Стилеметричні характеристики прикметників різної морфемної структури в сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 412.3 = 20

Стилеметричні характеристики прикметників різної морфемної структури в сучасній англійській мові

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Потапенко Алла Борисівна

КИЇВ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Захист відбудеться “ 8 ” жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук при Київському державному лінгвістичному університеті (252650МСП, Київ-5, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73)

Автореферат розісланий “ 8 ” вересня 1999 р.

Вчений секретар доцент спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

морфема афіксальний ад'єктивний

Анотація

Потапенко А.Б. Стилеметричні характеристики прикметників різної морфемної структури в сучасній англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню частотних характеристик ад'єктивних афіксальних морфем і морфемних ланцюжків та позиційному аналізу досліджуваних морфем у текстах трьох функціональних стилів - науковому, художньому та газетному.

Роботу виконано в руслі стилеметрії. Основними параметрами дослідження є частота та сполучуваність.

Розкриті ізоморфні та відмінні риси позиційного розташування префіксальних і суфіксальних морфем по відношенню до кореневих та інших афіксальних морфем. Зроблена спроба виведення моделей морфемних ланцюжків. Доведено, що частота афіксів та морфемних ланцюжків є статистичним параметром досліджуваних стилів.

Ключові слова: морфема, афіксальна морфема, префіксальна морфема, суфіксальна морфема, морфемний ланцюжок, морфемна структура, комбінуюча форма, функціональний стиль, позиційний аналіз, ядро, периферія.

Potapenko A.B. Stylemetrical Characteristics of Adjectives with Different Morphemic Structure in Modern English. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1999.

The dissertation deals with the investigation of quantitative characteristics of the adjectival affixes and morphemic chains as well as positional analysis of the investigated morphemes in different functional styles - science, fiction and press.

The dissertation is carried out within the framework of stylemetry. Frequency and combinability being the main parameters of the investigation.

Isomorphic and distinctive peculiarities of the position of the prefixesand suffixes as to the root and affixes are discovered. The attempt is made to build the models of morphemic chains. It is proved that frequency of adjectival affixes and morphemic chains serve to differentiate the functional styles.

Key words: morpheme, affix, prefix, suffix, morphemic chain, morphemic structure, combining form, functional style, positional analysis, kernel, periphery.

Потапенко А.Б. Стилеметрические характеристики прилагательных разной морфемной структуры в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологи-ческих наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению стилеметрических характеристик прилагательных разной морфемной структуры, частотных характеристик адъективных аффиксальных морфем и морфемных цепочек, позиционному анализу исследуемых морфем в текстах трёх функциональных стилей - научном, художественном и газетном. Необходимым условием членения слов на морфемы есть повторяемость хотя бы одного компонента слова в другом лингвистическом окружении с тем самым значением.

Работа выполнена в русле стилеметрии. Основными параметрами исследования являются частота и сочетаемость. Сделана попытка выведения морфемных цепочек и исследование их частотных характеристик. Лингвистический закон предпочтения, действующий на исследуемом материале, позволил выделить во всех анализированных массивах текстов небольшое количество аффиксальных морфем и морфемных цепочек, которые несут максимум функциональной нагрузки и отделить их от остальных морфем и цепочек, нехарактерных для морфемной структуры прилагательных.

Доказано, что частота аффиксов и морфемных цепочек является статистическим параметром исследуемых стилей.

Средняя частота рассматривается автором как важный показатель статистического параметра стилей. По данному параметру в работе выделены две группы стилей, которые не пересекаются: 1) научный стиль, 2) художественный и газетный стили - при исследовании префиксальных морфем и морфемных цепочек, а при исследовании суффиксальных морфем - три группы стилей: 1) научный, 2) художественный, 3) газетный.

С целью определения расстояния между стилями были установлены пять порогов зон, позволивших констатировать, что в результате исследования префиксальных морфем расстояние между научным и газетным стилями больше, чем расстояние между научным и художественным, художественным и газетным стилями, а в результате исследования суффиксальных морфем и морфемных цепочек расстояние между научным и художественным стилями больше, чем между стилями двух других пар.

Раскрыты изоморфные и отличительные черты позиционного размещения префиксальных и суффиксальных морфем по отношению к корневым и другим аффиксальным морфемам. В работе выделены позиционные варианты морфем, которые рассматриваются как алломорфы адъективных префиксов и суффиксов.

В ходе позиционного анализа были выявлены группы префиксальных и суффиксальных морфем, которые имеют свойства сочетаться с корневыми и другими аффиксальными морфемами.

Комбинирующиеся формы, как особый тип морфологических элементов, нехарактерны для прилагательных, что объясняется их терминологическим характером. Корневое и префиксальное окружение свойственно только небольшому количеству комбинирующихся форм. Преобладающим типом в материале исследования являются морфемные цепочки, состоящие из комбинирующейся формы и суффиксальной морфемы.

Модели морфемных цепочек, которые имеют в своем составе больше одной корневой морфемы, характеризуются невысокой частотой употребления.

Ключевые слова: морфема, аффиксальная морфема, префиксальная морфема, суффиксальная морфема, морфемная цепочка, морфемная структура, комбинирующаяся форма, функциональный стиль, позиционный анализ, ядро, периферия.

