Емоційна лексика у сучасній німецькій мові: структура, семантика

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Манзій Андрій Михайлович

УДК 811.112.2'373.47

ЕМОЦІЙНА ЛЕКСИКА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Чернівці - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

частина мова емоційний лексика

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Кушнерик Володимир Іванович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, декан факультету іноземних мов, завідувач кафедри іноземних мов для природничих факультетів.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Іщенко Ніна Григорівна,

Національний технічний університет України “КПІ”, професор кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Дребет Віктор Васильович,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри німецької мови.

Захист відбудеться „_4_” грудня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. 5, ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано „_3_” листопада 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останні десятиріччя сучасна німецька мова зазнає активного впливу суспільних трансформацій. Особливо чутливою до цього процесу виявилася її лексико-семантична система, яка значно розширила ресурси своїх емоційно-експресивних засобів за рахунок запозичення з інших мов, професійних арго, соціолектів, неологізмів.

Природу мови можна глибше пізнати й адекватно пояснити лише з огляду на природу людини та середовища, в якому вона проживає. Останнім часом лінгвістика все більше зосереджує увагу на комунікативній ролі мови, функціональних можливостях її одиниць, зв'язках із ментальністю народу, соціальної групи, індивіда. Саме тому антропоцентричний підхід став визначальним у процесі вивчення передусім лексичного складу, оскільки слово посідає центральне місце в мові і тісно пов'язане з одиницями всіх інших мовних рівнів. Лексичний шар виступає не тільки засобом пізнання та репрезентації мовної картини світу, а й слугує для вираження багатоаспектної палітри емоцій, почуттів, оцінок, усього, що пов'язане з емоційно-психічною діяльністю людини.

У зв'язку з антропоцентричною спрямованістю сучасного мовознавства вчені все більше уваги приділяють саме емоційному фактору в мові, оскільки існування людини не можна уявити без вираження у повсякденному житті емоцій, вербалізованих і невербалізовних, засобами яких є різні рухи, міміка тощо.

Особливості вираження емоцій у мові були предметом дослідження багатьох мовознавців, серед яких: О. Бабушкін, Ш. Баллі, Е. Бедфорд, А. Вежбицька, О. Вольф, Є. Галкіна-Федорук, К. Дрегер, О. Еверт, В. Звєгінцев, М. Красавський, О. Леонтьєв, О. Лук, Н. Лук'янова, В. Маслова, В. Мелікян, О. Реформатський, В. Телія, В. Харченко, І. Худяков, В. Чабаненко, В. Шаховський, Ю. Щербініна. Найновішими досягненнями у вивченні способів вираження емоцій у мові можна вважати дослідження українських учених Н. Бойко, Л. Ставицької, німецьких лінгвістів І. Фішер, Н. Фріса та ін.

Актуальність теми. Незважаючи на визнання важливості емоційних чинників для вивчення мови, ця область дослідження залишається однією із маловивчених і складних. Відзначимо, що на даний момент лінгвісти приділяють увагу емоційній і емоційно-оцінній лексиці у площині мови і мовлення. Антропоцентричний підхід спонукає дослідників звертатися до опису лексики, яка виражає оцінку й емоції.

Отже актуальність дослідження має низку підстав: зростаючий інтерес до емоційної лексики, до категорії оцінки, її мовленнєвої реалізації підтверджує дискусійність питання.

Емоційна лексика є основним засобом вираження людських емоцій і складає значну частину в загальному обсязі лексики. Проте, до цього часу не розглядали емоційну лексику як окремий шар у лексичній системі сучасної німецької мови.

Не склалося достатньо повного уявлення про емотиви та їхній семантичний обсяг, семантичні типи, диференційні ознаки, функції, статус тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618). Тему дисертації затверджено вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 1 від 24 лютого 2005 року).

У рамках цієї теми в дисертації запропоновано авторськуу структуру вираження емоцій та емоційних станів у сучасній німецькій мові, встановлено кількісний та якісний склад емотивів, визначено шляхи набуття емоційності лексичними одиницями.

Мета дослідження полягає у розгляді емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови, з'ясуванні причин емоційної вмотивованості та простеженні можливих змін значення емотивів, у тому числі й емотивів-неологізмів, у встановленні класифікації семантичних типів емоційної лексики та виявленні засобів вираження емоційності іменників, прикметників, дієслів, у встановленні звукової символіки.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

* висвітлити стан вивчення проблеми емотивного компонента в лінгвістиці;

* здійснити інвентаризацію лексикографічного фонду емотивів (за вибірками зі словників сучасної німецької мови);

* установити структурно-типологічні характеристики емоційного вокабуляра, стилістичну специфіку (композиційну структуру, образну систему, тематику, символіку та походження образів);

* визначити сутність емотивів і описати їхні особливості в різних частинах мови;

* виявити словотвірні засоби утворення емоційної лексики, комбінаторні можливості композитів;

* охарактеризувати кількісно-якісні співвідношення емотивних лексичних одиниць із сучасних лексикографічних джерел, що репрезентують різні шари лексичного складу мови (літературний, розмовний, сленг, обсценізми);

* установити звукову символіку емотивів.

Об'єкт дослідження - емоційна лексика сучасної німецької мови.

Предмет дослідження - структурні, семантичні та функціональні особливості емотивів сучасної німецької мови, специфіка інтерпретації емотивно-кваліфікативних значеннєвих планів у лексикографічних джерелах.

Методи дослідження: описовий (характеристика та класифікація емоційної лексики); елементи методики експериментальної ідентифікації (визначення фонетичного значення на прикладі квазілексем), а також елементів квантитативного методу (статистичний аналіз отриманих експериментальних даних за допомогою критерію „чі-квадрат“).

