Зіставний аналіз категорії авторизації в українській та англійській мовах: структура та семантика

4. За характером оформлення авторизованої структури виділяються три типи взаємодії авторизувальної (модусної) та авторизованої (диктумної) частин у досліджуваних мовах: 1) авторизована модель включає авторизувальну; 2) авторизувальна модель охоплює авторизовану; 3) автономне існування авторизувальної та авторизованої моделей.

5. Функціональний вияв категорійних форм авторизації в українській та англійській мовах характеризується наявністю ядра, напівпериферії та спектрально-периферійної зони. Ядро наповнене категорійними формами - виразниками формальної повноти та семантичної однозначності категорії. В обох досліджуваних мовах ядро репрезентоване складнопідрядним реченням з'ясувального типу. Суб'єкт авторизації в обох досліджуваних мовах виконує в реченні роль підмета або непрямого додатка, що залежить від семантики авторизувального дієслова.

6. Напівпериферійні зони категорії авторизації вміщують форми, через які експлікується семантика категорії. В обох досліджуваних мовах напівпериферійні зони репрезентовані універсальними засобами вторинної предикації. В англійській мові такі засоби визначають не тільки формально виражене поліпредикативне, але й полісуб'єктне ускладнення. В українській мові - формально виражене поліпредикативне ускладнення.

Виразниками категорійної семантики в українській мові є напівпредикативні дієприслівникові, дієприкметникові, іменні звороти (відокремлені означення та прикладки), авторизувальні синтаксеми (прийменниково-іменникові, займенникові, прикметникові форми), напівповпозначні дієслова-зв'язки виявлення, називання тощо.

В англійській мові напівпериферію складають конструкції зі складним додатком. Такі авторизовані структури є результатом згортання диктумої частини, що в ядерних виявах була виражена підрядною з'ясувальною частиною. Реалізація вторинного предиката залежить від семантики первинного. Переважна більшість структур вторинної предикації виражена інфінітивом (45,7%). Реалізація вторинного предиката дієприкметником (Participle I) спостерігається після дієслів на позначення сприйняття органами чуттів; герундієм та недієслівними частинами мови - після дієслів на позначення розумової діяльності та оцінки. Інший спосіб модифікації авторизувального маркера в англійській мові пов'язаний з ускладненням присудка конструкції шляхом уведення до його складу дієслів суб'єктивно-модальної семантики.

Показовим є те, що введення авторизувального маркера в речення в обох мовах спричиняє порушення „структурної симетрії” авторизувальної й авторизованої частин. Однак така зміна в англійській мові відбувається на користь авторизувальної, а в українській мові - авторизованої.

7. В обох досліджуваних мовах периферія, одиниці якої позбавлені експліцитного маркера авторизації, диференціюється на зони, що репрезентовані: вставними конструкціями на позначення джерела повідомлення, модальними дієсловами, вставними модальними словами, прислівниками та прикметниками оцінної семантики, конструкціями з пасивно-дієслівними ускладненнями в англійській мові, модально-оцінним іменним компонентом у складі присудка безособового речення, напівповнозначними дієсловами-присудками у структурі складнопідрядної конструкції та простому реченні.

Найбільш наповненими кількісно в українській мові є ядро (52% авторизованих одиниць), в англійській мові - периферія (60% авторизованих одиниць), що є матеріальним підтвердженням посилення тенденції англійської мови до імпліцитного вияву суб'єкта авторизації.

8. Багаторівневі конструкції авторизації є результатом потенційної спроможності семантичного ускладнення висловлення авторизувальними значеннями, що безпосередньо пов'язано зі здатністю до варіативного структурування, згортання чи розгортання авторизувальної рамки. Наявність двох і більше авторизувальних компонентів не завжди спричиняє формальне ускладнення речення. Вибір засобів авторизації в таких моделях визначається комунікативно-прагматичними інтенціями мовця: його намаганням добирати чи самостійно творити саме той засіб, який є стилістично багатшим в аспекті мовної етики, найбільш економним і зручним у вживанні; прагненням автора висловлення виділяти, актуалізувати певний елемент.

9. На синтаксичному рівні у вираженні категорійних форм авторизації простежується постійна „конкуренція” засобів вияву, що реалізується, з одного боку, як їхня взаємопідтримка, дублювання, а з іншого - як відношення їхньої взаємокомпенсації. При цьому взаємокомпенсація мовних засобів виявляється при внутрішньомовному та при міжмовному зіставленні й забезпечує адекватне вираження ідентичної інформації досліджуваними мовами.

