Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 802. 0 - 541. 1

ЄНІКЄЄВА САНІЯ МАРАТІВНА

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НОВИХ СЛОВОТВОРЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність: 10. 02. 04 - германські мови

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків - 1999

Робота виконана на кафедрі теорії англійської мови Запорізького державного університету Міністерства освіти України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Запорізького державного університету ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ.

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор ШВАЧКО СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету; кандидат філологічних наук, доцент АНДРЄЕВА ОЛЬГА ПЕТРІВНА завідувач секції іноземних мов кафедри гуманітарних дисциплін Харківського інституту мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Провідна установа - Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра теорії та практики перекладу германських мов, Міністерство освіти України, м. Київ

Загальна характеристика роботи

Незважаючи на наявність праць, які тією чи іншою мірою cтосуються афіксального словотворення англійської мови, багато проблем ще залишаються недослідженими. Відсутність студій, в яких була б цілеспрямовано досліджена проблема формування, становлення нових словотворчих засобів англійської мови, в яких би вивчалися шляхи поповнення арсеналу дериваційних засобів за рахунок одиниць інших рівнів мови, теоретично обґрунтовувалася б закономірність таких трансформацій (теорія словотворчих елементів перехідного характеру), зумовлює актуальність нашого дослідження. Звернення до даної теми викликане також новизною досліджуваного матеріалу, недостатньою розробленістю проблеми ролі нових дериваційних засобів у процесі словотворення, відсутністю комплексного дослідження словотворчих засобів англійської мови.

Об'єктом безпосереднього аналізу стали 72 нових словотворчих елемента, за допомогою яких на сучасному етапі активно утворюються похідні лексичні одиниці. Крім елементів, що поповнили арсенал дериваційних засобів англійської мови у 70-90-ті роки, ми також розглядаємо словотворчі елементи, що виникли у попередні десятиліття, однак стали продуктивними в зазначений період.

Основним матеріалом нашого дослідження стали 1350 неологізмів 80 - 90-х років, створених за допомогою нових (за формою або за змістом) словотворчих формантів. Джерелом фактичного матеріалу, а також прикладів, що ілюструють функціонування нових словотворчих елементів у мові, послужили словники та довідники неологізмів, англомовні періодичні видання 80-90-х років. Використання таких джерел, як преса обумовлене оперативністю її мовного реагування на всі зміни в житті суспільства.

Основною метою дослідження є встановлення джерел, шляхів та механізму формування нових словотворчих елементів, а також вивчення особливостей їх функціонування у складі неологізмів. Мета роботи зумовлює вирішення конкретних завдань:

уточнення основних понять та термінів словотворення;

- розробка системи критеріїв визначення словотворчого статусу морфем;

виявлення особливостей словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів) ;

вивчення механізму створення нових дериваційних засобів шляхом формантизації вільних форм;

розкриття механізму створення нових дериваційних засобів шляхом фрагментації слів;

аналіз іншомовних та внутрішньомовних запозичень як джерел виникнення нових словотворчих елементів англійської мови;

інвентаризація нових словотворчих елементів, характеристика особливостей їх формування та функціонування у складі інновацій.

Вирішення поставлених завдань здійснювалося шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів, поєднанням методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу, а саме: лексикографічного, компонентного, контекстуального, структурно-словотворчого, а також елементів статистичного аналізу, методу кореляції соціальних явищ з інноваційними мовними, зокрема, зі словотворчими явищами та процесами. Вивчення об'єкта здійснювалося, головним чином, в синхронії, проте в окремих випадках ми зверталися і до діахронічного (етимологічного) аналізу дериватів.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає, насамперед, в тому, що вперше здійснюється спроба системного дослідження шляхів та способів, механізму формування нових словотворчих елементів англійської мови, визначаються певні тенденції розвитку афіксальної системи англійської мови на матеріалі тих лексичних одиниць, які ще не знайшли відбиття у лексикографічних виданнях англійської мови.

