Найменування осіб за родом діяльності в сучасній російській мові (економіко-правова сфера)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найменування осіб за родом діяльності в сучасній російській мові (економіко-правова сфера)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

XX століття принесло з собою зміни в усіх сферах життя: політичній, економічній, фінансовій, технічній, побутовій, у сфері мистецтва, спорту, підприємницької діяльності. Події кінця XX століття не могли не позначитися на мові і, зокрема, на динамічних змінах, що стосуються найменувань людини. На сучасному етапі вивчення найменування осіб набуває особливої актуальності у зв'язку з дослідженням ролі людського чинника, ролі мовної особливості, а також концептуальної та мовної картин світу.

На думку дослідників, категорія особи належить до центральних категорій як у системі загальнолітературної мови, так і в її функціональній підсистемі, представленій численними спеціальними підмовами. Найменування осіб за родом діяльності виділяються з усієї кількості найменувань осіб тим, що називають людину за значущою соціальною ознакою - її місцем у суспільному виробництві. Цінність когнітивної і власне лінгвістичної інформації, що одержує лінгвістика, вивчаючи найменування осіб у цілому і найменувань осіб за родом діяльності зокрема, визначає постійний інтерес учених до цієї категорії, яка неодноразово вивчалась як у діахронії (Л.А. Шкатова, Н. І. Зелінська, Ж.А. Закупра, В.М. Грязнова, Ю. І. Жадько, І. В. Желябова, О. І. Голованова та ін.), так і синхронії (О. І. Моїсеєв, І. Ф. Протченко, О.В. Кашпур та ін.). Назви осіб досліджували з різних аспектів: словотворчого (І. Г. Дегтяр, Д.М. Шмельов, Н. І. Шелховська та ін.), структурно-семантичного (Т.С. Давидова, Ю.Ф. Бернацька, Т.В. Цалко), експресивно-стилістичного (А.В. Душкін, Т.В. Дуличенко, Т.А. Космеда, Л.Р. Шпачук). У самостійне дослідження виділено вивчення найменувань жінок (В.В. Демічева, О. І. Єрьоменко, Л. Є. Федотова та ін.). Значну увагу вчені приділяють порівняльно-зіставному вивченню найменувань осіб у різних мовах. Так, окремі аспекти функціонування цієї лексико-тематичної групи в англійській і німецькій мовах з позицій ономасіологічного підходу відображені в дисертаціях М.М. Халілової, А.В. Душкіна, Т.С. Давидової, Ю.Ф. Бернацької, М. Є. Федотової та ін.; на матеріалі російської та французької мов найменування осіб розглянуто в дисертації О.М. Ляпкової, О.В. Кашпур; російської та англійської - в дисертації Н.О. Труфанової; російської й української - в дисертації А.М. Мамрак. Процеси неологізації російської мови, що спостерігаємо останнім часом, вносять суттєві зміни і в мікросистему найменувань людини, сприяючи появі нових похідних і запозичених найменувань осіб, які стають об'єктом опису в дисертаційних роботах Л.В. Житникової, О. І. Деміної, О.О. Зайцевої, С.Г. Сидоренко, А.В. Ходоренко та ін.

Соціально-економічні та правові зміни, що відбуваються в останні десятиліття, сприяють виникненню в російській мові нових номінативних просторів, що відбивають відповідні концептосфери. Зокрема, інтеграція пострадянських держав, і насамперед Росії, у систему світової економіки, розширення міжнародних контактів у цій сфері приводять до утворення своєрідних суміжних зон, до яких, насамперед, належить економіко - правова діяльність. Процес неухильного зростання правових регуляторів економічного життя веде до формування спільного номінативного простору, в якому функціонують як терміни економіки, так і терміни права. Кількість спільних термінів, зафіксованих як юридичними, так і економічними словниками, дозволяє говорити про формування спільної економіко - правової термінології.

До найбільш важливих складників спільного номінативного простору економіко-правової сфери російської мови належить численна і постійно поповнювана група номінацій осіб за родом діяльності (далі - НОД). Незважаючи на неодноразове звертання дослідників до вивчення економічної термінології як у цілому, так і різних її підсистем (див., наприклад, роботи Л.Г. Аксютенкової, Є. В. Бикової, Н.О. Жданової, А.Н. Заріпової, М.Г. Зеленцової, К.О. Захарчук, С.Ю. Імфімовської, Н.М. Карпухіної, Є. А. Коновалової, Є. Ю. Махницької, Р. Наранцецега, В.В. Нікітіної, О.В. Подоліної, В.Н. Санак, Л. Теглаш, К. Шевчинської, Л.Б. Ездекової та ін.), динамічні процеси в групі НОД досліджені недостатньо. Між тим активні інноваційні процеси, що відбуваються у другій половині XX і на початку XXI століття на цій ділянці номінативної системи мови, динамічність цієї групи найменувань, що виявляється, зокрема, у появі великої кількості новоутворень, які вимагають систематизації й уніфікації, безпосередня залежність кількісного і якісного складу НОД від економічних чинників розвитку суспільства роблять цю мікросистему номінативних одиниць перспективним об'єктом для дослідження загальних закономірностей номінації та тенденцій розвитку лексичної системи мови.

