Особливості розвитку сучасної журналістської термінології англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність: Германські мови

Харченко Олег Валентинович

Київ, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток засобів масової інформації, що припадає на 1960-90-і роки ХХ століття, призвів до появи значного лексичного шару, який до сьогодні залишається практично не дослідженим. Важливу теоретичну і практичну проблему як для лінгвістів, так і для перекладачів становить поява великої кількості англомовних термінів у засобах масової інформації (ЗМІ), складовою частиною якої є журналістська термінологія, що не знайшла достатнього термінологічного оформлення в українській мові.

Виразною особливістю 1990-х років є те, що саме в цей час з'являються перші термінологічні словники ЗМІ США та Великобританії. У 1992 році було видано “Mass Media Dictionary”, а в 1996-му - друге видання словника “Dictionary of Media and Communication”. Вперше словник ``Dictionary of Media and Communication'' побачив світ у 1990 році.

Із значною часткою умовності першою спробою систематизувати журналістську термінологію як складову частину термінології ЗМІ в Україні можна назвати "Англійсько-український словник журналістських термінів"(1993 р.).

Це переважно невдала спроба, оскільки зазначений словник "охоплює найуживанішу суспільно-політичну, військову, економічну та юридичну лексики", а остання, безперечно, не має відношення до журналістської термінології. В 1997 році з'явився "Англо-русский словарь по рекламе и маркетингу". У ньому вже можна зустріти незначну кількість термінів ЗМІ, але, зрозуміло, він не охоплює й малої частки всієї журналістської терміносистеми англійської мови.

Щодо перших американських словників, присвячених термінології ЗМІ, то при всьому їхньому великому лексичному матеріалі, вони далеко не охоплюють термінологію розвитку журналістики, що можна вважати істотною вадою цих словників.

У світлі вищезазначеного актуальність даної праці полягає в проведенні широкого докладного дослідження сучасної англійської журналістської термінології, у першу чергу в плані якомога повнішого її опису і виявлення основних чинників розвитку в останні десятиріччя.

Об'єктом дослідження є журналістські терміни, що були створені в 1960-90-і роки і отримали термінологічне оформлення у цей період. Предметом дисертаційного дослідження виступають системні, терміну творчі, семантичні, еволюційні аспекти та параметри сучасної англійської терміносистеми журналістики.

Головна мета дисертації полягає у класифікації журналістської термінології у зв'язку з мовними та позамовними аспектами і чинниками її розвитку та дослідження тенденцій розвитку новітньої журналістської термінології. У відповідності з метою вирішуються такі завдання:

- визначаються такі “журналістський термін”, “зовнішня та внутрішня лексика ЗМІ”, “термінологія ЗМІ”;

- здійснюється класифікація журналістської термінології і журналістської лексики;

- моделюється семантичне поле поняття ``ЗМІ'', визначається його двомірність;

- встановлюються та характеризуються головні мовні та позамовні чинники розвитку нової журналістської термінології;

- досліджуються основні продуктивні та активні способи творення новітньої журналістської термінології;

- виявляються семантичні та синтаксичні аспекти розвитку журналістської термінології в сучасний період;

- досліджується процеси журналістської термінології та процес проникнення фразеологізмів у склад новітньої журналістської термінології.

У лінгвістичній літературі та в тлумачних енциклопедичних словниках не дається визначення таких понять, як "журналістський термін" або "термін ЗМІ" і відсутня класифікація лексичних одиниць, що потрапляють під ці поняття. Новизна праці полягає в тому, що в ній уперше подається широкий опис новітньої англомовної журналістської термінології, виявляються головні чинники її розвитку та вводиться в науковий обіг значна кількість журналістських термінів.

На захист виносяться положення:

1. Сучасна журналістська термінологія має в своєму складі групи термінів:

а) терміни журналістських теорій і концепцій;

б) професійні терміни, що характеризують різні аспекти професійної діяльності журналістів, у тому числі й професіоналізм;

в) частина науково-технічних термінів, запозичених з галузей науки і техніки, що вживаються в повсякденній діяльності журналістів, включаючи й відповідну номенклатуру.

2. Домінуючий характер впливу на розвиток сучасної журналістської термінології мають такі позамовні чинники: теоретичний розвиток журналістських концепцій, розвиток науки і техніки, зокрема технічних засобів інформації, вплив сучасних інформаційних, пропагандистських та психологічних теорій.