Теоретична цінність даного дослідження визначається певним вкладом у подальшу розробку теорії словотворення, особливо афіксального. Була вироблена система критеріїв виділення напівафіксів як перехідної групи словотворчих засобів. З метою більш повного та адекватного відбиття тих мовних процесів, котрі відбуваються в області словотворення, впроваджені такі терміни, як “функціональні омоніми”, “формантизація”, “фрагментація”, а також уточнені значення деяких загальноприйнятих термінів, таких, наприклад, як “десемантизація”, “напівафікс”, або “словотворчий елемент перехідного характеру”. Визначені основні напрямки розвитку афіксального словотворення в цілому і арсеналу дериваційних засобів англійської мови зокрема. Розкрита роль таких мовних процесів, як формантизація вільних форм і фрагментація слів, які складають основу утворення нових дериваційних засобів.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій, довідників лексикографічного характеру. Представлений у роботі мовний матеріал може знайти використання у практиці викладання англійської мови, в теоретичних курсах лексикології, стилістики, перекладу, в спецкурсах з неології, словотвору, соціальної лінгвістики.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні джерел виникнення та шляхів формування нових словотворчих елементів англійської мови, у комплексно-системному дослідженні лінгвістичних механізмів їх утворення та особливостей їх функціонування у складі лексичних інновацій.

Положення, що виносяться на захист:

Формування нових словотворчих елементів здійснюється, головним чином, двома шляхами: формантизацією лексичних одиниць та фрагментацією слів. Виключно важливу роль у процесі формування нових дериваційних засобів та нових словотворчих моделей відіграє словотворення за аналогією.

Слово є основним джерелом та будівельним матеріалом для створення нових словотворчих елементів. Зв'язок між словом та морфемою слід розглядати не тільки традиційно, у діахронії, але і в плані синхронії, оскільки у наш час процес переходу одиниць лексичного рівня або їх фрагментів до арсеналу дериваційних засобів відбувається за дуже короткий термін.

Збагачення арсеналу дериваційних засобів англійської мови здійснюється завдяки внутрішньомовній мобільності та різнорівневій функціональності мовних одиниць. Свідченням цього є існування у сучасній англійській мові великої кількості словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів), які знаходяться на шляху переходу до розряду повновартісних афіксів.

Основними критеріями виділення словотворчих елементів перехідного характеру є, по-перше, їх серійність, участь в створенні словотворчих рядів, по-друге, семантична диференціація напівафіксів від вільних корелятів та компонентів складних слів, по-третє, уніфікація відносин між безпосередніми складниками похідних.

Семантичний аспект є найбільш важливим в процесі втрати тотожності між самостійною лексичною одиницею та корелятивним словотворчим формантом. Наявність будь-яких ознак “деіндивідуалізації” семантики елемента, поряд із здатністю останнього утворювати ряди похідних слів, в яких цей елемент виступає в типізованому, стандартному значенні, свідчать про перехід лексичної одиниці до розряду словотворчих елементів.

Продуктивність моделей, до складу яких входить напівафікс, їх серійність, частотність знаходяться у прямій залежності від ступеню відхилення форманта від значення його вільного корелята.

Апробація дослідження. Основні положення та висновки були представлені та обговорені на підсумкових науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького державного університету 1995-1998 років, на засіданнях кафедри теорії англійської мови ЗДУ, Міжнародній конференції з проблем навчання іноземним мовам у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, 1997 р.).

Результати дисертаційної роботи знайшли своє відображення в п'яти публікаціях та одній депонованій статті.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

Загальний обсяг дисертації - 166 cторінок основного тексту; у списку використаних джерел 169 позицій.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, сформульовано мету та завдання дисертації, визначено матеріал і методи дослідження, його теоретичне значення, новизну, практичну цінність, подано перелік положень, що виносяться на захист.

Перший розділ “Проблема визначення статусу словотворчих елементів перехідного характеру” присвячений розгляду принципово важливих для нашого дослідження проблем: про місце словотвору серед інших підсистем мови, інтерпретації основних понять словотворення, визначенню статусу напівафіксів як особливої групи словотворчих елементів перехідного характеру, розробці критеріїв визначення словотворчого статусу морфем.

Словотворення є одним із специфічних способів номінації, оскільки обслуговує словниковий склад мови і є в межах мовної діяльності джерелом готових номінацій, і в той же час являє собою сукупність правил їх утворення за певними моделями і схемами.

