Коментабельні конструкції в сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'06'42'367.625

Коментабельні конструкції в сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Косенко Оксана Павлівна

Донецьк 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться "6" червня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий " " ________ 2007 р.

Учений секретар к. філол. н., доцент спеціалізованої вченої ради Н.В. Пирлік

АНОТАЦІЇ

Косенко О.П. Коментабельні конструкції в сучасній англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2007.

Реферована робота присвячена комплексному структурно-семантичному та комунікативно-функціональному аналізу коментабельних конструкцій у сучасній англійській мові на матеріалі художнього та медійного дискурсів. Коментабельна конструкція - це складнопідрядне речення, в якому інтродуктивна частина (головне речення) вказує на факт висловлювання (та його авторизацію), у той час як коментабельна частина (підрядне речення) повідомляє про саму подію. У дисертації коментабельність розглядається не лише як властивість дієслів приєднувати підрядне додаткове речення, а й як універсальне пізнання реального та можливого світів. Дослідження спрямоване на виявлення глибинної структури коментабельної конструкції та текстової зумовленості коментабельних дієслів, з'ясовується залежність функціонування коментабельних дієслів від їхньої групової та індивідуальної семантики, від типу дискурсу, встановлюються зони підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності ЛСГ коментабельних дієслів у художньому та медійному дискурсах.

Явище коментабельності розглядається як комунікативно-функціональний феномен. Коментабельні конструкції репрезентуються у вигляді макроструктурної, персональної, референтної та модальної сіток, що сприяють когезії тексту.

Ключові слова: коментабельна конструкція, коментабельні дієслова, лексико-семантичні групи, зони коментабельності, ланцюжок коментабельних конструкцій, макроструктура, персональна, референтна, модальна сітки.

Косенко О.П. Комментабельные конструкции в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

Современная коммуникативная парадигма в центр научных достижений ставит репрезентацию объективного мира и локализацию человеческого опыта, текстообразующие функции и текстовые реализации синтаксических конструкций, языковые потенции и речевые реализации, инвариативность и вариативность в языковой системе и различных типах дискурса. Исследованию комментабельной конструкции, в состав которой входит интродуктивная часть с комментабельным глаголом, союз that и комментабельная часть, уделялось недостаточно внимания. В связи с этим в работе анализировались комментабельные конструкции в структурно-семантическом и коммуникативно-функциональном аспектах на материале художественного и медийного англоязычного дискурсов.

В сложном предложении комментабельное отношение возникает тогда, когда главное предложение (интродуктивная часть) указывает на факт сообщения и его авторизацию, а придаточное (комментабельная часть) - на сам факт, о котором сообщается.

В микрополе комментабельности входят все языковые средства передачи знаний об истинном и ложном понимании мира в субъективной подаче агентом комментабельной конструкции. Сюда относятся модальные глаголы и слова, вводные слова и обороты, частицы, комментабельные конструкции. Глаголы в интродуктивной части объединяются семантическим значением речевой, интеллектуальной, демонстративной, рецептивной, волюнтативной и психической деятельности. Они по-разному функционируют в художественном и медийном дискурсах. С помощью статистических методов была установлена зависимость их употребления в различных текстотипах от групповой и индивидуальной семантики.

Лексико-семантические группы комментабельных глаголов распределяются по зонам повышенной, нейтральной и пониженной комментабельности в художественном и медийном дискурсах. В зону повышенной комментабельности в авторской речи, речи персонажей и текстах прессы входят лексико-семантические группы глаголов речевой и интеллектуальной деятельности. Глаголы психической деятельности входят в разные зоны комментабельности в трех текстотипах. Анализ структурно-семантических особенностей комментабельных конструкций с глаголами высокопродуктивной и разнопродуктивной комментабельности позволяет выявить два типа структур - осложненные и неосложненные.

В целостном тексте комментабельные конструкции образуют цепочку, которая объединяется темой говорящего. В газетном сообщении комментабельные конструкции продвигают тему, детализируют, объясняют, подводят итоги, комментируют ее. Повтор синтаксической структуры комментабельных конструкций, образование цепочек служат для экспликации “последствий/реакций” с их последующим “комментарием”. Цепочкой комментабельных конструкций создается аналитический блок, которым “комментарий” непосредственно связывается с “эпизодом”. В художественном дискурсе, как и в медийном, цепочка комментабельных конструкций приписывается макропропозициям, которые входят в наративную категорию “эпизод”. Непосредственно комментабельные конструкции приписываются макропропозиции “интерпретация”, которая состоит из пропозиций “экспликация” и “оценка”. Если для текста медийного дискурса “вербальные реакции” необходимы для иллюстрации, спецификации сказанного, то в художественном дискурсе комментабельные конструкции приписываются макропропозиции “оценка”.

В цепочке комментабельных конструкций отображены персональная и референтная сетки текста. Цепочка комментабельных конструкций выполняет собственную функцию в формировании модальной сетки текста. Структурная однотипность комментабельных конструкций проявляется в специфике их функционирования в составе однородной цепочки комментабельных конструкций, в которой отдельные комментабельные конструкции объединяются друг с другом в своей коммуникативной направленности, что делает комментабельность неотъемлемой частью целостного текста.

Комментабельность - это не только способность глагола присоединять придаточное предложение, это универсальное познание реального и возможного мира.

Ключевые слова: комментабельные конструкции, комментабельные глаголы, лексико-семантические группы, зоны комментабельности, цепочка комментабельных конструкций, макроструктура, персональная, референтная, модальная сетки.

Kosenko O.P. Commentable Constructions in the Modern English Language. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in Philology: speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2007.