3. У досліджуваний період відбувається диференціація структур журналістських термінів та їх ускладнення шляхом переходу від одно та двокомпонентних термінів до двокомпонентних, трикомпонентних та чотирикомпонентних складних термінів.

4. В зазначений період спостерігається проникнення двокомпонентних термінів - фразеологізмів до складу журналістської термінології, що є нехарактерним для терміносистем.

5. Однією із істотних тенденцій розвитку англійської журналістської термінології в 60-90-і роки є наслідком впливу внутрішньо-лінгвістичних та позамовних чинників розвитку терміносистеми журналістики.

6. Семантичне поле поняття ``ЗМІ'' (mass media), що базується на семантичних зв'язках, в основі яких лежать логічні зв'язки (частина - ціле та координації), має двомірний характер.

7. Такі моделі термінотворення в англомовній журналістиці, як утворення складних термінів з 2-3 слів, термінів-запозичень із загальновживаної лексики, фразових дієслів та їх конверсійних варіантів, слово-стягнення та абревіація мають продуктивний характер, а афіксація в творенні нових журналістських термінів в останні три десятиріччя має регресивний характер.

8. Вмотивованість англійської журналістської термінології зменшується через наявність значної кількості термінів-абревіатур, збільшується термінами - конверсійними варіантами фразових дієслів (КВФД), термінами - лексикалізованими синтаксичними структурами (ЛСС), амеліоризованими термінами.

9. У результаті процесу сегментації понять у складі журналістської термінології спостерігається поява термінів - ретронімів.

Теоретичне значення результатів праці полягає в тому, що вона становить певний внесок у розвиток англомовного термінознавства і такого важливого аспекту загального термінознавства, як еволюція терміносистем у сучасний період. Вони додатково характеризують мовні й позамовні чинники, уточнюють основні лінгвістичні характеристики англійської журналістської термінології.

У дослідженні визначено шляхи, способи та закономірності міжгалузевої взаємодії англійської термінології і особливості формування та складу новітньої англійської журналістської термінології.

Дисертація має практичну цінність для викладання таких нормативних курсів сучасної англійської мови у вищих навчальних закладах, як лексикологія (розділи “Термінологія”, “Словотвір”, “Розвиток лексичної системи”, ``Лексикографія'') та історія англійської мови (“Розвиток лексичної системи англійської мови на сучасному етапі”), курс з практики англійської мови для студентів журналістських спеціальностей, а також спецкурсів та спецсемінарів з одномовної та двомовної лексичних граф. Результати дослідження можуть бути корисними для журналістів теоретиків і практиків. До дисертації додається англо-український словник новітніх термінів, який можуть використовувати студенти, перекладачі та журналісти.

Матеріалом дослідження слугували спеціальні термінологічні словники, перелічені вище, а також значний обсяг спеціалізованої літератури (85 англомовних книг та журналів - 10 тисяч сторінок), присвяченої проблемам журналістики.

Апробація дисертації та публікації. Основні положення обговорювалися на кафедрі англійської філології Київського університету імені Тараса Шевченка та на конференціях професорсько-викладацького складу цього університету в 1997-1998 роках.

За темою дисертації опубліковано 5 статей, перелік яких подається в авторефераті. Проводилися консультації з вітчизняними і закордонними фахівцями ЗМІ.

Обсяг та структура дисертації. Праця складається зі вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел і додатку із англо-українським словником журналістських термінів на 1550 одиниць, 12 таблиць, що включені безпосередньо в текст. Повний обсяг дисертації складає 152 сторінки, додаток - 69 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі формулюється мета, визначаються об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, його актуальність, наукова новизна, теоретична і практичне значення, подаються основні положення, що виносяться на захист та обґрунтовується структура дисертації.

У першому розділі дається визначення журналістського терміну, виокремлюються та характеризуються основні етапи розвитку англійської журналістської термінології і визначаються тенденції її розвитку.

