Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

10.02.02. - Російська мова

УДК 801.3;001.4-801.56

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Слова і фраземи російської мови на позначення інтелектуальних якостей людини (ономасіологічний та семасіологічний аспекти)

Навроцька Ірина Вікторівна

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, Міністерство освіти України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Пелепейченко Людмила Миколаївна.

Офіційні опоненти

- доктор філологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Кіровоградського державного педагогічного університету Манакін Володимир Миколайович;

- кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Харківського державного університету Левитський Володимир Васильович.

Провідна організація - Донецький державний університет, кафедра російської мови. Міністерство освіти України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 21 січня 1999 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди (310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2), ауд. №406

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного університету ім. Г.С. Сковороди (вул. Блюхера, 2)

Автореферат розісланий 16 грдня1998 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Олексенко.

інтелектуальний лексичний російський зворот

1. Загальна характеристика роботи

У дисертації досліджуються в ономасіологічному та семасіологічному аспектах слова та фраземи російської мови, які характеризують інтелектуальні якості людини.

Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасному мовознавстві активно розробляється проблема особливостей відображення реальної картини світу в мові. Дослідження мовних одиниць в ономасіологічному та семасіологічному аспектах безпосередньо пов'язано з цією проблемою: ономасіологічний аспект дозволяє виявити особливості позначення від реального світу до мови, а семасіологічний - від мови до реального світу.

Для вирішення проблеми співвідношення концептуальної моделі світу і мовної моделі світу необхідне глибоке дослідження специфіки відображення дійсності різними мовними одиницями. Таке дослідження допоможе ясніше побачити взаємозв'язок поняттєвих і мовних категорій, логічні і власне мовні аспекти різних мовних одиниць, специфіку їх семантики, що сприяє більш глибокій розробці теорії значення слів і фразем взагалі.

Питання про особливості відображення мовної моделі світу у лексичній системі є предметом дослідження багатьох вчених. Зазначену проблему вивчали Г.А. Брутян, Л.М. Васильєв, Р.М. Гайсіна, В.В. Морковкін, Ю.Н. Караулов, Ж.П. Соколовська та ін.

З'явилися у науковій літературі роботи, пов'язані з ідеографічним описом фразеологізмів. Цей аспект відображений в працях Р.І. Яранцева, А.М. Емірової, Ю.П. Солодуба на матеріалі російської мови, Ю.Ф. Прадіда на матеріалі української мови.

Загальновизнаною є думка про те, що дослідження всієї системи може бути успішним тільки при ретельному аналізі окремих мікросистем. Як пише Ж.П. Соколовська, прийшов час впорядкування знань та детальної розробки відображення окремих фрагментів дійсності в мові.

Мовознавство останнього десятиріччя відзначається тенденцією до вивчення окремих фрагментів дійсності, що цілком закономірно.

Проте мовні засоби іменування і відображення інтелектуальних якостей людини вивчені недостатньо. Частково цих питань торкалися Ж.П. Соколовська, А.М. Емірова, М. Овезова, Г.С. Щепіна.

Проте особливості відображення інтелектуальних якостей людини комплексом одиниць мовної системи ще не досліджувалися ні на матеріалі російської, ні на матеріалі інших мов. Не з'ясовано співвідношення слів та фразем на позначення інтелектуальних якостей, специфіку семантики одиниць кожної із груп, які конкретні якості чи їх відтінки відображені словами, які фразеологізмами, а які прислів'ями.

Але повне уявлення про те, як відображається дійсність у мові, можна одержати, тільки проаналізувавши всі одиниці. Щоб це зробити, необхідно групу одиниць різних підсистем, об'єднаних спільністю семантики, у комплексі піддати аналізу в ономасіологічному і семасіологічному аспектах.

З урахуванням викладеного були сформульовані мета та завдання цієї роботи.

Мета дослідження - виявлення ономасіологічних і семасіологічних особливостей комплексної групи одиниць, які позначають інтелектуальні якості людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1. Виявити особливості відображення інтелектуальних якостей людини в лексичній системі мови.

2. Визначити специфіку відображення фрагмента дійсності "Інтелектуальні якості людини" в семантиці фразеологічних зворотів.

3. Виявити характер відображення інформації про інтелектуальні якості людини в семантиці прислів'їв.

4. Розробити фрагмент комплексного ідеографічного словника мовних одиниць "Інтелектуальні якості людини".

Об'єкт аналізу - комплексна семантична група мовних одиниць на позначення інтелектуальних якостей людини. Як матеріал для аналізу було використано 135 прикметників, 65 фразеологізмів і понад 300 прислів'їв російської мови, які описують фрагмент дійсності "Інтелектуальні якості людини".