Актуальність дослідження зумовлена насамперед зміною парадигми в лінгвістиці, результатом якої є антропоцентризм як провідний принцип у сучасному мовознавстві. Крім того, актуальність зумовлена необхідністю дослідження активних процесів у галузі лексичної номінації, що доцільно зробити на прикладі однієї з лексико-тематичних груп, яка розвивається найбільш динамічно - найменувань осіб за родом діяльності в економіко-правовій сфері, що формується в наші дні. І, нарешті, актуальність роботи визначається й необхідністю комплексного опису одиниць спеціальної лексики зі значенням особи-діяча в російській економіко-правовій термінології, своєю чергою обумовленою відсутністю будь-якого повного монографічного дослідження цього класу номінацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах науково-дослідної теми «Актуальні проблеми русистики і загального мовознавства», що вивчалась на кафедрі загального і російського мовознавства Дніпропетровського національного університету в 2003-2006 роках.

Метою роботи є комплексний багатоаспектний опис найменувань осіб за родом діяльності в економіко-юридичній сфері російської мови, відображених спеціальною лексикографією. Ця мета досягається шляхом вирішення таких завдань:

– сформувати корпус досліджуваних одиниць лексики і розглянути їх з точки зору семантичних особливостей та функціонально-стильового статусу;

– визначити місце НОД у лексичній системі російської мови з урахуванням семантичного, когнітивного і словотворчого підходів;

– систематизувати мовний матеріал у когнітивному і парадигматичному аспектах;

– виявити ономасіологічний потенціал основних способів і засобів номінації осіб за родом діяльності в економіко-правовій сфері (ЕПС);

– розглянути специфіку запозичення як способу номінації осіб і визначити роль іншомовної лексики у поповненні групи спеціальних лексичних одиниць зі значенням особи в ЕПС російської мови;

Об'єктом дослідження є ономасіологічні та структурно-семантичні особливості, що характеризують найменування осіб за родом діяльності в ЕПС російської мови.

Предмет дослідження - номінативні одиниці, що входять до лексико-тематичної групи найменувань осіб за родом діяльності в ЕПС російської мови.

Матеріалом дослідження стали НОД, вилучені з загальногалузевих одномовних та двомовних словників з економіки та права. Лексикографічну основу дослідження склали понад 3500 номінативних одиниць, що являють собою як найменування осіб за професією або посадою, так і номінації, пов'язані із непрофесійною діяльністю людини, номінації, що називають людину як учасника різноманітних економіко-правових відносин, різноманітні функціональні й оцінні номінації.

Методологія і методи роботи. Науково-методологічною основою дисертації стали результати досліджень у галузі мовної номінації, розроблені у працях Н.Д. Арутюнової, В.Г. Гака, О.С. Кубрякової, А.А. Уфімцевої, Л.О. Шкатової, Д.М. Шмельова; у теорії когнітивної лінгвістики, отримані в дослідженнях М.М. Болдирева, О. І. Голованової, О.С. Кубрякової та ін. У роботі враховано загальні й часткові положення у галузі термінознавства, відображені у працях М.М. Володіної, С.В. Гриньової, В.П. Даниленко, В.М. Лейчика, В.А. Татаринова, Д.С. Лотте, Т.С. Пристайко та ін.

Вирішення поставлених завдань відповідно до методологічної основи роботи вимагає комплексної методики дослідження, що включає елементи системоцентричного, ономасіологічного й когнітивного підходів. Основним був метод лінгвістичного опису. Спостереження над аналізованими мовними фактами, узагальнення теоретичних пошуків, що стосуються питань сучасної номінації, порівняльний аналіз найменувань осіб, утворених за допомогою різних способів номінації, допомогли виявити специфіку їх утворення й сферу використання, класифікувати мовний матеріал з урахуванням структурно-семантичних ознак. У роботі також використовується метод концептуального аналізу в поєднанні з елементами компонентного й дефініційного аналізів, ономасіологічний і словотвірний аналіз, класифікаційний метод, метод кількісних підрахунків.

