Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов

Серед специфічних особливостей зіставного вивчення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов виділено: а) мотив, що визначає вибір трьох різносистемних мов для зіставлення і задається не логікою чистої лінгвістики (недостатність 19 вивчення семантики досліджуваних мов, наявність необхідної емпіричної бази, а також цікавих для вирішення у світлі нових даних методик, явищ, теоретичних принципів і т. п.), а в зв'язку із зовнішніми, соціально-культурними факторами, що тісно пов'язані з процесами пізнання й свідомістю, менталітетом носіїв цих мов; б) намагання мовної типології охопити максимально велику кількість мов світу, співвідносячи їх по мінімуму найзагальніших, універсальних структурних ознак позачасового характеру, тоді як зіставна лінгвістика не захоплюється великою кількістю мов, а прагне в першу чергу чпіввіднести їх по максимальній кількості ознак, враховуючи, як правило, сучасний стан зіставлюваних мов; при цьому мовна типологія діє в рамках внутрішньої лінгвістики, обмежуючи себе аналізом будови мов, тоді як зіставна лінгвістика зосереджує свою увагу на особливостях середовищ і сфер вживання порівнюваних мов, у співвіднесенні «конвенціональних норм мовного та немовного спілкування в тих колективах, які користуються даними мовами» (І.П. Сусов). Звідси - зіставна лінгвістика розглядається як системно-структурна, соціолінгвістична, а також етнолінгвістична і прагмалінгвістична дисципліна на противагу типології мов, де переважає системно-структурний аналіз мовного матеріалу; в) інтерес до тих особливостей, специфічних характеристик етикетних слів зіставлюваних мов, які випадають з поля зору без дослідження їх внутрішньої семантики, емоційного забарвлення, нормативного й ситуативного використання.

На сучасному етапі зіставне лексико-семантичне дослідження споріднених, віддаленоспоріднених та неспоріднених мов потребує розробки й уточнення існуючих методів, прийомів і процедур свого аналізу. Однією з вимог, що забезпечувала б проведення зіставного вивчення української, англійської та угорської мовних систем, вважаємо додержання принципу цілісної системності, що передбачає виділення адекватної кiлькостi параметров для вiдображення унiверсальних мовних механiзмiв. Оскiльки етикетна лексика являє собою цiлком визначений, соціально й нормативно-культурний фрагмент дослiджуваних мов, то найважливiшим і найпершим кроком до його зіставного вивчення є розробка спеціальної методики, яка б, грунтуючись на попередньому аналізi семантики етикетних слів у кожній з мов, дала можливість представити всю сукупність ознак та властивостей, притаманних дослiджуваним фрагментам лексичних систем.

Порiвняльний аналіз соцiальних аспектів лексичного значення етикетних слів в українській, англiйській та угорській мовах дозволяє отримати відомостi про те, які саме компоненти соціальної дійсності позначаються на структурi лексичноі семантики етикетних слів, визначити ступінь обов'язковостi/факультативності соціальних компонентів семантики, а також виявити соціальну обумовленiсть національно-культурних стереотипів.

Дослідження національно-культурного компонента в лексичній семантиці виступає суттєвим етапом проведення зiставного аналізу форм i засобів прояву етикету в трьох вiддаленоспорiднених і неспоріднених мовах. Так, етикетне вітання при зустрiчi, прощаннi або через іншу особу передбачає нахиляння голови чи верхньої частини тулуба незалежно вiд вiку, статі або суспiльного становища людини (уклін). Водночас українцям, на вiдміну вiд англійцiв та угорцiв, цiлком зрозумiлим є запрошення одвiдати хліба-солi підносити хліб-сiль, а також перестрiвати хлібом-сіллю (хліб-сіль). Вияв шани включає проведення церемоній, ритуалів, зрозумілих людям рiзних наций i їх передачу за допомогою виразів, що містять конотації. Механізм виникнення конотацій пов'язаний з підсиленням окремих аспектів значення часто за рахунок яскравої внутрішньої форми слова, на базi якої з'являються міцнiші й точніші асоцiації. Наприклад, кланятися (поклонитися, вклонятися) в пояс означае низько, шанобливо кланятися і виявляти покору (пояс), а словосполучення уклонятися до землі характеризує дуже низький уклін для вияву особливої шани (земля).