Проблема морфеми існує вже багато років, але вона зберегла свою актуальність і є однією з центральних проблем у сучасній лінгвістиці, оскільки розуміння морфеми пов'язане з такими центральними теоретичними питаннями як сутність основних лінгвістичних одиниць, рівнева структура мови, структура слова та сегментація його на складові частини, типологічне зіставлення мов та ін.

Проблемою морфеми та морфемного членування слів у різний час займалися багато лінгвістів: І. О. Бодуен де Куртене, Л. С. Бархударов, Н. Д. Арутюнова, Л. М. Волчкова, Р. Г. Зятківська, І. П. Іванова, Г. С. Качкина, Г. Клімов, Є. Курилович, О. С. Кубрякова, Ю. С. Маслов, О. М. Тихонов, V. Adams, L. Bloomfield, D. Bolinger, H. Gleason, Z. Harris, Ch. Hоckett, E. Nida та ін. Роботи відрізняються за обсягом досліджуваного матеріалу (від аналізу окремої морфеми як двосторонньої одиниці мови, що має форму та значення, до дослідження принципів морфемного аналізу).

Огляд робіт, які присвячені проблемі функціонування морфем, показав, що більшість робіт описують конкретні морфеми, а не морфемні ланцюжки. Роботи такого роду, безумовно, збагачують лінгвістичну науку. Проте заслуговує на увагу вивчення факторів функціонування ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків у мовленні, а зокрема функціонально-стилістичний фактор, а також дослідження позиції афіксальних морфем по відношенню до кореневих. Ці проблеми й визначають актуальність нашого дослід-ження, виконаного в руслі стилеметрії і присвяченого вивченню проблеми функціонування ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків у текстах трьох функціональних стилів: наукового, художнього та газетного.

Мета роботи - визначити особливості морфемної структури прикметників сучасної англійської мови з точки зору стилеметрії шляхом встановлення функціонування ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків.

Об'єктом дослідження є префіксальні й суфіксальні морфеми та морфемні ланцюжки, виявлені в результаті проведення морфемного аналізу прикметників сучасної англійської мови.

Предмет спостережень - функціонування ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків.

У роботі перевіряється гіпотеза: частота ад'єктивних афіксів та морфемних ланцюжків має стилерозрізнювальну потужність.

Для досягнення мети та перевірки висунутої гіпотези в роботі вирішується ряд завдань:

1. Вивчити: а) частоту ад'єктивних афіксів;

б) частоту морфемних ланцюжків.

2. Здійснити позиційний аналіз афіксальних морфем.

3. Встановити наявність/відсутність залежності частоти конкретних морфем та морфемних ланцюжків від функціонально-стилістичного фактору.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасної англійської мови”, що розробляється кафедрою практики англійської мови Волинського державного університету імені Лесі Українки (тема затверджена радою ВДУ, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).

Матеріалом дослідження послугувала суцільна вибірка, яка складається з текстів 25 наукових праць, 25 творів англійських і американських письменників та 25 газет загальним обсягом 75000 слововживань. Для аналізу було відібрано 5977 прикметників: 2370 - з текстів наукового стилю, 1730 - з текстів художньої прози та 1877 - з текстів газетного стилю.

У роботі застосовуються різні за характером методи та прийоми лінгвістичного аналізу:

1. Метод безпосередніх складників (з метою поділу досліджуваних прикметників на морфеми).

2. Позиційний аналіз (з метою виділення морфемних ланцюжків та вивчення позиційних характеристик афіксів у їх межах).

3. Статистичні прийоми, а саме: кореляція рангів, критерій Стьюдента (за допомогою яких виявляється ступінь близькості досліджуваних масивів текстів та наявність/відсутність взаємозв'язку між певними функціональними характеристиками).

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що прово-диться порівняльний аналіз особливостей функціонування ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків у текстах наукової літератури, художньої прози та газетного стилю за такими параметрами: частота (із застосуванням прийомів математичної статистики); позиційний аналіз афіксальних морфем по відношенню до кореневих; функціонування комбінуючих форм та морфемних ланцюжків, у склад яких входить більше, ніж одна коренева морфема.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Існує залежність між частотою афіксальних морфем та морфемних ланцюжків у текстах досліджуваних стилів та загальною кількістю даних утворень: чим вища загальна частота морфем та ланцюжків, тим вища їхня частота в досліджуваних стилях.

2. На морфемному рівні діє закон переваги, суть якого в тому, що невеликій кількості афіксальних морфем та морфемних ланцюжків властива висока частота і вони несуть максимум функціонального навантаження, в той час як решта морфем та морфемних ланцюжків є низькочастотними, нехарактерними для морфемної структури прикметників сучасної англійської мови.

3. За параметром "середня частота афіксальних морфем" під час дослідження префіксів стилі поділяються на дві групи, що не перетинаються: 1) науковий стиль, 2) художній і газетний стилі, а при дослідженні суфіксів - на три групи: 1) науковий стиль, 2) художній стиль, 3) газетний стиль.

