Місце молодіжного сленгу у лексичній структурі сучасної української мови

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим

Республіканський вищий навчальний заклад

«Кримський інженерно-педагогічний університет»

Історико-філологічний факультет

Кафедра української філології

Курсова робота

Місце молодіжного сленгу у лексичній структурі сучасної української мови

студентки IV курсу

групи УА-2(2)-07

Боровець Лія Василівна

Науковий керівник: Деркач В.В.

кандидат філ. наук, доцент

Сімферополь, 2011

Зміст

Вступ

Розділ I. Сленг: основні поняття

1.1 Визначення сленгу

1.2 Основні джерела сленгу

1.3 Класифікація сленгу

Розділ II. Місце молодіжного сленгу у лексичній структурі сучасної української мови

2.1 Особливості молодіжного сленгу

2.2 Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг

2.3 Функції молодіжного сленгу

Висновки

Використана література

Вступ

Лексичний склад української, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Існування різноманітних сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є. Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. На сучасному етапі дослідженням сленгу займаються такі вчені, як С.Пиркало, Т.М.Кондратюк та ін.

Дослідження студентського сленгу тісно пов'язане із сучасною молодіжною субкультурою, яка в основному визначається специфікою навчального закладу, дозвіллям, поведінкою, своєрідністю моди та смаків, популярними напрямками в музиці та ін. Найбільш поширена сфера вживання студентського сленгу - це, насамперед, студентський гуртожиток і університет, чи інший навчальний заклад, а також місця дозвілля (кафе, бари, дискотеки тощо).

Сленг - це суспільна, часто вживана, але досить мало вивчена лексична одиниця української мови. Сьогодні використання сленгу наявне майже в усіх сферах суспільного життя, що й зумовлює актуальність даного дослідження.

Об'єктом дослідження є не літературна лексика в сучасній українській мові: а саме молодіжний сленг.

Предметом даної роботи є дослідження особливостей та основних джерел молодіжного сленгу сучасної української мови.

Метою даного дослідження є визначення місця сленгізмів в українській мові, а саме молодіжного сленгу у системі сучасної лексики.

У процесі дослідження ми ставимо перед собою наступні завдання:

вивчити теоретичні джерела за даною темою

проаналізувати головні особливості сленгу у контексті сучасної української мови

розглянути основні риси та закономірності формування молодіжного сленгу у сучасній українській мові

Теоретичне значення полягає в комплексному аналізі такого лексичного явища, як сленг.

Практичне значення даної дослідницької роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використати підчас підготовки до лекцій, семінарів, мовознавчих конференцій, написання рефератів із лексикології сучасної української мови.

Методи дослідження: емпіричні.

Структура: Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.

Розділ I. Сленг: основні поняття

1.1 Визначення сленгу

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття «сленг»: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.

Звертає на себе увагу те, що термін «сленг» частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови.

Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова «сленг».

За однією з версій, англ. slang походить від sling (метати, кидати). У таких випадках згадують архаїчне to sling one's jaw - говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, «сленг» сходить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves' language.

Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало «образу». Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang - lingo, що використався переважно в нижчих шарах суспільства, і argot - що віддавався перевазі кольоровим населенням [25, 231].

Про об'єм самого концепту «сленг» говорять його описові визначення, що з'явилися пізніше ніби, «нецензурна розмовна мова» або поетичні «дифірамбні» описи сленгу як «монетного двору мови» (Д. Голсуорси); або «сленг - це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи» (Карл Сендберг), це «поезія простої людини» і т. п. Зрозуміло, що в науковому сенсі цінність таких визначень невелика, хоча з них все ж таки видно, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника.

Розглянемо деякі з численних наукових визначень сленгу.

Сленг (від англ. slang- жаргон) - слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [6, 201].

Сленг - міський соціолект, виниклий з арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю, поширена серед соц. низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст [15, 18].

У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В.А. Хомякова: «Сленг - це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт (іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє пейоратівною експресією» [25, 112].

