"Людина і природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

“Людина і природа” у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді)

Козак Софія Веніамінівна

Одеса - 2007

Анотація

Козак С.В. `ЛЮДИНА і ПРИРОДА' у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено важливій проблемі когнітивної лінгвістики - вивченню фреймових структур у літературно-художньому дискурсі на прикладі фреймового комплексу `Людина' і `Природа'. У роботі проаналізовано лексичні одиниці, що представляють термінали фреймів `Людина' і `Природа', інтеграція яких утворює фреймовий комплекс `Людина і Природа' у літературно-художньому дискурсі. Визначено статус фреймів як структур подвійної природи - когнітивної і лінгвістичної; здійснено розмежування термінів фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент; запропоновано визначення фреймової структури як лексико-синтаксичного об'єднання мовних одиниць, організованих навколо певної тематики і спрямованих на актуалізацію авторської прагматики; виявлено такий вид міжфреймової взаємодії, як інтеграція фреймів. На прикладі інтегрованих фреймів `Побут', `Екологія' та `Внутрішній світ' у межах фреймового комплексу `Людина і Природа' здійснено когнітивний аналіз різних видів взаємодії фреймів `Людина' і `Природа', що дало підстави з'ясувати роль такої взаємодії для втілення авторської прагматики, зокрема, зображення селянського побуту, характеристики персонажів, їх внутрішнього світу, а також глобальніших проблем, таких як взаємозв'язок людини й природи, ставлення суспільства до оточуючого середовища, оптимізація й гармонізація їхніх взаємовідносин.

Ключові слова: фрейм, інтегрований фрейм, фреймовий комплекс, фреймова структура, термінал, термінальний елемент, лексична одиниця, літературно-художній дискурс.

природа людина фреймовий літературний

Аннотация

Козак С.В. `ЧЕЛОВЕК и ПРИРОДА' в литературно-художественном дискурсе: опыт фреймового анализа (на материале произведений Э. Штриттматтера и Т. Гарди). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2007.

Диссертация посвящена изучению особенностей функционирования фреймовых структур, которые представляют фреймовый комплекс `Человек и Природа' в литературно-художественном дискурсе. В работе системно представлено теоретическое обоснование и практическая реализация одного из конструктивных средств дискурсной организации литературно-художественных произведений - фреймов. Функционирование фреймовых структур проанализировано с актуальных позиций когнитивной методологии.

Предложены пути решения важных теоретических задач когнитивной лингвистики и прагмалингвистики, неразрывно связанных со стратегиями понимания литературно-художественного дискурса.

Определен статус фреймов как структур, имеющих двойственную природу: когнитивную и лингвистическую. Осуществлена дифференциация терминов фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, терминал, терминальный элемент. Фреймовая структура квалифицируется как объединение лексических единиц, организованных вокруг определенной тематики и направленных на актуализацию авторской прагматики.

В ходе анализа выявлены такие характеристики интерфреймовой корреляции, как терминальная интеграция; представлены дискурсно-фреймовые стратегии понимания художественного дискурса и адекватной интерпретации интенций автора.

На примере интегрированных фреймов `Быт', `Экология' и `Внутренний мир' проведен анализ различного вида коррелятивных связей фреймовых структур `Человек и Природа', изучена их роль в реализации авторской прагматики.

Фреймовый комплекс `Человек и Природа' в романах Э. Штриттматтера характеризуется ведущей ролью интегрированного фрейма `Быт', вербальная база презентации которого составляет 61 % от общего количества исследуемых фреймовых структур, на интегрированные фреймы `Внутренний мир' и `Экология' приходится соответственно 28 % и 11 %. В произведениях Т. Гарди наибольшей является лексическая база презентации интегрированного фрейма `Внутренний мир' - 58 %, а на лексические базы интегрированных фреймов `Быт' и `Экология' приходится соответственно 33 % и 9 %. Такие отличия в вербальной презентации фреймового комплекса определяются как индивидуальностью авторских стилей, так и особенностями событийно-фактуальной информации, описанной в этих романах.

Анализ фреймового комплекса `Человек и Природа' в произведениях Э. Штриттматтера и Т. Гарди дал возможность проследить когнитивно-прагматические особенности реализации сложной дискурсной проблематики в немецко- и англоязычном литературно-художественном дискурсе.

Ключевые слова: фрейм, интегрированный фрейм, фреймовый комплекс, фреймовая структура, терминал, терминальный элемент, лексическая единица, литературно-художественный дискурс.

Abstract

Kozak S.V. `MAN and NATURE' in the Literary Discourse: the Experience of the Frame Analysis (based on the novels by E. Strittmatter and T. Hardy). - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Odesa I.I. Mechnikov National University. - Odesa, 2007.

The thesis deals with the studies of the frame structures in the literary discourse by the example of the frame complex `Man and Nature'. Lexical units, that represent the terminals of the frames `Man' and `Nature', the integration of which leads to the formation of the frame complex `Man and Nature', functioning in the literary discourse, are analyzed. The status of the frame as a dual structure of both cognitive and linguistic nature is determined; the terms `frame', `integrated frame', `frame complex', `terminal' `terminal element' are differentiated. The notion `frame structure' is defined as a particular structure of lexical-and-syntactic units cohered by a certain theme and aimed at the realization of the author's pragmatics. Such type of frame interaction as integration is revealed. By the example of the integrated frames `Everyday Life', `Ecology' and `Inner World' within the frame complex `Man and Nature' the pragma-linguistic analysis of the different types of the interaction of the frames `Man' and `Nature' is presented, that could reveal the role of such interaction for the realization of the author pragmatics.

Key words: frame, integrated frame, frame complex, frame structure, terminal, terminal element, lexical unit, literary discourse.

