Мовні засоби відтворення концепту злочинець у сучасній американській художній прозі та газетній публіцистиці

Для інтерв'ю з юридичної тематики характерна стратегія правомірного психологічного впливу (інтерв'юер) та психологічного захисту (респондент) втілюються низкою типових для учасників інтерв'ю тактик, які реалізують комунікативну мету спілкування. Однією з типових тактик інтерв'юера є тактика переконання як спосіб словесного впливу, котрий включає систему доказів, представлених за законами логіки. Переконання ґрунтується на усвідомленому сприйнятті людиною висловлених інтерв'юером ідей, на їхньому аналізі та оцінці. Наприклад: “It didn't happen that way, did it?” asked Rafferty. “Give me a minute,” Butch replied, his head in his hands. “Butch, they were never there, were they? Falini and the other guy were never there. "No,” Butch finally confessed. “It all started so fast. Once I started, I just couldn't stop” (The Washington Post). У поданому прикладі успішне переконання інтерв'юера веде до сприйняття і наступного включення нових аргументів у систему поглядів, яка склалася у злочинця (Бутча Дефо - хлопця, який розстріляв свою родину із рушниці), до зміни мотиваційної основи його поведінки. Злочинець зрозумів з аргументів інтерв'юера-слідчого, що його версія про нападників не спрацьовує, і він вирішив зізнатися у скоєному злочині. Людина, яка скоїла тяжкий злочин, зазнає сильного психічного напруження. Однією з типових тактик респондента є тактика домінанти, прикриваючись якою злочинець намагається поводитися так, щоб гарантувати собі безпеку, уникнути викриття, а отже, покарання: "I didn't commit the crime. That is why I got off," he said. "I feel in my heart that I got off because I was innocent. But I don't know if I could have proven my innocence if I didn't have the money" (San Francisco Gate).

Для хроніки з юридичної тематики типовою є констативна стратегія інформування, яка може реалізовуватись через тактику констатації факту. Ця тактика спирається на підтвердження факту злочину, його типу, а також надає інформацію про місце та час події: ABBOTSWOOD CT., 11400 block, 8:34 p.m. June 27. An assault occurred (The Washington Post).

Документальна стратегія інформування, притаманна репортажу з юридичної тематики. Однією з типових тактик адресанта є тактика фактуалізації події, яка реалізується через представлення загальних відомостей, чисел, дат, свідчення свідків, документів та ін. Наприклад: At 10:00 a.m. on Monday, August 1, 2005 …An elderly woman out walking … brought the dog to the edge of an empty lot overgrown with grass and weeds on the 4400 block of Old Red Lion Road. The dog sniffed the ground, but something seemed to be distracting the animal. ... The woman looked ahead, and that's when she saw what the dog had already sensed. A body. At 10:14 a.m., the woman called 911…(The Washington Post). В аналізованому уривку репортажу за допомогою зазначення самої події, її часового проміжку (At 10:00 a.m. on Monday, August 1, 2005; the 4400 block of Old Red Lion Road; At 10:14 a.m., the woman called 911) та записаного зі слів свідка детального опису моменту винайдення трупу, журналіст засвідчує читачів у достовірності поданої інформації.

Спільними тропеїчними засобами вербалізації концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у публіцистичних текстах з юридичної тематики є метафора та гіпербола; відмінними ? перифраз, образне порівняння, іронія, метонімія, антономазія, епітет, алюзія та евфемізми. Наприклад: гіперболізовані оцінні кліше: the most heavily publicized suspected paedophile in Ohio; so many young kids; the filthy sweatshirt of Richard Tuite; a terrifying catalogue of injury; метафора: Murderer's rep as rat preceded long rap sheet; перифраз three-time loser laws; the family's embarrassing secrets; алюзія: Dr. Jekyll and Mr. Hyde. Отже, образні стилістичні засоби та прийоми, які у поєднанні з емотивністю є основним параметром експресивно-емоційного та емфатичного змісту допомагають виявити природу злочинності, сприяють виокремленню та опису найбільш вагомих подій і фактів.

Висновки

Дослідження мовних засобів відтворення концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у когнітивно-комунікативному ракурсі дозволило встановити особливості відображення позамовної дійсності у сучасній американській художній прозі та газетній публіцистиці; простежити зв'язки між концептуальним змістом текстів і мовленнєвими засобами досягнення комунікативних цілей.

