Топонімічна лексика і методи її опису в англомовних словниках

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

УДК 811.111'374.21

Топонімічна лексика і методи її опису в англомовних словниках

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Музя Євген Михайлович

Одеса 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 29 листопада 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “25” жовтня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

топонім лексика англомовний

АНОТАЦІЯ

Музя Є.М. Топонімічна лексика і методи іі опису в англомовних словниках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І. Мєчнікова. - Одеса, 2007.

В дисертації на основі лексикографічного підходу уточнено особливості онтологічної природи топонімічної лексики як такої, що поєднує властивості онімної лексики, термінології та одиниць загального словника; увиразнено культурний потенціал топонімів.

З'ясовано методи лексикографічного опису топонімічної лексики в спеціальних, учбових та загальних тлумачних словниках англійської мови, виявлено домінуючі методи семантичної характеристики цього шару лексики у словниках різних типів, доведено необхідність розробки положень теорії лексикографічного опису топонімів, які б ураховували особливості їхньої природи і відповідали загальновизнаним вимогам до лексикографічної практики.

Ключові слова: лексикографія, топонімічна лексика, онтологічна природа, ономастична лексика, термінологія, семантична характеристика, культурний потенціал

АННОТАЦИЯ

Музя Е.М. Топонимическая лексика и методы ее описания в англоязычных словарях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2007.

В диссертации на основе лексикографического подхода выявлено состояние теоретической обоснованности и уровень соответствия словарной практики описания топонимов английского языка степени их изученности в лингвистике и базовым положениям лексикографической теории.

Доказывается комплексность онтологической природы топонимической лексики, заключающаяся в сочетании свойств имен собственных, терминов и единиц общего словаря.

Как имена собственные топонимы номинируют индивидуальные объекты и поэтому отличаются денотативным характером значения, при этом, однако, культурный компонент занимает значительное место. Как термины топонимы отражают профессиональные и научные понятия предметной области “география”. Одновременно топонимы являются достоянием всего англоговорящего сообщества и как таковые принадлежат общему словарю. Будучи производными от исторического развития англоязычных этносов, топонимы обладают значительным культурно-историческим потенциалом.

Установлено, что из широкого спектра методов лингвистики и смежных с ней дисциплин, применяемых при изучении топонимов, наиболее актуальными для лексикографической практики являются этимологический, исторический, формантный и типологический методы. В самой лексикографической теории методы репрезентации топонимического материала не разрабатываются.

Выявлено, что при описании топонимов в специальных словарях английского языка используются результаты их исследования с помощью этимологического, исторического и форматного методов, при этом применяется как научный, так и научно-популярный подход. Субъективность подходов к топонимической лексике в учебной лексикографии, ее крайне ограниченный объем делают обширный пласт культурно значимой информации, закодированной в топонимах, недоступным для пользователей, в первую очередь тех, кто изучает английский язык как иностранный.

Отмечается, что составители общих толковых словарей при работе с топонимической лексикой используют в основном результаты этимологических и исторических исследований, однако объем и способы презентации этой информации теоретически не обоснованы и практически не унифицированы. Кроме того, не очерчен круг источников топонимической лексики, не разработаны критерии отбора топонимов различных типов, не унифицированы дефиниции.

В результате наиболее представленными в толковых словарях английского языка являются полисонимы, хоронимы, микрообъекты физической географии и кратонимы, хотя их отбор не регулируется ни лингвистическими, ни географическими критериями.

Доказано, что методы семантической характеристики топонимов в общих толковых словарях английского языка в определенной мере отражают их комплексную природу, о чем наглядно свидетельствуют основные структурные компоненты дефиниций: координат, демографический, исторический, этимологический, дополнительный (охватывает многообразные аспекты культурной информации), различное сочетание которых формирует 35 вариантов дефиниций.

Вместе с тем, в дефинициях топонимов объем и содержание энциклопедической информации (ономастический аспект) не регламентированы и отличаются значительным разнообразием даже в дефинициях топонимов одного типа.

Терминологический аспект репрезентируется в основном таксономическим (присутствует в 97% вариантов дефиниций), координатным (71%) и демографическим (46%) компонентами; экономический компонент представлен лишь в 26% вариантов дефиниций.

Культурный аспект находит отражение в 45,7% вариантов.

Изученность топонимической лексики английского языка в лингвистике и смежных областях, достижения теории и практики ономастической лексикографии и терминографии создают предпосылки для разработки теории описания топонимов в специализированных и общих толковых словарях, совмещающих онтологические и типологические особенности топонимов с типологическими параметрами словарей различных типов.

Ключевые слова: лексикография, топонимическая лексика, онтологическая природа, ономастическая лексика, терминология, семантическая характеристика, культурный потенциал.

ABSTRACT

Muzya E.M. Toponyms and methods of their presentation in dictionaries of English.

Thesis for the Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. Odesa Ilia Mechnikov National University, Odesa, 2007.

The paper presents the results of a lexicographic study of English toponyms which are viewed as a conglomerate of features characteristic for onomastics, terminology and general lexicon; a high level of cultural potential is characteristic of them.

The study reveals methods of toponyms description in special, learner's and general monolingual dictionaries of the English language, elucidates methods of semantic characteristics of this lexical layer in different types of dictionaries, proves the urgent necessity for the development of theoretical principles which provide toponyms complex ontological nature explication and are agreeable to the dictionary compilation standards.

Key words: lexicography, toponyms, ontological nature, onomastics, terminology, semantic characteristic, cultural potential.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційне дослідження виконано в межах теоретичної лексикографії і спрямоване на вивчення рівня розробленості теоретичних положень і практики опису топонімів в англомовних лінгвістичних словниках.