В угорській та англійськiй мовах еквівалентами українських слів виступають іменники kalap (капелюх), fцhajtбs, meghajlбs (уклін), kйzcsуk, csуk, в англійськiй - kiss (поцілунок, цілування руки), ьdvцzlet, salutation (вiтання) та інші. Щоб вiддати шану померлому, уклоняються його праху (прах). Українцям, так само як англійцям і угорцям, добре знайомi національнi почуття, що полягають у виявi любові й поваги до свого народу, до його культурних надбань (почуття, 1оkб1раpatriotizmus, culture). Саме слово людина містить у собі високий етикетний заряд, що відображається у виразах вважати за людину (поважати кого-небудь, рахуватися з кимось); мати за людей (ставитися з повагою) і розкриває етикетну семантику українських слів людина, люди та угорського ember. В англійськiй мовній системі їм вiдповідае лексична одиниця god на позначення найвизначніших людських якостей. Подібною конотацiєю характеризуються українське слово серце (душею і серцем) та угорське sziv для передачі щирих почуттів. У досліджуваній етикетній лексиці англійської мови семантичного відповідника цим словам не виявлено.

Дослідження семантики етикетних слів украінської, англійської та угорської мов у парадигмi когнітивної лiнгвiстики дало можливiсть визначити вирішальну роль фразеологізмів у створенні мовних картин світу. Природа семантики фразеологiзмiв тісно пов'язується з практичним досвідом мовців, з культурно-історичними традиціями носіїв мов. Наприклад, вираз буде (прийде, зайде, настане) й на нашій (моїй) вулиці свято означає доможемося свого, здійсняться надії, сподiвання, переможе справедливость (свято), а не мати і за боже пошиття (пошиття) передає неповагу до людини, вважаючи її нi на що не здатною.

Втрата авторитету, поваги позначаеться в українській мовi фразеологізмом падати в очах (око). В угорській мові йому відповідає стати на хибний шлях, що веде до безчестя: letйr а becsьlet цsvйnyйrцl (цsvйny), а проведення нечесних операций з метою вигоди відображасться виразом zsebre dug (rаk, tesz) у семантиці слова zseb.

Етикетнi слова в українськiй, англiйськiй та угорськiй національних культурах, незважаючи на свою специфику, характеризуються універсальними ознаками, на підставі яких проведено їх порiвняльно-зiставне дослідження. Указанi ознаки відображають єднiсть: 1) об'єктивного світу та людської свідомості як його частини; 2) ментально-психологiчних законів пізнання, що виступають основою лінгвістичних універсалій та важливих мовних законів і категорий та 3) специфічного генетичного коду людини.

Зiставне дослiдження етикетних слів украінської, англiйської та угорської мов спирається на попередню обробку мовних фактів шляхом їх одномандатного опису з метою встановлення максимально можливої співвимiрностi матеріалу дослiджуваних мов та видiлення релевантних для зiставлення ознак, в основі яких лежать кількіснi та якісні параметри.

Мета і результат зiставного дослiдження етикетної лексики в системах української, англійської та угорської мов полягає у визначеннi контрастивного співвiдношення етикетних лексичних одиниць і створенні максимально вичерпного характерологiчного опису етикетних ЛСП. Включаючи етикетні слова угорської мови у зіставлення з українськими та англійськими лексичними одиницями на позначення етикету і розкриваючи тотожності та розбiжностi системно-структурної органiзації ЛСП, семантичнi особливостi елементiв поля, їх рiзноманiтнi зв'язки всерединi лексико-семантичних полiв та з іншими полями в кожнiй мовi, етикетна лексика підтверджуе необхiднiсть і реальну можливiсть створення єдиної завершеної парадигми з цілiсною сукупнiстю структурних прийомiв, що поєднують досягнення порiвняльно-історичного, зiставного й типологiчного мовознавства.

Лексико-семантичне зiставлення іменникiв на позначення етикету в українськiй, англійськiй та угорськiй мовах являє собою зiставлення матриць, побудованих у результаті вивчення етикетної семантики в лексичній системі кожної з мов, за ступенем полісемії етикетних слів і характером семного складу етикетних іменників.

У роботi видiлено етикетне семантичне поле, представлене групою етикетних слоев, які в змiстовому вiдношенні визначають семантику одне одного, а також тематичну групу, що об'єднує етикетнi слова на позначення подібних предметів і явищ обєективної дійсностi (напр., назви форм вiддавання почестей, вітання, культової обрядовостi).