4. За параметром "середня частота морфемних ланцюжків" аналізовані стилі поділяються на дві групи, як такі, що не перетинаються: 1) науковий стиль, 2) художній і газетний стилі.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження визначається тим, що проведений комплексний опис функціонування префіксальних і суфіксальних морфем та морфемних ланцюжків, виявлених в результаті проведення морфемного аналізу прикметників сучасної англійської мови в текстах різних функціональних стилів, збагачує знання про прикметник як частину мови та морфемну структуру як прикметника, так і англійського слова взагалі, сприяє подальшій розробці теорії морфемної сполучуваності та варіювання, розвиває базові положення стилеметрії.

Практична цінність роботи випливає з можливості використання основних положень та висновків дослідження в курсі теоретичної граматики (розділи “Прикметник”, “Морфемна структура слова”) та в курсі стилістики (розділ “Функціональна стилістика”). Одержані результати можуть бути враховані в лексикографічній практиці для укладання словника морфем. Розроблена методика дослідження та збудовані морфемні ланцюжки можуть бути використані під час написання навчально-методичних розробок, а також наукових робіт у секції англійської мови Малої Академії Наук, курсових та дипломних робіт студентів.

Апробація роботи. Зміст дисертаційного дослідження був предметом обговорення та пройшов апробацію на засіданнях кафедри практики англійської мови та звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки (1997-1999 р.), на 3-й Міжнародній науковій конференції “Комп'ютерна лінгвістика та викладання чужоземних мов у вищих навчальних закладах” (Львів, квітень 27-30, 1998 р.), на 4-й національній конференції TESOL “TESOL Ukraine: XXI Century Perspectives” (Хмельницький, січень 26-27, 1999 р.).

Публікації. Основні результати дисертації висвітлено в 4 статтях і 3 тезах.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, заключення, бібліографії (198 джерел українською, російською, англійською та німецькою мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу, списку лексикографічних джерел, 12 додат-ків. Обсяг тексту дисертації становить 174 сторінки, загальний обсяг роботи - 245 сторінок.

У вступі представлене обґрунтування обраної теми, визначаються актуальність, новизна, об'єкт та предмет дослідження, формулюються мета й завдання, описується теоретична значущість та практична цінність роботи, дається характеристика фактичного матеріалу та методів і прийомів дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Теоретичні передумови дослідження” - викладено основні теоретичні положення, на яких базується дана дисертація: розглядаються лінгвістичні основи вивчення логіко-філософського аспекту поняття морфеми, розкривається суть та принципи морфемного аналізу.

У другому розділі дисертаційного дослідження - “Частота ад'єктивних афіксальних морфем” - досліджується частота початкових префіксальних та кінцевих суфіксальних морфем, встановлюються ізоморфні та відмінні характеристики функціонування ад'єктивних афіксальних морфем у текстах різних стилів.

У третьому розділі - “Морфемна структура прикметників сучасної англійської мови” - виділяються та аналізуються 46 моделей морфемних ланцюжків, у склад яких входять досліджені в другому розділі афіксальні морфеми; проводиться позиційний аналіз префіксальних та суфіксальних морфем по відношенню до кореневих та інших афіксальних морфем; розглядається функціонування комбінуючих форм та морфемних ланцюжків, у склад яких входить більше, ніж одна коренева морфема.

У загальних висновках підводиться підсумок проведеного дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальшого дослідження з обраної проблеми.

Додатки обсягом 49 сторінок складаються з 12 частин. В них представлені таблиці, що відображають різні аспекти функціонування префіксальних і суфіксальних морфем та морфемних ланцюжків.

1. Основний зміст роботи

Основними вихідними теоретичними положеннями нашого дослідження є:

1. Морфема - це двостороння одиниця мови, оскільки разом із звуковою оболонкою вона має й певне значення, яке виявляється при зіставленні різних слів або різних форм того самого слова.

2. Морфемний аналіз передбачає, як і всякий аналіз взагалі, відомий набір процедур, що виконуються в певній послідовності:

а) сегментація основи;

б) ідентифікація морфем;

в) класифікація морфем.

Завдання морфемного аналізу можна сформулювати як проведення такого аналізу, під час якого досягається опис реально існуючих морфем мови, способів їх з'єднання та функціонування. Основною ж умовою членування слів з кількома морфемами є повторюваність хоча б одного з двох компонентів слова в іншому лінгвістичному оточенні з тим самим значенням.

3. Успішний розвиток морфеміки як науки потребує чіткого визначення її меж, об'єктів, наукових понять, термінів, точнішого відмежування морфемного аналізу від словотворчого.

4. Розвиток мови здійснюється не лише за рахунок становлення норм і мовних стандартів, але й шляхом розхитування (варіювання) сталих одиниць.

Варіювання може мати місце як у плані вираження, так і в плані змісту. Часто виявляється, що певна морфема представлена не скрізь тим самим морфом, але різними морфами в різних оточеннях. Ці альтернативні маніфестації морфеми називаються аломорфами. В мові існують також міжморфемні прокладки (інтерфікси), які складаються з однієї-двох (рідше трьох-чотирьох) фонем, не мають самостійного значення й виступають як будівельний засіб, функція якого полягає в поєднанні морфем у слові. Інтерфікси з'являються між коренем і суфіксом у тих випадках, коли поєднання словотвірних морфем з коренем з морфологічних причин утруднене або неможливе.

При проведенні морфемного аналізу було вирішено інтерфікси як такі не виділяти, а розглядати як компоненти аломорфів відповідних афіксальних морфем, оскільки дані приклади не вносять лексичних змін у значення суфіксів.

