Психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Cпеціальність 19.00.01 - Загальна психологія, історія психології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Психолінгвістичні особливості перекладу

семантичних одиниць іншомовних текстів

Крилова-Грек Юлія Михайлівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

лабораторія вікової психофізіології

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор

Клименко Віктор Васильович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, головний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Потапова Валентина Дмитрівна

Донецький національний університет МОН України,

завідувач кафедри психології

кандидат психологічних наук, доцент

Андрєєва Ярослава Федорівна

Ніжинський державний педагогічний університет

імені Миколи Гоголя МОН України, завідувач кафедри психології

Провідна установа Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

МОН України, кафедра психології, м. Київ

Захист відбудеться 21 лютого 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології
ім. Г.С.Костюка АПН України (01033, м.Київ, вул. Паньківська, 2)

Автореферат розісланий 20 січня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси глобалізації, що інтенсифікують обмін досвідом між фахівцями різних країн, вимагають опрацювання великих обсягів іноземної літератури. На жаль, сьогодні проблема перекладу розглядається переважно з лінгвістичної точки зору. На необхідність розгляду психологічних факторів перекладу неодноразово звертали увагу лінгвісти, але ці рекомендації так і не отримали потрібного наукового обґрунтування. Тим часом переклад повинен розглядатися як комплексна проблема психології та лінгвістики. Неврахування психолінгвістичних особливостей перекладу з різних мов є причиною багатьох недоліків у роботі перекладачів, особливо початківців.

З точки зору психології, переклад - це процес розшифрування кодів свідомості автора, його чуттєво-інтуїтивного та дискурсивно-логічного відображення певної реальності, яке закладене у думці, переданій словом. Але здійснити таке розкодування та подальшу трансформацію думки, спроектувавши текст на рідну мову, можливо лише за умови орієнтації в іншомовному мовотворчому просторі.

Розгляд (протягом досить тривалого часу) питання перекладу виключно з лінгвістичної точки зору показав, що суто лінгвістичний підхід є недостатнім. Самі лінгвісти бачили його обмеженість у практичній роботі, їм неодноразово доводилось виходити за його межі, звертаючись до психології, культурології, естетики, що в подальшому і було зазначено у їх працях. Серед лінгвістів, які зробили вагомий внесок у розвиток теорії перекладу, слід відзначити О.О. Швейцера, Р.О. Якобсона, Я.Й. Рецкера, А.В. Федорова, Л.С. Бархударова, В.М. Комісарова, В.М. Крупнова та інших.

Важливою основою для подальшого розвитку проблеми перекладу з опорою на психолінгвістику є дослідження, так чи інакше пов'язані з психологією мовлення (М.М. Бахтін, В. Гумбольдт, Ф. де Соссюр, О.О. Потебня, Л.В. Щерба та ін.), з дослідженням взаємозв'язку мови і мислення (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, М.І. Жинкін, О.Р. Лурія, П.І. Зінченко та ін.).

Важливим для нашого дослідження є концепція символу як нескінченої низки відображень, розроблена О.Ф. Лосєвим.

Психолінгвістичні проблеми стосовно різних аспектів мовлення висвітлювали: Дж. Міллер, Н. Хомський, Р.М. Фрумкіна, О.М. Леонтьєв,
Л.В. Сахаров, І.О. Зимня, О.О. Залевська, О.О. Леонтьев, А.А. Брудний,
Т.М. Дрідзе, І. Секеріна та інші. Але їх праці лише побічно стосувались процесу перекладу: переважно це були дослідження у галузі теоретичної психолінгвістики або психолінгвістичних аспектів вивчення іноземної мови.

Психолінгвістичні особливості перекладу розглядаються у роботах
І.О. Зимньої, В.П. Беляніна, В.Г. Красильникової та невеликої кількості інших авторів. В цих працях процес перекладу в основному розглядається конкретно, як переклад художнього твору або певного літературного стилю. У цих дослідженнях не розглядаються загальні питання перекладу, не ставиться проблема його оптимізації.

Науковці США здебільшого розглядають питання історичного розвитку психолінгвістики, особливості процесів сприйняття та породження мовлення
у дітей, особливості психологічного та мовленнєвого процесів білінгвів
(Дж. Б. Глізон, Ч. Кліфтон, Д. Крол, Л. Кац та ін.). На жаль, науковці цієї країни майже не приділяють уваги психолінгвістичним особливостям перекладу.

Науковці Польщі, Італії, Німеччини, Іспанії концентруються на внутрішніх механізмах діяльності, яка відбувається у мозку перекладача, та на її впливі на результат (В. Льоршер, Л. Тонеллі, Е. Сенковский, Б. В'ятт, А. Писарска, М. Махневский та ін.).

Текст містить у собі імена, описи, зображення предметів, висловлює почуття тощо. Все це закодовано в семантичних одиницях тексту: слові-імені предмета, слові-понятті, слові-символі.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена саме недостатнім теоретико-експериментальним вивченням психолінгвістичних особливостей перекладу семантичних одиниць, які є основними складовими у змісті іншомовного тексту.

Теоретичне та практичне значення проблеми перекладу семантичних одиниць з психолінгвістичної точки зору зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів”

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України „Визначення норм психічного і фізіологічного розвитку учнів” (Державний реєстраційний номер № 0101U000534).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г. С. Костюка (протокол № 1 від 31.01.2005 р.), на Раді з координації наукових досліджень з педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 14.06.2005р.).

