Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький державний університет

УДК 833.145.6172

Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Мараховська Валентина Гаврилівна

Запоріжжя 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Загнітко А.П., завідувач кафедри української мови Донецького державного університету.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Баранник Дмитро Харитонович, Дніпропетровський державний універси тет, професор кафедри української мови;

кандидат філологічних наук, доцент Криворізького державного педагогічного інституту Арешенков Юрій Олександрович.

Провідна установа: Прикарпатський державний педагогічний університет ім. В.Стефаника, кафедра української мови.

Захист відбудеться 09 грудня 1998 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Запорізькому державному університеті Міністерсмтва освіти України за адресою: 330600 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Запорізького державного університету.

Автореферат розіслано “09”листопада 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Т.В. Хом'як

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Комплексиний підхід до аналізу складних синтаксичних утворень, що передбачає вивчення формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації речення як багатоаспектної одиниці, сприяє вирізненню відповідних їх диференційних ознак. Складнопідрядні речення в сучасній українській мові, різноманітні за структурою і семантикою, можуть характеризуватися за:

1) типом зв'язку між їх конститутивними частинами;

2) призначенням підрядної частини щодо головної;

3) комунікативною перспективою, у яку розгортається висловлюваний у них зміст.

Залучення таких характеристик для кваліфікації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними визначає своєрідні риси структурної організації порівняльних речень розподібнювального типу. Прикомпаративне підпорядкування як послідовна особливість моделювання досліджуваних синтаксичних утворень, аналогійне до сильного керування нав рівні прислівних зв'язків у словосполученні, не поширюється на з'ясування характеру відношень між предикативними частинами складного синтаксичного цілого. Останні виявляють близькість до семантико-синтаксичних відношень у поліпредикативних утвореннях утвореннях, оформлюваних сурядним зв'язком. Такий факт сприяє кваліфікації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними частинами як складних синтаксичних одиниць проміжного типу між поліпредикативними конструкціями, оформлюваними прислівним підрядним та сурядним зв'язками.

Актуальність наукового дослідження визначається відсутністю монографічного опису складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними з погляду їх формально-синтаксичної організації, витворюваного змісту, особливостей функціонування, напрямів і різновидів дериваційних перетворень підрядних структур.

Зв'язок з науковими програмами. Тема дисертації узгоджена з планоим наукової роботи кафедри української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов і розкриває один з аспектів проблеми "Граматичні і лексичні категорії сучасної української мови: структура, семантика, системно-функціональна динаміка", над якою працює кафедра.

Об'єкт дисертаційного дослідження становлять мовленнєві реалізації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними частинами, вибрані з текстів творів художньо-белетристичного та публіцистичних жанрів сучасної української літературної мови.

Предметом аналізу є структурування моделей складових складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними щодо повноти експліцитного вияву компонентного складу, засобів реалізації прислівного підпорядкування предикативної структури та семантичного їх наповнення - визначального чинника диференціації досліджуваних синтаксичних одиниць.

Мета дослідження - виявити особливості формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними задля встановлення їх статусу у складі функціонуючих типів складнопідрядних структур, що є можливим за умови розв'язання таких завдань:

з'ясувати особливості структурного моделювання складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, виявити граматичні характеристики предикативних їх частин, визначити специфіку прислівного підрядного зв'язку між ними, охарактеризувати досліджувані конструкції з погляду гнучкості / негнучкості їх структури;

простежити основні засоби вираження функціонально-семантичної категорії компаративності задля з'ясування місця в ній конструкцій з прикомпаративними предикатвиними елементами;

встановити функціонально-семантичні типи прикомпаративних речень шляхом опису семантико-синтаксичних відношень у структурі складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, з'ясувати типологію синтаксичних зв'язків складнопідрядного речення з підрядними прикомпаративними, вирізнити функціональні типи підрядних прикомпаративних;

простежити статус підрядних прикомпаративних у системі синтаксичної деривації, розглянувши співвідношення підрядних прикомпаративних з іншими типами порівняльних конструкцій та проаналізувавши напрями і різновиди дериваційних перетворень підрядних прикомпаративних структур.

Матеріалом для аналізу стали однокомпаративні реченнєві реалізації складнопідрядних конструкцій з прислівно підпорядкованими частинами, які вводяться сполучником ніж/як (у значенні ніж). Із творів художньо-белетристичного та публіцистичного жанрів нами відібрано понад 3000 речень.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методичною базою розв'язання поставлених завдань були роботи вітчизняних і зарубіжних учених у галузі лінгвістики. Як основний у роботі використовується комплексний метод структурно-семантичного анлізу складнопідрядних конструкцій з підрядними прикомпаративними. Із конкретних методів у дослідженні матеріалу використовуються описовий, трансформаційний, дистрибутивний, статистичний та метод компонентного аналізу.

Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні вперше в україністиці проаналізовано функціональні реалізації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними частинами як засіб вираження семантики компаративності, простежено напрями иа різновиди дериваційних перетворень підрядних прикомпаративних структур.

Наукова новизна роботи полягає у встановленні сутності змісту структур, реалізованого через зіставлення двох пропозицій, оформлених як складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними, з'ясуванні визначальних чинників їх смислової та структурної організації, що вирізняють цей тип речень компаративного змісту з-поміж решти порівняльних конструкцій та сприяють диференціації різновидів поліпредикативних утворень у межах означеного типу, аналізі напрямів та різновидів дериваційних перетворень прикомпаративних структур.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у встановленні статусу складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними частинами у системі синтаксичних одиниць сучасної української мови, з'ясуванні особливостей моделювання порівняльних речень розподібнювального типу, систематизації різновидів реалізованого змісту поліпредикативними конструкціями зі сполучниками ніж, як (у значенні ніж), чим; визначенні стосунку підрядних прикомпаративних до системи синтасичної деривації.