1. Загальна характеристика роботи

Сучасний стан лінгвістичних досліджень вимагає комплексного підходу до вивчення мовних явищ. У цьому аспекті плідною виявляється взаємодія комунікативної, когнітивної та функціональної лінгвістики, кожна з яких становить окрему наукову галузь, ставить характерні цілі й завдання, пропонує відповідні моделі їх реалізації. З позицій синтезу зазначених напрямів передбачаємо, що досліджуване у роботі явище - фреймова організація літературно-художнього дискурсу - містить різні, проте скорельовані аспекти у його мовній системі, характеризується антропоцентричним спрямуванням, тісним зв'язком з ментальними процесами у комунікативній діяльності людини.

Фрейм - явище, яке викликає суперечливі тлумачення. Існує чимало визначень терміну „фрейм“ та значна кількість концепцій, споріднених із теорією фреймів, але всі вони характеризуються високим ступенем гетерогенності; одностайності з цього приводу на сучасному етапі розвитку лінгвістики не досягнуто. Автори концепцій, пов'язаних із дослідженням фреймів, розглядають їх під різним кутом зору, з індивідуальної перспективи, пропонуючи різні тлумачення, а подекуди й інші назви: фрейми кваліфікують як структури даних для представлення стереотипної ситуації (М. Мінський), як системи концептів (Ч. Філлмор), як сконцентровані навколо певної тематики тексти комп'ютерної мови (Е. Чарняк), як стереотипні ситуації (Ван Дейк) або як глобальні зразки, що містять загальні знання про певний центральний концепт (Р. де Боґранд, В. Дреслер). У лінгвістиці фрейм розглядають як структуру репрезентації знань, що відображає набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що її описує, а також інструкцію по її використанню (О.О. Селіванова).

Дослідження фреймів пов'язано з вивченням таких лінгвістичних категорій, як „текст“ і „дискурс“, що стали об'єктом пильної уваги багатьох учених (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, Р. де Боґранд, Л.І. Булатецька, О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, Т.А. ван Дейк, В.З. Дем'янков, В.І. Карасик, Ю.М. Караулов, І.М. Колегаєва, В.А. Кухаренко, О.І. Москальська, М. Нусбаумер, Г.Г. Почепцов, І.Б. Руберт, М. Стаббс, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, О.Й. Шейгал). Детальну класифікацію фреймів, згідно з якою виокремлено предметноцентричні, акціональні, партонімічні, гіпонімічні й асоціативні фреймові структури, пропонує С.А. Жаботинська. Докладний опис фрейму як структури репрезентації знань представлено також у „Термінологічній енциклопедії“ О.О. Селіванової (2006). Важливе значення для дослідників у галузі когнітивної лінгвістики має й „Короткий словник когнітивних термінів“, виданий під редакцією О.С. Кубрякової (1997).

Однак проблема функціонування фреймових структур у текстолінгвістиці, зокрема у літературно-художньому дискурсі залишається відкритою й потребує подальших досліджень. Окремі питання з цієї проблематики привертають увагу лінгвістів. Цікаві думки та спостереження містять праці К.Я. Кусько, присвячені аналізу фреймів у різножанрових текстах - наукових, політологічних, художніх. Заслуговує на увагу дослідження З. Фойгт, спрямоване на вивчення фреймових структур у німецьких художніх творах. Специфіку засобів зв'язку, за допомогою яких здійснюється поєднання пропозицій у фреймовий ланцюг, досліджує А.М. Приходько. Питаннями фреймової організації таких типів художнього дискурсу, як драма та комедія, займається С. Цаунг.

Проте ці питання потребують поглибленого вивчення з антропоцентричних позицій, адже проблема людини, її сутності та існування - одна з основних проблем гуманітарного знання. Зростання ролі антропоцентризму, згідно з яким наукові об'єкти вивчаються переважно за їх призначенням і функцією у розвитку людської особистості з метою її подальшого вдосконалення в умовах взаємовідносин з довкіллям; посилення ролі когнітивної парадигми в сучасній мовознавчій науці та недостатній рівень вивчення фреймових структур у німецькомовному та англомовному художньому дискурсі зумовили актуальність даного дослідження. Увиразнює актуальність роботи нагальна необхідність визначення ролі фреймових структур “Людина і природа“ у відтворенні концептуальної картини світу в літературно-художньому дискурсі, що перебуває на вістрі сучасної проблематики гуманітарної науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах таких наукових тем: „Семантичні, соціолінгвістичні та прагматичні особливості мовних одиниць” (номер держреєстрації 0197U004982), яка розробляється кафедрою англійської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки, та „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, яку розробляє кафедра німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (затверджено вченою радою ВДУ ім. Лесі Українки, протокол № 9 від 21.05.1998 р.).

Метою дисертаційної роботи є систематизація, структурна диференціація та класифікація фреймових структур, які представляють фреймовий комплекс `Людина і Природа' у творах німецького та англійського авторів, а також аналіз функціонування лексичних одиниць, що репрезентують термінальні елементи фреймів `Людина' і `Природа'. Підґрунтям для вивчення структур на позначення людини і природи у форматі фреймового комплексу є антропоцентричне спрямування дослідження, твердження про те, що буття людини розчиняється в бутті природи й повністю детерміноване законами природи (В. Вілков, О. Салтовський), а також усвідомлення подвійної сутності людини - як частини т. зв. “першої природи” (природного світу, не перетвореного людиною) і як елемента “другої природи” (матеріального світу - природи, перетвореної людиною).

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання конкретних завдань:

? простежити історію становлення теорії фреймів у мовознавчій науці;

? здійснити диференціацію фреймів на основі їх структурної будови;

? визначити мовні кореляти фреймових компонентів у дискурсі;

? здійснити класифікацію фреймових структур та їхніх елементів;

? подати системний концептуальний опис структури фреймів `Людина' і `Природа';

? здійснити диференціацію фреймів на основі тематичної належності терміналів у межах фреймового комплексу `Людина і Природа';

? виявити особливості вербальної презентації фреймового комплексу `Людина і Природа' у творах Е. Штріттматтера і Т. Гарді.

Об'єктом дослідження є літературно-художній дискурс, представлений творами німецького письменника Е. Штріттматтера та англійського письменника Т. Гарді. Вибір об'єкту дослідження зумовлений загальною тематичною спрямованістю романів зазначених авторів. Зображення побуту, довкілля та внутрішнього світу людини через категорії „природного” єднає обох письменників, у творчості яких центральне місце посідає тема сільського життя, що створює підґрунтя для глибокого й різнобічного дослідження структур `Людина і Природа'.