У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до «експресивного просторіччя» і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту «вельми неоднорідний», тобто можна знайти приклади «майже стандартні» і «зовсім не стандартні». І, зрозуміло, сленгу властива пейоратівність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь «стандартності» все ж таки має місце.

Зовсім інше трактування пропонується в «Словнику лінгвістичних термінів» О.С. Ахманової: Сленг - 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення [3, 318].

Як бачимо, в першій дефініції сленг - це просто ряд слів, що не є термінами, які використовуються в термінологічному значенні, ніби «двірник» або «запаска» у автомобілістів. Такі слова не підходять для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів.

У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли «в світ». Дуже важливо ще одна відмічена О.С. Ахманової якість: всі подібні слова яскраво експресивні.

Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 г.: Сленг - 1. Те ж, що й жаргон (у вітчизняній літературі переважно до англомовних країн). Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону, притому переважно жаргону англомовних країн. 2. Сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови. Вживається переважно в умовах невимушеного спілкування.

«Словник-довідник лінгвістичних термінів» 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: Сленг - слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників; арго, жаргон [7, 94].

До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції англійських філологів. Термін «сленг», відзначає відомий американський лінгвіст Ч. Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні.

Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» автор словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін «сленг» спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову «кент» (cant). З роками «сленг» розширює своє значення і в даний час включає різні види не літературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова. [27]

Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності (а може бути, саме дякуючи їй), «сленг» у даний час термінологічною точністю не володіє. Проте, приведені вище точки зору дозволяють узагальнити його найбільш істотні властивості:

1. Сленг - це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературної англійської - з погляду вимог сучасної літературної норми.

2. Сленг - це лексика, що виникає і вживається перш за все в усній мові.

3. Сленг - це емоційно забарвлена лексика.

4. Сленг характеризується більш менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу обмежує стилістичні межі його вживання.

5. Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива, зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).

6. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання), тому що вони перш за все пов'язані з своєрідною формою виразу - наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних мов [16, 73].

7. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними і професійними групами.

8. Сленг - це яскравий, експресивний шар не літературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг - це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.

Сленг характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність.

Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер, вираз є «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:

Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання», іншими словами, він розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;

Використання такого виразу припускає, що той, хто використовує його, добре знайомий із тим, про що йде річ, або знайомий з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;

Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;

Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться, перш за все, для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елемента» [25, 207].

Отже, ми виявили особливості такого мовного явища, як сленг, та розглянули основні критерії, за якими можна виявити сленг у мові.

1.2 Основні джерела сленгу

Одним із наслідків соціальних трансформацій в Україні кін. ХХ - поч.ХХІ ст. стала зміна співвідношення нормативного і ненормативного у мові. Не лише в усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики. Природним є намагання лінгвістів осмислити й дослідити такі явища. Нова соціальна парадигма функціонування мови дзеркально відображається у свідомості молоді як найбільш мобільному прошарку суспільства. Актуальності у сучасному мовознавстві набувають студії, об'єктом дослідження яких є молодіжний сленг.

Молодіжний сленг - динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону [16, 48].

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям» [20, 49].

Молодіжний сленг є одним з шарів розмовного стилю сучасної української мови, який динамічно змінюється і поповнюється. Як зазначає О. Пономарів, "дуже багато жаргонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема студентських…" [17, 100].

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино «Біле міцне»); шнобель, нюхало (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).

Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню). Це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам'ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору - це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість [33].

1.3 Класифікація сленгу

Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:

у середовищі людей, що мають справу з комп'ютерами. У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано, насамперед, тим, що англійська є мовою комп'ютерних технологій. У процесі роботи з комп'ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп'ютера), батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сідюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач);

у середовищі людей, які цікавляться автомобілями. Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;

у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), саундтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).

Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж, у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.

Таким чином, можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об'єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загальномолодіжний сленг, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні сленгізми.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності, і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо.

У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).

Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.