Практична значущість. Матеріал дисертаційного дослідження може бути використаний при написанні теоретичної та практичної граматик української мови, семантико-синтаксичній кваліфікації прислівних складнопідрядних речень під час читання теориетичного вузівського курсу "Сучасна українська літературна мова", опрацюванні нових вузівських спецкурсів. Дослідженням можна скористатися при написанні дипломних та курсових робіт.

Апробація роботи. Основні положення були викладені на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету та Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (Донецьк, 1997, 1998; Горлівка, 1997, 1998), Всеукраїнській науковій конференції "Творчість Богдана Лепкого в контексті європейських культур ХХ ст." (Тернопіль, 1997), 5-тій Міжнародній конференції "Франція та Україна. Науково0практичний досвід у констексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 1998). Окремі розділи та дисертація загалом обговорювалися на засіданні кафедри української мови Горлівського державного педагогічного інституту.

Структура дисертаційної роботи. Робота складається із списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку ілюстративних джерел, додатків. Загальний обсяг дослідження - 181 сторінка, список використаних джерел - 8 сторінок (109 найменувань).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються її актуальність, наукова новизна, особистий внесок здобувача, теоретична і практична значущість, об'єкт і предмет аналізу, формується мета і завдання, необхідні для її досягнення, указуються методологія і методика дослідження.

Перший розділ "Прикомпаративні речення у структурі функціонально-семантичної категорії компаративності" містить аналіз системи мовних засобів, які на мовленнєвому рівні функціонують як носії семантики компаративності. Тлумачення терміну "компаративний" - "той, що виражає порівняння, пов'заний з вираженням прівняння", орієнтує на реалізацію "акту думки, спрямованого на встановлення тотожності, схожості і відмінності" через зіставлення двох реалій.

Акт порівняння передбачає наявність двох його учасників: суб'єкта порівняння - предмета або явища, ознаки якого розкриваються через посередництво іншого предмета чи явища; об'єкта порівняння - предмета чи явища, ознаки якого добре відомі, і тому залучаються для характеристики суб'єкта порівняння.

Порівняння в мові реалізується різними способами: шляхом вказівки на явище подібності з використанням суто лексичних засобів або ж шляхом залучення синтаксичних конструкцій певної організації.

Синтаксичне оформлення акту зіставлення двох пропозицій як денотатів речення поліпредикативними конструкціями являє собою первинне утворення. Складнопідрядні речення, підрядні порівняльні яких детермінують предикативне ядро або будь-який інший компонент складу структурної схеми головної частини, вказуючи на якість, міру інтенсивності дії або приписуваної їм ознаки на основі зіставлення з явищем, про яке йдеться у підрядній частині, виявляються в двох варіантах. Подальша їх диференціація базується на характері зіставлення: підрядні порівняльні зі сполучниками як, мов, наче та ін. якісно означають предикативний зміст головної пропозиції, підрядні прикомпаратинві зі сполучниками ніж, (як) - кількісно його увиразнюють.

Таке розрізнення порівняльних структур за конкретизацією витворюваного змісту прогнозує існування порівняльних речень уподібнювального типу та порівняльних речень розподібнювального типу.

Складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними функціонують як мовленнєві реалізації порівняльного значення розподібнювального типу. Вони становлять ядро поліпредикативних структур з підрядними порівняльними кількісної характеристики. Складові частини такого синтаксичного цілого вміщують спільний предикативний компонент на позначення ознаки, що виступає основою порівняння. "При реалізації порівняльного підрядного зв'язку спільна для обох частин ознака набуває форми компаратива Aadj / Aadv у головній частині й елімінується у підрядній частині" […, 973]: Бач, спів, музика і слово - мій заробіток, та хист мій таки ціную вище, ніж тії гроші, що приходять з нього (Леся Українка). Предикативна ознака, що функціонує як основа порівняння, доповнюючись семою компаративності й експлікуючись у формі вищого ступеня у головній частині, сигналізує про переважаючу сутність змісту головної частини стосовно означуваних реалій підрядної частини за ступенем кількісного вияву їх предикативних ознак.

Підрядна частина аналізованих конструкцій є формальнопередбачуваною з боку опорного елемента головної частини, вираженого компаративом. Наявність її прогнозується семантико-синтаксичною валентністю останнього. Функціонуючи як "предикат якості-відношення" (І.Р. Вихованець) компаратив є засобом вираження співвідносної міри ознаки. Він дає кількісну характеристику ознаки предмета шляхом зіставлення її з такою ж ознакою в іншому предметі: По щирості сказавши, такій поезії на кухні місце, бо їй недоїдки - миліша плата, ніж лаври… (Леся Українка) або через порівняння її з ознакою цього ж предмета, що виявляється у відмінному від попереднього локальному або часовому просторі: Зевс свідок, ти в комедії дотепніший, ніж у житті! (В.Шевчук). Компаратив як предикат із сеамнтикою співвідносної міри ознаки вирізняється додаванням правобічної валентності: він зберігає значення якості, наявне у вихідному для нього предиката якості, і набуває значення зіставлення, порівняння, що безпосередньо впливає на збільшення його валентних позицій.

За умови заповнення валентних позицій при компаративі предикативними одиницями витворюється складна конструкція з прислівно підпорядкованою залежною частиною.