5. Комбінуючі форми - це особливий тип морфологічних елементів термінологічного характеру, що являють собою мінімальні двопланові одиниці.

Основними параметрами дослідження є частота (або вживаність) і сполучуваність.

Частота - важливий важіль у розмежуванні стилів. Вона розглядається як один з інструментів спостережень за дією статистичних законів, як критерій класифікації фактів та порівняння досліджуваних одиниць, як показник виявлення спільних та відмінних рис, як одна з функціональних характеристик тексту.

Під сполучуваністю розуміється здатність префіксальних та суфіксальних морфем вступати у зв'язки з іншими морфемами в межах слова.

Аналіз фактичного матеріалу ведеться за вищеописаними параметрами в певній послідовності, а саме: у загальному масиві безвідносно до стилю, у кожному стилі зокрема, на рівні конкретних ад'єктивних афіксальних морфем та морфемних ланцюжків.

Порівняння інвентарних списків афіксальних морфем та морфемних ланцюжків дозволило визначити, що інвентарі префіксальних морфем є статистичним параметром лише двох пар стилів (наукового й художнього та художнього й газетного), інвентарі суфіксальних морфем не є статистичним параметром усіх трьох досліджуваних пар стилів (наукового та художнього, наукового та газетного, художнього та газетного), а інвентарі морфемних ланцюжків, навпаки, є статистичним параметром усіх пар порівнюваних стилів.

Визначення частоти ад'єктивних афіксальних морфем показало, що найвищою частотою і префіксальних, і суфіксальних морфем характеризується науковий стиль, другу позицію займає газетний стиль, третю - художня проза.

Виділені в кожному масиві зони високої, вище середньої, середньої, нижче середньої та низької частоти розмежовуються за складом морфем:

1) префіксальні морфеми, охоплені зоною середньої частоти, є стилерозрізнювальними для всіх зіставлюваних масивів, в той час як для наукового й художнього, наукового й газетного масивів стиле-потужними є високочастотні префікси, а для наукового та художнього стилів статистичним параметром є морфеми, що входять до зони частоти нижче середньої. Морфеми низької частоти не є стилерозрізнювальними для всіх пар порівнюваних стилів;

2) суфіксальні морфеми, що належать до зони високої частоти в масивах текстів наукового й художнього та художнього й газетного стилів, є стилерозрізнювальними, а для наукового й газетного та художнього й газетного масивів статистичним параметром є суфікси, охоплені зоною частоти нижче середньої. Низькочастотні морфеми всіх пар порівнюваних стилів та високочастотні морфеми наукового й газетного стилів не є стилепотужними.

Аналіз частоти конкретних префіксальних та суфіксальних морфем в окремо взятих масивах текстів свідчить про своєрідність зв'язків між морфемами за цим параметром, про їх специфічність для кожного масиву текстів.

На морфемному рівні діє закон переваги. Дія цього закону на нашому матеріалі проявилася в тому, що як в усіх досліджуваних масивах зокрема, так і в загальному масиві в цілому виділяється множина афіксальних морфем, які є високочастотними, вони несуть максимум функціонального навантаження і описують велику кількість (75% ± 3%) досліджуваного масиву, в той час як периферійні афікси є низькочастотними, тобто нехарактерними для морфемної структури прикметників і описують лише 10% ± 3% аналізованого матеріалу.

Високочастотними виявилися:

а) префіксальні морфеми com-, dis-, ex1-, in2-, re-, un- - в усіх досліджуваних стилях; a2- та de- - в науковому та художньому стилях; ad-, in1-, inter-, sub- - в науковому та газетному стилях і ana- - лише в науковому стилі (див. табл. 1).

Таблиця 1 Відносна частота префіксальних морфем у текстах різних стилів

№	Преф. морфеми	Наук. стиль	Худ. стиль	Газетн. стиль
1	a1-	-	0,44	-
2	a2-	2,76	7,05	3,20
3	a3-	-	0,88	-
4	ab-	2,21	1,32	-
5	ad-	5,89	2,64	5,60
6	ana-	4,42	-	0,80
7	ante-	0,18	-	-
8	anti-	0,55	-	1,20
9	bi-	-	-	0,40
10	cata-	0,18	-	-
11	co-	0,74	-	4,00
12	com-	17,68	14,98	9,60
13	contra-	0,18	-	0,80
14	de-	3,32	4,85	2,40
15	di-	0,18	0,44	0,40
16	dia-	1,29	-	-
17	dis-	7,37	7,49	6,80
18	dys-	-	-	0,40
19	en-	0,74	1,32	0,40
20	epi-	1,29	0,44	0,40
21	eu-	0,18	-	-
22	ex1-	7,00	5,29	7,60
23	ex2-	-	-	0,40
24	extra-	0,18	0,44	1,20
25	for-	0,18	0,44	-
26	fore-	0,55	-	0,40
27	hypo-	0,37	-	-
28	in1-	5,34	3,52	7,20
29	in2-	6,08	17,18	12.00
30	inter-	3,32	0,44	3,60
31	intra-	0,37	-	-
32	mal-	-	0,44	-
33	meta-	0,18	-	-
34	non-	1,84	0,44	0,80
35	ob-	1,66	2,20	1,60
36	out-	-	-	0,40
37	over-	1,11	0,44	0,80
38	para-	1,29	-	0,80
39	per-	1,11	2,20	1,60
40	peri-	0,18	-	-
41	post-	0,18	-	-
42	pre-	2,58	1,32	-
43	preter-	-	0,44	-
44	pro1-	0,37	0,44	1,20
45	pro2-	1,66	1,76	2,00
46	re-	6,81	5,29	6,00
47	self-	-	0,44	0,40
48	semi-	0,18	-	-
49	sub-	2,76	1,76	5,20
50	super-	0,18	-	-
51	sur-	0,37	0,44	0,80
52	syn-	1,66	-	0,40
53	trans-	-	0,44	-
54	un-	3,13	12,78	11,20
55	under-	0,18	-	1,60
	Всього	99,98	99,99	100,00

