Функціонально-когнітивні відповідники українських історико-культурних реалій в англомовних виданнях

Практика відтворення власних назв англійською мовою не уніфікована, і донині застосовуються різні способи їх перекладу. Є підстави говорити швидше про тенденції, ніж про якісь правила в цій сфері. Насамперед привертає увагу те, що назви, які складаються з одного слова, переважно транскрибуються, а багатокомпонентні назви частіше калькуються. Нерідко однослівна транскрибована назва супроводжується калькованим відповідником (найчастіше в дужках): the Prosvita (enlightenment) society, Bratstvo (Brotherhood) party, Spravedlyvist (Justice) Party тощо. Неуніфікованість способів перекладу стає на заваді ідентифікації англомовним читачем тієї самої назви у різних текстах, а іноді навіть у межах однієї роботи, виконаної колективом авторів.

Перспективними напрямками подальших наукових пошуків у дослідженні національно-маркованої лексики в перекладі є поєднання лінгвокогнітивного підходу з лінгвостатистичним, зокрема для зіставного вивчення методологічних пріоритетів українських і зарубіжних авторів та перекладачів. Значний інтерес становлять також практика відтворення словотвірних похідних від явних та прихованих реалій та особливості функціонування цих дериватів у різних жанрових і контекстуальних середовищах.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

Сливка М.І. Українські суспільно-політичні реалії в англомовних виданнях // Мовознавство. - 2006. - № 5. - С. 85-94.

Сливка М.І. Українські терміни-реалії, пов'язані з військовими формуваннями в Україні // Проблеми романо-германської філології. - Ужгород: Закарпаття, 2002. - С. 83-86.

Сливка Мирослава. Функціональна вагомість українських історичних реалій в англомовних текстах. // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. - Вип.. 5. - Ужгород: Ліра, 2002. - С. 273-276.

Анотація

Сливка М. І. Функціонально-когнітивні відповідники українських історико-культурних реалій в англомовних виданнях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 - перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації досліджуються особливості функціонування в англомовному тексті номінативних одиниць, що віддзеркалюють національну специфіку українського історико-культурного дискурсу. Лінгвокогнітивні відмінності українських реалій особливо помітні на тлі історичних термінів, що мають співвідносне з ними лексичне значення, але не належать до категорії національно маркованої лексики. У ході перекладу відбувається процес адаптації фрагментів ціннісного досвіду однієї національної спільноти до етнокультурного тезаурусу мови перекладу. Це призводить до заповнення когнітивних лакун шляхом розкриття змісту певного слова, яке є носієм незнайомих реципієнтові культурних нашарувань. Інтерпретація реалії з позицій когнітивної лінгвістики дає змогу уточнити природу й багатоманітні вияви цього явища.

Ключові слова: перекладознавство, реалія, історико-культурні номінації, концептуальний аналіз, власні назви.

Аннотация

Сливка М. И. Функционально-когнитивные соответствия украинских историко-культурных реалий в англоязычных публикациях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - переводоведение. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

В диссертации исследуются особенности функционирования в англоязычном тексте номинативных единиц, отражающих национальную специфику украинского историко-культурного дискурса. Лингвокогнитивные отличия украинских реалий особенно заметны на фоне исторических терминов, соотносимых с ними по лексическому значению, но не принадлежащих к категории национально маркированной лексики. В процессе перевода происходит адаптация фрагментов ценностного опыта одного национального сообщества к этнокультурному тезаурусу языка перевода. Это ведет к заполнению когнитивных лакун путем раскрытия содержания определенного слова, являющегося носителем незнакомых реципиенту культурных наслоений. Интерпретация реалии с позиций когнитивной лингвистики дает возможность уточнить природу и разнообразные проявления этого явления.

Ключевые слова: переводоведение, реалия, историко-культурные номинации, концептуальный анализ, имена собственные.

Summary

Slyvka M. I. Functional and cognitive correspondences of the Ukrainian historico-cultural nominations in the English publications. - manusctipt.

Dissertation for Candidate of Sciences degree in Philology. Speciality 10.02.16 - Translation Studies. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2008.

The dissertation discusses the major ways and communicative strategies of rendering the nationally colored terminological and other conceptually loaded elements of the historical scholarly discourse. The units whose referential meanings and/or semantic implications bear the imprint of the Ukrainian cultural, social or economic history and life-style reflect a variety of specific features of national world outlook and ethnic ways of the “linguistic mapping” of the reality.

The distinctive features of the Ukrainian national culture are well perceived against the background of the internationally recognized terms that are extensively used by the translators and the authors of the English publications about Ukraine as a means of explaining the basic referential meanings of the transcribed or calqued original units. Communicative interpretation of the source language term and its contextual implications depends very much on the profound analysis of the national conceptual system which is generally recognized as being intertextual and cross-genre by nature. An indispensable element of the historical scholarly discourse is the network of references to the sources and papers written by a variety of the other participants whose views are either shared or contested. Thus each text enters a kind of a hypertext which is a multilevel structure consisting of the interdependent lines of description.

The research demonstrated that the cognitive potential of the historico-cultural nominations is a diverse and variable value. It can be adequately represented in translation only through the prism of a variety of systematic links which take into account not only individual text choices and preferences, but the historical and cultural discourse as a whole.

The commonest way of rendering the historico-cultural nominations is the combination of transcription and the TL lexical or descriptive equivalent (including the calques). It accounts for about 57 per cent of the entire corpus. The sequence of the transcribed and descriptive elements depends mostly on the genre of the text or the translator's individual choice. Encyclopedias give preference to placing the transcription in the initial position, while in monographs, articles etc the lexical equivalent of the Ukrainian nomination or its description precedes the transcription more often than not.

Some nominative units, however not a part of the regular historical terminology, are loaded with a considerable degree of connotative power and in the specific conditions of the ethno-cultural discourse demonstrate the ability of becoming historical category markers, for instance: "Usually people deem Ukrainians a peasant, coarse nation. A Ukrainian, in other words that means a muzhik. For this reason Skalozub seemed to have taken it an obligation to prove, by his own example, that Ukrainians were not muzhiks alone, that some of them dress in the European fashion, have good manners and speak Ukrainian, but not muzhik Ukrainian". The semantic backgrounds of the English word peasant and its Ukrainian lexical counterpart мужик differ; for that reason the author uses the transcribed Ukrainian word muzhik which, alongside of the descriptive contextual explanation, reflects the major part of the implications characteristic of the source language unit.

A considerable part of the historico-cultural nominations are proper names. The complexity of their adequate representation in the TL text is rooted not only in the lack of the unified transliteration rules both in Ukraine and outside, but also in the discrepancies of the historical paradigms of which the respective names or their derivatives may be a part. The initial Cyrillic spelling or/and the phonological value of individual graphemes is in some cases a problem itself which produces different TL representations: Volodymyr :: Vladimir, Olha :: Olga, Ihor :: Igor etc. In most cases it is the linguistic awareness of the author (or translator), along with his/her conceptual historical outlook, which determine the choice between the possible options.

Key words: translation science, nationally marked units, historico-cultural nominations, proper names, concept analysis.

Размещено на Аllbest.ru