Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга

З огляду на те, що у географічному аспекті Індія та Англія розташовані далеко одна від одної, тварини, які мешкають у цих країнах, різні. Саме тому в рамках кожної з культур, тварини, які живуть, відповідно, на території Індії та Англії, відіграють значну роль.

Поряд з тваринами в індійській культурі вода є основою усього живого: вона є невід'ємною частиною життя кожної людини, напр., The river has shiften even into my little life (The Jungle Books), її потребують усі, напр., It needs water. A new skin never comes to full colour before the first bath (The Jungle Books). У художній прозі Р.Кіплінга концепт ВОДА поділяється на два мікроконцепти: РІКА, напр., By the Right and Left of Ganga (The Jungle Books) та ДОЩ, напр., Better could not be till the rains fall in the dry season (The Jungle Books). Для англійців важливою категорією є море: Far away a sea would burst into a sheet of foam, and the other would follow suit as at a signal (Captains Courageous).

Природоцентричний характер художньої прози підтверджується важливістю для персонажів-індусів у творчості Р.Кіплінга концепту ВОГОНЬ. Він - неодмінний атрибут побуту та джерело страху, він функціонує як біологічна істота: "This thing will die if I do not give it things to eat" (The Jungle Books).

Змоделювати специфічний природоцентричний компонент у бікультурній концептуальній картині світу письменника дозволяють типові для світогляду індусів концептуальні метафори:

ЖИТТЯ - ЦЕ КОЛЕСО, ЯКЕ РУХАЄТЬСЯ У ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ: Kim flung himself wholeheartedly upon the next turn of the wheel (Kim);

ЛЮДИНА - ЦЕ ДРІБНИЧКА У СВІТІ ПРИРОДИ: I will stay in the madrissah till I am ripe (Kim);

ПРИРОДА - ЦЕ МОГУТНЯ ЖИВА ІСТОТА: Our own ship was swallowed up in the mist (Puck of Pook's Hill);

БІДА - ЦЕ БЕЗЖАЛІСНИЙ БАТІГ: "Is this the Hand of Friendship to avert the Whip of Calamity?" laughed the Colonel (Kim):

ДРУЖБА - ЦЕ РУКА ДОПОМОГИ: "Now he really needs the Hand of Friendship (Kim).

Природоцентричному характеру індійської культури протиставляються антропоцентричні особливості, притаманні західній цивілізації. Концептуальні метафори віддзеркалюють особливості світогляду англійців та відтворюють важливі для них поняття та принципи життя:

ЛЮДИНА - ЦЕ ВОЛОДАР/ГОСПОДАР СВІТУ: "Look you, boys," said he, "I am born out of my due time. Five hundred years ago would have made all England such an England as neither Dane, Saxon, nor Norman should have conquered" (Puck of Pook's Hill);

ЗБРОЯ - ЦЕ ДРУГ: "He loosed the blade a little and drove it back happily into the sheath, and the sword answered him low and crooningly, as - as a woman would speak to a man, her head on his shoulder) (Puck of Pook's Hill);

ЖАГА БАГАТСТВА - ЦЕ ЗЛО: Moreover - come back, Binkie: that red daub isn't going anywhere - unless you take precious good care, you will fall under the damnation of the cheque-book, and that's worse than death (The Light that Failed);

ОСВІТА - ЦЕ МОГУТНІЙ ДРУГ: "But how excellent a weapon is a pen! I must learn it" (Puck of Pook's Hill).

У лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображені особливості англійської та індійської культурних традицій. Лінгвокультурні концепти та концептуальні метафори акумулюють риси, типові для кожної з культур.

Розділ 3. "Мовні особливості художньої прози Редьярда Кіплінга у лінгвокультурному аспекті". Особливості лінгвокультурного простору художньої прози Р.Кіплінга вербалізуються за допомогою різнорівневих мовних одиниць: фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних.

Однією з рис природоцентричного характеру східної культури є багатство звукових відчуттів. Засоби звукової експресії роблять творчість письменника унікальною. Відтворення звуків природи: splashed - плюскіт, quaking - дрижання, bubbled - булькіт, crack - тріск, slipped - відчуття чогось слизького, thunder - грім, snapped - тріск, crashing - тріск, roared - рев, crackle - хрускіт, потріскування, howling - виття вітру, і людських звуків: squeals, scream, shrieking - виск, пронизливий крик, giggles - хихотіння, coughing - кашель, humming - мугикання, наповнює творчість автора багатством відчуттів, необхідних для зображення національно-культурного колориту Сходу. Поєднання різного типу відчуттів повною мірою відтворює особливості світу, відображеного автором у його художній прозі, напр., Everything else was a sort of thick, sleepy stillness smelling of meadow-sweet and dry grass (Puck of Pook's Hill). Так, наприклад, частий повтор звуку /s/ створює відчуття шелесту вітру та спокою.

