Об’єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

УДК 811.111'42

Об'єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Птушка Анастасія Сергіївна

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 3 жовтня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 27 серпня 2008 p.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

анекдот імплікація гендерний

АНОТАЦІЯ

Птушка А.С. Об'єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2008.

У дисертації запропоновано когнітивно-дискурсивний підхід до дослідження об'єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів. Обґрунтовано функціонування анекдоту як жанру гумористичного дискурсу; з'ясовано роль експлікації та імплікації у семантичному наповненні тексту анекдоту; розкрито лінгвокогнітивний механізм створення комічного ефекту на підґрунті поняття норми; виявлено лінгвостилістичні засоби створення комічного (гіпербола, іронія, метафора, метафоричне порівняння, оксиморон, повтор, контраст, клаймакс, каламбур на підґрунті полісемії/омонімії/парономазії або буквальної інтерпретації/трансформації фразеологізмів та ін); визначено основні прагматичні функції анекдоту: карнавалізації традиційних патріархальних гендерних еталонів з метою звільнення від соціально санкціонованих соціокультурних норм й, навпаки, регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими нормами; установлено гендерно специфічні поведінкові настанови, що містяться у текстах анекдотів.

Ключові слова: гендерний стереотип, анекдот, текст, жанр, норма, лінгвостилістичні засоби комічного, прагматичні функції анекдоту.

АННОТАЦИЯ

Птушка А.С. Объективация гендерных стереотипов в текстах англоязычных анекдотов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2008.

В диссертации предложен когнитивно-дискурсивный подход к исследованию объективации гендерных стереотипов в текстах англоязычных анекдотов. Обосновано функционирование анекдота как жанра юмористического дискурса, продукта речемыслительной деятельности игрового характера, характеризующегося юмористической тональностью, ориентированного на смеховую картину мира и реализованного в нерифмованном тексте малой формы, содержащем кульминацию, нацеленную на создание смехового эффекта.

Установлено, что гендерные стереотипы объективируются в текстах англоязычных анекдотов при взаимодействии эксплицитных и имплицитных смыслов. Особую роль играют гендерно маркированные номинации, функционирующие в качестве опор при прогнозировании разворачивания предметно-референтной ситуации.

Доказано, что комический эффект анекдотов есть следствием реакции настроенного на юмористическую тональность адресата на несогласованность между ожидаемым и актуализированным кульминацией анекдота развитием предметно-референтной ситуации. Причиной несогласованности является несоответствие актуализированной информации устоявшимся нормам: онтологическим, этологическим, лингвоэтологическим, логико-речевым, речевым или языковым.

Онтологические и (лингво)этологические нормы лежат в нелингвальной плоскости, но воплощены в тексте анекдота лингвальными средствами, принимающими участие в создании комического эффекта. Анекдоты, смеховой эффект которых связан с нарушением онтологических норм, тематизируют абсурдные/ нереальные/ фантастические ситуации, противоречащие общечеловеческим/ этнокультурным/ социумным или социально-групповым (в частности, гендерным или возрастным) представлениям о закономерностях бытия. Нарушение онтологических норм лежит в основе гиперболы, опирающихся на гиперболу иронии, метафоры и метафорического сравнения. Анекдоты, базирующиеся на нарушении (лингво)этологических норм, тематизируют ситуации, где актанты демонстрируют отклонение от морально-этических/ утилитарных норм поведения или пренебрегают принципами межличностной риторики, в частности, кооперации, вежливости и релевантности.

В соответствии с двумя аспектами дискурса - процессуальным и результативным - речевые нормы функционируют как собственно речевые и текстовые. Анекдоты, комизм которых основан на нарушении текстовых норм, отклоняются от структуры среднестатистического текста (повтор, клаймакс, контраст).

Логические нормы, регулирующие построение непротиворечивых высказываний, как правило, функционируют синкретично с речевыми нормами. На несоответствии логико-речевым нормам базируються такие лингвостилистические средства создания комического эффекта, как алогизм, оксиморон, диафора, амфиболия и каламбур, опирающийся на полисемию, омонимию и парономазию.

Несоответствие языковым нормам проявляется в каламбуре, основанном на буквальной интерпретации и трансформации фразеологизмов.

Несоответствие логико-речевым и языковым нормам находится на поверхностной плоскости комического, в то время как глубинная плоскость создается нарушением норм, лежащих в нелингвальной области: онтологических и (лингво)этологических. Именно на основе глубинного смысла анекдот исполняет две основных функции: карнавализации социальных ценностей патриархальных гендерных эталонов и регуляции социального поведения мужчины и женщины в соответствии с этими эталонами. Объектом карнавализации становятся и ценности альтернативной модели семейных отношений, предусматривающие смену гендерных ролей. Однако, карнавализация альтернативной модели, как правило, совмещается с регуляцией поведения индивида относительно традиционных гендерных эталонов.

Проведенный анализ выявляет количественную и качественную асимметрию в смеховой репрезентации природных, поведенческих характеристик и межличностных ролей мужчины и женщины. Количественная и качественная асимметрия взаимосвязаны: первая отражает наличие/отсутствие (абсолютная) или преобладание (относительная) анекдотов, отражающих те или иные свойства гендерных актантов; вторая - характер этих свойств и их оценку. Обнаруженная асимметрия отражает наиболее социокультурно значимые гендерно специфические требования к мужчине и женщине как членам лингвокультурного социума. В основе этих требований лежат традиционные гендерные эталонные роли ЗАЩИТНИКА-ДОБЫТЧИКА-КОРМИЛЬЦА и ХРАНИТЕЛЬНИЦЫ ДОМАШНЕГО ОЧАГА. Требования альтернативной модели гендерных ролей не являются объектом регуляции из-за ее маргинальности.

Ключевые слова: гендерный стереотип, анекдот, текст, жанр, норма, лингвостилистические средства комического, прагматические функции анекдота.

ABSTRACT

Ptushka A.S. Objectification of gender stereotypes in the texts of English canned jokes. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2008.

