Вербалізація концепту "влада" у сучасному британському газетному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

ЧОРНОВОЛ-ТКАЧЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 811.111'42

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ВЛАДА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА,

професор кафедри перекладу

та англійської мови

Харківського національного університету

імені В.Н. Каразіна

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

КОЛЕГАЄВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА,

завідувач кафедри лексикології та стилістики

англійської мови Одеського національного

університету імені І.І. Мечникова

кандидат філологічних наук, доцент

СТАРЦЕВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА,

доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Захист відбудеться 12 червня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2007 р.

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота є дослідженням змісту та засобів вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі, виконаним у функціональній парадигмі, що сфокусувала увагу лінгвістів на феномені дискурсу як мовленнєво-розумової діяльності людини у широкому розмаїтті соціокультурних контекстів (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, В.І. Карабан, І.М. Колегаєва, В.В. Красних, О.С. Кубрякова, М.Л. Макаров, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, G. Brown, G. Yule G., T.A. van Dijk, D. Schiffrin та ін.).

Це посилило інтерес до вивчення концепту як одиниці, яка забезпечує мовленнєво-розумову діяльність індивіда під час продукування та інтерпретації дискурсу і спричинило формування низки підходів концептуального аналізу: лінгвопсихологічного, що розглядає концепт як динамічну одиницю психічних ресурсів індивіда, підкорену закономірностям його/її життєдіяльності (М.І. Жинкін, О.О. Залевська, С.Є. Нікітіна); лінгвокультурологічного, що тлумачить концепт як одиницю колективної свідомості, яка відбиває специфіку лінгвокультури (С.Г. Воркачев, В.І. Карасик, М.М. Полюжин, Г.Г. Слишкін, Ю.С. Степанов); семантико-когнітивного, що подає концепт як одиницю індивідуальної свідомості, співвідносну з будь-якою мовною формою (Н.Д. Арутюнова, О.Л. Бєссонова, М.М. Болдирев, О.С. Кубрякова, Й.А. Стернін); логіко-ейдетичного, що опікується онтологічними схемами структурування концептів, репрезентованих лексичними одиницями чи лексико-граматичними конструкціями (А. Вежбицька, С.А. Жаботинська); когнітивно-поетичного, що розглядає концепти художнього тексту (Л.І. Бєлєхова, О.П. Воробйова, О.М. Кагановська); філософсько-семіологічного, що вивчає когнітивні основи знаковості (О.В. Кравченко); і, нарешті, когнітивно-дискурсивного, що інтегрує здобутки інших підходів й розглядає концепт як одиницю індивідуальної свідомості, яка віддзеркалює колективне соціокультурне знання про відображений концептом феномен і дана лінгвісту через розмаїття різнорівневих одиниць мови, які актуалізують його у дискурсі (О.С. Кубрякова, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, В.М. Телія, І.С. Шевченко, І.Б. Штерн).

На тлі зростання інтересу до вивчення `мови влади', тобто лінгвальних засобів та прийомів здійснення владного впливу, у сучасному мовознавстві визріває необхідність комплексного когнітивно-дискурсивного аналізу концепту ВЛАДА. Як один із базових концептів політичного дискурсу він був предметом вивчення О.Й. Шейгал на матеріалі російськомовних лексикологічних джерел. Втім, ще не з'ясований понятійно-ціннісний та образно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА, знаходить відображення в англомовному, зокрема британському дискурсі.

Актуальність дослідження визначена, з одного боку, антропоцентричною природою його об'єкта, концепту ВЛАДА, його пріоритетним місцем у картині світу представників будь-якої лінгвокультури (зокрема, британської), оскільки відносини влади складають підґрунтя усіх соціальних відносин, а з другого - застосуванням когнітивно-дискурсивних методик, що належать до домінанти дослідницьких парадигм сучасного мовознавства і дозволяють інтегрувати дані, отримані на основі процедур традиційного семантичного аналізу різнорівневих засобів вербалізації концепту й вивчення їх дискурсивних реалізацій, за допомогою методик концептуального аналізу.

Сказане визначає наукове завдання дисертаційної роботи - встановити лінгвокультурну специфіку концепту ВЛАДА, актуалізованого різнорівневими одиницями англійської мови у сучасному британському газетному дискурсі.

Зв'язок з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0103U004255.

Мета роботи - розкрити лінгвокультурну специфіку концепту ВЛАДА шляхом з'ясування лінгвокогнітивних характеристик різнорівневих мовних засобів його вербалізації у сучасному британському газетному дискурсі - передбачає вирішення таких завдань:

· дати визначення концепту ВЛАДА, встановити його структурні складники;

· виділити засоби вербалізації понятійно-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту;

· здійснити їх структурно-семантичну, прагматично-семантичну, частиномовну та ідеографічну класифікацію;

· розкрити зміст понятійно-ціннісного складника концепту;

· установити кореляти конвенціональних та образних метафор, що лежать у підґрунті образно-ціннісного складника концепту;

· побудувати фреймову модель концепту.

Об'єктом дослідження є концепт ВЛАДА та різнорівневі мовні засоби його вербалізації у сучасному британському газетному дискурсі.

Предметом вивчення є структурно-семантичні, частиномовні, прагматично-семантичні, ідеографічні та когнітивні характеристики засобів вербалізації концепту ВЛАДА, встановлення яких дає можливість розкрити його лінгвокультурну специфіку.