Ці групи займають перехiдне положення між одиничними словами i словником, виступаючи в кiнцевому рахунку частиною мови в цілому та володіючи характеристиками, що зближують їх зі словами й словником: вони подiбнi до слів у тому, що сполучаються з іншими словами, утворюючи одиницi вищого рівня. Подібнiсть до словника полягає в їх можливості бути розкладеними на менші одиницi.

Етикетна лексика при такому підході видiляє зi свого складу ядро, навколо якого на представi семантичних зв'язків ієрархічно групуються етикетнi слова-елементи. У семантичному полi етикетнi слова пов'язуються не всією сукупнiстю своїх значень, а лише окремими значеннями, якi, в свою чергу, встановлюють різні вiдношення з їм подібними значеннями слів інших мiкрополiв або полів.

Етикетні лексико-семантичнi поля української, англiйської та угорської мов вивчаються одночасно в декiлькох напрямках за:

1) їх кiлькiсним складом, що суттєво впливас на системно-структурну органiзацiю дослiджуваних ЛСП;

2) якісними характеристиками;

3) типами зв'язкiв і відношень мiж елементами.

Типологічне зіставлення етикетної семантики в лексичних системах українськоі, англійської та угорської мов базується на принципах комунiкативної направленості, ієрархічного розташування елементiв у ЛСП, типах відношень мiж етикетними словами, їх зв'язках, наявностi незалежної метамови (таблиць співвiдношення лексичного і семного складу етикетних слів та графів ЛСП етикету). Система цієї метамови відображає когнітивно-семантичну сферу загальної людської мови і проявляється в семах як унiверсальних елементах когнітивно-семантичної сфе - ри, що конструюють лексичнi значення етикетних слів та їх змістовi структури. Неповторнiсть і своєрідність змiстових структур іменників на позначення етикету у вiддаленоспоріднених та неспоріднених мовах обумовлюється рiзноманітністю комбінацiй сем.

Типолопчне зіставлення етикетної семантики в лексичних системах украінської, англiйської та угорської мов складається з лексико-семантичного зіставлення іменникiв на позначення етикету в досліджуваних мовах та лексико-семантичного зіставлення етикетних полiв цих мов.

Спiввідношення лексичного і семного складу зiставлюваних етикетних слів відображено матрицею, в якiй розкриваються лексична семантика, зв'язки й відношення та мiсце в системi мови тощо. Матричне представлення етикетної семантики рiзноструктурних мов всебічно характеризує структуру лексичних значень етикетних іменникiв, виділяє ступінь їх семантичної спорідненостi, розкриває характер функцiональностi сем, що в межах слів так само утворюють структуру, як і су - купність етикетних лексичних одиниць у ЛСП.

Наявність спільних та відмінних ознак у зіставлюваних етикетних словах української, англiйської і угорської мов, а також різних типів взаємовідношень між ними, представлених матрицями, дало можливiсть сконструювати схеми етикетних ЛСП у вигляді графів і провести їх лексико-семантичне зiставлення за зовнішньою структурою і внутрiшньою системно-структурною органiзацiєю.

Кiлькiснi розходження превалюють над якiсними: поля вiдрiзняються не стільки номенклатурою елементiв, скільки їх уживаністю й мiсцем у складi мови. Угорське етикетне поле являє собою моноцентричне угруповання, на вiдмiну вiд українського та англiйського полi - центричних угруповань. Етикетнi поля характеризуються ядрами, периферією, мiкрополями, наборами елементiв та рiзносемантичними безпосереднiми й опосередкованими зв'язками.

До вiдмiнних рис зіставлюваних етикетних полiв вiдносяться: неоднакова кількість сем у лексичних значеннях слів, що характеризуються різним ступенем інтенсивності прояву почуття поваги / неповаги та їх синонімів й антонiмів, особливостi як зовнішньої, так і внутрішньої стру - ктури ЛСП, напрямків відношень між основними центрами, периферією, елементами та мікрополями.

Мікрополя українського і англiйського етикетних ЛСП являють собою досить замкнуті семантичні угруповання, безпосередньо пов'язанi з основними центрами. На вiдміну від них, угорськi мiкрополя виступають порівняно незалежними і виходять за межі етикетного ЛСП, утво - рюючи доволі вiдкриту периферію, елементи якоі здатнi вступати у вiдношення з іншими одиницями поля.