The dissertation presents a cognitive-discursive approach to researching objectification of gender stereotypes in the texts of English canned jokes. It defines a canned joke as a genre of humorous discourse; explains the role of explication and implication in building the semantics of a canned joke text; reveals the lingo-cognitive mechanism of creating the humorous effect on the basis of the notion of norm; investigates linguo-stylistic means that produce a humorous effect (hyperbole, irony, metaphor, metaphoric comparison, oxymoron, repetition, contrast, climax, pun based on polysemy/homonymy/paronomasia or literal interpretation/transformation of idioms, etc.); describes the main pragmatic functions of a canned joke: carnivalisation of traditional patriarchal gender etalons with the aim of release from socially sanctioned socio-cultural norms and, vice versa, regulation of men's and women's social behaviour in accordance with these norms; establishes gender specific behaviour patterns constructed in canned joke texts.

Key words: gender stereotype, canned joke, text, genre, norm, lingo-stylistic means of producing a humorous effect, pragmatic functions of a canned joke.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню об'єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.

Антропоцентрична функціональна парадигма, що в останній третині ХХ століття стала пріоритетною для гуманітарних досліджень, суттєво змінила уявлення про предмет і метод мовознавства, звернувшись до дискурс аналізу як інтегральної сфери вивчення мовленнєво-розумової діяльності людини з точки зору її форми, функції й ситуативної соціокультурної обумовленості (Н.Д. Арутюнова, Л.І. Бєлєхова, А.Д. Бєлова, О.П. Воробйова, О.М. Ільченко, В.І. Карабан, І.М. Колегаєва, В.В. Красних, О.С. Кубрякова, М.Л. Макаров, О.І. Морозова, М.М. Полюжин, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко, G. Brown, G. Yule, T.A. van Dijk, D. Schiffrin та ін.).

Утвердження функціональної парадигми створило усі необхідні теоретико-методологічні передумови для розвитку лінгвокультурологічних розвідок, що вивчають закономірності об'єктивації у дискурсі соціокультурного досвіду людини: знань, уявлень, переконань, упереджень, цінностей тощо, які лежать у підґрунті її концептуальної картини світу.

Особливий інтерес становлять дослідження гумористичного дискурсу, де серйозна (сакральна) картина світу протиставлена сміховій (профанній). Хоча сміхове розглядається як вторинне по відношенню до серйозного й спрямоване на його викривлення, це викривлення має конструктивну природу й становить собою форму рефлексії - діяльності людини, орієнтованої на пізнання самої себе. У цьому смислі сміхова картина світу близька до наукової: у скритому й глибинному плані сміх активно опікується істиною, не розрушає світ, а експериментує над світом і цим діяльнісно його досліджує (Д.С. Лихачов).

Центральне місце у будь-якій картині світу займає гендерна ідентифікація індивіда, що значною мірою здійснюється під впливом гендерних еталонів і стереотипів. З огляду на те, що, крім функції утвердження значущості тих чи інших цінностей на підставі їх карнавалізації (М.М. Бахтін), гумор виконує ще й регулятивну функцію (В.І. Карасик), гендерні стереотипи відіграють пріоритетну роль у формуванні соціокультурних уявлень про бажані чоловічі та жіночі якості й ролі. Відтак, особливої значущості набуває вивчення об'єктивації гендерних стереотипів у тексті анекдоту як основного жанру гумористичного дискурсу.

Анекдот вже був предметом розгляду в лінгвістичних студіях. Виявлено його суттєві жанрові (І.К. Архипов, А. Вежбицька, М.О. Гонтар, В.О. Дмитренко-Самохіна, В.І. Карасик, Ю.Є.Савченко, М.Ю. Федосюк, О.А. Чиркова, Т.В. Шмельова, О.Я. Шмельова, О.Д. Шмельов, Ю.В. Щурина) й текстові характеристики (М.С. Петренко, М.Т. Рюміна, С.А. Чугунова, S. Attardo, A. Koestler, P. McGhee, V. Raskin), прагматичний потенціал (К.Ф. Сєдов), історико-літературне коріння (Є. Курганов). З'ясовано особливості взаємодії вербальних та невербальних засобів у досягненні комічного ефекту (Г.Ю. Крейдлін, О.Я. Шмельова). Запропоновано різні типології анекдотів (В.І. Карасик, S. Attardo). Здійснено аналіз анекдотів як віддзеркалення соціокультурних цінностей (В.М. Дружинін та І.А. Савченко, Г.Г. Слишкін, С.О. Швачко, І.К. Кобякова). Описано лінгвокультурні особливості гумору на матеріалі англомовних анекдотів (В.І. Карасик). Розглянуто мовні механізми комічного в англомовному анекдоті (В.О. Дмитренко, А.Е. Левицький, І.К. Кобякова, S. Attardo, J.Ch. Chabanne, D. Сhiaro, W. Nash, V. Raskin). Предметом вивчення була гендерна концептосфера російськомовних анекдотів (Г.Г. Слишкін).

Проте, ще очікує висвітлення об'єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів з позицій функціональної парадигми, яка дає досліднику ефективний когнітивно-дискурсивний інструментарій аналізу, що дозволяє отримати якісно нові результати, зокрема встановити роль гендерних стереотипів у регуляції соціальної поведінки індивіда.

Актуальність теми дисертації визначається її функціональною спрямованістю, що знаходиться у відповідності з пріоритетними тенденціями сучасного мовознавства, орієнтованого на вивчення мовлення як складника людської діяльності й фактору регуляції соціальної поведінки людини; антропоцентризмом, пов'язаним, з одного боку, із розглядом лінгвістичних аспектів гумору як особливого виду людської діяльності в рамках сміхової картини світу, а, з другого, - залученням гендерного чинника, що відбиває найсуттєвіші фізіологічні, психологічні та соціокультурні характеристики людини; відсутністю лінгвістичних робіт, які б досліджували сміхову репрезентацію гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.

Це визначає необхідність дослідження й формулює його наукове завдання: здійснення когнітивно-дискурсивного аналізу об'єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.