Наукова новизна дослідження обумовлена тим, що було виділено особливий сектор номінативного простору, який знаходиться на перетині термінології економіки і права, що раніше не був предметом комплексного аналізу в русистиці. Опис способів і засобів номінації осіб у російській підмові економіки та права проводиться на матеріалі різних лексикографічних джерел, оскільки в кожному з них цей шар лексики представлений фрагментарно. У результаті було зібрано і досліджено фактичний матеріал, що відзначається репрезентативністю і придатний до вирішення подальших дослідницьких завдань. Наукова новизна роботи багато в чому визначається екстралінгвальними чинниками - появою нових понять і реалій, що є базою для створення в російській мові нових найменувань осіб за родом діяльності, фіксацією їх у лексикографічних виданнях. Уперше визначено і комплексно проаналізовано типологічні й функціональні характеристики досліджуваної групи НОД, виявлено лінії диференціації мовного матеріалу за різними параметрами в межах джерел поповнення цього класу слів, а саме: подано обґрунтування структури категорії діяча ЕПС; визначено структурно-семантичні особливості НОД ЕПС; встановлено особливості логіко-понятійних і номінативних опозицій, що позначають особи - сторони економіко-правових відносин у сучасній російській мові; досліджено парадигматичні (лексико-тематичні, гніздові, синонімічні) зв'язки НОД ЕПС; описано способи номінації в структурному і когнітивно-ономасіологічному аспектах; визначено роль запозичень у формуванні системи НОД у ЕПС російської мови; схарактеризовано особливості лексикографічної інтерпретації запозичень НОД - неологізмів у спеціальних словниках.

Теоретичне значення дослідження визначається важливістю вивчення найменувань осіб-діячів для виявлення основних тенденцій та напрямків розвитку російської ономасіологічної системи (зокрема іменників) межі XX-XXI століть. Вона полягає в тому, що отримано дані, які уточнюють сучасний стан російської мови, стосуються конкретної галузі номінації осіб за родом їх діяльності. Розроблено систему підходів до опису НОД, яка буде основою для подібних досліджень у номінативних просторах інших спеціальних галузей. Дисертаційне дослідження є певним внеском у розвиток теорії номінації, у вивчення активних процесів у сучасній мові. Воно може сприяти уточненню окремих теоретичних положень когнітивного й ономасіологічного термінознавства й теорії номінації.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані відомості про цей фрагмент мовної та соціальної дійсності можуть бути використані у процесі викладання лексикології й лексикографії, словотвору, спецкурсів з термінології та термінографії. Матеріали дисертації можуть стати базою для організації науково-дослідної роботи студентів. Результати проведеного дослідження можна використовувати для складання спеціальних словників і навчальних посібників економіко-правової тематики. Крім того, одержані результати можна застосовувати і в практиці викладання російської мови як іноземної студентам економічних і юридичних спеціальностей.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення дисертації та практичні висновки обговорювались на засіданнях кафедри загального і російського мовознавства Дніпропетровського національного університету. Вони були представлені на Міжнародній науково-практичній конференції «Викладання мов: нові методики та технології» (Харків, 2004), Міжвузівській науковій конференції «Питання історичного і сучасного словотвору слов'янських мов» (Дніпропетровськ, 2004), II Міжнародній науковій конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції «Текст і методика його аналізу» (Херсон, 2006); V Міжрегіональній конференції молодих учених і аспірантів «Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук» (Горлівка, 2007), III Міжнародній науковій конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2007), підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДНУ (2006, 2007).

Зміст дисертаційного дослідження відображено у 8 публікаціях, 5 із яких надруковано в спеціальних виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (253 найменування), списку джерел фактичного матеріалу (22 найменування). Обсяг тексту складає 192 сторінки, загальний обсяг роботи - 225 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

запозичення лексичний словотворчий номінація

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, окреслено науково-методологічні основи і методи роботи, наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Лінгвістичні основи дослідження найменувань осіб за родом діяльності в сучасній русистиці» визначається місце найменувань осіб за родом діяльності (НОД) в лексичній системі мови, виявляється співвідношення багатьох назв осіб з поняттями семантичного поля, лексико-семантичної або тематичної групи, словотвірної або лексико-семантичної категорії; розглядаються питання функціонально-стильової належності НОД та ступеня їх термінологічності.

Лексичні одиниці зі значенням особи є найважливішою особливістю словникового складу будь-якої мови. При семантичному підході частину словника, що репрезентує найменування осіб, можна розглядати як семантичне поле. Семантичне поле лексики, яке називає людину, представлене групами слів, що виділяються на основі предметно-логічного узагальнення, в багатьох випадках характеризуються деякими спільними для них власне мовними ознаками. До семантичного макрополя найменувань осіб як частина в ціле входить мікрополе найменування осіб економіко-юридичної сфери, що, своєю чергою, складається з різних підсистем, співвідносних як із лексико-семантичними, так і тематичними групами. Однією з таких підсистем, що вичленовується в цьому мікрополі, є велика кількість найменувань осіб за родом діяльності.