Поглиблене опрацювання теоретичних основ словникарської справи є характерним для сучасної лексикографії, що наочно демонструє динаміка розвитку зазначеної галузі лінгвістики. Так, якщо до середини ХХ століття провідним було уявлення про лексикографію як мистецтво укладання словників (Х. Касарес) то, розпочинаючи з програмної статті Л.В. Щерби “Досвід загальної теорії лексикографії” серед практиків- словникарів формується розуміння необхідності ґрунтовних теоретичних пошуків, які передували б розробленню лексикографічних проектів. Саме тоді теоретична лексикографія оформлюється в окрему дисципліну, утворюються лексикографічні спілки (Dictionary Society of North America, European Association for Lexicography, Australian Association for Lexicography та ін.), проводяться конференції та конгреси лексикографів (наприклад AFRILEX 11th International conference /2006/, AUSTRALEX Biennial International Conferences, 2nd Asia International Lexicography Conference /2004/, Symposium on lexicography X /2000/), видаються спеціалізовані журнали (International Journal of Lexicography, Lexicos, AUSTRALEX Newsletter та ін.), зростає обсяг і якість видавництва словників.

Роботи в галузі теоретичної лексикографії охоплюють декілька напрямів, провідними з яких є історичний, типологічний і методологічний. У межах першого з них досліджують історію лексикографії (J. Green, T. McArthur, L. Zgusta), вивчають лексикографічні традиції різних країн (Є. Кульчицька, Л.С. Паламарчук, В.І. Скибіна, П.Й. Хорецький, Ph. Benson, О.Р. Friend, M. Gotti, J. Haywood, J.R.Hulbert, W.J. Jones, W. Ramson, R. J.Steiner), окремі періоди розвитку світової лексикографії (T. Hayashi, W. Hьllen), діяльність провідних лексикографів та історію укладання окремих словників (“О. J. Chadwick, H. Hitchings, W. Hьllen, D.Micklethwait, L. Mugglestone, G. Stein, S.Winchester). Типологічний підхід допомагає узгоджувати мету і завдання словників з конкретними методами їх укладання. Методологічну діяльність спрямовано на пошук оптимальних шляхів і методів створення словників різних типів (Ю.Д. Апресян, А.І. Бабкін, П.М. Денисов, Л.А. Новиков, С.І. Тогоєва, A. Adamska-Salacial, I. Burkhanov, M. Chronб, S. Landau, V. Ooi, E. Partridge, B. Svenйn, L. Zgusta тощо).

За будь-якого підходу в центрі уваги перебувають самі словники, засади їх укладання, методи розв'язання конкретних завдань - від принципів відбору сльвника до позамовних проблем, наприклад, використання шрифтів і графіки.

Проте незважаючи на значний обсяг проведених досліджень і на вдосконалення словникової роботи як з теоретичного, так і з технічного боку, майжу в усіх аспектах залишається багато проблемних питань. Однією з найменш розроблених є проблема опису власних імен, хоч їх лінгвістична своєрідність і комунікативне значення не викликає сумнівів, а опис онімів у загальних словниках доцільний і необхідний.

Топоніми неодноразово слугували предметом дослідження як у мовознавстві, так і в суміжних з ним дисциплінах (В.О. Горпинич, В.А. Жучкевич, Ю.А. Завгороднєв, П.Г. Зирянський, К.М. Ірісханова, В.М. Лейчик, О.В. Леонович, В.В. Молчановський, О.І. Михальчук, Е.М. Мурзаєв, В.А. Никонов, М.В. Подольська, А.І. Попов, О.Ф. Ріпецька, З.В. Рубцов, П.В. Секірін, А.М. Селищев, Т.Г. Скопюк, А.В. Суперанська, В.П. Тарасевич, К.К. Цілуйко, В.А. Чабаненко, О.М. Черняховська, R. Cameron, C.M. Matthews, R. Rennick та ін.). У результаті запропоновано різноманітні підходи до аналізу цього шару лексики, перш за все ономастичний (О.В. Білецький, В.Д. Біленька, О.М. Мурнаєва, А.В. Суперанська, J. Algeo, A.H. Gardiner, N.S. Sahu), етимологічний (К.А. Вальдман, В.О. Горпинич, В.І. Ілліч-Світич, Ю.О. Карпенко, Р.В. Кравчук, А.Ф. Орлов, C. Blackie, R. Douglas, T.A. Gibson and C. Blackie, C.T. M'Cready), історичний (Е.А. Вартанян, В.О. Горпинич, В.В. Лобода, Л.Т. Масенко, В.П. Даниленко, Д.Є. Європеус, М. Я. Марр, Т.Н. Мельникова, А.І. Попов, Є.М. Поспєлов, В.Б. Шостакович, E. Mc Clure, G.F. Jensen, J.B. Johnson, G. Kristenson, F.G. Leunsbury, I. Taylor, J.T. Walbran) і структурно-семантичний (Г.П. Бондарук, Т.А. Булановська, А.Т. Дульзон, Р.У. Мацаєва, О.В. Суперанська, A.H. Smith, E.H.R. Tengstrand). Інтенсивно укладаються і словники топонімів. Разом із тим, як розряд спеціальної лексики, що поєднує властивості загальних імен, власних імен і термінів топоніми не були об'єктом спеціального дослідження в теоретичній лексикографії.

Отже, актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, значущістю топонімічної лексики в системі лінгвокультурних атрибутів англомовного соціуму з огляду на його історико-культурну своєрідність, а з іншого - застосуванням лексикографічного підходу, який дає змогу розглянути комплексну природу топонімів і репрезентувати її формальними методами. Необхідність такого дослідження увиразнює й відсутність теоретично обґрунтованих принципів лексикографічного опису топонімічної лексики і довільність у виборі методів репрезентації топонімів у сучасних англомовних словниках.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертації відповідає науковій темі факультету іноземної філології Запорізького національного університету “Розвиток словникового складу германських і романських мов і проблеми перекладу” номер державної реєстрації 0101U005251. Тему дисертації затверджено вченою радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 24.12. 2002 р.).