Предмет дослідження становлять фреймові структури `Людина і Природа' в англомовній та німецькомовній художній прозі. З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, у коло дослідницьких завдань не входили структури, що окремо презентують термінали фреймів `Людина' і `Природа', а лише ті, які представляють єдиний фреймовий комплекс `Людина і Природа', до якого належать відповідні фрейми.

Матеріалом дослідження є твори німецького письменника Е. Штріттматтера та англійського письменника Т. Гарді. Загальна фактична база дослідження складає 1901 стор. німецькомовного та 1434 стор. англомовного дискурсу. Детально проаналізовано вибірку обсягом 960 текстових фрагментів.

Методика дослідження зумовлена метою та завданнями роботи, своєрідністю її об'єкта, предмета та фактичного матеріалу. В дисертації використано такі методи: описово-аналітичний (для аналізу лексичних одиниць, що представляють термінали фреймів `Людина' і `Природа'), кількісний (для встановлення частотних співвідношень у межах фреймового комплексу `Людина і Природа'), зіставний (для з'ясування спільних та відмінних рис у презентації фреймового комплексу `Людина і Природа' в різномовних літературно-художніх дискурсах). Аналіз здійснено з позицій актуальної в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсної парадигми, що дає можливість простежити особливості вербальної реалізації фреймових структур у літературі та дослідити художньо-творчий потенціал фреймів різної типології.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше проблема зв'язку людини і природи у межах літературно-художнього дискурсу розглядається як фреймовий комплекс `Людина + Природа'. Фрейм як лінгво-когнітивне багатовимірне утворення проаналізовано з позицій актуальної в сучасному мовознавстві когнітивно-дискурсної методології. Здійснено розмежування термінів фрейм, фреймова структура, фреймовий комплекс, термінал, термінальний елемент; розглянуто явище інтеграції фреймів. Уперше висвітлення проблематики єдності людини і природи через відповідні фреймові структури здійснено на двомовному матеріалі.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що в ньому запропоновано шляхи розв'язання важливих теоретичних проблем когнітивної лінгвістики, пов'язаних зі стратегіями розуміння художнього дискурсу та адекватної інтерпретації авторської прагматики. Результати та висновки дисертації є внеском у функціональну, когнітивну та прагмалінгвістику. Вони сприяють поглибленню знань про теорію фреймів в цілому, та функціонування фреймових структур у дискурсі зокрема.

Практична цінність роботи полягає у поглибленому вивченні фреймів як лінгво-когнітивних структур і можливості впровадження отриманих результатів у практику мовознавчих досліджень. Отримані результати можуть прислужитися у розробці комп'ютерних програм та у викладанні навчальних курсів за спеціальностями „Німецька мова і література“, „Англійська мова і література“, а також у спецкурсах з проблем теорії фреймів, лінгвістики тексту та дискурсознавства. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі подальшого поглибленого вивчення функціонування фреймових структур у літературно-художньому дискурсі.

Апробацію основних положень і результатів дослідження здійснено на засіданнях Регіонального семінару з дискурсознавства та текстолінгвістики при кафедрі іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2002-2006 рр.), на засіданнях кафедри німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (2002-2006 рр.) та на таких наукових конференціях: Міжнародній конференції „Наукова спадщина професора Євгенії Литвиненко та завдання сучасної романістики” (Київ, 2002), Міжнародній конференції „Мова. Культура. Бізнес” (Київ, 2002-2003), Регіональній конференції TESOL-Україна Західноукраїнського регіону „Творчість у викладанні - творчість у навчанні” (Львів, 2006), Регіональній конференції „Дискурсні стратегії лінгвістики ХХІ століття” (Львів, 2006), Наукових читаннях пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006).

Основні положення дисертації і результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях, 6 з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 5,5 умовних друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії (містить праці вітчизняних та зарубіжних авторів і становить 313 найменувань, з яких 117 англійською та німецькою мовами), списку лексикографічних джерел, переліку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 247 стор.; обсяг основного тексту - 182 стор.; додатків - 38 стор. Дисертація містить 3 таблиці та 2 діаграми.

У додатках подано проаналізовані фреймові структури різної типології у романах Е. Штріттматтера „Чудодій” і Т. Гарді „Тесс із роду д'Ербервіллів”.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, конкретизовано мету та завдання роботи, описано її теоретичне та практичне значення, схарактеризовано фактичний матеріал і методи дослідження, розкрито новизну отриманих результатів.

У першому розділі “Актуальні питання теорії фреймів у сучасній лінгвістиці” здійснено критичний огляд наукових теорій, орієнтованих на дослідження фреймів або споріднених із фреймами лінгво-когнітивних структур; висвітлено значення теорії фреймів у сучасній мовознавчій науці; проаналізовано різницю між теорією фреймів і концепцією лексико-семантичних полів.

Сучасні лінгвістичні студії відзначаються значним розширенням діапазону аналізованої проблематики, що зокрема пов'язано з активізацією когнітивних досліджень, унаслідок чого мовознавча наука зазнала значних змін і трансформацій, які насамперед стосуються методики та методології аналізу мовного матеріалу. Дослідження дискурсу здійснюється не лише з позицій традиційного лінгвістичного аналізу, але й фреймового, спрямованого на розгляд фреймових структур, які зумовлюють послідовність і якість викладу текстового матеріалу, а також беруть участь в актуалізації авторської прагматики.