При визначенні поняття журналістського терміну слід розрізняти зовнішні та внутрішні журналістські терміни. Зовнішні складають групу термінів, детермінологізованих для населення, які зрозумілі пересічним громадянам, чого не можна сказати про внутрішні. Лексика ЗМІ розподіляється на лексику продукції ЗМІ та професійну лексику фахівців ЗМІ. Із професійної лексики журналістів виділяється журналістська термінологія, що охоплює терміни радіожурналістики, тележурналістики, друкованої журналістики, кінодокументалістики, сучасних засобів телекомунікаційного зв'язку, рекламної справи та інституцій громадських зв'язків (public relations). Щодо рекламних агентств та організацій громадських зв'язків, слід зазначити, що вони неабияк впливають на розвиток журналістської термінології. Журналістські терміни - це слова і вирази, які адекватно відбивають поняття професійної, технічної та науково-теоретичної діяльності фахівців ЗМІ, виконують суто номінативну функцію, використовуються в матеріалах ЗМІ, теоретичних журналістських дослідженнях, повсякденній професійній діяльності журналістів і створюють єдину терміносистему. У складі журналістської термінології виділяється група термінів жаргонного та сленгового походження, які названо амеліоризованими і які відносяться до термінів оскільки, вони зафіксовані в англійських та американських словниках і підручниках з журналістики як терміни.

До журналістської термінології належать:

1) терміни журналістських теорій і концепцій (gatekeeper model - гейткіперівська модель комунікації, issue framing - обрамлення повідомлення, salience cuing - рельєфне спрямування);

2) науково-технічні терміни, що вживаються журналістами в повсякденній роботі, до складу яких входить частина номенклатури (desktop publishing - настільна видавнича система, HDTV (high definition television) - телебачення високої чіткості, headend equipment - обладнання, що опрацьовує телесигнали кабельної системи, e-mail - електронна пошта;

3) професійні терміни, що позначають різні аспекти професійної діяльності журналістів confrontainment (confrontational entertainment - телешоу, що характеризується агресивним ставленням до тих, у кого беруть інтерв'ю), sitcom - (ситуативна комедія), до них входять також професіоналізм: swish pan (швидке панорамування камерою), lap switch (оптичний ефект, накладка напливом), zoom in (ефект наближення через використання спец лінз).

Розглядаючи журналістську термінологію в мікродіахронічному плані, треба зазначити, що журналістська термінологія в цілому пройшла ряд етапів розвитку, які безперечно пов'язані з етапами розвитку журналістики. У відповідності з етапами розвитку англомовної журналістики виділяються такі етапи розвитку англійської журналістської термінології:

- зародження журналістської термінології (XVIII ст. - початок XIX ст.);

- становлення основи терміносистеми, пов'язаної з газетною журналістикою (початок XIX ст. - початок XX ст.);

- формування кінематографічної термінології та термінології кінодокументалістики (початок XX ст. - 1920-і роки);

- поява та становлення радіо-журналістської термінології (1920-1960 роки);

- розвиток телевізійної журналістської термінології (1960-1980 роки);

- становлення та розвиток журналістської термінології, пов'язаної з сучасними телекомунікаційними мережами зв'язку та електронного методу друку (1980-1990 роки).

У другому розділі виявляються і описуються основні позамовні чинники та особливості розвитку журналістської термінології. Виокремлюється вплив наступних означених чинників розвитку журналістської термінології:

1) розвиток психологічних теорій, зокрема теорії “півкульної латералізації”;

2) розвиток журналістської теорії в 1960-1990 роках;

3) розвиток науки і техніки в1960-1990 роки.

У 1960-1990 роки психологічна теорія “півкульної латералізації” значно вплинула на термінологію ЗМІ США. Ця доктрина знайшла державну підтримку і призвела до масової трансформації зовнішньої лексики ЗМІ в бік детериоризації (під детериоризацією розуміється процес стильового зниження лексики, коли книжкова лексика замінюється неформальною) та емоційної експресивності. Ця доктрина також зумовила появу такої тенденції у розвитку журналістики, як “infortainment” (презентація новин з розважальними елементами).

У внутрішній лексиці ЗМІ вплив цієї доктрини виявився в появі значної кількості двокомпонентних термінів фразеологізмів - needle drop та однокомпонентних образних - hammocking, серед журналістських термінів.

1960-1990 роки також характеризуються опрацюванням інших журналістських концепцій:

1) моделей комунікації “gatekeeper model”, “propaganda model”;

2) концепції маніпулювання громадською думкою;

3) концепції цільових аудиторій;

4) концепції розвитку реклами.