Специфіка словотворення полягає в тому, що для утворення нових лексичних одиниць використовується інвентар словотворчих морфем, і цим воно зближається з морфологією, а за своїми результатами та цілями, тобто утворенню похідних одиниць номінації зі статусом слова, словотворення зв'язане з лексичною системою. Той факт, що основу утворення похідного слова як одиниці вторинної номінації складає судження про предмет, яке виражається предикативним знаком, дає підстави говорити про генетичний зв'язок словотворення із синтаксисом.

Серед різних способів утворення нових лексичних одиниць саме словоскладання, афіксація, імпліцитна деривація, а в останні роки і телескопія, грають важливу роль. Між різними способами словотворення існує певний зв'язок. Так, наприклад, словоскладання і афіксація зв'язані між собою генетично - у свій час словоскладання послужило базою для розвитку афіксації, тобто компоненти складних слів як вільні морфеми послужили основою для створення афіксів, зв'язаних словотворчих морфем. Процес переходу самостійних слів у словотворчі морфеми є постійно діючим і триває у наш час. Про це свідчить мовна реальність - існування великої групи словотворчих елементів перехідного характеру, так званих “напівафіксів”.

Саме тому можна стверджувати, що в мові об'єктивно існують більш чи менш значні «перехідні зони» між словоскладанням та афіксацією і між телескопією та афіксацією. Шлях від компонента композита або частини телескопійного слова до афікса пройшли всі словотворчі елементи англійської мови.

Суперечливість у визначенні терміну «напівафікс», а також кількісного складу та інвентаря напівафіксів обумовлена неоднорідністю самих напівафіксів, неоднаковим ступенем семантичної диференціації від вільних корелятів, різним ступенем «просування» в напрямку афіксів і різноманітністю критеріїв, що використовуються лінгвістами при визначенні статусу цих словотворчих одиниць.

До основних критеріїв виділення напівафіксів як перехідної групи словотворчих засобів ми відносимо:

- їх серійність, тобто участь в утворенні не окремих похідних, а цілих низок;

- семантичну диференціацію напівафіксів від вільно функціонуючих корелятів і компонентів складних слів, формування у цьому зв'язку у напівафіксів стандартного, категоріального значення;

- уніфікацію відносин між безпосередніми складниками похідних слів, можливість їх перефразування за допомогою єдиної трансформи.

У функціональному плані, тобто стосовно утворення похідних, напівафікси і афікси виявляють спільні риси - і перші, і другі утворюють похідні, що характеризуються однопорядковими парадигматичними та синтагматичними відносинами, внаслідок чого ми включаємо утворення похідних з напівафіксами до периферії афіксації. Подальше просування напівафіксів з периферії до центру можливе у випадку їх подальшої семантичної диференціації від вільних корелятів і розвитку між ними омонімії.

У другому розділі “Джерела та шляхи утворення нових словотворчих елементів англійської мови” визначені та розглянуті основні шляхи створення нових дериваційних засобів англійської мови: формантизація та фрагментація слів; вивчені механізми утворення нових словотворчих елементів від лексичних одиниць та їхніх фрагментів, а також проаналізовані іншомовні та внутрішньомовні джерела виникнення нових дериваційних засобів.

Утворення нових дериваційних засобів відбувається, в основному, двома шляхами: через фрагментацію та формантизацію вільних форм. Під формантизацією або словотворчою морфемізацією вільних форм слід розуміти процес переходу самостійних лексичних одиниць до розряду дериваційних засобів англійської мови. Цей процес супроводжується обов'язковими (функціональними і семантичними) та факультативними (фонетичними та орфографічними) змінами.

Вивчаючи проблему утворення нових афіксів із самостійних слів, ми встановили, що саме семантичний аспект є найбільш важливим в процесі втрати тотожності між самостійною лексичною одиницею та компонентом складного слова, а також у процесі подальшого розвитку останнього у словотворчий формант. Шлях семантичної диференціації є найбільш поширеним у зв'язку з тим, що збільшення серійності утворень з однаковим компонентом сприяє його десемантизації (під котрою слід розуміти “семантичну деіндивідуалізацію”, зміну значення вихідної лексеми у бік його типізації та стандартизації), уніфікації відносин між компонентами морфологічної структури складного слова та розвитку у цього компонента категоріального значення.