Витоки теорії фреймів знаходимо в дослідженнях зі штучного інтелекту. Основні положення теорії фреймів у сфері комп'ютерних досліджень представлені передусім роботами таких учених, як Дж. Лакофф, М. Мінський, Д. Метцінг, Г. Путнам, В. Раскін, Ч. Філлмор, Е. Чарняк, Р. Шенк, та ін., які висунули гіпотезу про те, що людські знання й пам'ять мають іманентний структурний характер. Д. Метцінг вважає головним завданням когнітивної лінгвістики розробку таких фреймових структур, які б могли пояснити механізм функціонування ментального лексикону. Під фреймом розуміються тексти спеціального формату, що моделюють знання людини. Інша теорія, що орієнтована на дослідження фреймів, представлена програмою, яка передбачає створення ідеального лексикону, в якому б розглядалися всі семантично пов'язані значення певної леми (ключового слова) (В. Раскін). Г. Путнам запропонував концепцію стереотипів. На думку дослідника, значення слова залежить від його конкретного вживання та знань, актуалізованих цим словом. Вивчення організації цього знання становить основу теорії буденності / конвенційності (conventional theory), яка перетинається з теорією фреймів: в обох акцент зроблено на дослідженні структур, що описують знання типових ситуацій, подій, предметів тощо, ідеальна форма яких може бути представлена саме стереотипом.

Незважаючи на те, що багато питань залишаються відкритими, зокрема, про природу та властивості даних, що представляють стереотипну ситуацію, про шляхи забезпечення доступу до свідомості людини та ін., вищезгадані дослідники здійснили значний внесок не лише у розвиток штучного інтелекту, а й лінгвістики, оскільки їхні концепції сприяли утвердженню теорії фреймів у мовознавчій науці, насамперед становленню її у когнітивній лінгвістиці.

Одним з перших, хто звернув увагу на суттєве значення теорії фреймів для лінгвістики, вважається Ч. Філлмор, положення концепції якого лягли в основу даного дослідження. Теорія Ч. Філлмора, згідно з якою фрейм - це система концептів, які співвідносяться так, що для розуміння будь-якого з них потрібно осягнути всю структуру, до якої входить цей концепт, перегукується з теорією лексико-семантичних полів, що зумовлено спільними рисами обох концепцій, а саме: а) наявністю інваріанту окремих компонентів у межах семантичної структури; б) наявністю у структурі поля та фрейму лексичних одиниць, що належать до різних частин мови; в) ментальні репрезентації - лексико-семантичні поля, з одного боку, та фреймові структури, з іншого, - базуються на досвіді, є відбитками реального світосприйняття / життєвого досвіду мовця; г) у фокусі обох концепцій перебуває певна ментальна структура, у межах якої відбувається накопичення й переробка інформації, отриманої шляхом синтезу різних перцептивних систем. Основні відмінності теорії лінгвістичного поля і теорії фреймів полягають: а) у місці пошуку структури - у мовній системі чи поза нею: теорія поля відрізняється від теорії фреймів перш за все схильністю до вивчення груп лексичних одиниць, об'єднаних значенням без урахування контексту, а теорія фреймів досліджує лексичні одиниці, об'єднані передусім їх функцією у певному контексті з обов'язковим врахуванням екстралінгвального контексту; б) у способі утворення: поле створюється штучно, методом підбору всіх без винятку одиниць, об'єднаних інтегральною семантичною ознакою, а фрейм породжується ситуацією, механізм його утворення - це квантування вербально-семантичної сітки та залучення когніції, у результаті чого відбираються лише ті одиниці, які необхідні для вербалізації цієї ситуації, створення пропозиційної структури, відображення певної тематики тощо.

У другому розділі “Фреймовий комплекс `Людина і Природа' в романах Е. Штріттматтера” проаналізовано фреймові структури, що представляють фреймовий комплекс `Людина і Природа' через зображення Побуту, Екології та Внутрішнього світу людини у романах німецького письменника Ервіна Штріттматтера.

Для аналізу фреймової організації літературно-художнього дискурсу послуговуємося термінами фрейм (Ф), інтегрований фрейм (ІФ), фреймовий комплекс (ФК), термінал (Т), які є когнітивними утвореннями, що знаходять своє мовленнєве втілення у дискурсі: Ф, ІФ, ФК - через фреймові структури (ФС); Т - через відповідні термінальні елементи (ТЕ). Інтегрований фрейм - це утворення, що базується на об'єднанні (інтеграції) термінальних елементів, які представляють різні фрейми. (Термін “інтегрований” вживаємо, виходячи з дефініції, зафіксованій у “Великому Тлумачному Словнику Сучасної Української Мови” (ВТССУМ) (2003): “інтегрований - оснований на об'єднанні, інтеграції; комплексний”).

Об'єднання інтегрованих фреймів становить фреймовий комплекс.

Термінали є складовими фрейму (вузлами), за допомогою яких відбувається текстова активізація відповідних структур знань у свідомості читача. Мовними корелятами терміналів є термінальні елементи. Термінальні елементи групуються у фреймові структури.

Аналіз фактичного матеріалу дав змогу виокремити такі термінальні елементи у складі ФС: 1) прості (виражені словом); 2) поширені (виражені словосполученням); 3) складні (виражені одним реченням).

Фрейм `Природа' і фрейм `Людина' розглядаємо як когнітивні структури, в основі яких перебувають категоріальні знання про природу та людину, зафіксовані в лексикографічних джерелах. Релевантними для нашого дослідження виявились визначення понять `природа' та `людина', наведені у ВТССУМ (2003). Так, Природа - це “сукупність особливостей рослинного і тваринного світу, кліматичних умов, рельєфу якої-небудь місцевості, країни”. Це визначення містить основні термінали, що складають фрейм `Природа': Рослини - Тварини - Ландшафт - Природні явища.

Людина - це “особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей”; люди - “особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками; особи, що мають справу з певним суб'єктом; особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва”. Спільні ознаки розглядаємо як спільні риси, а риса, за визначенням у ВТССУМ, - це “сукупність частин, ліній, що утворюють зовнішній вигляд; зовнішній вираз якогось почуття, настрою і т. ін.” Таким чином, терміналами фрейму `Людина' є Характер (інтелектуальні та моральні властивості) - Зовнішність (зовнішній вигляд) - Стан (почуття, настрій) - Міжособистісні відносини (мають справу із суб'єктом) - Дія / Діяльність (працюють).