Джерела фактичного матеріалу. Дослідження ґрунтується на матеріалах вибірки з 4-х тлумачних словників німецької літературної та розмовної мови (1. DUDEN. Deutsches Universalwцrterbuch; 2. PONS. Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache; 3. WAHRIG. Deutsches Wцrterbuch; 4. Langenscheidt. GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache). Проаналізовано близько 7 тисяч емотивних лексичних одиниць. Для верифікації отриманих даних використовувалися також інші лексикографічні джерела, наприклад, синонімічні та антонімічні словники, словники сленгу, обсценізмів (загалом 22 словники).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що уперше на широкому фактичному матеріалі комплексно розглянуто проблеми семантики і функціонування емоційної лексики сучасної німецької мови; обґрунтовано теоретичні засади витлумачення основних категорій, пов'язаних з емоційністю; визначено роль конотативного, денотативного та образного макрокомпонентів у формуванні емотивних значеннєвих планів лексичних одиниць; установлено склад, межі та специфічні ознаки емотивного лексичного шару; проаналізовано основні семантичні класи емотивів на основі їхньої семантико-типологічної характеристики; виявлено звукову символіку емотивних лексем.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути внеском у розгляд категорії емотивності й емоційності та їхніх співвідношень, в уточненні конотативного значення, його складників. Робота розширює уявлення про німецькомовну картину світу і, зокрема, про вираження оцінки носієм мови подій, вчинків осіб у межах культури і традицій німецького народу. Результати двох різних за своєю спрямованістю експериментів ще раз підтвердили достовірність теорії фоносемантики, що може стати поштовхом для подальших досліджень у цьому напрямі, зокрема, в теоретичних дослідженнях із лексичної семантики.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання і застосування у викладанні лексикології [розділи: „Значення слова“, „Семантична структура слова“] та стилістики німецької мови [розділи: „Стилістичне значення“, „Стилістичне забарвлення“], лінгвістичного аналізу художнього тексту, у читанні спецкурсів, проведенні спецсемінарів; а також, для написання курсових, дипломних і магістерських робіт; у лексикографічній практиці - для укладання та доповнення тлумачних або спеціальних словників субстандарту, для створення спеціальних психологічних тестів, методик, які досліджують особистість людини через її мову.

Особистий внесок дисертанта полягає в ґрунтовному описі й аналізі структурних і семантичних моделей емотивів сучасної німецької мови із застосуванням лінгвостатистичного і фоносемантичного методів дослідження, визначення шляхів набуття емотивності лексичними одиницями, у розробці класифікації емоційної лексики. Усі результати дослідження є узагальненням самостійної роботи дисертанта. У статті, яка написана у співавторстві, дисертанту належить ідея, добір та аналіз фактичного матеріалу, теоретичні засади й висновки, а також проведення статистичних підрахунків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації апробовані у доповідях на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету (2005 - 2008 рр.) та на 4-х міжнародних наукових конференціях: „Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу“ (Хмельницький, 2005), „Новости научной мысли - 2006“ (Дніпропетровськ, 2006), „Стратегические вопросы мировой науки - 2007“ (Дніпропетровськ, 2007), „Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес“ (Чернівці, 2007).

Публікації. Проблематику, основні положення, теоретичні та практичні результати дисертації висвітлено в дев'яти друкованих працях, з яких п'ять статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (1 - у співавторстві з науковим керівником), та в чотирьох тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (289 позицій), переліку лексикографічних джерел (37 найменувань), додатків, у яких наведено схематичну структуру емоційної лексики сучасної німецької мови, лексико-семантичні групи, кількісно-якісне співвідношення емотивів, інструкції й анкети для проведення експериментів (17 с.). Основний текст викладено на 186 сторінках, загальний обсяг дисертації - 230 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано його мету і завдання, охарактеризовано предмет, об'єкт, методи та джерела фактичного матеріалу, вказано на зв'язок теми дисертації з науковою проблематикою установи, у якій її виконано, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист; наведено дані щодо апробації результатів, зазначено кількість публікацій, які відображають особистий внесок дисертанта.

У першому розділі - „Теоретичні засади вивчення емоційної лексики“ - обґрунтовано емотивність та емоційність як основні категорії лексики й інших суміжних з ними категорій.

Як відомо, мову вивчають у всьому різномаїтті її функцій: комунікативній, апелятивній і експресивній або емотивній. Звернення до особистості в лінгвістичних дослідженнях не може обійтись без її ядерного аспекту - емоційного. Проблеми емоційної лексики на даний момент достатньо розроблені лінгвістами (Ю. Апресян, Н. Бойко, А. Вежбицька, Л. Ставицька, В. Шаховський), проте в німецькій лінгвістиці немає єдиної теорії щодо емоційності. Складність її утворення зумовлена вивченням прийомів і засобів вираження емоційності в мові.

Емоційна лексика передає емоційний стан мовця, його ставлення до ситуації, об'єкта і тільки після цієї функції реалізується інформативний складник.