Категорія діяча займає центральне місце як у загальному СП найменувань осіб, так і в мікрополі «найменування осіб за родом діяльності». Сучасне розуміння найменування діяча досить складне, що є відображенням і найскладнішої та різнобічної діяльності людини, й ускладненого бачення людиною самої людини як суб'єкта діяльності. До категорії найменування діяча, якого у цьому дослідженні розглядаємо як істоту, що діє цілеспрямовано, належать найменування людей за професією (наприклад: следователь, фрахтовщик, охранник, маркетолог, инкассатор тощо), за різними видами трудової, у тому числі і непрофесійної діяльності (пор.: заявитель, свидетель, преступник, растратчик, прогульщик тощо). Фрейм професійного діяча може мати такі слоти: професія (адвокат, экономист, продавец, юрист), рід занять (торговец, хеджер), посада (директор, инспектор таможни, министр финансов), належність до відомства (чиновник, бюрократ), спеціальність (криминолог, бухгалтер-аудитор), кваліфікація (мастер), освіта (разнорабочий). На периферії професійної концептосфери знаходяться ті особи, трудова діяльність яких або основне заняття прямо не пов'язані з одержаною спеціальною підготовкою, спеціальною освітою, хоч і можуть передбачатися. Ідентифікація таких професійних суб'єктів може відбуватися на основі ознаки трудової діяльності чи роду заняття, які є основним джерелом прибутків і здійснюються в межах законодавства, тобто знаходяться у правовій площині. Останнє доповнення дозволяє, з одного боку, визначати категоріальну нішу таких найменувань, як предприниматель, частник, кустарь тощо, а з іншого - відмежувати їх від найменувань осіб, діяльність яких перебуває поза правовою сферою, наприклад: аферист, мошенник, спекулянт і под. Ознака легальності / нелегальності або законності / незаконності здійснюваної діяльності лежить і в основі поділу великої кількості імен непрофесійних діячів ЕПС російської мови на дві основні підсистеми: а) імена сторін економічних і правових суб'єктів: залогодержатель, истец, заявитель в страховании, индивидуальный инвестор; б) імена осіб, чия діяльність перебуває поза правовим полем: кидала, киллер, наперсточник, наркоторговец тощо.

Переважна більшість однослівних найменувань осіб за родом діяльності - слова похідні, що є підставою для визнання цієї категорії як словотвірної (Л.В. Бердник, І. Г. Дегтяр, Ж.А. Закупра, А.В. Мамрак та ін.). Підставою для такої характеристики у рецензованій роботі стала загальна класифікація найменувань осіб у сучасній російській мові, викладена О.А. Земською в монографії «Словообразование как деятельность». Відповідно до неї найменування осіб аналізованої номінативної сфери за характером мотивації, що визначає семантичну структуру похідного слова, поділяються насамперед на віддієслівні та іменні (відіменні). Далі відіменні найменування осіб поділяються на імена виконавця дії та імена активного впливу на предмет, яким протистоять найменування пасивних осіб (nomina patienis), «що діють з примусу». Підгрупа назв пасивних осіб в економіко-правовій сфері російської мови включає в себе різні за способом творення і семантикою одиниці, переважна більшість яких являють собою похідні номінації (назначенец, задержанный, застрахованный, интернированное лицо).

Найпродуктивнішим для аналізу категорії НОД варто визнати ономасіологічний підхід, згідно з яким до класу імен діяча належать непохідні імена, імена утворені не лише від дієслів, а й від іменників, а також численні складні назви. З точки зору процесу номінації такі одиниці беруть рівноправну участь у називанні дійсності.

Огляд спеціальної літератури, що стосується сутності терміна і специфіки термінотворення у різних галузях науки і сферах людської діяльності, дає нам підстави використовувати стосовно до аналізованої в цій роботі тематичної групи НОД поняття «термін» тоді, коли слово чи словосполучення є основною лексичною одиницею мови для спеціальних цілей (тут - підмов економіки та права). Специфічну особливість існуючої системи найменувань осіб ЕПС за родом діяльності у лінгвістичному плані складає неоднорідність цієї групи, що об'єднує як спеціальні, термінологічні номінації, так і найменування, що входять до сфери загальновживаної лексики. З огляду на це НОД ЕПС характеризується різним ступенем термінологізації. Згідно з О. І. Головановою, до імен із низьким рівнем термінологізації належать найменування, представлені як у терміносистемах, так і в загальнолітературній мові. Це, як правило, найменування масових загальногалузевих професій: инженер, менеджер, продавец тощо. Середній ступінь термінологізації мають НОД, що однозначно співвідносяться з економіко-правовою сферою (владелец акций компании, недобросовестный участник договора, непостоянный клиент банка). Високим ступенем термінологізації відзначені найменування, що мають вузькоспеціальний характер, не надто поширені, звичайно маловідомі: бухгалтер-контролер по исполнению сметы, главный финансовый директор корпорации тощо.

На периферії термінологічної системи знаходяться номінативні одиниці, що не є в певному значенні термінами, - прототерміни, терміноїди, предтерміни і квазітерміни. Крім термінів, у спеціальному спілкуванні використовуються також і одиниці професійної лексики (професіоналізми і жаргонізми), які фіксуються спеціальними словниками («бык», «медведь», «овца»; биржевик, правовик тощо). Для відмежування одиниць професійної лексики від термінів найефективнішим є використання в ролі основного критерію такий параметр комунікативної ситуації, як її формальність / неформальність.

Другий розділ «Дослідження найменувань осіб за родом діяльності в когнітивно-парадигматичному аспекті» присвячений виділенню й опису системних угруповань НОД досліджуваної сфери.

