Структурно-семантичні та прагматичні особливості речень з прямою мовою (на матеріалі сучасної іспаномовної художньої прози)

Сутність, функції, структурні та лексичні ознаки, механізми семантичного узгодження структурних компонентів речень з прямою мовою. Комплексне дослідження комунікативно-прагматичної спрямованості прямої мови в сучасній іспаномовній художній літературі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 45,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Змістовий каркас РПМ визначений лексичним матеріалом - словами, словосполученнями, фразеологізмами в їх номінативній функції. Вони передають інформацію, виявляють логіко-семантичні пресупозиції прямих висловлень, що надає РПМ осмисленості, істинності / хибності. Завдяки пресупозиціям ПМ, відбувається раціоналізація форм структурних компонентів РПМ; вони спираються на власні закони, співвідносяться зі світом дискурсу.

Як правило, перехід від АМ до ПМ здійснюється за допомогою дієслів різних лексико-семантичних полів, що відрізняються одне від одного ступенем стійкості закладеної семантичної ознаки, і подібні зміни позначається на характері синтаксичних відношень структурних компонентів РПМ. Найбільш стабільну семантичну ознаку мають дієслова загальної семантики мовлення або мислення. На відміну від дієслів з емотивною семантикою, кінетичних компонентів, що не обов'язково потребують доповнення своєї смислової недостатності прямою мовою, оскільки значення мовлення не є для них основним, дієслова загальної семантики мовлення і мислення передбачають появу прямої мови.

Емпіричний аналіз ілюстративного матеріалу вказує на функціональну ідентичність застосування базових дієслів мовлення, мислення АМ та їх еквівалентів як елементів введення прямої мови, що свідчить про збіг структури думки та форми їх виявлення. Послаблення семантичних зв'язків структурних компонентів РПМ компенсується зміною інтонації, що має відповідні графічні показники.

Дослідження речень з прямою мовою з позицій тексту дозволяє проаналізувати їх синтагматичні, парадигматичні, епідигматичні властивості з прототипними семантичними, структурними та функціонально-прагматичними ознаками на найвищому рівні ієрархії з урахуванням головної функціональної ознаки - бути одиницями комунікації. Текстологічні ознаки РПМ співвідносяться з рівнями семіотичної системи мови: формальним, когнітивно-інтерпретаційним та соціально-інтерактивним. Головну текстуальну ознаку складають суб'єкт і його аргументи; вони мають контури та визначеність, є неодмінними фрагментами комунікації, або дискурсу.

Семантичний аспект вивчення речень з прямою мовою - це актуалізація, співвіднесеність їх компонентів з компонентами фактів, логічна інтерпретація дійсності авторами творів, створення прототипів природи (прямих і фігуральних) з універсальними ознаками у вигляді категорій (концептуальна категоризація світу з урахуванням знань, досвіду, почуттів суб'єктів мовлення). У семантичній структурі РПМ є свій центр - фокус прямої мови двоїстої природи: прагматичний, локальний, або контекстний, та семантичний (референційний) - нелінгвістичний; він перебуває за межами ПМ, вважається пресупозицією попереднього тексту, спирається на фонові знання дійових осіб.

Функціональний аспект дослідження мовних знаків на прикладі структур з прямою мовою, надає можливість встановити кореляцію між нормативними різновидами функціонального стилю розмовного мовлення і специфікою дій поверхневих або глибинних семантичних структур, виділити типологічно-видову ознаку узагальнено-характерної діяльності актантів у мовленнєвих ситуаціях.

Ситуативність прямої мови визначає форму вираження нормативно-цільової бази РПМ, що передає своєрідність інформації. Типологію чужих висловлень створено на засадах зіставлення соціально зумовлених реплік комунікантів прагматичних ситуацій; вона вказує на найбільш поширені прагматичні значення, утворені з одиниць мови соціально-етикетного спрямування, емоційно забарвленого ставлення мовців до ситуацій. На засадах співвідношення експліцитних та імпліцитних цілей висловлень зразки прямої мови містять локутивний або ілокутивний потенціал, узгоджений із семантико-прагматичними особливостями мовлення в межах досліджуваних структур.

