Прикметники розміру в сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикметники розміру в сучасній англійській мові

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Вивчення лексичної семантики дає можливість спостерігати за компонентами лексичного значення та проводити дослідження їх сполучуваності. У сучасній лінгвістиці вважається, що парадигматичні відношення (відношення між мовними елементами, які утворюють систему) в мові тісно пов`язані з синтагматичними відношеннями (відношеннями між елементами у мовному ланцюжку), а тому і ті, і інші необхідно вивчати у загальному зв`язку. В дослідженнях лексико-семантичних груп (ЛСГ), елементи яких пов`язують та об`єднують перш за все внутрімовні відношення, все частіше можна знайти розділи, які розкривають властивості лексичних одиниць.

Дана робота присвячена дослідженню семантики прикметників розміру в сучасній англійській мові.

Особливістю прикметників, які виражають властивості предметів, оцінки їх якостей людьми, є надзвичайно широкий смисловий об`єм і ледве помітні межі їх лексико-семантичного та семантико-стилістичного варіювання. Це цілком природно, тому що в оточуючих нас предметній, соціальній та духовній сферах існує набагато більше властивостей, якостей, прагматичних та емоційних оцінок, ніж самих предметів, подій, явищ та осіб, яким вони належать.

«Розмір» серед інших значень прикметників є найбільш уживаним і, мабуть, найбільш значущим тому, що відображає одну з рис та ознак речей матеріального світу - їх існування у просторі. Поняття розміру грає в житті людини суттєву роль, а зміни в складі та семантиці лексичних одиниць, які розкривають це поняття в тій або іншій мові в процесі її розвитку, викликають безумовний інтерес.

АКТУАЛЬНІСТЬ обраної теми зумовлена:

потребою уточнення особливостей семантики прикметників розміру в мові та мовленні;

відсутністю даних про основні параметри лексико-семантичної групи прикметників розміру в сучасній англійській мові, які були б отримані за допомогою об`єктивних методів аналізу.

ЗВ`ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Робота виконана в руслі наукового дослідження кафедри німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича «Теоретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії», номер державної реєстрації 01910034123.

Основною МЕТОЮ даної дисертації є:

опис семасіологічних характеристик прикметників розміру в англійській мові;

дослідження їх синтагматичних зв`язків з найбільш уживаними групами іменників;

виявлення та з`ясування як мовних, так і позамовних чинників, що впливають на вживання тих або інших прикметників.

Відповідно до поставленої мети виконуються такі ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:

інвентаризація лексико-семантичної групи прикметників розміру;

отримання частотної характеристики прикметників розміру відповідно до результатів вибірки;

встановлення їх логіко-компонентного, компонентно-частотного та частотного співвідношення;

Досліджена лексико-семантична група прикметників great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow, які утворюють синонімічні та антонімічні пари, має свої особливості.

Усі елементи ЛСГ мають різну широту сполучуваностї з синтагматичними партнерами на рівні окремого слова та підкласу слів.

Деякі прикметники суттєво відрізняються частотністю вживання в художніх творах англійської та американської літератури. Bживання досліджуваних прикметників за текстами творів розподіляється нерівномірно.

Лексико-семантична група досліджуваних прикметників розміру характеризується великою кількістю синтагматичних і парадигматичних зв`язків. Синтагматичні відношення прикметників з підкласами іменників мають у багатьох випадках стандартні (суттєві) зв`язки.

Співвідношення між кількісними параметрами прикметників носить змішаний характер: між досліджуваними ознаками не існує прямо пропорційної залежності.

АПРОБАЦІЯ. Основні результати дослідження, теоретичні положення та висновки були обговорені на спільному засіданні кафедр німецької мови і загального мовознавства та англійської мови, науково-теоретичних конференціях і семінарах Чернівецького держуніверситету, V Міжнародній науковій конференції «Семантика мови і тексту» (Івано-Франківськ, 1996), ІІ National TESOL Ukraine Conference «The Art and Science of TESOL» (Vinnytsia, 1997), IV Всеукраїнській науковій конференції «Нові підходи до філології у вищій школі» (Запоріжжя, 1998).

ПУБЛІКАЦІЇ. Основний зміст дисертаційного матеріалу викладено у 9 публікаціях, які виконані автором самостійно.

