Сутність англомовного медіа-дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу)

На конструювання референтів у зв'язку з позиціями учасників подій указують неозначені іменні фрази з незлічуваними, збірними та злічуваними іменниками в однині або множині. Завдяки зв'язку їхньої семантики з перцептивними відношеннями МАСА - МНОЖИНА - ЗЛІЧУВАНІСТЬ - ОБ'ЄКТ, котрі відбивають досвід візуального розшарування сукупності предметів, до якої наближається людина, ці іменники імплікують різну відстань референтів від суб'єктів сприйняття. Так, незлічувані субстантиви, співвідносні з МАСОЮ, утвореною внаслідок злиття об'єктів у єдине ціле, відбивають наявність певної дистанції між спостерігачем і референтом. Наприклад, незлічувана форма іменників shell and gravel у реченні The wheels of our car crunch on shell and gravel as we back up to the beach on Puget Sound (Newsweek 1.05.2000) вказує на те, що пасажири автомобіля сприймають черепашки та гравій на поверхні пляжу як недиференційовану масу. Злічувані іменники в множині та збірні субстантиви, співвідносні з образ-схемою МНОЖИНА, імплікують такий ступінь віддалення, який дозволяє спостерігачеві диференціювати велику кількість об'єктів або їхні сукупності, що відображено в узагальненому змісті певних висловлень, наприклад, у повідомленні про людей, які марнують гроші на непотрібні ліки - People may be wasting their money by buying over the counter cough mixture (The Guardian 8.02.2002). Сполучення іменників із числівниками першого десятка спирається на образ-схему ЗЛІЧУВАНІСТЬ, яка подає референти в наближеній перспективі, пов'язаній із можливістю одночасної диференціації кількох об'єктів, наприклад, двох нападників у заголовку Two jailed for attack on barrister (The Times 13.01.2006). Значення іменників в однині співвідноситься з образ-схемою ОБ'ЄКТ, яка імплікує близьку відстань, коли людина зосереджується на окремій сукупності предметів або на одному з них, напр., A man of 19 was seriously ill in hospital after a gang of youths drove their car into a queue of youngsters (The Times 21.08.2000). Іменування в наведеному прикладі чоловіка неозначеним іменником a man, співвідносним з образ-схемою ОБ'ЄКТ, а групи хуліганів та черги - збірними субстантивами a gang та a queue, пов'язаними з МНОЖИНОЮ, створює ефект віддалення від ситуації. На конструювання референтів за рахунок трансформації базових концептів указують артиклеві власні назвами з атрибутами: означені форми підкреслюють тривалість змін, а неозначені варіанти акцентують короткотермінові стани учасників подій. Так, означений антропонім the aging Chirac імплікує поступовий процес старіння Жака Ширака, а неозначена фраза a bleeding Michael Henning - нетривалість кровотечі, яка виникла в учасника події.

Співвіднесення створених референтів здійснюється в медіатекстах дейктичними одиницями. Зазвичай призначені для вказування на компоненти ситуації (К.Бюлер, В.О.Плунгян, А.А.Уфімцева, Ch.Fillmore), ці одиниці набувають у медіа-дискурсі емфатичної, контраcтивної та композиційної функцій внаслідок переорієнтації, пов'язаної зі зміною категоріальної семантики, синтаксичного та прагматичного призначення мовних одиниць (А.Е.Левицький). Емфатичну функцію солідаризації автора з аудиторією та виокремлення впливових суспільних груп населення виконує займенник we, а дейктик now оформлює члени речення, які виділяють референти або акцентують увагу читача на їхніх властивостях. Так, у реченні He was inspired by European and American forerunners like Ryanair and Southwest and their now familiar model of flying without frills (Newsweek 18.07.2005) дейктик now сполучається з означенням familiar, яке наголошує на відомій читачам моделі подорожування літаком без зайвих послуг. Контрастивна функція займенника we виявляється в протиставленні суспільних груп, а дейктик now відбиває стани референтів на різних етапах розгортання подій, напр., Rudy had said earlier in the day that he needed “space”. Now he had plenty (Newsweek 22.05.2000). У медіа-дискурсі дейктик now зберігає темпоральну функцію лише в окремих лексико-граматичних конструкціях: із прислівниками right, just, прийменниками for, by, іменниками weeks, months, years, напр., For weeks now, North Korean technicians have been preparing a site for the launch of a ballistic missile (Newsweek 26.06.2006). Композиційну функцію співвіднесення текстових фрагментів, пов'язаних із конструюванням референтів і подій, реалізують темпоральні дейктики then і now у взаємодії з дискурсивними маркерами first, at first, still.

Відношення між референтами встановлюються синтаксичними структурами, які в заголовках, заголовних комплексах і текстах репрезентують учасників подій в аспекті задоволення або дефіциту потреб.

Розділ 3. “Номінативно-синтаксичний вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу: міжреферентні відношення”. Встановлення відношень між референтами орієнтаційного простору забезпечується синтаксичними структурами, які передовсім визначають організацію заголовків і заголовних комплексів, покладених в основу розгортання новинних текстів, адже лише речення подає подію в структурованому мовою вигляді (Г.Г.Почепцов). Для заголовків і нерозгорнутих заголовних комплексів сучасного англомовного медіа-дискурсу характерні прості, ієрархічні та безсполучникові синтаксичні відношення. Прості відношення відображені в газетних заголовках окремими предикативними групами, напр., Kremlin sets its sights on control of British Gas (Daily Mail 3.02.2006), ієрархічні - складнопідрядними реченнями, які диференціюють події в аспекті темпоральної послідовності, напр., Israeli soldier who killed Briton jailed for eight years (The Times 12.08.2005), а безсполучникові - в нерозгорнутих журнальних заголовних комплексах, які складаються з назв рубрик і заголовків, напр., South Africa: A Dirty Brand of Politics (Newsweek 8.02.1999). У наведеному прикладі назва рубрики South Africa та заголовок A Dirty Brand of Politics виступають як дві частини безсполучникового пояснювального речення: перша називає країну, а друга характеризує її. У сучасному англомовному журнальному дискурсі безсполучникові пояснювальні відношення, утілені в нерозгорнутих заголовних комплексах, мають тенденцію до трансформації в текстові, про що в наведеному нижче прикладі свідчить відсутність пунктуаційних знаків між назвою рубрики та заголовком, розміщення назви рубрики над заголовком і включення до останнього питального речення:

South Africa

Is she the next president? (The Economist 25.06.2005).