Дано опис та пояснення великої кількості науково-теоретичних журналістських термінів, що з'явилися внаслідок опрацювання зазначених журналістських концепцій. Приклади:

1) feedback (зворотній зв'язок), semantic noise (семантичний шум);

2) agenda setting (визначення порядку денного), priming effect (ефект головної події);

3) special interest magazines (спеціалізовані журнали), outer-directed people (люди, керовані із зовні);

4) advocacy advertising (роз'яснювально - пропагандиська реклама), on-target advertising (реклама з точною спрямованістю), breakthrough advertising (новаторська реклама). Порівнюючи термінологію журналістських концепцій 60-х та 80-х років, ми спостерігаємо тенденцію переходу від об'єктно-зорієнтованої до процесуально-зорієнтованої номінації. Розглядаючи терміни printing, television, radio та magazine, що існували до 60-х років зазначимо, що під тиском позамовних чинників поняття magazine, printing, television та radio розщепилися, і цей процес ми називаємо процесом сегментації понять. У наслідок процесу сегментації поняття створився ряд семантичних дериватів, у тому числі терміни-ретроніми - general interest magazine, offset printing, OTA (over-the-air) television, FM radio, наявність яких свідчить про високий динамізм розвитку журналістської термінології за період 1960-1990 роках. Під термінами-ретронімами ми розуміємо терміни, що були створені через необхідність контрастного означення раніше створених. Наприклад, терміни OTA television (амер.) та terrestrial television (анг.) - наземне телебачення з'явилися у відповідь на появу cable television - кабельне телебачення та satellite television - супутникове телебачення. Ці терміни (OTA television та terrestrial television) є ретронімами, раніше створеного television. Приклади термінів-ретронімів подаються в схемі.

Порівнюючи синтаксичні структури журналістських термінів 60-х, представлені в однокомпонентними та двокомпонентними структурами N, V, i т. д., з синтаксичними структурами термінів 70-90-х років, ми зазначаємо, що терміни 70-90-х переважно представлені двокомпонентними, трикомпонентними та чотирикомпонентними синтаксичними структурами:

Схема:

З цього ми робимо висновок, що з одного боку відбувається процес ускладнення синтаксичних структур термінів від однокомпонентних та двокомпонентних до двокомпонентних, трикомпонентних та чотирикомпонентних термінів, з іншого боку, спостерігається процес диференціації синтаксичних конструкцій за рахунок термінів ЛСС таких як frame-by-frame filming (покадрова зйомка), do-it-yourself people (DIY-категорія людей, що все роблять вдома самі) та КВФД таких як washout, wearout (момент втрати рекламою ефективності). Процес диференціації синтаксичних конструкцій викликаний необхідністю:

1) нових означень для поповнення існуючої терміносистеми журналістики;

2) узгодження форми та змісту вторинних одиниць номінації з їх майбутніми синтаксичними ролями та функціями відносно цілого тексту.

Конверсійні варіанти фразових дієслів типу fade-out, iris in складають досить численну групу слів у термінології журналістики сучасної англійської мови. Дифузійний дериваційний характер етимона першого дієслівного компоненту у масиві утворень типу dolly in, fade-out, iris in, zoom in, crain down, що розглядаються нами, свідчить про реалізацію принципу еквіфінальності. Під еквіфінальністю ми розуміємо таке явище, коли той самий синтаксичний дериват має різну дериваційну історію, яка має свою схему. Ця схема ілюструє принцип еквіфінальності на прикладах термінів dolly in, fade-in, iris in, zoom in. Ці терміни мають різну дериваційну історію, оскільки fade-in, zoom in трансформувалися у складний термін через вербальну конверсію, а терміни dolly in, iris in трансформувалися у складний термін через номіналізовану конверсію. Але в результаті процесу уніфікації синтаксичних структур вище зазначені чотири терміни мають однакову синтаксичну структуру VPr.

Розглядаючи рекламну діяльність в ЗМІ США та Великобританії, можна дійти до висновку, що частина рекламної термінології входить до журналістської термінології. Наведемо приклади triggyback (20 секундний комерційний ролик), playlet (невелика п'єса 28-секундна для комерційного ролика). Такий висновок робиться на тій підставі, що радіо-реклама та газетна реклама створюється журналістами.

Розглядаючи термінологію радіо, телебачення та нових засобів телекомунікаційного зв'язку, треба відмежуватися від радіоелектронної та комп'ютерної термінології в цілому, хоча зазначимо, що певна частина цієї термінології широко вживається журналістами США та Великобританії в повсякденній роботі і зафіксована в англо-американських підручниках по журналістики та фахових словниках, запозичена до складу журналістської термінології, як приклади зазначимо dry acoustics (запис без реверберації), intercom (радіосистема, що пов'язує декілька офісів), ATDS (alternative television delivery system-сучасна назва кабельного телебачення), log in-вхід в програму.