Методологічне підґрунтя дисертації становить функціональна парадигма, що обґрунтовує когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення концепту як стану ментальних і психічних ресурсів свідомості індивіда у процесі мовленнєво-розумової діяльності під час продукування/інтерпретації дискурсу та інтегрує окремі здобутки інших шкіл когнітивної лінгвістики, зокрема трактування когнітивного аналізу як логічного продовження семантичного (О.С. Кубрякова), розмежування понятійної, образної та ціннісної інформації у структурі концепту (В.І. Карасик, Г.Г. Слишкін, А.М. Приходько), фреймове подання структури значення одиниці мови/концепту (Ch. Fillmore, A. Goldberg, С.А. Жаботинська), а також теорію концептуальної метафори (G. Lakoff, M. Johnson, Z. Koveиses, G. Murphy та ін.).

Теоретико-методологічна база дослідження обумовлює використання методів як традиційної функціонально-семантичної парадигми (дефінітивного, компонентного аналізу, методики лексичної трансформації - для інвентаризації, структурно-семантичної та ідеографічної класифікації засобів вербалізації концепту ВЛАДА; етимологічного аналізу - для встановлення етимону імені концепту; контекстологічного аналізу - для виявлення дискурсивних реалізацій засобів вербалізації концепту; кількісного аналізу - для обґрунтування вибору імені концепту), так і когнітивно-дискурсивної парадигми (методики фреймового моделювання - для побудови фреймової моделі концепту; інструментарію теорії концептуальної метафори - для встановлення корелятів конвенціональних та образних метафор, що формують образно-ціннісний складник концепту; методики прагматично-когнітивної інтерпретації значення - для з'ясування оцінних конотацій/асоціацій, що становлять підґрунтя ціннісного змісту концепту).

Матеріалом дослідження слугували 25 000 фрагментів британського газетного дискурсу рівних висловлюванню, що містять різнорівневі мовні одиниці (325 слів, 479 вільних словосполучень, 227 фразеологічних словосполучень із зв'язаним значенням одного з компонентів та 193 ідіоми), які репрезентують концепт ВЛАДА в сучасному британському газетному дискурсі.

Вибір газетного дискурсу обумовлений тим, що він, по-перше, є інструментом владного впливу на представників британського лінгвокультурного соціуму засобами мови, що відображено у специфіці його стратегічної мети та тактичних завдань, які виконують соціальне замовлення суб'єктів влади; по-друге, становить найбільш адекватний контекст концептуалізації та вербалізації ВЛАДИ, що відбито у наборі типових предметно-референтних ситуацій, які тематизують суб'єктів, об'єктів влади, відносини між ними, а також різноманітні (політичні, економічні, фінансові, адміністративні, релігійні, військові, інформаційні тощо) прояви влади.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше на основі когнітивно-дискурсивного підходу з'ясована лінгвокультурна специфіка концепту ВЛАДА, вербалізованого різнорівневими одиницями мови в сучасному британському газетному дискурсі: визначений когнітивний класифікатор концепту, встановлено кореляти конвенціональних та образних метафор влади, розкрито зміст емотивно та раціонально оцінних конотацій/асоціацій, пов'язаних з концептом у британській лінгвокультурі, побудовано фреймову модель концепту.

Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

Концепт ВЛАДА є одиницею ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов'язаного з трактуванням феномена влади у британській лінгвокультурі й містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники. Ціннісний складник складає нерозривну єдність з понятійним і образним завдяки аксіологічній природі концепту.

Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований ім'ям концепту, членами синонімічного ряду імені концепту включно з частиномовними дериватами, а також сформованими на їх основі вільними словосполученнями, денотат яких ускладнений раціональною телеологічною оцінкою `ефективно' (влада, її суб'єкти, їхні дії/атрибути) або `неефективно' (об'єкти влади, їхні дії/атрибути).

Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА реалізований конвенціональними та образними метафорами. Перші репрезентовані вільними та фразеологічними словосполученнями із зв'язаним значенням одного з компонентів, побудованими на ґрунті денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, другі - образними словами та ідіомами, структурованими на основі полімотиваційного гештальта, що додає до раціональної оцінки емотивну, реалізовану в діапазоні `схвалення' - `нейтральне ставлення' - `більш/менш інтенсивне несхвалення' - `зневага' до референта, в залежності від емпатії мовця, що втілюється у контексті дискурсу.

Конвенціональні метафори ВЛАДИ демонструють онтологічну природу. Джерелом конвенціональних метафор є неспецифікований об'єкт (ВЛАДА Є ОБ'ЄКТ ВОЛОДІННЯ, ВЛАДА Є ОБ'ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ, ВЛАДА Є ОБ'ЄКТ БАЖАННЯ, ВЛАДА Є ТРОФЕЙ), матеріальний об'єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками (ВЛАДА Є АРТЕФАКТ: ВЛАДА Є МЕХАНІЗМ, ВЛАДА Є ГУЖОВИЙ ТРАНСПОРТ, ВЛАДА Є АРХІТЕКТУРНА СПОРУДА, ВЛАДА Є ІНСТРУМЕНТ), ВЛАДА Є КОНТЕЙНЕР, ВЛАДА Є ПУНКТ ПРИЗНАЧЕННЯ, ВЛАДА Є РЕСУРС, ВЛАДА Є ЖИВА ІСТОТА.