Проте, якщо вищеназвані сленгізми вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До таких лексем можна зачислити: бомж (рос. абревіатура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити) [33].

Отже, як бачимо, сленг - явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.

Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в іншій - розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для інших більш характерними є слова «я холодний», «я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять».

Така різноманітність викликана, насамперед, тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається за допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

Розділ II. Місце молодіжного сленгу у лексичній структурі сучасної української мови

2.1 Особливості молодіжного сленгу

Сленг - це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи.

Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг - живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».

Молодіжний сленг - це окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. У наш час він контрольований маскультурою, під вплив якої потрапляють різні категорії молоді [6, 14].

Багато молодих людей не належать до якогось соціального або професійного угрупування, і все ж постійно послуговуються сленгом. Частина з них - це неосвічена молодь, яка просто не знає норм літературної мови. Інші ж добре володіють літературною українською мовою, але свідомо використовують сленг.

Причиною цього може бути протест молоді проти узвичаєних норм, вічний конфлікт “батьки-діти”, непорозуміння зі старшим поколінням, незадоволення дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оцінних сленгових неологізмів і активному їх поширенню.

З іншого боку, мова сленгу - це реквізит молодості, як і катання на роликових ковзанах, масові рок-концерти, легковажність і безтурботність. Це своєрідна форма самовираження і свободи. Це, знову ж таки, різновид молодіжної культури [4, 3].

Але іноді буває, що студенти використовують такі слова-«паразити»: «тіпа», «короче», «знаєш», «мол» тощо. Це свідчить насамперед про те, що деяким студентам не вистачає слів для формування речення, а тому вимушені паузи між словами заповнюються подібними словами-«паразитами».

Але на жаль, студент часто не усвідомлює, що це загрозливо впливає на культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий мовний арсенал. Зокрема, якщо студент розмовляє («базарить», в його розумінні) зі своїми ровесниками, вживаючи, наприклад, сленгові фрази: «сьогодні в універі було кльово», «ми всі чухнули з пари», то це засвідчує, що його культура мовлення дуже низька.

Метафорична експресивна лексика студентського жаргону з огляду на звичайні потреби комунікації здається надмірно розбудованою. Це зближує її з поетичною мовою. Думку про подібність поетичної мови і сленгу висловив данський мовознавець Отто Єсперсен [29].

У молодіжному жаргоні домінує гумор і грубувата емоція. Він відображає властиву молодіжним середовищам позицію «аби було інакше і смішніше, ніж у звичайній мові», отже, спрямований на словесну гру, забаву.

Майже кожна людина, будучи членом кількох соціальних груп, стає носієм кількох соціолектів. До деяких груп належить довго (часто в одній професійній групі лишається протягом усього дорослого життя), в інших, наприклад у групах ровесників (любителів рок-музики або членів спортивних клубів), з'являється ненадовго, лише в певний період життя. Цим пояснюється те, що професійні діалекти (рибальські, мисливські, моряцькі та ін.) належать до стабільних, культивують традиції професії. Ті ж мовні варіанти, які утворюються в безпосередніх контактах, наприклад соціолекти молодіжних груп -- той же студентський сленг, -- відзначаються змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення слів, самі ж слова виникають і забуваються одразу ж зі зміною особового складу груп [8, 174].

Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф (задоволення) - кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) - башляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові - торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме - мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах.

Проте, одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні - це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо [16, 200].

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача (бляха-муха, блін, йо-ма-йо). Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації.

Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: -ха - депресуха, класуха; -юк - сидюк; -ло - файло, хавало, хлебало та ін.. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси: телик - телевізор, велик - велосипед, хом'ячок - комп'ютерна мишка, тазик - комп'ютер.

Характерним для сленгу (зокрема, комп'ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг - магнітофон, магазин; комп - комп'ютер; дезе - домашнє завдання; фно - фортепіяно; фізра - фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра) [2, 102-103].