Системний характер словникового складу виявляється на різних рівнях мови: когнітивному - у належності найменувань до того чи іншого ярусу категорії; лексико-семантичному - у розподілі слів за певними семантично об'єднаними лексичними групами - лексико-тематичними парадигмами тощо. Індивідуальна семантика слова розкривається через його протиставлення іншим членам парадигм, до яких воно належить, за певними суттєвими ознаками.

З когнітивної точки зору категорія особи в економіко-правовій сфері являє собою складну ієрархічно організовану структуру, що включає сім рівнів: вищий (человек), метакатегоріальний (субъект₁ (у філософському значенні), лицо), категоріальний (физическое лицо), суперординатний (сторона, субъект₂, рабочий, работник, специалист, посредник тощо), базовий (адвокат, директор, брокер, маклер тощо), тематичний (коммерческий представитель, агрессивный инвестор, субъект торгового рынка, специалист по таможенному оформлению тощо), субтематичний (агент по продаже недвижимости, аффилированное лицо холдинговой компании). Для досліджуваної сфери релевантним є виділення категорії фізичних осіб, розмежування категорій фізичних осіб, розмежування категорій професійного і непрофесійного діяча, ідентифікація особи за допомогою понять «Сторона» і «Суб'єкт₂», здійснюваних на категоріальному рівнях. Говорити про належність найменувань особи до економіко-правової сфери можна, починаючи з базового рівня, остаточна ж ідентифікація належності концепту і його позначення до економіко-правової сфери російської мови відбувається на тематичному рівні.

Звертання до матеріалів лексикографічних джерел виявило значний шар неоднорідних у семантичному плані спеціальних лексичних одиниць зі значенням особи. Всього ми виділили 17 тематичних груп найменувань, що кваліфікують особу за найактуальнішою для економічної сфери ознакою, як, наприклад: «професійна діяльність у сфері економіки» (судовой маклер, бухгалтер-ревизор); «відношення до певних видів договорів, платежів, виплат, володіння цінними паперами» (векселедержатель, вкладчик, депозитор, заемщик); «відношення партнерства, суперництва» (потенциальный партнер, товарищ, соарендатор) тощо; і 3 тематичних групи НОД, що репрезентують економіко-юридичну сферу в галузі законності та правопорядку: 1) найменування осіб, що здійснюють охорону громадського порядку (законодатель, правовед, юрист-международник, адвокат защиты); 2) найменування осіб, що характеризуються непрофесійним ставленням до системи правоохоронних і судових органів (заявитель, истец, ответчик, информатор, осведомитель, понятой); 3) найменування осіб - порушників громадського порядку, правопорядку (нарушитель, преступник, жулик, аферист, дезертир, убийца, клеветник, вор, рэкетир, рейдер, взяточник, лжесвидетель тощо). Три відзначені тематичні групи містять 14 підгруп другого рангу поділу. У багатьох випадках НОД, віднесені до конкретної групи економічних або правових термінів, є спільними для обох сфер.

Однією з особливостей системної репрезентації номінативних одиниць у спеціальних сферах є їх здатність до утворення лексичних гнізд. Як продемонстрували наші дослідження, більше 1760 складних найменувань осіб розподіляються на 58 лексичних гнізд, наповнюваність яких складає не менше 10 одиниць. До складу найменувань, що очолюють гнізда, входять в основному одиниці метакатегоріального (лицо), суперординатного (рабочий, работник, специалист, посредник, руководитель, сторона, субъект₂) і базового рівнів. З 58 найменувань-вершин 38 належать до професійної сфери діяльності (агент, аудитор, брокер, инженер, инвестор, инспектор), а 24 - до непрофесійної (вкладчик, владелец, держатель). Таке співвідношення ще раз підтверджує значення найменувань професійних діячів серед інших різновидів найменувань осіб за родом діяльності у спеціальних концептосферах. Найбільш повно лексичні гнізда зі значенням особи-діяча ЕПС представлені у двомовних словниках. Тлумачні словники репрезентують близько третини усіх виявлених у лексикографічних джерелах складних НОД.

Аналіз понад 100 найменувань осіб - сторін договірних відносин у контексті логіко-понятійних опозицій та конкретних економіко-правових ситуацій дозволив виявити відповідні їм лексичні опозиції. Три основні логіко-понятійні опозиції, що характеризують економіко-правові відношення контрагентів, залежно від конкретних ситуацій репрезентуються 60 номінативними рядами, при цьому логіко-понятійній опозиції «той, хто дає - той, хто отримує» відповідають 40 номінативних опозицій (наприклад, ситуації «Дарування» відповідає номінативна опозиція даритель - одаряемый), опозиції «той, хто стягує - відповідач» - 6 («Протест векселя»: протестант, реквиерент - протестат); а опозиції «той, хто доручає - виконавець» - 14 номінативних рядів («Підряд»: заказчик - подрядчик). Розгалужена система номінацій у сфері економіко-правових відносин свідчить про безперечну важливість категорії діяча в аналізованій галузі.

