Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття

Внутрішньомовні ресурси, які виникають у процесі взаємодії літературної мови з розмовними різновидами, складають важливе джерело розвитку словникового складу в умовах посилення тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною. Простежується тісний зв`язок такого зближення, зростання масштабів поповнення словникового складу зі сленгу та соціолектів із взаємодією британського та американського варіантів. Саме британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми.

В останні десятиліття не тільки американський, але й британський варіант в значній мірі поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси із загального та спеціального сленгу (головним чином, з американського). Запозичення одиниць сленгу та жаргонів, пов`язане, головним чином, з потребою в експресивних засобах. Такі одиниці, як правило, не стільки дають найменування речам, явищам тощо, скільки характеризують їх і функціонують як експресивно-стилістичні синоніми літературної лексики. Поширеним явищем можна вважати і безеквівалентність сленгізмів та жаргонізмів щодо літературних одиниць, тобто коли такі слова виникають в соціальних та професійних різновидах розмовного мовлення (а саме там виникає більшість неологізмів) як єдині позначення певних речей та явищ. Природно, що саме такі слова в першу чергу здобувають громадянство в літературній нормі: baby-boomer (boomer), bugging, crack, buster, mugging, yuppie. Зростання масштабів запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів в британському «стандарті» пов`язане з їх широким вживанням в самих респектабельних британських джерелах, в «якісній» пресі, якій в останні десятиліття притаманною стає певна орієнтація на «розмовність» (за прикладом американської преси).

Перехід елементів сленгу, соціальних, професійних та корпоративних жаргонів з периферії до ядра, їх асиміляція частіше всього супроводжуєтся, певними семантичними змінами та зрушеннями. Такі зміни відбуваються як в денотативнім компоненті (розширення, перенос значення), так і в конотативнім (повне або часткове «стирання» експресивно-емоційної конотації, оціночна переорієнтація). Сленг та жаргони відіграють важливу роль у розширенні семантичної структури літературних одиниць, тобто в поповненні англійської мови семантичними неологізмами, в збагаченні фразеологічного фонду, словотворчих ресурсів. Висування в центр уваги суспільства тих чи інших соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних проблем зумовлює і зростання ролі певних жаргонів (соціолектів) як джерел поповнення словникового складу, як підсистем, що найбільше впливають на лексико-семантичну систему. Серед них слід відзначити жаргон, пов`язаний з наркоманією (наркожаргон), соціолект афроамериканців, молодіжний сленг, жаргон фахівців та аматорів комп`ютерної техніки та програмного забезпечення, жаргон злочинного світу (кент).

Матеріали дослідження свідчать, що в останні десятиліття соціолект афроамериканців перетворюється на одне з головних джерел поповнення розмовного мовлення та літературного стандарту англійської мови в США, справляє певний вплив на британський варіант. Цей соціально-етнічний діалект являє собою інтерес як в лінгвістичнім, так і в соціально-лінгвістичнім аспекті. З одного боку, він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним різновидам мови, а з іншого боку, виявляє специфічні риси, тенденції розвитку, які набувають важливості з урахуванням того, що в останні десятиліття вони виходять за межі мікросистеми цього соціально-етнічного діалекту.

У розділі “Розвиток суспільства і розвиток словникового складу” головна увага зосереджується на висвітленні проблеми «мова і соціальне середовище», на встановленні ролі макросоціальних чинників, на розкритті конкретних зв`язків (кореляції) між певними суспільними та лексико-семантичними змінами, явищами та конкретних чинників, які найбільш впливають на інноваційні процеси, на дослідженні значення інформаційної революції для лексико-семантичної системи англійської мови. Аналіз інновацій проводився шляхом їх розподілу на соціофункціональні класи з урахуванням їх закріплення за певними сферами соціального життя. Виділяються сфери найбільш бурхливого розвитку, вони були і сферами найбільш активних інноваційних процесів, сферами зародження певних тенденцій розвитку лексико-семантичної системи, головними постачальниками неологізмів.