Текстовий потенціал нерозгорнутих заголовних комплексів посилюється внаслідок їхньої взаємодії з підзаголовками. Так, займенник she в останньому прикладі виконує проспективну функцію, пов'язуючи заголовний комплекс із підзаголовком, який ідентифікує претендентку на посаду президента: Plumzile Mlambo-Ngcuka is climbing up the ladder.

Структура вжитих у заголовках і заголовних комплексах речень спрямована на виокремлення аспектів подій, пов'язаних із потенційними потребами читачів, із метою привернення їхньої уваги до текстів. В ініціальних позиціях газетних заголовків номінативні одиниці вказують на соціальний статус учасників подій, апелюючи до потреби читача в належності до суспільних груп; іменують відомих осіб, які слугують зразком реалізації потреби у визнанні; позначають індивідів або об'єкти, котрі гарантують безпеку людей або створюють загрозу іншим. На зв'язок подій із потребою в належності вказує іменування суспільних ролей учасників: гендерних, напр., man, woman, родинних, напр., family, parents, професійних, напр., firefighter, driver, footballer, або національних, напр., England fan, British workers, Britons. Вибір одиниць на позначення належності учасників подій до різних суспільних груп залежить від складу читацької аудиторії, про що свідчить характер подання в різних виданнях інформації про сходження британських жінок на північний полюс. У якісній газеті на їхню національну належність указує означення British на початку заголовка British women become first to reach North Pole (The Daily Telegraph 3.06.2002), а в таблоїді - на родинний статус іменник mum: Our Mum's on top of the world (Daily Express 3.06.2002). До потреби читачів у визнанні апелюють заголовки про відомих людей, позначених загальними іменниками stars, celebrities, MP, leader тощо та власними назвами. Прізвища й імена співвідносять пересічних громадян, політиків, зірок мистецтва та спорту з позитивними, вищими та найвищими щаблями СТАТУСНОЇ ВЕРТИКАЛІ, а предикативні групи вказують на підстави для поваги з боку аудиторії. При цьому вищий або найвищий статус політиків відбивається двомісними антропонімами, які складаються з імен і прізвищ, напр., Bill Clinton more popular than ever despite scandals (Daily Mail 30.01.1998), а позитивний - лише прізвищами, напр., Blair says sorry for tax credit errors (The Daily Telegraph 5.06.2001). Відображений власними назвами статус політиків корелює з семантикою предикативних груп. Відповідно, у першому заголовку предикатив more popular вказує на зростання популярності Білла Клінтона всупереч скандалам, а в другому - додаток for tax credit errors називає помилки уряду, які заважають Тоні Блеру здобути популярність у населення. Статус зірок мистецтва та спорту втілюється в синтаксисі заголовків по-іншому, що зумовлено залежністю їхньої оцінки від перцептивної взаємодії з аудиторією. Імена та зменшувально-пестливі форми вказують на найвищий статус поп-зірок, зокрема тому, що вони зазвичай використовуються глядачами для скандування під час видовищ, напр., Macca shuns high art (Daily Express 28.11.2001); двомісні антропоніми - на вищий, напр., Britney Spears as you've never seen her before (Daily Express 26.12.2001); прізвища, подібно до заголовків про політиків, - на позитивний, напр., McCartney leads stars in call for a ban on hunting (Daily Express 26.12.2001). У наведеному прикладі прізвище одночасно виділяє Пола Маккартні з-поміж інших зірок, позначених іменником stars, та співвідносить його з позитивною точкою ВЕРТИКАЛІ.

