subject) criteria. The work also provides demands in order to differentiate words denoting realias from non-equivalent cultural vocabulary. Specific structural and grammar characteristics of certain thematic groups of the vocabulary identifying Chinese social and daily-routine realias have been described. Subject (topic) criteria has been given given preference over local (geographical) and time ones. Recommendations concerning the best way of interpreting non-equivalent words (realias) have been presented, e.g. transcription.

Key words: word denoting realia, term, non-equivalent vocabulary, national-cultural component, national colouring, fixed phraseologic construction (Chinese chengyu), dialect vocabulary.

Размещено на Allbest.ur