Лексико-фразеологічні та семантичні інновації сфери економіки та бізнесу відображають радикальні зміни, які пов`язані з розповсюдженням та втіленням в життя економічних теорій, концепцій, доктрин, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з постійними реформами управління економікою, її окремих ланок, з людськими ресурсами, з реорганізацією на мікроекономічному рівні, із впровадженням сучасної, особливо комп`ютерної техніки. Саме навколо понять, пов`язаних з зазначеними процесами та явищами, спостерігається концентрація неологізмів. Серед вихідних елементів нових словотворчих та фразеологічних парадигм слід відзначити соціофункціонально марковані лексичні одиниці card, corporate (corporation), entrepreneur, gold (golden), job, market, work, ключові слова та словотворчі елементи, які пов`язані з комп`ютеризацією цієї сфери життя (cyber-, digital-, electronic, computer, info-, techno-, tele, virtual).

Неологізми суспільно-політичної сфери концентруються навколо понять, пов`язаних з тенденціями цивілізаційного прогресу, політичними кампаніями, громадськими рухами, соціальною стратифікацією суспільства. Вплив боротьби жінок проти їх дискримінації не був обмежений лише збагаченням словникового складу номінемами: він спричинив виникнення так званої «інклузивної мови» (inclusive language) - форми мовлення, виразу, яка не дискримінує жінок, «політично коректної мови», значної кількості евфемістичних “інклузивних” слів та виразів. Подалі зростає кількість “екологічних” неологізмів, помітна насиченість відповідних інформацій новотвореннями останнього часу, спостерігається їх зосередження навколо актуальних понять. Сфера екології повністю або частково обслуговується цілою низкою нових словотворчих елементів (bio-, eco-, enviro-, friendly), екологічна спрямованість змісту цілої низки семантичних неологізмів (alternative, green, recycle) зробила їх центром словотворчих, фразеологічних та лексико-семантичних парадигм.

Загострення проблем злочинності, наркоманії супроводжується перетворенням функціонально-маркованих одиниць у центри інтенсивного слово та фразотворення (bomb, drug, terrorism), «кримінальною спеціалізацією» цілої низки нових афіксів (-abuse, -jack, -lout, -mail, -nap, -narco), формуванням широких синонімічних рядів навколо назв наркотиків. Велика роль, яка належить у суспільстві засобам масової інформації, зумовлює той факт, що саме «мас-медіа» є сферою зародження та розповсюдження не тільки «внутрішніх інновацій» (закріплених за цією сферою), але й значної частки неологізмів взагалі, які є результатом індивідуальної словотворчості державних, політичних, громадських діячів, журналістів, письменників, учених.

В умовах інформаційної революції відбувається, насамперед, поповнення словникового складу майже незчисленною кількістю «інфонеологізмів» - слів та словосполучень, які пов`язані з комп`ютерною та іншою сучасною інформаційною технікою, з процесами та явищами, що мають місце в суспільстві у зв`язку з впровадженням такої техніки майже в усі сфери соціального життя. Цілком природно, що кількісні зміни в словниковому складі зумовили і якісні зміни в окремих ланках словотвору, лексико-семантичної системи. Розглядаючи вплив комп'ютеризації на семантику мовних одиниць, необхідно зазначити, що семантична деривація є найбільш продуктивним способом формування комп`ютерної термінології. Первинним матеріалом, який піддається семантичним зрушенням та змінам, можуть бути як загальномовні одиниці (термінологізація), так і термінологія інших сфер (перетермінологізація), причому в обох випадках в інноваційний процес активно включається механізм метафори, внаслідок чого конотативне забарвлення притаманне значній частині комп`ютерної термінології і його можна вважати специфічною рисою семантики цієї термінології: browse, clone, icon, loop, menu, mouse, surf, web, window, etc.