У лексико-тематичній групі найменувань осіб за родом діяльності спостерігаємо семантичні явища, властиві словниковому складу мови в цілому, а саме: полісемію й синонімію. Багатозначні НОД складають близько 1% від загальної кількості найменувань. Поява кількох лексико-семантичних варіантів НОД пояснюється специфікою аналізованої концептосфери, що охоплює різні галузі як економіки, так і права. Основним, провідним типом розвитку нових значень тут є метонімія, частковим явищем якої є розширення або звуження вихідних значень. Найактивніше багатозначність у колі НОД розвивається в результаті метонімічного перенесення значення за формулою «найменування фізичної особи за родом діяльності - найменування юридичної особи за родом діяльності» (аволист - особа, що гарантує платежі по векселю, чеку або позову; банк, що гарантує платежі по векселю шляхом нанесення напису про аваль). Синонімічні ряди об'єднують НОД, які розрізняються своїм походженням (споконвічні та запозичені, пор.: аустеллер - сускриптер - акцептант - векселедатель) і структурою (прості й складні, прості й складені, синтаксичні синоніми, наприклад: грантор - грантодатель, доверенное лицо - агент - принципал; офис-менеджер - офисный менеджер). Спеціальні словники фіксують синонімічні НОД, що розрізняються і функціонально-стильовою належністю (нейтральні й розмовні (рекламист - рекламщик), нейтральні й професійно-жаргонні (биржевик, играющий на повышение - игрок на повышение - «бык») тощо). У цілому наявність синонімії свідчить, що система найменувань осіб ЕПС за родом діяльності перебуває у постійному русі.

У 3 розділі «Ономасіологічний потенціал основних способів номінації осіб за родом діяльності» розглядаються під кутом виявлення ономасіологічних особливостей найменувань осіб, утворені способом афіксації, складання, субстантивації та синтаксичного способу номінації; особлива увага приділяється запозиченню як джерелу поповнення найменувань осіб за родом діяльності ЕПС російської мови.

Активну роль у поповненні групи НОД ЕПС відіграє морфологічний словотвір, у якому найбільш актуальна афіксація, особливо суфіксальний спосіб. Залежно від частиномовної належності мотивуючого слова розрізняються суфіксальні відіменні та віддієслівні похідні НОД. Відіменні найменування особи, семантична структура яких побудована за загальною формулою «той, хто (невиражений предикат) + базова основа, зв'язана з предикатом», здатні передавати більш широкий спектр значень, ніж віддієслівні похідні, наприклад: «той, хто займається тим, що названо базовою основою» (оптовик, рекламист), «той, хто (предлагает, принимает, основывается на, получает право, работает на основании) + документ, названий мотивуючою основою» (арендатор, контрактник, чартист), «той, хто (работает, продает, занимается чем-л.) + локатив» (конторщик, таможенник тощо). Ономасіологічний базис як професійних, так і непрофесійних відіменних НОД частіше вказує на об'єкт. Віддієслівні найменування особи у своїй семантиці будуються за формулою «той, хто викликає дію, названу продукуючою основою» (охранник, осмотрщик, продавец).

Відіменні номінації ЕПС російської мови утворюються за допомогою 18 формантів, що характеризуються різною частотністю. Одні з них, такі як - ик/-ник/-овик, - чик/-щик, - ец/-овец/-енец, - ист, - тор/-атор/-итор, - ёр/-ер/-онер, - ант/-ент, беруть участь в утворенні професійних і непрофесійних найменувань осіб, а також імен-характеристик, що належать до різних ономасіологічних типів. Так із суфіксом - ик/-ник/-овик в аналізованій сфері формується 17 підтипів; із суфіксом - чик/-щик - 15;
- ант/-ент - 14; - ёр/-ер/-онер - 13; - ист - 12 і т.д. В утворенні віддієслівних НОД беруть участь 9 суфіксів: - чик/-щик/-льщик, - тор/
- атор, - тель, - ник, - ец/-лец, - ант/-ент, - ун, - л(а), - ач. Найпродуктивнішими з них є суфікси - чик/-щик/-льщик, - тель і - ник, за допомогою яких утворюються професійні та непрофесійні похідні, що належать до п'яти ономасіологічних типів.

Серед непрофесійних найменувань ЕПС, утворених суфіксальним способом, значна частина має оцінний характер, що пояснюється як специфікою їх семантики, так і сферами використання (неофіційне мовлення, розмовне мовлення).

Для досліджуваної мікросистеми найменувань префіксальний спосіб утворення в цілому нетиповий. В утворенні зафіксованих у спеціальних словниках префіксальних дериватів в основному беруть участь префікси со - (соарендатор, совладелец) і суб - (субпостановщик, субподрядчик).

Традиційним способом номінації осіб за родом діяльності в економіко-юридичній сфері є субстантивація (служащий, управляющий, безнадзорный, потерпевший). Складаючи в цілому нечисленну групу, субстантивні номінації в ЕПС є активною базою для утворення багатокомпонентних НОД.