Актуальність дослідження зумовила його мету, яка полягає у з'ясуванні методів лексикографічного опису топонімів у спеціалізованих і загальних тлумачних словниках англійської мови та встановленні рівня їх відповідності особливостям об'єкта опису та стану його наукового опрацювання.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання наступних конкретних завдань:

деталізувати сутнісні характеристики топонімічної лексики;

схарактеризувати принципи побудови класифікації топонімів;

обґрунтувати історико-культурну релевантність топонімічної лексики;

з'ясувати особливості опису топонімів в англомовних спеціалізованих словниках;

виявити критерії відбору топонімів до загальних тлумачних словників англійської мови;

виокремлити методи семантичної характеристики топонімів у тлумачних словниках англійської мови;

змоделювати структуру дефініцій, які застосовуються при семантизації топонімів у цих словниках;

визначити пріоритетні типи дефініцій;

порівняти методи опису топонімів в англомовних тлумачних словниках з особливостями їхньої лінгвістичної природи.

Об'єктом дослідження виступає топонімічна лексика та методи її опису в спеціальних та загальних тлумачних словниках англійської мови.

Предметом вивчення є онтологічні, типологічні та семантичні характеристики топонімічної лексики в аспекті особливостей їх презентації в спеціальних та загальних тлумачних словниках англійської мови.

Матеріал дослідження складають 6032 лексикографічні статті, які тлумачать топоніми, відібрані методом суцільної вибірки із семи тлумачних словників англійської мови. Вибірка здійснювалася з таких словників обсягом від 38000 до 240000 лексичних одиниць: Collins New English Dictionary: A new dictionary of the living language, 1970; Longman Dіctіonary of Contemporary Englіsh, 1996; Oxford Unіversal Dіctіonary, 1955; The Canadian Oxford Dictionary, 1998; The Concise Oxford English Dictionary, 2004; Webster's New Twentieth Century Dictionary of the English Language, 1978; Webster's Third New International Dictionary of the English Language, 1981.

Методи дослідження. Розв'язання поставлених завдань здійснювалося через застосування комплексу методів, зумовлених метою і специфікою дисертаційного дослідження. Методологічною основою слугував системний підхід, застосування якого дало змогу вивчати предмет дослідження не ізольовано, а в контексті завдань його лексикографічного опису. Дослідження спиралось як на загальнонаукові методи, так і лінгвістичні. У межах загальнонаукових методів використано індукцію для узагальнення емпіричних даних (топонімів, зареєстрованих в англомовних словниках), дедукцію - для побудови схем семантичної характеристики топонімів у словниках. У межах лінгвістичних методів використано зокрема типологічний метод, який уможливив класифікацію лексичного матеріалу, та метод аналізу словникових дефініцій що дав змогу з'ясувати семантичну структуру досліджуваних топонімів і структурних особливостей їх дефініцій. За допомогою корелятивного аналізу унаявнено кореляції між базовими характеристиками топонімів та методами їх лексикографічного опису у тлумачних словниках англійської мови.

Узагальнення та опис отриманих даних здійснено за допомогою кількісного та описового методів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше комплексний підхід до вивчення топонімів доповнено лексикографічною компонентою. В роботі уточнено сутність онтологічної природи топонімів, зумовленою їх одночасною належністю до ономастичної лексики, загального словника та термінів; з'ясовано методи лексикографічного опису топонімів різних видів у спеціальних, навчальних та загальних тлумачних словниках англійської мови; встановлено рівень їх відповідності базовим характеристикам топонімів; побудовано моделі дефініцій, що використовуються для семантичної характеристики топонімів у сучасних тлумачних словниках англійської мови; виокремлено пріоритетні структурні типи дефініцій топонімів; визначено коло проблем лексикографічного опису топонімічної лексики, що потребують першочергової теоретичної розробки.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати і висновки становлять певний внесок у теоретичну лексикографію (з'ясування принципів опису топонімів у спеціалізованих і загальних тлумачних словниках англійської мови, визначення ступеня відповідності методів лексикографічного опису топонімів в англійських лінгвістичних словниках їхній онтологічній природі) і лексикологію (виявлення комплексного характеру онтологічної природи топонімічної лексики, обґрунтування інтерпретації топонімів як своєрідних культурних артефактів).

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків і положень у підготовці лекційних, семінарських і практичних занять з лексикографії (розділи “Типологія словників”, “Методи лексикографічного опису топонімічної лексики”, “Словникові дефініції”), лексикології (“Словник мов для спеціальних цілей”, “Методи дослідження лексики”, “Англійська топоніміка” ), вступу до мовознавства (“Структура словникового складу мови”, “Слово і його значення”), у розробці спецкурсів з теорії лексикографії, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів. Отримані результати можуть бути використані в лексикографічній практиці. Комплексна методика дослідження лексикографічної інтерпретації топонімів прислужиться для вивчення інших розрядів лексичного складу мови.

Апробація. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології Запорізького національного університету, на щорічних науково-практичних конференціях ЗДУ (ЗНУ), на X Всеукраїнській ономастичній конференції (Тернопіль, 2003), на Всеукраїнській науковій конференції "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2005), на Міжнародній науковій конференції „Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики" (Сімферополь, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано п'ять наукових праць, уміщених у фахових виданнях України, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списків використаних теоретичних джерел (294 позиції), лексикографічних джерел (66 позицій), 4 схем, 8 таблиць, 7 графіків та 4 додатків. Загальний обсяг роботи становить 250 сторінок. Обсяг основного тексту 168 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ “Топоніми в мові та в лінгвістиці” присвячено з`ясуванню онтологічної природи топонімічної лексики і характеристиці основних методів її аналізу, актуальних для лексикографії. На основі наявних досліджень установлено параметри топонімів, які складають основу їхнього опису методами лексикографії.