Наприклад, створення цілого ряду похідних складних слів з компонентом -friendly привело до втрати цим елементом конкретно-індивідуальної семантики та поступовим набуттям ним стандартного, типізованого (притаманного цілому класу слів, створених за допомогою даного елемента) значення, тобто до еволюції цього елемента з компоненту складного слова у словотворчий формант. Крім семантичних перебудов, даний словотворчий елемент зазнав також структурних змін на основі процесу спрощення. Словотворчий елемент -friendly сприймається носіями мови як єдина та неподільна словотворча морфема, що виникла в результаті тісної спайки (фузії) компонентів friend + ly. Таким чином, незважаючи на те, що з точки зору морфемного складу ця мовна одиниця є поліморфемною, вона функціонує у мові як монема (одноморфемна одиниця).

Виходячи з важливості семантичного критерію для якісної оцінки різнорівневих мовних одиниць (слово / словотворчий елемент), необхідно зазначити, що наявність будь-якої ознаки “деіндивідуалізації” лексичного значення елементу, поряд із здатністю останнього утворювати цілі ряди похідних слів, в котрих цей елемент виступає в узагальненому, типізованому, стандартному значенні, свідчать про перехід лексичної одиниці до розряду дериваційних засобів.

Дериваційні засоби, створені шляхом формантизації вільних форм, в основному належать до категорії напівафіксів, оскільки вони співвідносяться за формою та семантикою зі своїми вільними корелятами, при цьому тотожні за формою та близькі за семантикою різнорівневі мовні одиниці співіснують в мові паралельно, утворюючи своєрідні пари - функціональні омоніми.

Утворення нових слів в сучасній англійській мові відбувається не тільки у відповідності до існуючих в ньому словотворчих моделей, але і за аналогією до конкретних слів. Саме аналогічний спосіб словотвору є основним у процесі формування нових дериваційних засобів. У результаті утворення цілого ряду нових лексичних одиниць за зразком складного слова (або слова, яке сприймається інформантами як складне) незмінний компонент цього слова перетворюється у високочастотний, виникає нова модель з постійним компонентом. Такий компонент згодом починає виконувати функцію словотворчого форманта і надалі може стати повновартісним афіксом у випадку його десемантизації.

Утворення дериваційних засобів, коли не все слово, а лише його частина (фрагмент) переходить до розряду словотворчих елементів, називається фрагментацією. Утворення нових дериваційних засобів за рахунок фрагментів лексем відбувається, головним чином, трьома шляхами:

через телескопію, коли елемент, що входить до архітектоніки телескопійного утворення, перетворюється у словотворчий формант;

через скорочення повної форми слова та використання створеного таким чином мовного відрізку як афіксальної морфеми;

через довільний поділ слова на псевдоморфеми, при якому одна з таких морфем використовується як дериваційний засіб в процесі подальшого словотворення.

Як і у випадку утворення нових дериваційних засобів шляхом формантизації вільних форм, виключно важливу роль при утворенні нових формантів шляхом фрагментації грає аналогічне словотворення. У результаті утворення серії слів за аналогією з телескопійним утворенням компонент, що повторюється, починає виконувати функцію словотворчого елемента. При широкому вживанні одного з компонентів телескопійного слова як дериваційного засобу відбувається його ізоляція від вихідного слова: він перестає корелювати з вихідною лексемою, набуває значення, що формується на базі семантики похідних слів з цим компонентом, і утворює в сполученні з вихідними основами нові слова за аналогією до вже існуючих у мові одноструктурних лексичних одиниць.

Щодо визначення критеріїв, що дозволяють відрізняти словотворчі форманти від “уламків” телескопійних слів, то ми вважаємо, що у випадку, коли компонент телескопійної лексичної одиниці (-aholic, -nomics, -tel, -thon) бере участь у створенні великої кількості слів, то його слід розглядати як словотворчий афікс. По-перше, телескопійні одиниці не утворюють словотворчих рядів, бо то є прерогативою афіксального словотвору. По-друге, використання “уламку” телескопійного слова для утворення дериваційних рядів сприяє формуванню у нього стандартного, типізованого значення, що також є характерною ознакою афіксації.

Виникнення нових словотворчих елементів може відбуватися також в результаті утворення нових слів за аналогією до слова-зразка, яке, якщо навіть є одноморфемним, однак може бути поділене на псевдоморфеми. Одна з таких морфем за своєю здатністю сполучатися з багатьма основами, за узагальненістю свого значення наближається до афіксів. Типовим семантичним процесом, який має місце у випадках створення дериваційних елементів з фрагментів слів, слід вважати абсорбування фрагментом значення вихідного слова - бази фрагментації.

