Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Колірна номінація як елемент вторинної мовної картини світу

Пастушенко Тетяна Володимирівна

КИЇВ - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського державного лінгвістичного університету МО України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ПОЧЕПЦОВ Георгій Георгійович,

завідувач кафедри граматики та історії

англійської мови Київського державного

лінгвістичного університету

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор КВЕСЕЛЕВИЧ Дмитро Іванович, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка

кандидат філологічних наук, доцент АНІКЕЄНКО Ірина Григорівна, завідувач кафедри іноземних мов Гуманітарного інституту та факультету слов`янської філології Київського державного лінгвістичного університету

Провідна установа: Харкiвський державний унiверситет, кафедра перекладу та англiйської мови, МО України, м. Харків

Захист відбудеться " 3" грудня 1998 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Київському державному лінгвістичному університеті (252650, МСП, Київ - 5, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий 2 листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дворжецька М.П.

1. Загальна характеристика роботи

Сучасні дослідження в галузі лінгвістики відображають зростання зацікавленості вчених щодо ролі фактора людини у становленні та функціонуванні мовної системи. Семантика номінативних одиниць і особливості їхньої мовленнєвої реалізації вивчаються з урахуванням таких факторів, як асоціативно-образне сприйняття позначуваних реалій, їхня значимість у культурно-символічних та інших системах, що склалися в певному соціумі.

Антропоцентричний підхід у дослідженнях вчених-лінгвістів сприяє багатогранній детальній розробці концепції мовної картини світу [Бондаренко 1997, Васильєва 1997, Жаботинська 1997, Плунгян 1996, Почепцов 1990, Серебреников 1988, Телія 1988 та інші]. Даний підхід відкриває нові перспективи у вивченні семантики номінативних одиниць, зокрема, складу колірної номенклатури - одного з найбільш тонко диференційованих лексичних пластів англійської мови.

Дослідження мовної семантики кольору потребує ретельного аналізу співвіднесеності значень кольоронайменувань, з одного боку, з реальними колірними сигналами, з іншого - з їхніми ментальними репрезентаціями в мисленні людини. Такий багатомiрний підхід до вивчення значення дозволяє відтворити більш повну картину семантичних значимостей кольоронайменувань і виявити закономірності "кодування" іманентних ознак і властивостей реальних колірних зразків у семантиці відповідних мовних знаків.

Кольоронайменування вивчалося з точки зору його морфологічних і структурно-семантичних особливостей [Дєєва 1974, Коміна 1973, Масленнікова 1973, Михайлова 1973, Почепцова 1982, Романовська 1986, Скворцов 1992], з точки зору його семантики в структурі художнього тексту [Васильєва 1989, Власова 1984, Кожушко 1983]. Дослідження колірної номенклатури останніх років пов'язані з двома основними підходами - когнітивним [Васильєва 1997, Фрумкіна 1991] і комунікативно-функціональним [Графова 1991, Дєєва 1990].

Недостатньо розробленою на теперішнiй час є проблема співвідношення між семантичною структурою кольоронайменування, властивостями природних колірних сигналів і їхніх образів у свідомості людини, а також проблема способів мовного кодування позамовної інформації в змістовiй структурі кольоронайменувань і мовних форм вираження такої інформації. Актуальність даного дисертацiйного дослiдження визначається необхiднiстю вирiшення вказаних наукових проблем, оскiльки особливостi семантичної структури кольоронайменувань вiдбивають специфiку уявлень людини про колiрний простiр, який є важливою складовою унiверсуму.

У даній науковій роботi вивчається інформаційний та комунікативно-прагматичний потенціал найменувань кольору (а також окремих складових колірного блоку) і семантичнi способи його реалізації. Зроблено спробу пояснити природу і характер вторинних смислових відтінків кольоронайменувань, виявити семантичні механізми перетворення вихідних колірних значень, що здійснюється під впливом як мовних, так і позамовних факторів.

Актуальність дослідження визначається також обраним функціонально-семасіологічним підходом до вивчення семантичних процесів: кольоронайменування розглядається як концептуально-мовна сутність, якій притаманні логічні та мовні ознаки, як елемент мовної картини світу.

Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової проблематики, що розробляється кафедрою граматики та істотрії англійської мови Київського державного лінгвістичного університету: "Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти" (затверджено радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 р.).