Об'єктом дослідження є переклад семантичних одиниць тексту.

Предметом дослідження - зв'язок між орієнтацією перекладача на семантичні одиниці тексту та адекватністю його перекладу.

Мета дослідження. Виокремити психолінгвістичні аспекти перекладу іншомовних текстів, емпірично дослідити особливості перекладу іншомовного тексту різними категоріями досліджуваних з опорою на аналіз функціональної ролі семантичних одиниць.

Гіпотеза дослідження. Адекватність перекладу тексту оригіналу зростає, якщо перекладач диференціює його основні семантичні одиниці: слова-імена, слова-поняття слова-символи та враховує їх ієрархію.

Відповідно до мети та гіпотези було поставлено такі завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз психологічних, мовознавчих та психолінгвістичних засад проблеми перекладу;

Виявити психолінгвістичні особливості перекладу основних семантичних одиниць на матеріалі розгляду перекладів текстів різних жанрів, а також аналізу перекладів, здійснюваних досліджуваними в ході навчання;

Розробити психолінгвістичні критерії адекватності перекладу іншомовного тексту;

Здійснити класифікацію основних причин неадекватного перекладу основних семантичних одиниць;

Експериментально дослідити, як саме розуміння та розрізнення ролі семантичних одиниць тексту суб'єктом перекладу впливає на підвищення його орієнтованості у смисловій структурі тексту та, відповідно, на адекватність перекладу. переклад семантичниий адекватність іншомовний

Теоретико-методологічною основою дослідження стали: теоретично-практичні засади лінгвістичного, психологічного та психолінгвістичного підходів до проблеми передачі думки засобами мови (О.О. Потебня, Н. Хомський,
С.Л. Рубінштейн, О.О. Леонтьєв та ін.); філософські погляди О.Ф. Лосєва на розуміння значення поняття та символу у мові; теорія мовних жанрів
М.М Бахтіна; психологічна теорія мовленнєвої діяльності І.О. Зимньої.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел з проблеми, метод аналізу помилок, метод аналізу продуктів писемної діяльності, кількісний аналіз даних та незалежна експертна оцінка.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертації полягає: в обґрунтуванні важливості орієнтації на семантичні одиниці іншомовного тексту для відтворення його психолінгвістичних особливостей при перекладі; у виокремленні слова-імені, слова-поняття та слова-символу як основних семантичних одиниць тексту; у побудові шкали оцінювання адекватності перекладу з психолінгвістичних позицій; у розробленні оптимального алгоритму перекладу семантичних одиниць для адекватного відтворення смислового навантаження іншомовного тексту; у виявленні причин невідповідності між оригіналом і перекладом при перекладі семантичних одиниць.

Автором розроблено новий психолінгвістичний підхід до перекладу з опорою на семантичні одиниці, які слугують основними складовими глибинної семантики тексту. Вперше визначено поняття „переклад” з психолінгвістичної точки зору. На основі аналізу існуючих перекладів різних текстів з'ясовано причини неадекватності перекладу.

Практичне значення. Застосування отриманих результатів в процесі навчання іноземної мови у ВНЗ може сприяти розвитку психолінгвістичних здібностей студентів, покращенню їх перекладацьких навичок, уникненню типових помилок. Додатковий розділ до курсу теорії перекладу може використовуватися у навчальному процесі як на перекладацьких факультетах або курсах, так і в процесі навчання іноземної мови на немовних факультетах ВНЗ.

Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечена взаємодоповнюючим характером використаних методів дослідження, адекватних його меті та завданням; репрезентативністю вибірки та ефективним впровадженням результатів дослідження в практику.

Апробація результатів дослідження здійснювалися на міжнародних науково-практичних конференціях - Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 24-26 жовтня 2005 р.), XV Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” ім. професора Сергія Бураго (Київ, 19-23 червня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання” (Ніжин, 15-17 листопада 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження вийшло
5 публікацій у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (116 найменувань) та додатків (6).
Робота містить 1 схему, 1 таблицю та 1 малюнок.

Основний зміст роботи викладено на 179 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію результатів, публікації, структуру дисертації.

У першому розділі - „Аналіз теоретичних засад перекладу в науковій літературі” - розглядаються різні наукові підходи до вивчення питання перекладу іншомовних текстів, досліджуються лінгвістичні, психологічні та психолінгвістичні підходи до питання сприйняття тексту у вітчизняній та зарубіжній літературі. Обґрунтовується доцільність використання слів-імен, слів-понять та слів-символів у якості основних семантичних одиниць. Розкривається значення семантичних одиниць у психолінгвістичному аналізі тексту. Виділено характеристики семантичних одиниць тексту, які впливають на розуміння та відповідну передачу смислу тексту.

Здійснений аналіз теоретичних підходів до проблеми розуміння та перекладу текстів свідчить, що психолінгвістичні особливості перекладу іншомовних текстів, зокрема питання перекладу семантичних одиниць таких текстів залишаються недослідженими.

Проведений теоретичний аналіз дав змогу виявити, які психологічні та лінгвістичні підходи стали передумовою формування психолінгвістичного підходу у перекладі.