Засоби словотвору також відіграють важливу роль у відображенні культурних особливостей народів. Найпродуктивнішими для відображення життя англійців та індусів є морфологічний: re-coiled (Kim), manling (The Jungle Books) та семантичний: метафора, напр., as these could not be freed from the Wheel of Things (Kim) та метонімія, напр., and the gates of his mouth were loosened (Kim).

За допомогою редуплікації (ooshy-skooshy (Just So Stories)) та словоскладання (blood-kin (Kim)) відображаються специфічні поняття, притаманні англійській та індійській культурам.

Лексикалізація синтаксичних одиниць виявляється у прагненні автора до передачі більшої інформативності та глибини значення, напр., the Bi-Coloured-Python-Rock-Snake, Mr. One-Two-Three-Where's-your-Breakfast (Just So Stories). Важливою рисою індійської культури є відтворення якомога більшого обсягу інформації. Одна лексикалізована синтаксична одиниця містить інформацію, яка може бути розкрита у кількох реченнях або навіть у цілому тексті, напр., Small-person-without-any-manners-who-ought-to-be-spanked, Man-who-does-not-put-his foot-forward-in-a-hurry (Just So Stories).

За допомогою використання значної кількості неасимільованих запозичень (`I have the same madrissah'; Certainly this is dewanee, the madness (The Jungle Books)) автор точніше розкривається суть понять і реалій, про які йдеться в художньому тексті.

Значущим джерелом етнокультурної інформації є фразеологія. У ній відбиті всі аспекти життя людського роду: моральні (He will lay thy bones in the Wainganga (The Jungle Books)), матеріальні (Thy fortune is made (Kim)) та інші особливості, важливі в повсякденному житті англійців і індусів.

За допомогою різних синтаксичних конструкцій автор описує особливості ритму життя англійського та індійського суспільств. Різний тип зв'язку в реченні, значна кількість синтаксичних зображувальних засобів уможливили відображення темпу та ритму життя. Для відтворення західної культури Р.Кіплінг використовує необтяжені синтаксичними конструкціями речення, здебільшого прості, напр., Dick pointed to the right (The Light that Failed), а в описах і роздумах автор використовує складні речення, напр., "I have not considered the heat; I have talked to people on the road and left thee alone… I have - I have … Hai mai! But I love thee… and it is all too late… I was a child … Oh, why was I not a man?" (Kim). Крім того, для зображення мовлення персонажів-англійців Р.Кіплінг використовує номінативні, напр., "Poor Penn!" murmured Harvey (Captain Courages) та еліптичні речення, напр., "Very good," said Maximus (Puck of the Pook's Hill).

Для створення ж атмосфери Сходу, відображення філософії, стилю та ритму життя жителів Індії вживаються, здебільшого, складні речення з різними типами зв'язку:

- сполучниковим: he stumped and he jumped and he thumped and he bumped (Just So Stories);

- безсполучниковим: He sang foul songs, learned in the Barons' camps - poor fool; he set the hounds fighting in Hall; he lit the rushes to drive out, as he said, the fleas (Just So Stories);

- підрядним: But as soon as the Mariner, who was a man of infinite-resource-and-sagacity, found himself truly inside the Whale's warm, dark, inside cupboard (Captains Courageous);

- сурядним: he drew his dagger on Jehan, who threw him down the stairway for it; and he rode his horse through crops and among sheep (Kim).

Значна кількість спонукальних речень ("Take it. `Tain't no use to me. I wish you have it" (Captains Courageous); "Kill first," said Bagheera (The Jungle Books)) доводить той факт, що людина - недосконала істота, якою постійно необхідно керувати та направляти її життя у потрібне русло.

У художній прозі Р.Кіплінга також вживаються інфінітивні речення: "To abstain from action is well - except to acquire merit" (Kim); "To kill Man is always shameful" (The Jungle Books); "To remember that! It was true" (Kim). Вони використовуються з повчальною інтенцією, головним чином, для висловлення народної індійської мудрості.

Читач отримує суттєвий обсяг інформації завдяки використанню вставних конструкцій, де містяться факти і коментарі про життя індійського суспільства (Down sat Kangaroo - Poor Dog Kangaroo - stuck out his tail like a milking-stool behind him, and said, "Thank goodness that's finished!" (Just So Stories)), емоційний та моральний стан персонажів (I - I - am saved from a great sin,' he stammered (Kim)), їхні відчуття.