Другий розділ "Функціонально-семантичні типи прикомпаративних речень" уміщує розвідку витворення функціонально-семантичних типів прикомпаративних конструкцій шляхом аналізу семантико-синтаксичних відношень у структурі складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, встановлення типології синтаксичних зв'язків у досліджуваних синтаксичних утвореннях, з'ясуванні засобів вираження у них семантики компаративності.

Визначальними для встановлення функціонально-семантичних стосунків у структурі складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними є характер та склад компаративів, їх контактування зі сполучниками ніж, як, характер модального плану, співвідношення суб'єктивних ліній.

Врахування лексичного наповнення форм уможливлює вирізнення з-поміж порівняльних речень розподібнювального типу трьох семантико-структурних різновидів:

1. порівняльних речень зі значенням переваги однієї із зіставлюваних ознак над іншою;

2. порівняльних речень зі значенням зіставлення за ступенем якісної, кількісної або часової ознаки;

3. порівняльних речень зі значенням заміщення.

Для порівняльних речень першого різновиду властивим є функціонування в позиції опорного компонента головної частини сталого складу лексем. Порівняння зі значенням переваги базується на трьох компаративних формах: краще, швидше (скоріше), зрідка легше. Домінуючим щодо частотності вживання є компаратив краще. Вияв суб'єктивно-модального плану також вирізняє такі конструкції з-поміж решти інших різновидів. Саме зазначені компаративи у складі головної частини складнопідрядного речення вказують на бажаність, надання переваги тій чи іншій ознаці, явищу, дії чи стану, актуалізованим у головній частині, і заперечують реалії, про які мова йде у підрядній частині.

Для порівняльних речень другого різновиду характерний широкий набір опорних лексем зі значенням ступеня ознаки - якісної, кількісної та часової. Якісно-оцінна семантика витворюється завдяки функціонуванню компаративів типу краще, гірше, миліше, корисніше та ін. Кількісна семантика формується на основі антонімічної пари більше/менше. Лексеми зі значенням міри часу типу пізніше, раніше, частіше, довше, швидше, перш створюють і відповідний семантичний план.

У порівняльних реченнях зі значенням заміщення в позиції опорного елемента послідовно вживаною є форма краще. Характерним для цього роду конструкцій є можливість заміщення сполучників ніж, як, чим їх функціональним еквівалентом замість того щоб. За умови певної граматичної організації дієслівних предикатів, зокрема вираження їх формами майбутнього часу, наказового або умовного способів, наявність предиката якості-відношення краще, який є спеціалізованим у порівняльних конструкціях зі значенням заміщення, слід розглядати як необов'язкову: І все такі слова вразливі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка), пор.: …налаяв би просто, замість так пекти аж до самого серця.

З погляду на засоби оформлення прислівного підрядного зв'язку, а саме так доцільно трактувати його, зважаючи на прогнозованість підрядного предикативного компонента з боку опорного елемента головної частини, то особливим розмаїттям він не вирізняється. Порівняльний сполучник ніж, рідше як у значенні ніж - єдиний засіб зв'язку, функція якого у приєднанні прикомпаративного підрядного компонента.

Прислівний синтаксичний зв'язок як формальне вираження синтаксичних стосунків між сегментами поліпредикативних конструкцій з підрядними прикомпаративними є засобом формального вираження змістових порівняльних відношень, показником цих відношень. Відповідно типологія зв'язків повинна відповідати структурно-граматичній типології конструкцій, що базується на засобах поєднання компонентів - їх складників.

Підтримується такий зв'язок і з боку предиката якості-відношення - компаратива, який є логічно двомісним компонентом і задовольняється означенням суб'єкта та об'єкта порівняння. Природньо такі його валентності реалізуються у мікроконтексті, доказом чого є висока частотність оформлення мовленнєвих ситуацій порівняльного змісту диференціюючого типу складнопідрядними конструкціями з підрядними прикомпаративними частинами. Однак мовленнєві тенденції до компресії інформації зумовлюють також інші можливості детермінації семантики вищого ступеня порівняння, типу експлікації об'єкта порівняння у макроконтексті: При спогляданні лиха здалось мені на одну мить якусь, що загибає не село моє, а весь народ. Чи може бути щось жахливіше на світі? (О.Довженко).

Переконливим доказом впливу мікроконтексту на реалізацію семантики компаратива в поліпредикативних конструкціях є стійкі фразеологізовані конструкції з суперлативним значенням, які схематично можна подати так:

1. що може бути + компаратив + ніж (як)…: Що може бути нуднішого, як у загалі інших тварин виконувати цю примітивну й неминучу функцію? (В.Підмогильний);

2. нема(є) (нічого) + компаратив, ніж (як)…: Нема в житті жихливішого зла, як, обікравши націю, продати за ницу славу праведний талант (І.Гнатюк);

3. хіба (чи є / може бути / щось) + компаратив, ніж (як)…: Та хіба могла бути більша радість для неї, аніж оця несподівана зустріч з сином? (А.Шиян).

Формальна прогнозованість об'єктного поширювача при компративі не чинить впливу на регулювання структурно-семантичного наповнення прикомпаративної предикативної частини, яке, зважаючи на вияв компонентного складу підрядної частини, зумовлюється позамовними чинниками. Відношення невідповідності, яке витворюється внаслідок зіставлення двох пропозицій, можна конкретизувати, систематизувавши семантичні функції експлікованих членів структури підрядної частини.