The thesis focuses on the complex structural-semantic and communicative-functional analysis of the so-called commentable constructions in modern English on the material of literary and media discourses. The constructions in question are used as a constituent part of a complex sentence in which the introductory part (a principle clause) is the indication of the fact of utterance (and its authorization) while the commentable part (a subordinate clause) serves to inform about the fact itself. Commentability is regarded not only as the ability of the commentable verbs to join object clauses but as a means of universal cognition of real and virtual worlds. The deep structure of the commentable construction has been explicated and the dependence of the use of commentable verbs on the type of discourse and on their group and individual semantics has been highlighted in the research. The zones of high, neutral and low commentability of lexico-semantic groups of commentable verbs have been distinguished in literary and media discourses. Commentability has been examined as a communicative-functional phenomenon. It has been shown that commentable constructions are represented in the form of macrostructural, modal, personal, referential structures that create the cohesion of the text.

Key words: commentable constructions, commentable verbs, lexico-semantic groups, zones of commentability, the chain of commentable constructions, schemata, macrostructure, referential, personal and modal structures.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна лінгвістика, що має безсумнівні досягнення як у сфері теоретичних досліджень, так і в галузі їхнього практичного застосування, тим не менш постійно шукає нові шляхи вивчення мови, в першу чергу - вивчення лінгвопрагматичних і лінгвокогнітивних аспектів функціонування мовних одиниць (А.Д. Бєлова, В.В. Богданов, О.П. Воробйова, О.С. Кубрякова, В.О. Лукін, І.М. Колегаєва, А.М. Приходько, О.О. Селіванова). Дослідження коментабельних дієслів (таких, що приєднують у складнопідрядному реченні підрядне додаткове зі сполучником that) на матеріалі різних мов (М.М. Богдан, І.І. Кравченко, А.М. Малявіна, Л.Ф. Ткаченко), у тому числі й на матеріалі англійської мови (А.К. Джаббаров, В.О. Коваленко, У.Л. Чейф, T. Deutscher, C. Fillmore, P. Kiparsky, I. Roberts), проводилося у межах синтаксису окремого речення. Категорія коментабельності тією чи іншою мірою розглядалась науковцями під час дослідження суміжних до коментабельності явищ - засвідченості (Н.О. Козінцева), евіденціальності (О.А. Кобріна), авторизації (В.А. Ригованова). Окремих питань коментабельності торкаються у своїх роботах, присвячених питанням модусу _ диктуму, Н.Д. Арутюнова, Є.В. Падучева, А.В. Прокопенко, Л.Ф. Ткаченко, Н.К. Оніпенко.

Актуальність вибору проблеми визначається, по-перше, загальною спрямованістю сучасних мовознавчих студій на когнітивно-дискурсійне осягнення мовних і мовленнєвих явищ, по-друге, потребою комплексного вивчення коментабельних конструкцій, що забезпечують зв'язність, інформативність та цілісність англомовного тексту. Необхідність такого вивчення зумовлена тим, що структурні особливості та здатність коментабельних конструкцій накопичувати інформаційно-комунікативні якості тексту досі не були об'єктом спеціального дослідження в англійській мові.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (держреєстрація № 0103U002181).

Метою роботи є встановлення закономірностей та особливостей уживання коментабельних конструкцій у структурно-семантичному та комунікативно-функціональному аспектах у реченні та тексті.

Поставлена мета реалізується через розв'язання таких конкретних завдань:

встановити лексико-семантичні групи коментабельних дієслів у сучасній англійській мові та визначити їхній розподіл за зонами коментабельності;

описати функціонування коментабельних дієслів у художньому та медійному англомовних дискурсах;

встановити залежність вживання коментабельних дієслів від іхньої групової та індивідуальної семантики;

встановити особливості функціонування конструкцій із коментабельними дієсловами залежно від тексту і дискурсу;

з'ясувати роль і місце ланцюжків коментабельних конструкцій у побудові макроструктурної, персональної, референтної та модальної сіток цілісного тексту в короткому оповіданні та журнальній статті суспільно-політичної спрямованості.

Методи аналізу. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувались: описовий, контекстуально-інтерпретаційний методи, структурно-імовірнісний аналіз, розроблений М.Д. Андреєвим, суперструктурна схема розповіді історії і тематична структура дискурсу новин, розроблена Т. ван Дейком і В. Кінчем, персональна, референтна і модальна сітки Л.О. Ноздріної.

Об'єктом дослідження є коментабельні конструкції в художньому (авторському мовленні та мовленні персонажів) та медійному дискурсах (публіцистичних текстах).

Предметом вивчення виступають дієслова англійської мови, які, входячи до складу коментабельних конструкцій, є маркерами інтродуктивної частини коментабельної конструкції.

Матеріалом дослідження слугували тексти художнього та медійного дискурсів порубіжжя ХХ-ХХІ століть (остання третина ХХ - початок ХХІ століть). З огляду на дослідження, зроблені на матеріалі інших мов, можемо зробити припущення, що саме цим двом дискурсам більш притаманні коментабельні конструкції. Окремо розглядалось авторське мовлення - частини художнього тексту, де відсутнє пряме мовлення персонажів, і пряме мовлення персонажів, за допомогою якого відображається обмін репліками (І.Б. Хлєбнікова, І. Бехта, Н.С. Валгіна, M. Toolan). Їхнє окреме дослідження викликано тим, що, як було встановлено А.М. Малявіною на матеріалі сучасної німецької мови, коментабельні дієслова по-різному функціонують у цих типах тексту. Недоцільно об'єднувати авторське і персонажне мовлення, у такому випадку висновки будуть помилковими. Текстам медійного дискурсу не властивий чіткий розподіл на авторське та персонажне мовлення, тексти суспільно-політичного характеру, які досліджуються в цій роботі, - це авторська інтерпретація фактів і подій. Тому в дослідженні будуть порівнюватися авторське мовлення та мовлення персонажів, що притаманні художньому дискурсу, та публіцистичні тексти медійного дискурсу.