Джерелом матеріалу для аналізу стали тлумачні словники : Словник російської мови у 4-х томах, Словник російської мови С.І. Ожегова, Словник фразеологізмів російської мови А.І. Молоткова, збірники прислів'їв та приказок В. Даля, А.Н. Мартинової, В.В. Митрофанової, В.П. Феліцина, Ю.Є. Прохорова. Дослідження проведено в синхронічному плані.

Вибір методів та засобів лінгвістичного аналізу пов'язаний зі специфікою об'єкта і конкретними задачами. На всіх етапах дослідження використовується описовий метод. Широке застосування знаходить трансформаційний, статистичний методи, прийоми компонентного, дистрибутивного і опозитивного аналізу, використовуються дані експерименту.

Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше проведено комплексне дослідження семантики одиниць на позначення інтелектуальних якостей людини.

У дисертації виявлена специфіка референції слів, фразеологічних одиниць і прислів'їв. Доведено, що слова та фразеологізми позначають різновиди інтелектуальних якостей, а прислів'я - ситуації, в яких ці якості є актуальними.

У роботі доведено, що відображення інтелектуальних якостей може бути узагальненим і конкретним, при цьому узагальнені якості частіше відображаються в семантиці фразеологічних зворотів, а конкретні - в семантиці слів.

Вперше виявлено, що градація позитивних інтелектуальних якостей, позначених більшістю фразеологізмів, повністю зумовлена ситуацією, а градація негативних якостей визначена мовною системою, в якій позначення знайшов крайній ступінь вияву негативної якості. Доведено, що градація ознаки в семантиці слова експлікується за допомогою контекстних індикаторів.

Вперше створено фрагмент комплексного ідеографічного словника "Інтелектуальні якості людини", який включає слова, фразеологізми та прислів'я.

Результати та висновки праці можуть знайти практичне застосування в лексикографії при удосконаленні лексикографічних описів і створення довідкових та навчальних словників нових типів; у викладанні вузівських дисциплін при висвітленні проблем системності лексики та фразеології; при підготовці навчальних посібників для викладання російської мови, в тому числі як іноземної; методика комплексного аналізу груп мовних одиниць загальної семантики може бути використана в спецкурсах і спецсемінарах.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на аспірантських семінарах, засіданнях кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, наукових конференціях, за матеріалами дослідження була підготовлена доповідь на VIII Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень "Функціональний аспект семантики мовних одиниць", Харків, 1997 р.

Різні аспекти дослідження відображені в чотирьох публікаціях.

Структура та обсяг праці. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, реєстру літератури та джерел і додатку. Загальний обсяг роботи становить 17 сторінок, бібліографії - 18 сторінок, додатку - 22 сторінок. У дисертаційному дослідженні використано 6 таблиць і 5 малюнків. Список використаної літератури складає 245 найменувань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у межах плану науково-дослідної роботи кафедри мовознавства Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета та завдання праці, конкретизується предмет дослідження, характеризується практична цінність роботи, її новизна.

У першому розділі розглядається питання про картину світу і спосіб її експлікації у сучасному мовознавстві. Аналізується, як інформація про дійсність відображається у значенні слова. Група слів, вибраних для аналізу, інтерпретується як лексико-семантична група (ЛСГ), яка має визначену логічну структуру.

У логічній структурі ЛСГ "Інтелектуальні якості людини" виділяється 4 підгрупи: "Особливості сприймання, переробки та збереження інформації", "Результати інтелектуальної діяльності", "Ресурси інтелекту", "Здоровий глузд".

В основу першого етапу класифікації покладено градацію інтелектуальних якостей, яка представлена в психології. Подальша градація підгруп відбувається за критерієм спільності видової денотативно-сигніфікативної семи, а також спільності семи раціональної оцінки. Особливістю структурування вказаної ЛСГ є виділення ключових слів, які належать безпосередньо ядру досліджуваної групи. В значенні цих слів відображені не окремі види інтелектуальних якостей (наприклад, кмітливість, проникливість, здібності та ін.), а цілий комплекс таких ознак (наприклад, слово УМНЫЙ характеризує і кмітливу, і проникливу, і здібну людину).