Фрейм `Природа' позначаємо літерою N (від нім.: Natur та англ.: nature), а фрейм `Людина' - літерою M (нім.: Mensch, англ.: man).

З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, аналізуємо лише фреймові структури, які представляють єдиний фреймовий комплекс `Людина і Природа', залишаючи поза увагою ті, що окремо презентують фрейми `Людина' і `Природа'. У фреймовому комплексі `Людина і Природа' виокремлюємо три інтегрованих фрейми: ІФ `Побут', ІФ `Екологія', ІФ `Внутрішній світ', які об'єднують термінальні елементи фреймів `Людина' і `Природа'.

Критерієм виокремлення ІФ `Побут' слугувала теза про те, що з'єднувальною ланкою людини і природи є практична діяльність, яка знаходить своє вираження у побуті (В. Вілков). Людина - це істота, здатна до праці, соціально та культурно зумовленого спілкування, різнобічної свідомої діяльності. Залежно від ступеня розвитку знань та специфіки матеріальних і духовних потреб людина перетворює об'єктивну реальність, залучає до сфери своєї діяльності певні об'єкти природи, їхні властивості та відношення, створюючи, таким чином, „друге буття предметів”. Такий стан речей характеризується як загальний уклад життя, тобто побут.

Як зазначав академік В.І. Вернадський, людина нерозривно зв'язана з біосферою - цілісною оболонкою Землі, заселеною живими організмами і перетворюваною ними. Ця думка знаходить своє підтвердження в дефініції, зафіксованій у ВТССУМ, згідно з якою, “екологія - це зв'язок між організмом і навколишнім середовищем”. Як видно, ці визначення містять ключові елементи „перетворювана“ та „зв'язок“, що позначають взаємодію людини і природи, а отже, є підставою для виокремлення у фреймовому комплексі `Людина і Природа' такого ІФ, як `Екологія'.

Щодо ІФ `Внутрішній світ', варто згадати, що вивченню духовного світу людини, передусім природі душі та пізнання приділялась увага ще в античності. В ідеалістичній концепції Платона душа - це самостійна реальність, за посередництвом якої людина нерозривно пов'язана з природою. Аристотель вважав, що душа є спільним для природи началом. Сутність античних уявлень про духовне відображена в поняттях „макрокосмос” і „мікрокосмос”. Перше використовується для позначення природного світу, зовнішнього щодо людини. Мікрокосмос - це людина, її внутрішній світ. За структурою і закономірностями свого буття мікро- і макрокосмос сприймаються як аналогічні. Самі закони існування цих двох світів тлумачаться як гармонійні, естетично й морально досконалі. Така думка набула поширення й залишається актуальною дотепер: людина хоч і соціальна істота, все ж насамперед вона є часткою природи, з якою тісно пов'язана як у фізичному, так і в духовному плані.

Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що вербальна база презентації ІФ `Побут' у творах Е. Штріттматтера є найбільшою і складає 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ `Внутрішній світ' та ІФ `Екологія' становлять відповідно 28 % і 11 %. Такий розподіл свідчить про те, що в зображенні єдності людини і природи у німецького письменника превалює побутова тематика. Меншою мірою знаходить своє відображення єднання з природою в ІФ `Внутрішній світ', і зовсім незначним виявляється ІФ `Екологія', однак його наявність підтверджує, що проблема ця існує й усвідомлюється автором твору.

Фреймові структури, які презентують ІФ `Побут', поєднують термінальні елементи, що належать терміналам фрейму `N' та фрейму `M'. Ці термінальні елементи можуть бути представлені: а) словом: Blaubeerensammeln (збирання чорниць), Kaninchenstall (кролятник), Stachelbeerwein (аґрусова настоянка); б) словосполученням, що виражає дію, спрямовану на виконання певної повсякденної роботи: Hьhner futtern (годувати курей), Ziege melken (доїти козу), im Garten graben (копати в городі); в) словосполученням, яке позначає результат роботи: Marmelade aus Runkelrьben (повидло з брукви), Brei aus Brennesseln (салат з кропиви) eine Vase mit Blautannenzweigen (ваза з гілками хвої). г) реченням: Aus einer Scheune drang Katzengekreisch, und zu allem krдhten die Hдhne und ein Hengst wieherte unausgesetzt. / З чиєїсь клуні долинав котячий вереск, і, на додаток до всього, кукурікали півні і без упину іржав жеребець. Описи побутового життя селян, в якому обов'язково знаходить своє місце тваринний і рослинний світи, спостерігаємо впродовж усієї оповіді, зокрема, в зображенні:

1) стогів сіна: Grummetschober standen als graue Kleckse darin;

2) цвіркунів, що „сюрчали в тріщинах у печі”: Aus den Backofenritzen rieselte das Gezwitscher der Heimchen;

3) ластівок, які „ліпили гнізда під дахом”: Stanislaus sah den nestbauenden Schwalben auf dem Hofe an;

4) горобці, що „шаруділи у винограді під вікном”: Die Spatzen raschelten in den Weinreben vor dem Fenster;

5) зябликів, чиє „постукування проникало крізь гул автомобільного руху”: Das feine Flinkengehдmmer durchdrang den Autolдrm auf den StraЯen;

6) „збуджене цвірінькання” канарки - птаха, що уособлює у текстовій тканині твору перехідну ланку між фреймами `Природа' і `Людина', адже, частково втративши статус дикої, ця пташка стала декоративним атрибутом буднів людини: Der Kanarienvogel ziepte aufgeregt.