СТРУКТУРА Й ОБ`ЄМ РОБОТИ. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Результати ілюструються таблицями та рисунками.

У ВСТУПІ обгрунтовано вибір теми дисертації, відзначена актуальність проведених досліджень, зв`язок роботи з науковими темами, викладені мета і завдання роботи, основні положення, які виносяться на захист, показані наукова новизна, теоретична значимість і практична цінність одержаних результатів.

У РОЗДІЛІ 1 розглядаються теоретичні питання, пов`язані з проблемами лексичного значення слова та методами його вивчення, чинниками формування лексичного значення, полісемією, лексичною семантикою прикметників, значенням слова в мовній діяльності, причинами семантичних змін; а також спеціальні статистичні прийоми та методи вивчення лексики: кореляційний аналіз, критерій хі-квадрат, методи визначення об`єму вибірки для найбільш уживаних груп прикметників розміру в сучасній англійській мові.

У РОЗДІЛІ 2 розкриваються якісна та кількісна характеристики прикметників розміру; розглядаються проблеми семантичного поля в лексичній семантиці, деякі методи інвентаризації слів; пропонується варіант компонентного аналізу прикметників, а також наводяться частотні характеристики та особливості вживання досліджуваних прикметників розміру в художніх творах англо-американської літератури. Наводяться дані, одержані в процесі статистичного аналізу та обробки синтагматичних зв`язків досліджуваних прикметників з підкласами іменників; досліджено парадигматичні відношення між прикметниками, представлені основні результати кореляційного аналізу, здійснено порівняння семантичної сполучуваності та значень досліджуваних прикметників розміру за даними словників.

У ВИСНОВКАХ узагальнюються висловлені в роботі міркування та спостереження, підводяться підсумки проведеного дослідження та пропонуються шляхи подальшого вивчення проблемних питань.

У ДОДАТКАХ подані таблиця та рисунок.

Повний обсяг дисертації складає 176 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць і 2 рисунки. 13 таблиць та 1 рисунок включені в текст дисертації. Перелік умовних скорочень списку художньої літератури сягає 30 найменувань. Бібліографія нараховує 197 назв.

Основний зміст роботи

семантичний прикметник синтагматичний лексичний

Розділ 1. Теоретичні та методологічні передумови вивчення лексичної синтагматики і парадигматики: аналіз сучасного стану та перспективи дослідження

Лексичне значення, як ніяка інша категорія мови, є предметом тривалих наукових суперечок. Перш за все вченими дискутується проблема онтологічного статусу лексичного значення, оскільки його інтерпретація безпосередньо пов`язана з розумінням самої природи людської мови, з моделюванням його в різних лінгвістичних напрямках.

Значення слова визначається не тільки його відповідністю тому поняттю, яке передається за допомогою цього слова; воно залежить від властивостей тієї частини мови, тієї граматичної категорії, до якої належить слово, від контекстів його вживання, від конкретних лексичних зв`язків з іншими словами, зумовлених властивими даній мові законами сполучуваності мовних значень, від семантичного відношення з синонімами і взагалі з близькими за значенням словами, від стилістичного забарвлення слова.

На структурну організацію семантики багатозначного слова існують дві основні точки зору:

а) факти мови свідчать про те, що значення багатозначного слова (його ЛСВ) пов`язані ієрархічними відносинами і діляться на основні та похідні, прямі та переносні;

б) значення багатозначного слова рівноправні, думка про ієрархічність відносин між елементами семантичної структури слова не підтверджується фактами мови.

Ми приєднуємося до першої точки зору і, слідом за іншими лінгвістами вважаємо, що при ізольованому називанні слова одне з його значень (ЛСВ) частіше за інших першим «виникає» у свідомості. Між ЛСВ слова існує ієрархія, але, на нашу думку, найбільш важливе не те, чи є лексико-семантичні варіанти слова рівноправними, чи нерівноправними, а сам факт їх існування.