Функціональні типи ПМ прямих і образних форм вираження думки сутності, або пресупозиції, мають власні, комунікативні параметри прагматичних значень: щирості, відвертості, щиросердності, визначеності / натяку, недоговореності, лицемірства, невизначеності та ін. з предметними чи узагальнено-метафоричними конотаціями, співвіднесеними з комунікативними намірами мовців створити ефект впливу на співрозмовників. Вони вказують на логіку їх суджень і оцінок, враховуючи при цьому різні функціональні фактори, зокрема соціальний статус комунікантів, рівень їх культури, вік. Конотативні прагматичні значення посилюють емоційно-експресивний та оцінний моменти висловлень. Унаслідок свідомої зміни логіки добору мовних одиниць, позначаються зміни в їх семантичних потенціалах. У сучасних іспаномовних художніх творах спостерігається тенденція до зменшення уваги мовців до себе, використання сакральних імен як щось персонального, а не загального.

Вивчення речень з прямою мовою в комунікативно-прагматичному аспекті за ознаками тематики та форм спілкування дозволило виявити їх характер: дискусії, що протікають в умовах конфліктних / неконфліктних ситуацій; ситуації спілкування у сфері релігійних або етично-філософських рефлексій; ситуації спілкування, пов'язані з естетичною цінністю явища, суб'єкта, події; ситуації урочистості або максимальної загостреності (прийняття важливих рішень, божба, клятва, брехня, підступ, плітки тощо).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Гріпцов В.І. Синтаксические особенности конструкций с прямой речью в современном испанском языке // Вестник КГУ. Серия романо-герм. филологии. - К.: Вища шк., 1982. -№16. - С. 83-86.

2. Гріпцов В.І. Структуры с прямой речью в предложении и тексте // Методические рекомендации к спецкурсу по лингвистике текста (функционирование единиц уровня предложения в структуре текста). - К.: КГУ, 1985. - С. 41-43.

3. Гріпцов В.І. Глагол volver (se) в качества ядра авторского ввода // Методические рекомендации к курсу теоретической грамматики испанського языка (конститутивные единицы предложения и текста). - К.: КГУ, 1986. - С. 37-40.

4. Гріпцов В.І. Речення з прямим мовленням як репрезентологічні структури в сучасній іспанській мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Вид. центр КЛДУ, 2001. - Вип. 5. - С. 232-235.

5. Гріпцов В.І. Екстралінгвістичні та лінгвістичні особливості прямого мовлення - репрезентованого компонента речень з прямим мовленням // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Вид. центр КЛДУ, 2001. - Вип. 6. - С. 51-54.

6. Гріпцов В.І. Дейктичні елементи як модально-комунікативні та емоційно-оцінні обмежувачі репрезентованого компонента в реченнях з прямим мовленням // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Вид. центр КЛДУ, 2001. - Вип. 7. - С. 58-61.

7. Гріпцов В.І. Прагматичний аспект вивчення репрезентологічних структур: функціонування ілокутивних дієслів у реченнях з прямим мовленням // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Вид. центр КЛДУ, 2003. - Вип.9. - С. 85-89.

8. Гріпцов В.І. Прагматична пресупозиція як поєднання лінгвістичних та позалінгвістичних факторів у мовленнєвому акті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: КНУ, 2003. - Вип. 3. - С. 58-63.

9. Гріпцов В.І. Мовленнєві вияви різних норм спілкування на прикладі речень з прямим мовленням // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 13. - С. 356-360.

10. Гріпцов В.І. Обмеження у визначенні та використанні пресупозицій // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: КНУ, 2006. - Вип. 10. - С. 69-76.

11. Гріпцов В.І. Виявлення контекстуальних пресупозицій прямої мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. -К.: КНУ, 2007. - Вип. 11. - С. 125-130.

АНОТАЦІЯ

Гріпцов В.І. Структурно-семантичні та прагматичні особливості речень з прямою мовою (на матеріалі сучасної іспаномовної художньої прози). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: спеціальність 10.02.05 - романські мови. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2008.

Дисертація являє собою комплексне теоретичне і практичне дослідження репрезентологічних аспектуальних структур - речень з прямою мовою, що складають своєрідну суттєву підсистему сучасної іспанської мови - структурно-семантичну єдність, з притаманною комунікативною цілісністю, смисловою завершеністю, особливим характером логічних, граматичних і семантичних зв'язків. Своєрідність граматичного, синтаксичного та семантичного статусів речень з прямою мовою як одиниць текстуального рівня встановлюється внаслідок їх порівняння із загальновідомими та впорядкованими асиндетичними типами синтаксичних і семантичних зв'язків синтаксичної системи сучасної іспанської мови. Комплексне дослідження речень з прямою мовою в іспаномовній художній літературі ХХ ст. надає можливість створити їх різнорівневу таксономію з ієрархією відповідних відношень репрезентативного і репрезентованого компонентів.