У лінгвістиці існують дві теорії, де перша поділяє емотивний шар мови на: лексику емоцій (слова, предметно-логічне значення яких складає поняття про емоції) і експресивну лексику (емоційно забарвлені слова, які містять чуттєвий фон). Виділення двох типів емоційно забарвленої лексики враховує різну функціональну природу цих слів: лексика емоцій зорієнтована на об'єктивацію емоцій у мові на їхню інтерпретацію (номінативна функція), експресивна лексика призначена для вираження емоцій мовця й емоційної оцінки об'єкта мовлення (експресивна і прагматична функції). Друга ж теорія, яка була висунута порівняно недавно, заперечує цей умовний поділ і розглядає емоційно-експресивний вокабуляр мови як одне ціле - „емоційна лексика“. У запропонованій дисертаційній праці дотримуємось останньої теорії. У сучасних дослідженнях поряд із терміном „емоційна лексика“ активно вживаються й терміни „емотивна лексика“ та „емотиви“. Підставою для терміна „емотивна лексика“ може слугувати категорія емотивності, яка до цих пір має дискусійний характер, оскільки недостатньо вивченні відмінності емотивності від емоцій.

Емоції - це універсальна категорія, що перебуває на стику психології й мови. На лексичному рівні емоції трансформуються в емотивність, у зв'язку з чим емоція кваліфікується як категорія психологічна, а емотивність - як категорія мовна. Емотивність як інваріантна сема в лексичному значенні слова реалізується у двох антонімічних варіантах: „схвалення“ (позитивна емоційність) / „несхвалення“ (негативна емоційність).

Визначення сутності емотивів у мові передбачає дослідження іншого феномена, на якому вони ґрунтуються, - самих емоцій. У нашій роботі термін „емоція“ має узагальнене значення - це всі психічні переживання людини - афекти, почуття, стани. Вибір терміна „емоція“ зумовлений мовознавчою традицією, оскільки саме йому надають перевагу автори більшості наукових філологічних праць.

Для визначення належності тих чи інших лексичних одиниць до класу емотивів необхідно, на нашу думку, застосовувати два підходи: психологічний, за якого емоційність є властивістю суб'єкта (людини), та лінгвістичний, що припускає розгляд емоційності як властивості звукової одиниці. Із психологічного погляду емоційна вмотивованість лексики зумовлюється особистісною емоцією суб'єкта, яка виражається паралінгвістичними засобами (міміка, жести); лінгвістичне ж розуміння емоційності полягає в тому, що вона (умотивованість) притаманна самому слову і є невід'ємним компонентом його значення.

Наявність емотивного компонента в лексичному значенні є основним критерієм його належності до емотивів. Емотивний компонент - результат опосередкованого відображення взаємодії емоції та оцінки, емоції як психічного переживання суб'єктом свого ставлення до навколишнього світу й оцінки як результату цього процесу.

Загалом емоційна лексика сучасної німецької мови представлена такими категоріальними типами: іменники-емотиви, прикметники-емотиви і дієслова-емотиви. Емотиви різної категорійної належності утворюють адекватні семантичні класи, які складають основний фонд емотивного вокабуляра німецької мови: 1) лексичні одиниці з емоційним компонентом у денотативній частині значення (lieb, freundlich); 2) лексеми, у конотативному значенні яких емоційний компонент сполучений з іншими компонентами: а) лексеми з експресивним компонентом (ekelhaft, furchterregend); б) лексеми з образним компонентом (Schatz, Fuchs, Gans, Engel).

Підставою для адекватного аналізу емоційно-оцінної лексики є теорія лексичного значення слова і, зокрема, питання, пов'язані з визначенням самого поняття емотивного значення слова, семантичної структури слова, конотації та її компонентів.

Залежно від парадигматико-синтагматичних властивостей мовного знака конотація може бути або інгерентною, або адгерентною; вона, як правило, вторинна відносно денотативної частини значення; конотативна частина лексичного значення більш динамічна порівняно з денотативною. Конотація слова - комплексне утворення, яке потенційно містить емоційний, оцінний, експресивний, образний, стилістичний компонент.

До найбільш типових співвідношень конотаційних компонентів у семантичній структурі лексичного значення на рівні емотивності належать співвідношення емоційного й експресивного, емоційного та стилістичного, емоційного й образного. Емоційний та експресивний компоненти в значенні слова припускають існування один одного, водночас вони диференціюються за своїм змістовим наповненням, оскільки онтологічно походять від різних категорій на рівні реальної дійсності - „емоції“ та „експресії“. Змістове наповнення емоційного компонента складає вираження емоцій, почуттів; експресивного компонента - сила, виразність почуттів, переживань.

Дослідження дає підстави для висновку щодо недоцільності розгляду емоційного й оцінного компонентів як окремих, незалежних один від одного, елементів значення слова, оскільки вони є об'єктивним відображенням взаємодії емоції та оцінки на рівні реальної дійсності.

Емоційність може бути як елементом денотації, так і конотації слова. Методи її експлікації визначаються репрезентацією в семантичній структурі значення тих чи інших лексичних одиниць. Найбільш поширеним методом експлікації є метод опозицій, причому опозиції можуть утворюватися як на рівні слів (емоційно забарвлене слово протиставляється нейтральній або ж полярній мовній одиниці), так і на рівні семем у рамках семантеми однієї лексеми (денотативна семема протиставляється конотативній). Емоційний компонент характеризується семантичною гетерогенністю, яка проявляється, в основному, в різноманітності відображуваних ним типів емоцій та оцінок. Підставою для оцінки можуть бути когнітивні (інтелектуальні, логічні), психологічні, морально-етичні, естетичні, правові та інші критерії. Емоційні компоненти, представлені у значенні різних груп слів, диференціюються за своїм змістовим наповненням, джерелом якого є різноманітні емоції людини.

У другому розділі - „Типи емоційної лексики сучасної німецької мови“ -детально описано емоційну лексику за частинами мови; обґрунтовано поділ емотивів на основні лексико-семантичні групи, принципи категоріально семантичної типологізації; наведено кількісно-якісні співвідношення емотивних лексем, зроблено спробу обґрунтування існуючої диспропорції представлення емоцій у мові.