В ініціальних позиціях заголовків учасники подій пов'язуються з потребою в безпеці іменниками на позначення жертв, напр., victims, злочинців, напр., violent robber, murder suspect, іммігрантів (immigrants), хвороб, напр., lung cancer, epidemic, та осіб, які підтримують безпеку, напр., doctors. Так, на початку заголовка Killer from primary school (Daily Mail 15.07.2005) іменник killer позначає вбивцю, привертаючи увагу аудиторії до події, яка створює потенційну загрозу для учнів початкових шкіл. Крім семантики номінативних одиниць, вжитих в ініціальних позиціях заголовків, до потенційних потреб читача апелює позиціонування учасників подій як джерела чи цілі підтримання, відновлення або порушення безпеки. Підтримання безпеки відображене репрезентацією референтів як джерела або цілі ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, позначеного предикатами з семою `able'. Відповідно, в заголовку Official: chocolate is good for you (The Times 19.02.2000) на корисність шоколаду вказує предикат is good. Про різні аспекти порушення безпеки свідчить репрезентація учасників подій як джерела або цілі ПРОТИДІЇ, ПРИМУШЕННЯ чи ПЕРЕШКОДИ. ПРОТИДІЯ, позначена предикатами з семою `against', імплікує початкову загрозу, адже однакова інтенсивність сил не дозволяє передбачити наслідки події. Так, у заголовку Pope attacks Potter (Daily Mail 15.07.2005) присудок attacks вказує на критику Папою Римським романів про Гаррі Поттера, яка втім навряд чи завадить їхній популярності. Більший ступінь небезпеки імплікується подіями, пов'язаними з ПРИМУШЕННЯМ, позначеним предикатами з семою `make'. Такі ситуації вимагають від учасників, співвідносних із ціллю загрози, певних захисних дій. Так, згідно з заголовком Mugabe war veterans forced me to leave, says priest (The Daily Telegraph 29.08.2002) погрози зі сторони військовиків президента Мугабе змусили одного зі священиків залишити країну. До відновлення безпеки апелюють події, у яких ПЕРЕШКОДА спрямована проти учасників, котрі асоціюються з загрозою, а УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ поширюється на осіб, свобода яких була несправедливо обмежена. Так, зміст заголовка Man held over terror charges (The Daily Telegraph 23.06.2005) апелює до потреб читачів у суспільній безпеці, тому що присудок held (“затриманий”) вказує на створення ПЕРЕШКОДИ для підозрюваного в тероризмі. У заголовку PC cleared of assaulting hammer thug (Daily Mail 15.07.2005) присудок cleared (“виправданий”), пов'язаний з образ-схемою УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ, відбиває відновлення безпеки для офіцера, безпідставно звинуваченого в нападі на хулігана. Водночас на загрозу вказує УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ для суспільно небезпечних індивідів, наприклад, для хулігана, позначеного іменником yob у заголовку Lotto yob freed to spend his millions (Daily Express 7.11.2002). Небезпека асоціюється з учасниками подій, репрезентованими як джерело або ціль ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, позначеного предикативними одиницями з семою `unable', напр., Hundreds die in Burundi drought (The Daily Telegraph 21.02.2006), або предикатами зі значенням падіння, яке, на думку Дж.Лакоффа та М.Джонсона, сигналізує про хворобу або смерть. Так, у заголовку Child dies as father plunges from hotel in holiday row (The Times 17.08.2006) предикати dies та plunges відбивають смерть дитини внаслідок падіння чоловіка з балкона готелю.

На зв'язок подій із самоактуалізацією людини або суспільства вказують предикати зі значенням руху або сил, які відбивають активність учасників подій, пов'язану з задоволенням цієї потреби. У заголовку Colombia goes to the polls (The Guardian 11.03.2002) присудок goes (“йде”) повідомляє про участь населення Колумбії у виборах, що опосередковано відбиває розвиток демократії в країні. У заголовку Blair to send 3,000 troops for Afghan peace force (The Daily Telegraph 10.12.2001) Тоні Блер виступає як джерело ПРИМУШЕННЯ, діяльність якого спрямована на формування військового контингенту, призначеного для відновлення миру в Афганістані, тобто самоактуалізація політика спрямована на підтримання безпеки.

Організація журнальних нерозгорнутих заголовних комплексів, які складаються з назв рубрик і заголовків, спирається на безсполучникові пояснювальні відношення між двома простими частинами. Номінативні речення в назвах рубрик подають базові концепти, пов'язані з потребами читачів, як фігуру, тобто найбільш помітний компонент, а синтаксис заголовків спрямований на репрезентацію подій або їхніх учасників, співвідносних із фоном.

Позначені в назвах рубрик концепти репрезентують різні види потенційної загрози для читача: фізичну, створену землетрусами (earthquake) або погодними умовами (avalanche, weather); тілесну, пов'язану переважно з абортами, які розглядаються як вбивство (abortion); суспільну, втілену в злочинності (crime) та тероризмі (terrorism, terror); національну, відображену в порушенні кордонів (border), імміграції (immigration) тощо. У значно меншій кількості назв рубрик концепти пов'язані з відновленням або підтриманням безпеки. Вони репрезентують сфери здоров'я (health), медицини (medicine), правосуддя (justice), оборони (defense). На міжнародну небезпеку вказує іменування в назвах рубрик ЧАСТИН світу, які асоціюються з глобальною загрозою, напр., Middle East, територій, населення яких бореться проти урядів, напр., Kashmir, або тимчасових державних об'єднань - the Koreas. Номінативні речення в заголовках цих рубрик позначають жертви, напр., Crime: Lost Innocents (Newsweek 14.11.1994), осіб, які створюють загрозу, напр., Justice: The Trail of the Bull of Krasnoyarsk (Newsweek 15.11.1999), або гарантують безпеку людей - Justice: The DNA Detectives (Newsweek 23.11.1998). Іменування в останньому прикладі детективів, співвідносних із джерелом підтримання безпеки, узгоджується з позначенням у назві рубрики Justice концепту ПРАВОСУДДЯ.

Характер подання в нерозгорнутих журнальних заголовних комплексах подій, спрямованих на самоактуалізацію, визначається її різновидом, відображеним у назві рубрики: суспільним, характерним для сфер політики та релігії; діяльнісним, репрезентованим бізнесом; або інтелектуальним, пов'язаним з освітою та наукою. Структура заголовків у цих рубриках ґрунтується на динамічних образ-схемах, а семантика номінативних одиниць відбиває особливості сфери діяльності.