Експресивно-емоційна конотація багатьох комп`ютерних термінів зумовлюється тим фактом, що ці терміни виникають, як правило, в розмовній мові фахівців «світу комп`ютерів», а також самим функціональним призначенням «машин», аналогією, яку проводять між людською та машинною «системами». За комп`ютерами з самого початку були закріплені такі «людські» лексичні одиниці, як conversation, dialogue, intelligent, language, memory, think. В останній час дія антропометричної метафори простежується у використанні медичних термінів для позначення «хвороб» комп`ютерних систем та засобів їх лікування: antidote, antivirus, bug, hygiene, immunity, disinfection, vaccine, viral infection, virus.

Ціла низка лексичних одиниць закріплюється за сучасною інформаційною технікою всією семантичною структурою або окремими лексико-семантичними варіантами (chip, digital, information, interactive, Internet, net, silicon, video, virtual). Ці одиниці перетворюються на центри, навколо яких «будуються» численні елементи словотворчих, фразеологічних, лексико-семантичних парадигм. Створення міжнародної комп`ютерної мережі Інтернет спричинило новий етап масових семантичних змін в існуючих словах та словотворчих елементах. Саме слово Інтернет стало базою для цілої низки лексичних та фразеологічних неологізмів, наприклад: internaut, Internet appliance, Inernet host, Internetworking, intranet, extranet. Помітна також атракція неономімем до самого поняття «міжнародна комп`ютерна мережа».

Актуальність процесів та явищ, які супроводжують інформаційну революцію, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними мовними засобами, пояснює значну концентрацію інновацій навколо певних понять, формування розгалуджених синонімічних рядів. Тільки за останні кілька років широкі синонімічні ряди були створені навколо понять «великий аматор сучасної, особливо комп`ютерної техніки»: chip-head, computer-junkie, cyber-buff, cyber-head, cyber-addict, cyber-junkie, digit-head, gear-head, net-head, technofreak, technophile, tekki, telephile; «відомий фахівець, учений в галузі сучасної техніки»: computernerd, cyberguru, cybernerd, supernerd, technoguru, techgeek, technopundit, technosavant, ubernerd; «людина, яка регулярно користується комп`ютерною мережею «Інтернет»: cybercitizen, cybersurfer, e-surfer, netizen, nethead, netter, inernaut, netsurfer; «такий, що розуміється на комп`ютерній техніці, вміє працювати з нею”: cоmputer hip, computerate, computent, computersavvy, cybersavvy, technoliterate, techsavvy.

Сучасний етап науково-технічного прогресу вніс певні зміни в систему словотворчих засобів, зумовив виникнення нових словотворчих елементів або нових семантичних варіантів існуючих суфіксів. У світі комп`ютерної техніки зародився високопродуктивний загальномовний елемент -friendly, його було виділено із складу комп`ютерного неологізму user-friendly, який став зразком для нечисленної кількості неологізмів (customer-friendly, nature-friendly, etc), спричинив виникнення антонімічних словотворчих елементів -hostile, -unfriendly. Продуктивними в загальній мові стають в останній час нові комп`ютерні словотворчі елементи, суфікс -ware (geneware, humanware, wetware), префікс giga- (gigabucks, gigastore, gigaworld).

Серед словотворчих елементів, народжених інформаційною революцією, слід особливо відзначити суперпродуктивний префікс cyber-»пов`язаний з комп`ютерною, інформаційною технікою; пов`язаний з Інтернет, такий, що здійснюється через комп`ютерну мережу Інтернет». Висока продуктивність притаманна також афіксоїдам techno-, tele-, які зазнали спеціалізації і широко вживаються для відбиття понять, повязаних з компютерною, телекомунікаційною та іншою інформаційною технікою.