У третьому розділі подається тематична класифікація новітньої журналістської термінології та розглядається семантичне поле поняття ``ЗМІ''. Розглядаючи поняття ЗМІ, можна визначити ЗМІ як організації по створенню та канали розповсюдження інформації для масових аудиторій, а аналізуючи семантичне поле поняття ЗМІ, що побудовано на семантичних зв'язках, зміст яких характеризується відношенням ціле - частина, можна прийти до висновку, що воно двомірне і з одного боку воно охоплює такі складові як організацію чи індустрію, що створюють та розповсюджують інформацію для масових аудиторій, з іншого боку семантичне поле поняття ЗМІ охоплює канали передачі інформації для масових аудиторій.

До організацій чи індустрій ЗМІ відносяться такі семантичні деривати поняття ЗМІ, як газети, журнали, рекламні агентства (до яких входять агентства прямого маркетингу, стимулювання збуту, маркетингового дослідження), кінематограф, агентства по зв'язках з громадськістю, індустрії аудіо та відеозапису, книговидавництво та індустрії телекомунікаційного зв'язку.

До каналів розповсюдження інформації відносяться такі семантичні деривати поняття ЗМІ: преса, кінематограф, радіо, телебачення, канали телекомунікаційного, аудіо та відео-зв'язку, книговидавництва.

Отже, складові семантичні групи семантичного поля поняття ЗМІ частково перекривають одне одного, а частково ні, що зумовило розмаїття визначень поняття ЗМІ серед сучасних лінгвістів.

Щодо розмежування понять семантичне поле, тематична група, тематичне поле, вважаємо, що тематичні поля, як і тематичні групи, об'єднуються через логічні зв'язки тотожності, рівнозначності, протилежності, координації, підпорядкування, причино-наслідкові зв'язки, зв'язки типу частина - ціле. Щодо семантичних полів, то вони базуються на семантичних зв'язках антонімії, синонімії, гиперо-гипонімії, меронімії, ціпкових циклічних структур, сітьових структур та фреймів. Найзручнішим методом виявлення семантичних зв'язків є метод словникової дефініції.

У тематичному полі новітньої термінології журналістики виділяються такі тематичні групи:

1) термінологія радіожурналістики (radiothon - радіо марафон, call-in program - програма з дзвінками від слухачів);

2) термінологія тележурналістики (documerial - рекламний ролик, знятий під документальний фільм, docudrama - документальна драма, early - fringe time - передпіковий час 17-19 годин);

3) термінологія журналістики періодичної преси (bleed - частина тексту або ілюстрації, що виходить за поля, armpit - вузький підзаголовок під широким заголовком);

4) термінологія журналістики фотокореспонденції (tank shot - підводний кадр, time lapse photography - уповільнена покадрова зйомка);

5) термінологія сучасних засобів телекомунікативного зв'язку (password - ключове слово для входу в програму, ls- lists of files and directories - перелік файлів та директорій, що належать до даної тематики).

У четвертому розділі подається характеристика способів словотворення новітньої журналістської термінології та досліджується статистичне проникнення фразових дієслів у склад журналістської термінології, продуктивності сучасних способів словотворення журналістської термінів номінації і виявлення вмотивованості різних груп термінів. Процес створення новітньої журналістської термінології відбувається за існуючими способами словотворення сучасної англійської мови.

Це:

1) афіксація (escapism - практика занурювання в фантазії, desaturation - зменшення кольоровості фільму);

2) словоскладання (touchscreen - комп'ютерний дисплей, що отримує команду від дотику, videoconferencing - поєднання кількох груп через супутник);

3) зворотне творення (to vamp - імпровізувати оркестром перед телешоу, від vampire);

4) фразові дієслова та їх конверсійні варіанти (try out - проба для телеведучих перед виходом в ефір, run-by - зйомка об'єкту, що рухається);

5) слово-стягнення (edutainment - образотворча програма з елементами розваги);

6) абревіація, до якої входять:

а) ініциалізм (VHD - very high density - висока щільність запису);

б) акронімія (OTO-one-time-only - реклама, що показується лише один раз);

в) кліпування (intro - перший монолог ведучого, cume від cumulative audience - загальна аудиторія).

7) створення кореня (root creation):

а) ехотонічна парадигма (riff - музична фраза, що повторюється на задньому плані, niff-noff (жарг.) - бесіда між телеведучим і репортерами до та після репортажів);

б) ономастична парадигма (dakota - (від назви штату) - вступне слово перед піснею або музикальною комедією, kilroy (від шаржового персонажу другої світової війни) - дефектна рамка телекадру, коли частина голови персонажу не входить в рамку).