В основу репрезентації суспільної самоактуалізації, пов'язаної зі зростанням ролі людини в житті соціуму, покладена образ-схема СТАТУСНА ВЕРТИКАЛЬ, відображена у вживанні антропонімів у назвах рубрик, у заголовках, підзаголовках та інтродуктивних блоках статей, послідовність яких іконічна структурі СТАТУСНОЇ ВЕРТИКАЛІ. Так, винесення в заголовок Politics: Winning One as the Gipper прізвиська Рональда Рейгана the Gipper, яке він отримав за ім'ям одного із зіграних ним героїв, ставить його вище, ніж Буша та Маккейна, позначених лише прізвищами в підзаголовку Bush and McCain are desperately competing for the Reagan mantle (Newsweek 6.03.2000). Окрім використання ВЕРТИКАЛІ, напр., Religion: From Jesus to Christ (Newsweek 28.03.2005), заголовки про самоактуалізацію у сфері релігії відбивають візуальну помітність особи, про яку йдеться в статті, напр., Religion: Rock of Ages (Newsweek 4.07.2005), або позиціонують її як джерело сили, спрямоване на відстоювання віри, що демонструє вживання в заголовку Religion: A New Defender of the Faith (Newsweek 2.05.2005) іменника defender (“захисник”).

При репрезентації діяльнісного аспекту самоактуалізації специфіку ділової активності відбивають предикати динамічної семантики, що виявляється у вживанні дієслів build (“будувати”), generate (“виробляти енергію”) тощо, та в співвіднесенні суб'єктів бізнесу з рухомими об'єктами, джерелом або ціллю сил. Так, у заголовку Business: Can China Save GM? (Newsweek 3.04.2006) предикат save подає компанію Дженерал Моторс, позначену абревіатурою GM, як ціль ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ з боку цілої країни - Китаю.

Неможливість суспільної або діяльнісної самоактуалізації відображена в заголовках одиницями на позначення низького статусу громадських діячів, про що в прикладі Politics: The New Choirboys (Newsweek 4.05.1998) свідчить їхнє зіставлення з хлопчаками (boys), або руху ВНИЗ, на який у заголовку Politics: Ginrich's Fall (Newsweek 16.11.1998) вказує іменник fall (“падіння”), а в The Euro: The Sinking Sensation (Newsweek 13.03.2000) - означення sinking. Дефіцит самоактуалізації як громадських діячів, так і компаній відбивається лексемами war, battle, conflict, versus тощо зі значенням ПРОТИДІЇ. Так, іменник war у заголовку Business: A War Without Winners (Newsweek 2.05.2005) описує ПРОТИДІЮ між компаніями, наголошуючи на потенційній небезпеці, а боротьба суспільних груп із різними поглядами на аборти відображена у заголовку Politics: The Next Abortion Battle (Newsweek 10.07.2000) іменником battle, який імплікує суспільний неспокій.

Інтелектуальна самоактуалізація пов'язана з різною спрямованістю ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ: на розвиток людини в рубриках про освіту (education) та навколишній світ у заголовних комплексах про науку (science, space, archeology). Відповідно, авантексти про освіту іменують учасників подій, співвідносних із джерелом або ціллю освітньої діяльності та з засобами її здійснення. Так, у заголовку Education: The Provost Played On (Newsweek 22.06.1998) означений іменник the provost ідентифікує керівника американського коледжу, який сів за піаніно для привернення уваги абітурієнтів до свого навчального закладу. У заголовних комплексах про науку читач репрезентований як безпосередній учасник подій, напр., Science: Eyes on the Eclipse (Newsweek 23.08.1999), або як сторонній спостерігач при інформуванні про проекти, реалізація яких вимагає спеціальної підготовки, наприклад, необхідної для побудови космодромів - Science: The race for the first spaceport (Newsweek 7.08.2006). Подібно до заголовних комплексів про події, пов'язані з інтелектуальною самоактуалізацією людини, структура авантекстів, які апелюють до чуттєвого задоволення читачів, спирається на образ-схему ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ. Позначення в назвах рубрик різних видів мистецтва позиціонує аудиторію як ціль зовнішнього впливу, а тому номінативні речення в заголовках іменують джерела дії на людину, їхні властивості, умови та процеси їхнього сприйняття або створення. Так, у заголовку Theater: Brutus on Broadway (Newsweek 2.05.2005) назва рубрики, яка репрезентує театр як один із різновидів розваг, визначає інтерпретацію персонажа трагедії “Юлій Цезар”, позначеного власною назвою Brutus, як джерела впливу на читачів журналу та глядачів нью-йоркського театру.

Синтаксичне відображення в заголовках і заголовних комплексах міжреферентних відношень, які позиціонують учасників подій в аспекті задоволення або дефіциту потреб, визначає текстову побудову подій.

Розділ 4. “Текстовий вимір сучасного англомовного медіа-дискурсу: конструювання подій”. В орієнтаційному просторі сучасного англомовного медіа-дискурсу значну роль відіграє конструювання аналогів подій завдяки репрезентації змін стану речей як руху, вертикального переміщення або силової взаємодії, втілених у відповідних динамічних образ-схемах. Для текстової побудови подій автори використовують дві групи стратегій: мотиваційні, які визначають вибір предикатів на позначення відношень між учасниками в аспекті активації потенційних потреб аудиторії, та локалізаційні, котрі співвідносять події з координатами сприйняття, простору та часу. Мотиваційні стратегії втілюються в текстах двома тактиками - текстотвірними та номінативно-текстовими. Текстотвірні тактики виявляються у висуненні в найбільш візуально помітні позиції медіа-дискурсу - початок заголовків, підзаголовків та абзаців, що утворюють основні блоки, - одиниць на позначення складників подій, пов'язаних із потребами аудиторії. Номінативно-текстові тактики визначають вибір засобів іменування та характеризації складників подій, зважаючи на те, що для репрезентації різних подій можуть використовуватися одні й ті самі образ-схеми.