Образні метафори ВЛАДИ сформовані на підґрунті полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення. Предметний образ становить джерело як онтологічної метафори, так і метонімії. Подієвий образ та абстрактне уявлення формують структурну метафору. Абстрактне уявлення про просторові орієнтири `верх/низ' лежить у підґрунті орієнтаційної метафори.

5. Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована у вигляді мережі пропозицій предметного, акціонального, таксономічного та компаративного фреймів: [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ мотивований егоцентрично чи соціоцентрично спрямованою актуальною потребою здійснення владного впливу// діє ТАМ інституціональна/ неінституціональна сфера// діє на ОБ'ЄКТА ВЛАДИ пацієнса або бенефіціанта// діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ реалізація власних амбіцій/ служіння суспільству// діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА ресурсів влади// діє ТАК застосовуючи засоби здійснення влади// є ХТОСЬ інституціональна/ неінституціональна роль// є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ кореляти конвенціональних та образних метафор]. Слоти предметного фрейму ТАКИЙ/ТАК та компаративний фрейм слугу.nm підґрунтям для реалізації раціональної й емотивної оцінки влади, її суб'єктів/об'єктів, їх дій та атрибутів.

Теоретична значущість роботи обумовлена тим, що її результати й висновки є внеском у когнітивну семантику (встановлення прагматично-семантичних, частиномовних та ідеографічних характеристик засобів вербалізації концепту ВЛАДА), теорію концептуалізації (побудова фреймової моделі концепту ВЛАДА), теорію концептуальної метафори (встановлення корелятів конвенціональних та образних метафор влади). Комплексна методика дослідження концепту, що інтегрує здобутки функціонально-семантичної та когнітивно-дискурсивної парадигм, може бути застосованою для вивчення інших концептів.

Практична значущість дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані в лекційних курсах з теоретичної граматики (розділ “Семантика речення”) та лексикології англійської мови (розділи “Лексична семантика”, “Фразеологія”), загального мовознавства (розділ “Семантика”), спецкурсах з когнітивної лінгвістики, а також у лексикографічній практиці.

Апробація. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювались на розширеному засіданні кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (1 березня 2007 р.), на IV Міжвузівській конференції молодих учених у Донецькому національному університеті (Донецьк, 1-3 лютого 2006 р.), Всеукраїнському науковому форумі “Сучасна англістика: Стереотипність та творчість” у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків, 19 травня 2006 р.) та VI Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (Харків, 1 лютого 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано вісім робіт, з них п'ять статей у фахових наукових виданнях України й тези виступів на трьох наукових конференціях.

Структура роботи і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списків використаної літератури (251 позиція), лексикографічних джерел (26), джерел ілюстративного матеріалу (35) та додатків, що містять 7 рисунків і 1 таблицю . Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок. Обсяг основного тексту 171 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретико-методологічне підґрунтя лінгвокогнітивного аналізу вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Виходячи з розуміння дискурсу як мовленнєво-розумової діяльності людини у сукупності процесу і результату, актуального і віртуального, лінгвального й екстралінгвального (соціокультурного, прагматичного та когнітивного), британський газетний дискурс визначаємо як мовленнєво-розумову діяльність, обмежену інституціональними рамками британських друкованих засобів масової інформації, що обумовлює тематичну й семантико-прагматичну специфіку її продукту - газетного тексту.

Спираючись на трактування концепту як одиниці свідомості, що відбиває знання та досвід людини (О.С. Кубрякова, О.О. Залевська), та розмежовуючи його понятійний, образний й ціннісний зміст (Г.Г. Слишкін, В.І. Карасик), концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов'язаного з трактуванням феномена влади у британській лінгвокультурі, й містить понятійну, образну й ціннісну інформацію, різною мірою усвідомлювану продуцентами та інтерпретаторами британського газетного дискурсу.

Вважаємо, що понятійна, образна й ціннісна інформація у структурі концепту ВЛАДА співвідносна із структурними компонентами значення номінативних одиниць мови, які вербалізують його у дискурсі: понятійна - з денотатом, що категоризує репрезентований концептом ВЛАДА (одиницею, яка його вербалізує) феномен, визначаючи царину того, що може бути підведеним під цей концепт (названо його ім'ям); образна і ціннісна - з конотатом, що визначає царину того, що може бути пов'язаним з концептом ВЛАДА (його ім'ям), тобто весь культурно специфічний інтерпретаційний ряд раціонально-оцінних та образних емотивно-оцінних асоціацій, пов'язаних з уявленням про владу у британській лінгвокультурі.

Особливістю концепту ВЛАДА є його аксіологічна природа: у британському лінгвокультурному соціумі, орієнтованому на матеріальний успіх і прогрес (G. Hofstede, M. Kimmel, M. Messner), влада постає як утилітарна або морально-етична цінність, в залежності від мети суб'єкта владного впливу, що може мати егоцентричну (досягнення власної вигоди, багатства, престижу, слави, панування над іншими) або соціоцентричну природу (служіння суспільству). Як результат, понятійний та образний складники концепту ВЛАДА існують у нерозривній єдності з ціннісним.

Оскільки оцінка у структурі конотата номінативних засобів вербалізації концепту ВЛАДА, з одного боку, має імпліцитну природу, а з другого, проявляє амбівалентність і залежить від системи аксіологічних орієнтирів як продуцентів дискурсу, так й інтерпретаторів, ціннісна інформація, не має специфікованих засобів вербалізації й, як правило, актуалізується на тлі понятійної або образної.