2.2 Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг 

Суспільно-політичний розвиток постійно розширює сленговий простір. Нові комп'ютерні, технічні розробки поповнили словник сленгової лексики такими поняттями: сідюк (від CD-ROM), беха, бімер, бумер, мерс (від марок автомобілів BMW та Мерседес), комп (від комп'ютер). Постійним джерелом нової лексики є англійська мова. Загальновживаними стали англіцизми OK!, сорі, хай!, бай!, френд, бой, ґел, бестовий тощо. Помірне використання таких слів увиразнює мовлення. Тому їх можуть вживати не лише підлітки, студенти, а й викладачі, щоб привернути увагу безпосередністю у розмові, створити образ “свого хлопця” [28].

Досить специфічною групою сленгізмів є такі, що мають англійське походження.

Англіцизм - різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [7, 19]. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби - політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах) [27, 52].

Різновидом англіцизму є американізм - запозичення з американського варіанта англійської мови [21, 123].

Виникнення англомовних сленгізмів є результатом не лише експансії самої англійської мови (через вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури англійською мовою, захоплення англомовною музичною культурою, інтенсифікація міжнародних зв'язків), а й результатом популяризації західного способу життя, бажання молодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач, а звідси - часто спостерігається механічне перенесення англійських лексем на український грунт [27, 10].

Англомовні сленгізми можна поділити на кілька підгруп. Перша підгрупа складається зі слів, що і за звучанням, і за семантикою збігаються з англійськими, але графічно передаються українськими літерами: "денс" ? танець, "смайл" ? посмішка, "френд" ? друг, "парті" ? вечірка, "кеш" ? гроші, "дарлінг" ? близька людина.

Другу підгрупу складають англійські слова, які в українському молодіжному жаргоні мають трохи інше значення, ніж в англійській мові: "сешн" ? свято, гулянка (в англ. "засідання", "сесія"); "саунд" ? гучна музика (в англ. "звук"); "цент" ? гривня (в англ. 1/100 долара).

Нарешті, до третьої підгрупи входять англійські слова, які отримали в жаргоні афікси, властиві слов'янським мовам: "піпли" ? люди, "гьорли" ? дівчата, "суперовий" ? визначний, "бестовий" ? найкращий, "аська" ? програма для спілкування через Інтернет, "сидюк" ? CD-Rom і навіть "моня" ? монітор.

Результати соціальних досліджень молодіжної мови свідчать, що до найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий, о'кейний, суперний та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет, спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, але зазначали, що їх вживання є епізодичним, час від часу [34].

Процес появи англомовного сленгізму має дещо специфічний характер. На відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, сленг часто запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного сленгу, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [25,140].

Найпоширеніші англіцизми в сучасному молодіжному сленгу ми поділили за сферою використання:

Сфера використання	Англіцизм в укр.мові	Англ.відповідник
1. Предмети повсякденного вжитку: - одяг,взуття, побутові речі, продукти харчування; - гроші; - кольори;	Шузи найки боді гріндерси топік тренди банани айс бир лайт ті фаст-фуд дрінк шот лонг мані еврики бакси Вайт Пінk	Shoes Nike body Grinders top trends Bananas ice beer light tea fastfood to drink shot-drink long-drink money euros backs white pink

Дана група англіцизмів використовується у повсякденному житті кожного з нас. Найчастіше це реклами телебачення або молодіжних газет і журналів [34].

2. Комп'ютерні технології;	і-нет ноут леп-топ браузер погуглити чатитись веб-кем аська фейсбук скайп он-ліне форум дрова вінда біт поститu	i-net notebook Lap-top browser Google to chat web-cam ICQ Facebook Skype On-line forum drivers Windows Bit To post

У сучасному світі досить поширеним є комп'ютерний сленг - своєрідна „мова”, що виникла з появою електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) у США 1946 р. З розвитком ЕОМ в Україні теж почала зароджуватися специфічна мова, якою спілкуються програмісти. Порівняно молодий вік спеціалістів, які задіяні в цій сфері професійної діяльності, популярність комп'ютерів та Інтернету у молодіжному середовищі визначили моду на комп'ютерний сленг серед користувачів всесвітньої мережі. Знання сленгу, що дуже часто використовує молодь під час спілкування в електронних комунікаціях допоможуть уникнути численних непорозумінь [32].