Зв'язок з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов”, номер державної реєстрації 0106U002233, що розробляється на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Мета роботи полягає у розкритті специфіки мовної об'єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються конкретні завдання:

? дати визначення анекдоту як жанру гумористичного дискурсу;

? з'ясувати роль експлікації й імплікації у мовній сміховій репрезентації гендерних стереотипів;

? розкрити лінгвокогнітивну природу комічного ефекту досліджуваних анекдотів;

? виявити прагматичні функції, реалізовані анекдотами;

? установити гендерно специфічні соціально санкціоновані поведінкові настанови, що містяться у текстах анекдотів.

Об'єктом аналізу є тексти сучасних англомовних анекдотів, що відбивають гендерні стереотипи.

Предметом дослідження є мовні засоби сміхової репрезентації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів.

Методологічною основою дисертації є фундаментальні дослідження карнавальних та сміхових традицій Європи (М.М. Бахтін, А. Бергсон), що виявили амбівалентність світосприйняття, реалізовану в існуванні двох паралельних картин світу - серйозної (канонічної, сакральної) й сміхової (карнавальної, профанної) (С.Г. Воркачев, В.І. Карасик, Г.Г. Слишкін, М.Т. Рюміна, О.В. Сидоренко, О.І. Шейгал, А.Є. Слєпцова); теорія гри як особливого типу діяльності, заснованого на порушенні інтеріоризованих соціокультурних норм (Л. Вітгенштейн, А.Г. Козинцев, Й. Хейзинга); концепція жанрів М.М. Бахтіна та її сучасні інтерпретації, що тлумачать жанр як втілення апробованої й закріпленої традицією форми мовленнєвої діяльності у певному соціокультурному контексті (М.П. Брандес, В.В. Дементьєв, К.Ф. Сєдов, Г.Г. Слишкін) й відтак дозволяють розглядати анекдот як жанр гумористичного дискурсу і застосовувати для його вивчення інструментарій дискурс-аналізу; когнітивні підходи до тлумачення гумору, що пояснюють механізм створення комічного ефекту на базі когнітивних структур репрезентації знань про стереотипні ситуації (А.Д. Кошелев, М. Мінський, S. Attardo, P. McGhee, V. Raskin); лінгвокогнітивне трактування гендерних стереотипів і специфіки їх мовної об'єктивації (А.В. Кириліна, А.П. Мартинюк, С.О. Швачко).

Методологічна база дослідження уможливлює інтегративне використання традиційних та новітніх методів: контекстуально-інтерпретаційного аналізу - для опису лінгвостилістичних засобів створення сміхового ефекту; компонентного аналізу - для встановлення смислів одиниць мови, що взаємодіють у формуванні лінгвостилістичних засобів комічного; функціонально-семантичного аналізу - для виявлення прагматичних функцій, реалізованих досліджуваними анекдотами; методики когнітивно-дискурсивної інтерпретації, що спирається на імплікатури, експлікатури й пресупозиції дискурсу та дозволяє прогнозувати інференції адресата - для опису механізму інтерпретації тексту анекдоту; методики фреймового моделювання - для з'ясування когнітивних підвалин створення сміхового ефекту анекдоту; елементів кількісного аналізу - для виявлення кількісних співвідношень у мовній репрезентації чоловіка й жінки у текстах англомовних анекдотів.

Матеріалом дослідження слугували 7760 текстів сучасних англомовних анекдотів, що відбивають гендерні стереотипи, опублікованих у друкованих та Інтернет виданнях.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше здійснено когнітивно-дискурсивний аналіз текстів англомовних анекдотів, що відображають гендерні стереотипи. Це дало можливість: обґрунтувати функціонування анекдоту як жанру гумористичного дискурсу, з'ясувати роль експлікації та імплікації у семантичному наповненні тексту анекдоту; розкрити лінгвокогнітивний механізм створення комічного ефекту на підґрунті поняття норми; виявити лінгвостилістичні засоби створення комічного; визначити основні прагматичні функції анекдоту, зокрема функцію регуляції гендерно специфічної соціальної поведінки індивіда; установити гендерно специфічні поведінкові настанови, що містяться у текстах анекдотів.

Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

1. Англомовний анекдот є жанром гумористичного дискурсу: продуктом мовленнєво-розумової діяльності ігрового характеру, яка позначена гумористичною тональністю, орієнтована на сміхову картину світу й реалізована у неримованому тексті малої форми, що містить кульмінацію, націлену на досягнення сміхового ефекту.

2. Гендерні стереотипи об'єктивуються у текстах анекдотів експліцитно й імпліцитно. Експліцитні засоби залучають номінації, що позначають гендерних актантів тематизованої анекдотом предметно-референтної ситуації й відіграють роль опор у прогнозуванні її можливого розвитку, активуючи відповідні стереотипні уявлення у пам'яті адресата. Основна інформація щодо гендерних стереотипів має імпліцитний характер і виводиться адресатом у вигляді інференцій на підставі аналізу пресупозицій, що містяться у тексті анекдоту.

3. Сміховий ефект анекдоту обумовлений мотивованою ігровою настановою реакцією адресата на невідповідність актуалізованої інформації усталеним нормам: онтологічним, етологічним, лінгвоетологічним, мовленнєво-логічним та мовним. На лінгвокогнітивному рівні невідповідність усувається за допомогою контекстуалізації, тобто процедур узгодження конвенціональних значень мовних одиниць і смислів, що вони набувають у тексті анекдоту.

Відхилення від мовленнєвих (повтор, клаймакс, контраст), мовленнєво-логічних (алогізм, оксиморон, діафора, амфіболія, каламбур на підґрунті полісемії, омонімії й парономазії) та мовних норм (каламбур на основі буквальної інтерпретації й трансформації фразеологізмів) створює лише поверхневу площину комічного, у той час як його глибинна площина віддзеркалює відхилення від норм, що лежать у позалінгвальній царині: онтологічних (гіпербола, закорінені на гіперболі іронія, метафора й метафоричне порівняння) та (лінгво)етологічних. Саме глибинна площина комічного уможливлює виконання анекдотом його прагматичних функцій.