Представники лінгвістичного підходу до перекладу приділяли увагу лише мовним конструкціям. Зокрема, це стосується робот Л. Блумфілда, Ф. де Соссюра, О.Д. Швейцера, Л.С. Бархударова, В.Г. Гака, В.М. Крупнова, Дж. Кетфорда, Е. Кьонінга, І. Леві, Л. Єльмслєва, Р.Й. Якобсона. Хоча лінгвістичні особливості мови є невід'ємною умовою адекватного перекладу, психологічні особливості перекладу письмового тексту, взаємозв'язок мови з мисленням залишилися не дослідженими.

Деякі автори формально наголошували на необхідності урахування психологічного аспекту перекладу, проте не здійснювали теоретичних і практичних досліджень психолінгвістичних особливостей перекладу
(А.В. Федоров, Р. Пернес, Б.В. Бєляєв, В.О. Артемов, В.Н. Комісаров,
Я.Й. Рецкер, М.С. Роговін, Г.С. Чернов та інші).

У розділі аналізуються теоретичні підходи, в яких було закладено психологічне розуміння мови та мовленнєвої діяльності, взаємозалежності генетично-історичного розвитку культури, нації та мови. В. Гумбольдт вважав, що мова відображає культуру народу. О. О. Потебня розглядав мову як умову мислення. Він наполягав на тому, що мова здатна передавати чуттєвий аспект значення, який не завжди усвідомлюється. Він стверджував, що національні особливості народу належать до факторів, які впливають на розвиток та стан мови. Вчений висунув ідею внутрішньої форми слова, як поєднання та співвідношення вмісту думки та свідомості.

Психологічна сторона процесу розуміння письмового тексту, його взаємодія з процесами мислення аналізується у працях Л.С. Виготського,
С.Л. Рубінштейна, М.І. Жинкіна О.Р. Лурії, П.І. Зінченко.

С.Л. Рубінштейн вважав, що семантичний зміст слова є узагальненим відображенням його предметної сутності. Вчений вважав, що чуттєва сторона слова є носієм його семантичного змісту. Між словом і предметом встановлюється глибинний внутрішній зв'язок, який опосередковується через узагальнений семантичний зміст слова. Н. В. Чепелева вважає, що адекватне розуміння тексту стає можливим лише за умови проникнення читача у глибинну семантику повідомлення, виявлення його смислової структури. В роботах Л.С. Виготського, О.М. Соколова, А.О. Смирнова, Г.Д. Чистякової, М.І. Жинкіна зазначається, що розуміння тексту є багатоетапним процесом мислення, який передбачає аналітико-синтетичну роботу над текстом. Значенню жанрових форм у процесах комунікації присвячені роботи М.М. Бахтіна. Він вважав, що жанр висловлювання впливає на семантичне поле слова, його контекстуальне забарвлення. Вчений відзначав значення системи певної мови у побудові тексту.

Узагальнюючи погляди вчених, ми можемо констатувати, що розуміння тексту є багатоетапним процесом, який передбачає аналітико-синтетичну роботу на основі декодування його семантичних одиниць, які відображають глибинний зміст предметів, явищ, дій. Мовні жанри впливають на функціональну роль семантичних одиниць при побудові цілого висловлювання.

У розділі розглядаються психолінгвістичні підходи до розуміння тексту, зокрема, теорія трансформаційної граматики Н. Хомського, в якій глибинний семантичний зміст тексту розкривається через одиниці, які його складають; аналізується діяльність московської психолінгвістичної школи, яка приділяє увагу аналізу процесів становлення та функціонування мовної свідомості. Під останньою розуміють систему образів дійсності, які отримали своє опредмечення у мовній діяльності людини як носія свідомості (О.О. Леонтьєв, О.О. Залевська, Т.М. Дрідзе, Р.М. Фрумкіна, Л.В. Сахарний, Ю.А. Сорокін).

В.П. Белянін, В.Г. Красильникова у своїх роботах розглядають психолінгвістичні особливості перекладу окремих жанрів літератури або творів певних авторів. Розглядом психолінгвістичних процесів, пов'язаних із мовленнєво-розумовими процесами білінгвів займаються Джин Берко Глізон, Чарльз Кліфтон, Джудіт Крол, Леонард Кац. У працях І.О. Зимньої,
О.Ф. Ширяєва, В. Льоршера, Л. Тонеллі, Е. Сєнковского, Б. В'ятт, М. Махнєвского досліджуються питання психолінгвістичних процесів, пов'язаних із засвоєнням іноземної мови.

В літературі існують різні способи аналізу функціонального стилю тексту (О.С. Троянська, М.М. Кожина, П.І. Браславский та інші). Ми пропонуємо визначати функціональні стилі тексту, спираючись на його смислову сторону, аналізувати його не за зовнішніми ознаками наявності чи відсутності певних мовних конструкцій слів, частин мови, а за семантичними одиницями тексту: так у науковому стилі переважають слова-поняття, у художньому (поезія) - слова-символи, у розмовному - слова - імена предметів, явищ, дій, у діловому - слова-поняття та слова-імена, з перевагою перших, у публіцистичному - слова-імена та слова-поняття, з перевагою слів-імен.