Вивчення топонімів має довгу історію, і роботи, присвячені цьому матеріалу, мають як фундаментальний (В.О. Горпинич; Л.В. Горожанкина; І.А. Дончинова; В.А. Жучкевич; Ю.О.Карпенко; Є.М. Мурзаєв; О.В. Суперанська; K. Cameron; M. Gelling; C. Matthews; E. McClure; N. Sahu; A. Smith), так і частковий характер (К.Н. Вальдман; Ф.Т. Дульзон; Р.В. Кравчук; М.Я. Марр; Е.М. Поспєлов; Т.Г. Скопюк; К.К.Цілуйко; В.А. Чабаненко; C. Blackie; G. Gensen; J. Johnson; F. Leunsbury; C. M'Cready; J.W. Phillips; R. Rennick; E. Tengstrand; J. Walbran). При цьому основний обсяг досліджень виконано в межах ономастики, де топоніми розглядають як власні імена географічних об'єктів. Разом із тим, аналіз спеціальної літератури й, насамперед, спостереження за лексикографічною практикою опису топонімів переконують в онтологічній багатомірності цього шару лексики, витоки якої засвідчують її належність не лише до ономастичної лексики, але й до термінів та загального словника.

Як власні імена топоніми номінують не класи предметів, а індивідуальні об'єкти, відрізняючись, отже, денотативним характером значення. Тому в системі відношень з іншими одиницями словника топоніми посідають ізольоване місце, і їхня власне мовна інформація менша, а культурна - значно більша, ніж у загальних назвах.

Питання про належність топонімів до термінології предметної галузі “географія” є дискусійним (М.Н. Нечай, Н.В. Подольська), проте ні в теоретичній, ні в практичній лексикографії цей аспект не виступає предметом спеціального розгляду. Попри те, що, від розв'язання цього питання багато в чому залежить підхід до лексикографування аналізованого шару лексики.

Огляд сучасної літератури з галузі термінології (М.В. Антонова; Б.Н. Головин, А.С. Д'яков, Л.В. Івина; С.Г.Казаріна; Р.Ю. Кобрін; Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько; В.М. Лейчик; С.Л. Мишланова; Т.Г. Скопюк; Л.М. Торшина; T. Cabrй; R. Costa; К. Kageura; K. Mackintosh; J. Draskau; H. Picht, A. Rey; R. Temmerman; P. Weissenhofer) дає вагомі підстави вважати топоніми термінами, оскільки, як і терміни в інших галузях, вони виконують насамперед довідкову функцію (T. Cabrй), крім того, використання топонімів у професійному й науковому дискурсах специфічне, а комунікативна ситуація структурована.

Одночасно топоніми як надбання певної мовної спільноти, входять до загального словника, виконують комунікативну функцію, галузь їхнього застосування не має специфічних обмежень, а комунікативні ситуації, в яких вони використовуються, неструктуровані.

Комплексна природа топонімів, особливості номінативних процесів і своєрідність семантики зумовили той факт, що топонімічна лексика виступає об'єктом дослідження в багатьох парадигмах: лінгвістичній, історичній, етнографічній, соціологічній.

У лінгвістиці при вивченні топонімів застосовується широкий спектр методів і прийомів: метод мовної атрибуції, текстологічний, стратиграфічний, диференційний, генетичний, етимологічний, історичний, словотвірний, структурний, формантний, статистичний та деякі інші; широко використовують метод реконструкції та картографування.

Особливо актуальними для топонімічних розвідок, що проводяться в лексикографічному контексті, є етимологічний, історичний, формантний і типологічний методи, комплексне застосування яких дає змогу з'ясувати природу топонімів. Так, етимологічний та історичний методи, які можна вважати комплементарними, дають змогу прослідкувати генезу топонімів, виявити зв'язки між топонімами та іншими шарами лексики. Історичний метод, крім того, дає можливість зібрати інформацію про культурно-історичний фон, презентований топонімічною лексикою, виявити коло джерел топонімів. Формантний метод спрямовано на вивчення топонімів як елементів лексичної системи, що мають певну структуру, складники якої характеризуються низкою специфічних рис. Типологічний метод виступає засобом вивчення сукупності топонімів як структурованої системи.

Роль і місце етимологічних розвідок при дослідженні топонімів безпосередньо відбивається в лексикографічній практиці. Словники, присвячені опису результатів етимологічного аналізу топонімів, мають давню традицію, але особливо активізувався процес їх укладання у ХХ столітті. Дані, отримані в процесі застосування історичного методу, актуальні для спеціальної лексикографії (словників топонімічної лексики) як додатковий фактор, проте для загальних тлумачних словників, а насамперед для навчальних словників, вони є основними, оскільки сприяють виконанню однієї з головних функцій словників такого типу - культурно - освітньої. Формантний метод у топонімічних дослідженнях уможливлює отримання відомостей про структуру топоніма, про поширення і походження як топооснов, так і топоформантів, забезпечуючи повноту і точність лексикографічного опису.

Лінгвістична багатомірність топонімів зумовила наявність двох видів класифікацій цього шару лексики - загальномовних і термінологічних. У перших критеріями слугують особливості номінативних процесів, етимологія і структурні параметри лексем. У других - базові характеристики денотатів.

Отже, очевидно, що топоніми є досить суперечливим об'єктом лексикографії, підходи до якого потрібно шукати як у термінографії, так і в методах опису одиниць загального словника і власних імен. Відповідно, словникова стаття, в якій описано одиницю топонімічної підсистеми лексичної системи мови, в ідеалі має охоплювати три компоненти: загальномовний, термінологічний та енциклопедичний. Загальномовний передбачає наявність граматичної й орфоепічної характеристики, термінологічний - врахування місця конкретного об'єкта в таксономії предметної галузі та виокремлення його параметрів, енциклопедичний - акцентування уваги на унікальних особливостях денотата. Крім того, в енциклопедичній частині має бути експліковано культурно-історичний потенціал топонімів, оскільки і з огляду на природу, і на особливості їх формування в топонімах сфокусовано широкий спектр культурної інформації: етнографічні, історичні, економічні дані, тощо з урахуванням мовного середовища регіону їхнього поширення.

Другий розділ “Топонімічна лексика у спеціалізованих словниках англійської мови” присвячено аналізу спеціальних словників топонімів і навчальних словників англійської мови, спрямованому на виявлення методів опису топонімічної лексики в словниках такого типу і встановленню їхньої відповідності онтологічним особливостям об'єкта опису, що вимагало попереднього розгляду основних теоретичних положень лексикографування спеціальної лексики.