Єднання з природою, вплив останньої на духовний світ людини знаходить своє відображення у функціонуванні ІФ `Внутрішній світ' у межах ФК `Людина і Природа'. ІФ `Внутрішній світ' представлений, передусім, фреймовими структурами, що описують внутрішній світ головного персонажа роману „Чудодій“ - Станіслауса Бюднера, особливо в юнацькі роки, коли душа хлопця була сповнена сподівань і відкрита перед людьми й природою: Er begrьЯte den Wind und nannte ihn eine segnende Strцmung der Luft. Er nickte den Bдumen zu. Die Bдume nickten zurьck, und er fьhlte sich verstanden. Er sah zu den Sternen hinauf. Und da gab es Sterne, die zwinkerten vor lauter Ferne, und wiederum fьhlte er sich verstanden. / Він вітався з вітром і називав його благословенним струменем повітря. Він кивав головою деревам. Дерева хитали у відповідь, і він відчував, що вони розуміють його. Він дивився на зірки. І були зірки, що підморгували з далечини, і знов йому здавалось, що його розуміють. Актуалізується прагнення людини до встановлення контакту з природою, виражене завдяки поєднанню ТЕ фрейму `Природа' (Wind, Luft, Bдume, Sterne) з ТЕ фрейму `Людина': займенником er і дієсловами, що презентують термінал `Дія': begrьЯen, nennen, nicken, zusehen, hinaufsehen.

Тематика взаємодії людини і природи реалізується також в ІФ `Екологія', представленому фреймовими структурами, які містять термінальні елементи, що належать фреймам `Людина' і `Природа'.

Відображення взаємодії людини і природи у фреймових структурах, які презентують ІФ `Екологія', здійснюється автором у контексті постановки загально-екологічних проблем. Людина втручається в кругообіг речовин та енергії в біосфері, порушує функціонування механізмів підтримки динамічної рівноваги між її складниками. Результат цього - тотальне засмічення й винищення природних багатств: Es ist kein richtiger Wald. Zeitungspapier, Buchsen und alte Kochtцpfe, keine Fьchse, keine Hasen. / Це не справжній ліс. Газетний папір, бляшанки з-під консервів, старі каструлі і жодної лисиці, жодного зайця. Лексичні одиниці, що представляють термінал `Тварина' фрейму `Природа' (Fьchse, Hasen), поєднуються з ЛО, які позначають продукти людської діяльності (Zeitungspapier, Buchsen, Kochtцpfe). Оскільки ці іменники номінують предмети, що є відходами, сміттям, яке псує гармонійне життя природи, опис набуває різко негативного забарвлення.

Особливо загрозливого характеру набуває стан екології, якщо шкідливий вплив на природу здійснює все людство. Суспільство опиняється перед ситуацією, коли результати його техногенної діяльності позначаються на природних процесах, що призводить до негативних наслідків у навколоземному просторі: Gemauerte Ufer, Boote auf цlhдutigem Wasser, kleine Schiffe, Wasserdunst. Traurige Teiche ohne Baum, ohne Gras. Das dunkle Kohlenwasser schimmerte цlig. / Заковані в граніт береги, човни на маслянистій воді, маленькі судна, вологі випари. Сумні ставки - жодного дерева, жодної травинки. Темна вугільна вода маслянисто виблискувала. Ключовими є лексичні одиниці FluЯ, Teich та узагальнювальний термінальний елемент Wasser, навколо яких групуються інші термінальні елементи фрейму `Природа' (Baum, Gras), представлені в комплексі з об'єктами, створеними руками людини (Boote, Schiffe) та перетвореними нею (gemauerte Ufer, Kohlenwasser). Важливим фактором у зображенні безрадісних, спотворених руками людини картин природи є констатація відсутності елементів природи: ohne Baum, ohne Gras. Це надає пейзажу сумного та неприродного вигляду, спонукає замислитися над проблемою раціонального природокористування з метою гармонізації взаємодії людини та природи, екологічного виховання суспільства.

Аналіз творів Е. Штріттматтера свідчить, що фреймові структури, які презентують фреймовий комплекс `Людина і Природа', відіграють важливе значення в зображенні побуту селян, їхніх думок і прагнень, особистісного сприйняття світу, а також у відображенні складних екологічних проблем.

У третьому розділі “Фреймовий комплекс `Людина і Природа' в романах Т. Гарді” аналізуються фреймові структури `Людина і Природа' як засіб художнього зображення Побуту, Екології та Внутрішнього світу людини у творах англійського письменника Томаса Гарді.

Лексична база ФК `Людина і Природа' у романах Т. Гарді презентує його розподіл, аналогічно творам німецького письменника, на три інтегровані фрейми: `Побут', `Екологія' та `Внутрішній світ', кожен з яких поєднує термінали обох фреймів - `Людина' і `Природа'. Критерії виокремлення цих ІФ відповідають тим, які використовувались при аналізі фреймового комплексу `Людина і Природа' у творчості Е. Штріттматтера. Вербальна база презентації ІФ `Внутрішній світ' є найбільшою і складає 58 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур, ІФ `Побут' та `Екологія' - відповідно 33 % і 9 %. Такий розподіл є свідченням того, що у фреймовому представленні тема нерозривного зв'язку емоційного життя людини з природою посідає у творчості Т. Гарді чільне місце. Побутова тематика також висвітлена на сторінках його творів, однак менш об'ємно, оскільки, як свідчать підрахунки, своїм головним завданням письменник вбачав ретельну презентацію характерів, надання їм психологічної глибини й об'ємності. Тема екології як відображення біологічного взаємозв'язку людини і природи посідає незначне місце, однак важливим є те, що у Т. Гарді, так само, як і в німецького письменника, ця проблематика не залишається поза увагою.

У фреймових структурах, що презентують ІФ `Побут', показовими є приклади, де переважають елементи т. зв. подвійної семантики. Мова йде, насамперед, про термінальні елементи, що номінують свійських тварин. З одного боку, вони є представниками фрейму `Природа', а з іншого, через нерозривний зв'язок домашніх тварин з життям людей, належать до фрейму `Людина'. Таке поєднання термінальних елементів є виразником інтегрованого фрейму `Побут'.

У фреймових структурах `Людина і Природа', які функціонують у межах ІФ `Побут', спостерігається експліцитна інтеграція термінальних елементів фреймів `Природа' i `Людина': In general the cows were milked without fancy or choice. But certain cows will show a fondness for a particular pair of hands. / Звичайно корів доїли, не надаючи перевагу і не вибираючи. Але деякі корови виявляли любов до якихось одних рук. Поєднання лексичної одиниці cow, що представляє фрейм `Природа', з лексичною одиницею hands (фрейм `Людина') свідчить про інтеграційні властивості всередині фреймової структури, завдяки чому постає цілісна картина єднання всього живого, всього, що належить природі та живе за її законами.