Ми виділили наступні моменти, які необхідно брати до уваги суб'єктові перекладу при перекладі семантичних одиниць: літературно-лінгвістичну складову перекладу; психологічні особливості мислення рідною та іноземною мовами, особливості перекладу з точки зору мовної норми, ідіоматичних рис і культурних традицій; співвідношення мови та мислення; психолінгвістичні особливості передачі (декодування) інформації з однієї мови на іншу; соціальну функцію мови, що забезпечує комунікацію; характеристики мови як динамічної системи, що перебуває в постійному розвитку, де процес формування думки - результат мовленнєво-мисленнєвої діяльності суб'єкта; зв'язок між фонетичним звучанням і змістом слова; концепцію внутрішньої форми слова; особливості мови як знакової системи (із урахуванням позицій структуралізму); мову як абстрактну мовленєву здатність та функцію суб'єкта; глибинну структуру тексту, яка безпосередньо не виражається у зовнішньому мовленні.

Окремий параграф присвячено значенню семантичних одиниць у психолінгвістичному підході до аналізу тексту. Аналізуючи погляди
Л.С. Виготського, О.О. Потебні, М.І. Жинкіна, О.Р. Лурії, О.О. Залевської,
В.Л. Ляудіс, І.П. Негуре, А. Блументаля, ми вважаємо за доцільне розглядати слова-імена, слова-поняття та слова-символи у якості основних семантичних одиниць, оскільки вони є основними складовими думки, і їм з точки зору психолінгвістики притаманні властивості цілого. Головні аргументи для такого висновку наступні: 1) слова-імена, слова-поняття та слова-символи є одиницями розгляду як мовлення, так і мислення. Вони концентрують широкий спектр властивостей предмета, явища тощо, які виражаються у письмовому або усному мовленні; функціональна роль семантичних одиниць залежить від контексту. Таким чином, зазначеним семантичним одиницям притаманні властивості як психологічні, так і лінгвістичні; 2) з психологічної точки зору слово (семантична одиниця) є основною одиницею мови та мислення, основним елементом комунікації, і тому є найменшою неподільною одиницею цілого; семантичні одиниці становлять основні смислові, неподільні елементи думки, основу, яка утворює смисл письмового висловлювання; 3) слова-імена, слова-поняття та слова-символи є мінімальними і неподільними універсальними складовими, які беруть участь у процесах мови і мовлення; вони є генетичним джерелом мовлення; 4) семантичні одиниці відображають властивості предмета, слугують основними одиницями для орієнтування у тексті, забезпечують логічність думки у межах певного контексту, описують, зображують предмет, явище, відображають почуття, образ, містять інформацію, яка є ланкою переходу від відчуття до думки.

У другому розділі - „Психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць” - розкриваються психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць - слів-імен, слів-понять та слів-символів. Ми розділяємо основні семантичні одиниці в залежності від їх функції у тексті: слово як ім'я предмету, слово-поняття та слово-символ. Слово-ім'я є ім'ям предмета, явища, дії, дає первинне уявлення про предмет. Слово-поняття виражає сутність предмета, явища, дії через систему суджень, відображає спільні та істотні властивості предмета, явища, дії. Слово-символ включає в себе ім'я, образ, сутність предмета, явища, дії, він містить нескінченну кількість ознак, ступінь значення яких викарбовується в залежності від вживання у мовному просторі.

У розділі визначено психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць, які полягають в урахуванні: національно-етнічних та культурних особливостей мови, на які спирається подальший розвиток та використання семантичної одиниці; внутрішньої та зовнішньої форми семантичної одиниці, яка впливає на утворення образу, почуттів та думки, які виражаються певною семантичною одиницею; змісту та обсягу семантичної одиниці, що знаходить своє відображення в основному сенсі, сутності; властивостей семантичної одиниці у певному контексті (полісемія, конотативність, емоційно-експресивне забарвлення, вжиток слова у прямому чи переносному значенні); зміни значення семантичної одиниці та сфери її вживання у ході суспільно-історичного розвитку; урахування предметно-логічного та конотативного значення співвідносних слів тексту.

Проаналізовано психолінгвістичні особливості перекладу слів-понять, зокрема, зазначається, що семантична одиниця, яка втілює узагальнене знання про предмет, явище, дію тощо є формою існування поняття. Розуміння та переклад понять щільно пов'язано з мисленням та його основними операціями - порівнянням, аналізом, синтезом і узагальненням.

Нами було виділено чотири фактори, які є причиною складності перекладу слів-понять: 1) складність та багатозначність таких найзагальніших понять, таких як „час”, „душа”, „відчуття”, „воля” тощо; 2) неузгодженість всередині науки (різні напрями, наукові школи та окремі автори дозволяють собі по-різному трактувати однакові поняття); 3) недостатньо однозначне визначення понять у словниках різного часу, у підручниках тощо; 4) невідтворення суб'єктом перекладу сутності поняття через недостатнє розуміння його істинного семантичного змісту; відсутність у нього чіткого розрізнення повсякденних та наукових понять, об'єктивної та суб'єктивної сторін поняття.

Ґрунтуючись на зазначених факторах ми визначили, що адекватний переклад слів-понять передбачає: порівняння семантичного змісту слів-понять у різних мовах; розрізнення повсякденних та наукових понять; розрізнення об'єктивних та суб'єктивних властивостей понять; розуміння семантичного контексту. У розділі розглянуто психолінгвістичні особливості перекладу слів-понять, які не мають повного відповідника в іншій мові. Переклад такого слова-поняття передбачає розгортання його системою суджень.