Диференціація текстотвірних тактик залежить від послідовності позначення в ініціальних позиціях заголовків та основних блоків складників подій, пов'язаних з певними компонентами окремих образ-схем. Так, для репрезентації різних аспектів потреби в безпеці застосовуються тактики акцентування, контрастування й ідентифікації учасників подій, співвідносних із джерелом або ціллю силових образ-схем. Тактика акцентування полягає в іменуванні окремого складника події в усіх сильних позиціях тексту - в заголовку і на початку абзаців, які утворюють основний блок. Згідно з нею в ініціальних позиціях заголовка GM `could harm' your unborn baby та першого абзацу Eating GM food while pregnant could harm unborn baby, a study claimed (Daily Mail 9.01.2006) абревіатура GM іменує генетично модифіковану їжу як джерело загрози, названої присудком harm. Тактика контрастування виявляється в чергуванні в ініціальних позиціях заголовків та абзаців номінативних одиниць на позначення осіб, які дотримуються протилежних поглядів або виконують відмінні функції, що відображено в співвіднесеності індивідів із компонентами різних образ-схем. Так, у заголовку Schoolgirl is sent home for wearing a crucifix присудок is sent позиціонує школярку, яку відіслали додому за носіння розп'яття, як ціль ПРИМУШЕННЯ. Проте текст акцентує позицію матері, котра критикує дії шкільного керівництва, тобто співвідноситься з джерелом КОМУНІКАТИВНОЇ ПРОТИДІЇ - The mother of a pupil sent home for wearing a crucifix has accused her school for discriminating against Christians (Daily Mail 6.12.2005). Тактика ідентифікації визначає висунення в ініціальні позиції абзаців назв референтів, не позначених у заголовках еліптичної синтаксичної структури, що створює в читача дефіцит інформації та спонукає його звернутися до тексту. Так, заголовок Maternity services threatened не називає джерело, яке загрожує зростанню народжуваності в Британії, а тому на початку першого абзацу вжито групу підмета nationwide shortage of specialist doctors, яка вказує на нестачу лікарів: A nationwide shortage of specialist doctors is threatening maternity services (The Daily Telegraph 3.02.2006). Порівняно з текстами, які апелюють до безпеки, тактики ідентифікації й акцентування дещо по-іншому втілюються в журнальних статтях мистецької тематики, пов'язаних із потребою в чуттєвому задоволенні, що зумовлено співвіднесеністю читача з ціллю ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, а митців - із його джерелом. У цих статтях тактика акцентування передбачає іменування відомих осіб в усіх сильних позиціях, а ідентифікація має два варіанти втілення: суб'єктний, за якого митець називається в абзацах першого блоку статті, а її наступна частина присвячена результатам його діяльності; та наслідковий, згідно з яким у першому основному блоці статті йдеться про праці автора чи його діяльність, а в наступних - про його особу.

Конструювання подій в аспекті категоризації та характеризації учасників здійснюється номінативно-текстовими тактиками, які поділяються на універсальні, притаманні всім текстам, та специфічні, котрі виявляються лише в повідомленнях певної тематики. До універсальних тактик належить номінація суспільного статусу та віку учасників подій. Вибір специфічних номінативно-текстових тактик залежить від мотиваційних стратегій, які визначають особливості взаємодії компонентів подій. Так, тактики видової, топологічної та кількісної деталізації референтів підпорядковані стратегіям співвіднесення подій з відновленням і підтриманням безпеки. Тактика видової деталізації виявляється у виборі назв складників подій, які виконують роль джерела відновлення або підтримання безпеки, зокрема, ліків, напр., drugs, харчових продуктів, напр., chocolate, людей різних професій, напр., a steward. Тактика топологічної деталізації відображена у виборі засобів номінації цілі, на яку спрямоване підтримання безпеки: осіб, котрі зазнали шкоди, напр., the soldier suffered psychological damage, частин тіла, які потребують лікування, напр., will have surgery on her pelvis, неживих об'єктів і їхніх частин, напр., to save Boeing 737, to take over the controls. Тактика кількісної деталізації пов'язана з вживанням квантифікативних одиниць для вимірювання витрат або зусиль, спрямованих на відновлення або підтримання безпеки. Так, у заголовку Millions for war лексична одиниця millions позначає суми грошей, призначені для антитерористичної боротьби з метою гарантування міжнародної безпеки. При розгортанні відповідного тексту тактика кількісної деталізації джерела зумовлює позначення квантифікативними одиницями 100million, an extra 30million, a further 30million розподілених сум і взаємодіє з тактикою послідовної репрезентації складників подій, співвідносних із різними компонентами ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ - його ціллю, репрезентованою правоохоронними органами та їхніми представниками (MILITARY chiefs, police, security services and aid agencies), та джерелом в особі міністра фінансів (The Chancellor): MILITARY chiefs, police, security services were yesterday handed millions; The Chancellor gave 100million to the Ministry of Defence; An extra 30million has been put aside to cut off terrorists' finances; A further 30million will go to the Police (Daily Express 28.11.2001).

Конструювання подій, що стосуються визнання та самоактуалізації, здійснюється за допомогою номінативно-текстової тактики деталізації руху учасників подій стосовно початкових, проміжних або кінцевих точок образ-схем ШЛЯХ, ВЕРТИКАЛЬ і ЦИКЛ. Вони іменуються на тлі висунення в ініціальні позиції заголовків та абзаців основного блоку одиниць на позначання рухомого об'єкта. Продемонструємо втілення тактики деталізації руху на прикладі тексту під заголовком Andy Murray, the great romantic (The Daily Telegraph 21.02.2006). Згідно з текстотвірною тактикою акцентування учасник події, британський спортсмен, названий у заголовку та в ініціальних позиціях двох перших абзаців, які утворюють основний комунікативний блок: (1) Britain's Andy Murray celebrated his first senior title, by jumping over the advertising hoardings and scrambling up the seating to give the girl-friend a kiss; (2) The 18-year-old Scot achieved back-to-back victories against two former No 1s. Номінативно-текстова тактика деталізації руху СУСПІЛЬНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ зумовлює позначення високого звання, отриманого спортсменом (senior title), та згадку колишніх призерів (two former No 1s), чиє місце зайняла нова зірка. Емоційне збудження переможця підкреслюється описом його стрибків через рекламні щити (over the advertising hoardings) та рухом угору глядацькими трибунами (up the seating), висота яких корелює з ФІЗИЧНОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ.