8) конверсія (churn (від to churn) - частота, з якою аудиторія програм кабельного телебачення змінюється за певний період часу);

9) переніс значення (adjacency - сусідня радіо або телепрограма, woodshedding - маркировка теле або радіосценарію паузами);

10) запозичення з інших мов (decoupage (фр.) - техніка декорування поверхні секторами, trompe l'oeil (фр.) - декорація, що створює ефект реальності), крім того журналістська термінологія поповнюється через запозичення з інших галузей науки і техніки;

11) створення складних термінів з двох або трьох слів (sound dissolve - накладання звуку однієї доріжки на іншу, galvanic skin response - психологічна реакція аудиторії на психологічні стимули реклами або програм);

12) ЛСС - лексикалізовані синтаксичні структури (out-of-home audience - радіоаудиторія, що прослуховує передачі в машинах або на узбережжі);

13) терміни ЗВЛ - запозичення з загальновживаної лексики (package (від упаковка) - комплекс радіо або телепрограм, що пропонується із знижкою, target (від ціль) - аудиторія, на яку розраховує комунікатор).

Найпоширенішими моделями словотворення є термінономінація через складні терміни (40%), ЗВЛ (25%), словоскладання (16,2%), слово-стягнення (4,7%), абревіація (9,8%), конверсійні варіанти фразових дієслів (4,4%), терміни ЛСС (1,5%). Щодо афіксації, то майже усі терміни, що мають ознаки афіксації, запозичені або з інших галузей науки і техніки, або з загальновживаної лексики. Інші моделі словотворення в процесі термінотворення є другорядними.

У результаті статистичних досліджень можна дійти до висновку, що процес проникнення фразових дієслів в англійську журналістську терміносистему є активнішим у порівнянні з хімічною терміносистемою, інформаційною (радіоелектронною) терміносистемою та терміносистемою комп'ютерної технології. Якщо стосовно хімічної та комп'ютерної терміносистем статистична наявність фразових дієслів наближається до 0, то в порівнянні з інформаційною критерій відмінності х² дорівнює 4,62, що перевищує критичну точку розподілу в 3,84 за рівня значимості в 5%.

Це свідчить про те, що фразові дієслова-терміни та їх конверсійні варіанти є продуктивнішими формами термінономінації в журналістській термінології у порівнянні з інформаційною (радіоелектронною) системою термінології.

Крім того, порівнюючи терміни абревіанти журналістської терміносистеми та комп'ютерної термінології, можна встановити, що критерій відмінності х дорівнює 7,72, це перевищує критичну точку розподілу в 6,68 за рівня значимості в 1%. Це дає нам змогу зробити висновок: абревіація, як спосіб утворення журналістської термінології, є продуктивнішим, ніж в комп'ютерній термінології.

Розглядаючи журналістські терміни ЛСС(лексикалізовані синтаксичні структури), можна виділити 7 моделей, між компонентами яких встановилися синтаксично подібні відношення. Розглянемо структурні типи ЛСС, що входять у склад журналістської термінології.

1. Модель n - prep - n (n):

- end - of - page pressure - психологічна напруга, що збільшується коли журналіст або оператор комп'ютеру приближається до кінця;

- man - on - the - street interview - інтерв'ю на вулиці у пересічних громадян.

З точки зору внутрішньої структури тут мають місце означальні відношення.

2. Модель n - conj - n (n):

- facts - and - figures fallacy - захоплення від цифр та фактів, що веде до неправильних висновків;

- rack - and - pinion focusing - вид ручної системи зміни фокусу кінокамери.

Ця модель походить від сурядних словосполучень. Тут можна спостерігати логічну операцію зв'язування.

3. Модель adv - prep - n (n):

- out - of - print - публікація, що більше не друкується;

- out - of - home audience - радіоаудиторія, що прослуховує передачі в машинах чи в місцях дозвілля. Між компонентами цієї ЛСС існують означально-обставинні відношення.

4. Модель adv - art - n (n):

- off - the - news - коментар на основі поточних новин;

- off - the - record - додатковий матеріал, що дається журналістам не для друку.

Між компонентами цих ЛСС також існують означально-обставинні відношення.