У світі комп`ютерної техніки виникають і нові словотворчі моделі, започатковуються певні тенденції розвитку словотвору. Наприклад, у свій час дієслівно-прийменникове словосполучення put in стало базою для іменника input, який, в свою чергу, в середині 80х років було «реконвертовано» в дієслово input. Згодом подібна реконверсія стала досить поширеною в англійській мові. Крім того, така модель стала зразком для аналогічного словотвору (input - exput), стимулювала тенденцію формування префіксів від прийменників та прислівників у «фразових дієсловах» (to place out to outplace, to sell on to onsell).

Широке впровадження інформаційної техніки в повсякденне життя, комп`ютерна «грамотність» більшості населення англомовних країн зумовлює масову, майже тотальну детермінологізацію, «інфотермінів», їх перетворення в одиниці загального вжитку або в одиниці, які є одночасно і одиницями загальної мови і термінами в спеціальних текстах. Лише з урахуванням цього процесу усвідомлюється вплив інформаційної революції на збагачення, розвиток словникового складу, беручи до уваги цілком слушне зауваження В. В. Акуленка про те, що термінологія належить «мовам для спеціальних цілей» і її лише умовно можна вважати частиною «етнічної мови».

Соціально-лінгвістичний аналіз лексики та фразеології, що співвідноситься з інформаційною революцією, свідчить, що сучасний етап науково-технічного прогресу дійсно заслуговує назви «революція», оскільки він спричинив кардинальні зміни в багатьох сферах соціального життя. «Інфонеологізми» відбивають як блага та вигоди, так і нові соціальні, психологічні та інші проблеми, що виникають в процесі здійснення інформаційної революції.

ВИСНОВКИ

Реалізація потенціалу системи у зв'язку з її пристосуванням до нових потреб комунікації здійснювалася, головним чином, завдяки використанню власних номінаційних ресурсів. які виникають внаслідок широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії її національних варіантів, функціонально-стилістичних та соціальних підсистем. Необхідність забезпечення динамічної рівноваги лексико-семантичної системи спричинила певний перерозподіл її матеріальних ресурсів, зокрема, подальше зменшення питомої ваги іншомовних запозичень і зростання ролі запозичень внутрішньомовних, збільшення кількості композитних одиниць, зниження кількості конверсійних утворень, активне формування і провідну роль нової генерації дериваційних елементів.

Процеси формування нових афіксів розкривають взаємозалежність різних способів словотвору, підтверджують його комплексно-системну природу. Нові словотворчі елементи формуються як шляхом афіксалізації повнозначних слів, так і шляхом морфемізації “псевдоморфем”, які можуть бути “омоформами” існуючих лексичних одиниць або їх частинами внаслідок довільного розчленування лексем у зв'язку з певними асоціаціями, а також результатом фрагментації таких лексем у зв'язку з їх участю в словотворчих процесах (телескопія, скорочення). Головним механізмом зародження нових афіксів слід вважати словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці шляхом заміни в цій одиниці-моделі реального або уявного компонента. Формування нових афіксів супроводжується змінами в семантиці вихідного мовного матеріалу: звуженням, спеціалізацією та переносом значення повнозначних слів, які піддаються афіксалізації; семантизацією фрагментів шляхом абсорбування ними значення всього слова з можливим узагальненням цього значення.

Досить поширеним в англійській мові можна вважати явище “біфункціональності” (функціональної омонімії) одиниць, які виконують водночас і роль лексем, і роль афіксів, причому така біфункціональність притаманна не тільки словотворчим елементам, що виникли на базі лексичних одиниць, але й на базі псевдоморфем, фрагментів слів. Явище біфункціональності, міжрівневої кореляції, наявність значної кількості проміжних мовних елементів (напівафіксів) свідчить про відсутність чіткої межі між морфемним та лексичним рівнями, про “дифузність” одиниць цих рівнів.

