Лінгвопрагматичні характеристики питальних речень у сучасній французькій мові

7. Особливий різновид інтерогативів представлено риторичними питаннями. Цей вид інтерогативів є одним із характерних проявів мовленнєвої поліфонії. Риторичне питання характеризується діалогічними зв'язками з іншими, попередніми судженнями, дискусіями, роздумами, і які будуть з'являтися та існувати в майбутньому, релевантно того чи іншого суб'єкту та об'єкту риторичного питання. Його прагматично спрямовано не на запит інформації, а на підтвердження, констатацію існування багатьох точок зору з приводу певного явища.

Таким чином, інтерогативи сучасної французької мови являють собою складну єдність структурних (формальних), семантико-когнітивних, прагматичних ознак, де формальні характеристики виступають результатом розвитку інтерогативних конструкцій французької мови від давньофранцузької до сучасної; семантико-когнітивні базуються на необізнаності мовця і його намірі заповнити лакуни у певному пласті інформації чи компетенція шляхом отримання відповіді; прагматичні ознаки розташовуються у площині діяльнісно-комунікативного аспекту інтерогативних мовленнєвих актів із урахуванням комунікативних ролей співрозмовників, комунікативної ситуації спілкування, комунікативної і прагматичної мети, комунікативних стратегій і тактик мовців у форматі мовленнєвих жанрів, в яких категорія питальності є вираженою з різним ступенем експліцитності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андрусь Л.А. Основні напрями дослідження питальних речень в сучасному мовознавстві // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - Вип.3. - С.3-9.

2. Андрусь Л.А. Психофізіологічні й лінгвістичні особливості питальних речень у сучасній французькій мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. -К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - Вип.10. - С.39-47.

3. Андрусь Л.А. Прагмариторичні характеристики інтерогативних висловлень сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.:ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Вип.6. - С.6-10.

4. Андрусь Л.А. Роль лінгвопрагматичних основ у створенні питальних висловлень сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. - К.:ВПЦ “Київський національний лінгвістичний університет”, 2005. - Вип..13. - С.5-13.

5. Андрусь Л.А. Необізнаність мовця та її актуалізація у питальних реченнях французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.:ВПЦ “Київський університет”, 2006. - Вип.9. - С.7-13.

комунікація питальний відповідний діалогічний

АНОТАЦІЯ

Андрусь Л.А. Лінгвопрагматичні характеристики питальних речень у сучасній французькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено лінгвопрагматичному аналізу інтерогативів у сучасній французькій мові. У роботі встановлено основоположну роль категорії питальності у процесі комунікації, з'ясовано основні засоби вираження питальності у французькій мові, а також досліджено основні теоретичні підходи до проблеми інтерогативності. У дисертації розглянуто структурно-семантичні особливості інтерогативів французької мови, які зумовлено необізнаністю мовця та її актуалізацією в питанні. Аналіз семантичної структури питально-відповідної єдності, яка вибудовується мовцем у пласті інформації, відносно якого запитуються певні компетенції мовця, який виокремлює референт запиту та спрямовує семантичний та комунікативний фокус на лакуну референтного чи модального планів, дозволив розробити і представити когнітивно-семантичні моделі діалогічних єдностей з буквальними інтерогативами й інтерогативними імплікатурами. У ході дослідження прагматичних характеристик інтерогативів французької мови було визначено сукупність факторів, що впливають на успішність інтерогативного мовленнєвого акту, а саме: комунікативні ролі співрозмовників, тип спілкування, стратегії і тактики комунікантів. Крім цього, показано, що категорія питальності виступає комунікативно-смисловим ядром певних мовленнєвих жанрів, медійному філософському і т.ін.

Ключові слова: категорія питальності, інформація, діалог, необізнаність мовця, багаторівнева імплікатура, мовленнєвий жанр.

ANNOTATIONS

Andrus L.A. Linguistic and pragmatic characteristics of interrogative sentences in modern French. - Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree in Philology, Specialty 10.02.05 - Romanic Languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2007.

The thesis is devoted to linguistic and pragmatic analysis of interrogative sentences in modern French. The paper aims to determine and to describe the fundamental role of the category of “interrogation” in communication, to define the main stages of evolution of French questions as well as different methods of their research. The work examines structural and semantic peculiarities of French questions, based on the speaker's ignorance, and its actualization in a question. The analysis contains cognitive and semantic models of the dialogic unity of interrogative direct speech acts and interrogative implicatures taking into consideration the semantic construction that consists of 1) informational layers when communicator's competences are asked, 2) a referent, 3) a semantic lacuna, 4) a semantic filling of a slot. The pragmatic investigation of interrogative sentences determines the total number of factors which make interrogative speech acts felicitous, namely: interlocutors' communicative roles, type of communication, interlocutors' strategy and tactics. Furthermore, the research proves that the category of interrogation is a communicative notional nucleus of several speech genres as mass, philosophical, etc.