Найбільші ономасіологічні можливості в колі складних НОД мають осново- і словоскладання (законоотступник, кредитозаемщик, грузополучатель); меншою мірою - суфіксально-складний спосіб (наследодатель, векселенадписатель). У російській мові останнім часом простежується тенденція до зростаючої кількості «аналітизмів» (складних назв, обидві частини яких є найменуваннями осіб: брокер-трейдер, делопроизводитель-плановик). Одночасно досить представницькою за кількістю номінацій, які входять у неї, все ще лишається група композитних найменувань осіб на - тель, перший компонент яких характеризує особу за об'єктом (сферою) діяльності. Складноскорочені назви осіб, зафіксовані спеціальними словниками, частіше за своїм характером є загальновживаними (турагент, бомж).

Найбільш універсальним способом номінації за родом діяльності в аналізованій концептосфері є синтаксичний спосіб, за допомогою якого утворюються складні (неоднослівні, багатокомпонентні) найменування осіб. Значну частину з них складають атрибутивні двокомпонентні конструкції. В аналізованій терміносфері переважають номінації, що містять у своєму складі узгоджений атрибут (75% від усієї кількості складних назв), що свідчить про виразно виявлену тенденцію до конкретизації, уточнення найменувань за різноманітними видовими ознаками, пов'язаними з професійною або непрофесійною діяльністю осіб чи їх оцінними характеристиками. Головну позицію в переліку ономасіологічних ознак, що виражаються залежними компонентами, займає ознака, яка вказує на спеціалізацію особи за відношенням до об'єкта (вексельный брокер, владелец товара, держатель займа). Показовим для аналізованої сфери є і той факт, що більше половини багатослівних найменувань являють собою модифікації прийменникової конструкції Ім._{наз. відм.} + прийменник + Ім. (агент по публикациям, менеджер по продажам, адвокат по делам о нарушении авторских прав).

У колі НОД, утворених лексико-семантичним способом практично відсутні деривати, що виникли у результаті метафоричного або метонімічного перенесення значень власне російських слів. Однак недостатність власних метафоричних номінацій у російській спеціальній лексиці ЕПС доповнюється буквальним перекладом відповідних англомовних найменувань. Основним, провідним типом розвитку спеціальних значень тут є розширення або звуження вихідних значень (продавець, покупатель як сторони угоди про купівлю-продаж).

Найменування, запозиченні із західноєвропейських мов, складають близько 30% однослівних одиниць спеціальної лексики зі значенням особи. Останнім часом значна частина запозичень надходить у терміносистеми економіко-правової сфери з американського варіанту англійської мови. Велика кількість іншомовних слів обумовлена як зовнішніми причинами (відкритістю сучасного суспільства для міжнародних контактів, посиленням зв'язків із зарубіжними країнами, переоцінкою суспільних цінностей), так і внутрішніми, мовними (наприклад, економією мовних засобів) потребами.

Зростання кількості запозичень-англіцизмів зі значенням особи за родом діяльності робить актуальними завдання, пов'язані з фіксацією та інтерпретацією цих одиниць спеціальними і загальними лексикографічними виданнями. Аналіз запозичених неологізмів зі значенням особи-діяча продемонстрував, що сучасна лексикографія досить оперативно реагує на зміни у словниковому складі російської мови останніх років, відображаючи найновіші запозичення у спеціальних словниках і словниках іншомовних слів. Лексикографічна практика репрезентації неологізмів відображає ступінь засвоєння запозичених найменувань осіб системою, що приймає, демонструючи широку варіантність цих одиниць на графічному й орфографічному рівнях. Багато запозичених НОД не засвоєні й семантично, що виявляється у варіантності їх визначень як у спеціальних словниках, так і в словниках, орієнтованих на широке коло читачів.

Специфічним способом номінації осіб за родом діяльності в економіко-юридичній сфері є калькування. У галузі номінації осіб-діячів переважають метафоричні кальки, переважною сферою поширення яких у галузі економіки та права в російській мові є професійний жаргон. Тому в спеціальних словниках найменування-кальки (частіше фразеологічні) звичайно беруться в лапки, що має свідчити про те, що ці НОД не одержали офіційного термінологічного статусу і поширення («ракетный ученый», «доктор компании», «торпеда»). Метафоричні однослівні кальки та кальки-фразеологізми доповнюють значний сектор когнітивного простору, репрезентуючи широкий спектр найменувань економічних діячів, багато з яких поки що відсутні, але можуть з'явитися у концепто- і терміносфері російської мови внаслідок запозичення.

У висновках систематизовано й узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є такі:

1. Лексико-тематична група найменувань людини за родом діяльності належить до найважливіших складників загального номінативного простору економіко-правової сфери російської мови. Позначення особи-діяча ЕПС являють собою численну групу найменувань мови, різноманітну за структурою і семантичними особливостями, що постійно поповнюється.

