-“який має у своєму складі те, що названо мотивуючим словом”: щебень > щебневатый, хрящ > хрящеватый.

Значну за кількістю групу складають оказіональні похідні прикметники, що свідчить про високу продуктивність типу:

китайцеватая фамилия (www.vavilon.ru) - “така, як у китайця” (за вимовою); чукчеватое графоманство (www.livejournal.com) - “незрозуміле, неправильне, неграмотне письменництво”; “руковатые” связи (www.buh.by) - “про впливову людину”; желудковатая философия (Г. Сковорода) - “система ідей, поглядів, за якими найбільшою цінністю є матеріальні блага”.

Словотвірні та лексичні значення оказіональних прикметників характеризуються значним ступенем фразеологічності.

Поєднання категоріальної семантики - субстантивної та ад'єктивної, розмаїття словотвірних значень та семантичних відтінків призводять до того, що прикметники із суфіксом -оват-2/ -еват-2 не завжди можна чітко класифікувати як похідні мутаційного типу. Це визначає необхідність виділення проміжних підтипів: мутаційно-модифікаційного та мутаційно-транспозиційного.

Мутаційно-модифікаційний словотвірний підтип містить похідні, що формуються між класами іменників та прикметників. З одного боку, мутація припускає значні зміни семантико-словотвірної структури мотивуючого іменника. З іншого боку, у дериватах цього типу спостерігаються квантитативні видозміни ознаки, що є характерним для модифікації. Внаслідок цього у їхньому словотвірному значенні інтегруються дві семи “який має ознаки того, що називається мотивуючим іменником” та “який виявляє ознаку більшою або меншою мірою”.

Межі цього підтипу формують прикметники, що виражають значення: “недостатності” ознаки: трусоватый - “несколько трусливый” (БАС); озорниковатый - “разг. несколько озорной, озорной” (БАС); та її “інтенсивності”: жиловатый1 - “с заметно выступающими жилами” (БАС); чепуховатый - “простореч. довольно вздорный, чепуховый” (БАС).

Між ними на шкалі градації розташовуються прикметники, у значенні яких поєднуються компоненти “невисокий ступінь” та “надмірність” вияву ознаки, що, як правило, підтверджується контекстом: “разг. отличающийся некоторым шиком (БАС). Але: Есть [на пароходе] старушка-мать с тремя несколько перезрелыми, но весьма шиковатыми дочками. (Ф. Достоєвський).

У деяких випадках поєднання полярних значень у межах однієї лексеми приводить до енантіосемії: ноздреватый - “с небольшими отверстиями, пористый” (ноздреватый снег) та ноздреватый - “с большими, чем обычно, ноздрями” (ноздреватый нос).

Мутаційно-транспозиційний словотвірний підтип формується словами різних граматичних категорій: іменниками й прикметниками. Похідні прикметники цього підтипу характеризуються єдиним словотвірним значенням, яке пов'язує субстантивну й ад'єктивну семантику.

Однак додаткові семантичні компоненти, у тому числі й кількісні видозміни ознаки, що в інших випадках експлікує суфікс -оват-2/ -еват-2, нейтралізовано.

Внаслідок цього з'являються прикметникові синоніми, утворені від тих же мотиваторів: виноватый - “то же, что виновный”; дыроватый - “то же что дырявый”; шиловатый - “то же, что шиловидный” (БАС).

Це зближує похідні прикметники мутаційно-транспозиційного підтипу із синтаксичними дериватами. У цілому підтип можна визначити як квазісинтаксичну деривацію, чи квазітранспозицію.

У третьому розділі “Лексико-семантичні та функціональні особливості прикметників із суфіксом -еньк-/-оньк-” розглянуто прикметники, які традиційно визначаються як демінутиви, тобто такі, що мають зменшувально-пестливе значення. Хоча вони і формуються в межах однієї частини мови, але їхній феномен полягає в здатності передавати надзвичайно широкий спектр різноманітних модифікацій ознаки.

У дослідженні семантики таких прикметників найбільш відомі два підходи. Відповідно до першого, суфікс -еньк-/-оньк- додає прикметникам різні експресивно-емоційні відтінки: “почуття кохання, ніжності, симпатії та задоволення” (родной - родненький) чи “неповаги, ненависті, зневажливого ставлення” (плохой - плохонький) (Б. Братус). Залежно від квантитативного значення мотивуючого слова суфікс виконує функцію квантитативної модифікації ознаки (зменшувально-пестливе значення - высоконький, красивенький, підсилювальне значення - легенький, махонький) (В.П. Мусієнко).