Виходячи з розуміння концептуального аналізу як логічного продовження семантичного, когнітивне моделювання концепту ВЛАДА здійснюємо на підставі логічного аналізу даних, отриманих в результаті використання традиційних методик семантичного аналізу, а також вивчення дискурсивних реалізацій різнорівневих одиниць мови, які вербалізують владні відносини британського соціуму у сучасному британському газетному дискурсі.

Понятійно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА з'ясовуємо на основі вивчення лексикографічних дефініцій й компонентного аналізу значень імені концепту, членів його синонімічного ряду, їх частиномовних дериватів та сформованих на їх основі вільних словосполучень. Отримані дані верифікуємо застосуванням контекстологічного аналізу функціонування зазначених засобів вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі, а також методики когнітивно-прагматичної інтерпретації значення, яка дозволяє виявити пресупозиції продуцента дискурсу й прогнозувати інференції інтерпретаторів.

Кількісний аналіз частотності засобів вербалізації концепту ВЛАДА у сучасному британському дискурсі використовуємо як одну із необхідних процедур для обґрунтування вибору імені концепту.

Образно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА встановлюємо за допомогою інструментарію теорії концептуальної метафори, що дає можливість з'ясувати базовий набір конвенціональних та образних метафор (G. Lakoff, M. Johnson) влади.

На підставі логічного аналізу дані, отримані в результаті застосування описаних методик, співвідносимо між собою і подаємо у вигляді фреймової мережі, яка гіпотетично репрезентує ідеалізовану когнітивну модель (G. Lakoff) концепту ВЛАДА.

Розділ 2. “Вербалізація понятійно-ціннісного складника концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Понятійно-ціннісний зміст концепту ВЛАДА репрезентований низкою субстантивних, ад'єктивних, дієслівних й адвербіальних номінацій, що залучають ім'я концепту (power), члени його синонімічного ряду (ascendancy, authority, command, control, dominion, dominance, government, influence, jurisdiction, mastery, precedence, preponderance, privilege, reign, rule, sovereignty, superiority, supremacy, sway), їх частиномовні деривати (powerful, powerfully, powerfulness, to power, powered; authorisation, controllable, influential, juridical, masterful, predominant, preponderant, domineering, dominant; to authorise, to influence, to preponderate; authoritatively, influentially, masterfully, predominantly, preponderantly, domineeringly тощо), а також сформовані на їх основі вільні словосполучення (economic power, political power, buying power, financial power, staying power, male/ female/ girl power, rule of wealth тощо).

Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, що дозволяє їй передавати зміст концепту, позначаючи його як цілісний феномен у сукупності усіх його аспектів, та поліфункціональності, виявленої у більшому різноманітті ситуацій, в яких вона актуалізується у дискурсі, а також значно більшій частотності у порівнянні з іншими засобами вербалізації концепту (42% від загальної кількості 20 000 прикладів порівняно з 21,33% influence; 16,02% authority, 5,87% control, 2,98% reign, 2,76% command, 2,65% rule, 1,21% government, 1,21% privilege, 0,91% supremacy, 0, 71% sovereignty, 0,52% superiority, 0,51% sway, 0,39% jurisdiction, 0,35% dominion, 0,26% mastery, 0,15% ascendancy, 0,03% precedence, 0,03% preponderance).

Результати етимологічного аналізу імені досліджуваного концепту, номінації power, дозволяють припустити, що закладене в етимоні стереотипне соціокультурне уявлення про владу має гендерну природу і є результатом метафоричного переосмислення феноменів соціокультурної реальності в термінах реальності фізичного природного світу, а саме верховенства чоловіка, пов'язаного з фізіологічною потенцією та статусом хазяїна, асоційованого з міццю, могутністю, впливовістю, ефективністю, тобто здатністю чинити владний вплив.

Набір ознак, виявлених за результатами дефінітивного аналізу імені концепту ВЛАДА, дає прототипове уявлення про владу, що функціонує як когнітивний класифікатор і може бути структурованим на підґрунті акціонального фрейму [ХТОСЬ суб'єкт влади ДІЄ спричиняє регулятивний вплив на КОГОСЬ об'єкта влади].

Фреймова модель понятійного складника концепту ВЛАДА є структурованою на підґрунті мережі пропозицій предметного, акціонального та таксономічного фреймів. Слот предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ мотивований егоцентрично чи соціоцентрично спрямованою актуальною потребою здійснення ВЛАДИ] репрезентує МОТИВИ здійснення вданого впливу суб'єктом ВЛАДИ та прогнозує МЕТУ/РЕЗУЛЬТАТ його/її дії й семантичні ролі об'єкта влади, подані слотами акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ суспільного блага або задоволення власної актуальної потреби спричинення владного впливу (підпорядкування, контролю, верховенства, правління тощо)] та [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ'ЄКТА ВЛАДИ: пацієнса або бенефіціанта]. Слот предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ є/діє ТАМ: інституціональна сфера (політична, фінансово-економічна, правова, адміністративна, релігійна, військова, духовна, передових технологій тощо) або не інституціональна сфера (міжособистісні стосунки індивідів)] подає сфери дії суб'єкта ВЛАДИ, що визначають інституціональні/ неінституціональні прояви влади, та прогнозує РЕСУРСИ й ЗАСОБИ здійснення влади, подані слотами акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА: інституціональних ресурсів (повноважень, суверенності, юридичного права, привілеїв, переваг) або не інституціональних ресурсів (авторитету, професіоналізму, харизми, сексуальності, популярності тощо)] та [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ діє ТАК застосовуючи ЗАСОБИ здійснення ВЛАДИ: інституціональні (вплив, підпорядкування, контроль, верховенство, правління тощо) та не інституціональні (особисті надбання індивідів)]. Слоти таксономічного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ/ОБ'ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ (РОЛЬ): інституціональна (політик, бізнесмен, посадовець, науковець, адміністратор/пересічний індивід) або не інституціональна (пересічний індивід/пересічний індивід)] репрезентують аргументні ролі суб'єктів та об'єктів ВЛАДИ.