У лексико-семантичній системі сучасної німецької мови емоційна лексика представлена іменниками, прикметниками та дієсловами, які утворюють велику кількість різноманітних семантичних типів і підтипів (нечисленні прислівники в нашому дослідженні розглядались разом з прикметниками).

Здійснено інвентаризацію емотивів сучасної німецької мови на матеріалах вибірки з 4-х тлумачних словників німецької літературної та розмовної мови (1. DUDEN. Deutsches Universalwцrterbuch; 2. PONS. Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache; 3. WAHRIG. Deutsches Wцrterbuch; 4. Langenscheidt. GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Склад емоційної лексики за частинами мови на основі вибірок

	DUDEN	PONS	WAHRIG	Langenscheidt
Іменники	875	852	897	270
Прикметники	652	569	629	173
Дієслова	414	291	423	117
ЗАГАЛОМ	1941	1712	1949	560

Іменники-емотиви мають складну структуру семантичної типології, зумовлену різноманітністю їхнього семантичного складу і, передусім, різною ціннісною характеристикою, на якій ґрунтується їхній розподіл на групи. Вони відрізняються за об'єктами кваліфікації, основою та характером оцінки, яку вони виражають, неоднорідністю змістового навантаження, складним характером взаємозв'язків окремих типів емотивних семем у межах семантеми однієї лексеми.

Велика кількість і різноманітність семантичних розрядів, представлених емотивними субстантивами, підтверджується наявністю широкої мережі окремих підкласів, які утворюють певні емотивні мікросистеми (див. табл. 2).

Таблиця 2

Кількісно-якісні співвідношення іменників-емотивів (за вибірками зі словників DUDEN, PONS, WAHRIG, Langenscheidt)

ІМЕННИКИ	DUDEN	PONS	WAHRIG	Langenscheidt
	+	-	+	-	+	-	+	-
з кваліфікацією суб'єкта	за морально-етичною ознакою (Schelm, Heuchler, Protz)	24	109	27	91	31	112	9	31
	за емоційно-психологічною ознакою (Memme, Unke)	13	63	16	54	15	68	3	17
	за типом темпераменту (SpaЯkanone)	12	31	11	33	12	29	4	10
	за інтелектом (Esel, Talent)	12	64	20	58	14	67	7	20
	за зовнішністю (Schlampe, Puppe)	31	114	39	97	30	116	5	32
	за родом діяльності (Langfinger)	-	8	-	7	-	7	-	4
	за соціальною приналежністю (Penner, Bettler)	-	5	-	7	-	4	-	3
	за суб'єктивно-особистісною ознакою (Luder, Schmarotzer)	13	52	18	59	15	53	5	18
з кваліфікацією психічних станів	страх (Angst, Furcht, Schreck)	-	46	-	40	-	45	-	11
	гнів (Дrger, Grimm, Wut)	-	16	-	11	-	18	-	4
	любов (Liebe, Huld, Reiz)	13	-	8	-	14	-	5	-
	співчуття (Mitleid, Erbarmen)	6	-	5	-	6	-	3	-
	смуток (Trьbsal, Missmut)	-	19	-	18	-	18	-	7
	самотність (Einsamkeit)	-	15	-	12	-	16	-	4
	відчай (Demьtigung)	-	16	-	14	-	13	-	4
	щастя (Freude, Glьck, Jubel)	14	-	16	-	14	-	5	-
	надія (Vorfreude, Hoffnung)	7	-	8	-	8	-	4	-
	страх перед смертю (Todesangst)	-	8	-	6	9	-	2	-
з кваліфікацією характеру (Gutmьtigkeit, Scheu, Brutalitдt)	13	37	17	30	13	38	4	9
Інші види іменників (Geschwдtz, Gezдnk)	16	98	19	101	15	97	6	34
ВСЬОГО	174	701	204	648	196	701	62	208
	875	852	897	270

Відносне домінування іменників в емотивному корпусі сучасної німецької мови зумовлене низкою чинників. Так, іменники як одна з найбільших частин мови характеризуються більш раннім формуванням в онтогенезі. В ономасіологічному розумінні широта аксіологічного діапазону іменників дає їм змогу позначати найбільш значущі для людського життя поняття: предмет, якість, дія, що зумовлює їхню високу частотність використання у мові. Крім того, субстантивні лексеми мають великий афіксальний потенціал, який зумовлює їхнє чітко виражене семантичне, стилістичне та, головне, емотивно-аксіологічне варіювання. Завдяки своїй структурно-морфологічній рухомості вони можуть утворювати велику кількість похідних слів і композитів.

В емотивному вокабулярі сучасної німецької мови прикметники-емотиви представлено трьома великими блоками слів за наявністю певних рис характеру, зовнішністю та станом людини (див. табл. 3).