Отже, художній прозовий твір, створений Р.Кіплінгом, є лінгвокультурним утворенням, яке відтворює перехрестя певних етнічних осередків на тлі особливостей індивідуального простору бікультурного типу особистості письменника. Для такого відтворення задіюються одиниці кожного рівня мови, використання яких націлено на зображення англійської та індійської національних традицій.

Висновки

З огляду на тип мовної особистості письменника, у лінгвокультурному просторі художньої прози Редьярда Кіплінга відображаються світогляд, менталітет, спосіб життя, побутовий та соціальний устрій, притаманний культурам Заходу та Сходу. За допомогою різнорівневих мовних засобів у межах концептосфери ЛЮДИНА вербалізуються як ізоморфні, так і аломорфні риси у представленні англійців та індусів, а концептосфери ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА вирізняються лише аломорфними рисами.

У царині англійської лінгвокультури концептосфера ЛЮДИНА поєднує позитивні та нейтральні складники, а для індійської культури, відображеної у художніх прозових творах Р.Кіплінга, ЛЮДИНА не є значущою.

Більшість ціннісних концептів, виокремлених у художній прозі Р.Кіплінга (КОХАННЯ, ПОВАГА, ПРАВДА, ОСВІТА, ДРУЖБА), мають ізоморфний характер і притаманні як англійцям, так і індусам. Концептосфери індійського та англійського лінгвокультурних просторів відбивають особливості соціального, духовного, побутового розвитку обох культур.

Концептосфера ПРИРОДНІ ЯВИЩА репрезентована основними концептами ВОДА та ВОГОНЬ. У межах кожної з національних традицій засобами сучасної англійської мови вербалізується концепт ФАУНА, який відрізняється рівнем важливості у обох лінгвокультурах: на противагу індійській культурі, у рамках англійської він не є суттєвим.

Відмінність географічного розташування Англії та Індії зумовила значущість концептів ПРОСТІР та ЧАС в обох культурах. Проте, якщо для англійців ЧАС - це поняття, яке визначається конкретними подіями, рухом годинникової стрілки, то для індуса ЧАС пов'язується з природними явищами.

Ключові концепти обох культур передаються за допомогою метафор. Завдяки їхньому використанню автор передає узагальнені образи національно-культурних англійських та індійських традицій.

Лексикалізація синтаксичних груп відображає прагнення письменника передати якомога більше інформації та донести до читача перлини східної мудрості. У межах однієї такої одиниці Р.Кіплінг концентрує обсяг інформації, що традиційно виражається цілим реченням.

Вживання лексичних одиниць, які є культурно забарвленими маркерами, відтворює особливості життя етнічних осередків, зображених у художніх прозових творах Р.Кіплінга. Цьому сприяє використання значної кількості неасимільованих запозичень та фразеологічних одиниць.

Спосіб, темп і ритм життя на Заході та Сході відтворюється Р.Кіплінгом різними синтаксичними конструкціями. Типовими для відображення життя англійців є прості речення, необтяжені громіздкими конструкціями, що надають додаткову інформацію. Характерною рисою мови представників англійського культурного простору є економія. Притаманними опису життя англійців є номінативні, еліптичні речення, що відзначаються стислим викладом думок.

Водночас життя зображується за допомогою складних синтаксичних конструкцій з різними типами зв'язку, що сприяє відтворенню специфіки їхньої культури. Значна кількість вставних конструкцій різного типу надають додаткову інформацію, що сприяє кращому відтворенню атмосфери Індії. Типовими для відображення індійської культурної традиції є інфінітивні речення, які використовуються, головним чином, з повчальною метою, а разом з тим передають ідеї східної мудрості. Значна кількість спонукальних речень позначає той факт, що людина - недосконала, не варта нічого без природного фактору істота, її вчинками та діями необхідно керувати.

Напруження та неспокій, радість і переживання передаються за допомогою різних засобів звукової експресії. Особлива увага приділяється звуконаслідувальним словам, оскільки природа вважається основою життя на землі, то будь-які її прояви неодмінно відтворюються в творчості автора. Звуконаслідувальна лексика сприяє відтворенню природоцентричного характеру індійської культури.

Художній прозовий твір Р.Кіплінга є лінгвокультурним утворенням, яке віддзеркалює особливості етнічного оточення та індивідуального простору мовної особистості письменника, поєднуючи мовні одиниці кожного рівня для відтворення рис англійської та індійської національних традицій.