Найширшого застосування набули різносуб'єктні конструкції зі значенням зіставлення за ступенем вияву предикативної ознаки. Зіставлятися таким чином можуть дві субстанції щодо кількісної міри спільної для обох предикативної ознаки, номінованої компаративом у головній частині і імплікованої у підрядній частині. Часткове значення компаратива у таких структурах визначається як релятивно-перевищувальне. Різносуб'єктні пропозиції, що різняться мірою вияву предикативної ознаки без зазначення додаткових умов або причин, можуть оформлюватися елементарною структурою, о'єктний компонент якої заступає об'єктну синтаксему пропозиції, що вміщує компонент - об'єкт зіставлення. У випадку конкретизації додаткових умов існування суб'єкта, як то різна проторова локалізація, неспіввідносність часових характеристик, такого роду синтаксичне стягнення поліпредикативної конструкції гальмується: Прив'яле, як листя у глуху осінь, воно більше говорило, ніж колись вуста… (І.Ле).

За умови дистанційного розташування суб'єктних компонентів, через зіставлення яких з'ясовується кількісна невідповідність предикативних ознак різних пропозицій, граматична регулярність організації складної конструкції порушується, і права позиція при компаративі залишається формально не заповненою. Цілісний зміст таких конструкцій ідентифікується у макроконтексті.

Релятивно-динамічне значення компаратива виявляється у моносуб'єктних конструкціях, коли він вживається після десемантизованих дієслів типу бути, ставати, робитися. Такі конструкції формують парадигматичний ряд разом з елементарними конструкціями, де дієслівний предикат - відкомпаративне утворення: зробилася краще - покращала. Унормованою для такого роду конструкцій є імплікація прикомпаративної структури, і засобом вираження цілісного пліпропозитивного змісту є однокомпонентна конструкція з присудком, у семантиці дієслівної частини якого закладено зміст об'єкта зіставлення - тієї ж субстанції в інший відрізок часу. Цього значення компаративу надають "ретроспективні інтенсифікатори все, ще" (О.В. Качура).

Послідовно двокомпонентними є конструкції з компаративами, що мають релятивно-нормативне значення, де мова йде про кількісну невідповідність предикативної ознаки актуалізованої пропозиції нормі ознаки. Норма ознаки - об'єкт порівняння - експлікується у послідовно постпозиційній підрядній частині складного синтаксичного цілого. Структура підрядної частини при компаративі з таким значенням може виявлятися через предикат, позицію якого займають одиниці типу треба, слід, належить, необхідно, годиться, потрібно (за нормою). Семантичне наповнення їх, орієнтоване на лексичне значення ознакового слова препозитивної конструкції, витворює зміст норми ознаки. Структура конструкції, виразника унормованої міри ознаки, може виявлятися і у повному компонентному складі, один з яких, імпліцитно чи експліцитно презентований, обов'язково орієнтує на зміст головної конструкції: Воно [обличчя] без міри бундючилось, намагалося стати таким же серйозним, як і в самого Преображенського, і від цього хіба синіло більше, ніж вимагав цього почесний стан відповідального перекладача (І.Ле). Семантикою унормованості окреслена саме та група дієслів, що вживаються в позиції предиката підрядної частини, з-поміж яких: вимагати, допускати, дозволяти, визнавати.

Визначальним елементом структурної і семантичної організації складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними виступає компаратив, і тому при аналізі структур з його участю слід зважати на його походження - відприкметниковим чи відприслівниковим утворенням він є. Різна природа компаративів дозволяє диференціювати:

1. випадки з відад'єктивними компаративами - модифікованими предикатами якості: він вищий (виявився вищим, здається вищим, був вищим), ніж я;

2. випадки з відад'єктивним компаративом у присубстантивній позиції - вторинним атрибутивним предикатом: Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам (М.Коцюб.). Пор.: …більші права, ніж ті, що дає їй іслам.

Структурна модель такої конструкції, що функціонує як головна частина синтаксичного цілого, ускладнюється додатковими компонентами, де поряд з базовими - предикатною синтаксемою і, зумовленими її семантико-синтаксичною валентністю, - субстанціальними синтаксемами вирізняються вторинні предикатні синтаксеми невалентного характеру, які утворено внаслідок синтаксичних трансформацій вихідних речень. Вторинні предикатні синтаксеми, презентовані компаративами у присубстантивній позиції, виражають сукупність значень ознаки, особливого її різновиду - семантики відношень.

Через аналіз поверхнево-синтаксичної сутності порівняльних конструкцій означеної організації з'ясовується поєднання прикметника у вищому ступені порівняння з порівнювальним членом - субстантивним компонентом структури підрядної предикативної частини. При цьому форма порівнюваного члена визначається порівняльним поверхнево-синтаксичним відношенням, а також формою компаратива - аналітичним або синтетичним вираженням порівняльного ступеня.

Широкого вжитку набули структури, де компаратив відадвербального утворення кваліфікує дієслово: Тому-то Семен звик більше вірити неньці, ніж батькові, більш шанувати її, ніж батька (М.Коцюб.). У конструкціях такої організації форма порівнюваного члена складно залежить від зумовлених валентністю дієслова компонента, у зв'язку з чим виникає потреба з'ясування спеціалізованих порівняльних поверхнево-синтаксичних відношень (за І.О.Мельчуком), які кваліфікуються як:

1. порівняльно-суб'єктне відношення: А що римлянин оцінив їх краще, ніж земляки, то се вже річ звичайна… (Леся Українка);