10. Семантичну типологію категорійних значень авторизації визначає семантика авторизувального предиката. З огляду на це, виділено авторизацію сприйняття, пізнання й оцінки, мовлення. Авторизувальні предикати виражають різні ступені пізнання та по-різному авторизують висловлення. З огляду на „джерело інформації”, пропозиції, сформовані предикатами сприйняття, думки, мовлення, самі у висловленні постають джерелом інформації для слухача; пропозиції, сформовані предикатами знання, передбачають включення в семантичну структуру додаткового (факультативного) компонента „джерело інформації”, що є зовнішнім щодо суб'єкта-авторизатора. Зважаючи на ступінь вірогідності інформації (її верифікації) предикати сприйняття, за винятком предикатів здаватися, чутися, to seem, вводять пропозиції з високим ступенем вірогідності, предикати пізнання та мовлення вводять як верифіковані, так і неверифіковані пропозиції. Тісний зв'язок авторизації та персуазивності визначається тим, що предикати сприйняття та знання вводять пропозиції достовірні, з погляду мовця, предикати думки та мовлення - як достовірні, так і недостовірні пропозиції. Предикати сприйняття вводять першочергово пропозиції-події, предикати пізнання та мовлення характеризують авторизовану (диктумну) пропозицію як факт. Поширеним у семантиці категорії авторизації є явище синкретизму, внаслідок тісного зв'язку перцептивного, ментального пізнання дійсності, інтерпретації й оцінки побаченого, почутого, пізнаного.

Перспективним вважаємо розгляд категорії авторизації з погляду прагматики, де вона постає не лише як структурно-семантична заданість, не лише як функція, що супроводжує зміст висловлення, а як явище, в основі якого лежить спеціальний відбір засобів мови (мовлення) для найточнішого вираження деякого оцінного чи модального значення, різних відтінків персуазивності.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Авторизоване сприйняття в українській та англійській мовах // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Вип. 14. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С.175-181.

2. Авторство: науково-термінологічна парадигма // Вісник Харківського націон. ун-ту. Серія Філологія. - Вип.42 - Харків, 2004. - С.55-58.

3. Багаторівневість конструкцій авторизації // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - Т.7. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. - С. 187-193.

4. Кореляція понять авторизації й модусно-диктумного членування речення // Українське мовознавство. - Вип.27-28. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - С.81-84.

5. Поняття про суб'єкт авторизації // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Вип.12. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.154-160.

Анотації

Ригованова В.А. Зіставний аналіз категорії авторизації в українській та англійській мові: структура та семантика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2006.

У дисертації на матеріалі сучасної української та англійської мов здійснюється зіставно-типологічний аналіз функціонально-семантичної категорії авторизації. Досліджено 2108 українських та 2182 англійських авторизованих речень. Визначено кваліфікаційні й класифікаційні ознаки категорії авторизації; простежено парадигматичні зв'язки досліджуваної категорії в системі категорій української та англійської мов; досліджено етапи редукції структурно-семантичних компонентів авторизації з урахуванням специфічних ознак варіативності зредукованих елементів в українській та англійській мовах; встановлено ядерні, напівпериферійні, спектрально-периферійні зони категорії авторизації в порівнюваних мовах; визначено спільні та відмінні ознаки функціонування структурно-семантичних компонентів авторизації в порівнюваних мовах; проаналізовано багаторівневі вияви авторизації в українській та англійській мовах; встановлено семантичну типологію категорійних значень; детальному аналізу піддано синкретичні вияви категорійних значень у досліджуваних мовах.

Ключові слова: категорія авторизації, поліпропозитивне ускладнення, суб'єкт-авторизатор, модус, диктум, ядро, напівпериферія, спектрально-периферійна зона, імпліцитність, синкретизм, егосфера, мовна особистість.

Рыгованова В.А. Сравнительный анализ категории авторизации в украинском и английском языках: структура и семантика. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2006.