Аналіз досліджень у галузі теоретичної лексикографії (Г.И. Донідзе; Н.Л. Єремія; Л.В. О.М. Костишин;О.А. Леонович; Малаховський; В.В. Молчановський; Є.М. Мурзаев; О.Г. Рабулець; В.М. Русанівський; З.М. Свич; Л.Ю. Семейн; В.І. Скибіна; Л.П. Ступін; І.Г. Шевченко; В.А. Широков; К.М. Якименко; Н. Bejoint, S. Bo; R. W. Chapman; R.R.K. Hartman; J. H. Friend; H. Jackson; S. Landau; S. Landau; S.A.L. Lee; L. Zgusta) виявив відсутність усталеного теоретичного підґрунтя лексикографічного опису топонімів при достатньому розробленні теорії опису власних імен і термінів (див. Л. Аліференко; А.Н. Гавинский; Ю.І. Голуб; В.Б. Єпурь; Е.Н. Мурнаєва, В.Є. Сталтмане; О.В. Суперанська; А.Б. Фогель; T. Cabrй; А.H. Gardiner; K. Kageura)

Спираючись на ці дослідження, вважаємо, що при описі топонімів як одиниць ономастики в центрі уваги лексикографа повинні перебувати етимологія і широкий культурно-історичний контекст; при описі термінологічних аспектів топонімів необхідно чітко визначити місце топоніма в предметній області/концептуальному домені; при лексикографічній характеристиці топоніма як одиниці загального словника потрібно, в першу чергу, знайти методи нівелювання омонімії.

Предметом дослідження цього розділу стали словникові статті 13 спеціалізованих словників англійської мови, які репрезентують топонімічну лексику, з яких 9 спеціальних словників топонімів і 4 навчальних словники. Об'єктивність аналізу увиразнює їх розгляд у відповідності до розробленої типологічної класифікації, в межах якої спеціальні словники топонімів поділяються на загальні (до яких входять усі види топонімів цілої країни) і селективні. Серед останніх, у свою чергу, виокремлено словники, які мають обмеження: а) за географічною ознакою і б) за лінгвістичною. Лінгвістичні обмеження пов'язані або з типом топоніма, або з аспектом опису. При цьому, за загальною установкою всі словники поділяємо на наукові та науково-популярні (де переважає або науковий, або популярний складник).

Аналіз загальних словників топонімів англійської мови (The Concise Oxford Dictionary of English place-names, 4th ed. /1991/ (перше видання - 1936 р.), Place-names of Great Britain and Ireland /1980/, A Dictionary of Place Names in the British Isles /1999/, Illustrated Dictionary of Place-names: United States and Canada /1985/, The Cambridge Dictionary of English Place-Names /2004/ та Webster's New Geographical Dictionary: A quick-reference source of essential geographical information, 2nd ed. /1977/) показав, що для укладачів словників цього типу характерним є експліцитно виражене зацікавлення теоретичними аспектами топоніміки, залучення результатів аналізу топонімів у лінгвістиці й суміжних галузях, використання багатого арсеналу методів лексикографічного опису. Методи семантизації та структура словникової статті варіюються від спеціалізованих у наукових словниках до описових у науково-популярних. Так, у словнику наукового типу The Concise Oxford Dictionary of English Place-Names дефініцію представлено у вигляді, що вимагає спеціальних пояснень, наприклад, STAFFIELD Cumbr NY 5442. `Staff hill'. Stafhole c. 1225-79, Staffol(e) c/ 1252-1777, Staffold 1270, Staffeld 1276-8, Staffel(l) 1307, 1508, Stafful 1348-68, Staffield oth. Staffell 1806. ON stafr `a post, a pole' + hуll `an isolated hill'. The reference is to a small hill marked by a post or where posts were obtained. Cu 248 gives pr. [staff]. SSNNW 164, L. 169. Розшифровується ця словникова стаття наступним чином: STAFFIELD - лема; Cumbr - графство; NY 5442 - місцеві координати; `Staff hill' - значення топоніма в сучасній англійській мові; Stafhole c. 1225-79, Staffol(e) c. 1252-1777, Staffold 1270, Staffeld 1276-8, Staffel(l) 1307, 1508, Stafful 1348-68, Staffield oth. Staffell 1806. - історична орфографія; ON stafr `a post, a pole' + hуll `an isolated hill' - етимологія; The reference is to a small hill marked by a post or where posts were obtained - пояснювальний коментар до етимології; Cu 248 gives pr. [staff] - орфоепічні пояснення; SSNNW 164, L. 169 - джерела.

Дефініції у науково-популярному словнику A Dictionary of Place Names in the British Isles мають описовий характер, сприйняття якого доступне широкому колу користувачів, наприклад, London (Greater London) The capital city of the United Kingdom has a name that is internationally famous but unfortunately has no internationally accepted origin, or indeed any reliable explanation at all. Celtic or pre-Celtic root londo-, said to mean `bold' and to have possibly given a personal or tribal name, such as Londinos. But this theory is now discredited, and the true origin remains unexplained. The Roman name for it was Londinium, and some same versions of the name with `-chester' (denoting a Roman settlement) have been recorded such as Lundenceaster in about 890. It is clearly a very old name, and the settlement here an ancient one, which no doubt accounts for the obscurity of the name. See also LONDONDERRY .

Аналіз селективних словників топонімів (Place-Names of Greater London /1980/, Place-Names of Ontario /1997/, A Pronouncing Dictionary of English Place-Names Including Standards, Local and Archaic Variants /1981/) довів, що і цей тип словників є результатом широких і довготривалих досліджень у галузі топоніміки.