2. порівняльно-комплетивні відношення; залежно від наявних валентнозумовлених з боку дієслівного предиката компонентів у головній частині, структури підрядної предикатної частини презентують їх позиційні субстантивні протичлени. Семантична передбачуваність сполучуваності дієслів з керованими формами імен ґрунтується на лексико-граматичному їх значенні і кваліфікується як засіб підрядного зв'язку, що стосується "значеннєво передбачуваної опорним словом сполучуваності непрямих відмінків іменників без прийменників і з прийменниками" (І.Р.Вихованець). Залежно від валентного потенціалу дієслово вимагає різної кількості керованих імен - від одного до семи. У зв'язку з чим постає необхідність вирізнення поверхнево-синтаксичних відношень стосовно порівняльних конструкцій, у структурі прикомпаративної частини яких наявний субстанційний компонент, передбачуваний валентністю предикатного слова. Особливо часто вживаються конструкції з об'єктною функцією іменників у формі знахідного відмінка: Сліпоту очей легше зцілити, ніж сліпоту душі (В.Винниченко) або прийменниково-відмінковою формою: …а сам він більше на шаблю покладався, ніж на пістолю (Б.Лепкий). Непоодинокими є також випадки з іменниками у давальному відмінку з адресатною функцією: …богам більше перепадає щастя на білому світі, аніж людям (М.Стельмах); з іменниками в орудному відмінку з інструментальною функцією: Пальці у нього були сухі, довгі, і здавалося, старенький бригадир бачить і відчуває ними більше, ніж очима (В.Собко); прийменниково-відмінковими формами з локативною функцією - зазначенням місця та напрямку руху: І, як завжди, він бачить сум її сіро-голубих очей більше ллється в її душу, аніж на когось (М.Стельмах);

3. порівняльно-обставинні відношення: У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький почував себе зрвсім інакше, ніж піл час розмови з своїми оваришами по зброї (О.Гончар).

Невідповідність кількісного вияву предикатної ознаки, номінованої у головній частині складнопідрядного речення, кількісній мірі цієї ж ознаки, імпліцитно вираженої у підрядній частині, може бути викликана зміною часової локалізованості означуваного суб'єкта / предмета, а також зміною його просторового розташування. Часовий та просторовий локалізатори, що спричинюють кількісну зміну предикативної ознаки, будучи детермінантними поширювачами, обов'язково виявляються в обох структурах предикативних компонентів складнопідрядного речення. Досить часто такий характеризатор є єдиним компонентом, що набуває експлікації у прикомпаративній конструкції: Твоя епіталама пролунала не гірше у просторій римській школі, ніж у твоїй убогій хаті (Леся Українка).

Структурна організація поліпредикативних конструкцій порівняльної семантики характеризується певними особливостями. У складнопідрядних реченнях з підрядними прикомпаративними зі значенням переваги зіставлення зазнають вилючно предикативні ознаки, презентовані дієслівними лексемами або словами категорії стану, що можуть мати різне граматичне оформлення. Досить часто вони виражаються інфінітивами: Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славній шані пробувати! (М.Вороний). Компаратив в інфінітивних конструкціях - облігаторний компонент їх структур.

Тотожність граматичного оформлення предикатів у моделях складових частин синтаксичного цілого простежується не завжди. Коли витворюваний зміст конструкцій стосується конкретної особи, у предикатній позиції головної частини вживаються дієслівні форми умовного способу: Краще б ударив мене ще раз палицею, аніж отакі слова мені чути… (А.Шиян). Функціональна значущість компаратива за такого оформлення предикатного слова послаблюється, тому він легко вилучається зі структури: Співав би гарно по-щиглячи, Ніж чортазна-як по-солов'ячи (Л.Глібов). Факультативним є вживання компаратива і у конструкціях з предикатами, вираженими формами майбутнього часу та дієсловами наказового та спонукального способів.

Випадки, де позицію інфінітивів займають субстанційні синтаксеми, виражені формами називного відмінка, слід розглядати як такі, де іменем позначається ціла ситуація: Тоді краще смерть, аніж вічна розлука з Прохором (А.Шиян).

Прикомпаративні конструкції, які надають складному синтаксичному цілому значення зіставлення за ступенем якісної, кількісної або часової ознаки, характеризуються регулярною неповнотою, яка виявляється в елімінації компонентів при структуруванні їх моделей. Предикатна ознака, що набула вираження у головній частині через оформлення відад'єктивним або відадвербіальним компаративом, у структурі підрядної частини послідовно елімінується.

Коли зіставляються дві особи, предмети щодо ступеня вияву у них предикатної ознаки, номінованої дієсловом, відадвербіальний компаратив, організуючи таке утворення, функціонує як вторинний предикат якості-відношення. Для структурних моделей конструкцій, вживаних при відадвербіальному компаративі, властива елімінація предикатів якості, які набули вираження у головній частині складного синтаксичного цілого: Але це був тільки лист, що своєю появою здивував його ще більше, ніж непроханий гість (В.Підмогильний). Елімінування предикатних компонентів у структурі прикомпаративних частин властивим є також для конструкцій з порівняльно-комплетивними та порівняльно-обставинними відношеннями.

Така послідовна тенденція до елімінування предикатних компонентів інколи порушується через їх відмінне від однофункціональних членів головної частини модально-часове вираження: Повірте мені, він зробив для свого життя уже в багато разів більше, ніж ми оце тут робимо… (О.Довженко). Предикатний компонент у структурі підрядної частини обов'язково експлікується, коли він має інше стосовно функціонального протичлена головної частини лексичне вираження: …душа його вихоплюється на простори доріг раніше, ніж невидимий фотоелемент розсуне важкі двері гаража… (О.Гончар). Обов'язковим відтворення предикатного компонента у структурі підрядної частини є тоді, коли ціль порівняння - констатувати невідповідність актуалізованої у головній частині ознаки тому, що передбачається, на що очікується: Загалом дівчина сподобалась йому більше, ніж він кілька годин міг подумати (В.Підмогильний).