Джерелом виникнення нових словотворчих елементів слугують як іншомовні, так і внутрішньомовні запозичення, при цьому, останні являють собою наслідки взаємодії складових підсистем англійської мови, інтерваріантної та функціонально-стилістичної мобільності лексики. Щодо іншомовних запозичень, то слід зауважити, що запозичується, як правило, не словотворчий елемент, а лексична одиниця, яка потім в результаті фрагментації або формантизації переходить до розряду дериваційних засобів мови, беручи участь в утворенні нових похідних одиниць. Фрагментація гетерогенних одиниць нерідко зумовлюється їх помилковим тлумачення, формантизація таких одиниць супроводжується, як правило, абстрагуванням значення, певною “десемантизацією”.

В останні десятиріччя активно стала діяти тенденція до демократизації мови (насамперед це зближення літературної мови з розмовною), яка в значній мірі впливає на розвиток специфічних тенденцій у словотворенні. Вона приводить до розширення “поля діяльності” окремих способів лексичної деривації завдяки розширенню рамок нормативності, включення до літературного узусу розмовних та просторічних словотвірних типів, моделей. Ця тенденція санкціонує можливість більш широкого комбінування словотворчих елементів різних стилістичних шарів та їх вживання в літературній нормі.

Третій розділ “Формування та функціонування нових дериваційних засобів англійської мови” являє собою інвентар словотворчих елементів, які увійшли до арсеналу дериваційних засобів англійської мови у 70-90-ті роки нашого сторіччя, їх характеристики. У цьому розділі розглядається кожний окремий випадок використання мовних одиниць як будівельного матеріалу для створення лексичних неологізмів.

Розгляд механізму формування нових словотворчих елементів підтверджує той факт, що основними шляхами їх утворення є формантизація та фрагментація лексичних одиниць. Крім зазначених шляхів створення дериваційних засобів слід виділити також специфічні шляхи, такі, наприклад, як утворення нових префіксальних формантів з постпозитивних елементів в результаті інверсії дієслівно-постпозитивного сполучення, а також перехід до розряду словотворчих елементів цілих фраз. Арсенал дериваційних засобів мови поповнюється не лише за рахунок словотворчих формантів, які є новими за формою і за семантикою, а і завдяки утворенню нових словотворчо-семантичних варіантів афіксів, що вже давно існують у мові.

Як ми вже наголошували, у процесі переходу до розряду словотворчих елементів вихідні мовні одиниці зазнають певних функціональних, семантичних, фонетичних та орфографічних змін. Саме семантичні зміни являють собою той критерій, що дозволяє відрізнити словотворчий елемент від його вихідного корелята.

Для словотворчих елементів, створених шляхом формантизації лексичних одиниць, характерною є спеціалізація (-abuse, -babble, -line, -lout, -speak, style, -watcher) або перенесення значення (giga-, -head, mega-, -ville) у порівнянні із семантикою вільного лексичного корелята. Елемент -speak, наприклад, означає, на відміну від його вільного корелята, не мову взагалі, а жаргон певної групи людей. Елемент mega- на відміну від вільного корелята грецького походження mega («мільйон») має значення «дуже великий, грандіозний». Слід також зазначити, що для деяких словотворчих елементів, створених на базі коренів грецького походження, таких, наприклад, як bio-, eco-, cyber-, info-, -techno-, tele-, типовою є зміна значення у бік її спеціалізації.

Першим етапом семантичних змін для елементів, створених шляхом фрагментації слів, є абсорбування фрагментами значень лексем, частинами яких вони є. Надалі словотворчі елементи, створені таким шляхом, можуть функціoнувати у мові, залишаючись при цьому семантичними еквівалентами лексичних одиниць, від яких вони були утворені (compu- < computer, docu- < documеntary, -nomics < economics, -mail < blackmail, -tel < hotel), але можуть також зазнати подальших семантичних змін. Тоді на другому етапі семантичної еволюції може відбутися розширення значення словотворчого елемента у порівнянні із семантикою лексеми, на базі якої він був створений (- (a) thon, -burger, -cade, -erati) або, навпаки, звуження значення форманта (Еuro-, narco-).

Висновки