Таблиця 3

Кількісно-якісне співвідношення прикметників-емотивів (за вибірками зі словників DUDEN, PONS, WAHRIG, Langenscheidt)

ПРИКМЕТНИКИ з кваліфікацією	DUDEN	PONS	WAHRIG	Langenscheidt
	+	-	+	-	+	-	+	-
характеру	за морально-етичними якостями(bцse, schlau)	36	88	41	59	38	89	7	21
	за емоційно-психічними якостями (gnдdig, mutig)	26	63	28	58	24	68	7	23
	за інтелектом (beschrдnkt, einfдltig)	27	84	30	61	28	86	8	21
зовнішності	за фізичними ознаками (fett)	28	58	39	58	24	56	11	19
	за психологічнимии ознаками (grob, weichlich)	23	39	21	39	25	41	6	12
	за загально-оцінним значенням (toll, schrecklich)	29	34	26	28	26	31	7	9
емоційного стану	за емоційно-психологічним станом (traurig, froh)	10	28	13	27	8	19	2	4
	за інтелектом (wirr, verrьckt, verdreht)	8	9	8	9	15	18	4	4
соціального стану (lausig, mausearm, armselig)	13	17	16	14	15	18	4	4
ВСЬОГО	206	446	216	353	211	418	56	117
	652	569	629	173

Невелику кількість дієслів-емотивів порівняно з іменниками та прикметниками в емотивному вокабулярі сучасної німецької мови можна пояснити тим, що у сфері емотивної номінації дієслово не має такої великої сили та можливості кваліфікації, як іменники та прикметники, не відіграє тієї ролі в ономасіологічному процесі, яку мають емотивні субстантивні й ад'єктивні лексеми (див. табл. 4).

Таблиця 4

Кількісно-якісне співвідношення дієслів-емотивів (за вибірками зі словників DUDEN, PONS, WAHRIG, Langenscheidt)

ДІЄСЛОВА з кваліфікацією	DUDEN	PONS	WAHRIG	Langenscheidt
	+	-	+	-	+	-	+	-
видів діяльності	морально-етичної (betцren, begьtigen)	13	63	8	51	14	62	2	15
	інтелектуально-психологічної (narren, veralbern)	8	38	5	20	8	39	2	16
	психо-фізіологічної (nцrgeln, donnern)	11	45	5	18	12	46	2	7
	соціально-політичної (jagen, verfolgen)	-	8	-	7	-	7	-	2
	фізичної (saufen, feixen)	9	56	8	58	10	59	3	20
емоційного стану	емоційно-психічного (heulen, jammern)	11	61	7	53	12	63	4	18
	психо-фізіологічного (zittern)	8	42	4	25	8	41	2	17
дієслова з оцінкою поведінки (protzen, prahlen)	7	33	4	18	8	34	1	6
ВСЬОГО	68	346	41	250	72	351	16	101
	414	291	423	117

Установлено, що слова різних частин мови можуть мати як тотожний об'єкт, підґрунтя та статус їхньої оцінки, так і специфічні. До спільних об'єктів оцінок віднесено: риси характеру суб'єкта, стан суб'єкта, його діяльність, зовнішність і поведінку. Специфічні об'єкти оцінок представлено, насамперед, емотивними субстантивними предикатами, які разом зі згаданими вище об'єктами оцінки можуть кваліфікувати власне саму особу (індивіда), емоції та почуття, соціальні реалії; дієслівні предикати характеризують поведінку суб'єкта.

Під час кваліфікації суб'єкта згадують його характерологічні якості (морально-етичні, психологічні, інтелектуальні), функціональні (діяльність), зовнішні та соціальні (соціальний статус).

Репрезентація зовнішності суб'єкта здійснюється за допомогою різних фізичних параметрів: форма, розмір, колір, фізичні якості, в тому числі недоліки (Gehirnkasten, zornrot, knochig, plump, Bierbauch).

В емотивному вокабулярі сучасної німецької мови домінують лексеми з негативною оцінкою. Цей факт свідчить про те, що у кваліфікативній діяльності людини переважають достатньо чіткі ціннісні установки, позиції у ставленні до навколишнього світу, до соціуму, конкретних осіб, до самого себе, які вербалізуються за допомогою адекватних лексичних одиниць з позитивною або негативною оцінкою (див. табл. 5).

Таблиця 5

Процентні співвідношення емотивів з позитивною та негативною оцінкою (за вибірками зі словників DUDEN, PONS, WAHRIG, Langenscheidt)

	DUDEN	PONS	WAHRIG	Langenscheidt
	+	-	+	-	+	-	+	-
Іменники	20%	80%	24%	76%	22%	78%	23%	77%
Прикметники	32%	68%	39%	61%	32%	68%	32%	68%
Дієслова	16%	84%	14%	86%	17%	83%	14%	86%
ЗАГАЛОМ	23%	77%	27%	73%	24%	76%	24%	76%

У третьому розділі - „Засоби вираження емотивності у сучасній німецькій мові“ - розглянуто засоби вираження емотивності на лексичному, граматичному та фонетичному рівнях. З'ясовано вплив афіксації на емотивну вмотивованість слова. Здійснено опис проведених експериментів, наведено отримані результати, що також підтверджують наявність фоносемантики в емоційних лексемах.

Реалізація емоційних властивостей, закладених у семантиці різних частин мови, здійснюється за допомогою семантичних, стилістичних, граматичних і словотворчих засобів. Іменники, прикметники, дієслова можуть виражати емотивну оцінку, представлену у денотативній чи конотативній семі.

Граматичним засобом вираження емотивності у субстантивних лексемах може бути використання різних артиклів, наприклад: der Mensch (людина - без оцінки) та das Mensch (про жінку - негативна оцінка). З цією ж метою можуть використовуватися й різні форми множини, наприклад: das Ding - die Dinge (предмет, предмети - без оцінки); das Ding - die Dinger (непотріб - негативна оцінка).

Серед стилістичних способів, які реалізують емотивно-аксіологічні можливості іменників, виділяємо, перш за все, евфемізми (Trauerkloss), гіперболи (Berserker), порівняння (Maschine).

До найбільш ефективних словотворчих засобів, які слугують для вираження емотивно-аксіологічних можливостей слів різних частин мови, можна зарахувати афіксальні та напівафіксальні засоби. Обмеженість афіксальних засобів доповнюється, зазвичай, використанням необхідних афіксальних формантів, які властиві іншим частинам мови. У ролі напівафіксів найчастіше використовуються субстантивні лексеми. Загалом інтенсивне утворення напівафіксів з самостійних частин мови - характерна риса емотивного словотвору німецької мови.