Відповідно до принципів другого підходу, суфікс -еньк-/-оньк- передає значення “невизначеного почуття”, тому що предмети, ознаки яких називають прикметники, дуже різноманітні за своїми властивостями.

Похідні прикметники з квантитативною та кваліфікативною семантикою розглядаються в межах модифікаційного словотвірного типу. Серед них можна виділити прикметники, що означають як параметричні ознаки предметів та людей (тяжеленькая сумка, горяченькое молоко, слабенькое вино; высоконький мальчик, стройненькая девушка, старенькая учительница тощо), так і аксіологічні (простенькое колечко, паршивенький коверчик, пошленький фокстротик; жадненький итальянец, святенький старик тощо). Семантика цих прикметників надзвичайно складна: ті й інші можуть виявляти і квантитативні, й кваліфікативні видозміни.

Модифікаційний словотвірний тип похідних прикметників із квантитативним значенням містить параметричні й аксіологічні прикметники, що передають кількісні видозміни ознаки:

1. Значення недостатності ознаки, що передаються в словникових тлумаченнях за допомогою прислівників “несколько”, “слегка”: хроменький - несколько хромой (БАС), поздненький - несколько поздний (БАС); кисленький - слегка кислый (БАС), солененький - слегка соленый (БАС).

У контексті ці значення можуть також посилюватися прислівниками “чуть”, “немного”, “слегка”: чуть тепленькие щи (В. Солоухін); немного плотненькая каша (www.good-cook.ru); слегка полненькая фигура (www.myforum.r52.ru). Такі прикметники виступають у ролі менш категоричних позначень, свого роду евфемізмів.

2. Значення високого ступеня вияву ознаки чи оцінки, що передаються в словникових статтях за допомогою прислівників “очень”, “совсем”: смирненький - очень смирный (БАС), несчастненький - очень несчастный (БАС); новенький - совсем новый (БАС).

У контексті вони посилюються інтенсифікаторами: “совсем”, “очень” чи описовими та порівняльними конструкціями: вино совсем слабенькое (В. Вересаєв); очень даже пухленькие [греческие статуи] (Д. Донцова); Створка распахнулась, и в темноватом коридоре я увидела тощенькую, почти бестелесную старушку (Д. Донцова); Небольшой обоз тянулся по узенькой, как ход крестьянских саней, проселочной неторной дорожке (С. Аксаков).

Квантитативні значення більш характерні для параметричних прикметників.

Модифікаційний словотвірний тип похідних прикметників із кваліфікативним значенням формують деривати, що виражають у процесі функціонування різні емоційні відтінки. Їхня класифікація викликає труднощі, тому що оцінне значення прикметників залежить від багатьох причин: суб'єкта мовлення, об'єкта, ознака якого оцінюється, ситуації в цілому. У семантиці цих прикметників конотація переважає настільки, що може витісняти денотативну оцінку мотивуючого слова. Значне конотативне навантаження обумовлюється прагматичними настановами, стратегіями комунікації. При цьому особливого значення набувають критерії оцінки, що базуються на уявленні суб'єкта про предмети чи дії як про позитивні чи негативні. Найчастіше такій оцінці підлягають:

1) властивості особистості, ставлення оточуючих до яких супроводжується різноманітними емоціями: `зневагою': А ведь каким святеньким притворялся этот мерзкий старик! (М. Горький); `презирством': Ты - бесстыдник!.. У тебя, как у мелкого, гаденького и похотливого зверюшки, никогда не было стыда за свой жест, за свою мимику (О. Купрін); `ніжністю з легкою іронією': И едва ли не единственным нежным чувством в ее жизни была привязанность ее к signore Carlino, маленькому и жадненькому италианцу (І. Тургенєв);

2) фізичні властивості людини, що викликають різні почуття: `ніжність, жаль, співчуття': …сын Алексей - сильненький - у царя правая рука (О. Толстой). Порівн.: Миша, в противоположность Ване, мальчик слабенький, нервный… (М. Салтиков-Щедрін);

3) предмети, параметричні й аксіологічні ознаки яких можуть ставати джерелом: `радості, гарного настрою': Авдотья старалась заглянуть вглубь парников...: -- ровненькие [ростки], да веселенькие, да большие какие! (Г. Николаєва); `уваги, турботи': Приучайся копать заступом легеньким на рыхлой земле, чтоб не очень уставать (М. Гоголь);

4) смакові властивості їжі та напоїв.