Пізнання є відображенням об'єктивної дійсності в діяльності людей, що здійснюється у певних соціальних умовах, залежить від їхніх суб'єктивних намірів, цілей, інтересів, культурного рівня, освіти та соціального стану. Саме тому сприйняття факту порушення закону журналістом, письменником як людьми з різними професійно зумовленими творчими завданнями вирізняється за ступенем суб'єктивного представлення інформації про злочинця. Учасники процесу створення текстів сучасної американської художньої прози та газетної публіцистики відбивають своє сприйняття порушника закону за рахунок виділення певних базових і другорядних складників концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ. Водночас, слоти концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ є спільними для сучасної американської художньої прози та газетної публіцистики, оскільки, обробляючи суб'єктивний досвід, людина підводить інформацію під певні категорії та класи, існуючі у суспільстві.

Концепт ЗЛОЧИНЕЦЬ розглядається як єдність функціональних (лексико-семантичного, тактико-стратегічного та тропеїчного) аспектів, які використовуються для досягнення максимальної адекватності процесу комунікації.

Структуру концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у сучасній американській художній прозі та газетній публіцистиці представлено мережею базових фреймів (предметно-центричного, акціонального та компаративного) як сукупність якісних, кількісних, акціональних і локально-темпоральних характеристик.

Лексико-семантичний аспект втілення концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ в аналізованих текстах характеризується ідентичністю розкриття слотів фреймової структури за допомогою номінативних одиниць, які слугують підвищенню експресивності мовлення та сприяють детальному опису фактів скоєного злочину; виявляють емоційні особливості спілкування; підсилюють важливість імпліцитно поданої інформації.

Тропеїчний аспект реалізації концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ здійснюється образними стилістичними засобами, які у поєднанні з основним параметром експресивно-емоційного й емфатичного змісту допомагають подати інформацію про кримінальний вчинок, висвітлити риси порушника закону, зобразити та схарактеризувати його дії.

У комунікативному аспекті спостерігаємо тактико-стратегічні відмінності представлення концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у ситуаціях "Розслідування", "Допит", виокремлених з творів сучасної американської художньої прози. Залежно від типу ситуації спілкування (асиметрична/ симетрична) та ролі комунікативно активного адресанта/адресата в ситуації “Розслідування” реалізується наративно-аналітична мовленнєва стратегія. Комунікативна ситуація “Допит” розглядається як конфліктна протидія у вигляді спілкування, спрямованого на захист власних інтересів шляхом обмеження активності опонента, нанесення йому моральної або матеріальної шкоди, а також негативне ставлення один до одного. Найчастіше обирається конфліктно-маніпуляторна стратегія.

Комунікативний аспект представлення інформації у публіцистичних текстах з юридичної тематики реалізується через такі стратегії: перцептивно-інформативну, правомірного психологічного впливу, психологічного захисту, констативного та документального інформування.

Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні лексико-семантичних, тропеїчних і тактико-стратегійних особливостей втілення концептів КРИМІНАЛІСТ і ЖЕРТВА в сучасній американській художній прозі та газетній публіцистиці; зіставлення отриманих даних з мовними засобами, що вживаються на позначення цих концептів у американському та британському варіантах сучасної англійської мови. У подальшому можливим видається вивчення та порівняння засобів вербалізації ключових концептів у комунікативній ситуації "Судове засідання".

Основні публікації

1. Горобець І.С. Мовні засоби зображення концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у сучасній американській художній та публіцистичній літературі // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: Зб. наук. пр. - Вип. 22. - Житомир: ЖДУ, 2005. - С. 108-112.

2. Горобець І.С. Роль теорії номінації в розвитку комунікативно-когнітивного підходу в сучасному мовознавстві // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 16. Книга 1. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 89-92.

3. Горобець І.С. Структура комунікативної ситуації “Допит підозрюваного” // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Вип. 18. Книга 1. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 102-105.

4. Горобець І.С. Художні засоби вираження концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у текстах юридичної тематики (на матеріалі американської газетної публіцистики) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - Вип. 17. - К.: Логос, 2006. - С. 79-86.

5. Горобець І.С. Кримінальний дискурс серед інших типів комунікації (на матеріалі сучасної англійської прози) // Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених (1-3 лютого 2006 р). - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С. 81-84.

6. Горобець І.С. Слідчий дискурс в різноманітних типах комунікації // Системний підхід до підготовки фахівців управління персоналом: Матеріали конференції. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - С. 30-35.

7. Горобець І.С. Лексичні засоби вираження концепту ЗЛОЧИНЕЦЬ у комунікативній ситуації “Допит підозрюваного” // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. - Вип. IV. - Ч. 1. - К.: Логос, 2006. - С. 384-386.

Размещено на Allbest.ru