3. Емоції, реакції та оцінка дійсності: - вигуки привітання, вітання та прощання; - вираження згоди згоди або відмова; - подяка або вибачення; - вираження ступеня задоволення;	Хай Хеллоу Бай Ван сек Кам бек Піс (вам) Чірс Хеппі Бьоздей Сюрпрайз Окей Ок Ноу проблемз Ноу Тхенкс Сорри Со світ Супер Файн Зе бест Кул Бутіфул Крейзі Найс анбеливбл	Hi Hello Buy One second Come back peace cheers Happy Birthday Surprise Okey Ok No problems No Thanks Sorry So sweet Supper Fine The Best Cool Beautiful Crazy Nice Unbelievable

Вищеподані англіцизми в основному використовуються в повсякденному житті. Яскравим прикладом такого спілкування є переписка в чатах чи на форумах.

молодіжний сленг англомовний

4. Назви людей за диференціацією: - за віком і статтю; - за родинними зв'язками; - за професією; - за національною та расовою приналежністю;	бой гай бейби герла мен піпли олді перенти френди герл-френд бой-френд ді-джей eм-сі пі-джей сeк'юріті боді гард адмін т'ютор мерчик піарщик файндрайзер нігер айзер раша	boy guy baby girl man people old parents friends girl-friend boy-friend DJ MC PJ Security Body guard Administrator Tutor Merchandiser PR manager fundraiser Niger Azerbaijan Russia

Приклади із даної групи, як і попередні, безпосередньо стосуються молоді, адже в основному молоді люди розуміють значення поданих слів і вживають їх у повсякденній мові.

5. Культурна сфера: - різноманітні стилі музики та субкультури; - видовищні заходи, концерти; - кіно, музика, мода, телебачення;	Попса Ре-не-бе Драм Транс Хаус Електро Тіктонік Техно Хард-рок Альтернатива Джангл Фанк Андер Граунд репер еммо пати сейшн денс диско фест батл корпоротив фаєр-шоу шоу-біз м'юзік холл рімейк супер стар Юкрейніан Фешн Вік Файна Юкрайна Камеді Клаб Фентазі муві селабрітіс фейк стайл бонз-бенд	Рop music RNB music Dram and Bass Trance music House music Electro music Tictonic Techno music Hard Rock Alternative music Dgungle Fank Under Ground rep emmo party session Dance Disko Fest (Rep) battle To corporate Fire-show Show-business Music Hall Remake Super Star Ukrainian Fashion Week Fine Ukraine Comedy Club Fantasy Movie Celebrities fake style boys-band

Зазначені англіцизми пов'язані з молодіжною музичною культурою, яка пропагандується засобами масової інформації, кінематографом та шоу-бізнесом [34].



6. Спортивна сфера;	Фітнес-клуб Пілатес Степ Шейпінг Бодібілдинг Армреслінг Квест Пейнтболл Хелп-тім Фолл Тач-даун Сноуборд	Fitness Club Pilates Step Shaping-up Body Building Arm Wrestling Quest Paint-ball Help-team Fall Touch-down Snowboard

Cпорт відіграє невід'ємну роль в житті молоді. Те, що спортивна культура нині все більше набуває західної тенденції, відображається і в мові.

Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену - мови.

На нашу думку, англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам'ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. Ми повинні поважати традиції нашої літературної мови і вживати дані вирази в певному соціально-культурному оточенні, де вони будуть доречні. Хоча можна вважати такі сленгові вирази згубними для нашої мови, але інколи їх вживання просто необхідно з погляду на глобальний вплив англомовної культури та технологій.

Функції молодіжного сленгу

Молодь вживає сленгові вирази для того, щоб виглядати сучасними. Найбільше сленгових фраз можна почути під час спілкування певного кола друзів, однокурсників, близьких знайомих, оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно і коротко виражають ставлення до подій, явищ, які обговорюються.