На відміну від попередніх досліджень [Василевич 1987, Власова 1984, Фрумкіна 1984], об'єкт яких обмежувався іменами кольору в лексико-семантичній групі прикметників, об'єктом нашого дослідження є слова будь-якої частиномовної приналежності та словосполучення, що містять у своїй семантичній структурі колірний компонент.

Предметом аналізу в роботі є семантичні та комунікативно-прагматичні особливості найменувань кольору, якi стають елементами вторинної мовної картини світу, а також семантичні процеси, котрі перетворюють структуру змiсту кольоронайменувань.

Матеріал дослідження склали 1400 фрагментів художніх текстів сучасних американських та англійських авторів, а також дані 18 словників (6 тлумачних англомовних, 1 тлумачного німецькомовного, 2 англомовних енциклопедичних, 1 російськомовного енциклопедичного, 1 англомовного концептуального, 1 англомовного словника-тезауруса і 6 англомовних, франкомовних та російськомовних словників символів).

Метою дисертаційного дослідження є опис семантичних і прагматичних особливостей кольоронайменувань англійської мови, виявлення джерел і способів перетворення їхньої семантичної структури.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

уточнити зміст поняття вторинної мовної картини світу;

виявити основні джерела асоціативних зв'язків, які формують основу переосмислення або перетворення змістової структури кольоронайменувань;

встановити співвідношення колірного концепту і значення кольоронайменування, визначити прагмасемантичний потенціал колірного блоку;

виявити основні типи конотацій, характерних для семантики кольоронайменувань;

описати основні семантичні механізми зміни та перетворення структури змісту кольоронайменувань.

При вирішенні сформульованих завдань використовувалися такі методи: мовний кольоронайменування прагмасемантичний конотація

метод логіко-семантичного аналізу;

метод контекстуального аналізу;

метод компонентного аналізу;

метод інтроспекції;

метод аналізу словникових дефініцій із застосуванням даних енциклопедичних словників, словників символів і словника-тезауруса для визначення семантичного об'єму імплікаціоналу, аналіз словникових дефініцій за ключовими словами (ключові слова: color, його деривати, 11 базових кольоронайменувань [Berlin, Kay 1969] та окремих периферійних кольоронайменувань);

елементи методів концептуального і контекстологічного аналізу.

Наукова новизна роботи обумовлюється інтегративним підходом до вивчення семантики одиниць колірної номенклатури англійської мови і механізмів їхньої міграції до вторинної мовної картини світу. Такий підхід дозволив вперше проаналізувати кольоронайменування з урахуванням їхніх семантичних, когнітивних і комунікативно-прагматичних характеристик.

Основні положення, що виносяться на захист:

Колiрний фрагмент вторинної мовної картини світу формується на основі первинної мовної картини світу і являє собою суб'єктивну, експресивно-образну форму інтерпретації світу і буття людини в цьому світі через колiрнi концепти. Визначальними у формуванні колiрного фрагменту вторинної мовної картини світу є позамовні фактори, що забезпечують "входження" до нього з паралельних (не-наукових і не-мовних) картин світу, символічних систем тощо.

Національна своєрідність змістової сторони колірної номенклатури англійської мови створюється за рахунок особливого, національно-специфічного заломлення психофізіологічного, соціального і культурного досвіду взаємодії мовного колективу з природними колірними сигналами, а також у процесі оперування існуючими колірними концептами.

Актуалізація другорядних складових колірного блоку найменувань кольору (яскравості та насиченості) обумовлюється їхньою інформаційною та комунікативною значимістю і супроводжується формуванням додаткових смислових відтінків у семантиці кольоронайменувань.

Конотативні ознаки кольоронайменувань формуються на основі асоціацій із двох основних джерел - емпіричного і семіотичного. Емпіричне походження мають емотивно-афективні та емпірійні конотативні компоненти, семіотичне походження - соціальні та символіко-культурні.

Семантичні процеси, що перетворюють значення кольоронайменувань, можуть здiйснюватись у напрямку розширення, поглиблення або заміни семантичного об'єму кольоронайменування. Розширення семантичного об'єму спостерігається як наслідок процесів символізації та ситуаційно-типової експансії значення кольоронайменування, поглиблення семантичного об'єму досягається за рахунок прагмасемантичної акцентуації, заміна семантичного об'єму здійснюється в процесі семантичної деривації вторинних значень кольоронайменувань.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати дозволяють визначити семантичний і комунікативно-прагматичний потенціал найменувань кольору, розширити уявлення про природу й характер мовного оформлення колірних конотацій, виявити мовні способи прагматичного впливу кольоронайменувань, встановити й описати семантичні механізми перетворення змістової структури найменувань кольору, нарештi, поглибити розуміння співвіднесеності між реальним колірним простором, його дисперсним зображенням у межах первинного та вторинного ярусів мовної картини світу і концептуальним каркасом колірного простору.