Зв'язки між елементами в українському етикетному полi представлені двома типами: безпосереднiми та опосередкованими, які бувають дво-, три - та чотириступінчастими залежно від способу поєднання з іншими елементами. В англiйській мовнiй системі етикетне поле характе - ризується зв'язками за типом переходів по замкнутому колу. На відмiну вiд англiйського та українського, етикетне поле угорської мови виступає вiдкритим системним угрупованням, де елементи можуть безпосередньо вступати в рiзноманітнi зв'язки з іншими словами сумiжних по - лiв, при цьому семантично збагачуючись. На цiй властивостi угорського етикетного поля базується наявність бiльшої кількості опосередкованих, нож безпосереднiх зв'язкiв.

Типологічне зiставлення етикетних ЛСП віддаленоспоріднених та неспоріднених мов виявило, що етикетнi мiкрополя поєднуються мiж собою, а це веде до їх взаємного переходу одне в одне, що в кінцевому рахунку сприяє злиттю мікрополiв та ЛСП і утворенню на цiй основi макрополiв, з яких складасться вся лексична система мови.

Типологічні паралелi семантики слів на позначення форм і засобів вираження етикету в різноструктурних мовах свідчать про їх спільні зміни, а, отже, й спільні змістовi потенції, що мiстяться у самих лексичних елементах. У свою чергу, подібність смислових потенцій, яка проявляється в типологічно співвiдносних етикетних ЛСП української, англiйської та угорської мов переконує в наявності існування загальних глибинних семантичних зв'язків, зумовлених логіко-психологічним механізмом людського мислення.

Висновки

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, зокрема віжзначено, що типологічне зіставлення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов дозволило комплексно вивчити феномен етикету як явища, обумовленого соціальними, національно-культурними й індивідуально-психологічними чинниками.

Застосування розробленої методики органічно поєднало аналітичний і синтетичний методи дослідження етикетної лексики в українській, англійській та угорській мовних системах: з одного боку, етикетна лексика вивчалася як складова частина кожної окремо взятої досліджуваної мови, а з другого - проводилося її типологічне зіставлення у цих мовах.

До спільних властивостей етикетних лексичних одиниць української, англійської та угорської мов відносимо: а) наявність полісемії, синонімії, антонімії; б) безпосередні та опосередковані зв'язки між етикетними словами; в) експліцитне й імпліцитне вираження етикету словами досліджуваних мов; г) семантичну реактивність полісемічних етикетних іменників; ґ) по-діл полісемічних етикетних лексичних одиниць на групи за ступенем полісемії; д) наявність моносемічних слів; е) наявність семного складу, де семи утворюють системи зі своїми ієрархізованими структурами; є) поділ сем на багатофункціональні та рднофункціональні; ж) два види однофункціональних сем.

Серед відмінних характеристик етикетних слів української, англійської та угорської мовних систем особливо виділено: а) кількісно різний лексичний і семний склад досліджуваного фрагмента кожної мови; б) неоднаковий характер етикетної лексики: загальнолюдський (в українській мові), соціально обумовлений (в англійській мові) і психолого-фізіологічний (в угорській мові); в) якісно нові типи етикетних стосунків між людьми - «доброчинний етикет» в етикетній лексиці англійської мови та «суспільно-історичний» в угорській мові; г) неоднакове наповнення семантичного простору етикетними словами; ґ) значне превалювання опосередкованих зв'язків між етикетними словами над безпосередніми (в угорській мові), на відміну від української та англійської; д) високий ступінь сполучуваності етикетних іменників з іншими частинами мови (в англійському матеріалі) порівняно з українським та угорським; е) на-явнiсть національної специфіки вираження етикету (хліб-сіль; kalap; kйzcsуk).

Якiснi та кiлькiснi особливостi й характеристики етикетних слів i їх значень в українській, англійській та угорській мовних системах вперше в синхронному планi представляють етикетну лексику у виглядi лексико-семантичних полiв як фрагментів системно впорядкованих мовних угруповань з точки зору їх системно-структурної організації, взаємовiдношень складних елементів, а також вивчення зв'язків між суміжними й несумiжними лексико-семантичними групами; проведено їх типологічний аналіз.

У роботі розкрито системні зв'язки та ієрархічні відношення між етикетними словами в полi, проаналізовано зовнішню будову і внутрішню системно-структурну органiзацiю етикетних полiв дослiджуваних мов, а також видiлено загальні й специфічні властивості ЛСП.