У функціональному плані речення зі сполучником ніж протиставляються порівняльним реченням зі сполучником як. Сполучник ніж, послідовно вживаючись при вищому ступені порівняння, спеціалізований для оформлення прикомпаративного зв'язку. Він є виразником порівняння розподібнювального типу. Для сполучника як властивим є вживання і при неступеньованій формі якісних прикметників та прислівників, де він є виразником порівняння уподібнювального типу. Послаблення семантичного протиставлення зазначених сполучників простежується у випадках зі стійкими фразеологізованими конструкціями, де компаратив виявляє не властиве для нього значення вищого, а значення найвищого ступеня вияву ознаки.

Семантика зіставлення, витворювана складнопідрядними конструкціями з підрядними прикомпаративними, виникає при співвідношенні двох явищ за предикованими ознаками. Таке співвідношення встановлює відмінність, невідповідність, яка характеризується різним ступенем вияву, що ілюструється поліпредикативними конструкціями аналізованого типу аж до повної протилежності. Зважаючи на те, що протилежні відношення є частковою реалізацією узагальнених зіставлювальних стосунків, доцільно зазначити близькість прикомпаративно-порівняльних відношень у складнопідрядних реченнях з підрядними прикомпаративними до протиставно-зіставлювальних, оформлюваних сурядним сполучником а (не): Вона-бо гірша каліка, ніж цей чоловік, що був сліпий (В.Винниченко). Коли не акцентувати увагу кількісному вияві ступеня невідповідності предикатної ознаки, властивої різним особам, зміст конструкції можна тлумачити як: вона-бо гірша каліка, а не цей чоловік, де фразово наголошуваними є саме суб'єкти, що зіставляються. Щодо зіставлювальних речень зі значенням переваги, то вони виявляють близькість до заперечно-протиставних відношень у складносурядних реченнях зі сполучником але (не): Та швидше я в могилу ляжу, аніж піду до колгоспу! (А.Шиян). Пор.: Та швидше я в могилу ляжу, але не піду до колгоспу.

Комплексний підхід до аналізу компонентних реалізцій структурних моделей поліпредикативних конструкцій з підрядними прикомпаративними призвів до можливості системного їх групування шляхом вирізнення функціональних типів досліджуваних структур. Через зіставлення двох пропозицій, що організуються як складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними, виявляються:

1. конструкції - реалізації значення переваги змісту однієї пропозиції над іншою. Предметом зіставлення у таких конструкціях є власне предикативні ознаки, одній з яких комунікантом надається перевага. Підхід останнього до оцінювання значущості двох ситуативно презентованих явищ ґрунтується на його власне суб'єктивному баченні: Краще ж мені йому заплатити, ніж жидові… (М.Коцюб.) або зумовлюється традиційно виробленими устоями: Краще розумна догана, ніж дурна похвала (Нар.тв.);

2. різносуб'єкні конструкції - реалізації значення вияву носіїв більшого ступеня приписуваних ним предикативних ознак. Такі суб'єкти можуть зіставлятися як за ступенем вияву спільної для обох предикатної ознаки: Ця сувора чоловіча дружба, яка не раз випробовується смертю, здобувається важче, ніж перше кохання (О.Гончар), так і за інтенсивністю зміни їх станів або реалізації ними різних дій: Величезне, значно більше, ніж може вмістити людська душа, горе впало на народ, придушило його, погнало (О.Довженко);

3. моносуб'єктні конструкції - реалізації значення вияву більшою мірою однієї з двох однаково властивих для суб'єкта предикативних ознак. У відношення зіставлення залучаються пропозиції з тією самою особою (тим самим предметом), у якої різні предикатні ознаки виявляються неоднаковою мірою: Речі свій колір тратять раніше, аніж розпадуться на первісні тільця (М.Зеров). Досить часто в таких конструкціях мова йде про невідповідність предикативних ознак з погляду на часовий момент їх реалізації одна щодо одної або невідповідність кількісного вияву предикатної ознаки актуалізованої пропозиції її власне потенційній чи узвичаєній мірі: Ми одягаємось, наприклад, гірше, ніж могли б одягатися, силкуємося якнайскромніше встаткуватися і щороку прибіднюємося (В.Підмогильний);

4. моносуб'єктні конструкції зі спільним предикатом - реалізації значення залежності міри вияву предикатної ознаки від детермінованих поширювачів предикатного компонента, що увиразнюють:

зміну просторової локалізованості означуваної субстанції: …в них там стояв туман набагато густіший, аніж тут, у нас… (О.Гончар);

послідовну зміну кількісного вияву предикатної ознаки з розвитком її у часовій перспективі: Не знаю, чи спиться коли смачніше, як літом на селі, по обіді, перед вчесною кавою… (Б.Лепкий);

5. моносуб'єктні конструкції зі спільним предикатом - ралізації значення залежності міри вияву предиктної ознаки від валентнопередбачуваних субстанціальних синтаксем, що комплектують зміст синсемантичних дієслів, вживаних у позиції предиката: Дівчина звертала на нього уваги не більше, ніж на вільний стілець (В.Собко).

Третій розділ дослідження "Підрядні прикомпаративні в системі синтаксиної деривації" торкається питання співвідношення підрядних прикомпаративних з іншими типами порівняльних конструкцій, а також з'ясування напрямів тв різновидів можливих дериваційних перетворень прикомпаративних структур з метою встановлення їх статусу в системі синтаксичної деривації. Визначальним чинником, що сприяє відмежуванню складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними від решти поліпредикативних конструкцій порівняльної семантики, виступає прислівний підрядний зв'язок. Наявність предикативної частини при компаративі передбачається семантико-синтаксичною валентністю останнього, а, отже, є обов'язковою для комплектування цілісного змісту складного синтаксичного утворення. Порівняльні підрядні частини, що поєднуються з головною частиною детермінантним зв'язком, є необов'язковими, вживаними як стилістичний засіб увиразнення предикативної ознаки, номінованої у головній частині. Характер зв'язку між частинами складного цілого сприяє кваліфікації підрядних порівняльних як якісно характеризуючих предикатну ознаку головної частини, а відношення, встановлювані між цими частинами - як відношення подібності, відповідності. Прикомпаративний підрядний зв'язок передбачає невідповідність зіставлюваних явищ щодо кількісної міри вияву предикатних ознак, що є підставою кваліфікувати конструкції відповідної організації як поліпредикативні з кількісно характеризуючими підрядними частинами. Зважаючи на відношення кількісної невідповідності між складовими конструкціями з підрядними прикомпаративними, такі утворення слід трактувати як порівняльні речення розподібнювального типу.