Примітки. 1. Чорним шрифтом виділені частоти префіксальних морфем, що входять до ядра (75% ± 3% досліджуваного матеріалу), курсивом - до основної системи (90% ± 3% досліджуваного матеріалу), решта - до периферії.

2. a1- - a reduced form of Old English preposition “on”, meaning “on”, “in”, “into”, “to”, “toward” preserved before a noun in a prepositional phrase, forming a predicate adjective or an adverbial element; a2- - a reduced form of Old English preposition “of”; a3- - an Old English point-action prefix, not referring to an action as a whole, but only to the beginning or end; ex1- - a prefix meaning: forth, from, out; beyond; away from, out of; thoroughly; upward; without, not having; ex2- - a prefix meaning former, previous, previously; in1- - a prefix meaning in, into, within, on, toward; in2- - a prefix meaning no, not, without, non-; pro1- - a prefix meaning before in place or time; pro2- - a prefix meaning: moving forward or ahead of; forth; substituting for, acting for; defending, supporting.

б) суфіксальні морфеми -able, -al, -ent, -er, -ic, -ous наявні в трьох порівнюваних стилях, -an, -ed, -ing, -y - в художньому та газетному стилях, -ive - в науковому та газетному стилях, -ar та -ary - лише в науковому стилі, -ful - лише в художній прозі (див. табл. 2).

Таблиця 2 Відносна частота суфіксальних морфем у текстах різних стилів

№	Суф. морфеми	Наук. стиль	Худ. стиль	Газетн. стиль
1	-able	6,00	6,44	4,26
2	-al	25,45	9,53	23,09
3	-an	2,42	2,68	7,02
4	-ant	2,18	1,34	3,02
5	-ar	4,61	1,34	1,95
6	-ary	4,79	1,88	3,02
7	-ate	3,09	2,28	1,95
8	-ed	3,52	10,74	5,24
9	-en	0,24	2,55	0,44
10	-ent	5,52	5,23	4,44
11	-er	6,79	6,58	6,13
12	-ern	0,79	0,27	1,42
13	-ese	-	-	0,71
14	-esque	-	0,40	0,09
15	-est	1,15	2,28	2,22
16	-fold	0,12	-	-
17	-ful	1,58	3,49	1,51
18	-ic	12,24	4,16	7,90
19	-id	0,85	1,48	0,44
20	-ile	1,09	1,48	0,53
21	-ine	0,67	0,13	0,18
22	-ing	1,58	5,91	4,26
23	-ior	0,91	0,27	1,33
24	-ish	1,45	1,48	3,29
25	-ite	1,21	0,67	1,15
26	-ive	4,97	2,42	3,82
27	-less	0,42	2,15	0,62
28	-like	0,12	0,40	-
29	-ly	0,55	2,15	1,51
30	-oid	-	-	0,09
31	-ory	0,42	0,13	0,53
32	-ous	3,76	7,92	3,55
33	-some	-	0,94	-
34	-ular	0,24	0,40	-
35	-ulent	-	0,13	0,09
36	-ward	0,30	0,27	0,09
37	-y	0,97	10,47	4,09
	Всього:	100	99,99	99,98

Примітка. Чорним шрифтом виділені частоти суфіксальних морфем, що входять до ядра (75% ± 3% досліджуваного матеріалу), курсивом - до основної системи (90% ± 3% досліджуваного матеріалу), решта - до периферії.

Середня частота є важливим показником параметру стилю. За цим параметром у кожному стилі було виділено п'ять афіксальних морфем, які мають найвищу середню частоту:

1) префіксальні морфеми com2-, in2- (спільні для всіх функціональних стилів), dis- (спільна для наукового та художнього стилів), ex1- (спільна для наукового та газетного стилів), un- (спільна для художнього та газетного стилів), re- (характеризує лише науковий стиль), a2- (характеризує лише художню прозу), in1- (характеризує лише газетний стиль);

2) суфіксальні морфеми -al, -er (спільні для трьох досліджуваних стилів), -ic (спільна для наукового та газетного стилів), -ed (спільна для художнього та газетного стилів), -able, -ent (характеризують лише науковий стиль), -y, -ous (характеризують лише художню прозу), -an (притаманна лише газетному стилю).