Словники, які мають обмеження за географічними параметрами, написано науково-популярним стилем. У них топоніми отримують характеристику і як власні імена, і як терміни. Матеріали словників наочно демонструють, з одного боку, прагнення до уніфікації описових процедур, а з іншого - відсутність такої уніфікації. Спільним для всіх словників є алфавітний принцип розміщення лем, який, на нашу думку, засвідчує лише недосконалість теоретичної бази лексикографування топонімів. Етимологічну інформацію, подану в більшості словників, також не уніфіковано, що ще раз доводить відсутність формалізованої теорії в цій галузі лексикографії. Різновид етимологічної довідки - історичні дані, є обов'язковим складником словникової статті всіх словників і може розглядатися як своєрідний навчальний текст. Способи тлумачення різноманітні, методи побудови дефініцій не уніфіковані і здебільшого довільні. Так у Washington State Place Names топонім Adams Country отримує характеристику насамперед як термін: Adams Country; 1,895 sq. mi.; 16th in size; seat: Ritzville. Formation authorized by territorial legislature enactment of 28 November 1883. The name honors John Adams, second United States president, в той час як словникова стаття топоніма Addy має увиразнено енциклопедичний характер: Addy (Stevens). Originally a Swiss dairy community, the town was given in 1890 the nickname of his wife, Adeline, by E.S. Dudrey, storekeeper and first postmaster.

Лінгвістично обмежений словник - видання суто наукове, розраховане на спеціалістів у галузі мовознавства. Тексти словникових статей у ньому написано з використанням метамови, що робить словник малодоступним для широкого споживача.

Яскравим прикладом є наступна словникова стаття з A Pronouncing Dictionary of English Place-names Including Standards, Local and Archaic Variants: Keyworth Nt. Loc. kju?Ю, otherwise kі:w:Ю PNNt(i)73 1) kі:?Ю Hope kju:- DEPN; “The polite pron. is based entirely on the written form, whereas loc. the etymologically correct form survives” PNNt(i)74.

Аналіз навчальних словників англійської мови (Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English /1982/; Macmillan English Dictionary of Advanced Learners of American English /2002/; Oxford Advanced Learner's Dictionary /2005/; Collins Cobuild Advanced Learner's

Dictionary, /2003/) виявив відсутність теорії опису топонімів у словниках такого типу, довільність відбору, нерозвиненість принципів семантизації. Незалежно від того, чи входять топоніми до корпусу словника, чи розміщені в додатках, їхній обсяг незначний, а дефініції надають користувачеві мінімум загальноосвітньої інформації і не розкривають ні термінологічних, ні культурно релевантних аспектів топонімічної лексики. Так, наприклад, у Macmillan English Dictionary of Advanced Learners of American English топонім Oval Office отримує вкрай лаконічну дефініцію з мінімальними енциклопедичними даними (Oval Office, the the oval-shaped room in the WHITE HOUSE that is the private office of the President of the United States), залишаючи поза увагою як культурно-історичну, так і політичну інформацію, вкрай необхідну перш за все іноземним користувачам (пор. статтю про цей топонім в електронній енциклопедії Wikipedia, яка нараховує 1694 слова).

Результати проведеного аналізу доводять необхідність проведення спеціальних досліджень для розроблення теорії лексикографічного опису топонімів у спеціалізованих словниках, уніфікації прийомів і методів словникової роботи.

У третьому розділі “Основні принципи лексикографічного опису топонімів у загальних тлумачних словниках англійської мови” деталізовано основні аспекти роботи з топонімічним матеріалом при укладанні тлумачних словників, встановлено пріоритетні типи топонімів у слувниках тлумачних словників, виокремлено основні фактори, які впливають на відбір топонімів, виявлено особливості семантичної характеристики топонімічної лексики.

У розділі доведено, що, працюючи з топонімічним матеріалом, лексикографи переважно спираються на результати етимологічних та історичних розвідок, а також використовують суто географічні дані. Проте обсяг і способи презентації етимологічної та історичної інформації теоретично не обґрунтовано. Тому, наприклад, етимологія топоніма Vatican у різних словниках варіюється від власне географічної (Vatican, n. ... [F. Vatican or Vaticanus name of a hill in Rome] (Oxford English Reference Dictionary), чи ... [from L. Vaticanus (mons), the name of one of the hills of Ancient Rome, on the West bank of the Tiber] (Webster's New Twentieth Century Dictionary)) до суто лінгвістичної (Vatican, n ... [a. F Vatican (= It., Sp., Pg., Vaticano), or ad. L. Vatican -us (sc. Collis, mons): see def.] (The Canadian Oxford Dictionary); ... [(the) + GU] (Longman Dictionary of Contemporary English); ... 1555 [a F., or ad. L. Vaticanus (Sc. Collis, mons)] (Oxford Universal Dictionary).

Складник етимологічної довідки виступає аналіз топоформантів. Наприклад, Algarve, the … [Arabic al 'the' + gharb 'west'] (The Canadian Oxford Dictionary).

Вивчення пояснювальних записок до словників довело, що критерії визначення джерел для відбору топонімів до тлумачних словників в англомовній лексикографії практично не розроблені. Підґрунтям для такого висновку послужив аналіз сльвників семи

тлумачних словників, що проводився з урахуванням типологічного і географічного параметрів.

Аналіз за типологічними параметрами засвідчив, що незалежно від видавництва і загальних установок підхід до відбору топонімів сумірний у пропорційному відношенні, але різко відрізняється за кількісними показниками.

Таблиця Кількісні показники наявності топонімів різних типів у словниках тлумачних словниках англійської мови

Як видно з таблиці, основний обсяг топонімів складають полісоніми, хороніми, мікрооб'єкти фізичної географії (МОФГ) та кратоніми. Разом із тим, за пропорційності слувників кількість топонімів цих видів у різних словниках варіюється в значних межах, наприклад, від 611 мікрооб'єктів фізичної географії в COD до 1 в LDCE.