У нашій роботі прикметники розміру складають семіологічний підклас ознак імен, мають свої якісні відмінності, специфічну організацію своєї семантики та основні типи логіко-семантичного зв`язку між ЛСВ. Увагу вчених привертали різні аспекти дослідження прикметників у різних мовах: синтагматичні властивості (Левицький, 1966, 1995; Сергєєва, 1967; Bolinger, 1967; Beard, 1976;); синонімія та антонімія (Аксьонова-Пашковська, 1954; Олівер, 1954; Денисова, 1962); компаративний аналіз (Kiefer, 1978; Зімон, 1981; Котнюк, 1990); структурно-семантичні особливості (Farsi, 1968; Givon, 1970; Салієв, 1978; Шрамм, 1979; Маргалітадзе, 1982; Соколова, 1985; Рудик, 1994); кількісні параметри (Бистрова, 1977, 1978; Линник, 1982; Капатрук, 1981, 1997); сполучуваність (Шехтман, 1965; Афанасьєва, 1976; Бистрова та Шевченко, 1986; Пахолок, 1990); граматика (Вольф, 1978; Харитончик, 1986). Але, незважаючи на найрізноманітні аспекти вивчення полісемії прикметників, існує небагато досліджень узагальнюючого характеру про основні параметри саме прикметників розміру в сучасній англійській мові: частотні характеристики, синтагматичні та парадигматичні відношення, а також особливості вживання прикметників в авторському стилі. Недостатньо висвітлено питання про залежність між числом значень прикметників розміру в сучасній англійській мові, співвідношення між кількісними параметрами: широтою сполучуваності, частотою вживання, числом суттєвих синтагматичних і парадигматичних зв`язків у тексті, які отримано за допомогою спеціальних статистичних прийомів і методів.

Лексичний склад мови можна досліджувати за допомогою статистичних методів і прийомів, що робить можливим встановлення певних закономірностей та надання тим або іншим висновкам певної доказової сили.

Розділ 2. Синтагматичні та парадигматичні відношення між досліджуваними прикметниками розміру в англійській мові

У дисертації запропонована процедура інвентаризації, яка основана на компонентному та статистичному аналізі і проводиться для більш чіткого визначення меж даної лексичної мікросистеми, а також для розкриття особливостей семантичних структур прикметників, об`єднаних поняттям «розмір». За допомогою компонентного аналізу ми виявляємо загальні та диференційні ознаки членів мікросистеми.

Склад семантичних компонентів, встановлений за словниковим тлумаченням, дозволяє відібрати ряд слів, що мають семантичну спільність, яка визначається наявністю у всіх слів якогось одного інваріантного компонента значення. Інваріантним компонентом для досліджуваного ряду слів виступає компонент [загальний розмір].

Відомо, що інвентаризація семантичних полів відбувається на основі загальної семи, яка «задана» самою дійсністю. Такою семою в нашому дослідженні є, як сказано вище, [розмір]. За допомогою цієї семи можна виділити таку групу прикметників, які позначатимуть або «загальний розмір» (наприклад, укр. великий, величезний, гігантський і т. ін.), або різні типи більш «конкретного розміру» (високий, низький, довгий і т. ін.). Всі ці прикметники утворюють досить велике «гіперполе», яке самою дійсністю членується на такі складові частини: «мікрополе висоти», «мікрополе довжини» і т. ін. Отже, склад досліджуваної нами мікросистеми детермінується перш за все дійсністю, а не мовою. На першому етапі нами була отримана вказаним чином лексична мікросистема, яка складалася з 40 прикметників (thick, thin, huge, gigantic, colossal, titanic, microscopic, diminutive etc.) Але наступний аналіз уживаності цих слів у текстах показав, що частота їх вживання різко відрізняється одна від одної. Тому при інвентаризації досліджуваної групи всередені кожного «мікрополя» [загальний розмір], (довжина, висота, ширина) були відібрані найчастотніші прикметники. Список найуживаніших прикметників включає 13 слів, зокрема: great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow. Вони і стали предметом нашого дослідження.

Проведений компонентний аналіз прикметників розміру дозволив встановити:

наявність семантичної суміжності значення слів;

загальні та диференційні сполучувальні ознаки членів даної мікросистеми;

лексико-семантичні зв`язки між словами досліджуваної групи.

Подальший компаративний аналіз слів проведено на основі частотних характеристик досліджуваних прикметників за результатами вибірки з 30 творів письменників англійської та американської літератури. В роботі не ставиться за мету порівняння авторських стилів окремо в англійській та американській літературі.