Практично будь-яка номінація, що характеризує владу (суб'єкта влади, його/її дії чи атрибути), реалізує телеологічну оцінку ефективно. Зміст оцінки визначений аксіологічною природою феномена ВЛАДА, що є запорукою втілення в життя пріоритетних цінностей британського лінгвокультурного соціуму: досягнення матеріального успіху та прогресу. Номінації, що характеризують об'єкта влади (його/її дії, стан, атрибути), навпаки, реалізують оцінку неефективно (inferiority, inferior, subordinate, controllable, subjugated, lacking authority, without power/ authority/ resource).

Негативна оцінка суб'єктів влади пов'язана з кваліфікацією поведінкових характеристик, а не соціальної вагомості, й підпадає під категорію етичних, що кваліфікують їх поведінку у термінах неприпустимо (domineering, authoritarian - авторитарний, домінуючий).

Розділ 3. “Вербалізація образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі”. Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА реалізується на підґрунті конвенціональних та образних метафор. Конвенціональні метафори репрезентовані вільними та фразеологічними словосполученнями із зв'язаним значенням одного з компонентів, що побудовані на основі денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду. Образні метафори подані образно мотивованими словами та ідіомами, структурованими за участі гештальта.

Конвенціональні метафори репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі конвенціональні метафори є онтологічними.

Спектр конвенціональних метафор влади залучає такі кореляти, як неспецифікований об'єкт (володіння: to have/ lose power; відчуження: to give/ cede power to smb, to be given power, to hand power (over) to smb, to give up one's power in favour of smb, to hand power back to, to inherit power from, to renew/ restore power, to grant jurisdiction, transfer of power to smb, power transition to smb, handover of power to smb; бажання: to desire/ to want/ to be desperate for power; трофей: to gain/ seize/ keep/ take/ win/ retain/ renew/ campaign for power, smb's grip/ grasp on power, retention of power, to test/ question/ challenge smb's authority, to take away smb's authority); матеріальний об'єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм: the mechanics of power; гужовий транспорт: reins of power/ government; архітектурна споруда: corridors/ halls of power; інструмент: to use/ abuse/ wield power to obtain smth, to wield/ use one's authority, to exercise jurisdiction/ dominion/ sovereignty); контейнер: to be in power, to stay in power, to remain in power, to be in authority, to be within jurisdiction, to put smb in(to)/ out of power, to keep smb in power, to sweep smb into power/ to be swept into power, to revel in power, an exile from power; пункт призначення (точка у просторі): to come/ return to power, a road to power; керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу: balance of power, division of authority more/ less/ the most/ the least power/ authority, heaps of power, to pull more power to the centre, to centre all power on, to limit/ cut/ curb/ reduce/ maximize/ weaken/ slash/ increase/ control power, to limit/ cut/ reduce/ weaken/ undermine smb's power; жива істота: power deludes/ seduces/ wins over/ concedes, compromises of power, mantle of power.

Образні метафори переважно позначають складники владних відносин: суб'єктів/об'єктів влади, їхні дії/стан або атрибути.

Образні метафори сформовані на підґрунті гештальта. Гештальт визначаємо як особливий вид концептуальної структури, цілісний образ, що сполучає в собі чуттєве й раціональне в їхній єдності та цілісності, результат нерозчленованого сприйняття ситуації, вищий рівень абстракції, недискретне, неструктуроване знання, розташоване поза категоріальними межами природної мови, але реконструйоване на підставі мовних засобів (М.М. Болдирев, В.А. Маслова, В.М. Телія, Л.О. Чернейко). У структурі значення аналізованих слів та ідіом гештальт, по-перше, відіграє роль квазіденотата, приймаючи участь у категоризації дійсності за допомогою метафоричного/метонімічного уподібнення означуваного певному об'єкту/феномену; по-друге, викликає емоційне сприйняття означуваного у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби, за участі якої його категоризовано (В.М. Телія, А.П. Мартинюк).

Гештальт, що формує значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА, вважаємо полімотиваційним, оскільки він містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення.

Предметний образ становить джерело онтологічної метафори, що уподібнює суб'єкта влади особі соціально-телеологічної категорії із висхідним вектором престижності: королю, королеві, кардиналу, принцу, тощо (king of the castle, grey eminence, uncrowned king/queen, merchant prince, press/ drug/ oil baron, captain of industry, power broker, political master), а об'єкта влади - артефакту: ляльці (to make a stooge of), маріонетці (behavе like a puppet on a string), килимку для витирання ніг (doormat), дрібній монеті (dandiprat), футбольному м'ячеві (to kick around like a football), іграшці (to make one's plaything).