З метою визначення відстані між стилями у дослідженні було встановлено п'ять порогів (значення l знаходяться в межах між 0 та 1,00):

а) велика відстань: від 1,00 до 0,80;

б) відстань вище середньої: від 0,79 до 0,60;

в) середня відстань: від 0,59 до 0,40;

г) мала відстань: від 0,39 до 0,20;

д) мінімальна відстань: від 0,19 до 0.

Розподіл афіксальних морфем, розходження середніх частот яких є суттєвими, на п'ять зон, дав можливість встановити відстань між стилями:

1) при дослідженні префіксальних морфем відстань між науковим та газетним стилями більша, ніж відстань між науковим і художнім та художнім і газетним стилями;

2) при дослідженні суфіксальних морфем відстань між науковим та художнім стилями більша, ніж між стилями двох інших пар.

Інформація про частоту ад'єктивних афіксальних морфем недостатньо розкриває особливості функціонування морфемної структури слова. Важливо знати, як вони сполучаються з іншими морфемами в межах слова, тим більше, що нам невідомі роботи, в яких досліджувався даний аспект проблеми, а тому на наступному етапі нашого дослідження увага була сконцентрована на виділенні морфемних ланцюжків та аналізі їх частоти.

В роботі було зроблено спробу побудувати морфемні ланцюжки прикметників сучасної англійської мови (див. табл. 3, де представлено ці морфемні ланцюжки та притаманна їм частота в кожному досліджуваному стилі).

Таблиця 3 Відносна частота морфемних ланцюжків у текстах різних функціональних стилів

№	Морфемні ланцюжки	Наук. стиль	Худ. стиль	Газетн. стиль
1	R	25,27	52,25	34,47
2	R+s	33,76	27,28	37,99
3	R+s+s	10,13	3,64	6,77
4	R+s+s+s	0,55	0,23	0,59
5	R+s+s+s+s	0,08	-	-
6	p+R	2,53	3,06	1,70
7	p+R+s	14,77	7,69	8,47
8	p+R+s+s	1,98	0,75	1,70
9	p+R+s+s+s	1,05	0,12	0,05
10	p+p+R+s	0,89	1,45	1,33
11	p+p+R+s+s	0,13	0,06	-
12	p+p+R	0,08	-	-
13	R+R	0,55	1,10	2,18
14	R+R+R	-	0,06	0,27
15	R+R+s	0,68	1,39	1,81
16	R+R+s+s	0,21	0,06	0,11
17	R+s+R	0,08	0,12	0,21
18	R+s+R+s	0,04	0,23	0,27
19	R+s+R+s+s	-	-	0,05
20	R+R+s+R+s	-	-	0,05
21	R+p+R+s	0,08	-	-
22	p+R+s+R+s+s	0,04	-	-
23	R+R+s+p+p+R+s	0,04	-	-
24	p+R+s+R	-	0,06	-
25	R+s+p+R+s	-	-	0,16
26	R+p+R+s+s	0,25	-	0,11
27	c.f.+R	0,34	-	0,05
28	c.f.+s	0,38	0,12	-
29	c.f.+s+s	0,30	-	-
30	p+c.f.	0,30	-	-
31	p+c.f.+s	0,04	-	-
32	c.f.+c.f.+s	1,73	0,06	0,69
33	c.f.+c.f.+s+s	0,51	-	0,11
34	c.f.+R+s	1,65	0,17	0,64
35	p+c.f.+R+s	0,93	-	-
36	c.f.+p+R+s	0,25	-	-
37	R+c.f.+s	0,13	0,12	-
38	c.f.+p+R+s+s	0,08	-	-
39	R+c.f.+s+s	0,04	-	-
40	c.f.+s+R+s	0,04	-	-
41	c.f.+c.f.+R+s	0,04	-	-
42	c.f.+c.f.	0,04	-	-
43	c.f.+R+s+s	-	-	0,05
44	c.f.+c.f.+c.f.+s+s	-	-	0,05
45	c.f.+p+c.f.+s	-	-	0,05
46	c.f.+c.f.+s+R+s	-	-	0,05
	Всього:	99,99	100,02	99,98

Примітки. 1. Умовні позначення: R - корінь, p - префікс, s - суфікс, c.f. - комбінуюча форма.

2. Чорним шрифтом виділені частоти морфемних ланцюжків, що входять до ядра (75% ± 3% досліджуваного матеріалу), курсивом - до основної системи (90% ± 3% досліджуваного матеріалу), решта - до периферії.

Як бачимо, в текстах наукового стилю високочастотними є такі морфемні ланцюжки: R, R+s та p+R+s; у художньому та газетному стилях до високочастотних належать ланцюжки R та R+s. Усі перераховані ланцюжки в кожному досліджуваному стилі охоплені ядром. Отже, в усіх стилях до ядра належать морфемні ланцюжки R та R+s, і лише науковий стиль характеризується ланцюжком p+R+s, як одним з високочастотних.

Частота морфемних ланцюжків у текстах трьох функціональних стилів (науковому, художньому та газетному) залежить від сумарної частоти досліджуваних ланцюжків: із зростанням загальної частоти морфемних ланцюжків зростає їхня частота в порівнюваних стилях.