Ми взяли до уваги розподіл прикметників розміру за текстами. Звичайно, показник частотності вживання слів залежить від обсягу обраних творів, змісту, переважаючої форми викладення творів - монологічного чи діалогічного мовлення та індивідуального стилю автора. Для порівняння із сучасною англійською літературою ХХ століття нами обрано також декілька творів середини-кінця ХІХ століття таких письменників, як Бронте, Керола, Гарді, Твена, Войнич, Уельса, Уальда, а також Свіфта (початок ХVIII століття).

Цікаво зазначити, що висока частотність вживання прикметників great та large характерна для Голсуорсі і Свіфта; big - для Уорена і Стейнбека; small - для Олдріджа і Голсуорсі; low - для Уорена і Кроніна; short - для Кроніна і Голсуорсі.

Порівняння статистичних даних про вживання прикметників у творах різних письменників дає можливість зробити певні висновки щодо особливостей стилю кожного з авторів. Статистичне дослідження текстів дозволяє простежити певний добір ними прикметників розміру та встановити деякі індивідуальні риси авторської творчої манери. Отримавши статистичні дані вживання прикметників у творах кожного письменника, можна зіставити їх із характеристиками творів інших авторів. Це допомагає пізнати, в чому кожний письменник дотримується певної умовної «норми», а в чому відходить від неї, пропонуючи щось своє, особисте.

Для встановлення статистичних параметрів авторських стилів, їх подібностей і розбіжностей обчислено критерій хі-квадрат (²), коефіцієнт взаємної спряженості (К) та виявлено значущі розходження при вживанні досліджуваних прикметників у творах різних авторів. Виявлено, що не завжди високочастотні прикметники мають значущі показники критерію ² та коефіцієнта взаємної спряженості, залежність між кількістю вживання прикметників та величиною К або ² не завжди прямо пропорційна.

На основі отриманих статистичних даних можемо зробити висновки про те, що індивідуалізуючими статистичними параметрами авторських стилів виступають:

найбільша частотність вживання прикметників little, long, great, high у творах усіх авторів;

найбільша уживаність усіх досліджених прикметників у творах Голсуорсі, Уорена, Кроніна;

найменша частотність вживання прикметників tall, wide, broad, narrow - у творах усіх 25 авторів;

найменша уживаність досліджених прикметників у творах Прета, Бейкера та Уелса;

значущі показники ² та К для прикметників little, great, long, тобто ці прикметники сполучаються з певними підкласами іменників частіше, ніж цього можна статистично очікувати;

найвищий показник ² та К для прикметника great у творі Свіфта (² = 220,94; К=0,19);

найменший показник ² та К - для прикметника little у творі Бредбері (²=4,35; К=0,02);

наявність у всіх авторів одного або двох суттєвих показників критерію ² та К досліджуваних прикметників;

найбільша кількість суттєвих показників ² та К для прикметників big, long, low серед творів середини-кінця ХІХ століття у Твена;

відсутність суттєвих показників критерію ² та К, яка характерна як для сучасної літератури ХХ століття (Бейкер, Фіцжеральд, Хемінгуей, Прет), так і для літератури середини-кінця ХІХ століття (Керол, Гарді, Уелс).

Отже, за допомогою статистичних методів і прийомів можна визначити закономірності, високу та низьку частотність вживання досліджуваних прикметників розміру у творах різних авторів.

Одержані результати можуть бути використані при дослідженні особливостей побудови текстів, дозволяють робити висновки про співвідношення загального вживання слів та індивідуальноавторських характеристик текстів різних письменників, оскільки авторський стиль становить собою закономірності функціонування мовних засобів.

Семантика прикметника, який виступає в реченні головним чином в ролі означення (іноді предикатива), суттєво залежить від семантики відповідного іменника. Тому можна передбачити, що, коли в тексті декілька прикметників зустрічаються в одній атрибутивній синтагмі, виступаючи визначеннями одного й того ж іменника, то між цими прикметниками існує семантичний зв`язок.

Як і інші типи предикатних одиниць, прикметники у висловлюванні характеризуються відносністю, взаємозв`язком своєї семантики, що забезпечує більшості з них широку та різноманітну систему сполучуваності. Чим найузагальнішою є ознака, яку визначає прикметник, тим ширше коло уявлень, яким вона може відповідати, і ширше сполучуваність прикметника з іменником, який називає ці уявлення.