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямі розширення реалізації його потенціалу за рахунок більшої свободи, розширення рамок нормативності в умовах перехрещення дії чинників, пов'язаних з інтерваріантною та інтраваріантною міграцією лексики. Зростає роль комплексних способів створення інновацій, включення кількох номінаційно-дериваційних механізмів що, з одного боку, відбиває певну системність словотвору, а з іншого боку є свідченням ускладнення ономасіологічних процесів у зв'язку з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.

Семантичні інновації пов'язані з тими модифікаціями змісту існуючих одиниць, які виникають внаслідок їх функціональної мобільності, і спричинюють процеси спеціалізації, деспеціалізації та “трансспеціалізації”. В утворенні значної кількості семантичних неологізмів беруть участь кілька механізмів зміни значення, ускладнюючи внутрішню форму, мотивованість нових лексико-семантичних варіантів. Процеси семантичних змін у зв'язку з функціональною дифузністю лексики зумовлюють все більше розповсюдження явища полісемії, яке охоплює широкі лексичні шари.

Зв'язок словотворчих та семантичних процесів з процесами фразотворчими проявляється в тому, що фраземна деривація нерідко здійснюються на базі лексичних та семантичних неологізмів. З іншого боку, нова фразеологія перетворюється на одне із джерел збагачення словникового складу новими лексичними одиницями. Фразеологізація вільних словосполучень, узагальнення значення відбувається як у процесі перенесення таких словосполучень з вузької сфери в загальну мову, так і навпаки, а також у процесі перенесення з однієї терміносистеми в іншу. Повторна метафоризація є механізмом як утворення нової фразеології, так і її семантичного розвитку. Фразотворення за аналогією в значній мірі збагачує фразеологічний фонд, розвиває парадигматику (синонімію та антонімію) фразеології взагалі і нової фразеології зокрема.

Подальше зниження питомої ваги іншомовних запозичень свідчить як про відносну достатність внутрішніх ресурсів англійської мови для адекватного відбиття реальності, так і відбиває особливу “глобоглосну” ситуацію. Разом з тим, і в останні десятиліття словниковий склад англійської мови відчуває іншомовний вплив: продовжується запозичення безеквівалентної лексики, нерозчленованих номінем, які заміняють розчленовані найменування, одиниць, що сприяють здійсненню експресивної функції мови; інші мови виступають джерелом нових дериваційних елементів; з інших культур запозичується значна кількість нових понять, які відбиваються в англійській мові шляхом калькування етимонів. Макросоціальні чинники зумовили зміни в головних джерелах запозичення (зростання кількості запозичень з мов азійських країн), в сферах концентрації іншомовних надходжень (зосередження в економічній та суспільно-політичній сферах життя), спричинили зниження кількості екзотизмів у зв'язку з посиленням тенденції до інтернаціоналізації.

Розвиток лексико-семантичної системи англійської мови в значній мірі визначається чинниками, пов'язаними з її поліетнічністю, поліваріантністю. Порівняльний аналіз варіантів повинен ґрунтуватися на розумінні того, що кожний національний варіант - це не “мікросистема”, а саме “варіант макросистеми”, а також на диференціації понять “спільне ядро” і “спільноанглійське ядро” та відповідних понять “спільна лексика” і “спільноанглійська лексика”. Особливу увагу слід приділяти не інвентарним розходженням, а різним шляхам реалізації одних і тих же мовних одиниць в різних національних варіантах, різній вербальній реакції носіїв різних варіантів на ідентичні ситуації спілкування з урахуванням того, що внаслідок міжваріантних контактів відбувається нівелювання інвентарних розходжень або їх перетворення в дистрибуційні відмінності, а інтерваріантні лексичні опозиції перетворюються, фактично, на інтраваріантні парадигматичні опозиції.