Вузькість / широта референції досліджуваних слів зумовлюється ступенем конкретизації відображення ознаки. Виділено три фактори, які зумовлюють ступінь стереотипності референції:

- особливості логіко-предметної приналежності (відображення чіткої ознаки - СООБРАЗИТЕЛЬНЫЙ, ПРОНИЦАТЕЛЬНЫЙ, ЛОГИЧНЫЙ; комплексу ознак - УМНЫЙ, ГОЛОВАСТЫЙ2 або розмитої ознаки - СВЕТЛЫЙ (УМ);

- особливості градації ознаки (відсутність градуальної семи (ГЛУПЫЙ, НЕДОГАДЛИВЫЙ) / крайній ступінь інтенсивності (ПРЕМУДРЫЙ) або деякий ступінь інтенсивності (ДУРАКОВАТЫЙ, МАЛОПОНЯТЛИВЫЙ);

- специфіка відображення раціональної оцінки (наявність чи відсутність оцінного стереотипу - СИЛЬНЫЙ УМ или ТОНКИЙ УМ).

Виявлено певний зв'язок між ступенем стереотипності референції значення лексичної одиниці та її місцем відносно ядра відповідного об'єднання: чим нижчий ступінь стереотипності та вищий ступінь нестереотипності, тим далі від ядра ЛСГ перебуває слово.

Центральними ядерними словами групи "Інтелектуальні якості людини" є УМНЫЙ и ГЛУПЫЙ. Особливістю значення ядерних слів є широта їх референції, в структурі значення цих слів представлени всі семи, властиві значенням ядерних слів підгруп і мікрогруп. Референція вказаних слів є широкою стереотипною.

Стійкою ознакою стереотипу є оцінка - вона не змінюється і в значеннях периферійних компонентів. Інші ознаки є варіативними, чим пояснюється і варіативність стереотипу, який конкретизується в контексті. Варіативні ознаки можуть послаблятися в значеннях слів, що належать до периферії.

Слова досліджуваної групи виконують номінативну (42%), номінативно-оцінну (38%) і конотативно-характеризуючу (20%) функції.

При цьому серед слів, які відзначають негативні інтелектуальні якості, переважають слова з номінативно-оцінною і конотативно-характеризуючою функціями.

Дослідження дериваційних особливостей прикметників обраної групи, мотивованих внутріслівно, показало, що продуктивним типом розвитку їх семантики є метафоричний.

Метонімічна мотивація є непродуктивною (лише одне слово створено за допомогою синекдохи: ДУРНОЙ1 - поганий за якістю ДУРНОЙ5 - поганий за інтелектуальними якостями, безглуздий). Відзначено випадок переходу між метафорою та метонімією, коли похідне значення прикметника допускає подвійне тлумачення: або мотивація за схожістю асоціацій, або мотивація за суміжністю (ГРАМОТНЫЙ1 - який вміє читати і писати ГРАМОТНЫЙПЕРЕН.. - який багато знає ).

Виділено чотири типи метафоричної мотивації, характерної для слів, які аналізуються:

а) перенесення найменування ознак на позначення фізичних особливостей людини, її соціального досвіду у сферу характеристики та оцінки інтелектуальних якостей (ЛОПОУХИЙ1 - який має великі, настовбурчені вуха ЛОПОУХИЙ2 - недалекий за розумом; ОБСТРЕЛЯННЫЙ1 - такий, який був у боях ОБСТРЕЛЯННЫЙ2 - досвідчений);

б) перенесення оцінки фізичних якостей на інтелектуальні якості людини (СИЛЬНЫЙ1 - який має велику фізичну силу СИЛЬНЫЙ7 - обізнаний);

в) перенесення найменування ознак, що характеризують світлове випромінювання, у сферу оцінки інтелектуальних якостей (СВЕТЛЫЙ1 - який випромінює потужне світло СВЕТЛЫЙ10 - ясний та логічний);

г) перенесення найменування параметричних ознак у сферу оцінки інтелектуальних якостей людини (УЗКИЙ1 - який має малу протяжність у просторі УЗКИЙ3 - який не володіє великим розумом).

Відсубстантивним і відад'єктивним прикметникам притаманні неідіоматичні значення, вони мають прозору внутрішню форму. Утворення відсубстантивних прикметників супроводжується, як правило, метонімічною мотивацією ("поняття ознака, яка належить до цього поняття" для слів з позитивною раціональною оцінкою: УМ УМНЫЙ; "носій ознаки ознака" для слів з негативною раціональною оцінкою: НЕВЕЖДА невежественный).

Лексикалізовані значення притаманні віддієслівним прикметникам, внутрішня форма яких є частково прозорою, а невиражені семи "БЫСТРО, ЛЕГКО" і "БОЛЬШОЕ КОЛИЧЕСТВО" є синтагмемами слів, від яких вони утворені. Словотвірні процеси супроводжуються метонімічною мотивацією (СООБРАЗИТЕЛЬНЫЙ - такий, який не просто міркує, а швидко міркує, ЗНАЮЩИЙ - такий, який не просто знає, а багато знає). Власне ідіоматичні значення виявлені у деяких віддієслівних прикметників, словотворення яких супроводиться не тільки метонімічним, але і метафоричним перенесенням (ОГРАНИЧИТЬ ОГРАНИЧЕННЫЙ (не в просторі, а в інтелектуальному плані).