Практична цінність роботи заключається в можливості використання її результатів у курсах лексикології, теоретичної граматики англійської мови, у спецкурсах для студентів факультетів англійської мови, при написанні дипломних та курсових робіт з англійської філології, на заняттях з практики усного та письмового мовлення. Можливе також використання окремих результатів дослідження в курсах лінгвокраїнознавства, культурології та естетики.

Апробація роботи здійснювалась на засіданнях кафедри граматики та історії англійської мови Київського державного лінгвістичного університету (1995 - 1998 рр.), на міжнародних наукових конференціях "Когнитивная лингвистика конца ХХ века" (Мінськ, 1997 р.) та "Cultural Aspects of Language Functioning: SIG Research International Conference to the Мemory of O.M. Morokhovsky" (Київ, 1995 р.), на науково-практичних конференціях викладачів факультету англійської мови Горлівського педінституту іноземних мов (1996, 1997 рр.). Основні результати дисертаційного дослідження викладені в чотирьох статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списків використаних джерел та ілюстративного матеріалу. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок, iз яких 29 займають списки двохсот восьмидесяти семи використаних джерел і сорока трьох джерел ілюстративного матеріалу.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, новизна, теоретична та практична цінність, визначається мета, завдання, характеризуються методи дослідження і фактичний матеріал, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

Перший розділ - "Колористична система в мовній картині світу" - присвячено розгляду питань, пов'язаних із сучасним уявленням про мовну картину світу, питань структури й місця концептуально-мовної колористичної побудови в межах картини світу. В цьому розділі розглядаються феноменологія кольору як реалії, джерела формування колірних концептів, можливості мовного відображення позамовних уявлень і знань людини про феномен кольору.

У другому розділі, який має назву "Структурно-семантичні та прагматичні особливості кольоронайменувань", аналізується співвідношення, взаємозв'язок і взаємний вплив між структурою колірного концепту і структурою змісту кольоронайменування, визначається прагмасемантичний потенціал колірного блоку та окремих його складових, уточнюється поняття "конотації", описуються основні джерела і типи конотативних відтінків, притаманних найменуванням кольору.

Третій розділ - "Механізми розвитку семантичної структури кольоронайменувань" - містить характеристику основних семантичних процесів, що змінюють або перетворюють змістову структуру кольоронайменувань, а також опис їхніх формальних проявів. У цьому розділі встановлюється взаємозв'язок між процесами, що здiйснюються в структурі значення, і характером змін у семантичному об'ємі кольоронайменування, виявляються мовні та позамовні чинники для кожного з розглядуваних процесів.

У висновках підводяться підсумки проведеного дисертаційного дослідження, окреслюються перспективи подальших наукових розробок.

Основний зміст роботи. Світ кольору представлений у мові широким спектром лексичних одиниць, що інтерпретують інформацію, яка надходить по зоровому каналу зв'язку, - від елементарних колірних відчуттів до складних, багатогранних понять кольору, які складають концептуальну систему. Створювана інтелектом людини мовна картина світу включає як свій фрагмент складну, дисперсну колористичну побудову, елементи якої розташовуються по її первинному та вторинному ярусах.

Основна відмінність мовної моделі об'єктивного колірного простору від його наукової моделі полягає в тому, що мовна колористична система (на відміну від наукової) має комунікативну природу й підпорядковується комунікативним потребам мовного соціуму. Якщо наукова система понять про колір - це гносеологічна побудова, то мовна картина світу є національно-специфічною комунікативною інтерпретацією, з одного боку, реального видимого колірного простору, з іншого - його репрезентації в мисленні людини.

Комунікативна природа й спрямованість мовного зображення колірного простору - це, перш за все, наслідок дії фактора людини в мові. З усього безперервного поля колірних відчуттів свідомість людини виділила одинадцять визначених за своєю якістю колірних зразків, котрі сформували каркас колірних уявлень людини про розмаїтість колірних ознак і закріпились як базові складові колірної номенклатури англійської мови. Вибір основних кольоронайменувань не є випадковим: усі вони - наслідок абстрагування колірних ознак від об'єктивних реалій, які виявляються суттєвими в житті та діяльності мовного колективу, про що свідчить існування колірно-еталонного компонента в змістовій структурі базових кольоронайменувань.