Вибірковість прикметників у їх сполучуваності з іменниками в реченні проходить, головним чином, не стільки за різними лексико-граматичними розрядами іменників, скільки за досить вузькими тематичними групами.

Певна кількість тематичних груп іменників, які сполучаються з досліджуваними прикметниками, є валентним набором, який може бути формальним методом ідентифікації тотожних ЛСВ зіставних багатозначних прикметників, оскільки певна лексична сполучуваність прикметника може розглядатися як засіб виразу його лексико-семантичних варіантів, як засіб розпізнання ЛСВ у різних реченнях. Шляхом до виділення валентних наборів прикметників служить аналіз конкретних випадків сполучуваності за матеріалом вибірки.

Усі іменники, які зафіксовано в сполученнях з прикметниками розміру, було поділено на підкласи (розряди). Цей розподіл носить у нашій роботі неформальний характер. Дана класифікація, звичайно, не може бути єдиним можливим відображенням складу іменників англійської мови, але вона зумовлена семантичними особливостями досліджуваних прикметників, а також певним контекстуальним набором цих прикметників.

Визначено 19 підкласів іменників, у яких лексема-прикметник реалізує кожний зі своїх відтінків значень. Виділення порівняно великого числа семантичних підкласів іменників зумовлено, насамперед, екстралінгвістичними факторами, а саме: здатністю прикметників розміру характеризувати навколишній світ та все, що стає об`єктом практичної діяльності людини - природні речі, штучні предмети, суспільні взаємостосунки, явища дійсності, процеси, дії, вчинки, що повинно знаходити і, безумовно, знаходить своє відображення в мові.

Висновки про сполучуваність прикметників з іменниками:

Одні слова мають широке коло сполучуваності (наприклад, great, little, high, long), сполучуваність інших носить обмежений характер (наприклад, tall, narrow). Інакше кажучи, частоти сполучуваності слів у тексті помітно відрізняються одна від одної.

Навіть у тих випадках, коли досліджувані прикметники сполучаються з усіма підкласами іменників, розподіл частот сполучуваності прикметників з іменниками носить нерівномірний характер. Так, частота вживання great з підкласами іменників «зовнішність людини» та «життя, його періоди» співвідноситься відповідно 32:3; а little з тими ж підкласами має співвідношення 233:18; high - 67:1; long - 84:222.

Прикметники low та short вживаються з 16 підкласами іменників, але з іменниками, що позначають «природу, її явища» low сполучається 20 разів, а short лише 3; а з іменниками, що позначають «час, період, інтервал» ці ж прикметники сполучаються відповідно 0:21.

Таким чином, сполучувальні потенції слова зумовлені прихованими від безпосереднього спостереження факторами. Очевидно, багато причин, що зумовлюють здатність слова вступати в синтагматичні зв`язки з іншими словами, кількісну варіативність цих зв`язків, первинну причину взаємозв`язку двох слів у тексті треба шукати за межами мови - у зовнішній дійсності. Два слова можуть сумісно зустрічатися в мовленні при умові, що між денотатами (позначуваними предметами або класами однотипних предметів) цих слів у зовнішній дійсності існують певні, «предметні» відношення.

Незаповненість деяких клітинок табл. 1 пояснюється дією певних позамовних та внутрімовних факторів. Однак пояснити лише цими причинами різне розподілення частот або, простіше кажучи, частоту сполучуваності слів у тексті не можна. Мабуть, відносно частотна сумісна сполучуваність двох слів може залежати від частоти вживання кожного з цих слів окремо. Наприклад, можна передбачити, що сполучуваність little + «неживі предмети, речі» зумовлена відносно високою частотою вживання як прикметника little, так і підкласу іменників, що позначають «неживі предмети, речі». Дійсно, як бачимо з табл. 1, little займає перше місце за частотою вживання (1857) серед інших досліджуваних прикметників, а підклас «неживі предмети, речі» - перше (1191) серед інших підкласів іменників. Нерівномірний розподіл частот сумісної сполучуваності слів стає більш помітним при порівнянні сполучуваності інших досліджуваних прикметників з підкласами іменників.

Отже, сполучуваність прикметників з підкласами іменників характеризується особливим відношенням, синтагматичні зв`язки між словами мають у тексті неоднакову силу: «слабкі» відповідають змінному контекстові, «середні» - стійкому, а «сильні» - сталому. За допомогою статистичних методів ми встановили величину цих зв`язків, що дало можливість визначити і розмежувати змінний, стійкий та сталий контексти.