З усіх умов реалізації лексичних значень (лексична сполучуваність, парадигма граматичних форм, граматична конструкція, ситуація, в якій відбувається спілкування) аналізовані прикметники мають обмеження лише за ознакою лексичного сполучення.

Виділено три групи слів, з якими можуть сполучатися аналізовані прикметники:

а) парадигма "Человек или группа людей" (УМНЫЙ УЧЕНИК, МУДРЫЙ ОТЕЦ);

б) парадигма "Лицо и мимика человека" (УМНЫЕ ГЛАЗА, МУДРЫЙ ВЗГЛЯД);

в) парадигма "Результаты умственной деятельности человека" (УМНЫЙ ОТВЕТ, МУДРЫЙ СОВЕТ).

Більшість слів (92%) мають вільну сполучуваність (ГЛУПЫЙ СЫН, РЕБЕНОК, ОТВЕТ, ВЗГЛЯД і т.д.), 3% - парадигматично зв'язану (ТОНКИЙ ПСИХОЛОГ, ДИПЛОМАТ і ін. професії людей інтелектуальної праці), 4% - лексично обмежену (УЗКИЙ КРУГОЗОР, УМ),

У другому розділі аналізується специфіка відображення фрагмента дійсності "Інтелектуальні якості людини" фразеологічними одиницями.

Логічна структура фразео-семантичної групи в основному збігається з логічною структурою ЛСГ. Проте аналіз фразеологізмів обраної групи виявив відсутність необхідності відокремлення підгрупи "Здоровий глузд", мікрогрупи "Послідовність мисленнєвих процесів" та мікрогруп "Високий ступінь широти розумових процесів", "Низький рівень знань, отриманих з досвіду" , "Високий рівень запам'ятовування".ФО, які б мали належати до наведених груп, не виявлено.

Аналіз семантики слів і фразем, пов'язаних з одним і тим же фрагментом дійсності, дозволив виділити додаткові риси специфіки фразеологічного значення у порівнянні з лексичним.

Якщо в семантиці більшості аналізованих слів відображені конкретні ознаки, які подають інформацію про види інтелектуальних якостей людини, то в семантиці більшості фразеологізмів обраної групи відображений комплекс ознак, які відносяться до інтелектуальних.

Специфікою відображення обраного фрагменту дійсності фразеологічним значенням є не тільки традиційно визнане подання інформації про більшу інтенсивність ознаки, а й відображення усіх можливих ступенів інтенсивності позитивної ознаки, які актуалізуються в залежності від ситуації мовлення, а також крайнього ступеня інтенсивності негативної ознаки.

Усі ФО розглядуваної ФСГ мають широку референцію, що зумовлюється одним із двох факторів: або тим, що вони відображають комплекс ознак (наприклад, УМЁН НЕ ПО ЛЕТАМ - про тямущу, кмітливу, здібну людину), або тим, що вони відображають одну ознаку, яка не конкретизується (порівняймо: ХОДЯЧАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ - "який володіє великими знаннями" і НАЧИТАННЫЙ - "який володіє великими знаннями, здобутими у процесі читання").

У семантиці деяких ФО відображено настільки широкий комплекс ознак, що серед них може бути і ознака, яка не належить до інтелектуальної сфери (ГОЛОВА САДОВАЯ - про некмітливу, неспритну людину) - такі ФО перебувають на периферії відповідних об'єднань фразеологізмів. Причини ж відповідного статусу слів інші: у периферійній зоні завжди перебувають похідні ЛСВ з редукованими денотативними семами та посиленими конотативними асоціативними (ТОНКИЙ10 УМ, УЗКИЙ3 КРУГОЗОР).

Фразеологізмів з нестереотипною референцією серед проаналізованих не виявлено, оскільки для значення ФО не є характерним відображення розмитої ознаки.

Відображення комплексу ознак та невизначеність градуальної семи позитивної оцінки зумовили низький ступінь стереотипності значення для більшості ФО, які означають високі інтелектуальні якості, а відображення комплексу ознак та крайній ступінь виявлення негативної оцінки - середній ступінь стереотипності значення для більшості ФО, які означають низькі інтелектуальні якості.

Для значення досліджуваних ФО не є характерним посилення субстанціональних сем, що свідчить про більш високий рівень узагальнення їх семантики порівняно зі словами з аналогічним значенням.