Аналіз словникових дефініцій показав, що семантизація базових кольоронайменувань здійснюється за допомогою типових об'єктів-носіїв відповідних колірних ознак. Такі об'єкти є суттєвими в життєвому просторі людини: blue - "the pure color of a clear sky, azure", white - "of a color like that of new snow or clear milk", green - "of the color of growing foliage", black - "having the color of soot or coal" [Webster 1996; 1981].

Таким чином, склад номенклатури базових кольорів визначається їхньою комунікативною та інформаційною значимістю.

Колірні фрагменти вторинної мовної картини світу є ще більш суб'єктивними. Якщо первинний ярус мовної картини кольору являє собою комунікативно орієнтовану раціональну обробку інформації про колір, то вторинний ярус мовної картини світу містить в собі різноманітні колірні образи - наслідок емоційно-чуттєвого заломлення відповідних фрагментів із первинного ярусу. Саме вторинна мовна картина світу фіксує національно-культурну специфіку уявлень мовного колективу про колір і його роль у житті людини, а також специфіку колірних асоціацій, котрі стають основою формування смислових відтінків кольоронайменувань, якими оперує даний мовний соціум.

Хоча судження про колір мають значною мірою індивідуальний, суб'єктивний характер, ставлення індивіда до кольору визначається, як правило, всім об'ємом інформації про певний колірний зразок, котра накопичується як досвід цілого суспільства і неначе "нав'язується" індивідові у вигляді готового пакету інформації, що автоматично входить до системи сформованих у його мисленні понять.

З іншого боку, як показало наше дослідження, мова фіксує ті зміни, які відбуваються в уявленнях людини про колір під впливом психофізіологічного та культурно-символічного досвіду. Ті самі джерела (емпіричне й семіотичне) стимулюють і акумуляцію, й еволюцію уявлень людини про колір.

Ситуативна семантика кольоронайменування визначається, з одного боку, комунікативними потребами автора повідомлення та ситуацією в цілому, з іншого - комунікативним потенціалом природного колірного сигналу та відповідного колірного концепту.

Отже, роль фактора людини в мові спостерігається як на рівні загальної картини світу, зокрема, картини кольору, так і на рівні змістової структури окремих кольоронайменувань: особливості їхньої семантичної структури визначаються комунікативною спрямованістю колірних номінацій.

Власне колірне значення в семантиці кольоронайменувань представлено у вигляді так званого колірного блоку, котрий складається з тону (основного елементу) і, іноді, яскравості та насиченості (другорядних елементів) колірного сигналу, що позначається.

Як показало наше дослідження, колірнi параметри яскравості та насиченості - неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок - є факультативними для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та інформаційної значимості для людини.

Аналіз мовного матеріалу показав, що в англійській мові не існує сталої системи засобів вираження яскравості та насиченості кольору (такі засоби виявлено на лексичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях), проте актуалізація семи яскравості/насиченості в семантичній структурі колірної номінації є комунікативно обумовленою, а саме: актуалізація цієї семи свідчить про експресивну або додаткову інформаційну навантаженість кольоронайменування в певній ситуації.

Наприклад, відомо, що оцiнка людиною темних тонів негативніша нiж світлих, що доводять мовленнєві факти. Так, колірний сигнал black, темніший за сигнал, що визначається як rich brown, набуває негативної оціночності в наступному прикладі. Використання кольоронайменування black замість колірної номінації brown, яка позначає світлiший зразок кольору, сигналізує гіперболізацію автором повідомлення ознаки як засіб мовного кодування свого негативно-оцінного ставлення до предмета повідомлення: "Erato, you're not… you're not having me on?" "Of course not, Miles." She raises her eyes to meet his. "I wish I was." He lets his head fall back and stares at the ceiling. "My God. Black." "I thought we'd decided on a rich brown, darling" (J. Fowles. Mantissa: 164).

Комунікативна природа кольоронайменування та, частково, його денотативна невизначеність зумовлюють гнучкість його семантичної структури. Кольоронайменування здатні передавати багату гаму смислових відтінків. Крім емотивного та оцінного компонентів, конотативну сферу кольоронайменувань може бути представлено рядом інших експресивних та інформативних конотацій, через які "висвітлюється" суттєва позамовна інформація про колір, котра зберігається в інших знакових системах або надходить з емпіричних джерел. Така інформація в семантиці колірних номінацій є наслідком пристосування їхньої змістової структури до комунікативних потреб адресата.