В диссертации на материале современного украинского и английского языков проведен сравнительно-типологический анализ функционально-семантической категории авторизации. Исследовано 2108 украинских и 2182 английских авторизованных синтаксических единиц. Выделены квалификационные и классификационные характеристики категории авторизации, основными из первых являются вхождение в диктум высказывания как часть его смысла; наличие оппозиции, где передаваемая информация квалифицируется говорящим как относящаяся к нему или другому лицу; принадлежность к классам типизированных событий, которые состоят - на денотативном уровне - как минимум из двух компонентов: субъекта авторизации и акта авторизации. Определены парадигматические связи авторизации с категориями украинского и английского языков, в частности с персуазивностью, оценкой, модальностью, экспрессивностью, каузальностью, субъективностью. В работе определен статус авторизации как самостоятельной категории, частная реализация которой проявляется на периферии структурно-семантических или структурно-грамматических модификаций синтаксической парадигмы предложения. В диссертации принята точка зрения, что авторизация является эксплицитным выражением в высказывании ситуации особого плана, связанной с когнитивной деятельностью субъекта, ситуацией внутренней по отношению к автору высказывания. Разное отражение этой внутренней модусной ситуации в авторизованных конструкциях становится дополнительной информацией к диктуму высказывания, играет роль оценки содержания диктумной пропозиции с точки зрения способа ее получения, поэтому предложения с авторизационным компонентом всегда полипропозитивно.

В работе проведен анализ формальных средств выражения категории авторизации, выделены этапы редукции структурно-семантических компонентов авторизации с учетом специфики вариативности редуцированных элементов в украинском и английском языках, установлены ядерные, полупериферийные, спектрально-периферийные зоны категории авторизации в сравниваемых языках. Авторизационный маркер может быть выражен автономно, как “рамка”, субъектно-предикатной структурой, и может входить в диктум, нарушая структурную симметрию авторизующей и авторизованной частей предложения. Полному, эксплицированному выражению категории авторизации в украинском и английском языках соответствует сложноподчиненное предложение изъяснительное. При выражении авторизации в простом, с формальной точки зрения, предложении выделены два типа синтаксического взаимодействия авторизующей пропозиции с авторизованной: а) редуцированная авторизующая пропозиция включается в синтаксически цельную авторизованную пропозицию; б) авторизующая пропозиция выступает в субъектно-предикатном виде, а авторизованная пропозиция синтаксически зависит от нее. Сопоставительный анализ способов выражения структурно-семантических компонентов авторизации выявил общие для двух языков этапы редукции авторизующей рамки. Отличительной чертой способов репрезентации последней является наличие системы вариаций, что детерминировано разной структурной организацией языковой системы украинского и английского языков. Наиболее количественно наполненной зоной в украинском языке является ядерная, в английском языке - периферийная, что свидетельствует о тенденции к имплицированному выражению субъекта авторизации в английском языке. В ходе исследования многоуровневых структур авторизации в украинском и английском языках сделан вывод о том, что наличие двух и более авторизующих компонентов не всегда связано с формальным осложнением предложения. Выбор способов авторизации в таких предложениях определен коммуникативно-прагматическими интенциями говорящего.

В работе выделена семантическая типология категориальных значений: авторизация восприятия, мысли и оценки, речи. В сравниваемых языках категориальная семантика мысли и оценки представлена максимально. В результате тесной связи перцептивного и ментального познания субъектом окружающего мира, интерпретации и оценки им увиденного, услышанного, воспринятого, частотным в семантике категории авторизации выступает явление синкретизма.

Сопоставление украинских и английских авторизованных предложений показало значительную степень функционального и семантического сходства в реализации категории авторизации. Основные отличия проявляются на уровне формального выражения категориальных значений.

Ключевые слова: категория авторизации, полипропозитивное осложнение, субъект-авторизатор, модус, диктум, ядро, полупериферия, спектрально-периферийная зона, имплицитность, синкретизм, эгосфера, языковая личность.

Rygovanova V. A. Comparative Analysis of the Category of Authorization in the Ukrainian and English languages: Structure and Semantics. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.17 - Comparative-historic and Typological Linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

This thesis focuses on the comparative-typological study of structural and semantic peculiarities of the functional-semantic category of authorization in the Ukrainian and English languages. 2108 Ukrainian and 2182 English authorized sentences have been analyzed. Qualification and classification characteristics of the category of authorization have been highlighted; its paradigmatic relations and links within the system of Ukrainian and English categories have been traced. The analysis of the reduction of structural-semantic components of the category in question has been carried out in terms of the specificity of varietivity of the reduced elements in Ukrainian and English. It has been shown that the categorical forms of authorization in both languages refer to three different authorization zones: a core, halfperipheral, spectro-peripheral ones. Various manifestations of the category under analysis in Ukrainian and English on different language levels have been investigated. The semantic typology of authorship categorical forms has been considered.

Key words: category of authorization, polypropositive complication, authorizator, modus, dictum, core, halfperipheral zone, spectro-peripheral zone, implicitness, syncretism, egosphere, language personality.

Размещено на Allbest.ru