Афіксальний засіб експлікації емотивності передбачає використання прикметникових префіксів: erz- (erzgescheit); un- (ungeil); ur- (urgemьtlich); дієслівних префіксів: an- (anschreien); an- (anschreien); auf- (aufbrausen); aus- (ausbrechen); ab- (abwertend); durch- (Durcheinander); ge- (Gequatsche); nach- (nachsagen); unter- (unterdrьcken); ьber- (ьberдngstlich); ver- (verliebt); un- (Unmensch); іменникових суфіксів: -keit/heit (Doofheit); -i (Nazi); -bold (Saufbold); -chen (Freundchen); -ei (Liebelei); -ian (Blцdian); -lein (Mдnnlein); -(l)er (SpieЯer); -ling (Drekling); прикметникових суфіксів: -ig (freudig); -los (mutlos); -isch (nдrrisch); -lich (дngstlich); -haft (fabelhaft).

Оцінні властивості лексичних одиниць різних частин мови реалізуються і через структурно-морфологічні властивості. Завдяки універсальному дериваційному потенціалу вони можуть як самі утворювати слова інших частин мови, так і бути похідними від лексем інших частин мови, що дає можливість, з одного боку, трансформувати емоційну оцінку з семантики базових слів, з іншого - використовувати їх як складники різноманітних композитів.

Субстантивні композити-емотиви ґрунтуються переважно на таких словотворчих моделях:

1) Sub. + Sub. ? Sub.: (Schweinehund, SpaЯkanone, Schafkopf);

2) Adj. + Sub. ? Sub.: (Schwachkopf, Blцdsinn, Grьnschnabel);

3) Sub. + Verb ? Sub.: (SpaЯmacher);

4) Adj. (Adv.) + Verb > Sub.: (Miesmacher, Schwarzseher);

5) Pron. + Verb. ? Sub.: (Selbstquдlerei).

Ад'єктивні композити мають такі структурні моделі:

1) Adj. + Adj. > Adj. (altklug, bitterkalt);

2) Sub. + Adj. ? Adj. (saublцd, zornrot);

3) Sub. + Part II. > Adj. (angstverzerrt);

4) Sub. + Part I. ? Adj. (herzzerreiЯend);

5) Verb + Adj. ? Adj. (zanksьchtig).

Можлива структурна модель для складних дієслів:

Adj. + Verb > Verb (totlachen)

Між емотивними лексемами, які належать до різних частин мови, існують різноманітні корелятивні зв'язки. Через подібність емоційно-аксіологічних потенцій вони здатні замінювати одна одну, наприклад: Angst - дngstlich, Freude - sich freuen - erfreulich; Dummheit - verdummen - dumm; Дrger - дrgern - дrgerlich. Найчастіше представлені кореляції між дієсловами та іменниками, між іменниками та прикметниками. Менш виражені кореляції між дієсловами та прикметниками зумовлені тим, що в дієсловах велику роль відіграють „динамічні компоненти значення“, тоді як прикметники вказують на статичні компоненти значення, не пов'язані з об'єктом.

Можливість взаємозаміни лексем різних частин мови можна пояснити тенденцією до мовної економії, яка виявляється в тому, що мовець не створює нових лексичних одиниць, а використовує вже наявні у вокабулярі мови слова, змінюючи лише їхню належність до певної частини мови, що уможливлює кваліфікацію будь-якого елементу: предмет / явище (Liebe) > ознака / якість (lieb) > дія (lieben).

Результати проведених експериментів підтверджують наявність у лексичних одиницях певних фонем, додавання морфологічних елементів до яких сприяє відповідному оформленню фонетичного тла й отриманню додаткових асоціативно-конотативних значень, що підтверджується й статистичними методами дослідження відповідних процесів у німецькій мові.

Унаслідок проведення експерименту зі штучними лексемами типу ПГП (приголосний - голосний - приголосний) нами отримано такі результати:

* [u:] c2 = 15,64 має позитивне забарвлення;

* [ ] c2 = 6,63 має позитивне забарвлення;

* [а] c2 = 6,42 має негативне забарвлення;

* [n] c2 = 6,57 має позитивне забарвлення;

* [?]c2 = 20,06 має позитивне забарвлення;

* [k] c2 = 4,05 має негативне забарвлення;

* [d] c2 = 5,59 має негативне забарвлення;

* [ts] c2 = 6,04 має негативне забарвлення;

* [t?] c2 = 5,07 має негативне забарвлення;

* [g] c2 = 7,04 має негативне забарвлення.

Таким чином, експериментальним шляхом з'ясовано наявність тісного взаємозв'язку між фонетичними якостями та асоціативними значеннями фонем. Згідно з отриманими експериментальним шляхом результатами, всі „негативні” приголосні в німецькій мові належать до однієї групи і мають такі спільні ознаки: зімкненість, білабіальність, дентальність, велярність.



ВИСНОВКИ

Цілеспрямоване вивчення лексико-стилістичних властивостей емотивів дало змогу зробити такі висновки:

1. Відсутність чітких визначень, термінів і структури у вивченні питань щодо емоційної лексики сучасної німецької мови дає підстави стверджувати, що дослідження емоцій у вокабулярі є актуальним, таким, що потребує дослідницьких зусиль, спрямованих на її вивчення, пояснення, обґрунтування.