4. Розглянуті анекдоти виконують дві протилежні прагматичні функції: карнавалізації традиційних патріархальних та (значно рідше) альтернативних феміністських гендерних еталонів з метою звільнення від соціально санкціонованих соціокультурних норм й, навпаки, регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими нормами.

Регулятивна функція реалізується через формування у адресата негативного почуття-ставлення до тематизованого анекдотом гендерного актанта, що є об'єктом негативної естетичної/ телеологічної/ етичної або утилітарної оцінки як невідповідний гендерним еталонам або/та морально-етичним/ утилітарним нормам. Залежно від змісту анекдоту й емпатії адресата, це почуття-ставлення реалізується як несхвалення/ зневага/ презирство й імпліцитно орієнтує індивіда на корекцію поведінки у відповідності з еталонами/нормами, що гарантують соціальне схвалення.

5. Виявлена кількісна і якісна асиметрія у мовній сміховій репрезентації природних, поведінкових характеристик й міжособистісних ролей чоловіка та жінки відбиває найбільш соціокультурно значущі гендерно специфічні вимоги до представників англомовного соціуму чоловічої та жіночої статі. У підґрунті цих вимог лежать традиційні гендерні еталонні ролі ЗАХИСНИКА-ДОБУВАЧА-ГОДУВАЛЬНИКА й БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА.

Теоретична значущість дослідження визначається його внеском у теорію жанрів (обґрунтування статусу англомовного анекдоту як жанру гумористичного дискурсу), лінгвістику тексту (розробка нового підходу до аналізу тексту анекдоту на основі інструментарію когнітивно-дискурсивних методик), лінгвістичну концепцію комічного (виявлення лінгвокогнітивних механізмів створення комічного на основі різних типів норм), лінгвокультурологію та гендерні студії (встановлення культурно специфічних гендерних настанов, імплікованих текстами анекдотів).

Практична цінність дисертації обумовлена можливостями використання її результатів у підготовці теоретичних курсів зі стилістики англійської мови (розділ “Лексична стилістика”, “Синтаксична стилістика”, “Стилістична семасіологія”), у спецкурсах з лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики, гендерних студіях.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на IV Міжнародній студентській науковій конференції “Іноземна філологія. Пошук молодих” (Харків, 2005), IV Міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006), міжвузівській науковій конференції “Лінгвістика. Методика. Переклад” (Харків, 2006), I Всеукраїнському науковому форумі “Сучасна англістика: стереотипність і творчість” (Харків, 2006), VII Всеукраїнській науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у шістьох одноосібних статтях у фахових виданнях України і трьох тезах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи - 216 сторінок, обсяг основного тексту - 182 сторінки. Бібліографія містить 292 найменування, з них довідково-лексикографічних джерел - 13, та список джерел ілюстративного матеріалу, який налічує 22 позиції. Додатки містять 2 рисунки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано тему роботи, обґрунтовано її актуальність, зв'язок з науковими темами університету, з'ясовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну та положення, що виносяться на захист, визначено методологію і методику, встановлено теоретичну і практичну цінність роботи, наведено дані про апробацію та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічне підґрунтя аналізу об'єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів” обґрунтовано теоретико-методологічні підвалини дослідження, надано визначення анекдоту, встановлено його основні жанрові і текстові характеристики, місце у системі англомовних гумористичних жанрів, з'ясовано співвідношення експлікації й імплікації у сміховій репрезентації гендерних стереотипів у текстах досліджуваних анекдотів.

Розуміння мовленнєвого жанру як апробованої й закріпленої традицією форми мовленнєвої практики в певній сфері людської діяльності (М.М. Бахтін, М.П. Брандес, В.В. Дементьєв, К.Ф. Сєдов та ін.) дозволяє співвіднести його з дискурсом як мовленнєво-розумовою діяльністю людини в розмаїтті соціокультурних контекстів й розглядати як втілення цієї діяльності у контексті сміхового спілкування.

Гумористичний дискурс визначаємо як не обмежену інституціональними рамками мовленнєво-розумову діяльність, що спрямована на досягнення сміхового ефекту, позначена гумористичною тональністю, орієнтована на сміхову картину світу й реалізована в культурно специфічних моделях сміхової поведінки (В.І. Карасик).

Анекдот розуміємо як окремий жанр гумористичного дискурсу, фольклорний неримований твір малої форми, що містить кульмінаційний момент, спрямований на досягнення сміхового ефекту. Термін `анекдот' співвідносимо з англійським `joke' (жарт) як видове поняття з родовим, беручи до уваги ту обставину, що останній поширюється не лише на прозові фольклорні, а й також на літературні та римовані мовленнєві гумористичні твори, що залишаються поза нашою увагою, а також з `anecdote' (анекдот-бувальщина) - як родове поняття з видовим.

Жанрові характеристики анекдоту постають як результат тематичної, композиційної й стилістичної єдності. Стилістична організація анекдоту, втілена у співвідношенні наративних і експресивних елементів, створюється в результаті взаємодії теми і жанрової форми: тема задає інформативність і наративність, жанрова форма - фатичність і експресивність. Для анекдоту характерна трьохкомпонентна композиція, що, залежно від текстотипу (наративу, діалогу, репліки), може мати розгорнутий чи скомпресований вигляд (Т.В. Шмельова, М.Ю. Федосюк О.А. Чиркова, М.С. Петренко).

Якщо мовленнєвий жанр відбиває композиційну єдність дискурсивної дії, її смислове наповнення й можливість реалізації особистісних комунікативних інтенцій мовця, то текст анекдоту є носієм логічного й мовного смислу дискурсивної дії, що забезпечує її семантико-синтаксичну єдність. До основних механізмів репрезентації текстового аспекту анекдоту належать референція, експлікація й імплікація. Когнітивна обробка тексту анекдоту із визначенням комічного ефекту здійснюється на підставі механізмів інференції та контекстуалізації (М.С. Петренко, М.Т. Рюміна).