Отримані результати становлять основу для подальшого дослідження проблематики, порушеної у дисертаційній роботі. Перспективним є вивчення мовних засобів різних рівнів, за допомогою яких зображаються побут і традиції, притаманні іншим культурам. Доцільним також буде виявлення міфологічного підґрунтя відповідних особливостей та їхньої вербалізації.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях

1. Головня А.В. Лінгвокультурологічні особливості картини світу "Книги джунглів" Р.Кіплінга // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2004. - Вип. 7. - Т. IV. - Ч. 2. - С. 264-270.

2. Головня А.В. Відображення мовної та концептуальної картини світу крізь призму мовної особистості // Мовні та концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2005. - Вип. 16. - Кн. 1. - С. 83-85.

3. Головня А.В. Міфологічний компонент ККС та МКС // Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка. - Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту ім. Івана Франка. - 2005. - Вип. 23. - С. 137-138.

4. Головня А.В. Особливості лінгвокультурного простору художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым". - 2006. - № 82. - Т. 1. - С. 85-87.

5. Головня А.В. Концептуальна метафора у відображенні індійської та англійської етнокультур // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ. - 2007. - № 28. - С. 17-20.

6. Головня А.В. Особливості синтаксичної організації художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым". - 2007. - № 110. - Т. 1. - С. 128-130.

7. Головня А.В. Этнокультурный компонент ККМ и ЯКМ // Стилистика и теория языковой коммуникации: Междунар. конф. - М.: Московский гос. лингв. ун-т, 2005. - С. 136-137.

8. Головня А.В. Особливості синтаксичної організації художньої прози Редьярда Кіплінга // Культура народов Причерноморья. Науч. журнал. - Симферополь: Межвузовский центр "Крым". - 2007. - № 110. - Т. 1. - С. 128-130.

9. Головня А.В. Особенности звуковой экспрессии в художественной прозе Редьярда Киплинга // III Международные Бодуэновские чтения. - Казань: Казанск. гос. ун-т, 2006. - Т. 1. - С. 62-64.

10. Golovnia A. Peculiarities of the Phraseological System of the Prose of Rudyard Kipling // 26^th International Conference of the Poetics and Linguistics Association. - Joensuu, Finland, 2006. - P. 42.

Анотація

Головня А.В. Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда Кіплінга. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвокультурних особливостей у художній прозі Редьярда Кіплінга. З огляду на приналежність письменника до двох етнічних традицій - англійської та індійської - художня проза Редьярда Кіплінга розглядається крізь призму його бікультурної мовної особистості. В роботі виділені базові ізоморфні (ЛЮДИНА) та аломорфні (ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНІ ЯВИЩА) концепти мовної та концептуальної картин картини світу художньої прози письменника. Аналіз концептів та концептуальних метафор, типових для англійців (ЛЮДИНА - ЦЕ ВОЛОДАР/ГОСПОДАР СВІТУ, ЗБРОЯ - ЦЕ ДРУГ, ЖАГА БАГАТСТВА - ЦЕ ЗЛО, ОСВІТА - ЦЕ МОГУТНІЙ ДРУГ) та індусів (ЖИТТЯ - ЦЕ КОЛЕСО, ЯКЕ РУХАЄТЬСЯ У ЗАДАНОМУ НАПРЯМКУ, ЛЮДИНА - ЦЕ ДРІБНИЧКА У СВІТІ ПРИРОДИ, ПРИРОДА - ЦЕ МОГУТНЯ ЖИВА ІСТОТА, БІДА - ЦЕ БЕЗЖАЛІСНИЙ БАТІГ та ДРУЖБА - ЦЕ РУКА ДОПОМОГИ) довів антропоцентричність англійської та природоцентричність індійської етнокультурних традицій.

Культурні особливості обох націй, відображених у лінгвокультурному просторі Р.Кіплінга, передаються за допомогою одиниць фонетичного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів англійської мови.

Ключові слова: лінгвокультурний простір, бікультурна мовна особистість, концепт, концептуальна картина світу, мовна картина світу, концептуальна метафора, ізоморфізм, аломорфізм.

Аннотация

Головня А.В. Лингвокультурное пространство художественной прозы Редьярда Киплинга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена исследованию лингвокультурных особенностей художественной прозы Редьярда Киплинга. В работе впервые дается определение и обосновываются теоретические принципы понятия лингвокультурного пространства в современном языкознании. В диссертационном исследовании определяются языковые и концептуальные особенности индийского и английского этносов в художественной прозе Редьярда Киплинга.