Синтагматичні зв`язки досліджуваних прикметників з підкласами іменників відображено в табл. 1. На основі цієї таблиці нами складено (шляхом зменшення числа стовпців або рядків у багатопільній таблиці) так звані альтернативні (чотирипільні) таблиці для подальшої статистичної обробки і визначено стандартні синтагматичні зв`язки прикметників розміру з кожним підкласом іменників окремо. Для сполучень, які зустрілись менше, ніж 5 разів, таблиці не складались.

У роботі наведено лише статистичні дані про зв`язки досліджуваних прикметників з підкласами іменників, для яких прийнята в лінгвостатистиці сума <sup>2</sup> не менше 3,84 при d<sub>f</sub> =1. Ці зв`язки слідом за іншими лінгвістами (Л.В. Бистрова) ми називаємо стандартними.

За допомогою критерію хі-квадрат та коефіцієнта взаємної спряженості ми встановили випадки значного відхилення емпіричних величин від тих, що теоретично очікуються, та виявили статистично значущі - «стабільні» зв`язки досліджуваних прикметників з іменниками. <sup>2</sup> та К є величинами відносними, такими, що залежать від деяких факторів, а саме: від частоти спільної зустріваності лексичних одиниць. Ми провели суцільний статистичний аналіз, що надало можливість уявити повну та чітку картину особливостей синтагматичних зв`язків прикметників і відмежувати статистично значущі зв`язки від інших.

Найбільшу кількість синтагматичних зв`язків мають досліджувані прикметники great, big, large, little, high. Інші прикметники в наших дослідженнях утворили стандартні зв`язки лише з деякими підкласами іменників. Найбільшу кількість суттєвих синтагматичних відношень з прикметниками, за нашими результатами, має підклас іменників «зовнішність людини».

Тому, вивчення синтагматичних зв`язків між словами не повинно обмежуватися простим фіксуванням частоти вживаності цих зв`язків у тексті. Доцільно і необхідно, як показують результати, застосовувати спеціальні статистичні прийоми, що дозволяють встановити ті зв`язки, частота яких істотно перевищує теоретично очікувані величини.

Визначивши кількість спільних семантичних перетинів досліджуваних прикметників, ми встановили ступінь їх семантичної зв`язаності. Врахувати всю сукупність подібностей та різниць у сполучуваності одночасно можна лише використовуючи спеціальний статистичний метод, зокрема, кореляційний аналіз, який здійснено у роботі на основі даних табл. 1.

Отримані дані - це кількісне відображення семантичних зв`язків слів досліджуваної лексико-семантичної групи прикметників. Значення r коливається від +1 до -1. Коефіцієнт, що дорівнює чи наближається до 0, вказує на відсутність кореляційного відношення, коефіцієнт, близький до 1, вказує на те, що слова, які порівнюються, близькі в синтагматичному аспекті, а отже, і за значенням.

Зауважимо, що позитивне кореляційне відношення характеризує як подібну сполучуваність, так і подібну несполучуваність прикметників. З лінгвістичної точки зору ми інтерпретуємо лише випадки, де спостерігається спільна зустріваність / незустріваність та сполучуваність / несполучуваність (лише позитивні коефіцієнти).

Нами проаналізовано 13 слів; число спостережень n для кожної пари прикметників дорівнює 19 (число синтагматичних зв`язків за табл. 1). Число ступенів свободи для кореляційного аналізу складає 19-2=17. Мінімально значущий коефіцієнт при d<sub>f</sub>=17 дорівнює 0,46 (Р=0,05), або 0,58 (Р=0,01). Таким чином, зв`язки слів з коефіцієнтом нижче 0,46 можна вважати слабкими, від 0,46 до 0,58 середніми, а більше 0,58 - сильними.

Отримані результати з такими коефіцієнтами кореляції мають статистичне значення і вказують на суттєвий зв`язок (прямий за характером) між сполученням досліджуваних прикметників, наприклад: high-narrow (0,95); small-narrow (0,87); little-high (0,86); tall-wide (0,86); tall-broad (0,86).