Референція постає як процедура об'єктивації комічної ситуації та її пропозиціональної форми, тобто співвіднесення компонентів тексту з предметно-референтною ситуацією. Експлікація та імплікація функціонують як два паралельних механізми, що забезпечують відносно збалансоване семантичне наповнення тексту анекдоту на основі, відповідно, буквальних конвенціональних смислів мовних виразів та небуквальних смислів, що не визначаються безпосередньо їх конвенціональною структурою (H.P. Grice).

Інференції становлять собою когнітивні операції, що здійснюються адресатом заради отримання вивідного знання на підставі інтерпретації пресупозицій, які містяться у тексті анекдоту, тобто імпліцитного компонента змісту висловлення, що забезпечує його істинність на підставі спільного фонду знань комунікантів (S. Levinson, R. Kevelson Р.С. Столнейкер, А. Бейкер, М.Л. Макаров, Ф.С. Бацевич та ін.).

Контекстуалізація об'єднує комплекс дій, здійснюваних адресатом з метою зняття різного роду неоднозначностей й невідповідностей, що виникають при взаємодії конвенціональних параметрів мовних одиниць і характеристик, що вони набувають в умовах певного контекстуального оточення:

уточнення референції: співвіднесення і коректування референтних зв'язків номінативної одиниці в мовній системі і в умовах конкретного контексту;

зняття лексико-граматичної полісемії й омонімії: диференціювання й ідентифікація лексико-семантичних варіантів багатозначних слів, а також синтагматична координація омонімічних форм у певному контексті;

компенсація еліпса: відтворення імплікованих семантико-структурних компонентів тексту;

прив'язка дейктичних виразів до ситуації: асоціювання займенникового компонента на основі ідентифікованих раніше референтних зв'язків (М.С. Петренко).

Гендерний стереотип розуміємо як історично обумовлене мінімізоване, типізоване уявлення, що склалося в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму, про фізіо-біологічні, емотивні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку (А.П. Мартинюк).

Експліцитні засоби мовної об'єктивації гендерних стереотипів у текстах анекдотів залучають номінації, що позначають гендерних актантів тематизованої анекдотом предметно-референтної ситуації й відіграють роль опор у прогнозуванні її можливого розвитку, активуючи відповідні стереотипні уявлення у пам'яті адресата. Так, номінація blonde активує стереотип дурної білявки; old maid - старої діви, що не може реалізувати своє бажання вийти заміж; bachelor girl - сучасної дівчини, що не хоче виходити заміж, ставлячи на перше місце кар'єру; lady-killer - ловеласа; self-made-man - успішного чоловіка, який усього добився самотужки тощо. Основна інформація щодо стереотипних характеристик актантів чоловічої та жіночої статі має імпліцитний характер і виводиться адресатом у вигляді інференцій на підставі аналізу пресупозицій, що містяться у тексті анекдоту або випливають із знання адресатом соціокультурної дійсності.

Наприклад, в анекдоті - Did you hear about the blonde who drove to the supermarket when she went into labour? She heard that they had free delivery номінація blonde активує в пам'яті адресата інференції, імпліковані пресупозиціями негативного стереотипу блондинки (примітивна, нетямуща, неадекватна тощо) й лінійне розгортання предметно-референтної ситуації відбувається у повній відповідності з цим стереотипом (вагітна блондинка відправляється у супермаркет, коли у неї починаються пологи, сплутавши безкоштовну доставку з безкоштовними пологами). Сміховий ефект анекдоту спирається на порушення мовленнєвих норм, зокрема неможливості реалізації більш ніж одного значення мовного виразу в конкретному контексті. Змістом контекстуалізації є подолання полісемічної неоднозначності, що лежить у підґрунті каламбуру (номінація delivery може означати як доставку, так і пологи).

Для текстів анекдотів, що об'єктивують гендерні стереотипи, характерне асиметричне співвідношення експлікації й імплікації та висока прагматична значущість імпліцитних компонентів. Останні, як правило, пов'язані з кульмінацією анекдоту, що створює сміховий ефект.

У другому розділі “Лінгвокогнітивна природа комічного ефекту англомовних анекдотів, що відбивають гендерні стереотипи” розкрито лінгвокогнітивну природу комічного ефекту англомовного гендерно маркованого анекдоту й встановлено лінгвостилістичні засоби, що беруть участь у його реалізації.

Інтеграція положень когнітивних теорій гумору, що спираються на поняття фрейму як структури репрезентації знань про стереотипні ситуації й пов'язані з ними очікування щодо властивостей їх актантів (М. Мінський, S. Attardo, P. McGhee, V. Raskin), приводить до висновку, що комічний ефект досліджуваних анекдотів є результатом реакції адресата на неузгодженість між очікуваним і реальним розгортанням предметно-референтної ситуації, відбитої текстом анекдоту, внаслідок невідповідності актуалізованої інформації усталеним нормам: онтологічним, етологічним, лінгвоетологічним, логічним, мовленнєвим або/та мовним (А.П. Мартинюк).

Анекдоти, сміховий ефект яких побудований на порушенні онтологічних норм, тематизують абсурдні, ірреальні або фантастичні ситуації, що суперечать загальнолюдським/ етнокультурним/ соціумним чи соціально-груповим (зокрема, гендерним або віковим) уявленням про закономірності буття, сьогоденним чи історичним фактам. Наприклад, саме спотворення історичних фактів створює сміховий ефект анекдоту A young lady who was fond of Shakespeare visited Stratford-upon-Avon and liked everything she saw there. When she reached the railway station, she looked round and exclaimed: “Oh! I think I like this most of all. Here the great master must have come to take the train to London just as I am doing!”, де наївна молода дівчина демонструє свою необізнаність, вважаючи, що в часи В. Шекспіра існувала залізниця.

Порушення онтологічних норм лежить у підґрунті лінгвостилістичних засобів гіперболи (No woman will ever be `ready in a minute') й закоріненої на гіперболі іронії (In a room of fifty couples it takes the average woman less than ten minutes to have analyzed the relationship between each couple in the room. She can see who's who, what's what and how they're all feeling), а також метафори (She's got a couple of double chins. Ripples on the ocean. Every time she talks she broadcasts over short waves) й метафоричного порівняння (What's the difference between a new husband and a new dog?- After a year, the dog is still excited to see you), що беруть участь у створенні сміхового ефекту аналізованих анекдотів.