У роботі вибірка визначалася такими критеріями:

1) дієслово мало бути тільки в особовій формі активного стану;

2) із поля зору виключалися дієслова, які входять до складу фразеологічних одиниць і сталих сполучень (напр.: to keep one's head over the surface, to know chalk from cheese, to cross words with, to show oneself in one's true colours і т.п.), а також фразові дієслова (напр.: to think over, to look after і т.п.)

Для дослідження структурно-семантичних особливостей коментабельних конструкцій загальний обсяг вибірки склав 30000 вживань дієслів, по 10000 у кожному типі тексту. Для розкриття функціонально-прагматичної специфіки коментабельних конструкцій було обрано 40 текстів журнальних статей і коротких оповідань.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше коментабельні конструкції досліджуються в різних аспектах: структурно-семантичному та функціональному в художньому та медійному англомовних дискурсах, встановлюється залежність вживання коментабельних дієслів від їхньої групової та індивідуальної семантики, коментабельні конструкції репрезентуються у вигляді сіток (макроструктурна, персональна, референтна та модальна), що сприяють єдності та зв'язності текстової матерії, проводиться аналіз коментабельних дієслів у різних типах дискурсу, що дозволяє вийти на більш високий рівень узагальнення цього явища як комунікативно-функціонального феномена.

Особистий внесок здобувача в проведеному дослідженні полягає в розробці поняття ланцюжка коментабельних конструкцій, які виявляються в художньому та медійному дискурсах, самостійному виявленні, аналізі й описі емпіричних даних, на яких ґрунтується дослідження, та інтерпретації отриманих даних.

Теоретична значущість роботи полягає в змістовому визначенні поняття „коментабельність”, у комплексному підході до аналізу коментабельних конструкцій, що забезпечують зв'язність та єдність текстової матерії. Дослідження робить певний внесок у граматику та лінгвістику тексту, в розвиток англійської синтаксичної теорії; його результати можуть служити фундаментом для подальшого вивчення явища коментабельності на матеріалі інших мов.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів при вивченні та викладанні курсів теоретичної граматики сучасної англійської мови (“Синтаксис складнопідрядного речення”), стилістики (“Функціональні стилі”), у спецкурсах із граматики та лінгвістики тексту, лінгвістичної теорії тексту та комунікації.

Апробація роботи. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень (Дніпропетровськ, 2004); Х Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации” (Ялта, 2003); ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Функциональное описание естественного языка и его единиц” (Ялта, 2004); ІІ та ІІІ міжвузівських конференціях молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження германських та романських мов і літератур” (Донецьк, 2004, 2005); Всеукраїнській науковій конференції пам'яті Д.І. Квеселевича (Житомир, 2004); ІV Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2005); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005); ІІ Всеукраїнській науковій філологічній конференції „Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, 2005). Положення й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Запорізького національного університету.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 13 публікаціях, виконаних одноосібно, з яких 5 - наукові статті, опубліковані у фахових виданнях України, 8 матеріалів і тез конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, заключної частини, списку використаних джерел, який нараховує 227 позицій українською, російською, англійською та німецькою мовами, списку джерел ілюстративного матеріалу і 4 додатків. Загальний обсяг роботи становить 222 с. Текстова частина нараховує - 175 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та конкретні завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, матеріал, джерела дослідження, його методи та прийоми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Перший розділ „Проблема коментабельності у реченні та тексті” присвячено визначенню явища коментабельності та засобів його актуалізації, з'ясуванню теоретичних передумов дослідження.

Якщо раніше дослідників (Л.С. Бархударов, Д.А. Штелінг, М.Я. Блох, Б. Ільїш, І.П. Іванова, В.В. Бурлакова, І.П. Верховська, В.Л. Каушанська, K. Beaman, R.M.W. Dixon, S. Greenbaum та інші) цікавили предикативні відношення між головним і підрядним реченням, корелятивність підрядного речення головному, реалізація валентнісних властивостей члена головного речення, то з часом відбулося зрушення в напрямку дослідження глибинної структури коментабельної конструкції, дослідження текстової зумовленості коментабельних дієслів (КД).

У коментабельній конструкції розмежовуються дві взаємозалежні частини - інтродуктивна, що містить КД, і коментабельна, що повідомляє про ситуацію мовлення. Last week the CBI reported that the financial services sector was in trouble…(Sunday Times, Jan. 12, 2003). Саме семантика дієслова в інтродуктивній частині викликає необхідність розкриття його змісту наступним залежним додатковим підрядним реченням. Спираючись на аргументи відомих дослідників (Ю.Д. Апресян, С.Д. Кацнельсон, К.-Е. Зоммерфельдт, М.Д. Степанова, В.Д. Каліущенко, М.Д. Андреєв та інших), робиться висновок, що коментабельність - це лексико-синтаксична валентність дієслів до додаткового підрядного речення, де підрядне речення виступає єдиним реалізатором валентнісних властивостей опорного слова, що є обов'язковим елементом у структурі головного речення з передуючим характером вказування.

Сполучник that - один із основних компонентів базової моделі коментабельної конструкції - має властивість елімінуватися після коментабельних дієслів. Факультативність сполучника, який є результатом граматикалізації, фонетичної редукції, делексикалізації вказівного займенника that, сягає своєю історією в давньоанглійську мову, де вже в той час намітилася тенденція до його опущення після окремих ЛСГ дієслів залежно від ритмічної організації та стильової диференціації тексту (O. Fischer, D. Haumann, P. Kiparsky, M. Rissanan, I. Roberts, A. Roussou).