Відтворені за допомогою мотиваційних стратегій і тактик події пов'язуються з координатами сприйняття, простору та часу, чим зумовлене використання локалізаційних стратегій і тактик, які по-різному втілюються в газетних і журнальних текстах. У газетах вони локалізують подію за допомогою обставин часу або місця, а в журнальних статтях відбивають її розвиток у просторі, часі та описують особливості її сприйняття й осмислення людиною. Стратегії цієї групи покладені в основу лінеаризації змісту текстів в цілому, а тактики структурують окремі блоки. Досвід сприйняття відображений тактиками перцептивного, перцептивно-аналітичного та комунікативно-перцептивного конструювання подій, що виявляється в різній послідовності вживання одиниць зі значенням сприйняття, розумової та комунікативної діяльності. Так, тактика комунікативно-перцептивного конструювання подій використана в наступному інтродуктивному блоці: Iriam Adler calls them “the tent people”. The television cameras may be trained on Gaza, where tens of thousands of protesters have faced off with police in recent weeks. But while the world watches the southern settlements, Israeli authorities are nervously eying the growing encampment (Newsweek 15.08.2005). У першому реченні акцент робиться на іменуванні (call) “мешканців куренів” (“the tent people”). У другому висловленні акцент переноситься на спостереження за цими людьми шляхом телевізійних репортажів (the cameras), тобто встановлюється перцептивний ракурс репрезентації події, детальніше розкритий у третьому реченні предикативними одиницями зі значенням спостереження (watches та are eying), які відбивають сприйняття поселень світовою спільнотою й урядом країни.

Конструювання подій стосовно просторових координат відбувається за допомогою топологічних стратегій і тактик. Експліцитний варіант цих тактик виявляється в іменуванні місць діяльності (Inside Ford Co.'s top secret design studio), а імпліцитний - у сполученні назв об'єктів, що сприймаються як ВМІСТИЩА, із предикатами на позначення діяльності людей (France votes). Топологічні стратегії відображені в статтях, присвячених характеристиці окремих країн, а тому згідно з відношеннями КОНТЕЙНЕР - УМІСТ номінативні одиниці в ініціальних реченнях абзаців називають населення, події, катастрофи тощо, пов'язані з цими країнами. Так, у статті про Ісландію Iceland: The Icemen Cometh основний блок розгортається шляхом іменування в ініціальних позиціях абзаців населення цієї країни (As Icelanders see it, the recognition is overdue), промисловості (Like the Irish, the Icelanders play to their strengths. Heavy industry makes little sense) та природних ресурсів (And if Iceland is short on conventional resources, it's rich in geothermal energy) (Newsweek 23.05.2005).

Текстова репрезентація подій синхронізується з періодичністю публікації видань за допомогою темпоральних стратегій і тактик, які зумовлюють різну послідовність викладу змісту, опосередковуючи вибір одиниць часової семантики.

Конструювання аналогів подій, спрямоване на залучення до них читацької аудиторії, завершує побудову орієнтаційного простору. Його модель, запропонована в дисертації, поєднує репрезентацію медіа-дискурсу як процесу та результату діяльності комунікантів. Медіа-дискурс як результат цієї діяльності втілений у лексико-граматичному, номінативно-синтаксичному, текстовому та гіпертекстовому вимірах, які охоплюють вербальні та візуальні засоби, призначені для впливу на аудиторію. Процесуальний аспект медіа-дискурсу виявляється в конструюванні вербально-візуальної реальності згідно з послідовностями топологічних, просторово-моторних, перцептивних і динамічних образ-схем, спираючись на які автор пропонує певну інтерпретацію подій, а адресат відтворює її.

ВИСНОВКИ

Орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу є вербально-візуальною реальністю, створеною засобами масової інформації згідно з послідовністю сприйняття людиною навколишнього середовища. З метою моделювання орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу в дисертаційній роботі розроблено методику лінгвокогнітивного аналізу, що спирається на дослідницький апарат образ-схем. Ці ментальні утворення відбивають черговість взаємодії людини зі світом, а також активацію структур свідомості, пов'язаних із лінгвокогнітивним і мотиваційним рівнями мовної особистості як головного чинника формування орієнтаційного простору. Його модель, запропонована в роботі, відтворює комунікативну та когнітивну взаємодію учасників процесу масового спілкування в такій послідовності: візуальне орієнтування адресата в медіа-дискурсі, побудова аналогів об'єктів, про які повідомляють ЗМІ, - референтів, встановлення між ними динамічних відношень і конструювання подій, котрі відбивають зміни наявного стану речей. Указана послідовність побудови орієнтаційного простору залучає чотири виміри сучасного англомовного медіа-дискурсу, які включають сукупності відповідних вербальних засобів і схем їхньої взаємодії: гіпертекстовий, лексико-граматичний, номінативно-синтаксичний і текстовий.