Подібно до того як реальний колірний сигнал може ставати інформаційно та емоційно значимим для людини, конотативна зона значення кольоронайменування може містити в собі додаткові компоненти експресивного та/або інформативного характеру.

Знання та досвід складають два основних джерела формування колірних концептів та еволюції уявлень людини про колір - відповідно семіотичний та емпіричний. Саме ці джерела визначають характер конотативних відтінків, що формуються в семантичній структурі кольоронайменувань.

Емпіричний фонд уявлень про колір поділяється на емоційно-чуттєвий та побутовий. Отже, емоційне сприйняття або інформаційна навантаженість колірних сигналів у типових позамовних ситуаціях стимулюють формування відповідно емотивно-афективного або емпірійного компонентів у семантиці найменувань кольору.

Емотивно-афективний компонент у структурі змісту колірної номінації - це додатковий смисловий компонент, комунікативно-функціональне навантаження якого полягає у стимулюванні прогнозованої емоції або емоційного стану адресата через актуалізацію в його свідомості певного колірного образу. Цей тип конотативного значення демонструє залежність не тільки від уявлень людини про той чи інший колірний зразок, але також залежність від об'єктивних, іманентних властивостей природних колірних стимулів, які можуть певним чином впливати на психофізіологічний стан людини.

Механізм впливу колірного образу, який створюється мовними засобами, на емоційну сферу людини базується на здатності людини штучно викликати у себе відчуття кольору, а також весь комплекс інших, пов'язаних з ним відчуттів та емоцій.

У наведеному нижче прикладі реалізуються номінативні одиниці, що позначають не хроматичні ознаки, а лише одну складову феномена кольору - світло. Створюваний у даному випадку образ світла перетворюється на сяйво, вплив якого на зоровий аналізатор людини викликає неприємне відчуття. Подібним чином численні номінативні одиниці, які містять сему "блиск, сяйво", створюють "сліпучий" ефект, що й стає наслідком актуалізації емотивно-афективного компоненту в їхній семантичній структурі: And then, during the days, there is a brightness that is sometimes intolerable - a brilliance that stuns you and seems to blanch everything, all the jagged surfaces gleaming, the air itself almost a shimmer. The light forms in such a way that the colors become more and more distorted as you draw close to them (P. Auster. The Country of Last Things: 21).

Емпірійне значення кольоронайменування - це конотативний смисл, що виникає в семантиці найменування кольору за умов його реалізації у відповідному контексті таким чином, що попередній досвід взаємодії з навколишнім світом дозволяє адресату повідомлення адекватно "розшифрувати" додаткове інформаційне та комунікативне навантаження, закодоване в змістовій структурі даного кольоронайменування.

Колірний концепт, який виступає комунікативно значущим у тій чи іншій ситуації, надає відповідне комунікативно-функціональне навантаження корелюючій колірній номінації, котра використовується у вказаній ситуації, яку представлено мовними засобами.

Як показує наведений нижче приклад, кольоронайменування red, що позначує колір рук героїні, відсилає читача до його фонових знань: звичайно руки набувають червонуватого відтінку в тих, хто постійно зайнятий фізичною працею: "Tell him if he doesn't do what you say, I'll make his Pa whip him as soon as the store is closed," she said sternly, for she was a disciplinarian; and the capable little girl ran out again, wiping her red and shrivelled hands on the towel she had pinned over her short dress (E. Glasgow. Barren Ground: 75).

Семіотична інформація, що зберігається й передається членами соціуму в різноманітних знакових формах, складає основу конотативних компонентів, які мають культурний або соціальний характер.

Культурний компонент семантики кольоронайменувань містить у собі інформацію, яка закріплюється мовним знаком як елемент сукупного культурного знання про позначувану реалію та її мовний корелят. Інформація культурного характеру накопичується окремою культурно-мовною спільнотою і відображує національно-специфічне розуміння або сприйняття позначуваної реалії (або реалії, що існує лише в даній культурній спільноті).

Колірна номенклатура англійської мови відзначається багатством і розмаїтістю культурних конотацій. За нашими спостереженнями, практично всі кольоронайменування (крім периферійних, які позначують відтінки, тобто не зовсім визначені колірні зразки) фіксують у своїй змістовій структурі інформацію про ті або інші культурні явища або національно-специфічне бачення реалій, а також особливості цивілізації.