Типологічний аналіз етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов і одержаних етикетних ЛСП дав підставу розглядати етикетні поля як лiнгвокультурологічнi сутності, що мають свою структуру: ядро, периферію, елементи, пов'язані безпосереднiми й опосередкованими зв'язками, мiкрополя з мікроцентрами і периферією, їх вiдносну самостiйнiсть, напрямок, силу взаємовідношень мiж ядром і периферією, ядром і елементами, ядром та мікрополями тощо.

Різноманітнi семантичні зв'язки та відношення між етикетними іменниками в межах окремих підгруп, груп, а також їх єдностях дозволяють виявляти найсуттєвiші, найтоншi й найдрібнiшi деталi комунікативного функцiонування слів, їх значущостi, передачi ними національно-культурних особливостей носіїв мови та їх психолого-фізіологiчних характеристик, на основi яких формуються картини світу.

Зображення етикетної лексики у формi графа дало можливiсть кількісно і якісно оцінити й визначити семантичні властивості та закони формування етикетної лексики в цілому i її компонентів зокрема. Графiчний спосіб представлення семантичних зв'язкiв та семантичної структури етикетної лексики забезпечує максимальну наочнiсть, на основі якої можна вивчати будь-яке системно-структурне угруповання лексики як споріднених, близькоспоріднених, так і віддаленоспоріднених й неспоріднених мов. У графi повнiстю вiдсутнi перетини дуг та повтор слів, а це висуває на переднiй план точність визначення і розташування етикетних лексичних одиниць шляхом встановлення топографічних відстаней мiж ними.

Дослідження етикетних полів украінської, англійської та угорської мовних систем представляє цілісну картину вiдображення форм і засобів прояву етикету не лише з суто лінгві-стичних позицій, а й з огляду на його фон: носіїв мов, ставлення до суспільних норм, шляхів передачі етикету поведінки, спілкування, внутрішнього стану, сприйняття об'єктивної дійсності.

Етикетні лексико-семантичні поля постають як мовнi системи з чітко вираженими структурами і водночас як фрагменти нацiональних культур, у яких знаходять своє вiдображення непомiтнi нюанси духовного життя, свiдомостi людей, способ існування, суспільна дiяльнiсть, звички, традиції тощо, тобто етикетні ЛСП набувають ширшого і складнішого змісту:

1) польова модель етикету тлумачить досліджуванi мови як системи підсистем, що характеризуються взаємодiєю та взаємопроникненням;

2) за цією моделлю мови розглядаються як безперервно функцiональнi системи, в яких проходить процес постiйної змiни та перебудови елементів і вiдношень між ними;

3) у процесi польового структурування етикетної лексики розкриваються дiалектичнi зв'язки мiж мовними явищами і позамовною дійсністю. Елементи етикетного поля відносяться не тільки до мови, а й до культури, характеризуючись при цьому як мовними, так і своєрідними екстралiнгвістичними вимірами, а їх семантика виступає по сутi єднiстю мовного значення і позамовного змiсту;

4) у механізмі зв'язків мiж мовними явищами та позамовною дійснiстю, їх закономiрнiстю виявляється національна специфіка мовної свідомостi, обумовлена соцiальними (суспільно-полiтичними, культурними, економічними) і психолого-фiзiологiчними (менталiтет, фiзичний і духовний стан, дiяльність мозку та нервової системи тощо) факторами.

Отже, етикетні ЛСП української, англійської та угорської мов структуруються на основi гносеологічних процесів і когнітивної систематизації їх елементiв завдяки двобiчній направленості до предметного світу й до мови, а також промiжкового положення між ними. Багатоманітність мовних концептів, що передають реальні предмети і процеси на позначення етикету в їх різноаспектних відношеннях та зв'язках, осмислюються на когнітивному рівні. На цьому рівні формуються такі категорії: етикетна множина, що складається з етикетних елементів; еквівалентність (синонімія етикетних елементiв); протилежнiсть (антонімія етикетних елементів) тощо. У результатi когнітивний контур етикетних полів досліджуваних мов можна вважати понятійним полем або глибинним змістом мовного поля.

5) Польовий пiдхiд до змiстової структури етикетного слова значною мірою розкриває його найтоншi семантичнi вiдтiнки, характеризує зміну його семантики під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

6) мiжмовне дослiдження етикетного поля вирiшує проблему спiввiдношення універсального та ідіоетнічного в мовних системах, а також виявляє національно-культурну специфіку членування і вiдображення у них об'єктивної дійсності. Дана якісна характеристика доповнюється ще й кiлькiсною ознакою - видiленням тих етикетних слів, які вибираються досліджуваними мовами для позначення однiєї і тієї самої або подобної ситуації.