Коментабельне дієслово потребує агента дії, зміст коментабельної частини залежить від семантики коментабельного дієслова, яке контекстно зумовлене. Проте коментабельне дієслово може бути як включеним до структури речення, так і відсутнім у ній, відновлюючись шляхом застосування певних ментальних операцій. У реченні типу The road must have been wide мається на увазі безпосереднє сприйняття події мовцем: =I infer that the road is wide (У.Л. Чейф). Коментабельність можна розглядати й на глибинному рівні. У послідовності з двох речень He pushed against the door. The room was empty, за Ч. Філмором, одна частина фрейма активує другу його частину: мета штовхання дверей - намір їх відкрити; при успішному виконанні мети агент дії виявляє, що кімната порожня. Відновлення пропуску: He pushed against the door. THE DOOR OPENED. HE LOOKED INSIDE. HE SAW THAT The room was empty. З позиції теорії мовленнєвих актів дієслова в коментабельному значенні розглядаються як такі, що наділені спеціальним ілокутивним статусом асертивів. Мовленнєвий акт характеризується наявністю мовця, слухача та ілокутивної функції (це може бути повідомлення, побажання, попередження тощо). Інтродуктивна частина складається із суб'єкта, адресата та дієслова пропозиційної установки (Є.В. Падучева).

Серед суміжних до коментабельності явищ виділяються такі феномени, як авторизація, інференціальність та переказування, що належать до непрямої евіденціальності, категорія евіденціальності, або засвідченості, яка пов'язана з деталізацією ступеня повноти знання мовцем тієї ситуації, що ним передається. З точки зору представників функціональної граматики, які спираються на теорію функціонально-семантичного поля, кожну з цих категорій слід вивчати як самостійне мікрополе.

Починаючи з ХХ століття відбувається перенесення дослідницької уваги із понадфразових єдностей на цілий текст, його категорії та структури (І.М. Колегаєва, Л.О. Ноздріна, Н.В. Скибицька, І.В. Смущинська, А.Д. Бєлова, З.Я. Тураєва). Сучасним є підхід до тексту як такого, що створює новий “можливий світ”, в якому всі мовні форми, що беруть участь у цьому процесі, слугують для побудови такого можливого світу. У такому контексті коментабельні конструкції, які вплітаються в текст, можуть бути представлені у вигляді однорідного ланцюжка єдиної комунікативної спрямованості, що відповідає авторському задуму. Акцент на ланцюжках коментабельних конструкцій дозволяє зрозуміти, як побудований конкретний текст і чому в ньому використовуються ці структури. Різні типи тексту і дискурсу, хоча і будуються універсальними структурами і сітками, відбивають їх по-своєму. Художні та нехудожні тексти по-різному представляють авторство, авторську індивідуальність, інформативність тексту, мають різну глибину сприйняття.

У цілому тексті виводиться когнітивна модель його розуміння як результату природної обробки мовних даних. Її моделюючий характер як структурованого знання про подію передбачає виведення схем, що є специфічними для певних типів тексту, на підставі яких вони інтепретуються читачем. Схема тексту є його узагальненим інваріантом, якому приписується певна макроструктура. Тематичну структуру тексту утворює набір формально або суб'єктивно виділених топіків, навколо яких організовується вся значеннєва палітра тексту. Коментабельні конструкції, що вичленовуються із цілісного тексту, групуються навколо певних макропропозицій, утворюючи тематичну сітку тексту (Т. ван Дейк). Антропоцентричність, що знаходиться в центрі уваги робіт з лінгвістики тексту, репрезентація інформації в асоціативній семантичній сітці передбачає виведення тематичної та лексико-тематичної сіток. Персональна сітка (Н.О. Ноздріна) є їхнім різновидом. Персональна сітка будується перейменуванням особи впродовж усього тексту. Персональна сітка є специфічним проявом номінативного ланцюжка, що пояснює антропоцентричність не лише текстових структур загалом, але й, особливо, у текстовому повторі номінативного ланцюжка. Антропоцентричність тексту передбачає експлікацію текстових вказувань на особу. Перейменування осіб тематично та граматично зв'язує компоненти окремих висловлювань, а їхній характер визначається типом тексту і дискурсу.

З ланцюжка коментабельних конструкцій, що вичленовується з цілісного тексту, можна судити про текстові референти, які забезпечують цілісність художнього та публіцистичного текстів. Референція стосується називання об'єктів навколишнього світу за допомогою лінгвістичних засобів. Референтну сітку складають усі текстові референти тексту.

Для розкриття сутності категорії модальності проблема виводиться за рамки речення в текст, де дослідники намагаються зрозуміти закономірності, які не представлені в реченні (І.В. Смущинська, З.Я. Тураєва). Саме наявність ланцюжка коментабельних конструкцій можна розглядати як рису модальної сітки цілісного тексту, адже до модальної сітки належать усі мовні засоби морфологічного, синтаксичного, лексичного та лексико-граматичного рівнів, що забезпечують “орієнтацію читача в модальному плані” тексту, а також авторська оцінка змісту тексту з точки зору реальності або нереальності, ступеня впевненості у фактах, що повідомляються. Модальний рисунок висловлювання, його складність, частота зміни модальних ключів залежить від типу тексту. Ланцюжок коментабельних конструкцій можна розглядати як один із засобів модальної сітки цілісного тексту, до якої також належать різні морфологічні, синтаксичні та лексичні засоби.

Нашарування коментабельних конструкцій у середині єдиного ланцюжка створює системно-структурну єдність, що розкриває тематичну єдність тексту через його коментар. З ланцюжка коментабельних конструкцій можна судити про текстові референти, ідею тексту, авторську модальність та персонажів.