Анекдоти, сміховий ефект яких спирається на порушення етологічних норм, тематизують ситуації, де актанти демонструють відхилення від усталених норм поведінки (як загальнолюдських, так і етнокультурних, соціумних, соціально-групових, зокрема, гендерних). Так, персонаж анекдоту On a rural road a state trooper pulled this farmer over and said, “Sir, do you realize that your wife fell out of the car several miles back?” To which the farmer replied, “Thank God, I thought I had gone deaf!” демонструє невідповідність як суперморальним нормам, а саме, максимі Слід любити ближнього, так і патріархальному маскулінному еталону, зокрема, символічній ролі ЗАХИСНИКА, згідно з якою чоловік мусить піклуватися про дружину, охороняти її. Очікуваною емотивною реакцією чоловіка, якому сповіщають, що його дружина випала з авто, має стати жах, переляк за її життя, прагнення прийти на допомогу тощо. Натомість, він висловлює задоволення з приводу того, що не справдилися його підозри щодо власної глухоти, натякаючи на надмірну балакучість дружини.

Анекдоти, закорінені на порушенні лінгвоетологічних норм, тематизують ситуації, де актанти не дотримуються принципів міжособистісної риторики, зокрема кооперації, ввічливості й релевантності. Наприклад, сміховий ефект анекдоту Wife: Have a look at the cake I decorated for my birthday party. Don't you think my sense of design is wonderful?” Husband (counting the candles): “Yes, but your arithmetic is terrible” є наслідком подвійного (експліцитного й імпліцитного) порушення принципу ввічливості: актант-чоловік, замість того, щоб продемонструвати прагнення до злагоди й запевнити дружину щодо її чудового смаку, вдається до експліцитного образливого зауваження стосовно її слабких знань математики, яке містить натяк на її немолодий вік, й відтак ставить під загрозу її самооцінку:

Відповідно двом аспектам дискурсу: процесу й продукту, мовленнєві норми функціонують як власне мовленнєві та текстові. Анекдоти, комізм яких пов'язаний з порушенням текстових норм, відхиляються від структури середньостатистичного тексту (повтор, клаймакс, контраст). Так, в анекдоті - Only cheese for lunch? - Yes, the cutlets caught fire and it spread to the apple tart so I had to take the soup to put it out комізм є наслідком клаймакса.

Оскільки логічні норми опікуються законами побудови несуперечливих висловлень, вони, як правило, діють синкретично з мовленнєвими. Невідповідність мовленнєво-логічним нормам лежить у підґрунті паралогічних риторичних прийомів. Зокрема, на порушенні логічного закону несуперечності, згідно з яким не можуть бути одночасно істинними певне судження і його заперечення, ґрунтуються лінгвостилістичні засоби алогізму (Bernie is a very wealthy man indeed. One day in June, he goes on holiday with his latest, much younger girlfriend, Sarah. As the days in the sun wore on, Bernie and Sarah began to talk about the differences in their ages and interests between them. Bernie asked, “If I lost everything, all my money, my mansion, my Rolls Royce, tomorrow, would you still love me, Sarah?” “Yes, darling,” said Sarah, “and I'd miss you too”) й оксиморона: (- What's a blonde's greatest fear? - Waking up asleep).

Сміховий ефект анекдотів, що містять діафору (- Last week a grain of sand got into my wife's eye, and she had to go to a doctor. It cost me three dollars. - That's nothing. Last week a fur coat got into my wife's eye and it cost me three hundred), амфіболію (A woman's mind is cleaner than that of a man's. She changes it more often) й каламбур, закорінений на полісемії (- Diana: Is the man your sister's going to marry rich? - Dick: Not much. Every time Mother talks about wedding. Father says, “Poor man!”), омонімії (A policeman spots a woman driving and knitting at the same time. Driving beside her, he shouts out of the window… “Pull over!” “No,” she shouts back, “a pair of socks.”), парономазії (A lady goes into a shop and says to the salesman, “I'd like a fur coat, please.” “What fur?” queried the salesman. “Why, to keep me warm, of course!”), є результатом порушення як логічного закону тотожності, згідно з яким всяке поняття і судження має бути тотожним самому собі, так і аксіоми мовленнєвих норм, що забороняє актуалізацію більш ніж одного значення одиниці мови в одному і тому ж контексті.

Порушення мовних норм у досліджуваних анекдотах переважно є наслідком каламбуру, закоріненого на буквальній інтерпретації або трансформації фразеологізмів. Наприклад, в анекдоті “A husband leads a dog's life,” said Mr. Allen. “That's right,” agreed Mrs. Allen. “He growls all day and snores all night” комізм базується на переосмисленні у буквальному значенні ідіоми to lead a dog's life/ жити `собачим життям', тобто тяжким і безрадісним: чоловік жаліється дружині на тяжку долю, а дружина навмисно інтерпретує вжиту ним ідіому у значенні поводити себе як собака: бурчати й хропіти.

Порушення мовленнєвих та мовних норм створює лише поверхневу площину комічного, у той час як глибинна площина закорінена у порушенні норм, що лежать у позалінгвальній царині: онтологічних або (лінгво)етологічних. Саме таке підґрунтя уможливлює виконання анекдотом двох основних функцій: карнавалізації усталених цінностей та регуляції соціальної поведінки через висміювання невідповідності актантів тематизованої предметно-референтної ситуації моральним та утилітарним нормам і/чи гендерним еталонам.

У третьому розділі “Мовна об'єктивація чоловічого та жіночого стереотипів у текстах англомовних анекдотів” здійснено аналіз мовної об'єктивації основних функцій досліджуваних анекдотів: карнавалізації усталених норм та регуляції соціальної поведінки, й встановлено систему гендерно специфічних поведінкових настанов, імплікованих змістом анекдотів.