У розділі розглянуто особливості перекладу слів-символів як мовної конструкції, здатної до вираження нескінченої кількості образів, думок.
У параграфі зазначено, що слово-символ є найвищим рівнем відображення предмету, дії, явища, так як воно містить у собі семантично-функціональні риси та властивості, притаманні іншим семантичним одиницям.

Особливості функціонування слова-символу та його одиничних проявів залежить від сфери його використання. Символи є згустками певної культури, людських стосунків певного часу. Переклад слів-символів потребує чіткого розуміння та виділення ознак, які вони уособлюють, на основі розумових операцій аналізу, синтезу та узагальнення.

Відрізняючи символ від іншої семантичної одиниці, суб'єкт перекладу краще розуміє сенс думки, уникає стратегічних помилок. Розуміння образу-символу є найвищим рівнем пізнання та мислення.

У третьому розділі - „Емпіричне вивчення перекладу семантичних одиниць тексту” - на конкретному матеріалі проаналізовано залежність адекватності перекладу іншомовного тексту від рівня розуміння його семантичних одиниць, обґрунтовуються засади експериментального дослідження.

Метою емпіричного дослідження було виявлення залежності відтворення смислу іноземного тексту від сформованості психолінгвістичних вмінь.

Дослідження проводилось у трьох різних навчальних закладах з різними категоріями досліджуваних: учнями старших класів середньої загальноосвітньої школи № 37 м. Києва, слухачами вищих курсів іноземних мов при міністерстві економіки України та студентами Національного аграрного університету на кафедрі англійської мови для економічних та гуманітарних спеціальностей (всього 86 осіб).

Розвиток психолінгвістичних здібностей перекладу семантичних одиниць полягав у роз'ясненні механізму передачі їх закономірностей у тексті, формуванні психолінгвістичних умінь та навичок перекладу семантичних одиниць, розвитку психолінгвістичних здібностей перекладу семантичних одиниць за допомогою алгоритму перекладу семантичних одиниць, розробленого автором (схема 1).

Усі досліджувані, відповідно до знання іноземної мови, були поділені на три рівня: pre-intermediate (середній слабкий рівень), intermediate (середній сильний рівень), upper-intermediate (високий рівень володіння мовою). Розподіл проводився відповідно до міжнародної системи градації. Досліджувані з рівнями pre-intermediate (середній слабкий рівень) та intermediate (середній сильний рівень) розподілялися на 2 групи: групи, в яких проводилась додаткова робота з формування психолінгвістичних здатностей перекладу семантичних одиниць та групи, в яких така робота не проводилась. Група з високим рівнем володіння мовою визначалась як зразкова, тому додаткова робота у ній не проводилась. Загалом експеримент проводився у 7 групах.

Групи, в яких проводилася додаткова робота:

Перша група - 1-р-ш (pre-intermediate - середній слабкий рівень) - 17 осіб (учні школи);

Друга група - 1-р-к (pre-intermediate - середній слабкий рівень) - 11 осіб (слухачі курсів).

Всього досліджуваних середнього слабкого рівня було 28 осіб. Роботи досліджуваних середнього слабкого рівня, з якими проводилася додаткова робота, ми об'єднали у групу І-р;

Третя група - 3-і-в (intermediate - середній сильний рівень) - 8 осіб (студенти ВНЗ);

Четверта група - 3-і-в (intermediate - середній сильний рівень) - 12 осіб (студенти ВНЗ).

Всього досліджуваних середнього сильного рівня було 20 осіб. Роботи досліджуваних середнього сильного рівня, з якими проводилася додаткова робота, ми об'єднали у групу ІІІ-і.

Групи, у яких не проводилася додаткова робота:

П'ята група - 2-р-ш (pre-intermediate - середній слабкий рівень) - 12 осіб (школа). Роботи досліджуваних середнього слабкого рівня, з якими не проводилася додаткова робота, ми об'єднали у групу ІІ-р;

Шоста група - 4-і- в (intermediate - середній сильний рівень) - 11 осіб (студенти ВНЗ). Роботи досліджуваних середнього сильного рівня, з якими не проводилася додаткова робота, ми об'єднали у групу IV-p;

Сьома група - 5-u - в (upper-intermediate - високий рівень володіння мовою) - всього 15 осіб (студенти ВНЗ). Роботи досліджуваних високого рівня ми об'єднали у групу V-u.

Таким чином, проаналізовані роботи досліджуваних були згруповані у
5 груп.

Групи pre-intermediate (середнього слабкого рівня):

І-р - групи, в яких проводилася додаткова робота - 28 осіб;

ІІ-р - групи, в яких не проводилася додаткова робота - 12 осіб.

Групи intermediate (середнього сильного рівня):

ІІІ-і - групи, в яких проводилася додаткова робота - 20 осіб;

IV-і - групи, в яких не проводилася додаткова робота - 11 осіб.

V-u - група високого рівня - зразкова група, в якій не проводилася додаткова робота - 15 осіб.

В групах І-р та ІІІ-і проводилася додаткова робота протягом 10 занять (два з них контрольні). Кожен із досліджуваних переклав по два контрольні тексти.