У другому розділі „Структурно-семантичні особливості коментабельних конструкцій” досліджуються окремі компоненти коментабельної конструкції: коментабельні дієслова, що є маркерами інтродуктивної частини, залежність їх вживання від їхньої групової та індивідуальної семантики, особливості функціонування сполучника that та коментабельної частини.

Під час дослідження маркера коментабельної конструкції (дієслово в інтродуктивній частині) за допомогою статистичних методів було виділено шість основних лексико-семантичних груп коментабельних дієслів: 1) дієслова мовленнєвої діяльності (to say, to report, to tell, to explain); 2) інтелектуальної діяльності (to realize, to think, to discover, to reckon); 3) волюнтативної діяльності (to insist, to wish, to caution, to demand); 4) демонстративної діяльності (to show, to indicate, to gesture, to point); 5) психічної діяльності (to doubt, to like, to suspect, to fear); 6) рецептивної діяльності (to feel, to hear, to sense, to see).

Визначення міри коментабельності (ступеня реалізації коментабельності в тексті), що дорівнює частці від ділення середньої арифметичної величини коментабельних дієслів ± абсолютне квадратичне відхилення на кількість елементів у вибірці (), дозволяє встановити її залежність від типу тексту: вона значно вища в мовленні персонажів порівняно з авторським мовленням, імовірність коментабельних дієслів у публіцистичних текстах вища, ніж у художніх текстах:

Рис. 1 Міра коментабельності в авторському мовленні, мовленні персонажів та публіцистичних текстах

Виходячи з впливу лексичної семантики на ступінь уживаності в тексті категоріальних форм із належним їм категоріальним значенням, було зроблено припущення про залежність міри коментабельності дієслів англійської мови від їхньої групової та індивідуальної семантики. Різні лексико-семантичні групи коментабельних дієслів із різною частотою трапляються в авторському мовленні, мовленні персонажів та публіцистичних текстах.

Рис. 2 Міра коментабельності ЛСГ дієслів в авторському, персонажному мовленні та публіцистичних текстах

Виділені нами ЛСГ коментабельних дієслів можна розподілити за зонами підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності (за М.Д. Андреєвим). До зони підвищеної коментабельності в усіх трьох типах тексту належать лексико-семантичні групи дієслів мовленнєвої й інтелектуальної діяльності. Дієслова рецептивної діяльності в усіх трьох текстотипах утворюють зону нейтрального вживання. Дієслова демонстративної діяльності виявляють низькопродуктивну коментабельність у мовленні персонажів. Лексико-семантична група дієслів психічної діяльності входить до різних зон коментабельності (нейтральної в авторському мовленні, зниженої в персонажному мовленні та підвищеної в публіцистичних текстах):

Таблиця 1 Розподіл лексико-семантичних груп за зонами коментабельності

У результаті дослідження репрезентантів лексико-семантичних груп коментабельних дієслів (to say, to feel, to think, to wish, to point, to doubt) з'ясувалось, що індивідуальна міра коментабельності цих репрезентантів лексико-семантичних груп не завжди співпадає з мірою коментабельності їхньої групи. А той факт, що міра коментабельності окремих репрезентантів однакова: to say у персонажному мовленні і публіцистичних текстах, to wish - в авторському мовленні і мовленні персонажів, to point - в авторському мовленні і публіцистичних текстах, свідчить про її незалежність від того, в якому типі тексту вживається коментабельне дієслово.

Рис. 3 Індивідуальна міра коментабельності репрезентантів ЛСГ

Аналіз структурно-семантичних особливостей коментабельних конструкцій із дієсловами високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності дозволяє виявити два типи структур - ускладнені та неускладнені. Для дієслів мовленнєвої та психічної діяльності характерним є вживання форм тривалого виду в неускладнених коментабельних конструкціях як у художніх, так і в нехудожніх творах. У дієслів інтелектуальної діяльності ця риса притаманна лише художнім текстам. Порушення узгодження часів має місце в неускладнених конструкціях із коментабельними дієсловами інтелектуальної діяльності в будь-якому тексті, з дієсловами мовленнєвої діяльності - у персонажному мовленні та публіцистичних текстах, а з дієсловами психічної діяльності - лише в мові преси. Ускладнені коментабельні конструкції можуть включати в додаткові речення коментабельної частини інші підрядні речення (означальні, часу, місця, додаткові). Окрім цього, складнопідрядне речення із додатковим підрядним може включатися в речення більш високої ієрархії.

Сполучник that, що є одним з основних компонентів базової моделі коментабельної конструкції, має властивість елімінуватися після коментабельних дієслів. У процесі своєї еволюції англійська мова проявляє тенденцію до спрощення своєї структури в складнопідрядному реченні з підрядним додатковим. Сполучник that елімінується переважно в художньому дискурсі, хоча тенденція до його факультативності спостерігається й у медійному дискурсі (порівняно з даними дослідження 60-70-х рр. минулого сторіччя). Часткова експлікація коментабельної конструкції (відсутність сполучника that) залежить від типу тексту.