Ця тематична група репрезентована великою кількістю прикметників, конотативний компонент яких можна схарактеризувати як `задоволення, насолода, захоплення': [В столовой] были уже приготовлены и стерлядка копчененькая, и рыжечки черноглазовские в уксусе, и груздочки солененькие (М. Салтиков-Щедрін); Блины были такие великолепные, что выразить вам не могу, милостивый государь: пухленькие, рыхленькие, румяненькие (А. Чехов).

Похідні з суфіксом -еньк-/-оньк- досить часто стають маркером не окремого слова, а ситуації в цілому: Любили мы ее (мать) больше отца, - ругала она его, пьяненького, высмеивала при нас (М. Горький). Позитивне ставлення до суб'єкта оцінки викликає почуття `ніжності, жалості'. Навпаки, при негативному ставленні до суб'єкта оцінки прикметник пьяненький стає способом вираження `засудження': Со слов одной из пострадавших, причиной возгорания (дома) стала шалость ее пятилетнего ребенка: “Папаша наш был пьяненький и сбежал, - всхлипывала женщина, - хорошо старший сын не растерялся” (www.prizyv.ru).

До модифікаційного словотвірного типу включено прикметники модифікаційно-нейтралізаційного підтипу, кваліфікативно-квантитативне значення яких поступово згасає. Їхня семантика наближається до тавтологічних дериватів (Р. Гжегорчикова, Я. Пузиніна), тобто до таких похідних, суфікси яких не вносять нових значень. Це призводить до стирання відмінності між похідним та твірним словом і пов'язано з нейтралізацією значення суфікса -еньк-/-оньк-. Процес нейтралізації проходить з різним ступенем інтенсивності: від поступового згасання кваліфікативно-квантитативного значення до його повного зникнення.

Тенденція до загасання кількісної та якісної семантики властива прикметникам зі значенням кольору. При заміні деривата із суфіксом -еньк-/-оньк- на мотивуючий прикметник у тому самому контексті “емоційна температура” (А. Вежбицька) висловлення залишається незмінною: зелененький - уменьш.-ласк. к зеленый; красненький - уменьш. к красный; серенький - ласк. к серый тощо (БАС). Порівн.: Ямщик, в низкой шляпе, обвитой павлиньим пером, в буром армяке и с кожаными рукавицами, засунутыми за узкий зелененький (зеленый) кушак, искал коренника (І. Тургенєв).

З іншого боку, можливий повний розрив семантичних зв'язків між твірним та похідним словом, що призводить до переосмислення семантики останнього. Наприклад, розмите денотативне значення мотиватора хороший (хороший совет, хороший врач, хороший дом, хорошее вино, хорошая живопись тощо) є тлом для формування оцінного значення мотивата хорошенький. Аксіологічна сфера оцінки в процесі деривації змінюється: (хороший (етичні якості) > хорошенький (естетичні якості)), що дозволяє класифікувати прикметник хорошенький як дериват модифікаційно-мутаційного підтипу: хорошая девушка, студентка, учительница > хорошенькая девушка, студентка, учительница; хороший ребенок > хорошенький ребенок.

Утворення дериватів із суфіксом -еньк-/-оньк-, як правило, не має семантичних заборон. Однак можливі деякі функціональні обмеження. Так, прикметник хорошенький характеризує зовнішність дівчини, молодої жінки чи дитини. При сполученні з іменниками, які означають особу чоловічої статі, він набуває пейоративної конотації: … Мужчине не обязательно быть красавцем, приятнее, если тебя называют интересным, но уж лучше быть последним уродом, чем ходить в хорошеньких. Хорошенький мальчик! Трудно выдумать что-либо оскорбительней (Г. Семеніхін).

Прикметники, що описують зовнішність чоловіків, як правило, не вживаються щодо жінок: Гаврила справедливо назвал его плюгавеньким человечком. Фома Фомич был мал ростом… (Ф. Достоєвський); Толстый, лысенький Яков Иваныч говорит только о женщинах (М. Горький). Порівн.: *плюгавенькая женщина, *лысенькая женщина тощо.