На першому етапі було проведено спеціальну додаткову роботу, яка полягала у роз'ясненні механізму передачі психолінгвістичних закономірностей перекладу слів-імен, слів-понять та слів-символів. Формування психолінгвістичних здібностей перекладу семантичних одиниць включало розвиток психолінгвістичних умінь та навичок. Для цього було використано авторський алгоритм адекватного перекладу семантичних одиниць (схема 1). Також на першому етапі досліджуваним було роз'яснено типові причини, які призводять до неадекватного перекладу.

На основі аналізу перекладених текстів різних жанрів нами було виділено типові причини неадекватного перекладу тексту: неврахування властивостей семантичних одиниць у певному контексті; недоречність застосування іноземного терміну, калькування семантичної одиниці; незбереження образу предмета, відображеного у певній семантичній одиниці тексту; неврахування: а) додаткових (конотативних) відтінків значення слова, його внутрішнього змісту і сутності; б) символічних властивостей слова з точки зору відтворення ним певних національних реалій; в) відтінків образу, почуття і думки, які передаються словом-символом.

Для оцінювання адекватності перекладу нами було розроблено спеціальну шкалу оцінювання адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору (таблиця 1).

Таблиця 1

Шкала оцінювання адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору

№ з/п	Показники адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору	бал
1.	Збереження мети та домінантної функції тексту (тобто адекватна передача основної думки та комунікаційного навантаження)	5
2.	Урахування конотативної еквівалентності, семантичних відтінків слів, понять, символів при перекладі	5
3.	Адекватна передача значеннєвих слів: - вибір варіативного відповідника слову-імені предмету в контексті; - передача значення поняття засобами рідної мови; - урахування символічних властивостей слова і передача їх сенсу засобами рідної мови	5 5 5	15
4.	Адекватна передача безеквівалентної лексики з урахуванням психологічного навантаження в межах певного контексту	5
5.	Збереження жанрово - стилістичних особливостей тексту	5
6.	Доречність використання мовних трансформацій	5
7.	Адекватна передача основних граматичних відтінків (час, особа, модальність)	5

На другому етапі студенти ознайомлювались з текстами різних жанрів. Вони встановлювали залежність адекватного перекладу від мови тексту, його функціонального стилю, мети та часу написання тексту, національно-культурних особливостей мови, залежності правильного розуміння тексту від адекватного перекладу його семантичних одиниць.

Завдання третього етапу полягало у здійсненні та аналізі суб'єктами перекладу основних семантичних одиниць тексту. Тут слід зазначити, що третина досліджуваних основні семантичні одиниці давали у вигляді словосполучень, що свідчить про те, що слово-поняття не завжди можливо відобразити за допомогою одного слова.

На четвертому етапі студенти виконували переклад текстів рідною мовою. У якості контрольних було відібрано тексти різних жанрів: текст економічного змісту „Економічні проблеми та ринкова економіка”, текст науково-філософського характеру - „Свобода від відомого” (Дж. Крішнамурті, 1 розділ, скорочений варіант) та художній текст - оповідання „Сфінкс без загадки” (О.Уайльд, скорочений варіант). Кожен з 86 досліджуваних переклав по 2 контрольні тексти. Всього було оброблено 172 контрольні тексти.

Оцінювання перекладів здійснювалось згідно зі шкалою оцінювання адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору, розробленою автором (таблиця 1).

Максимальна кількість балів - 45 (адекватне відображення змісту). Кінцевий бал виставлявся двома незалежними експертами - кваліфікованими викладачами іноземної мови.

В результаті проведеної роботи було отримано наступні результати:

Середній бал групи І-p становить 29 балів; ІІ-p - 18 балів; ІІІ-i - 40 балів; IV-i - 26 балів; групи V-u - 45 балів.

Таким чином, з роботою справились 19 із 28 осіб, тобто 68 % групи І-p. Вони передали психологічне навантаження змісту тексту. Були адекватно передані символи, поняття та значеннєві слова.

У групі II-p (12 осіб), де не проводилась попередня робота, досліджувані не переклали текст повністю та не надали адекватного перекладу тих частин тексту, які вони встигли опрацювати.

У групі III-і з роботою справились 14 із 20 осіб, тобто 70 % групи. Їх переклад був на щабель вищий та адекватніший від перекладів групи IV-і, де не була проведена робота Група III-і точніше передала зміст тексту, його психолінгвістичні особливості. Треба відзначити, що група III-і встигла перекласти більшу частину тексту, ніж група IV-і.

Група V-u повністю виконала завдання. Переклад цієї групи, окрім того, що він був адекватним з психологічної точки зору, він був ще й правильно оформленим літературно-стилістично.

Таким чином, ми констатуємо факт, що в результаті проведеної роботи рівень перекладу груп, в яких проводилася додаткова робота є більш адекватним, ніж переклад інших груп. Всі вони встигли перекласти більшу частину текстів.

Експеримент показав, що групи, де проводилась підготовча робота, порівняно з групами аналогічного рівня, піднялись вище у розумінні глибинної семантичної структури тексту і краще передали його смисли засобами рідної мови. Кількісне співвідношення показників адекватності перекладу у досліджуваних групах передано на рис. 1.