Аналіз за географічними параметрами довів, їх неактуальність: при відборі топонімів вони не враховується. Так, у The Canadian Oxford Dictionary, де зареєстровано 5043 топоніми, з 36 комонімів (назв сільських об'єктів) 12 належать Канаді, 6 - Англії, 4 - Германії, 3 - Шотландії, по 2 - Єгипту та Індії і по одному - США, Австралії, Франції,

В'єтнаму, Кореї, Уельсу і Португалії; з 62 урбонімів (назв міських об'єктів) по 16 належать Англії і Канаді, 6 - США, по 4 - Германії та Італії, 3 - Франції, по 2 - Індії, Греції, Саудівській Аравії, Ізраїлю і Данії та по одному Іспанії, Росії, Швеції, Турції, Шотландії та о. Ява; зі 152 назв озер (лимнонімів) 92 належать Канаді, 17 - США, 4 - Італії, по 3 - Росії, Швеції, Швейцарії і Кенії, по 2 - Шотландії, територіям на кордоні Мозамбіку і Танзанії, Конго й Уганди, по одному - Австралії, Германії, Голландії, Ізраїлю, Турції, Новій Зеландії, Камбоджі, Єгипту

Нікарагуа, Венесуелі, Конго (Заїру), Індії та Мозамбіку, а також на кордонах Македонії-Албанії, Франції-Швейцарії, Замбії-Зімбабве, Конго-Руанди, Перу-Болівії а також Чаду-Нігерії; із 47 назв доріг (дромонімів) 6 належать до території Канади, 8 - Англії, 7 - США і по 2 - Германії, Франції, Австралії, Італії, Турції, Афганістану, Швейцарії та Шрі-Ланки, по одній назві доріг, що знаходяться на території декількох держав - Аргентини-Чилі, Швейцарії-Італії, Канади-США, Китаю-Пакистану, Афганістану-Пакистану, Бірми-Китаю; окрему словникову статтю присвячено історизму Silk Road; з 6 назв боліт (гелонімів) 2 належать США, по одному - Китаю і Бразилії, а також прикордонним територіям між Нікарагуа та Гондурасом, Індією та Пакистаном; дві з чотирьох назв течій (ревмонімів) належать до басейна Атлантичного океану і по одній - до басейнів Тихого та Індійського океанів.

При аналізі словникових дефініцій установлено, що в загальних тлумачних словниках англійської мови при семантизації топонімічної лексики використовується переважно два види дефініцій: І) стереотипні / формульні (для похідних від топонімів), наприклад, Cornish, a. pertaining to Cornwall, its people, or culture (Webster's New Twentieth Century Dictionary), Siberian , a. and sb. 1719. [f. Siberia -AN.] A. adj. 1. Of or belonging to, characteristic of Siberia (Oxford Universal Dictionary) /стереотипні елементи підкреслено/; ІІ) довідкові (з елементами енциклопедичних і термінологічних дефініцій), наприклад, Qatar or Katar n a state in E Arabia, occupying a peninsula in the Persian Gulf; under Persian rule until the 19th century; became a British protectorate in 1916; declared independent in 1971; exports petroleum and natural gas. Official language: Arabic. Official religion: (Sunni) Muslim. Currency: riyal. Capital: Doha. Pop. 619,000 (2004 est.). Area: about 11,000 sq km (4250 sq miles). (Collins New English Dictionary) /енциклопедичну інформацію виділено курсивом, термінологічний компонент підкреслено/.

У розділі доведено, що в дефініціях топонімів обсяг і зміст енциклопедичної інформації навіть при характеристиці одного виду топонімів в тому ж самому словнику не регламентовані. Так, у The Canadian Oxford Dictionary в словникових статтях, лемами яких є назви двох міст Wasaga Beach і Sochi, в першому випадку надано енциклопедичну інформацію про курортне призначення міста, проте в другому така інформація відсутня. Пор.: Wasaga Beach a town in south central Ontario, situated at the mouth of Nattawasaga River, where it empties into Nattawasaga Bay, northwest of Barrie; pop. (2001) 12,419. It is a popular summer resort та Sochi a port in SW Russia, situated in the western foothills of the Caucasus, on the Black Sea Coast close to the border with Georgia; pop. (est. 2002) 366,100.

Дослідження семантизації топонімів з позиції розкриття їхнього термінологічного змісту, виконане методом розкладу дефініцій на структурні компоненти, виявило наявність шести основних компонентів: таксономічного (так.), координат (коор.), демографічного (нас.), історичного (істор.), додаткового (додатк.), етимологічного (етимол.), які в різних поєднаннях створюють 35 варіантів дефініцій.

Основним компонентом (наявний у 34 варіантах) є таксономічний. Отже, очевидно, що в 97 % дефініцій топонімів у тлумачних словниках англійської мови шляхом вказівки на місце в термінологічній таксономії експлікується належність топонімів до терміносистеми “географія”. Таку ж функцію виконують координаційний і демографічний компоненти, представлені відповідно у 25 (71 %) і 16 (46 %) варіантах дефініцій, що складає 26 %. Факультативні з точки зору термінології історичний, етимологічний і додатковий компоненти дефініцій представлені набагато більше, відповідно в 16 (46%), 13 (37 %) і 16 (46%) варіантах. Цей факт свідчить про те, що в тлумачних словниках англійської мови топоніми отримують комплексну характеристику: їх дефіновано не лише як елементи терміносистеми, але і як одиниці загальнонаціональної мови, і як імена власні.

У всьому досліджуваному корпусі найширше представлених видів топонімів переважають такі структурні типи дефініцій: [так.+коор.+нас], [так.+коор.+додат.], [так.+коор.+нас.+ додат.], [так.+коор.]. Порівняння варіантів дефініцій, використаних у п'яти словниках, виданих провідними лексикографічними видавництвами (Collins New English Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford English Reference Dictionary, Oxford Universal Dictionary, The Random House Dictionary of the English Language), довело універсальність цього положення.

При аналізі повної вибірки усіх видів топонімів, описаних у The Canadian Oxford Dictionary, встановлено, що найчастіше використовують наступні структурні варіанти дефініцій: [так.+коор.+ додат.], [так.+коор.+нас], [так.+коор.+нас.+додат.], [так.+коор.+ додат.+этим.].

Кореляції між видом топоніма і структурою дефініції не виявлено. В усіх частотних дефініціях переважає термінологічний компонент.

Встановлено, що попри перевагу етимологічного методу в дослідженні топонімів у тлумачній лексикографії їх характеризують насамперед як елемент терміносистеми.