Подієвий образ формує структурну метафору, концептуалізуючи соціально-телеологічну дію (здійснення суб'єктом владного впливу) у термінах (переважно) фізичних дій - некаузативних (у ситуації з одним актантом-агенсом: to cut ice, to take matters in hand, to sit on the throne) або каузативних (у ситуації з двома актантами - агенсом та пацієнсом: to have/ take/ get a hold/ a grip of smb/smth, to hold smb down/ under, to lead smb by the nose, to wind smb round one's little finger), а стан об'єкта впливу - у термінах фізичного стану: to have no leg to stand on.

Абстрактне уявлення є джерелом: по-перше, структурної метафори, репрезентуючи соціально-культурну реальність (суб'єкта/об'єкта владного впливу, їх дії й атрибути) у термінах фізичної реальності, зокрема таких фізичних характеристик, як великий розмір (fat cat, big boy/ daddy/ pot/ gun/ noise/ shot; bigwig; big bug/ cheese/ dog/ fish/ number/ wheel, Mr Big, biggie), сила (force to be reckoned with), первинність (prime mover, main squeeze), вага (to carry weight, to pull weight, to throw weight into the scale, to put one's weight behind) та, відповідно, маленький розмір (thin cat), пасивність (dead duck); по-друге, орієнтаційної метафори на підґрунті асоційованих з суб'єктом/об'єктом влади просторових орієнтирів `верх' та `низ' (the upper crust, top banana/ brass/ dog, to get the upper hand, - underling, underdog).

У полімотиваційному образному складнику аналізованих номінацій предметний образ, крім того, лежить у підґрунті метонімії, що концептуалізує владу через такі артефакти-символи, як трон: to mount/ to ascend/ to accede/ to succeed to the throne, pretender to the throne, usurper of the throne; корона: to seize/ wear the crown; поводи: take over the reins of power; кермо: to snatch the wheel, а також такі частини тіла, як рука: hidden hand, hand that rocks the cradle, the hand that holds the money, to get the power into one's hands, to have/ to give/ get/ hold the whip hand, to have/ take/ keep hand in/ capture in the palm of one's hand, to have eating out of one's hand, великий палець руки: to keep smb under one's thumb, п'ята: to bring to heel тощо, що репрезентують ресурси владного впливу суб'єкта влади, або вуха: to have the ear of/ to have smb's ear bent, волосся: to have one by the short hair, коліна: to bring to one's knees тощо, що подають атрибути об'єкта влади.

Завдяки присутності у структурі значення образно мотивованих номінацій гештальта на раціональну оцінку `нашаровується' емотивна. Емотивна оцінка реалізується за умови, що референт номінації знаходиться у комунікативному фокусі висловлення, тобто мета мовця полягає у кваліфікації референта, і визначається як лінгвальним так і екстралінгвальним контекстом, насамперед, емпатією продуцента дискурсу, яку розуміємо як його/її налаштованість на ситуацію на підґрунті певних аксіологічних орієнтирів. Наприклад, в залежності від емпатії продуцента дискурсу, образно мотивована номінація bigwig, що позначає впливову персону, може імплікувати схвалення референта як такого, що є успішним, авторитетним тощо, несхвалення/зневагу до нього як такого, що є ординарним і банальним, або взагалі нейтралізуватися, якщо у комунікативному фокусі опиняється не власне референт, а пов'язані з ним події, порівн.: William Forsythe is a choreographic bigwig whose work you watch even if you can't warm to. His experiments have changed the way we think about ballet. (Evening Standard, October 13, 2006, p. 52) It's not every day that a senior executive with an oil major tell a journalist that he is ashamed about something, but a glance at Kieron McFadyen's CV tells you he is not the average oil company bigwig. (Herald, September 16, 2006, p. 21) You'll have heard the howles of outrage over Labour MP Sion Simon's spoof webcast in which he impersonates Tory chief David Cameron. Simon was slapped down by Labour bigwig Jack Straw over the video in which `Dave' offers voters the chance to sleep with his wife and take his children. (News of the World, October 15, 2006, p. 14)

Отже, наявність у структурі значення образних номінацій гештальта дозволяє їм актуалізувати свій емотивно-оцінний потенціал в діапазоні `схвалення' - `нейтральне ставлення' - `більш/менш інтенсивне несхвалення' - `зневага' до референта в залежності від емпатії мовця, що втілюється у контексті дискурсу.

ВИСНОВКИ

Виходячи з когнітивно-дискурсивного розуміння концепту як ментального стану індивіда у процесі продукування/інтерпретації дискурсу, лінгвокультурний концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов'язаного з трактуванням феномена влади у британському лінгвокультурному соціумі.

Концепт ВЛАДА містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники, актуалізовані різнорівневими номінативними одиницями в англомовному дискурсі. Ціннісний складник існує у нерозривній єдності з понятійним і образним завдяки аксіологічній природі концепту.

Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований ім'ям концепту, членами синонімічного ряду, їх частиномовними дериватами, а також структурованими на їх основі вільними словосполученнями, денотат яких ускладнюється раціонально оцінною інформацією. Переважна більшість засобів вербалізації понятійно-ціннісного складника концепту, що позначають владу як нечленований феномен, суб'єктів влади, їхні дії/атрибути, реалізують позитивну раціональну телеологічну оцінку `ефективно', а ті, що позначають об'єктів, їхній стан/атрибути, відповідно, - оцінку `неефективно'.

Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, поліфункціональності, а також значно більшої порівняно з іншими засобами вербалізації концепту ВЛАДА частотності у дискурсі.

Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА актуалізується конвенціональними та образними метафорами.

Конвенціональні метафори, вербалізовані фразеологічними словосполученнями із зв'язаним значенням одного з компонентів, побудованими на основі денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі конвенціональні метафори є онтологічними.

Спектр конвенціональних метафор влади містить такі кореляти, як неспецифікований об'єкт (володіння, відчуження, бажання, трофей), матеріальний об'єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм, гужовий транспорт, архітектурна споруда, інструмент), контейнер, пункт призначення (точка у просторі), керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу, жива істота.

Образні метафори, вербалізовані образно мотивованими словами та ідіомами, переважно позначають складники владних відносин: суб'єктів/об'єктів влади, їхні дії/стан та атрибути.

Образні метафори структуровані на основі полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення. У структурі полімотиваційного гештальта метафора може взаємодіяти з метонімією. Предметний образ є джерелом як онтологічної метафори, так і метонімії. Подієвий образ формує структурну метафору. Абстрактне уявлення лежить у підґрунті як структурної, так і орієнтаційної метафори.

Наявність у структурі значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА гештальта дозволяє їм реалізувати емотивно-оцінний потенціал.

Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована у вигляді мережі пропозицій предметного, акціонального, таксономічного та компаративного фреймів. Слоти предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ/ діє ТАМ] визначають мотиви дії суб'єкта влади (егоцентричні чи соціоцентричні) та сферу дії (інституціональну/ не інституціональну). Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ'ЄКТА ВЛАДИ/ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ/ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА/ діє ТАК] - аргументі ролі об'єкта влади (пацієнс/бенефіціант), егоцентричну/соціоцентнирчну мету/результат дії суб'єкта влади, інституціональні/ неінституціональні ресурси та засоби дії суб'єкта влади. Слот таксономічного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ'ЄКТ/ОБ'ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ іпостась] - інституціональні/ неінституціональні ролі суб'єкта/об'єкта влади. Слот компаративного фрейму [ЩОСЬ/ХТОСЬ референт ВЛАДА/СУБ'ЄКТ ВЛАДИ/ОБ'ЄКТ ВЛАДИ/ ДІЇ/АТРИБУТИ СУБ'ЄКТА/ОБ'ЄКТА ВЛАДИ є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ] - кореляти конвенціональних та образних метафор влади. Раціональна й емотивна оцінка влади, її суб'єктів/об'єктів, їх дій та атрибутів актуалізується на основі слотів предметного фрейму ТАКИЙ/ТАК та компаративного фрейму.

Перспективи роботи вбачаємо у виявленні особливостей вербалізації концепту ВЛАДА в релігійному, діловому, військовому та інших інституціональних типах дискурсу англомовної лінгвокультури, а також проведенні його міжкультурних досліджень та зіставленні отриманих даних із викладеними результатами.

Основний зміст дисертації відбитий у таких одноосібних публікаціях автора

1. Аналіз понятійного складника лінгвокультурного концепту POWER/ВЛАДА // Новітня філологія. - 2005. - № 3 (23). - С. 53-59.

2. Британський газетний дискурс як контекст вербалізації концепту POWER/ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 726. - С. 128-130.

3. Кореляція між структурними складниками концепту ВЛАДА і складниками значення номінативних засобів його вербалізації // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. - Ужгород: Ліра, 2006. - С. 142-151.

4. Метафора у структурі образного складника концепту ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 741. - С. 54-57.

5. Психолого-соціологічні підстави інтерпретації понятійного складника концепту POWER/ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 725. - С. 42-46.

6. Дефінітивний аналіз імені лінгвокультурного концепту POWER/ВЛАДА // Мат-ли Всеукр. наук. конф. (1-3 лютого 2006 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С. 174-175.

7. Ідеалізована когнітивна модель концепту POWER/ВЛАДА за психолого-соціологічними даними // Сучасна англістика: Матеріали Всеукраїнського наукового форуму (19 травня 2006 р.). - Харків: Видавництво Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 195-197.

8. Специфіка вербалізації понятійної, образної та ціннісної інформації у структурі концепту ВЛАДА // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: Мат-ли VI Міжнар. наук. конф. (1 лютого 2007 р.). - Харків: Видавництво Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007.- С. 327-329.

АНОТАЦІЯ

У дисертації на основі когнітивно-дискурсивного підходу з'ясована лінгвокультурна специфіка концепту ВЛАДА як одиниці ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов'язаного з феноменом влади у британській лінгвокультурі, й актуалізується номінативними одиницями в сучасному британському газетному дискурсі.

З'ясовано особливості мовної та ментальної репрезентації понятійно-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту ВЛАДА: встановлено структурно-семантичні, прагматично-семантичні, частиномовні й ідеографічні характеристики імені концепту та інших засобів його первинної номінації, виявлені кореляти конвенціональних та образних концептуальних метафор влади, розкрито зміст раціонально та емотивно оцінних конотацій/асоціацій, пов'язаних з поняттям влади у британській лінгвокультурі, побудовано фреймову модель концепту.

Ключові слова: концепт, понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники концепту, ім'я концепту, конвенціональна та образна концептуальна метафора, фреймова модель концепту.

АННОТАЦИЯ

Понятийно-ценностная составляющая концепта вербализована именем концепта, членами его синонимического ряда, их частеречными дериватами, а также сформированными на их основе свободными словосочетаниями, денотат которых усложняется рациональной оценкой. Подавляющее большинство средств вербализации понятийно-ценностной составляющей концепта, обозначающих власть как целостный феномен, субъектов власти, их действия/атрибуты, реализуют рациональную телеологическую оценку `эффективно', а средства, обозначающие объектов власти, их действия/атрибуты - оценку `неэффективно'.