Таким чином, урахування функціональної ролі семантичних одиниць тексту при перекладі є ефективним прийомом, який допомагає суб'єкту перекладу орієнтуватися у складній смисловій структурі тексту.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дало можливість сформулювати наступні висновки:

1. В результаті теоретичного аналізу проблеми було виділено такі основні семантичні одиниці тексту, як універсальні складові його змістової структури, а саме: слово-ім'я предмету, слово-поняття та слово-символ. Семантична одиниця виступає основною одиницею мови та мислення, основним елементом комунікації. Слово-ім'я, слово-поняття та слово-символ є найменшими семантичними одиницями психолінгвістичного аналізу тексту, саме вони забезпечують орієнтацію перекладача в його семантичній структурі у межах певного контексту

2. На основі аналізу зразків перекладу текстів різних жанрів було побудовано типологію причин основних помилок перекладу семантичних одиниць. Такими причинами є: неврахування властивостей семантичних одиниць у певному контексті; недоречність застосування іноземного терміну, калькування семантичної одиниці; незбереження образу предмета, відображеного у певній семантичній одиниці тексту; неврахування: а) додаткових (конотативних) відтінків значення слова, його внутрішнього змісту і сутності; б) символічних властивостей слова з точки зору відтворення ним певних національних реалій; в) відтінків образу, почуття і думки, які передаються словом-символом.

3. У більшості випадків перекладач допускає помилки при перекладі понять, відображаючи в основному їх зовнішню сторону.

Нами було виокремлено чотири фактори, які негативно впливають на переклад понять:

складність та багатозначність найзагальніших понять, таких як „час”, „душа”, „відчуття”, „воля” тощо;

неузгодженість всередині науки (різні напрями, наукові школи та окремі автори дозволяють собі по-різному трактувати однакові поняття);

недостатньо однозначне визначення понять у словниках різного часу, у підручниках;

невідтворення суб'єктом перекладу сутності поняття через недостатнє розуміння його істинного семантичного змісту; відсутність у нього чіткого розрізнення повсякденних та наукових понять, об'єктивної та суб'єктивної сторін поняття.

4. Розроблено психологічні критерії адекватності перекладу іншомовного тексту, а також створено шкалу оцінювання адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору, до якої входять такі складові:

збереження мети та домінантної функції тексту (тобто адекватне відтворення його основної думки та комунікативного навантаження);

урахування конотативної еквівалентності, семантичних відтінків слів-імен, слів-понять та слів-символів при перекладі;

адекватне відтворення семантичних одиниць: вибір оптимального варіанту перекладу слова-імені предмета в контексті, правильне передавання значення поняття засобами рідної мови, урахування символічних властивостей слова і адекватне передавання їх сенсу засобами рідної мови;

адекватне відтворення значення безеквівалентної лексики з урахуванням її психологічного навантаження в межах певного контексту;

збереження жанрово - стилістичних особливостей тексту;

доречність використання мовних трансформацій;

адекватне передавання основних граматичних значень (час, особа, модальність).

5. В роботі вперше дано визначення адекватного перекладу з психолінгвістичних позицій. Адекватний переклад - це процес оволодіння смислом вихідного тексту та його відтворення засобами рідної мови, шляхом розкодування та переведення інформації з однієї мовної системи в іншу, який передбачає проникнення суб'єкта перекладу у глибинну семантику повідомлення за допомогою операцій аналізу, синтезу та узагальнення.

6. Розроблено алгоритм ефективного перекладу семантичних одиниць, який охоплює низку психолінгвістичних вмінь та операцій, необхідних для роботи над перекладом. Алгоритм придатний для використання у навчальному процесі.

7. Результати емпіричного дослідження підтвердили, що адекватність перекладу тексту в ході навчання збільшується, якщо суб'єкти навчання користуються розробленими в роботі рекомендаціями щодо розрізнення семантичних одиниць та врахування їх ієрархії.

Подальша перспектива дослідження вбачається у поглибленому вивченні різних аспектів перекладу іншомовних текстів саме з психолінгвістичних позицій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Крилова-Грек Ю.М. Особливості перекладу слів як семантичних одиниць мови // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка - К.: Міленіум, 2005. - Т. 7, вип. 4. - С. 167-176.

2. Крилова-Грек Ю.М. Система психолінгвістичних теорій перекладу текстів з інших мов // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред.
С.Д. Максименка. - Т. 7, вип. 4. - К., 2005. - С. 150-158.

3. Крилова-Грек Ю.М. Семантичні одиниці тексту і система помилок під час перекладу іншомовних текстів // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: Главник, 2005. - вип. 26, в 4-х томах. Том 2. - С. 408-413.

4. Крилова-Грек Ю.М. Психологічний аналіз тексту з урахуванням особливостей семантичних одиниць мови // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2006. -
Вип. 29. - С. 7-15.

5. Крилова-Грек Ю.М. Розвиток психолінгвістичних навичок перекладу у студентів немовних спеціальностей // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України // За ред. С.Д. Максименка. - Т. 11, вип. 1. - Київ-Ніжин, 2007. -
С. 147-153.

Окремі положення дисертації доповідались на таких наукових конференціях:

Першому Всеукраїнському конгресі психологів (Київ, 24-26 жовтня 2005 р.); XV Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” ім. професора Сергія Бураго (Київ, 19-23 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання” (Ніжин, 15-17 листопада 2006 р.).