Окрім відсутності сполучника that, часткова експлікація коментабельної конструкції спостерігається, коли при повторі коментабельного дієслова опускається коментабельна частина шляхом заміни узагальнюючим вказівним займенником that: They always think that women carry everything they have in their bags. Thieves think that, I mean (Norton anthology of cont.fict., p.9). Часткова експлікація може відбуватися на письмі за рахунок пунктуаційного відділення коментабельного дієслова від коментабельної частини: In a few hours, he told, he would be back in Yionville again (Norton anthology of cont.fict., p.15). У сучасній англійській мові можна виділити ще частково імпліковані та імпліцитні конструкції. У першій коментабельна структура відновлюється через експліковане коментабельне дієслово, таким чином передається внутрішнє мовлення персонажа, хоча формально воно нагадує персонажне мовлення з авторською ремаркою I'm going to regret this, he thought to himself (Norton anthology of cont.fict., p.11). В імпліцитній коментабельній конструкції не міститься коментабельного дієслова, але значення виводиться із залученням коментабельної структури: Its charming boss, Vikram Talwar, must have worked wonders - [I infer that its charming boss, Vikram Talwar, worked wonders] (The Economist, 2004-46, p.15).

Тип тексту і дискурсу накладає свій відбиток на функціонування окремих ЛСГ коментабельних дієслів та власне коментабельних конструкцій. Зону підвищеної коментабельності в художньому та медійному дискурсах утворюють дієслова мовленнєвої та інтелектуальної діяльності. Дієслова психічної діяльності виявляють різну продуктивність уживання в різних дискурсах. Коментабельність може передаватися чотирма видами коментабельних конструкцій - експліцитною, частково експліцитною, частково імпліцитною та імпліцитною.

Третій розділ „Функціонально-прагматична специфіка коментабельних конструкцій” присвячений дослідженню коментабельних конструкцій з точки зору їх функціонування в макроструктурній, персональній, референтній і модальній сітках у медійному та художньому дискурсах. Проведене дослідження показує, що в цілому тексті коментабельні конструкції утворюють ланцюжок, який об'єднується темою мовця. Цей ланцюжок належить до інференційних механізмів, які привертають додаткові відомості з внутрішнього (когніція) та зовнішнього (перцепція) контексту для інтерпретації тексту. Однотипність синтаксичної структури, семантико-граматична єдність нанизуваних коментабельних конструкцій дає підстави віднести їх до текстових експлікатур, під якими М.Л. Макаров розуміє “виражене експліцитно у висловлюванні судження”. Як показує ван Дейк, у подіях і діях багато рис, які повторюються й якими на макроструктурному рівні наділяються дискурси. У медійному дискурсі коментабельні конструкції тяжіють до макропропозиції “коментар”, яка складається з пропозицій “припущення” й “оцінка”. У макропропозиції “епізод” коментабельність можна очікувати при виведенні “наслідків/реакцій”, до яких входять “вербальні реакції”.

У суперструктурній схемі розповіді історії ланцюжок коментабельних конструкцій бере участь у приписуванні смислу макропропозиції “інтерпретація” через експлікатуру, коментабельна конструкція якої переосмислюється реципієнтом тексту як “оцінка”. “Інтерпретація” як наративна категорія складається повільно та виводиться з усіх коментабельних конструкцій, що належать до однієї ситуації. У художньому дискурсі повторення лексико-семантичних груп коментабельних дієслів, окремих репрезентантів цих груп, призводить до виведення додаткових смислів. У медійному дискурсі коментабельні конструкції експлікують вербальну реакцію, але не підводять до виведення додаткових смислів.

Персональна сітка будується в середині коментабельної конструкції, у суміжних коментабельних конструкціях, у їхньому ланцюжку. На будь-якому рівні вона обов'язково експлікує один із своїх елементів, що вказує на особу/особи як предмет мовлення. У публіцистичних текстах необхідним компонентом сітки є джерело інформації, яке може бути конкретним - Javier Salana, said it was likely to adjure the results, after which a deal on new elections would be done (E., 2004, Dec. 4), неконкретним - One witness in the capital…says he watched…(NW, 2005-3), збірним - Most administration officials fear that pre-emptive strikes against either Iran or North Korea could be disastrous, and they know the U.S. military will be strapped by Iraq for years (NW, 2004-48) або посередником - As for Gijs de Vries, appointed Europe's new “Mr. Counterterrorism” after the Madrid bombings, his secretary in Brussels told NEWSWEEK he'd be leaving on vacation “the way we always do in August” (NW, 2004-32). У текстах короткого оповідання персональна сітка утворюється перепозначенням персонажів (she-Thad, she-a thief, they (men)-women-they (women)). Персональні сітки короткого оповідання менш різноманітні порівняно з персональними сітками журнальних статей суспільно-політичної спрямованості. Можна говорити навіть про надмірність персональної сітки останніх, що пов'язано з бажанням автора об'єктивувати те, що ним повідомляється, освітити це з різних точок зору. У художньому тексті персональна сітка коментабельних конструкцій обмежена позначенням головних персонажів, які осмислюють ту чи іншу конкретну ситуацію схожим чи розбіжним чином. Коментабельні конструкції накопичують відношення до однієї й тієї ж ситуації. За облігаторною експліцитністю, змішаністю та поліперсональністю сітки текстів художнього та медійного дискурсів співпадають.

Референтна сітка будується текстовим референтом, яким стає повторюване в тексті ім'я або слово, що його заміщує, та стосується одного й того ж предмета. Головним текстовим референтом є той, що має найбільшу кількість перейменувань в обох частинах коментабельної конструкції. Багаторазові повторювання перейменувань особи (групи осіб) виділяють головний текстовий референт, відносно якого інші є другорядними. Референтна сітка в ланцюжку коментабельних конструкцій залежить від способів вираження осіб при коментабельному дієслові. Як показали спостереження над мовним матеріалом, у медійному дискурсі, так само як і в художньому, референтна сітка є експліцитною, генералізуючою („злиття”/„розщеплення” референтів - his foes: the opposition, the Chavez administration, William Issara - маркується відбором лексико-семантичних груп коментабельних дієслів), змішаною (в перепозначеннях текстових референтів беруть участь різні частини мови - Palestinian leader, he, Arafat, him, himself, his) та поліреферентною. Проте в художніх текстах вона може бути імпліцитною, коли позначення суб'єкта коментабельної конструкції елімінується - Admit they sent you in here to stage a battle until I gave in (The Norton anthology of cont. fiction, p.27), та індивідуалізуючою, де референт - це одиничний предмет.