Структура конотативного макрокомпонента значень ФО обраної групи відрізняється від аналогічного макрокомпонента значення слів обов'язковою наявністю сем емоційної оцінки і сем образності, причому образ, який лежить в основі значення фразем, має більший ступінь виразності.

Для значення деяких із проаналізованих фразем характерний такий тип співвідносності денотативно-сигніфікативних та граматичних макрокомпонентів, який зумовлює категоріально-граматичну перехідність фразем: ці ФО співвідносяться за семантикою не тільки зі словом, а й зі словосполученням (порівняймо: "Наш преподаватель - СВЕТЛАЯ ГОЛОВА", тобто дуже розумний, "Даже самые СВЕТЛЫЕ ГОЛОВЫ (тобто розумні люди) не смогли решить эту задачу").

Аналіз ФО ФСГ "Інтелектуальні якості людини" дозволив виявити додатковий ступінь цілісності значення фразем. Окрім ФО з абсолютно цілісними значеннями (пресупозиція та стверджувана ознака співвідносяться із словосполученням в цілому 1: ЧИТАТЬ МЕЖДУ СТРОК - "відрізнятися великою проникливістю"), ФО із відносно цілісними значеннями (пресупозиція та стверджувана ознака ФО співвідносяться із словосполученням в цілому, але із сем стверджуючої частини деякі зв'язані з окремими компонентами: ХОДЯЧАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ - "дуже обізнана людина"), виділяються фраземи, які мають відносно цілісні значення з окремими ознаками розчленовування (хоча пресупозиція та стверджувана ознака ФО співвідносяться із словосполученням в цілому, більшість сем стверджуючої частини зв'язані з окремими компонентами: СТРЕЛЯНЫЙ ВОРОБЕЙ - "досвідчена людина").

Значення фразеологізму може формуватися як на базі переосмислення словосполучення в цілому, так і на базі семантичного поширення (СП) окремих компонентів (одного та більше).

Виділяється три основні ступені семантичного поширення компонентів фразем або сполучення в цілому: низький, середній та високий. При низькому ступені СП спільна сема актуалізується в тлумаченні значення фразеологічної одиниці. При середньому ступені вона не актуалізується в тлумаченні значення, але експлікується при побудові логічних ланцюгів на першому кроці. При високому ступені СП спільна сема експлікується не на першому кроці логічних ланцюгів, а на наступних.

Фразеологізми характеризуються різними ступенями ідіоматичності семантики, які співвідносяться, в основному, з виділеними ступенями семантичного поширення компонентів ФО або словосполучення в цілому: низьким (УМНАЯ ГОЛОВА), середнім (ХОДЯЧИЙ УНИВЕРСИТЕТ), високим (ХВАТАТЬ ЗВЁЗДЫ С НЕБА). Найвищий ступінь ідіоматичності фразем відзначається у випадку, коли один із компонентів ФО не функціонує окремо в мові, внаслідок чого логічний зв'язок відповідних компонентів встановити неможливо (НИ БЕ НИ МЕ НИ <КУКАРЕКУ>, НИ БЕЛЬМЕСА).

Головним фактором синсемантичності фразем є не наявність фразео-семантичних варіантів, а функціонування у мові вільних сполучень тих же компонентів. За вказаною ознакою виділяються перехідні фраземи з авто-синсемантичності.

Проаналізовані ФО мають обмеження реалізації значень за ознаками лексичної сполучуваності та граматичної конструкції.

Якщо ФО реалізує загальнокатегоріальну сему "ознака", то за критерієм лексичної сполучуваності більшість фразеологізмів (44 із 65) мають абсолютно вільні значення ("Инженер/сын/преподаватель С ЦАРЁМ В ГОЛОВЕ"), а 10 ФО - відносно вільні ("Инженер/сын/преподаватель С ГОЛОВОЙ1"). Специфічна для ФО перехідність з авто-синсемантичності зумовила необхідність виділення перехідного типу значення між абсолютно вільним та відносно вільним (таких ФО одинадцять, наприклад, "Этот работник/сотрудник/исследователь НЕ ВИДИТ ДАЛЬШЕ СОБСТВЕННОГО НОСА").

Реалізація в ФО загальнокатегоріальних сем "носій ознаки" і "ознака" зумовлює парадигматичну обмеженість їх сполучуваності ("Эта СВЕТЛАЯ ГОЛОВА всё может решить/проанализировать" та інші дієслова інтелектуальної діяльності).

ФО з семою "інтелектуальні якості" сполучаються зі словами тільки ЛСГ "Людина", на відміну від слів аналогічної семантики, оскільки у значенні ФО відсутні відтінки "такий, який виражає або свідчить про інтелектуальні якості".

