Лексика української мови за сферою вживання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексика української мови за сферою вживання

Лексика української мови за сферою вживання поділяється на загальнонародну лексику та лексику обмеженого вжитку.

Лексика загальнонародного вживання - слова, відомі всім носіям літературної мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються в своєму мовленні. Загальнонародними вважаються слова, що їх вживають і однаково розуміють усі носії мови.

Лексика обмеженого вжитку - слова, активне користування якими обмежується певним середовищем, зумовленим спільністю території проживання, спільністю занять та інших інтересів носіїв мови, поза яким вони або зовсім невідомі, або принаймні активно не функціонують. Лексика обмеженого вживання функціонує звичайно у вузькому середовищі носіїв мови, зв`язані між собою територіально, професійно чи будь-якою іншою спільністю. Ця лексика представлена переважно спеціальними або експресивно-забарвленими словами.

Лексика загальнонародного вживання значно перевищує лексику обмеженого вживання.

У складі лексики обмеженого вживання звичайно виділяють дві групи слів - територіальні й соціальні діалектизми, кожна з яких у свою чергу включає в себе ряд вужчих підгруп.

· Відмінності в сфері вживання різних шарів лексики сучасної української мови пов`язані насамперед з наявністю у її складі великої групи слів, поширення яких обмежується певною територією. Це так звані територіальні діалектизми. Вони є складовою частиною розмовно-побутової і почасти професійної лексики одного або кількох народних говорів.

Залежно від того, в якому відношенні територіальні діалектизми стоять до загальнонародного словника, їх поділяють на три основні групи: лексичні, етнографічні та семантичні.

1) Лексичні діалектизми - слова діалектного вжитку, що позначають поняття, для вираження яких у загальнонародній мові вживаються назви, утворені від іншої непохідної основи. Лексичні діалектизми - це власне своєрідні дублети до загальновживаних слів. Найпомітніше вони представлені в системі повнозначних частин мови. Лексичні діалектизми охоплюють переважно сфери життя, пов`язані з побутом, родинними стосунками, виробничою діяльністю носіїв місцевого говору. Напр.: бараболя, крумплі - картопля, жалива - кропива, небіж - племінник.

2) Етнографічні діалектизми - це назви місцевих реалій і понять, що не відомі або не використовуються поза межами певного говору чи групи споріднених говорів. Зазвичай етнографізми не мають відповідників у загальнонародній мові. Етнографічні діалектизми охоплюють такі тематичні групи місцевої лексики:

1) назви одягу і взуття, що мають поширення тільки серед жителів певної місцевості. Напр.: бекешка - вид кофти.

2) назви страв місцевої народної кухні. Напр.: потрібка - їжа з подрібненої печінки.

3) назви житлових і господарських приміщень, та їх частин, знарядь праці, робочих процесів, пов`язаних з специфікою природно-кліматичних умов і занять населення. Напр.: сапетка - велика корзина.

4) назви, пов`язані з місцевим народним мистецтвом. Напр.: флояра - вид чабанської сопілки.

5) деякі слова, пов`язані з місцевою народною демонологією. Напр.: арідник - злий дух, найстарший дідько.

3) Семантичні діалектизми - це слова, що етимологічно і семантично споріднені з однозвучними словами загальнонародної мови, але не збігаються з ними своїми значеннями. Таким чином, поза контекстом такі слова звичайно не сприймаються як відхилення від загальнонародної норми, частіше зустрічаються у периферійних українських говорах.

Семантичні діалектизми умовно можна поділити на дві групи:

1) слова, що мають спільні значення з загальновживаними, але відрізняються від них одним або кількома новими значеннями, напр.: вино - хмільний напій з виноградного соку та виноград.

2) слова, що в місцевих говорах уживаються в іншому значенні, ніж у загальнонародній мові, напр.: аркан - гуцульський чоловічий танок, солонина - сало.

До семантичних діалектизмів відносять також слова, що мають однаковий звуковий склад із словами загальнонародного вживання, але не мають з ними спільної етимологічної основи або семантичного зв`язку., напр.: око - одиниця ваги і міра рідини - турецького okka - фунт.

Територіально обмежена лексика за характером її відношення до загальнонародного словника може бути протиставна, або співвідносна (діалектизми, що мають семантично рівнозначні відповідники в лексиці загально нар. вживання), і не протиставна, або не співвідносна (етнографічні діалектизми).

· Соціальні діалектизми. Відомо, що мовлення окремих професійних і соціальних груп населення характеризується деякими специфічними рисами в доборі й використанні словника, а це дає підставу для розгляду лексичного складу мови і в соціальному плані. Лексична диференціація мовлення за соціальними ознаками обмежується лише деякими специфічними групами слів, на основі її виділяють соціальні лексичні діалектизми.

Традиційно розглядають три групи лексики обмеженого соціального вживання: професіоналізми, жаргонізми і арготизми.

1) Професіоналізми - це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Сюди входять назви знарядь, трудових процесів, різних ґатунків сировини, специфічні професійні вислови тощо. Більшість професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні, напр.: дупло (у зубі), удар (у друкарстві).

2) Жаргонізми. Жаргон - сукупність особливостей словника розмовного мовлення людей, пов`язаних певною спільністю інтересів. Насамперед це спільність професійна, а також тривале перебування разом (навчання, військо), однакові захоплення (спортом, мистецтвом і под.). Багато жаргонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема в студентських та учнівських, напр. пара - «двійка», здирати - «списувати». Більшість жаргонізмів становлять слова загальнонародної мови, вживані в специфічному значенні.

3) Різновидом жаргону є арго. Арго - це умовна говірка якої-небудь соціальної групи з певним набором слів, незрозумілих для сторонніх. Такі слова, як правило, мають прямі відповідники в загальнонародній мові, напр.: кунсо - хліб, ковтур - горщик, двеня - два, бимій - мій, курашник - музика. Арготизми використовують не тільки як засіб таємного спілкування, а й як своєрідний засіб мовного розважання.

· Термінологія - розділ лексики, що охоплює терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, суспільного життя; сукупність усіх термінів якоїсь мови. Терміном називається одиниця історично сформованої термінологічної системи, що виражає поняття та його місце серед інших понять, позначається словом або словосполученням, служить для спілкування людей, пов`язаних між собою єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і підпорядковується всім її законам. Термін уживається для точного вираження поняття певної галузі знань: клітина, вітамін, скерцо, модель. Існують терміни-слова, терміни-словосполучення та терміни-речення (Кроком руш!).

Терміни творяться за допомогою афіксації, шляхом абревіації (біохімія, термодинаміка), лексико-семантичним способом (перенесення значення) (втомленість металів, збудження атома).

загальнонародний лексика діалектизм професіоналізм

Размещено на Allbest.ru