Але студенти не вживають сленг постійно, вони користуються ним у більшій мірі в тих ситуаціях, коли сподіваються на розуміння. Майже завжди студенти заперечують той факт, що вони вживають сленг навмисно, вони наголошують на тому, що вживання сленгу відбувається підсвідомо.

Все-таки, сленг вживається навмисно у тому сенсі, що студенти підбирають слова та вирази відповідно до співрозмовників та ситуацій або вирішують не вживати сленг взагалі. Оскільки сленг вживається в усній мові, людьми, які в більшості можуть і не усвідомлювати, що це сленг, то вибір фраз залежить від підсвідомих структур мови. Коли сленг вживається письменниками, то сленг уважніше і більш вдало підібраний для створення більшого ефекту. Хоча письменники рідко є творцями сленгу [14,199-202].

Слід зазначити, що у молодіжному жаргоні діють ті ж закономірності, що й у нормативній мові, зокрема, лексеми вступають у синонімічні, антонімічні, омонімічні відносини. Так, літературне слово "хлопець" має такі сленгові відповідники: "покемон", "кадр", "гвіздок", "пультик", "пацик" ? "пацан" («Цей покемон мене дратує» або «А це що за кадр?»), "шльоцик", "хіляк" ? слабкий фізично («Та я цього шльоцика однією лівою покладу»), "мачо" ? сексуальний («Ти диви який мачо до нас іде!»), "ларик" ? відмінник («Наші ларики, як завжди, все склали вчасно»), "васьок" ? незнайомий («Зранку підходив до мене якийсь васьок ? про тебе запитував») і навіть "лошарик" ? хлопець в окулярах («А цей лошарик що тут робить?»).

Крім того, якщо хлопець має якусь виражену позитивну чи негативну якість, він може бути названий "молоток" ? добрий, розумний («Молоток! Краще за всіх виступив»); "балкон", "тормоз" або "плуг" ? тугодум («Ну ти й тормоз!»); "дятел" ? дурний («Цей дятел ніколи мене не переможе»); "му-му" ? мовчун («Та він якийсь му-му - мовчить постійно») [33].

Як бачимо, у молодіжному сленгу добре працює мовний закон економії лексичних засобів: одне слово вміщує у себе зміст цілого речення, що характеризує людину.

Аналізуючи функцію сленгізмів, Л. Ставицька підкреслює, що вони "структурують відповідні мовні картини світу й унаочнюють механізми пізнання цього світу певним соціумом". [20, 11-12].

Оскільки життя молоді традиційно пов'язано з технікою, цікавим є таке спостереження: серед дієслів, які у жаргоні називають відносини між людьми чи характеризують поведінку людей, дуже багато "технічних" у традиційному вжитку. Наприклад, "зарулити" ? прийти кудись («Вчора ми зарулили до моєї сеструхи»), "наїхати" ? накричати на когось («Незрозуміло, чого вона на нього наїхала»), "грузитися" ? бути не в настрої («Як ми грузимося через цей іспит!»), "морозитися" ? бути байдужим («Вчасно ми від неї відморозились»), "зависати" ? бути десь довго («Завтра у мене на хаті зависнемо»). Останній приклад явно пов'язаний з професійним жаргоном комп'ютерщиків. Цікавим також є жаргонізм "шифруватися" ? ховатися від когось («Як тільки ми не шифрувались - він все одно нас знайшов»).

Якщо в попередньому випадку мовець підсвідомо "механізує" свої дії, то в наступній групі слів, що називають частини людського тіла, ми спостерігаємо схоже, але дещо інше явище. Молодь навмисно "огрублює", "знижує" ці назви, беручи їх чи зі світу техніки, чи з тваринного світу: висока дівчина ? "драбина", "шпала"; обличчя ? "табло", "шайба", "дупло", "торець", пачка"; руки ? "клешні", "обрубки", "граблі"; ноги ? "ласти", "копита", "поршні"; очі ? "фари"; шлунок ? "яма"; ніс ? "шнобель", "рубильник", "хобот" [33].