АНОТАЦІЇ

Крилова-Грек Ю.М. Психолінгвістичні особливості перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню психолінгвістичних особливостей перекладу семантичних одиниць іншомовних текстів. В роботі розглянуто різні підходи до проблеми перекладу - лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні.

Виділено основні семантичні одиниці тексту, розкрито їх функціональну роль у тексті, показано залежність стилю тексту від функцій семантичних одиниць. Запропоновано спосіб визначення функціонального стилю тексту через його семантичні одиниці.

Розроблено новий підхід до практики перекладу, що полягає у виявленні психолінгвістичних особливостей основних семантичних одиниць тексту.

Наводиться типологія причин основних помилок у перекладі семантичних одиниць. Виділено чотири фактори, які є причиною складності перекладу слів-понять, які негативно впливають на адекватність перекладу цілого тексту.

Для оцінки адекватності перекладу з психолінгвістичної точки зору було розроблено оригінальну шкалу оцінювання.

Розроблено алгоритм перекладу семантичних одиниць для відтворення смислового навантаження тексту. Алгоритм призначений для розвитку психолінгвістичних умінь та операцій суб'єкта перекладу.

В роботі вперше дано визначення перекладу, адекватного з психологічної точки зору.

Ключові слова: семантичні одиниці, слово, поняття, символ, адекватний переклад, відтворення смислу, психолінгвістичні здібності, аналіз тексту.

Крылова-Грек Ю.М. Психолингвистические особенности перевода семантических единиц иностранных текстов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология; история психологии. - Институт психологии им Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению вопроса психолингвистических особенностей перевода семантических единиц иностранных текстов. В работе рассмотрены различные подходы к вопросу перевода, взаимосвязи языка и мышления.

Выделены основные семантические единицы текста, раскрыта их функциональная роль в тексте, зависимость стиля текста от функции присутствующих в нем семантических единиц. Выделены основные психолингвистические особенности семантических единиц в структуре текста, закономерности их перевода.

Основными семантическими единицами мы считаем слово-имя предмета, слово-понятие и слово-символ. Представлен новый метод определения функционального стиля текста с опорой на семантические единицы.

Разработан дополнительный подход в обучении переводу, основанный на выявлении психолингвистических особенностей семантических единиц.

Была создана типология причин основных ошибок перевода семантических единиц. Выделено четыре фактора, которые являются причиной ссложностей при переводе слов-понятий и влияют на искажение смысловой нагрузки текста.

Разработаны психологические критерии адекватного перевода. Для оценивания адекватности перевода с психолингвистических позиций была разработана шкала оценивания адекватности перевода.

Впервые было дано определение понятия перевод с точки зрения психолингвистики.

Разработан алгоритм перевода семантических единиц для передачи смысловой нагрузки текста. Алгоритм включает психолингвистические умения и операции для работы над соответствующим переводом семантических единиц.

Ключевые слова: семантические единицы, слово, понятие, символ, соответствующий перевод, адекватный перевод, передача смысла, психолингвистические способности, анализ теста, психолингвистические особенности, текст.

ANNOTATION

Krylova- Grek,Yu.M. Psycholinguistic Peculiarities of Translating Semantic Units of Foreign Texts. - Manuscript.

Dissertations on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences in speciality 19.00.01 - General Psychology, History of Psychology. G. S. Kostiuk Institute of psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kуiv, 2007.

The dissertation is devoted to studying the problem of psycholinguistic peculiarities of semantic units of foreign texts. Different scientific approaches to the problem of translation and to the problem of language and thinking relations are covered in this research.

The main semantic units and their functions in the text are determined. The dependence of the text style on the functions of semantic units, which are used, is considered in the work. Special attention is given to the characteristics of semantic units and the main rules that influence the equal translation of the texts.

According to our research, the main semantic units are words, concepts and symbols. We consider the word as the denomination of an object, the concept as the system of inferences, the symbol as the unlimited number of word's meaning. It was proposed to consider a word, a concept and a symbol as the main psycholinguistic units of text analysis. It has been proved the possibility to indicate the text style through its semantic units. A new approach to the theory of translation has been developed. This approach is based on the determination the psycholinguistic peculiarities of semantic units in the text. The main idea of psycholinguistic approach is in the following - first we should translate the senses of the text taking into consideration the linguistic peculiarities of each language.

It has been firstly determined the concept “translation” from the psycholinguistic point of view

The typical reasons of mistakes in translation are determined. It has been determined four factors of difficulties of translation of concepts, which influence on the equal translation of the text.

The author developed the psychological criteria of equal translation. The special scale of equal translation has been developed in order to indicate the equal translation from the psycholinguistic point of view.

The author also developed: the diagram of correspondence of the content of deep semantic structure of the original and the translated texts; the diagram of semantic field.

It has also been developed the structure of psycholinguistic abilities of semantic units translation that include the psycholinguistic abilities, skills and operation in order to translate the semantic units and the whole text.

Key words: semantic units, word, concept, symbol, equal translation, sense, peculiarities of the language, psycholinguistic abilities, text analysis, psycholinguistic peculiarities, text.

Размещено на Allbest.ru

...