З ланцюжка коментабельних конструкцій розкривається такий склад модальної сітки: полімодальність (наявність умовного способу - …seven in ten Americans do not believe that Mr. Rumsfeld should be forced to quit… (E., 2004-20); модальних дієслів - “For Paris to be Paris, the mayor knows that it must be dynamic,” says Fortin (NW, 2004-33); модальних слів - …that probably means he won't live to realize his dream of an independent state (NW, 2004-45); заперечних часток - I don't think North Korea is as threatening as others claim…(NW, 2005-3)); змішаність (зміна видо-часових форм коментабельних дієслів та інші засоби, що створюють умови для реалізації темпоральних відносин - (now) worries-told-warns-had promised-argues-warns), двоплановість (наявність плану автора та дійової особи в художньому тексті, точки зору джерела інформації, якому приписують коментабельну конструкцію, і точки зору адресанта, який розміщує коментабельні конструкції у певній послідовності в публіцистичних текстах).

Результати проведеного дослідження дозволяють віднести до засобів передачі двопланової модальної сітки інвертованість коментабельних конструкцій - That gap will soon close, reckons Mr.Echarte (E., 2004-Aug.14); емфатичне допоміжне дієслово в стверджувальному реченні - I did say that the president has been a good leader, and we work very well with him (NW, 2004-43); відбір лексико-семантичних груп коментабельних дієслів та конкретних дієслівних лексем у їхньому складі; часткову цитацію джерела інформації - Olexiy Haran, of the Kiev-Mohila Academy, says that Mr Putin's cack-handed intervention has “created a whole generation of Ukrainian patriots, including many in the Russified areas” (E., 2004-Dec 4); виділення коментабельних конструкцій повторенням одного й того ж дієслова; зміну інтонаційного рисунку Finally, how do they think victory can be achieved? (NW, 2004-Oct.4); використання конекторів для зв'язку коментабельних конструкцій або їхнього зв'язку з попереднім текстом.

У художньому та медійному дискурсах сітки виконують різні функції. У медійному дискурсі ланцюжок коментабельних конструкцій забезпечує змістовно-фактуальну інформацію, експлікуючи елементи змістовно-концептуальної інформації. У художньому дискурсі ланцюжки коментабельних конструкцій передають змістовно-концептульну інформацію, вказують на підтекстову інформацію.

ВИСНОВКИ

1. Коментабельність - це лексико-синтаксична валентність, здатність дієслова приєднувати додаткове підрядне речення за допомогою сполучника that. До складу базової моделі коментабельної конструкції входить інтродуктивна частина з коментабельним дієсловом, сполучник that та коментабельна частина пропозиційного змісту.

2. Коментабельність - це також певне відношення, що встановлюється між інтродуктивною частиною та її маркером, коментабельним дієсловом, і коментабельною частиною та виражає знання про істинне/хибне розуміння світу в суб'єктивній інтерпретації агентом коментабельної конструкції.

3. Відношення коментабельності може виражатися не лише коментабельними, але й модальними дієсловами, модальними словами, вставними словами та вставленими конструкціями. Усі ці засоби передачі знання про реальний та можливий світ складають мікрополе коментабельності, а дієслівна коментабельність є основною формою вираження знання про розуміння моделі світу з суб'єктивної точки зору агента коментабельної конструкції.

4. Можливість вираження коментабельного відношення залежить від валентнісних властивостей дієслова в інтродуктивній частині. Саме семантика дієслова в інтродуктивній частині викликає необхідність розкриття його змісту наступним залежним додатковим підрядним реченням. Дієслова об'єднуються семантичним значенням мовленнєвої, інтелектуальної, демонстративної, рецептивної, волюнтативної та психічної діяльності.

5. Ступінь реалізації коментабельності в тексті - міра коментабельності - залежить від типу тексту: вона значно вища в мовленні персонажів порівняно з авторським мовленням. Імовірність коментабельних дієслів у медійному дискурсі вища, ніж у художньому, проте за рядом показників коментабельні дієслова в публіцистиці зближуються то з авторським мовленням, то з мовленням персонажів. Залежно від своїх семантичних властивостей різні ЛСГ коментабельних дієслів із різною частотою трапляються в авторському мовленні, мовленні персонажів та публіцистичних текстах, що свідчить про залежність міри коментабельності дієслів від групової семантики. Дослідження репрезентантів ЛСГ коментабельних дієслів (to say, to feel, to think, to wish, to point, to doubt) свідчить про те, що індивідуальна міра коментабельності цих репрезентантів ЛСГ не завжди співпадає з мірою коментабельності їх групи і не залежить від того, в якому типі тексту вживається коментабельне дієслово.

6. Лексико-семантичні групи коментабельних дієслів у сучасній англійській мові розподіляються за зонами коментабельності: підвищеної, нейтральної та зниженої. До зони підвищеної коментабельності як у художньому, так і медійному дискурсі належать ЛСГ дієслів мовленнєвої й інтелектуальної діяльності. Дієслова рецептивної діяльності утворюють зону нейтрального вживання. Дієслова демонстративної діяльності виявляють низькопродуктивну коментабельність у мовленні персонажів. ЛСГ дієслів психічної діяльності входить до різних зон коментабельності (нейтральної в авторському мовленні, зниженої в персонажному мовленні та підвищеної в публіцистичних текстах).