Прислівний підрядний зв'язок між частинами складнопідрядного речення з підрядним прикомпаративним зі значенням порівняння за ступенем вияву якісної предикатної ознаки виявляється аналогійним до сильного керування на рівні сполучення компаратива з залежними від нього формами слів. Функціонуючи як предикат якості-відношення, компаратив є двовалентним компонентом з суб'єктною та об'єктною позиціями, останні на рівні словосполучення заповнюються формами родового відмінка або прийменниково-відмінковими формами імен. Таке явище дозволяє розглядати випадки з прикомпаративним компонентом різної граматичної організації як функціонально-синонімічні, попередньо зауваживши, що предикативні структури при компаративі є явищем первинного утворення. Вони відображають суть акту зіставлення двох ситуацій дійсності, який на мовному рівні відтворюється через оформлення поліпредикативною конструкцією. Синтаксичне спрощення складнопідрядного речення аналізованого типу передбачає згортання підрядної структури шляхом заміни її субстанційним членом речення. Можливість таких трансформаційних перетворень виявля полідовно субстантивний характер логічно повної основи порівняння: Велике, багато більше, ніж може вмістити свідомість, горе впало на народ, придушило його, погнало (О.Довженко), пор.: Велике, багато більше, ніж те, що може вмістити свідомість, горе впало на народ.

Однаково придатними для такого роду трансформаційних перетворень є структури при компаративі з релятивно-перевищуючим та релятивно-нормативним значенням. Конструкції, що виіщують компаратив релятивно-перевищуючого значення, виступають засобом граматичного оформлення різносуб'єктних пропозицій або моносуб'єктних пропозицій, предикативні ознаки яких виявляються у різні моменти часу або у різній просторовій локалізованості. Синтаксичне спрощення як різновид дериваційного перетворення підрядної структури передбачає стягнення прикомпаративного предикативного компонента до субстанційної синтаксеми, яка внаслідок дериваційних перетворень втрачає властивість предикативного компонента бути виразником модально-часового плану окремого повідомлення, і набуває нової функції - номінує об'єкт зіставлення: Може й гріх таке казати: де воно видано, щоб дівча було краще од святого сонця й місяця (П.Куліш).

Поряд зі сполучником ніж у конструкціях з підрядними прикомпаративними зі значенням заміщення паралельно вживається його функціональний еквівалент - замість (того) щоб, який у модальному плані не є спеціалізованим: він виражає значення протиставлення чи зіставлення, а тому вживання його можливе і у конструкціях, нейтральних з точки зору бажаності, переваги або доцільності. Послідовний паралелізм вживання цих сполучних засобів у таких структурах спричинює доцільність тлумачити їх як такі, що виявляють близькість до заперечно-протиставних складносурядних речень зі сполучником а (не), але (не): …і тому волів узяти до кращих часів щось гарніше, ніж по дурному витрачатися на посереднє (В.Підмогильний), пор.: …і тому волів узяти до кращих часів щось гірше, а не витрачатися на посереднє.

Аналіз порівнялних поліпредикативних конструкцій з підрядними при компаративі краще, що витворюють значення переваги або заміщення, виявив факультативність експліцитного вираження означеного компаратива. Граматичне оформлення предикатного компонента голвоної частини таких констукцій є регульованим: за наявності компаратива у позиції предиката вживаються інфінітиви (інфінітивні конструкції - найбільш частотні з-поміж речень зі значенням переваги), дієслівні форми наказового та спонукального способів (морфолого-синтаксичний спосіб вияву об'єктивної ірреальної модальності конструкціями зі значенням заміщення), форми майбутнього часу; за відсутності компаратива - ті ж форми, крім інфінітива. Елімінація компаратива краще, що є можливою через необов'язковість його як семантичного і структурного компонента, підтверджує доцільність тлумачення його підсилювальної частки. Врахування цього, а також послідовно дистантне розташування компаратива та диференціюючого порівнялного сполучника ніж дозволяє констатувати близькість конструкцій зі значенням переваги та зі значенням заміщення до складнопідрядних утворень розчленованого типу.

У складнопідрядних реченнях з підрядними прикомпаративними, що витворюють значення порівняння за ступенем якісної, кількісної або часової ознаки, компаратив безпосередньо контактує зі сполучником ніж і є обов'язковим компонентом структури головної частини складного синтаксичного цілого. Як опорний елемент, що прогнозує наявність підрядної частини задля комплектування свого змісту, він виконує певну синтаксичну функцію: іменної частини складно вираженого предиката або вторинного атрибутивного предиката у випадку з відад'єктивним компаративом або різного роду обставинного характеризатора, коли такий компаратив є відадвербальним утворенням, і тому вилучення його зі структури не є можливим. Функціонування такого компаратива як предиката якості-відношення третьої, логічно витворюваної пропозиції, правобічна валентна позиція якого заповнюється прислівно підпорядковуваною предикативною частиною, дозволяє трактувати синтаксичні утворення означеної організації як конструкції нерозчленованого типу.