Гіпертекстові відношення між зображеннями, заголовками та статтями визначаються послідовністю візуального орієнтування адресата стосовно топологічних координат СПЕРЕДУ - ПОЗАДУ, ЗВЕРХУ - ЗНИЗУ, ЗЛІВА - СПРАВА, ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ, БЛИЗЬКО - ДАЛЕКО, котрі зумовлюють вживання у візуально помітних позиціях сторінок номінативних одиниць, які привертають увагу читача до змісту. Дискурсивне конструювання референтів в аспекті наближення адресата здійснюється мовними одиницями, які належать до лексико-граматичного виміру сучасного англомовного медіа-дискурсу. Безартиклеві назви та безартиклеві прийменникові звороти подають референти в зовнішній перспективі, тобто локалізують адресата поза межами орієнтаційного простору; означені іменні фрази пов'язують референти з внутрішніми структурами простору, а неозначені фрази - репрезентують об'єкти з позицій учасників подій. Тому незлічувані, злічувані та збірні іменники у складі неозначених іменних фраз членують базові концепти, призначені для конструювання референтів, за аналогією до поділу сукупності об'єктів на складники внаслідок наближення до неї людини. Дейктичні одиниці співвідносять між собою референти орієнтаційного простору медіа-дискурсу.

Міжреферентні відношення, які структурують заголовки, заголовні комплекси й абзаци, відображені номінативними одиницями в різних синтаксичних позиціях. На початку заголовків і заголовних комплексів лексичні одиниці іменують концепти, пов'язані з потребами аудиторії в належності до суспільних груп, безпеці, визнанні та самоактуалізації, чуттєвому задоволенні, а предикати зі значенням сили, руху та вертикального переміщення позиціонують учасників подій як джерело або ціль дій, спрямованих на задоволення цих потреб або створення їхнього дефіциту.

Текстове конструювання подій, окреслених заголовками та заголовними комплексами, підпорядковано мотиваційним і локалізаційним стратегіям. Мотиваційні стратегії визначають текстовий розподіл предикативних одиниць, призначених для співвіднесення подій з певними образ-схемами, та вибір текстотвірних і номінативно-текстових тактик. Текстотвірні тактики зумовлюють винесення в ініціальні позиції заголовків та абзаців, як найпомітніші точки медіа-дискурсу, назв найважливіших складників подій. Номінативно-текстові тактики задіяні в категоризації та характеризації референтів в аспекті апеляції до певних потреб. Локалізаційні стратегії й тактики регулюють послідовність лінеаризації змісту журнальних статей у координатах, характерних для сприйняття, простору та часу.

Виявлені в роботі тенденції взаємодії лексико-граматичних форм, синтаксичних структур і закономірностей їхнього текстового втілення дозволяють говорити про наявність когнітивної граматики сучасного англомовного медіа-дискурсу як системи правил і норм структурування дискурсу, зважаючи на особливості його сприйняття читачем. Її основний принцип підпорядкованості використання вербальних засобів конструюванню позамовних об'єктів може бути застосований для моделювання інших видів дискурсу на матеріалі різних мов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Потапенко С.І. Мовна особистість у просторі медійного дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу): Монографія. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. - 360 с.

2. Потапенко С.І. Англійський артикль та імена-орієнтатори: Навчальний посібник. - Ніжин: Видавництво НДУ, 2005. - 52 с.

3. Потапенко С.І. Дискурсно-когнітивне вивчення словосполучень з прийменником of в англійській мові // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 1999. - №3. - С. 99-103.

4. Потапенко С.И. Ориентирующие структуры дискурса и имена-ориентаторы в английском языке // Науковий вісник кафeдри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - 2000. - Вип. 3А. - С. 358-363.

5. Потапенко С.І. Категорія комунікативної орієнтації в англійській мові (підхід до виділення та аналізу) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2001. - Т. 4, №2. - С. 73-79.

6. Потапенко С.І. Орієнтуючі функції іменників практичної діяльності у сучасній англійській мові // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Серія Філологічні науки. - 2001. - С. 101-111.

7. Потапенко С.І. Ситуативно-орієнтуючі функції означених іменників та словосполучень сучасної англійської мови // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2001. - №8. - С. 153-158.

8. Потапенко С.І. Функції адресних імен в англомовному публіцистичному тексті: орієнтування та вплив // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 6. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. - С. 179-184.

9. Потапенко С.І. Структурні моделі соціальних адресних імен в англомовному публіцистичному тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 7. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. - С. 200-204.

10. Потапенко С.І. Засоби орієнтування читачів британської преси у групових просторах концептуальної картини світу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 8. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. - С. 282-288.

11. Потапенко С.І. Мотиваційний аспект організації орієнтуючих структур англомовного друкованого дискурсу // Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: СумДПУ, 2002. - С. 187-194.

12. Потапенко С.І. Організація ідентифікаційних орієнтуючих структур дискурсу британської преси // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2002. - №9 (53). - С. 116-122.

13. Потапенко С.І. Взаємодія лінгвокогнітивного та мотиваційного рівнів мовної особистості // Науковий вісник кафeдри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - 2003. - Вип. 7. - С. 42-44.

14. Потапенко С.І. Гіпертекстовий аспект композиційної організації друкованих засобів масової інформації // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 9. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - С. 296-303.

15. Потапенко С.І. Ідентифікація політиків у заголовках статей британської преси: лінгвокогнітивний аспект // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 2. - К.: Вид.-полігр. центр Київський університет, 2003. - С. 319-327.

16. Потапенко С.І. Композиційна функція квантифікативних одиниць у текстах британських газет // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія романо-германської філології. - 2003. - Вип. 609. - С. 110-114.

17. Потапенко С.І. Лінгвокогнітивний аналіз текстів новин британської преси: роль образ-схеми ВЕРТИКАЛЬ // Слов'янський вісник. Серія Філологічні науки. - Рівне, 2003. - Вип. 4. - С. 106-111.