Key words: category of “interrogation”, information, dialogue, communicator's ignorance, implicatures with many levels, speech genres.

АННОТАЦИЯ

Андрусь Л.А. Лингвопрагматические характеристики вопросительных предложений в современном французском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев , 2007.

Диссертация посвящена комплексному структурно-синтаксическому, семантическому и лингвопрагматическому анализу интерогативов в современном французском языке. В работе показано, что категория вопросительности является фундаментальной для речевой деятельности человека, реализующейся в ходе коммуникативного акта при запросе информации, возникающем в том случае, когда у участника коммуникативного процесса существует пробел в определённых компетенциях, который он хочет заполнить, используя соответствующие компетенции другого коммуниканта.

Таким образом, с когнитивной точки зрения, процесс получения информации определяется в работе как коммуникативный обмен, в ходе которого снимается неосведомлённость коммуниканта. Вопросительность рассматривается как языковая прагма-когнитивная категория, которая имеет план содержания и план выражения, где содержанием этой категории выступает недостаточность информации, которую необходимо заполнить, а выражением этого содержания выступают специальные языковые элементы фонетико-гафического, лексического и структурно-грамматического уровней.

Основной коммуникативной схемой реализации интерогативности представлено диалогическое единство. В работе изложены основные этапы эволюции вопросительных предложений французского языка, а именно показано, что с самого начала письменной фиксации французского языка вопросительность выражалась лексико-семантическими маркерами (вопросительными словами), определённой синтаксической структурой (инверсией подлежащего), нелитерными знаками (знак вопроса) и специальной интонационной схемой.

Также в диссертации исследовано современное состояние интерогативных конструкций французского языка и проанализированы различные подходы к проблеме исследования вопросительных конструкций в языкознании. В работе рассматривается структура информации, где выделяются определённые пласты (общеэнциклопедическая, экспертная, ситуационная), которые содержат определенный тип знаний. В соответствии с ними рассматриваются компетенции, к которым обращен вопрос в ходе получения информации (энциклопедическая, эпистемическая, аксиологическая, коммуникативная).

В исследовании представлены когнитивно-семантические модели диалогического единства буквальных интерогативов и интерогативных импликатур, учитывая особенности семантической структуры диалогического единства, включающей пласт информации, референт, семантическую лакуну (слот) денотативного характера, среди которых можно выделить лакуны идентификационного, классификационного и ситуативного планов, а также семантическую лакуну с дополнительной модально-эмоциональной окраской.

В диссертации проанализированы факторы, определяющие различие между прямым вопросительным речевым актом и актом непрямым. В его основе лежит противопоставление первичного (буквального) и вторичного, имплицитного (коммуникативного) значения речевой формы. Непрямой вопросительный речевой акт характеризуется как акт, в котором на формальную основу вопросительности наслаивается оттенок иллокутивного значения побуждения, просьбы, приказа и т. п.

В ходе анализа прагматических характеристик интерогативов французского языка была определена совокупность факторов, которые влияют на успешность вопросительного речевого акта, а именно: структура коммуникативных ролей собеседников, тип общения, стратегии и тактики коммуникантов.

В работе подчёркивается особая роль категории вопросительности для функционирования определённых речевых жанров, в которых она является коммуникативно-смысловым ядром. Среди большого разнообразия речевых жанров выделяются те, которые являются панхроничными и диахронически обусловленными. К первым в работе относится жанр бытового устного диалога, который, сохраняя свои основные типологические характеристики, одновременно адаптируется к отображению исторической эпохи, специфики социально-культурной среды.

В диссертации представлены также результаты лингвопрагматического анализа интерогативов жанров профессионального общения, судебной практики, педагогической деятельности, СМИ, философской и научной дискуссии, определяющие специфику типа общения, коммуникативные роли собеседников и характер их отношений, прагматическую направленность коммуникации.

В работе отмечается тот факт, что вопрос превращается в категорию социально-коммуникативной направленности, а именно: в современной французской прессе он используется не для нахождения единого неоспоримого ответа, а для постановки под сомнение существующих точек зрения по определённой проблематике.

Ключевые слова: категория вопросительности, информация, диалог, неосведомлённость говорящего, многоуровневая импликатура, речевой жанр.

Размещено на Allbest.ru