Специфічність фразеологічних значень полягає в більшому ступені конструктивної обмеженості у порівнянні зі словами. ФО, співвідносні за семантикою зі словом, мають конструктивно зв'язані значення, а фраземи, співвідносні за семантикою зі словом та словосполученням, мають конструктивно обмежені значення.

У третьому розділі розглядаються особливості відображення інтелектуальних якостей людини в системі прислів'їв.

Прислів'я співвідносяться за семантикою з текстом, вони являють собою специфічний вид тексту. Їх семантика специфічно відображає дійсність, що проявляється у співвідношенні змістовно-фактуальної, змістовно-концептуальної та змістовно-підтекстової інформації.

Змістовно-фактуальною інформацією (ЗФІ) прислів'я є його дериваційна основа, яка відображає зв'язки, встановлені носіями мови між реаліями світу (асоціативні, логічні; зумовлені національно-культурними, соціальними та іншими причинами).

У системі прислів'їв, пов'язаних з фрагментом дійсності "Інтелектуальні якості людини", виділяються такі типи ЗФІ:

- істинна (ГЛУПОМУ СЫНУ НЕ В ПОМОЩЬ БОГАТСТВО);

- можлива (СИЛА ЕСТЬ - УМА НЕ НАДО);

- неістинна (БЕЗ УМА ГОЛОВА - ПИВНОЙ КОТЕЛ).

Істинна та неістинна ЗФІ підрозділяються на підтипи.

Змістовно-підтекстова інформація (ЗПІ) прислів'я відповідає його образному значенню. Виділяється підтекстове ядро прислів'я, або інваріантний підтекст, експліцитно або імпліцитно присутній у всіх випадках реалізації прислів'я, та потенціальний, або варіативний підтекст, який актуалізується в залежності від комунікативної мети промовця. ЗПІ прислів'я відображає моральні та соціальні правила, які є нормою у суспільстві. Підтекстова інформація, відображена у прислів'ях досліджуваної групи, може бути узагальнена та представлена у чотирьох інформативних блоках:

а) те, що не завжди є показником розуму людини:

- зовнішня краса (СОБОЙ-ТО КРАЛЯ, А УМОМ-ТО ФАЛЯ; ЛИЧИКО БЕЛЕНЬКО, А УМА МАЛЕНЬКО; НЕ ВСЯК УМЕН, КТО В КРАСНЕ НАРЯЖЕН; ВОЛОС ДОЛОГ, ДА УМ КОРОТОК; И КРАСАВИЦЕ УМ НЕ ПОМЕХА);

- вік людини (ПОД НОСОМ ВЗОШЛО, А В ГОЛОВЕ НЕ ПОСЕЯНО; ВЫРАСТИ ВЫРОС, А УМА НЕ ВЫНЕС; БОРОДА ВЕЛИКА, А УМА НИ НА ЛЫКО; БОРОДА С ВОЗ, А УМА НИ НА КОПЫЛЬНИК НЕТУ; БОРОДА РОСЛА - РАЗУМУ НЕ ПРИНЕСЛА); та ін.

б) те, що притаманне розумній людині (МУДРОМУ УКОР НА БЛАГО; МУДРОМУ СОВЕТ ВСЯКИЙ В ПОЛЬЗУ; УМНЫЙ И СОГРЕШИТ И ПОПРАВИТ; ОН СЛЫШИТ, КАК ТРАВА РАСТЕТ; У УМНОЙ ГОЛОВЫ СТО РУК; УМНЫЙ ОДНО СЛОВО ВЫМОЛВИТ, И ТО СКАЖЕТСЯ);

в) те, що притаманне дурній людині (НА КОНЕ СИДИТ, А КОНЯ ИЩЕТ; РУГАЕТ РЕКУ, А ХВАЛИТ ЛУЖУ; РУКАВИЦЫ ЗА ПОЯСОМ, А ОН ИХ ИЩЕТ; ГЛУПЫЙ НА САНЯХ ДРОЖИТ, А КОЖУХ ПОД НИМ ЛЕЖИТ);

г) те, що притаманне розумному на відміну від дурного(ГЛУПЫЙ (ДУРАК) ЗАВЯЖЕТ, А УМНЫЙ НЕ СКОРО РАЗВЯЖЕТ; ДУРАК В ВОДУ КИНЕТ КАМЕНЬ, А ДЕСЯТЬ УМНЫХ НЕ ВЫНУТ; ОТ УМНОГО НАУЧИШЬСЯ, ОТ ГЛУПОГО РАЗУЧИШЬСЯ; ЛУЧШЕ С УМНЫМ ПОТЕРЯТЬ, ЧЕМ С ДУРАКОМ НАЙТИ).