5. Модель v-prep-art-n (n):

- run - of - paper - матеріал, взятий з друкованого джерела, частіше з газет;

- flow - of - life film - фільм (телефільм), що реалістично зображує персонажів за деякий період часу.

Тут між компонентами ЛСС встановлюються предметно - обставинні відношення.

6. Модель v-conj+v (n):

- buy - or - die message - послання, яке попереджує дотримувача про те, що якщо він не діє відповідь, то його виключать із списку тих хто отримує це видання;

- show - and- tell show - презентація чогось з використанням трюків шоу бізнесу. Ця модель, як і друга, походить від сурядних словосполучень.

7. Модель adv-conj-adv(n):

- back - and - forth printing - монтаж кіноплівки, що дає зворотне зображення подій (типово заради комічного ефекту).

В основі виникнення досліджуваних одиниць лежить багатоетапний процес перетворення одиниць синтаксичного рівня в одиницю номінації - функціональний еквівалент слова, внаслідок чого вони набувають ознак цілісної оформленості, написання через дефіс і виконання єдиної синтаксичної функції в реченні з семантичною цільністю. Існування цих мовних одиниць пояснюється внутрішньомовним чинником розвитку англійської мови, а саме прагненням мови до економії мовних засобів та визначеним комунікативно - прагматичним завданням. ЛСС є економнішим засобом номінації денотату у порівнянні з синтаксичною одиницею, до якої ЛСС входить, але у порівнянні з корелятом, що представлений простим словом, ЛСС є більш складною одиницею. Двоїстість природи ЛСС припускає діалектичну єдність двох тенденцій - економії та надмірності.

На сучасному етапі розвитку англомовної журналістської термінології мовні одиниці, які досліджуються в цій роботі, є одним з активних джерел поповнення лексики.

Проникнення ЛСС в 1960-90 роки у склад журналістської термінології і їх поступове чисельне зростання пов'язані із загальним процесом становлення та зміни норм мовного використання, а також з процесом загальної детериоризації журналістської термінології.

Аналізуючи змістову вмотивованість термінів, що належать до чотирьох груп (терміни КВФД, ЛСС, амеліоризовані терміни, терміни-абревіатури), можна прийти до висновку, що терміни абревіатури в переважній більшості мають невмотивовану внутрішню форму, а терміни КВФД, ЛСС та амеліоризовані мають частково, повністю або абсолютно вмотивовані внутрішні форми.

ВИСНОВКИ

У Висновках робиться узагальнення сформульованих у розділах положень.

Вплив позамовних чинників на склад лексики мови в цілому та на певну термінологію якоїсь науки або соціальної групи людей є домінуючим. Розглядаючи англомовну журналістську термінологію в діахронічному та синхронічному планах, яка була створена в 1960-1990-х роках, ми виокремили три головних позамовних чинники її розвитку:

- опрацювання психологічних теорій і в першу чергу доктрини "hemispheric lateralization";

- технологічна революція другої половини ХХ століття;

- опрацювання нових журналістських концепцій та розвиток журналістської теорії.

Внутрішньо-лінгвістичні чинники розвитку мови частково знаходять відображення в процесі детериоризації журналістської термінології, під якою розуміємо процес стильового зниження лексики, коли формальна лексика замінюється неформальною, що призводить до створення журналістських термінів - конверсійних варіантів фразових дієслів таких як washout - телевізійний трюк, завдяки якому створюється оптичний перехід від кольорових сцен до всепоглинаючого білого кольору та термінів, складених за моделями словотворення простомовної лексики, які називаємо лексикалізовані синтаксичні структури, наприклад, bait-and-switch advertising (реклама із зникаючою приманкою) та flow-of-life film (телефільм, що реалістично зображує життя), та в проникненні амеліоризованих термінів сленгового та жаргонного походження, скажімо stringer - позаштатний кореспондент, beat reporter - репортер, котрий працює на постійній дільниці, anchor - телеведучий. Згідно зі статистичними дослідженнями, кількість таких термінів, що належать до однієї з цих трьох груп, перевищує 5%. Це є свідченням стабільної тенденції. Журналістська лексика поділяється на внутрішню та зовнішню. Зовнішня - частина лексики продукції ЗМІ, внутрішня - професійна лексика, що використовується журналістами у створенні радіо та телепрограм, при написанні теоретичних праць, видання газет, журналів, при використанні сучасних засобів телекомунікаційного зв'язку. Здійснюючи класифікацію внутрішньої професійної журналістської лексики, її можна поділити на:

1) журналістську термінологію;

2) професійні жаргонізми;

3) сленгізми;

4) іноземні запозичення;

5) загальнонародну лексику.