Наприклад, дієслово to greenwash, що містить у своїй морфологічній структурi основу кольоронайменування green, означає "відмивати гроші" ("to launder money" [Dictionary of American Slang 1991]), причому "відмивати" саме долари, що робить це слово культурно конотованим.

Семіотичне походження мають також соціально-політичні конотації кольоронайменувань, у яких відбиваються особливості системи соціальних та політичних зв'язків, що існують у даній мовній спільноті: суспільний статус та стосунки представників різних рас і національностей; співвідношення різних політичних сил у суспільстві, а також за його межами (в міжнародній політиці); суспільний статус представників різних професій; статус представників різних релігійних течій у суспільстві.

Іменник pinko, до морфологічної структури якого входить основа кольоронайменування pink, було особливо популярним в американському суспільстві в період 50-х років і вживалось як зневажливий термін у значенні "комуніст" [Dictionary of American Slang 1991]. Негативна оціночність цього слова базується на колірному образі, причому заниження показника за параметром насиченості (рожевий колір - це "ненасичений" варіант червоного, який символізував комуністичну ідею) є засобом вираження зневажливого ставлення до означуваного: I'll get Nickel all wired, then she'll come across with the money. And who else will sell to her after the news gets out about her being a pinko commie queer, I ask you? [R.M. Brown. Six of One: 173].

Як показав аналіз фактичного матеріалу, зміна семантичного об'єму кольоронайменувань може проходити в напрямку розширення, поглиблення або заміни.

Розширення семантичного об'єму стає наслідком процесів символізації або ситуаційно-типової експансії значення кольоронайменування.

Процес символізації значення кольоронайменування є контекстуальним розширенням його семантичного об'єму за рахунок нескінченного ряду компонентів, що відсилають думку адресата до різноманітних форм буття позначуваного на різних рівнях реальності. Символізація значення колірної номінації супроводжується "розшаруванням" денотата: окрім власне кольору в денотативну сферу символізованого кольоронайменування потрапляє нескінченний ряд паралельних означуваних.

У наведеному нижче фрагменті кольoронайменування white реалізується одночасно у своєму прямому колірному значенні й у символічних значеннях: дане кольоронайменування позначає реальну колірну ознаку, а також відсилає думку адресата до понять, що знаходяться на паралельних рівнях буття ("чистота", "дівочість", "незайманість", "духовність"), тобто відкриває цілу смислову перспективу: "You're not sorry you married me?" "The mistake of my life. First you persuaded me not to sell the Hall - " … "When has any woman made any man do what he didn't want to?" "You got married in white at Dimmerstone church like you said in the letter - " (I. Murdoch. Henry and Cato: 377).

Ситуaційно-типова експансія значення колірної номінації також призводить до розширення семантичного об'єму, але за рахунок одиничного конотативного компоненту емпіричного походження: власне колірне значення доповнюється емпірійним значенням.

Поглиблення семантичного об'єму є наслідком процесу прагмасемантичної акцентуації, котрий являє собою постановку прагматично орієнтованого акценту на колірному блоці (або окремій його складовій) змістової структури кольоронайменування.

Акцентуація колірного блоку використовується як засіб зняття автоматизму сприйняття адресатом колірної номінації і, таким чином, як засіб впливу на емоційну сферу адресата. Наслідком процесу прагмасемантичної акцентуації є емотивно-афективний компонент у семантичній структурі найменування кольору.

Наше дослідження показало, що прагмасемантична акцентуація значень кольоронайменувань задіє багатий інвентар мовних засобів, таких як: актуалізація семи яскравості/насиченості, лексичний або синтаксичний повтор тощо.

Нарешті, семантична деривація - це процес, який кардинально змінює семантичну структуру найменування кольору: колірна ознака в області означуваного поступається місцем не-колірній ознаці. Нове значення, яке утворюється внаслідок процесу семантичної деривації, є похідним від колірного. Основу перетворення значення складає асоціативно-образне уявлення про певну колірну ознаку.

Наприклад, кольоронайменування white у наступному фрагменті тексту реалізується в значенні "сніжний", яке є похідним від власне колірного ("білий") і виникає на основі спільної семантичної ознаки "білизни": Memphis had seen two white Christmases in the past ninety years, and the experts predicted no more in the century (J. Grisham. The Firm: 201).