Поскольку данный писатель является уникальной личностью в аспекте его взаимодействия с двумя этносами - английским и индийским - художественная проза Редьярда Киплинга рассматривается сквозь призму его бикультурной языковой личности.

В работе выделены базовые изоморфные (ЧЕЛОВЕК) и алломорфные (ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНЫЕ ЯВЛЕНИЯ) концептосферы языковой и концептуальной картины мира художественной прозы писателя. Концептосфера ЧЕЛОВЕК рассматривается в трех основных аспектах, которые являются наиболее релевантными для нее: этнокультурный, гендерный и аксиологический.

В художественной прозе Р.Киплинга концептосфера ЧЕЛОВЕК является важной в рамках английской культурной традиции, тогда как для индусов она незначительна. Для них особое значение приобретают концептосферы ФЛОРА, ФАУНА, ПРИРОДНЫЕ ЯВЛЕНИЯ. Такие особенности английского и индийского этносов характеризуют первую как антропоцентричную, и, соответственно, вторую - как природоцентричную.

Концептосферы ПРОСТРАНСТВО и ВРЕМЯ играют значительную роль для англичан и индусов, однако в рамках каждой из национальных традиций они имеют разное значение.

Анализ концептов и концептуальных метафор, типичных для англичан (ЧЕЛОВЕК - ЭТО ВЛАСТЕЛИН/ХОЗЯИН МИРА, ОРУЖИЕ - ЭТО ДРУГ, СТРАСТЬ К БОГАТСТВУ - ЭТО ЗЛО, ОБРАЗОВАНИЕ - ЭТО МОГУЩЕСТВЕННЫЙ ДРУГ) и индусов (ЖИЗНЬ - ЭТО КОЛЕСО, КОТОРОЕ ДВИГАЕТСЯ В ЗАДАНОМ НАПРАВЛЕНИИ, ЧЕЛОВЕК - ЭТО МЕЛОЧЬ В МИРЕ ПРИРОДЫ, ПРИРОДА - ЭТО МОГУЩЕСТВЕННОЕ ЖИВОЕ СУЩЕСТВО, БЕДА - ЭТО БЕЗЖАЛОСТНЫЙ КНУТ и ДРУЖБА - ЭТО РУКА ПОМОЩИ) доказал антропоцентричность западной и природоцентричность восточной этнокультурной традиций.

Культурные особенности обеих наций, изображенных в художественной прозе Редьярда Киплинга, передаются с помощью единиц фонетического, морфологического, лексического и синтаксического уровней английского языка.

Лингвокультурное пространство художественной прозы Р.Киплинга - это сложное образование, отражающее взаимодействие бикультурной среды и языковой личности писателя с помощью единиц разных языковых уровней.

Ключевые слова: лингвокультурное пространство, бикультурная языковая личность, концепт, концептуальная картина мира, языковая картина мира, концептуальная метафора, изоморфизм, аломорфизм.

Summary

Golovnia A.V. Linguocultural Space of Rudyard Kipling's Fiction. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University, Donetsk, 2008.

The Thesis focuses on the investigation of linguocultural peculiarities of Rudyard Kipling's fiction. Since the author belongs to two different ethnocultural traditions - English and Indian, R.Kipling's fiction is considered in the light of the author's bicultural language personality. Basic isomorphic (PERSON) and allomorphic (FLORA, FAUNA, NATURAL PHENOMENA) concepts of language and conceptual pictures of the world in R.Kipling's fiction have been pointed out.

The analysis of the concepts and conceptual metaphors typical of English (PERSON IS A HOST/MASTER OF THE WORLD, WEAPON IS A FRIEND, PASSION FOR WEALTH IS EVIL, EDUCATION IS A POWERFUL FRIEND) and Indian (LIFE IS A WHEEL MOVING IN THE SPECIFIED DIRECTION, PERSON IS A TRIFLE IN THE WORLD OF NATURE, NATURE IS A POWERFUL LIVING CREATURE, EVIL IS A MERCILESS WHIP and FRIENDSHIP IS A HAND OF HELP) world mapping has proved the anthropocentrism of the English and the focus upon nature in the Indian ethnic groups. Cultural peculiarities of both nations, reflected in the linguocultural space of R.Kipling's fiction, are rendered by means of phonetic, morphological, lexical and syntactic language units.

Key words: linguocultural space, bicultural language personality, concept, conceptual picture of the world, language picture of the world, conceptual metaphor, isomorphism, allomorphism.

Размещено на Allbest.ru