Морфемні ланцюжки є найхарактернішими для текстів наукового стилю, найменш характерними - для художньої прози, другу позицію займає газетний стиль. За параметром “середня частота” також було виділено по п'ять найбільш частотних морфемних ланцюжків у кожному досліджуваному стилі. Порівняння виведених ланцюжків свідчить, що за даним параметром морфемні ланцюжки R, R+s, R+s+s та p+R+s виявилися спільними для всіх досліджуваних стилів, p+R - спільний для наукового стилю та художньої прози, а R+R - характерний лише для масиву текстів газетного стилю.

Аналіз морфемних ланцюжків з точки зору суттєвості розходжень їх середніх частот та розподіл виділених ланцюжків на п`ять зон дозволили встановити відстані між стилями: відстань між науковим і художнім стилями більша, ніж відстань, що була виявлена при порівнянні наукового й газетного та художнього й газетного стилів.

Варіювання - це загальномовне явище, яке властиве всім рівням мови. При визначенні меж варіювання морфів однієї морфеми ми враховували не лише можливі субституції одного морфа іншим, але й можливі нарощення, наприклад, варіантами префіксальної морфеми ad- є a- (apart), ac- (accidental), an- (annual), ap- (appropriate), as- (assured), at- (attracted); аломорфами (варіантами) суфіксальної морфеми -ic є -atic (problematic), -etic (phonetic), -tic (analytic), -ical (nonsensical), -ique (unique).

Позиційний аналіз префіксальних морфем показав, що в сучасній англійській мові існують прикметники, які містять дві префіксальні морфеми. У нашому дослідженні морфемами, які приєднуються до кореня за посередництвом іншої префіксальної морфеми, виявилися: in2-, non-, un- - у текстах наукового стилю, in2-, mal-, self-, trans-, un- - у текстах художньої прози, in2-, pre-, re-, un- - у текстах газетного стилю (наприклад, un-re-liable).

Префіксальні морфеми можуть також сполучатися або лише з кореневою морфемою (наприклад, postwar), або з кореневою та суфіксальними морфемами (наприклад, ant-arct-ic), або лише з кореневою чи з кореневою та суфіксальною морфемами (наприклад, com-pact, com-fort-able):

- лише з кореневою морфемою сполучаються префікси ante- (anterior), epi- (epoxy), over- (overall), para- (parallel) та post- (postwar) в масивах текстів наукового стилю; a1- (amiss) та for- (forlorn) - в художній прозі; anti- (anti-tank) та over- (overage) - в пресі; відзначимо, що морфема over- сполучається не з кореневою морфемою, а з комбінуючою формою, яка трактується як морфема особливого класу морфологічних одиниць;

- префіксальними морфемами, що мають властивість входити доструктури слів, в яких є не лише кореневі морфеми (або комбінуючі форми), але й суфікси, виявилися ex1- (external), extra- (extraordinary), inter- (international), ob- (objective), pro1- (provincial) та sub- (subcentral) в усіх досліджуваних стилях, pro2- (problematic) - в науковому та художньому стилях (яка в газетному стилі притаманна групі префіксів, що сполучаються або лише з кореневою морфемою, або з кореневою та суфіксальною); ana- (anachronistic), contra- (contraceptive), de- (developmental), en- (elliptical), fore- (foregoing) - в науковому та газетному стилях (у художньому стилі ana-, contra-, fore- не зустрілися взагалі, а de- та en- відносяться до групи префіксальних морфем, що сполучаються або лише з кореневою, або з кореневою та суфіксальною морфемами); ad- (attractive) та epi- (episcopal) - в художньому та газетному стилях (у науковій літературі ad- відноситься до групи префіксальних морфем, що сполучаються або лише з кореневою морфемою, абоз кореневою та суфіксальною, epi- - до морфем, що сполучаються лише з коренем); a2- (abatable), anti- (Antarctic), cata- (catabolic), di- (dichromatic), eu- (eubacterial), intra- (intravenous), meta- (metabolic), semi- (semiarid), super- (supertribal), syn- (synthetic) - характеризує лише науковий стиль; non- (nonartistic), over- (overbearing), pre- (previous), preter- (preternatural), sur- (surrounding) - лише художню прозу; bi- (bifocal), co- (coherent), dys- (dyspeptic), ex2- (ex-wifely), out- (outstanding), para- (paramilitary), per- (permanent) - лише газетний стиль, які в інших досліджуваних стилях або не зустрічаються взагалі, або притаманні іншим групам;

- префіксальні морфеми in1- (intense, internal) (в усіх порівнюваних стилях), ab- (absurd, absolute), per- (perfect, perceptive), re- (reborn, removable) (в науковому та художньому стилях), com- (compact, compressed) (в науковому та газетному стилях), a2- (avail, available), dis- (discrete, disgraceful) (в художньому та газетному стилях), ad- (adscript, accentual), dia- (dialect, diagnosable), for- (forlorn, forbidden), pre- (precise, preferable) (лише в науковій літературі), de- (decent, depressed), en- (entire, emphatic) (лише в художній прозі) та pro2- (profound, productive) (лише в пресі) відносяться до групи морфем, які сполучаються або лише з коренем, або як з коренем, так і з суфіксами (префіксальні морфеми, що зустрілися в одному/двох з стилів, в інших або не зустрілися, або відносяться до іншої групи);

- до групи префіксальних морфем, які сполучаються з іншими префіксальними морфемами, коренями та суфіксами або мають властивості інших груп, відносяться: dis- (discreet, dissimilar, disproportional), in2- (immense, innumerable), non- (non-American, nondiscrete, nondistinctive), un- (unable, unprintable, uncommon, unreliable), (в текстах наукового стилю), com- (compact, confederate, comprehensive), in2- (illiterate, indefinite), mal- (maladjusted), self- (self-contained), trans- (transcontinental), un- (unjust, unbearable, unconscious) (в художньому стилі), in2- (insane, inviolate, inaccurate), non- (non-voluntary, noncommittal), pre- (preelection, previous), re- (reincarnate, recreational) (в пресі).