Високим ступенем кореляції (від 0,58 до 0,98) відзначено 65% позитивно корелюючих пар прикметників. Найбільшу силу зв`язку, а отже, і подібність дистрибуції виявили такі синонімічні пари слів: big-large (0,97); wide-broad (0,94); та антонімічні пари big-small (0,98); large-small (0,95).

Прикметники great, tall, long у своїх зв`язках виявили кореляцію зі знаком «мінус». Це означає, що в дистрибуційних властивостях названих прикметників порівняно з іншими досліджуваними словами більше відмінностей, ніж подібності, що відповідає встановленій у лінгвістиці закономірності, згідно з якою слова з широкою семантикою мають незначні парадигматичні зв`язки при великій кількості синонімічних партнерів і високій частоті вживання.

Як показали результати вивчення парадигматичних відношень між досліджуваними прикметниками, слова, сполучувальні властивості яких збігаються, виявляються найбільш тісно зв`язаними семантично. В роботі розглянуто сильні та середні парадигматичні зв`язки для кожного прикметника окремо, наведено приклади їх позитивної (у числовому відображенні) сполучуваності.

Аналіз словникових дефініцій прикметників у сучасній англійській мові, зокрема, great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow показав, що слова відрізняються як порядком розташування ЛСВ, так і загальною кількістю значень.

У роботі порівняно статистично отримані результати з даними, які містять деякі синонімічні та двомовні словники сучасної англійської мови, зокрема, Ю.Д. Апресяна, І.Р. Гальперіна та В.К. Мюллєра.

При порівнянні кількості значень прикметників за словниками ми звернули увагу на те, що в більшості випадків число їх основних та вторинних значень збігається, великих розбіжностей у тлумаченні досліджених слів немає. Зрозуміло, що неоднозначність лексикографічних рішень особливо помітна у великих словниках, її певною мірою можна виправдати складністю об`єкта опису, проте основною причиною таких розходжень варто все ж таки вважати відмінності авторських інтерпретаційних методів, зумовлених нерозробленістю багатьох проблем теоретичної лексикографії.

В роботі визначено середнє число значень досліджуваних прикметників у сучасній англійській мові за даними словників та залежність кількості значень від:

1) широти сполучуваності прикметників;

2) частоти вживання прикметників у текстах;

3) числа суттєвих синтагматичних зв`язків;

4) числа парадигматичних зв`язків.

Прямо пропорційної залежності між частотою слововживань, числом синтагматичних і парадигматичних зв`язків за нашими даними не виявлено.

Отже, отримані дані можуть бути використані в лексикографії при автоматичній обробці текстів (машинний переклад, інформаційний пошук) та при складанні частотного словника англійської мови.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1. Архелюк В.В. Сполучуваність прикметників розміру в англійській мові // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - Вип.1. - С. 64 - 72.

2. Архелюк В.В. Частотність вживання прикметників розміру в англійській мові // Матеріали V Міжнародної наукової конференції «Семантика мови і тексту». - Івано-Франківськ, 1996. - С. 12.

3. Arkheliuk V.V. Lexical Semantics of Adjectives in Modern English // Proc. 2nd National TESOL Ukraine Conference «The Art and Science of TESOL». - Vinnytsia: Vinnytsia Pedagogical Institute, 1997. - pp. 57 - 58.

4. Архелюк В.В. Смислова структура прикметників // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - Вип. 12. - С. 63 - 66.

5. Архелюк В.В. Кількісна характеристика прикметників // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - Вип. 15. - С. 30 - 34.

6. Архелюк В.В. Про особливості лексико-семантичної групи прикметників розміру в творах англійських та американських письменників // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип. 27. - С. 43 - 56.

7. Архелюк В.В. Прикметники та їх стилістичні функції в художніх творах сучасної англо-американської прози // Нові підходи до філології у вищій школі: Зб. наук. праць. Матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції. - Запоріжжя: ЗДУ, 1998. - С. 41 - 43.

8. Архелюк В.В. Співвідношення кількісних параметрів прикметників розміру в сучасній англійській мові // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Зб. наук. пр. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип. 41. - С. 46 - 50.

9. Архелюк В.В. Семантико-статистичне дослідження прикметників розміру в англійській мові. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - 22 с. - Бібліогр.: 37 назв. - Укр. - Деп. в ДНТБ Укр. 14.10.96, №1883 - Ук 96.

Размещено на Allbest.ru