Ключові слова: репрезентологічна структура, речення з прямою мовою, репрезентативний (репрезентований) компонент, авторська мова, пряма мова, структурний компонент, препозитивна (інтерпозитивна, постпозитивна) авторська мова, базове дієслово, мовленнєвий акт, прагматична ситуація.

АННОТАЦИЯ

Грипцов В.И. Структурно-семантические и прагматические особенности предложений с прямой речью (на материале современной испаноязычной художественной прозы). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация является комплексным теоретическим и практическим исследованием репрезентологических аспектуальных структур, составляющих своеобразную существенную подсистему современного испанского языка - структурно-семантическое единство, с присущей комуникативной целостностью, смысловой завершенностью, особым характером логических, грамматических и семантических связей. Своеобразие грамматического, синтаксического и семантического статусов предложений с прямой речью как единиц текстуального уровня, устанавливается вследствие их сравнения с общеизвестными и упорядоченными бессоюзными типами синтаксических и семантических связей синтаксической системы современного испанского языка. Структурно-семантическая целостность предложений с прямой речью, специфика соотнесенности поверхностной и глубинной структур, составляющих глобальную структуру текста, создают условия для наблюдения за умственной деятельностью человека и выявления ее эмоционально-экспрессивных возможностей в коммуникативных ситуациях с учетом эксплицитных и имплицитных форм их существования, вследствие чего устанавливается их таксономический уровень и дается метатаксономическое осмысление. Комплексное исследование предложений с прямой речью в испаноязычной художественной литературе ХХ в. позволяет создать разноуровневую таксономию с иерархией соответствующих отношений, учетом просодического фактора разграничения и взаимодействия структурообразующих компонентов - репрезентирующего и репрезентируемого.

Изучение предложений с прямой речью в коммуникативно-прагматическом плане соответствует современному состоянию языкознания, где активно исследуется деятельностный подход к естественным языкам, в результате чего наблюдается процесс формирования новой, коммуникативно-прагматической парадигмы выявления смысла, ее методологии.

Исследование аспектуальных репрезентологических структур - предложений с прямой речью как интенциональних и ситуативно обусловленных, грамматически и семантически организованных, связанных с сопроводительными речевыми действиями авторов художественных произведений, результирующими реакциями адресатов проводится с применением принципов логико-лингвистического анализа единиц вербальной коммуникации, в частности теории речевых актов.

В методологии изучения структурной, семантической и коммуникативно-прагматической специфики предложений с прямой речью использовался логико-грамматический анализ, позволивший выявить иерархическую структуру их взаимозависимых структурных компонентов транскоммуникативной сущности.

Ключевые слова: репрезентологическая структура, предложение с прямой речью, репрезентирующий (репрезентируемый) компонент, авторская речь, прямая речь, структурный компонент, препозитивный (интерпозитивный, постозитивный) авторский ввод, базовый глагол, речевой акт, прагматическая ситуация.

SUMMARY

Griptsov V.I. Structural-semantic and prаgmatic peculiarities of the sentences with the direct speech (based on modern Spanish prose). - Manuscript.

Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology. Speсiality 10.02.05 - Romance Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2008.

The thesis presents a complex practical and theoretical investigation of the representological aspectual structures, which form a specific essential subsystem of the modern Spanish language, structural and semantic unity with an original communicative integrity and semantic completeness, with logical, grammatical and semantic links. The pecularity of the sentence with the direct speech as a unity of the textual level can be defined in a consequence of their comparison with well-known and regular asindetive types of the syntactic and semantic links of the syntactic system of the modern Spanish language. The structural-semantic integrity of the sentences with the direct speech, a kind of relation between superficial and deep structures, which compose a global structure of the text, makes possible to observe the mental performance, emotional and expressive capacities of a person in communicative situations where explicit and implicit forms create the tаxonomic lеvel and present the metataxonomic comprehension. The complex reseach of the sentences with the direct speech in the Spanish language literature of the XX century permits to create a different level taxonomy with the hierarchy of the definite relations, taking into account the prosodic factor of division and colaboration of the соmponents - the representative and the represented.

Key words: representological structure, sentence with the direct speech, representative (represented) component, auther's speech, direct speech, structural component, prepositional (interpositional, postpositional) auther's speech, basic verb, speech act, pragmatic situation.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.