У змістовно-концептуальній інформації (ЗКІ) прислів'я представлено його морально-дидактичний зміст. Виділяється ядерна, або інваріантна, ЗКІ прислів'я, яка відображає загальний концепт усіх носіїв мови для усіх ситуацій та співвідносна з основною функцією прислів'я - функцією повчання. Інваріантна ЗКІ відображає морально-дидактичні установки, засоби повчання, прийняті у суспільстві. В системі аналізованої групи вона може бути представлена у п'яти типах, п'яти засобах спонукання до інтелектуального удосконалення:

1. Шляхом характеристики дурної людини (дивись, як це погано, та не будь таким) - ДУРАК И ПОД КОРОВИЙ РЕВ ПЛЯШЕТ; ДУРАК И ПОД СТАРОСТЬ СОБАК ГОНЯЕТ.

2. Шляхом характеристики розумної людини (дивись, як це добре, та будь таким) - У УМНОЙ ГОЛОВЫ СТО РУК; УМНЫЙ ОДНО СЛОВО ВЫМОЛВИТ, И ТО СКАЖЕТСЯ; УМНЫЙ СЛЫШИТ ВПОЛГОЛОСА.

3. Шляхом пояснення різниці між розумним та дурним (дивись, як робить розумний, а як - дурний; роби так, як розумний) - ГЛУПЫЙ КИСНЕТ, А УМНЫЙ ВСЕ ПРОМЫСЛИТ; ДУРАК В ВОДУ КИНЕТ КАМЕНЬ, А ДЕСЯТЬ УМНЫХ НЕ ВЫНУТ; ГЛУПЫЙ ПОП СВЕНЧАЕТ - УМНОМУ НЕ РАЗВЕНЧАТЬ.

4. Шляхом констатації загальноприйнятої істини (керуйся даною істиною, тому що вона перевірена багатьма поколіннями) - НЕ ЗА БОРОДУ, ЗА УМ ЖАЛУЮТ; БОРОДОЙ В ЛЮДИ НЕ ВЫЙДЕШЬ; БОРОДА УМУ НЕ ЗАМЕНА; УМ НЕ В ЛЕТАХ, А В ГОЛОВЕ; МУДРОСТЬ В ГОЛОВЕ, А НЕ В БОРОДЕ.

5. Шляхом поради (керуйся цією порадою) - ЛУЧШЕ С УМНЫМ В АДУ, ЧЕМ С ГЛУПЫМ В РАЮ; НЕ БОЙСЯ ВРАГА УМНОГО, БОЙСЯ ДРУГА ГЛУПОГО; НЕ ДАЙ БОГ С ДУРАКОМ СВЯЗАТЬСЯ; ДАЕТ ТЕБЕ ДУРАК МЕДУ - ПЛЮНЬ, ДАСТ МУДРЫЙ ЯДУ - ПЕЙ; ОТ ДУРАКА ХОТЬ ПОЛУ ОТРЕЖЬ, ДА УЙДИ; НЕ КУПИ ГУМНА, КУПИ УМА; ВЕК ЖИВИ, ВЕК УЧИСЬ.

Периферійна ЗКІ є сумою усіх можливих актуалізацій окремого морально-дидактичного змісту, вона відображає концепт промовця у момент промови, у конкретній ситуації.

Значення прислів'я формується на базі переосмислення усього виразу в цілому або окремих компонентів, як це відбувається і у фразеологізмах. Але є і додаткові засоби, притаманні тільки прислів'ю, а саме: формування значення на базі СР словосполучення і слова, двох словосполучень, двох речень у складі прислів'я. Одним із головних факторів формування значення є взаємодія частин прислів'я, які підлягають семантичному поширенню.

Факторами перехідності прислів'їв за ступенями ідіоматичності є кількість компонентів, які підлягають семантичному поширенню, семантична відстань, яка відокремлює актуалізоване значення від мотивуючого

Синтагматичні особливості прислів'я проявляються на рівні співвідношення з частинами тексту або іншими текстами. Цей аспект потребує спеціального розгляду, який виходить за межі поставлених завдань.

Проведене комплексне вивчення семантики одиниць, які представляють інформацію про фрагмент дійсності "Інтелектуальні якості людини", дозволило сформулювати принципи комплексної ідеографічної класифікації цих одиниць. Логічні структури ЛСГ та ФСГ, а також співвідношення видів інформативності прислів'їв (як то типи ЗКІ та типи ЗПІ) можуть скласти основу рубрикації названої класифікації, спільні ознаки значень будуть відображені у назвах відповідних об'єднань, диференційні будуть зазначені по відношенню до кожної одиниці. За необхідністю, у пояснювальній частині даються коментарі щодо застосування та сполучуваності. Фрагмент словника представлено у додатку.