Цей підхід частково проявляється й у інших лексико-семантичних групах сленгізмів. Відчуваючи потребу у мовному коді, який був би незрозумілим для сторонніх, молоді люди беруть поняття з вражень дитинства, з мультфільмів ("Леопольд" ? добра людина, "Чеба" ? скорочене "Чебурашка" ? людина з великими вухами, "покемон" ? молода людина, "бурьонка" ? відмінниця).

У сучасних сферах комунікації спостерігається тенденція до економії мовних засобів, цьому сприяє, зокрема, такий спосіб словотворення, як усічення (скорочення) основи слова.

Усічення основ має три різновиди: апокопа (усічення кінцевої частини основи), синкопа (усічення середини слова) і афереза (усічення початкової частини слова).

Спостереження показують, що при усіченні найпоширенішою є апокопа. Об'єктом цього типу усічення постають слова і літературної мови, і сленгові одиниці. Серед літературних найчастіше скорочуються іменники і прикметники: тін «підліток» (від «тінейджер»), дек «декан», рек «ректор», нар «наркоман», кенгур «прямокутна сумка з великою кришкою», «светр з капюшоном» (+метафора), дич «дівчина (жінка) для задоволення сексуальних потреб» (від дичина), унікал «своєрідна, дивна людина» (унікальний) , комп «людина з високим рівнем інтелекту» (компетентний), мізер «мало» (мізерний).

Синкопа та афереза, як різновиди усічення, у молодіжному сленгу зустрічається рідше, ніж апокопа. Можемо навести одиничний приклад поєднання синкопи з суфіксальним способом словотвору мафонтольчик (у словниках мафон): магнітофон > мафон + штучний узуальний суфікс -тольчик . Аферезою є сленгове найменування стрюк (від «байстрюк») у значенні «висока, дуже худа людина», звичайно з негативною оцінкою.

Специфіка молодіжного сленгу в тім, що до нього весь час надходять нові, "свіжі" слова, які відбивають зміни у нашому житті. Це своєрідний "полігон" для випробування новотворів. Парадокс, однак, у тому, що, як тільки слово-сленгізм стає загальновідомим (як це, наприклад, сталося зі словом "тусовка"), молодь швидко втрачає інтерес до нього і замінює його іншим. Таким чином, молодіжний сленг виконує функцію своєрідного "фільтра" для новотворів.

Висновки

Дана робота присвячена дослідженню такого мовного явища, як сленг. Лексичний склад сучасної української мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення.

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгізмів, проводяться вітчизняними лінгвістами давно. Але й досі немає чіткої думки щодо поняття та класифікації сленгу.

У ході дослідження ми виявили місце та головні особливості молодіжного сленгу в сучасній українській мові. Також ми виконали усі поставлені на початку роботи завдання:

вивчили теоретичні джерела за даною темою;

проаналізували головні особливості сленгу у контексті сучасної української мови;

розглянули основні риси та закономірності формування молодіжного сленгу у сучасній українській мові.

Проаналізувавши теоретичний та практичний матеріал, можна зробити висновок, що сленг - це яскравий, експресивний шар не літературної лексики, яка займає місце, протилежне формальній мові. Молодіжний сленг - це окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства.

Молодь вживає сленгові вирази для того, щоб виглядати сучасними. По-перше, при спілкуванні студенти вживають сленг не тільки для передачі інформації, але і для вираження власного світогляду, ідей, для підкреслення власної особистості та того, що вони йдуть в ногу з часом.

По-друге, сленг - одна з форм влиття в колектив і засіб бути адекватно сприйнятим у тій групі людей, з якою ведеться спілкування. Молоді люди користуються сленгом в певному середовищі. Найбільше сленгових фраз можна почути під час спілкування певного кола друзів, однокурсників, близьких знайомих, оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно і коротко виражають ставлення до подій, явищ, які обговорюються.