7. ЛСГ дієслів високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності мають два типи структур коментабельних конструкцій - ускладнені й неускладнені. Для дієслів мовленнєвої та психічної діяльності характерним є вживання форм тривалого виду в неускладнених коментабельних конструкціях у всіх трьох текстотипах. У дієслів інтелектуальної діяльності ця риса притаманна лише художнім текстам. Порушення узгодження часів має місце в неускладнених конструкціях із коментабельними дієсловами інтелектуальної діяльності в усіх трьох типах тексту, з дієсловами мовленнєвої діяльності - в персонажному мовленні та публіцистичних текстах, а з дієсловами психічної діяльності - лише в мові преси. Ускладнені коментабельні конструкції можуть включати в додаткові речення коментабельної частини інші підрядні речення (означальні, часу, місця, додаткові). Окрім цього, складнопідрядне речення з додатковим підрядним може включатися в речення більш високої ієрархії.

8. Коментабельність може передаватися чотирма видами коментабельних конструкцій - експліцитною, частково експліцитною, частково імпліцитною та імпліцитною: 1) експлікована коментабельна конструкція (містить усі компоненти базової моделі); 2) частково експлікована коментабельна конструкція (елімінованим може бути сполучник that або власне коментабельна частина, яка при повторі коментабельного дієслова замінюється на займенник); 3) частково імплікована коментабельна конструкція (на формальному рівні - це мовлення персонажа з авторською ремаркою); 4) імпліцитна коментабельна побудова (відсутнім є коментабельне дієслово в реченні).

9. Коментабельні конструкції беруть участь у формуванні таких текстових парадигм, як схеми розуміння тексту, модальність, персональність, референтність тощо. У тексті ці конструкції створюють ланцюжок, що забезпечує його зв'язність, інформативність і цілісність. Із цілого тексту вичленовується фрагмент персональної/референтної/ модальної сіток у ланцюжку коментабельних конструкцій, який у макроструктурі концентрується в певних категоріях. У газетному повідомленні коментабельні конструкції вибудовуються у ланцюжки, рисунок яких визначається виділенням окремих ЛСГ дієслів у коментабельному значенні для вказування на приналежність макропропозиційному змісту “наслідки/реакції” і “коментар”. У текстах короткого оповідання, що мають іншу суперструктурну схему, ланцюжок коментабельних конструкцій приписується макропропозиції “інтерпретація”. І в суперструктурній схемі розповіді історії, і в тематичній схемі новин коментабельні конструкції об'єднуються значенням “коментування”.

У ланцюжку коментабельних конструкцій відображені персональні й референтні сітки тексту. У текстах короткого оповідання і статтях ланцюжок коментабельних конструкцій експлікує персональну сітку, яка є експліцитною, моно- або поліперсональною, багатоплановою. У текстах преси обов'язковим компонентом персональної сітки є джерело інформації, яке може бути конкретним, неконкретним, збірним або посередником. У текстах короткого оповідання персональна сітка утворюється перепозначенням персонажів. За складом референтної сітки тексти короткого оповідання і тексти преси також виявляють збіжності. Референтні сітки можуть бути експліцитними, змішаними, поліреферентними. Розбіжність виявляється в генералізуючому характері референтної сітки в статті та індивідуалізуючому характері референтної сітки в короткому оповіданні.

З ланцюжка коментабельних конструкцій розкривається такий склад модальної сітки: полімодальність (наявність умовного способу, модальних дієслів, модальних слів, заперечних часток), змішаність (коментабельні дієслова), двоплановість (наявність плану автора та дійової особи в художньому тексті; точки зору джерела інформації, якому приписують коментабельну конструкцію, і точки зору адресанта, який розміщує коментабельні конструкції у певній послідовності в текстах медійного дискурсу). Проте, якщо модальна сітка, що входить до ланцюжка коментабельних конструкцій, у публіцистичному тексті самодостатня для коментарю основної ідеї тексту, то в оповіданні вона є складовою частиною модальної сітки усього тексту.

10. Коментабельні конструкції виділяють інформацію не лише повторюваністю своєї структури, але й відбором лексико-семантичних груп, що забезпечують семантичну та комунікативну єдність коментабельних послідовностей. Вибір коментабельних дієслів сприяє вираженню ставлення адресанта повідомлення до наявної ситуації, дозволяючи маніпулювати читацькою свідомістю та спрямовувати читацьку інтерпретацію. У коментабельній конструкції дієслова в коментабельному значенні, які належать до різних ЛСГ, передають одне й те саме коментабельне відношення коментарю, відношення суб'єктивного розуміння автором коментабельного висловлювання моделі світу.

Перспективним вважаємо порівняння коментабельних конструкцій у різних типах дискурсу в сучасній англійській мові та типологічний опис явища коментабельності в різних мовах.

лексичний дієслово англійський

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Проблеми семантичної класифікації коментабельних дієслів // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - № 2. - С. 85-89.

2. Частотні словники коментабельних дієслів // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2004. - № 17. - С. 160-163.

3. Залежність міри коментабельності дієслів від їх групової семантики // Культура народов Причерноморья. - 2004. - № 47. - С. 31-33.

4. Міра коментабельності та групова/індивідуальна семантика англійського дієслова // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 2005. - № 1. - С. 115-120.

5. Ядро коментабельності в англійській мові // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - Число 9. - С. 237-240.

6. Явление комментабельности в английском языке // Х Международная конференция по функциональной лингвистике “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации”: Сб. науч. докладов. - Симферополь, 2003. - С. 167-168.

7. Влияние групповой семантики глаголов на меру их комментабельности (на материале английского языка) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали Другої міжвузівської конференції молодих учених (12-13 лютого 2004 р.) - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 159-161.