У висновках узагальнюються основні результати роботи.

Відзначаються особливості відображення інформації про інтелектуальні якості лексичними одиницями мови у порівнянні з фразеологізмами та прислів'ями.

Слова і фразеологізми позначають різновиди інтелектуальних якостей, а прислів'я - ситуації, у яких ці якості є актуальними.

У семантиці більшості слів відображені окремі інтелектуальні ознаки, а у семантиці фразеологізмів - водночас комплекс ознак. В семантиці прислів'їв відтворюються моральні та соціальні правила, що регламентують ставлення до цих ознак.

Відрізняється і статус градуальної семи у структурі значення названих одиниць. Градуальні ознаки в семантиці слів експлікуються за допомогою контекстних індикаторів. Градуальні ознаки фразем не потребують індикаторів, бо частіше семантика фраземи позначає високі або найвищі / найнищі ступені якостей.

Результати дослідження дозволили сформулювати принципи опису значень слів, фразеологізмів та прислів'їв у комплексному ідеографічному словнику.

У дисертації представлено фрагмент такого словника "Інтелектуальні якості людини."

Результати дослідження достатньою мірою висвітлені в публікаціях

1. Навроцкая И.В. Двуязычный идеографический словарь фразеологизмов, характеризующих интеллектуальные качества человека (лингвистический и дидактический аспекты) // Язык и литература в школе. Украинский вестник.- Харьков.-1996.-№1-2.- С.17-22.

2. Навроцкая И.В. Фраземы, обозначающие высокие интеллектуальные качества человека, в аспекте переходности. // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков.- 1997.- №3-4. - С. 9-14.

3. Навроцкая И.В.Пословицы как хранилище народной мудрости и как способ ее передачи. // Наукові записки Харківського держ. педагог. ун-ту. Серія літературознавство. - Харків.- 1998.- випуск 2 (13). - С. 3-9.

4. Навроцкая И.В. Особенности отражательной функции фразем и слов (на материале прилагательных и адъективных фразем, обозначающих низкие интеллектуальные качества человека) // Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII международной научной конференции по актуальным проблемам семантических исследований. Ч.I / Харьков: ХГПУ, 1997. - С. 32-33.

Анотація

Навроцька І.В. Слова і фраземи російської мови на позначення інтелектуальних якостей людини (ономасіологічний та семасіологічний аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02. - російська мова. - Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 1998.

У дисертації виявлена специфіка відображення інформації лексичними одиницями російської мови у порівнянні з фраземами. Доведено, що в семантиці більшості досліджуваних слів відображені окремі інтелектуальні ознаки, в семантиці більшості фразеологізмів - комплекс ознак. У значеннях прислів'їв відображено моральні або соціальні правила, що є нормою в суспільстві, і пов'язані зі сферою інтелектуальних якостей людини. Сформульовано принципи опису значень у комплексному ідеографічному словнику мовних одиниць та розроблено фрагмент такого словника.

Ключові слова: слово, фразема, семантика, ідеографічний словник.

Аннотация

Навроцкая И.В. Слова и фраземы русского языка, обозначающие интеллектуальные качества человека (ономасиологический и семасиологический аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02. - русский язык.-Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 1998.

В диссертации выявлена специфика отражения информации лексическими единицами русского языка в сравнении с фраземами. Доказано, что в семантике большинства исследуемых слов отражены отдельные интеллектуальные признаки, в семантике большинства фразеологизмов - комплекс признаков. В значениях пословиц отражены нравственные или социальные правила, принятые в обществе, связанные со сферой интеллектуальных качеств человека. Сформулированы принципы описания значений в комплексном идеографическом словаре и представлен фрагмент такого словаря.

Ключевые слова: слово, фразема, семантика, идеографический словарь.

Annotation

Navrotska I.V. Words and phraseological units of the Russian language, denoting intellectual characteristics of man (onomaseological and semaseological aspects). - Manuscript.

Dissertation for a candidate degree in the field of philology, speciality 10.02.02 - Russian language. -The Skovoroda Kharkiv State Pedagogical University, Kharkiv, 1998.

In the dissertation the specific features of information reflection by the lexical units of the Russian language in comparison with the phraseological units have been found out. It has been proved that separate intellectual characteristics are reflected in the meanings of the majority of the words, and the complex of the above characteristics - in the meanings of the phraseological units. The principles of the meaning interpretation in the complex ideographic dictionary are formulated and the abstract of the above dictionary is presented.

Key words: word, phraseological unit, semantics, ideographic dictionary.

Размещено на Allbest.ru

...