Проведення позиційного аналізу суфіксальних морфем дозволило зробити висновки, що досліджувані морфеми приєднуються, по-перше, лише до кореневої морфеми (наприклад, wooden), по-друге, і до кореневої, і до інших суфіксальних морфем (наприклад, normal та conversational).

У дослідженні була виділена також група суфіксальних морфем, які в одному з стилів приєднуються лише до кореневої морфеми, а в іншому - і до кореневої, і до іншої суфіксальної морфеми:

- суфіксальна морфема -an в стилі художньої літератури приєднується лише до кореневої морфеми (human, German), а в науковому та газетному стилях має властивість сполучатися як безпосередньо з кореневою, так і з суфіксальною морфемою (African, republican);

- cуфіксу -ant, як і -an, в художньому стилі властиво приєднуватися лише до кореневої морфеми (pleasant, constant), в той час як в інших двох стилях дана морфема приєднується і до кореневої (elegant, stagnant), і до суфіксальної морфеми (significant);

- морфема -ate у науковому та художньому стилях приєднується як до кореневої морфеми (private, intermediate), так і до іншої суфіксальної морфеми (proportionate, passionate), а в газетному стилі -ate приєднується до кореня (adequate, inaccurate);

- щодо суфіксальних морфем -er, -ite, -less, -ly, -ory, то вищеописаний факт стосується їх також. Вони, сполучаючись в одному з стилів лише з коренем, в інших стилях сполучаються з кореневою та суфіксальною морфемами.

В дослідженні були виявлені ще кілька суфіксальних морфем, що підлягають аналізу.

Морфеми -ese та -oid вживаються лише в газетному стилі та сполучаються з коренем (Japanese, Chinese, cameloid).

Суфікс -esque не зустрівся в науковому стилі взагалі, в газетному стилі він виявив здатність приєднуватися лише до кореневої морфеми (grotesque), а в художньому стилі він сполучається лише з іншою суфіксальною морфемою (picturesque).

Суфіксальні морфеми -some та -fold були виявлені лише в художній прозі в сполученні лише з кореневою морфемою (handsome, threefold).

Морфема -ular характеризує науковий і художній стилі мовлення та виявляє здатність приєднуватися до кореня (circular).

Суфікс -ulent був виявлений у художньому та газетному стилях і має здатність приєднуватися до кореневої морфеми (fradulent, turbulent).

Спостереження свідчать, що суфіксальні морфеми, як і префіксальні, різняться за своїм положенням у морфемному ланцюжку. Якщо одна частина суфіксальних морфем може приєднуватися лише до кореневої морфеми в досліджуваних стилях (-en, -ent, -ern, -ese, -esque, -fold, -id, -ish, -ile, -ine, -ior, -like, -oid, -some, -ular, -ulent, -ward, -y), то інша частина виявила здатність сполучатися як з кореневою, так і з суфіксальною морфемами в аналізованих стилях (-able, -al, -ar, -ary, -ed, -est, -ic, -ing, -ive, -ful, -ous).

Нами був визначений ще й третій тип суфіксальних морфем. Це морфеми, які в одному із стилів здатні сполучатися лише з кореневою морфемою, а в іншому - і з кореневою морфемою, і з суфіксальною (-an, -ant, -ate, -er, -ite, -less, -ly, -ory).

Особливим типом морфологічних елементів є так звані комбінуючі форми, під якими маються на увазі елементи грецького та латинського походження, які приймають участь в утворенні наукових термінів.

Матеріал нашого дослідження показав, що вони не є дуже характерними для прикметників, що цілком логічно, оскільки комбінуючі форми носять термінологічний характер, а прикметникових лексем серед термінів порівняно менше, ніж іменникових.

При аналізі комбінуючих форм виявилося, що морфемні ланцюжки, які містять у своїй структурі дані одиниці, найчастіше зустрічаються в масивах текстів наукового стилю, друге місце посідають тексти газетного стилю, третє - тексти художньої прози.

Спільними для всіх трьох стилів стали морфемні ланцюжки c.f.+c.f.+s та c.f.+R+s; для наукового і газетного стилів - c.f.+c.f.+s+s; властивими лише для масивів текстів наукового стилю виявилися ланцюжки c.f.+s+s, p+c.f.+s, c.f+p+R+s+s, p+c.f., c.f.+s+R+s, p+c.f.+R+s, c.f.+p+R+s, c.f.+c.f.+R+s, c.f.+c.f.; для текстів газетного стилю - c.f.+R+s+s, c.f.+c.f.+c.f.+s+s, c.f.+p+c.f.+s, c.f.+c.f.+s+R+s.

З дистрибутивної точки зору...