У підґрунті функції карнавалізації лежить психологічне прагнення індивіда тимчасово звільнитися від соціальних табу, що регламентують його/її поведінку (М.М. Бахтін, А. Бергсон). Наприклад, анекдоти типу - It was thirty years ago today when I lost my wife - the only wife I've ever had. - That's too bad. I didn't know about that. It must be hard to lose your wife like that. - Hard? It's darn near impossible карнавалізують сімейні цінності, подаючи стосунки чоловіка й дружини у шлюбі як антагоністичні. Комізм тут створюється на підґрунті порушення лінгвоетологічних норм, а саме принципу релевантності, наслідком чого є зіткнення прогнозованої й непрогнозованої інтерпретації висловлення It must be hard to lose your wife like that (адресат інтерпретує його як вислів співчуття, а чоловік - як запитання про те, наскільки важко йому було позбутися дружини).

Регулятивна функція реалізується через формування негативного почуття-ставлення до тематизованого анекдотом гендерного актанта, що є об'єктом негативної естетичної/ телеологічної/ етичної або утилітарної оцінки як невідповідний гендерному еталону або/та морально-етичним/ утилітарним нормам. Залежно від змісту анекдоту й емпатії адресата, це почуття-ставлення реалізується як несхвалення/ зневага/ презирство й імпліцитно орієнтує його/її на корекцію поведінки у відповідності з еталонами/нормами, що гарантують соціальне схвалення. Наприклад, в анекдоті - Who did she marry? - She married Bill when she was engaged to Joe so she could have a place to entertain Sam актант-жінка є об'єктом негативної етичної оцінки як порушниця морально-етичних норм. Оцінка має імпліцитну природу: адресант виводить її на основі інтерпретації опису дій хтивої жінки, яка одночасно має трьох коханців, й формує негативне почуття-ставлення до неї. Висміювання хтивості жінки як властивості, невідповідної фемінінному еталону, орієнтує жінку на корекцію поведінки у відповідності з вимогами соціуму.

Проведений аналіз виявляє кількісну і якісну асиметрію у сміховій репрезентації природних, поведінкових характеристик й міжособистісних ролей чоловіка та жінки. Кількісна й якісна асиметрія пов'язані між собою: перша відбиває наявність/відсутність (абсолютна) або переважання (відносна) анекдотів, що віддзеркалюють ті чи інші властивості гендерних актантів; друга - характер цих властивостей та їх оцінку.

Абсолютна кількісна асиметрія пов'язана з відсутністю анекдотів, що тематизують відповідність чоловіка або жінки певним нормам: виключно чоловік висміюється за невідповідність максимам морально-етичних норм взаємодії (Не можна бути боягузом), життєзабезпечення (Слід трудитися), контакту (Не слід зловживати алкоголем), відповідальності (Слід нести відповідальність за свої дії), а також максимам утилітарних норм безпеки (Слід бути обережним), розсудливості (Слід піклуватися про своє здоров'я), у той час як жінка - за порушення максим суперморальних норм (Не можна бути хтивою), контакту (Не можна бути сварливою/ непередбачуваною/ надмірно цікавою/ видавати чужі секрети/ прилюдно демонструвати своє тіло), лінгвоетологічних норм (Не слід бути балакучою/ Слід вислухати точку зору співбесідника).

У межах міжособистісних ролей чоловік є об'єктом висміювання за фінансову неспроможність, низький соціальний статус, небажання трудитися для забезпечення сім'ї й намагання перекласти цей обов'язок на дружину як невідповідний еталонній ролі ЗАХИСНИКА-ГОДУВАЛЬНИКА, а дружина - за невміння господарювати й намагання перекласти цей обов'язок на чоловіка як невідповідна ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА.

Відносна кількісна асиметрія виражена у переважанні анекдотів, що тематизують жіночу непривабливість та старість, невідповідність жінки морально-етичним, а чоловіка - утилітарним нормам; виражають чоловічу точку зору щодо сімейних стосунків; окремим її проявом є той факт, що міжособистісна роль ТЕЩІ переважно подана через відношення до неї ЗЯТЯ.

Якісна асиметрія пов'язана з низкою лінгвокультурних фактів, виявлених на підставі аналізу пресупозицій досліджуваних анекдотів. У відображенні природних параметрів має місце протиставлення інтелектуальних здібностей жінки красі як взаємовиключних властивостей; протиставлення жіночого інтелекту чоловічому в межах опозиції дилетантка :: експерт у суспільній сфері при переважно низькій оцінці інтелекту чоловіка жінкою у сфері сімейних стосунків; оцінка чоловіком жінки на підставі її зовнішньої привабливості й жінкою чоловіка, виходячи з його матеріального статусу.

У відображенні поведінкових характеристик жінка переважно стає об'єктом морально-етичної оцінки, яка ґрунтується на інтересах соціуму, а чоловік - утилітарної оцінки, яка заснована на інтересах індивіда, переважно, чоловіка; одна і та ж стереотипна якість стає об'єктом морально-етичної або утилітарної оцінки залежно від того, якій статі вона приписувана: хтива жінка оцінюється на підставі морально-етичних норм взаємодії, а хтивий чоловік - утилітарних норм розсудливості.

Якісна асиметрія пов'язана також і з пресупозиціями, що лежать у підґрунті негативної оцінки шлюбу чоловіком і жінкою: для чоловіка вона визначена відповідальністю, що передбачає роль ГЛАВИ СІМ'Ї й труднощами у встановленні контролю над дружиною через такі приписувані їй стереотипні якості, як домінантність, впертість, сварливість, непередбачуваність, а для дружини - втратою романтизму кохання й уваги чоловіка.

Знайдена кількісна та якісна асиметрія відбиває найбільш соціокультурно значущі гендерно специфічні вимоги до чоловіка й жінки як членів англомовного соціуму. У підґрунті цих вимог лежать традиційні гендерні еталонні ролі ЗАХИСНИКА-ДОБУВАЧА-ГОДУВАЛЬНИКА й БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА.