2. Частина словника, що репрезентує найменування осіб має польовий характер. У семантичне макрополе найменувань осіб як частина в ціле входить мікрополе найменувань осіб економіко-правової сфери, що складається з різних систем, співвідносних як з лексико-семантичними, так і тематичними групами. Однією з таких підсистем, що вичленовується в мікрополі, є велика кількість найменувань осіб за родом діяльності.

3. До категорії імені діяча належать, перш за все, назви людей за професією, за різними видами трудової, в тому числі й непрофесійної, діяльності. Найбільш продуктивним для аналізу категорії найменування осіб за родом діяльності є ономасіологічний підхід, відповідно до якого до класу імен діяча належать непохідні імена; імена, утворені як від дієслів, так і від іменників, а також численні складні назви.

4. Специфічну особливість існуючої системи НОД ЕПС у лінгвістичному плані складає неоднорідність цієї групи, яка об'єднує як спеціальні, термінологічні номінації, які характеризуються різним ступенем термінологічності, так і найменування, що входять у сферу загальновживаної лексики.

5. Проаналізована група найменувань осіб за родом діяльності являє собою цілісний системоупорядкований об'єкт, системність якого встановлюється як у когнітивному, так і в парадигматичному планах. З точки зору когнітивного підходу категорія особи в економіко-правовій сфері являє собою складну ієрархічно організовану структуру, що складається із семи рівнів. З лексико-семантичної точки зору загальний номінативний простір економіко-правової сфери об'єднує 20 груп найменувань, що містять 14 підгруп другого рангу поділу. У загальному корпусі аналізованих НОД спостерігаються такі семантичні явища, як полісемія і синонімія, властиві словниковому складу мови в цілому.

6. Поповнення словникового складу російської мови, його розширення найменуваннями осіб за родом діяльності здійснюється трьома основними способами: 1) за допомогою словотворчих ресурсів мови; 2) завдяки розвитку нового значення у відомих словах; 3) у результаті запозичення лексичних одиниць з інших мов.

До найпродуктивніших способів найменувань осіб за родом діяльності належить, поряд з афіксальним способом словотвору і словоскладанням, синтаксичний спосіб, за допомогою якого утворюється вузькоспеціальна термінологія субтематичного рівня.

Найбільш очевидним джерелом нових лексем зі значенням НОД в економіко-правовій сфері російської мови є запозичення (переважно з американського варіанта англійської мови). Аналіз запозичених неологізмів зі значенням особи-діяча показав, що сучасна лексикографія досить оперативно реагує на зміни у словниковому складі російської мови, відображаючи найновіші запозичення у спеціальних словниках і словниках іншомовних слів.

Перспективи подальшого вивчення мікросистеми найменувань осіб за родом діяльності в економіко-правовій сфері російської мови, а також у цілому семантичного поля найменувань людини, вбачаємо у виявленні зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на розвиток цієї частини словника, встановленні соціокультурних і культурно-мовленнєвих наслідків процесу запозичення, особливо інтенсивного в аналізованій сфері, виробленні рекомендацій для уніфікації та нормалізації новотворів в аналізованій групі.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Конопелькина Е.А. Система наименований лиц - сторон экономико-правовых отношений в современном русском языке / Е.А. Конопелькина // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». - 2004. - Вип. 10. - С. 139-151.

2. Конопелькина Е.А. Структурные типы наименований лиц в экономико-юридической сфере // Система і структура східнослов'янських мов: статті / Е.А. Конопелькина. - К.: Знання України, 2005. - С. 209-215.

3. Конопелькина Е.А. Новые иноязычные наименования лиц в экономико-правовой сфере русского языка / Е.А. Конопелькина // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». - 2005. - Вип. 11: В 2 т. - Т. 1. - С. 177-185.

4. Конопелькина Е.А. Структура категории наименований лиц в экономико-правовой сфере русского языка / Е.А. Конопелькина // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». - 2006. - Вип. 12. - С. 110-118.

5. Конопелькина Е.А. Nomina actoris в системе наименований лиц экономико-юридической сферы русского языка / Е.А. Конопелькина // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». - 2007. - Вип. 13: В 2 т. - Т. 1. - С. 168-177.

6. Конопелькина Е.А. Составные наименования лиц как показатель системной организации терминологии экономики / Е.А. Конопелькина // Питання історичного і сучасного словотвору слов'янських мов: міжвузів. наук. конф., 16-17 груд. 2004 р.: матеріали допов. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2004. - С. 46-47.

7. Конопелькина Е.А. Интерпретация заимствованных неологизмов-наименований лиц в лексикографических источниках (на материале экономической терминологии) / Е.А. Конопелькина // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: ІІ Междунар. науч. конф., 14-15 апр. 2005 г.: материалы докл. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 215-218.

8. Конопелькина Е.А. Структурно-семантические особенности nomina patientis в экономико-юридической сфере русского языка / Е.А. Конопелькина // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук: V міжрегіон. конф. молодих учених та аспірантів, 27 квітня 2007 р.: матеріали допов. - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2007. - С. 12-16.

Размещено на Allbest.ru