18. Потапенко С.І. Лінгвокогнітивний аспект організації текстів новин про поп-зірок у британській та українській пресі // Проблеми зіставної семантики. - Вип. 6. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - С. 370-376.

19. Потапенко С.І. Мовна організація рубрик і заголовків в аспекті перспективи сприйняття (на матеріалі англомовного журнального дискурсу) // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Серія Філологічні науки. - 2003. - С. 85-89.

20. Потапенко С.І. Структура заголовків англомовних газетних повідомлень: досвід лінгвокогнітивного аналізу // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2003. - Т. 6, №1. - С. 128-135.

21. Потапенко С.І. Композиційна функція емотивних одиниць в англомовних текстах новин: лінгвокогнітивний аспект // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 14, Кн. 2. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 112-115.

22. Потапенко С.І. Композиція текстів новин британських газет: роль образ-схеми ШЛЯХ // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 4. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2004. - С. 136-145.

23. Потапенко С.І. Лінгвокогнітивний аспект функціонування безартиклевих орієнтаційних словосполучень (на матеріалі англомовного друкованого медіа-дискурсу) // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2004. - №2 (70). - С. 105-113.

24. Потапенко С.І. Мова і сприйняття: сучасні аспекти дослідження // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія Філологія. - 2004. - Вип. 42, №631. - С. 189-193.

25. Потапенко С.І. Принцип послідовності у лінгвокогнітивних дослідженнях // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія Філологічні науки. - 2004. - С. 56-61.

26. Потапенко С.І. Текстотвірна функція заголовків англомовних газетних повідомлень // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2004. - Т. 7, №1. - С. 80-88.

27. Потапенко С.І. Концептуально-орієнтаційний аспект композиції англомовного журнального дискурсу // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2005. - №5 (85). - С. 113-121.

28. Потапенко С.І. Номінативний аспект композиції англомовного журнального дискурсу: лінгвокогнітивний аналіз // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - №23. - С. 93-97.

29. Потапенко С.І. Орієнтаційний простір англомовних журнальних текстів: досвід лінгвокогнітивного аналізу // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія Філологічні науки. - 2005. - С. 26-30.

30. Потапенко С.І. Композиція англомовних друкованих новин: роль когнітивно-дискурсивних стратегій // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 10. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2006. - С. 265-271.

31. Потапенко С.І. Стратегії організації англомовного журнального дискурсу: синтаксичне і текстове втілення // Лінгвістика: Зб. наук. пр. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - №3 (9). - С. 178-188.

32. Потапенко С.І. Структура англомовних статей в аспекті періодичності публікації часописів новин // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - №27. - С. 60-65.

33. Потапенко С.І. Сучасний англомовний медіа-дискурс як процес і результат конструювання реальності: лінгвокогнітивний підхід // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 11. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2007. - С. 275-281.

34. Potapenko S.I. Orientational functions of “of phrases” in English // Cognitive / Communicative Aspects of English: International Conference. - Cherkasy: Cherkasy University, 1999. - P. 23-25.

35. Потапенко С.И. Когнитивный анализ английского дейктика now // Материалы ІІ-ой Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике. - Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2000. - Ч. 1. - С.80-83.

36. Потапенко С.И. Адресные имена как средство формирования ментальных репрезентаций // Материалы ІІІ-ей Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике “Композиционная семантика”. - Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2002. - Ч. 2. - С. 103-104.

37. Potapenko S.I. Orientating and Subjective Use of the Noun Office // Exploring EFL Challenges with TESOL Community: 7th TESOL National Ukraine Conference. - Khmelnitsky: Univer, 2002. - P. 173-174.

38. Потапенко С.И. Семантика определенности и категория коммуникативной ориентации в английском языке // Материалы докладов Международной научной конференции “Форма, значение и функции единиц языка и речи”. - Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2002. - Ч. 2. - С. 190-192.

39. Потапенко С.И. Роль образ-схем в организации картины мира и текстов новостей британской прессы // Материалы IV-ой Международной научной конференции “Филология и культура”. - Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2003. - С. 44-45.

40. Потапенко С.І. Темпоральний дейксис і ритми діяльності людини (на матеріалі англомовного друкованого медіа-дискурсу) // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції”. - Харків: Харківськ. нац. ун-т імені В.Н.Каразіна, 2003. - С. 149-150.

41. Потапенко С.И. Когнитивные средства ориентирования языковой личности: семантические примитивы или образ-схемы? // Матералы I-ой Международной научной конференции “Язык и транснациональные проблемы”. - М.-Тамбов: Изд-во ТГУ имени Г.Р.Державина, 2004. - Т. II. - С. 129-136.

42. Потапенко С.И. Лингвокогнитивный аспект функционирования квантитативных средств английского языка // Материалы докладов ІІ-ой Международной научной конференции “Грамматические исследования”. - Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2004. - С. 145-147.

43. Потапенко С.И. Ориентационный аспект концептуализации языковых категорий (на материале английского языка) // Материалы докладов Международной научной конференции “Языковые категории: границы и свойства”. - Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2004. - Ч. 1. - С. 119-121.

44. Потапенко С.И. Ориентационная функция номинативных единиц в макроструктуре англоязычных журналов // Материалы докладов Международной научной конференции “Номинация и дискурс”. - Минск: Минск. гос. лингв. ун-т, 2006. - Ч. 2. - С. 52-54.

45. Potapenko S. Image schematic structure of news discourse: The role of ENABLEMENT and DISABLEMENT // Abstracts of 10th International Cognitive Linguistics Conference: General Session. - Krakow, 2007. - P. 204-205.

Размещено на Allbest.ru