ВИСНОВКИ

На підставі комплексного аналізу онтологічної природи топонімів, вивчення стану теоретичної лексикографії в аспекті їх опису і дослідження методів лексикографічного розроблення топонімічної лексики в спеціалізованих і загальних тлумачних словниках англійської мови встановлено, що топоніми є комплексним явищем, що поєднує властивості власних імен, термінів і одиниць загального словника.

Як власні імена топоніми співвідносні з одиничними референтами, що вимагає при їх дефінуванні методів ономастичної та енциклопедичної лексикографії . Як терміни географії топоніми відбивають певні професійні або наукові поняття цієї предметної галузі, що зумовлює необхідність використання методів термінографії. Як елементи загального словника топоніми виступають природними елементами вербальної комунікації всієї англомовної спільноти.

Найважливішою особливістю топонімічної лексики є те, що вона представляє собою культурний артефакт, у фокусі якого знайшли специфічне відображення історія, хід формування і результати розвитку матеріальної і духовної культури. Саме цей складник семантики топонімів, на нашу думку, повинен бути центральним при їхньому описі в навчальних словниках.

Комплексна природа топонімів зумовила їх вивчення не лише в лінгвістиці, але й у суміжних дисциплінах, що спричинило створення двох видів класифікацій - на лінгвістичних і географічних засадах. Використання результатів типологічних розвідок сприяє формалізації методів опису топонімічної лексики в словниках і виробленню метамови, доступної не лише спеціалістам, але й широкому користувачеві; матеріал із суміжних галузей акцентує на культурно-історичному контексті, закодованому у значенні топонімів.

У спеціальних словниках, топонімічну лексику англійської мови описано глибоко та деталізовано, що відбиває рівень її вивченості в лінгвістиці та суміжних дисциплінах. Методи опису топонімів у таких словниках варіюються в широкому діапазоні і співвідносяться з типологічними особливостями словників.

У навчальній лексикографії топонімічна лексика представлена спорадично, незалежно від того, чи розташована вона безпосередньо в корпусі словника чи в додатках. Семантична характеристика топонімів у таких словниках є поверховою і мінімальною за обсягом, що нівелює культурно-історичне значення топонімів, зредуковує просвітницький аспект, який складає сутність словників такого типа. Крім того, виведення топонімів за межі основного корпуса словника порушує системний підхід до репрезентації лексики, що є обов'язковим для сучасних словників.

В загальних тлумачних словниках як кількісні, так і якісні аспекти презентації топонімічної лексики теоретично не обґрунтовані і повністю визначаються упорядниками словників. Відбір топонімів має довільний характер, унаслідок чого їх обсяг і типологічна різноманітність залежать переважно від розміру словника, його джерел та орієнтації на окремі варіанти англійської мови. Загальна тенденція простежується в пріоритетності введення до корпусу словника чотирьох видів топонімів - полісонімів, хоронімів, мікрооб'єктів фізичної географії та кратонімів.

Серед методів семантичної характеристики топонімічної лексики в загальних тлумачних словниках переважають формульні та довідкові дефініції.

За своєю структурою дефініції топонімів розроблені й представлені 35 типами, що виступають у поєднанні різноманітних комбінацій шести основних компонентів: таксономічного (так.), координат (коор.), демографічного (нас.), історичного (істор.), додаткового ( додатк.), етимологічного (етимол.). Пріоритетними типами дефініцій виступають [так. + коор.], [так.+ коор.+ додат.], [так.+ коор.+ нас.], [так.+ коор.+ нас.+ додат.], [так.+ коор.+ нас.+ истор.], [так.+ коор.+ нас.+ этимол.], [так.+ коор.+ нас.+ истор.+ додат.].

Ступінь вивченості топонімічної лексики англійської мови в лінгвістиці та суміжних галузях, досягнення теорії та практики ономастичної лексикографії і термінографії створюють передумови для розробки ґрунтовних теоретичних положень опису топонімів у спеціалізованих і загальних тлумачних словниках. Основною вимогою до такої теорії, як свідчить дослідження, є врахування кореляцій між базовими параметрами топонімічної лексики (онім - термін - одиниця загального словника - культурний артефакт) та типологічними особливостями словника. При такому підході у спеціальних словниках пріоритетний опис отримують ономастичні і термінологічні параметри топонімів; у навчальних словниках в центрі уваги перебувають ономастичні та культурологічні параметри; в загальних тлумачних словниках усі три параметри репрезентуються в тій формі і в тому обсязі, які відповідають концепції словника. В дефініціях спеціальних словників доцільною та ефективною є перевага методів термінографіїї.. В дефініціях навчальних словників домінування енциклопедичних прийомів не викликає сумнівів.

Актуальною і перспективною вважаємо екстраполяцію запропонованого підходу на матеріали інших шарів лексики - персоналій, назв міфологічних об'єктів тощо, лексикографічний опис яких ще теоретично не обґрунтовано. Перспективним убачається вивчення всіх аспектів лексикографічного опису топонімів у перекладних словниках і не лише з позицій словникарської практики, але й в аспекті перекладознавства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Музя Е.М. Принципы классифицирования топонимов // Вісник Запорізького державного університету. Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1. - С 95-98.

Музя Є.М. Проблеми лексикографування топонімійної лексики в загальних тлумачних англомовних словниках //Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. - Мовознавство. - 2003. - № 2 (10). - С. 148-153.

Музя Е.М. Особенности семантической структуры словарных дефиниций топонимов (на примере The Canadian Oxford English Dictionary) //Записки з романо-германської філології / ред. І.М. Колегаєва. Одеський національний університет ім. 1.1. Мечникова: факультет романо-германської філології. -Вип. 16. - Одеса: Фенікс, 2005. - С 115-121.

Музя Е.М. Принципы и методы изучения топонимической лексики в лингвистике // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005. - № 2.- С 99-103.

Мuzya E.M. Culture - Language - Dictionary: Toponyms in English Lexicography // Учёные Записки Таврического Национального университета им. В.И. Вернадского, Том 19 (58), №4, Филология. - Симерополь, 2006. - С. 138-140.