Простежуючи аналогію між зв'язком опорного компаратива з поширюючою його підрядною частиною та сильним компаративним керуванням на рівні прислівного зв'язку у словосполученні, слід зважити на те, що така аналогія не поширюється на характер стосунків між частинами складного утворення. Прикомпаративно-порівняльні відношення у досліджуваних реченнях виявляють близькість до протиставно-зіставлювальних, які зазвичай виникають між частинами складного синтаксичного цілого, що поєднуються за допомогою сурядних сполучників а (не): Легше війну почати, аніж скінчити… (В.Шевчук). Такі конструкції позначають не просто порівняння, а також і те, що Легше війну почати, а не скінчити.

Тенденція до послідовного постпозиційного розташування підрядного компонента у конструкціях з підрядними прикомпаративними за оформлення зв'язку між предикативними частинами сурядним сполучником може порушуватися: І не щемливий лоскіт екзотики, не банальне бажання молодої жінки, а щось значно сильніше, немов цяточкою, укололо її глибоко в грудях (І.Ле).

Таким чином, комплексний аналіз складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними виявив неоднорідність порівняльних конструкцій зі сполучником ніж. З-поміж досліджуваних мовленнєвих реалізацій порівняння розподібнювального типу ядерну і найбільш численно представлену групу формують конструкції зі значенням порівняння за ступенем вияву якісної, кількісної та часової ознаки. Суб'єктивно-оцінна семантика, якою наділені порівняльні речення зі значенням переваги, рівносильно як і відповідне семантичне забарвлення порівняльних конструкцій зі значенням заміщення, вирізняють означені різновиди складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними з-поміж власне порівняльних конструкцій.

У висновках на основі дослідженого матеріалу зроблено ряд узагальнень. Найголовніші з них:

1. На формально-синтаксичному рівні складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними частинами визначаються такими власне-синтаксичними ознаками, як прислівний підрядний зв'язок між предикативними частинами та компаративний сполучник ніж, (як у значенні ніж) як засіб вираження цього зв'язку.

2. Сполучники ніж, як - формальні виразники прикомпаративного зв'язку - виступають характерною семантико-синтаксичною ознакою складних порівняльних конструкцій, семантично інтерпретуючи їх як компаративні з кількісно характеризуючими підрядними частинами.

3. Семантико-синтаксична та власне-синтаксична ознаки формують семантику структурної схеми складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, внаслідок чого витворюється синтаксична їх сеамнтика - порівняння розподібнювального типу.

4. Базовим компонентом, що витворює схемну семантику порівняльних речень розподібнювального типу є опорний елемент - компаратив, правобічною валентністю якого прогнозується наявність підрядного предикативного поширювача.

5. Функціональний тип передбачуваного сегмента зумовлюється екстралінгвістичними чинниками, що виявляються через завдання комунікації.

6. На рівні змістової організації порівняльні речення розподібнювального типу постають як складні семантичні структури, що виражають поліпропозитивний зміст. Він виявляється через зіставлення двох рівноправних ситуативних пропозицій, доповнюючись логічною пропозицією з предикатом якості-відношення - компаративом.

7. Загальний зміст складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними, кваліфікований як порівняння розподібнювального типу, конкретизується лексико-семантичним наповненням предикативних частин.

8. Семантика компаратива - опорного елемента головної частини - визначає відношення між предикативними одиницями складного синтаксичного цілого. Врахування лексичної обмеженості / необмеженості складу опорних компаративів, їх контактування з порівняльними сполучниками розподібнювального типу, характеру модального плану сприяє вирізненню семантико-структурних різновидів поліпредикативних конструкцій з підрядними прикомпаративними.

9. Обов'язковість / факультативність експліцитного вираження компаративних форм - визначальний чинник диференціації досліджуваних конструкцій з послідовною кваліфікацією їх як синтаксичних утворень нерозчленованого та розчленованого типів.

10. Аналогія зв'язку між частинами складнопідрядного речення з власне порівняльним значенням розподібнювального типу до сильного компаративного керування на рівні прислівних зв'язків у словосполученні виявляється і у субстантивному характері логічно повного об'єкта порівняння.

11. Семантико-синтаксичні відношення між предикативними компонентами складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними виявляють подібність до відношень між частинами паратаксичного поєднання предикативних одиниць.

12. Складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними - особливий тип складного синтаксичного цілого, що стоїть на межі складносурядних та складнопідрядних речень, виявляючи типові ознаки обох різновидів поліпредикативних синтаксичних утворень.

складнопідрядний компаративність підрядний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мараховська В.Г. Проблема компаратива: засоби вираження та семантичне наповнення // Функціонально-комунікативні вияви граматичних одиниць: Зб. наук. праць / Укл. А.П. Загнітко (наук. ред.) та ін. - К.: ІЗМН, 1997. - 184 с.

2. Мараховська В.Г. Характер модального плану у скалднопідрядних реченнях зі сполучником ніж // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 4 / Укл. Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк: ДонДУ, 1998. - 214 с. - С. 60-64.

3. Мараховська В.Г. Особливіості порівняльних відношень, оформлюваних складнопідрядними реченнями з підрядними прикомпаративними // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 4 / Укл. Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк: ДонДУ, 1998. - 214 с. - С. 65-70.

4. Мараховська В.Г. Синтаксичне спрощення як різновид дериваційного перетворення підрядних прикомпаративних структур // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: матеріали 5-ої Міжнародної Конференції (19-21 травня 1998). - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського держ. ун-ту, 1998. - С.150-153.

Размещено на Allbest.ru