Семантика емотивів поєднує денотативний та конотативний макрокомпоненти. Емотивний та оцінний компоненти не доповнюють денотативний макрокомпонент, а збагачують його додатковими значеннями.

2. На основі теорій про емоції, розроблених психологами К. Ізардом та Є. Ільїним, у дисертації запропоновано нову класифікацію мовного вираження емоцій та емоційних станів, яка передбачає поділ на групи з урахуванням частиномовних параметрів та семантично-стилістичних відтінків, відображених у ремарках до словникових статей: salopp - фамільярний, derb - грубий, vulg. - вульгарний, abwertend - зневажливий.

3. Емоційна лексика за своїми структурно-типологічними та стилістичними характеристиками ґрунтується на людському досвіді, причому йдеться не про знання окремого індивіда, а про світогляд нації, представлений у конкретній лінгвокультурі. Емоційний вокабуляр мови відображає культуру народу, його традиції, вірування, уявлення про світ. На прикладі емоційно-оцінних порівнянь, аналогій, метафор, у яких образи походять з казок, міфів і легенд, можна побачити систему цінностей конкретного соціуму. Запозичення з інших мов і новотвори так само ґрунтуються на нових традиціях, цінностях і відповідно позначають їх. Це стосується і набуття загальновідомими словами нових конотативних значень, які безпосередньо пов'язані зі змінами в культурі і системою цінностей народу, нації або ж окремого прошарку суспільства.

4. Вираження емотивності в лексиці може відбуватися не лише за рахунок лексичного значення, але і завдяки додаванню афіксальних засобів до нейтральних слів. Додаванням афіксів до емоційно вмотивованого слова може реалізовуватися підсилення основного значення (Schlampe - Schlamperei, Schwein - Schweinerei) або ж зміна полярності значення (Liebe - Liebelei, Kuss - Gekьsse).

Пріоритетними є зміни морфологічного складу існуючих у мові слів і лексичних основ. Такі зміни не випадкові, адже вони зумовлені наявністю у мові словотворчих моделей, тобто морфологічно-семантичних типів слів, за аналогією до яких утворюються нові лексичні одиниці. Усередині загальної моделі складних іменників виділяються не тільки повноскладові та частковоскладові з'єднання (складні слова з інтерфіксом чи без нього) і зміщення (злиття синтаксичних сполучень зі збереженням граматичного оформлення моделей), але й складні слова з початковими (ьber-, fein-, neid-) чи кінцевими елементами (-los, -ing, -bar, -lich), які можуть співвідноситися з різними частинами мови і навіть із одним спільним елементом (misslaunig, missmutig, misslich, misstдtig, missbrauchen, Missgestalt тощо). Процес історичного становлення лексичних одиниць дає змогу окреслити подальші словотворчі перспективи в мовній системі.

5. Дібраний фактичний матеріал засвідчив, що в лексиці сучасної німецької мови кількісно переважають лексеми з негативною оцінкою:

* за вибіркою з DUDEN - 76,91%;

* за вибіркою з PONS - 72,72%;

* за вибіркою з WAHRIG - 75,84%;

* за вибіркою з LANGENSCHEIDT - 76,07%.

Домінування негативного спектра у вокабулярі мови можна пояснити низкою причин. Предметом негативної семантичної деталізації стають, по-перше, життєво важливі, вагомі для людини в її повсякденній діяльності реалії; по-друге, певні якості, властивості, стани, види діяльності тощо, які не відповідають її уявленням про певну норму чи ідеал з морально-етичного, естетичного, інтелектуального та інших поглядів; по-третє, якості, стани, види діяльності суб'єкта, які часто трапляються, проте, зазвичай, не сприймаються окремими особистостями, як і соціумом загалом. Не можна також відкидати інші екстралінгвальні фактори впливу, адже сучасний етап суспільного розвитку характеризується трансформацією соціальної, економічної, культурно-освітньої та інших сфер життєдіяльності.

Домінування негативного емоційного спектра в мові має прямопропорційну залежність від співвідношення позитивного та негативного на рівні реальної дійсності, з одного боку, та від співвідношення позитивних і негативних емоцій (емоційних станів) у житті людини - з іншого. Причина чіткішої структурованості негативної емотивної семантики можна частково пояснити прагненням людини в негативному загальному виділити негативне конкретне, специфічне, індивідуальне, про що свідчить фіксація у словниках численних запозичень (crazy, freak), скорочень (Quot - Quadratidiot).

6. Для визначення повного спектра варіантів вираження емотивності в мові досліджено відібрані лексеми з погляду теорії фоносемантики. У результаті проведених двох абсолютно різних за принципом експериментів, досліджено звукосимволічні властивості представлених у вокабулярі мови лексем (на основі вибірки односкладових слів). Хоч результати першого експерименту підтверджували теорію звукового символізму у мові і, зокрема, в її емоційному вокабулярі, для верифікації отриманих даних проведено контрольний експеримент, який передбачав створення квазілексем типу ПГП (приголосний - голосний - приголосний), основою для яких послужили ті фонеми, для яких у попередньому експерименті виявились статистично значущі суми „чі-квадрат“. Штучно створені квазілексеми оцінювали, як і в першому випадку, носії мови. Результати контрольного експерименту дають підставу стверджувати, що, окрім семантики, емоційна лексема може мати ще і фонетичне значення. Можна припустити, що перші слова, які передавали емоції, базувалися на вигуках, які наслідували ревіння тварин, звуки природи тощо. Різкі (неприємні) чи лагідні (приємні) звуки ставали основою для створення слів, що полегшувало сприйняття та розуміння останніх. І хоч у процесі розвитку мови слово може втрачати первинне значення, воно залишає фонетичну вмотивованість - так зване латентне фонетичне значення. Може відбуватись і зворотний процес, коли фонетичний склад слова зумовлює появу нового асоціативного значення, тобто йдеться про вторинний звуковий символізм.