Вказане похідне значення кольоронайменування white виникає завдяки наявності потенційної семи "як сніг", що є мовним засобом фіксації еталонного уявлення про відповідний колірний сигнал.

Отже, результати дослідження вказують на те, що особливості змістової структури кольоронайменувань і характер семантичних процесів, що перетворюють цю структуру, пiдтверджують глобальну співвіднесеність трьох площин існування феномена кольору - у світі мови, у світі дійсності та у світі мислення людини. Мова є наче б то промiжною мiж світом реальності та світом мислення. Мовна картина колірного простору відображує як риси природного видимого колірного поля, так і його образу, намальованого мисленням людини.

Колір є важливою, інформаційно та емоційно значущою характеристикою життєвого простору людини. Таким його зображено й у мовній картині світу, про що свідчить значний семантичний та прагматичний потенціал колірної номенклатури. Саме інформативність та емоціогенність природних колірних стимулів визначає місце відповідних кольоронайменувань у мовній картині кольору.

Будь-яка інформація про колір, що зберігається в знакових формах або є наслідком емоційно-чуттєвого чи побутового досвіду взаємодії людини з кольором, може кодуватися мовними засобами, якщо вона стає комунікативно релевантною в певній ситуації.

Таким чином, склад колірної номенклатури англійської мови в цілому й особливості семантики окремих кольоронайменувань свідчать про антропоцентричність мовного зображення колірного простору.

Основнi положення дисертацiйного дослiдження вiдбито в таких публiкацiях

Пастушенко Т.В. Конотативні значення кольору в мовній інтерпретації // Вісник Київськ. держ. лінгвістичного університету: Дослідження молодих вчених. Сер. "Філологія". - К.: КДЛУ. - 1997. - Вип. 4: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. - С. 92-97.

Пастушенко Т.В. Семантическая деривация цветообозначений в языке и речи // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. - Горлівка: Вид-во Горлівського держ. пед. інституту іноземних мов. - 1995. - С. 237-239.

Пастушенко Т.В. Символический аспект семантики цветонаименований // Вісник Київськ. держ. лінгвістичного університету: Дослiдження молодих вчених. Сер. "Філологія". - К.: КДЛУ. - 1998. - Вип. 6: Проблеми лексичної семантики та семантики тексту. - С. 52-61.

Пастушенко Т.В. Ситуаційно-типова експансія значень кольоронайменувань // Гуманітарний вісник. Сер. "Іноземна філологія". - Черкаси. - 1998. - Число 2. - Ч. 1: Проблеми сучасної лінгвістики. - С. 164-173.

Анотація

Пастушенко Т.В. Колірна номінація як елемент вторинної мовної картини світу (на матеріалі сучасної англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 1998.

У роботі досліджуються семантичні та комунікативно-прагматичні особливості найменувань кольoру, що є елементами вторинної мовної картини світу, а також семантичні процеси, які перетворюють змістову структуру кольоронайменувань; визначається інформаційний та комунікативно-прагматичний потенціал найменувань кольору (а також окремих складових колірного блоку), аналізуються семантичні способи його реалізації.

Ключові слова: англійська мова, кольоронайменування, мовна картина світу, колірний блок, комунікативно-прагматичний потенціал, семантичні процеси.

Аннотация

Пастушенко Т.В. Цветовая номинация как элемент вторичной языковой картины мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1998.

В работе исследуются семантические и коммуникативно-прагматические особенности наименований цвета, являющихся элементами вторичной языковой картины мира, а также семантические процессы, которые преобразуют содержательную структуру цветонаименований; определяется информационный и коммуникативно-прагматический потенциал наименований цвета (а также отдельных составляющих цветового блока), анализируются семантические способы его реализации.

Ключевые слова: английский язык, цветонаименование, вторичная языковая картина мира, цветовой блок, коммуникативно-прагматический потенциал, семантические процессы.

Resume

Pastushenko T.V. Color Names as Fragments of the Figurative Linguistic Picture of the World. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1998.

The thesis is concerned with semantic, communicative and pragmatic peculiarities of color names as fragments of the figurative linguistic picture of the world. Semantic processes resulting in transformation of color names meanings are studied. Semantic, communicative and pragmatic potential of color names is evaluated. Formal markers of semantic transformation of color names are described.

Key words: English, color name, linguistic picture of the world, color capsule, communicative and pragmatic potential, semantic processes.

Размещено на Allbest.ru