1) опис (тлумачення) інформації за цими характеристичними елементами повинен проводитися на особливій "інтелектуальній мові-ідентифікаторі" з вимогами до неї;

2) алгоритм використання ІККР;

3) базовий набір "Договірних умов", які є нормою та повинні надавати однозначності у прийнятті рішення у процесі кореляції;

4) додаткові критеріальні ознаки ідентифікації інформації у значенні слова.

Синтезований критерій є узагальненим для більшості проаналізованих критеріїв синхронного аспекту. Це дозволяє однозначно та максимально повно розмежовувати як ПЛО від полісемів, так і ПЛО між собою, так і полісеми між собою, розмежовувати неоднозначності в ґраничних станах та створює практичну, яка легко сприймається, формалізовану технологію його використання, а також має перспективу вдосконалення у прогресивній сучасній структурі знань людства.

Створені необхідні фрагменти ТФЗС деяких АГК (баба, коса, голова, лава, образ, око, світло, світ, вогонь, серце, земля) проведено ідентифікацію та розмежування цих ПЛО та полісемів.

Коректне розмежування на основі створення ТФЗС дозволяє повніше виявити інформаційну потенцію цих неоднозначностей у створенні "образності".

Синтезована технологія розмежування дозволяє досить ефективно, повно та однозначно розмежовувати ПЛО та полісеми, може і повинна бути в подальшому розвинута у частині: "Договірних умов", методів кореляції інформаційних масивів, формування "інтелектуальної мови-ідентифікатора" й особливо в удосконаленні характеристичної структури аналізу інформації за суттю в інформаційних масивах для синтезу тлумачних формул значень слова.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Солдатова Л.П. Полісемантичні фольклоризми у поетичній творчості Ольжича // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К., Логос, 2000. - Випуск 1. Ч. 3. - С. 272-279.

Солдатова Л.П. До питання теорії явищ неоднозначності // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Випуск 8 -. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. - С. 64-70.

Солдатова Л.П. До теорії розмежування неоднозначностей // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Випуск 9. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - С. 46-52.

Солдатова Л.П. Використання інформаційно-кореляційного критерію в практиці розмежування неоднозначностей // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Випуск 10. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004, С. 146-155.

Солдатова Л.П. До правомірності використання поняття "інформація" як лінгвістичного об`єкта // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Випуск 11. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005, С. 78-75.

Солдатова Л.П. До аналізу потенцій неоднозначностей об'єкта // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Випуск 12. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006, С. 125-132.

Солдатова Л.П. До теорії розмежування неоднозначностей // Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць. - Випуск 16. - Х.: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005, С. 100-105.

АНОТАЦІЯ

Солдатова Л.П. Розмежування явищ повної лексичної омонімії та полісемії (словниковий і функціонально-стилістичний аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01. - Українська мова. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі розмежування явищ повної лексичної омонімії та полісемії.

На основі аналізу існуючих визначень проведено синтез визначень повних лексичних омонімів та полісемів з позиції сучасної лексикології та теорії інформації для подальшого їх використання у сучасній українській літературній мові.

На основі проведеного аналізу існуючих критеріїв було синтезовано інформаційно-кореляційний критерій (ІККР) розмежування, який базується на наявності чи відсутності кореляції об`єму інформації за сутністю, яка міститься в інформаційних масивах - словах. Визначені п`ять необхідних складових використання критерію: створення структури тлумачної формули значення слова; проведення опису (тлумачення) інформації у формулі значення слова на особливій "інтелектуальній мові-ідентифікаторі"; алгоритм використання (ІККР) неоднозначностей; базовий набір "Договірних умов", що являють собою норму і які повинні давати однозначність у прийнятті рішень у процесі кореляції; додаткові критеріальні ознаки ідентифікації інформації у значенні слова.

Проведено використання ІККР в практиці розмежування ПЛО та полісемів в сучасній українській літературній мові.

Створено необхідні фрагменти тлумачних формул значень слова деяких акустично-графічних кодів (слів) і проведені ідентифікація та розмежування цих неоднозначностей.

Проаналізовано застосування технології та результатів розмежування лексичних неоднозначностей за допомогою ІККР для визначення потенцій неоднозначних слів для створення образності у творчості українських поетів Празької школи.

Ключові слова: неоднозначність, повні лексичні омоніми, полісеми, акустично-графічний код, інформаційно-кореляційний критерій розмежування, інформація, структура тлумачної формули значення слова, інформативна потенція.