Взаємодія британського та американського варіантів є одним з детермінуючих факторів розвитку словникового складу як варіантів макросистеми, так і лексико-семантичної “макросистеми” взагалі. Вплив американського варіанта на британський відчувається в процесі поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів, які збагачують арсенал номінаційних та експресивних засобів, американський варіант діє як стимулятор певних семантичних, словотворчих тенденцій британського варіанту. Особливостями міжваріантних контактів слід вважати такі форми впливу, як запозичення плану вираження без запозичення плану змісту, перенесення з одного варіанта в інший фразеологічних одиниць, словотворчих елементів та моделей, регенерацію архаїзмів в одному з варіантів під впливом іншого, запозичення лексем разом з елементами їх словотворчої та фразеологічної парадигми.

Зростають масштаби запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, особливо зі сленгу та соціальних діалектів, все більш відчутним стає вплив цих мікросистем на семантичні та словотворчі процеси англійської мови взагалі. Зв'язок зближення літературної та розмовної мови із взаємодією британського та американського варіантів проявляється в тому, що британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми, формування якої проходило в умовах дії певних соціокультурних чинників, під впливом аксіологічної норми. Асиміляція елементів сленгу та соціальних діалектів в системі мовного стандарту супроводжується, як правило, певними змінами в семантиці та прагматиці таких елементів, зумовлює перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм та угрупувань, розширює семантичну структуру лексичних одиниць, збагачує фразеологічний фонд мови, його словотворчі ресурси та засоби.

Висунення в центр уваги суспільства певних соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних соціальних проблем зумовило зростання ролі окремих соціолектів у збагаченні словникового складу. Соціолект афроамериканців являє собою інтерес як з точки зору “внутрішньої лінгвістики”, так і соціолінгвістики. Він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним діалектам, і в той же час виявляє специфічні риси та тенденції розвитку, які розповсюджуються в загальному мовленні носіїв не тільки американського, але й британського варіантів.

Нова лексика, яка співвідноситься з економічним життям, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Неологізми сфери економіки та бізнесу відображають докорінні зміни, які пов'язані з розповсюдженням та реалізацією економічних теорій, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з удосконаленням управління економікою та її окремими ланками, із впровадженням сучасної інформаційної техніки. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов'занних з економічною базою суспільства.

Неологізми суспільно-політичної сфери відбивають дві сторони цивілізаційного прогресу людства - інтеграційні та диференційні процеси, політичні та громадські рухи, свідчать про зростання впливу на інноваційні процеси таких чинників, як етнос, стать, вік, соціальний статус, цінністні орієнтації носіїв англійської мови. Внаслідок зростання впливу зазначених чинників прагмалінгвістичний параметр “політичної коректності” все більше детермінує не тільки політичний, але й інші дискурси.

Вибух комп'ютерних неологізмів спричинює дію механізмів семантичних змін, необхідних для закріплення існуючих одиниць за новими референтами. Експансія спеціальної лексики, пов'язаної з інформаційною технікою, в загальну мову також супроводжується семантичними зрушеннями та модифікаціями. Наслідки семантичних процесів та змін знаходять своє втілення в нових мовних явищах, які все більше пронизують систему, впливають на існуючі семантичні підсистеми та семантичні угрупування лексики. Актуальність процесів та явищ сучасного етапу науково-технічного прогресу, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними номінаційними засобами, внаслідок чого спостерігається атракція синонімів до відповідних понять. Інформаційна революція викликала як явище поліномінації її важливих понять, так і зумовила необхідність більш чіткого розмежування певних “докібернетичних” понять за допомогою ретронімів, тобто явище “диференціюючої реномінації”.

Комп'ютеризація породила цілу низку нових продуктивних дериваційних елементів, спричинила переміщення цілої низки префіксів та суфіксів (разом з переміщенням цілих шарів лексики) від периферії системи, де вони обслуговували лише “мови для спеціальних цілей”) до ядра, до загальнонародної мови, стираючи тим самим межу між ядром та периферією мови. Нова лексика та фразеологія, яка виникла у зв'язку з інформаційною революцією, пронизує зараз майже всі сфери соціального буття, вона відбиває як численні блага та вигоди, так і нові соціальні проблеми, негативні наслідки сучасного етапу науково-технічного прогресу.