ВИСНОВКИ

Застосування новітніх когнітивно-дискурсивних методик дозволило здійснити аналіз мовної сміхової репрезентації гендерних стереотипів у анекдоті як жанрі англомовного гумористичного дискурсу й виявити їх регулятивну природу, спрямовану на формування соціально санкціонованих гендерно специфічних моделей поведінки.

Англомовний анекдот постає як жанр гумористичного дискурсу: продукт мовленнєво-розумової діяльності ігрового характеру, позначеної гумористичною тональністю, орієнтованої на сміхову картину світу й реалізованої у неримованому тексті малої форми, що містить кульмінацію, спрямовану на досягнення комічного ефекту. Термін `анекдот' співвіднесений з англійськими `joke' (жарт) як видове поняття з родовим та `anecdote' (анекдот-бувальщина) - як родове поняття з видовим.

До основних механізмів репрезентації текстового аспекту анекдоту належать референція, експлікація й імплікація. Когнітивна обробка тексту анекдоту із визначенням комічного ефекту здійснюється на підставі механізмів інференції та контекстуалізації. Інференції є когнітивними операціями, що здійснюються адресатом для отримання вивідного знання на підставі пресупозицій, що містяться у тексті анекдоту й відбивають світобачення представників англомовної лінгвокультури. Прагматичний успіх розказування анекдоту передбачає невдачу в прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації адресатом. Контекстуалізація об'єднує комплекс дій, здійснюваних адресатом з метою зняття невідповідності, що виникає при взаємодії конвенціональних значень мовних одиниць і характеристик, що вони набувають в умовах певного контекстуального оточення.

Гендерний стереотип розуміємо як історично обумовлене мінімізоване, типізоване уявлення, що склалося в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму про фізіо-біологічні, емотивні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а еталон - як уявлення про властивості, що є бажаними/небажаними для індивіда

Гендерні стереотипи об'єктивуються у текстах англомовних анекдотів за взаємодії експліцитних та імпліцитних смислів. Особливу роль відіграють гендерно марковані номінації, що функціонують як опори у прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації.

Комічний ефект досліджуваних анекдотів є результатом реакції налаштованого на гумористичну тональність адресата на неузгодженість між очікуваним й актуалізованим кульмінацією анекдоту розвитком предметно-референтної ситуації. Причиною неузгодженості є невідповідність актуалізованої інформації усталеним нормам: онтологічним, етологічним, лінгвоетологічним, логічним, мовленнєвим або мовним.

Онтологічні, етологічні та лінгвоетологічні норми лежать у позалінгвальній площині, але втілені у тексті анекдоту лінгвальними засобами, що беруть участь у створенні комічного ефекту. Відповідні анекдоти тематизують абсурдні, ірреальні або фантастичні ситуації, що суперечать загальнолюдським/ етнокультурним/ соціумним або соціально-груповим (зокрема, гендерним або віковим) уявленням про закономірності буття (порушення онтологічних норм лежить у підґрунті задіяних в аналізованих анекдотах лінгвостилістичних засобів гіперболи й закорінених на гіперболі іронії, метафори й метафоричного порівняння); ситуації, де актанти демонструють відхилення від морально-етичних або утилітарних норм поведінки; ситуації, де актанти нехтують принципами міжособистісної риторики, зокрема кооперації, ввічливості й релевантності.

Відповідно двом аспектам дискурсу: процесу й продукту, мовленнєві норми функціонують як власне мовленнєві та текстові. Анекдоти, комізм яких пов'язаний з порушенням текстових норм, відхиляються від структури середньостатистичного тексту (повтор, клаймакс, контраст).

Оскільки логічні норми опікуються законами побудови несуперечливих висловлень, вони, як правило, діють синкретично з мовленнєвими. Невідповідність мовленнєво-логічним нормам лежить у підґрунті задіяних у досліджуваних анекдотах алогізму, оксиморона, діафори, амфіболії й каламбуру, що спирається на полісемію, омонімію й парономазію.

Невідповідність мовним нормам зареєстрована на фразеологічному рівні й пов'язана з буквальною інтерпретацією й трансформацією фразеологізмів, що лежать у підґрунті каламбуру.

У переважній більшості випадків невідповідність мовленнєво-логічним та мовним нормам створює лише поверхневу площину комічного, у той час як глибинна площина закорінена у порушенні норм, що лежать у позалінгвальній царині: онтологічних або (лінгво)етологічних. Саме на підґрунті глибинного смислу анекдот виконує дві основні функції: карнавалізації традиційних патріархальних гендерних еталонів та регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими еталонами. Карнавалізації підлягають і цінності альтернативної моделі сімейних відносин, що передбачає зміну традиційних ролей. Проте, карнавалізація альтернативної моделі, як правило, поєднується з регуляцією поведінки індивіда стосовно традиційних гендерних еталонів.

Проведений аналіз виявляє кількісну і якісну асиметрію у сміховій репрезентації природних, поведінкових характеристик й міжособистісних ролей чоловіка та жінки. Кількісна й якісна асиметрія пов'язані між собою: перша відбиває наявність/відсутність (абсолютна) або переважання (відносна) анекдотів, що віддзеркалюють ті чи інші властивості гендерних актантів; друга - характер цих властивостей та їх оцінку.

Знайдена кількісна та якісна асиметрія відбиває найбільш соціокультурно значущі гендерно специфічні вимоги до чоловіка й жінки як членів англомовного соціуму. У підґрунті цих вимог лежать традиційні гендерні еталонні ролі ЗАХИСНИКА-ДОБУВАЧА-ГОДУВАЛЬНИКА й БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Вимоги альтернативної моделі гендерних ролей не є об'єктом регуляції через її маргінальність.

Перспективи дослідження вбачаємо у застосуванні розробленої методики аналізу до вивчення інших жанрів англомовного гумористичного дискурсу, з'ясуванні типологічних особливостей інших гумористичних жанрів, студіюванні англомовних гумористичних текстів з точки зору теорії інтертекстуальності, виявленні механізмів створення комічного у міжтекстовій взаємодії.