По-третє, сленг у деякому розумінні може бути своєрідною грою для точного, навіть іронічного опису подій та вражень.

Отже, сленг забезпечує близькість. Він часто виконує важливу соціальну функцію, яка полягає у виключенні або включенні людини у близьке оточення, вживанні тієї мови, яка функціонує у певному колі людей, у певній професії. Сленг - лексична інновація у певному культурному контексті. Певні групи людей вживають сленг, тому що „їм не вистачає політичної влади”. Це просто безпечний та ефективний спосіб протесту проти чогось встановленого, проти мовних правил.

Використана література

Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. - К.: Наукова думка, 1973. - 240 с.

Арустамова А.А. Современный молодежный сленг и особенности его функционирования: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. - Майкоп, 2006. - 263 с.

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966.

Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. //Мовознавство: №3. - 2001.

Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. - 260 с.

Василенко Ю. А. Сучасний український молодіжний сленг//Львівський національний університет імені Івана Франка//2009//84 c.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. -- К.: Вища шк., 1985. -- 360 с.

Гриценко Т. Б. Культура мовлення як компонент комунікації студентів// Науковий вісник Національного аграрного університету / НАУ. - К.: 2003. - Вип. 65. - 237 с.

Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь.- М.: 2001.- Т. 1.- 542 с.

Дудоладова О.В. Гендерные аспекты речевого взаимодействия // Материалы научной конференции «Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы».- Ялта: ТНУ, 2002.- С. 67-69.

Зорівчан Р.Г. /Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови. /Рідне слово випуск 7 - К.:1973.-С.58.

Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. Ї М.: Сов. Энциклопедия,1990. - 509 c.

Мартинюк А.П. Pегулятивна функція гендерно-маркованих одиниць мови: Автореф. дис. доктора філол. наук. - Київ: 2006. - 40 с.

Мартос С.А. Молодіжний сленг: комунікативний аспект// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. - С.199-202.

Мартос С.А. Структура молодіжного сленгу під кутом зору мови міста//Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск ІІІ. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - 214 с.

Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. По материалам 70-90-х годов. -2-е изд., испр. и доп. Ї СПб.: Фолио-Пресс, 1998. - 396 с.

Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. ? Тернопіль, "Навчальна книга", 2000. ? 248 с.

Пиркало С. «Перший словник українського молодіжного сленгу». - К.: ВІПОЛ, 1998. - 349 с.

Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. - К.: Фитосоциоцентр, 2002. - 336 с.

Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. ? К.: "Критика", 2005. - 464 с.

Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/ За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 1008 с.

Українська мова: Енциклопедія. -- К.: Українська енциклопедія, 2000. - С. 25.

Українська мова: функціонування на сучасному епаті. Матеріали Всеукраїнської студентської наукової конференції. 15-16 травня 2002р. - Бердянськ, 2002. - 234 с.

Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода. // Автореф. докт. Дис…. канд. філол. наук. 1980 р.

Ющук І. П. Запозичення з англійської мови // Українська мова: Підручник. - 3-є видання. -- К.: Либідь, 2006. - 319 с.

Явір В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма? // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. Вип. 1. ? К.: "Акцент", 2005. ? 275 с.

Spears Richard A. Slang and Euphemism. N.Y.: New American Library, 1982.

Англіцизми в українській мові [Режим доступу http:// ukr.ref.com.ua].

Вікіпедія [Режим доступу http// uk wikipedia. org/ wiki/ Англіцизм/Сленг].

Голдованський Ярослав. Словник англіцизмів [Режим доступу http://www.slovnyk.lutsk.ua].

Інтерв'ю [Режим доступу http:// www.viche.info/journal]

Комп'ютерний сленг [Режим доступу http:// netiquette4uth. blogospot. Com]

Матеріали для прикладів (форум) [Режим доступу http:// forum.lvivport.com]

Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг [Режим доступу http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Philologia/74411.doc.htm]

Размещено на Allbest.ru

...