Зовнішня журналістська лексика характеризується наявністю:

1) зовнішньої журналістської термінології, яка відома широкому колу споживачів журналістської продукції, для пересічних громадян детермінологізується;

2) журналістських кліше та штампів, які ми поділили на:

а) детериоризовані;

б) експресивно-емоційні.

3) евфемізми;

4) архаїзми;

5) випадкові неологізми;

6) редуплікативи;

7) короткі вернакулярні слова;

8) слова просторічного походження;

9) каламбури;

10) слова жаргонного та сленгового походження.

Розглядаючи ЗМІ як організації зі створення та канали поширення інформації й аналізуючи семантичне поле поняття ЗМІ, що побудовано на меронімічних семантичних зв'язках, зміст яких характеризується логічними відношеннями ціле - частина та координації, в дослідженні робиться висновок: воно двомірне, з одного боку, охоплює такі складові, як організації чи індустрії, що створюють та поширюють інформацію, з іншого, семантичне поле поняття ЗМІ охоплює канали передачі інформації для масових аудиторій.

Порівнюючи термінологію журналістських концепцій 60-х та 80-х років, ми спостерігаємо перехід від об'єктно-зорієнтованої до процесуально-зорієнтованої номінації.

Численні приклади термінів електронних ЗМІ, що з'явилися в період 60-90-х років свідчать про появу нових підсистем у складі журналістської термінології, а відтак і про кількісні зміни у журналістській термінології. Крім того, частина цих термінів ілюструють міжгалузеву омонімію, оскільки вони використовуються в кількох терміносистемах різних наук.

Порівнюючи синтаксичні структури журналістських термінів 60-х та 80-90-х років, ми спостерігаємо, з одного боку, процес ускладнення синтаксичних структур термінів від однокомпонентних і двокомпонентних, до двокомпонентних, трикомпонентних та чотирикомпонентних термінів, з іншого, спостерігається процес диференціації синтаксичних конструкцій за рахунок термінів КВФД та ЛСС.

Наші статистичні розрахунки показали, що фразові дієслова - терміни та їх конверсійні варіанти-терміни є продуктивнішими формами термінономінації в журналістській термінології у порівнянні з інформаційною (радіоелектронною) системою.

А абревіація, як спосіб термінотворення журналістської термінології, є продуктивнішою, ніж в комп'ютерній термінології. Поява великої кількості термінів-абревіатур, скажімо, WS та LS, які мають еквіваленти wide shot та long shot. свідчить про подальший розвиток словотворчої синонімії журналістських термінів.

Процес проникнення ЛСС, так само як і термінів КВФД та амеліоризованих, до складу журналістської термінології пов'язаний з процесом загальної детериоризації журналістської термінології.

Крім того, проведені статистичні розрахунки показали, що у складі англомовної журналістської термінології, яку ми поділили на внутрішню та зовнішню, тільки 5-5,5% термінів належить до зовнішньої, детермінологізованої для населення.

Подальші дослідження в цьому напрямку можуть виявити нові лінгвістичні та психолінгвістичні тенденції розвитку англомовної журналістської термінології, лексики ЗМІ в цілому, що можуть використовуватися журналістами, фахівцями рекламного бізнесу, організацій зв'язку з громадкістю, лінгвістами та перекладачами.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Семантичне поле терміну ЗМІ // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський університет імені Тараса Шевченка. К. - 1998. - С. 127-131.

2. Тематичні групи тематичного поля журналістської термінології // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський університет імені Тараса Шевченка. К. - 1998. - С. 132-135.

3. Конотативний аспект процесу амеліорації в англо-американській журналістській термінології // Матеріали наукової конференції викладачів і аспірантів факультету іноземної філології. Київський університет імені Тараса Шевченка. - 1998. - С. 13-16. мовознавчий термін семантичний

4. Проблеми класифікації англо-американської журналістської термінології // Матеріали наукової конференції викладачів і аспірантів факультету іноземної філології. Київський університет імені Тараса Шевченка. - 1998. - С. 118-121.

5. Проблема детериоризації та проникнення фразеологізмів у склад журналістської термінології // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. Випуск 27. - 1998. - С. 12-15.

6. Проблема составления словарей для специальных целей // Тезисы. Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе. Донецк, ДонГУ. - 1996. - С. 88-89.

Размещено на Allbest.ru

...