Образно-ценностная составляющая концепта актуализируется конвенциональными и образными концептуальными метафорами. Конвенциональные метафоры, вербализованные фразеологическими словосочетаниями со связанным значением одного из компонентов, структурированными на основе имени концепта или членов его синонимического ряда, репрезентируют власть как целостный феномен. Все зарегистрированные конвенциональные метафора власти демонстрируют онтологическую природу.

Конвенциональные метафоры имеют такие корреляты, как неспецифицированный объект (предмет собственности, отчуждения, желания, трофей), материальный объект/феномен, в частности, артефакт (механизм, гужевой транспорт, здание, инструмент), контейнер, пункт назначения, динамический ресурс, живое существо.

Образные метафоры, вербализованные образными словами и идиомами, преимущественно обозначают составляющие отношений власти: субъектов, объектов, их действия/состояния, атрибуты. Образные метафоры сформированы на основе полимотивационного гештальта, в котором сочетаются разные комбинации предметного образа, событийного образа ситуации и абстрактного представления.

Предметный образ является источником: во-первых, онтологической метафоры, которая уподобляет субъекта власти особе социально-телеологической категории с восходящим вектором престижности (королю/королеве, принцу, кардиналу), а объекта - артефакту (кукле-марионетке, подстилке для вытирания ног, мелкой монете, футбольному мячу, игрушке); во-вторых, метонимии, которая концептуализирует власть через такие артефакты-символы, как трон, корона, поводя, руль, а также такие части тела, как рука, большой палец руки, пята, репрезентирующие ресурсы субъекта власти, и уши, волосы, колени, представляющие атрибуты объекта власти.

Событийный образ ситуации позволяет концептуализировать осуществление власти в терминах каузативных/ некаузативных физических действий субъекта, а состояние объекта - в терминах физического состояния.

Абстрактное представление является источником: во-первых, структурной метафоры, репрезентирующей субъекта/объекта социокультурной реальности в терминах физической реальности (соответственно, таких физических характеристик, как большой размер/ сила/ вес, и маленький размер/ пассивность; во-вторых, ориентационной метафоры на основе ассоциируемых с субъектом/объектом власти пространственных ориентиров `верх'/ `низ'.

Наличие в структуре значения средств вербализации образно-ценностной составляющей концепта гештальта позволяет им реализовать свой эмотивно-оценочный потенциал, актуализирующийся в диапазоне `одобрение' - `нейтральное отношение' - `более/менее интенсивное неодобрение' - `пренебрежение' к референту в зависимости от эмпатии говорящего/пишущего, воплощенной в контексте дискурса.

Фреймовая модель концепта ВЛАСТЬ структурирована на основе пропозиций акционального, предметного и таксономического фреймов [НЕКТО агенс СУБЪЕКТ ВЛАСТИ есть ТАКОЙ мотивованный егоцентрической/социоцентрической потребностью осуществления власти// действует ТАМ институциональная/ неинституциональная сфера// действует на ОБЪЕКТА ВЛАСТИ пациенса или бенефицианта// действует из-за ЦЕЛИ//РЕЗУЛЬТАТА// действует с помощью ИНСТРУМЕНТА ресурсов власти// действует ТАК применяя средства осуществления власти// есть НЕКТО институциональная/неинституциональная роль// НЕЧТО/ НЕКТО референт ВЛАСТЬ/ СУБЪЕКТ ВЛАСТИ/ ОБЪЕКТ ВЛАСТИ/ ДЕЙСТВИЯ/ АТРИБУТЫ СУБЪЕКТА/ ОБЪЕКТА ВЛАСТИ есть как бы НЕЧТО/ НЕКТО корреляти конвенциональных та образных метафор]. Слоты предметного фрейма ТАКОЙ/ТАК и компаративный фрейм могут служить основой для реализации рациональной и эмотивной оценки власти, ее субъектов/объектов, их действий и атрибутов.

Ключевые слова: концепт, понятийно-ценностная и образно-ценностная составляющая концепта, имя концепта, конвенциональная и образная концептуальная метафора, фреймовая модель концепта.

ABSTRACT

Chornovol-Tkachenko O.O. Verbalisation of the concept POWER in the modern English discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin National University of Kharkiv. - Kharkiv, 2007.

The paper presents the results of the cognitive discursive study of the concept POWER revealing its lingual-cultural specificity. The concept is viewed as a unit of individual mental resources representing subjective interpretation of the socio-cultural experience connected with the phenomenon of power in the British culture which is acquired in the process of socialization. The concept POWER is actualized by nominative means in the modern British newspaper discourse.

The study reveals specific features of the verbal and mental representation of the concept POWER notional-evaluative and imaginative-evaluative constituents; systematizes the structural-semantic, pragmatic-semantic, part-of-speech and ideographic characteristics of the name of the concept and other means of its primary nomination; reveals the correlates of conventional and imaginative metaphors of power; determines rational and emotive connotations associated with the notion of power in the British language and culture; gives the frame model of the concept POWER.

Key words: concept, notional-evaluative and imaginative-evaluative constituents of the concept, name of the concept, conventional and imaginative conceptual metaphors, the frame model of the concept.

Размещено на Allbest.ru