АННОТАЦИЯ

Солдатова Л.П. Разграничение явлений полных лексических омонимов и полисемов (словарный и функционально-стилистический аспекты). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени Н.П. Драгоманова, Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено проблеме разграничения полных лексических омонимов и полисемов.

В работе проанализированы такие неоднозначности, как полные лексические омонимы и полисемы. Явления омонимии и полисемии проанализированы в историческом аспекте, определены сущности явлений, проанализированы пути образования омонимов и полисемов, существующие определения данных явлений.

Установлено, что в современном украинском литературном языке путями образования омонимии являются: путь акусто-графических трансформаций, путь лексической трансформации, путь словообразования. В соответствии с характеристическими признаками омонимов общее явление омонимии проклассифицировано: собственно омонимия (лексическая омонимия, полная лексическая омонимия), лексико-акустическая омонимия, синтаксическая омонимия, омонимия лексико-грамматических классов (частей речи). Факторами, которые влияют на возникновение полисемии, являются: реальная связь предмета и явлений, логический потенциал лексических значений, особенности словообразования слов, возможности синтаксиса и грамматических форм, нерегулярность (случайность) образования с контекстно-стилистической зависимостью.

На основе анализа определений и анализа функционирования мозга проведен синтез определений полных лексических омонимов и полисемов с позиции современной лексикологии и теории информации для дальнейшего их использования в современном литературном украинском языке.

Проанализированы существующие критерии разграничения полных лексических омонимов и полисемов и проклассифицированы по функциям их главных дифференциальных признаков, было выделено 4 комплекса критериев: комплекс семантических критериев (формально-семантический критерий, компонентно-аналитический критерий, критерий семантического окружения, семантико-субституционный, семантико-трансформационный критерий, критерий идентичности словообразовательных массивов, критерий совместимости значений), комплекс грамматико-синтаксических критериев, комплекс исторических языковых критериев, комплекс критериев психофизического характера.

На основе анализа существующих критериев был сформулирован информационно-корреляционный критерий разграничения (ИККР), который базируется на наличии или отсутствии корреляции объема информации по сути, которая содержится в информационных массивах - словах. Определены пять необходимых составляющих использования критерия: создание структуры толковательной формулы значения слова (ТФЗС); проведение описания (толкования) информации в формуле значения слова на особенном "интеллектуальном языке-идентификаторе"; алгоритм использования ИККР неоднозначностей; базовый набор "Договорных условий", которые являются нормой и которые должны давать однозначность в принятии решения в процессе корреляции; дополнительные признаки по критерию идентификации информации в значении слова.

Проведено использование ИККР в практике разграничения ПЛО и полисемов.

Созданы необходимые фрагменты значений некоторых акусто-графических кодов (слов) (укр. баба, коса, голова, лава, образ, око, світло, світ, вогонь, серце, земля) и проведены идентификация и разграничение этих неоднозначностей.

Проанализировано использование технологии и результатов разграничения лексических неоднозначностей с помощью ИККР с целью определения информационной потенции неоднозначных слов для образования образности в поэзиях украинских поэтов Пражской школы.

Ключевые слова: неоднозначность, полные лексические омонимы, полисемы, акусто-графический код, информационно-корреляционный критерий разграничения, информация, структура толковательной формулы значения слова, информационная потенция слова.

SUMMARY

Soldatova L.P. - The differentiation of complete lexical hononyms and polysemantic words phenomenon (lexicographic and functionally stylistic aspects). - Manuscript.

Thesis for candidate degree in Philology by specialty 10.02.01. - Ukrainian Language. - National Pedagogical University named by M.P. Dragomanov, Kyiv, 2007.

The dissertation focuses on the ambiguity determinations. The ambiguity determinations (complete lexical hononyms and polysemantic words) were researched. Synthesis of complete lexical hononyms and polysemantic words definitions were discussed from the point of view of the modern lexicology and the information theory for the next use in the Ph.D. thesis.

The differentiation informational correlation criterion was founded on the presence or the lack of the information range correlation by the essence. This essence is contained in the information ranges in the acoustographical codes (words). The five necessary compositions of the criterion use were determined.

Using of the informational correlation criterion in the practice of the lexical ambiguity differentiation (complete lexical hononyms and polysemantic words) and the determination the ambiguity`s potentialities for creating the figurativeness were determined in the thesis.

Key words: ambiguity, complete lexical hononyms, polysemantic words, acoustographical codes, informational correlation criterion, informational potency.

Размещено на Allbest.ru