У межах фреймового комплексу `Людина і Природа' духовний світ людини в єднанні зі світом природи (ІФ `Внутрішній світ') займає у творчості англійського письменника центральне місце. Для Т. Гарді кожен прояв природного життя одухотворений і тим самим пов'язаний з духовним життям людини. Всі природні явища письменник передає з точністю і свіжістю відчуття. Когнітивно-творчий потенціал автора відчувається тут особливо яскраво, адже духовно „злитися” з природним середовищем або окремими його компонентами можливо лише завдяки образній уяві, багатій фантазії, тобто завдяки особливим внутрішнім когнітивним процесам, що відбуваються у свідомості людини.

Механізм утворення фреймових структур `Людина і Природа' в ІФ `Внутрішній світ' аналогічний процесу формування фреймових структур ІФ `Побут' та ІФ `Екологія'. Відбувається це завдяки взаємодії термінальних елементів фрейму `Природа' з термінальними елементами фрейму `Людина'. Сам автор називає це злиттям в єдине гармонійне ціле: They followed the road with a sensation that they were soaring along in a supporting medium, possessed of original and profound thoughts, themselves and surrounding nature forming an organism of which all the parts harmoniously and joyously interpenetrated each other. They were as sublime as the moon and stars above them, and the moon and stars were as ardent as they. / Ішли вони по дорозі з відчуттям, що парять у повітрі, поринаючи в оригінальні й глибокі думки; що утворюють разом з навколишньою природою єдиний організм, частини якого гармонійно і блаженно проникають одна в одну. Вони були не менш величними, ніж місяць і зірки над ними, а місяць і зірки були такими ж палкими, як вони. Термінальні елементи nature, stars, moon, що представляють фрейм `Природа' й використовуються для уподібнення людини з природою, для інтенсифікації величі людського буття, яке є лише часткою великого й неосяжного всесвіту, поєднуються з термінальними елементами, що належать до фрейму `Людина': займенником they, антецедентом якого є люди, та іменником thoughts, що номінує нематеріальну субстанцію, притаманну лише людині. Таким чином, завдяки взаємодії цих термінальних елементів формується комплексна фреймова структура, яка представляє фреймовий комплекс `Людина і Природа', відтворюючи картину гармонійного єднання людини і природи.

У зображенні фрагментів фреймового комплексу `Людина і Природа' письменник не лише вдається до різних образних засобів, а й сам неодноразово використовує лексичні одиниці, які експлікують його думки щодо єднання людини з природою та сприяють адекватному тлумаченню написаного, як-от: harmony, assimilation, an integral part, остання з яких ілюстрована прикладом, що описує самотні прогулянки дівчини на лоні природи: On these lonely hills and dales her quiescent glide was of a piece with the element she moved in. Her flexuous figure became an integral part of the scene. / Серед цих самотніх пагорбів і долин її тиха, плавна хода гармонувала з оточуючою природою. Її гнучка фігура ставала невід'ємною частиною пейзажу.

Інтегрований фрейм `Екологія' в межах ФК `Людина і Природа' становить незначну частку (5%), але його наявність свідчить про те, що проблематика ця існує й усвідомлюється автором твору. Типовим для фреймових структур, які презентують зазначений інтегрований фрейм, є те, що разом з описом ситуації одночасно експлікується авторська оцінка становища, яке склалося в природі внаслідок людської діяльності. Письменник не цурається вибору різких характеристик людини, називаючи її „справжнім ворогом природи”: There were few trees, or none, those that would have grown in the hedges being mercilessly plashed down with the quickset by the tenant-farmers, the natural enemies of tree, bush, and brake. / Дерев було мало або не було взагалі, ті, що виросли як живоплоти, безжально калічились фермерами-орендаторами, справжніми ворогами дерев, кущів і чагарників. Термінальні елементи фрейму `Природа' (trees, hedges, bush, brake) та фрейму `Людина' (tenant-farmers) є, безумовно, ключовими компонентами цієї фреймової структури. Проте самого лише об'єднання цих лексичних одиниць замало, щоб уналежнити всю фреймову структуру до ІФ `Екологія'. Для цього потрібен певний експлікатор, яким в цій фреймовій структурі є прикладка the natural enemies of tree, bush, and brake. Термінальний елемент enemies, який протиставляє людину природі, зображеній тут в образі дерева, куща та чагарника, немовби заперечує, що людина - це невід'ємна частка природи. Письменник у такий спосіб наштовхує читача на роздуми, змушує замислитися над устроєм життя людини та її ставленням до природи.

Висновки

Становлення теорії фреймів у лінгвістиці відбувалось у кілька етапів, починаючи з розгляду фреймових структур як суто когнітивних утворень у психології до їх визначення як набору даних для представлення стереотипної ситуації або сконцентрованих навколо певної тематики текстів комп'ютерної мови у дослідженнях зі штучного інтелекту. Завершальний етап утвердження фреймової теорії в мовознавчій науці характеризується прагненням лінгвістів довести, що моделі знань і мислення, які застосовуються в роботі над штучним інтелектом, сприяють розумінню текстів природної мови.

Ч. Філлмор наукові ідеї якого лягли в основу даного дослідження, одним з перших звернув увагу на суттєве значення теорії фреймів для лінгвістики, що сприяло утвердженню цієї теорії у мовознавчій науці.

Виходячи із структурної будови фрейму та особливостей функціонування терміналів, розмежовуємо поняття „фрейм“, „інтегрований фрейм“ та „фреймовий комплекс“.

Фрейм кваліфікуємо як лінгво-когнітивну структуру з подвійним статусом: з одного боку, фрейм належить до ментальних утворень, є однією з одиниць представлення знань, а з іншого боку, знаходить своє вираження в мовленні, експлікуючись за допомогою мовних засобів. Структурними компонентами (вузлами) фреймів є термінали.