7. Серед перспективних напрямів подальшого дослідження емоційної лексики можна назвати: 1) дослідження звукосимволічного значення лексичних одиниць не лише в синхронічному, але й у діахронічному аспекті, що може дати відповідь на питання: чи властива фонемам зміна потенційного емоційного значення; 2) встановлення залежності між комбінаціями фонем і пов'язаного з цим емоційно-експресивної вмотивованості лексем (і особливо скорочень) у сучасній німецькій мові; 3) проведення подальших експериментів з носіями мови, використовуючи одно- і багатоскладові квазілексеми з одним емоційним звукосимволічним навантаженням, але з додаванням афіксів, які мають протилежне емоційне забарвлення. Мета експерименту - з'ясувати, який із засобів отримання емоційного значення (звукова символіка або афіксація) має більший потенціал.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Кушнерик В. І. Аналіз емоційно забарвленої лексики німецької мови (на основі вибірки зі словника DUDEN) / В. І. Кушнерик, А. М. Манзій // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Рута, 2005. - Вип. 266 : Германська філологія. - C. 159-167 (дисертанту належить ідея, добір та аналіз фактичного матеріалу, теоретичні засади й висновки, а також проведення підрахунків).

2. Манзій А. М. Емосемізми в соціокультурному спілкуванні (на прикладі нецензурної лексики німецької мови) / А. М. Манзій // Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу : зб. наук. праць / редкол.: С. С. Денисенко [та ін.]. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 105-107.

3. Манзій А. М. Співвідношення позитивно-оцінної та негативно-оцінної лексики сучасної німецької мови / А. М. Манзій // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 289 : Германська філологія. - С. 170-177.

4. Манзій А. М. Метафоризація емоцій у німецькі мові / А. М. Манзій // Материалы I Международ. науч.-практ. конф. [“Новости научной мысли - 2006”], (Днепропетровск, 1-15 ноября 2006г.), Т. 2. : Филологические науки. Психология и социология. - Днепропетровск: Наука и образование, 2006. - С. 79-81.

5. Манзій А. Концептуалізація емоцій у німецькій мові / Андрій Манзій // Буковинський журнал. - 2007. - № 1. - Чернівці, 2007. - С. 202-206.

6. Манзій А. Способи експлікації емоційно-забарвленої лексики у сучасній німецькій мові / Андрій Манзій // Буковинський журнал. - 2007. - № 2-3. - С. 205-211.

7. Манзій А. М. Класифікація емоційно-оцінної лексики сучасної німецької мови / А. М. Манзій // Материалы II Международ. науч.-практ. конф. [“Стратегические вопросы мировой науки - 2007”], (Днепропетровск, 15-28 февраля 2007г.), Т. 2. : Филологические науки. Психология и социология. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - С. 77-79.

8. Манзій А. М. Способи експлікації емотивно-ціннісних іменників у сучасній німецькій мові / А. М. Манзій // Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. [“Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес”], (Чернівці, 20-21 квітня 2007 р.) / М-во освіти і науки, Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2007. - С. 189-193.

9. Манзій А. До проблеми експресивності та емоційності лексики сучасної німецької мови / Андрій Манзій // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. В. В. Левицький. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 407 : Германська філологія. - С. 30-38.



АНОТАЦІЯ

Манзій А.М. Емоційна лексика у сучасній німецькій мові: структура, семантика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2008.

У дисертації вперше в українських дослідженнях з германістики найповніше досліджено емоційну лексику сучасної німецької мови, здійснено класифікацію кількісного фонду емотивів і охарактеризовано за частиномовним принципом, установлено структурно-типологічні характеристики емоційної лексики, стилістичну специфіку (композиційну структуру, образну систему, тематику, символіку та походження образів), описано особливості взаємозв'язку, що простежується між емоційною лексикою і національними факторами (культурою, традиціями, звичаями), з'ясовано вплив афіксації на емотивну вмотивованість слова. Виявлено комбінаторні можливості композитів емоційної лексики, встановлено кількісно-якісне співвідношення емотивів, експериментально підтверджено їхнє потенційне фонетичне значення.

Ключові слова: емоція, емотив, експресивність, конотація, семантика, мовна картина світу, фонетичне значення, фонетична вмотивованість.



SUMMARY

Manziy A.M. Emotional Vocabulary in the Modern German Language: structure, semantics. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in philology: specialty 10.02.04. - Germanic Languages. - Yurij Fedkovych Chernivtsi National University. - Chernivtsi. - 2008.

Dissertation provides the comprehensive research of emotional vocabulary for the first time in Ukrainian Germanic Studies. The quantitative structure of the emotional vocabulary was classified. The single parts of speech (noun, adjective and verb) were described. The structural-typological description of the emotional vocabulary and its stylistic specificity (composition structure, images, symbols and their origin) were established. Furthermore were described the correlation properties which exist between the emotional vocabulary and national factors (culture, traditions, native customs). The influence of the affixation on word emotional motivation was discovered. The combinatory variants of the emotional composites were singled out. The qualitative-quantitative ratio was discovered. Using experiments was verified and confirmed the potential sound symbolical sense of the emotional words.

Key-words: emotion, emotiv, expressivity, connotation, semantics, language world view, phonetical meaning, phonetical validity.



АННОТАЦИЯ

Манзий А.М. Эмоциональная лексика в современном немецком языке: структура, семантика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Черновицкий национальный университет ...