Зiставний аналіз етикетних полiв української, англiйської та угорської мов виявив необхiднiсть урахування тiсних взаемовідношень мiж мовою та культурою в цілому.

Даний аспект у поєднаннi з типологічним зіставленням особливостей культури однієї мови з культурами інших рiзноструктурних мов дає поштовх до проведення дослiджень з формування мовної особистості нового типу - показника духовного благополуччя суспiльства, особистості високої інтернацiональної культури.

Результати даної роботи можуть успішно використовуватися у теорії і практиці перекладу, процесi шкільного та вузiвського викладання іноземних мов, лексикографiчнiй практицi, прикладній лінгвістиці, створеннi передумов оперативного спілкування людини з машиною, формуванні «банкiв данних», побудові штучного інтелекту тощо.

Список праць з теми дисертації

1. Етикетна лексика в українськiй, англійській та угорській мовах: Монографія. - Ужгород: Інформ.-видавн. агентство «ІВА», 1998. - 256 с.

2. Лексична полісемія як спосіб системної органiзації етикетної лексики // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. праць. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакцiйно-видавничий вiддiл комітету інформації, 1998. - С. 54-58.

3. Деякi проблеми типологічного зіставлення української та англійської мов // Компаративний аналіз: Питання теорії і практики: Зб. наук. праць. - К.: НМК ВО, 1992. - С. 69-72.

4. Застосування математичних теорій в порівняльно-зiставних дослідженнях // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія романо-германська фiлологія. - Вип. 1. - Ужгород, 1994. С. 40-43.

5. Слово у мовi та словнику // Науковий вiсник Ужгородського університету. Серiя романо-германська фiлологія. - Вип. 3 - Ужгород, 1996. - С. 47-49.

6. 0 семантической соотнесенности русского уважать с его венгерским эквивалентом // Асtа Нungariса. - 1992. - №1. - С. 41-43.

7. Принципы и методы изучения семантической интерференции // Асtа Нungariса. - 1997. - №№4-5. - С. б5-70.

8. Особливостi тлумачення слів-еквівалентів у неспоріднених мовах - угорській та англiйськiй // Асtа Нungariса. - 1997. - №6. - С. 90-93.

9. Соціолінгвістичнi аспекти українсько-угорських міжмовних контактів // Асtа Нungariса. - 1998. - №7-8. - С. 44-46.

10. Моносемiчні елементи формування етикетного поля в угорськiй мовi // Асtа Нungariса. - 1998. - №7-8. - С. 47-49.

11. Этикет в системе современного украинского языка // Материалы конф. «Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы». - Москва - Симферополь, 1997. - С. 299-301.

12. Ще раз про семантичне поле // Тези доп. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 45-рiччю УжДУ. - Ужгород, 1990. - С. 84-85.

13. К вопросу о методике типологического сопоставления украинского и английского языков // Тезисы докл. V науч. конф. молодых ученых. - Ужгород, 1990. - С. 13.

14. Роль і мiсце мови у суспiльствi // Тези доп. 50-ої підсумк. конф. проф. - викл. складу УжДУ. - Ужгород, 1996. - С. 21.

15. Особливостi побудови лексико-семантичного поля у неспоріднених мовах // Тези допо-відей 49-ої пiдсумк. конф. проф.-викл. складу УжДУ. - Ужгород, 1995. - С. 12.

16. Существительные, употребляющиеся для выражения религиозных чувств в английском и венгерском языках // Тезисы докл. IX Междунар. конгресса финно-угроведов. - Jyvдskylд, 1995. - С. 152.

17. К исследованию русско-венгерских семантических различий // Тезисы докл. VII Междунар. конгресса финно-угроведов. - Debrecen, 1990. - С. 45.

18. Leехiсо-semantic group of nouns denoting «respect» in English and Hungarian languages (on the material of English and Hungarian dictionaries) // Acta Hungarica. - 1994. - №3. - С. 45-58.

19. Nouns Denoting Religious Feelings in English and Hungarian // Sessiones sectionum Lexicologia & Onomastica. - Pars V. - Jyvдskylд, 1996. - Р. 27-29.

20. Presentation of the lexico-semantic group becsьlet in Hungarian and English dictionaries // Тезисы докл. VI Междунар. конгресса по угроведению. - Eger, 1994. - Р. 24-25.

Размещено на Allbest.ru