Інтегрований фрейм - це утворення, що базується на об'єднанні (інтеграції) терміналів двох або більше фреймів. Об'єднання інтегрованих фреймів становить фреймовий комплекс.

Мовними корелятами фреймових терміналів є термінальні елементи.

У дискурсі фрейми втілено у фреймових структурах, які є результатом вербалізації певного розумового комплексу, спроектованого зі свідомості автора на сторінки твору, і презентують семантичну модель однієї з тематичних ліній, мовні елементи якої забезпечують змістову та формальну цілісність дискурсу. Фреймові структури кваліфікуємо як об'єднання організованих навколо певної тематики лексико-синтаксичних структур різного рівня узагальнення: елементарні (відповідають пропозиціям) та комплексні, що складаються з кількох пропозиційних структур, об'єднаних однією темою.

Термінальні елементи є компонентами фреймових структур. Вони можуть бути: 1) простими (слово); 2) поширеними (словосполучення); 3) складними (речення).

У концептуальному описі фрейм `Природа' і фрейм `Людина' представлено як когнітивні структури, в основі яких перебувають категоріальні знання про природу та людину, зафіксовані в лексикографічних джерелах. З огляду на тезу про нерозривний зв'язок людини і природи, у коло дослідницьких завдань дисертаційної роботи входили лише структури, що представляють єдиний фреймовий комплекс `Людина і Природа', до якого належать відповідні інтегровані фрейми. Фреймовий комплекс `Людина і Природа' містить інтегровані фрейми `Побут', `Екологія', `Внутрішній світ', кожен з яких поєднує в собі термінали обох фреймів - `Людина' і `Природа'.

Аналіз лексичних одиниць на позначення природи і людини у романах німецького письменника Е. Штріттматтера й англійського письменника Т. Гарді дав змогу дослідити когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, які представляють фреймовий комплекс `Людина і Природа' у літературно-художньому дискурсі.

У вербальному представленні фреймового комплексу `Людина і Природа' у творах Е. Штріттматтера чільне місце посідають фреймові структури, які презентують ІФ `Побут' - його частка становить 61 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур. ІФ `Внутрішній світ' та ІФ `Екологія' становлять відповідно 28 % та 11 %. У романах Т. Гарді лексична база презентації ІФ `Внутрішній світ' є найбільшою й складає 58 % від загального обсягу досліджуваних фреймових структур, ІФ `Побут' та ІФ `Екологія' - відповідно 33 % і 9 %. Такі відмінності пов'язані як з індивідуальністю авторських стилів, так і з особливостями подій, художньо репрезентованих у цих творах.

Фрейм як структура, пов'язана насамперед з мисленнєвими процесами людини, найбільш характерно виявляє свої властивості в інтегрованому фреймі `Внутрішній світ' (у романах обох авторів), адже саме в цій тематичній групі найвиразніше простежується ментальне „злиття” людини з природою через зображення сцен, в яких описано насамперед внутрішнє підкорення людини силам природи та вплив останньої на душевний стан людини та її світогляд. ІФ `Екологія' представлено у романах як Е. Штріттматтера, так і Т. Гарді найменш об'ємно, що пов'язано із загальною тематичною спрямованістю творів цих письменників, скерованих, передусім, на висвітлення побутової тематики та зображення духовного єднання людини з природою й розкриття внутрішнього світу людини через категорії „природного”.

Аналіз художнього дискурсу - складний та конструктивний процес, для ефективного здійснення якого потрібні, передусім, знання всіх компонентів мовної системи, загальні (енциклопедичні) знання, що зберігаються в довготривалій пам'яті у формі ментальних схем, визначення ситуативних факторів, їхня адекватна інтерпретація та багато інших факторів, дослідження котрих може становити завдання майбутніх наукових розвідок у галузі когнітивної лінгвістики.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Козак С.В. Поетичний дискурс у творах Т. Гарді // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2002. - № 5. - С. 148-151.

2. Козак С.В. Теорія фреймів як один з актуальних напрямів когнітивної лінгвістики // Філологічні студії. - Луцьк, 2002. - № 3. - С. 134-140.

3. Козак С.В. Фреймова лексика на позначення природи та людських почуттів у художньому дискурсі (на матеріалі творів Т. Гарді) // Мова. Культура. Бізнес. - К.: Правові джерела, 2003. - Вип. І. - С. 58-64.

4. Козак С.В. Фреймові стратегії літературно-художнього дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2003. - Вип. 9. - С. 147-154.

5. Козак С.В. Лінгвостилістична характеристика фрейму “Природа” в романі Е. Штріттматтера “Чудотворець” // Мова. Культура. Бізнес. - К.: Правові джерела, 2004. - Вип. ІІ. - С. 41-46.

6. Козак С.В. Фрейми „Природа” і „Людина” як засіб зображення побуту людей у літературно-художньому дискурсі (на матеріалі твору Е. Штріттматтера „Чудодій”) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2005. - № 6. - С. 213-218.

7. Козак С.В. Актуальні питання теорії фреймів в сучасній лінгвістиці. Методичні рекомендації до спецкурсу “Дискурсивний аналіз”. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 35 с.

8. Козак С.В. Взаємодія фреймів „Природа” і „Людина” у мовній презентації духовного єднання людини і природи (на матеріалі твору Т. Гарді „Тесс із роду д'Ербервіллів”) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2006. - № 6. - С. 19-24.

9. Козак С.В. Художнє відображення повсякденного життя людей у фреймах “ПРИРОДА” і “ЛЮДИНА” в романі Томаса Гарді “Тесс із роду д'Ербервіллів” // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 29. - С. 193-197.

10. Козак С.В. Літературно-художній дискурс: питання теорії і практики // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Матеріали конференції. - К.: Вид. центр Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2002. - Вип. 1. - С. 86-87.

11. Kozak S. Frames in the Belles-Lettres Discourse // Proc. оf the III TESOL-West Ukraine Region. Conf. `Creative Teaching in Creative Learning'.- Lviv. - 2006. - P.19-20.

Размещено на Allbest.ru