З теми дисертації опубліковано такі праці:

1. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. - 431 с.

2. Практика лексичних досліджень //Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі: Наукова монографія. Том 3. - Запоріжжя: ЗДУ, 1998. - С. 115-129.

3. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ-го століття. - Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. - 396с.

4. Новая лексика и фразеология английского языка. - Никополь: Институт управления, бизнеса и права, 1993. - 96 с.

5. Англо-українсько-російський словник неологізмів. -Запоріжжя: ЗДУ, 1993. -109с.

6. Шляхи та тенденції розвитку лексико-семантичної системи сучасної англійської мови: Учбовий посібник. - Запоріжжя: ЗДУ, 1992. - 110 с.

7. Аналогия и некоторые словообразовательные процессы английского языка в 70-80 годы // Иностранные языки в высшей школе. -1991. -Выпуск 24. -С. 93-98.

8. «Юппи» и другие // Иностранные языки в школе. -1991. -№5. -С. 84.

9. Социальные факторы и словарный состав диалекта афроамериканцев // Филологические науки. -1991. -№3. -С. 107-111.

10. Обогащение словарного состава английского языка в 80-е годы: Учебное пособие по лексикологии. -К. : УМК ВО, 1990. -88с.

11. Особенности британского варианта английского языка в области лексики: Методические рекомендации по лексикологии. -Запорожье: ЗГУ, 1990. -28с.

12. Русские заимствования второй половины 80-х годов в английском языке. Методические рекомендации по лексикологии. - Запорожье: ЗГУ, 1989. - 20 с.

13. Русские слова, отражающие перестройку в СССР, в английском языке // Иностранные языки в школе. - 1989. - №4. - С. 85-87.

14. Социально-лингвистические аспекты английских неологизмов. -Сумы: Сумской гос. пед. институт им. А. С. Макаренко, 1989. - 28с. (Співавтор С. О. Швачко).

15. Методические указания по изучению тенденций развития грамматического строя современного английского языка. - Запорожье: ЗГУ, 1988. - 38 с. (Співавтор С. Я. Литвак).

16. Британский вариант английского языка как объект влияния американского варианта // Социальная лингвистика и общественная практика: Аспекты социокультурного варьирования полиэтничного английского языка. -К. : Издательство при КГУ издат. объединения «Выща школа», 1988. - С. 21-36.

17. Методические рекомендации по работе с неологизмами английского языка 80-х годов. - Запорожье, ЗГУ, 1988. - 28с.

18. Образование слов по аналогии в современном английском языке // Иностранные языки в школе. - 1988. - №5. - С. 84-85.

19. Зближення британського й американського варіантiв англійської мови на граматичному рівнi // Iноземна філологія. -1988. - № 89. - С. 9-13. (Співавтор С.Я. Литвак).

20. Методические рекомендации по работе с неологизмами общественно-политической лексики и фразеологии. - Запорожье: Запорожский гос. пед. институт, 1984. - 19 с. (Співавтор О. О. Вітер).

21. К вопросу об американизмах кентового происхождения в литературной лексике британского варианта // Лингвистические исследования 1980. Диахрония и типология языков. -М. : Институт языкознания АН СССР, 1980. - С. 66-71. (Співавтор С. О. Валієв).

22. Английский язык «пятого континента» // Иностранные языки в школе. -1980. - №3. - С. 93-95.

23. Деякі особливості асиміляції жаргонізмів та сленгізмів американського варіанта в літературній лексиці британського варіанта // Питання романо- германської філології. -К. : Вища школа, 1976. - С. 67-74.

24. О влиянии американского варианта английского языка на британский в области словообразования// Теоретические вопросы английской филологии (лексикология). - Горький, 1975. - С. 218-226.

25. Некоторые особенности взаимодействия британского и американского вариантов английского языка на лексико-семантическом уровне// Лингвистические исследования. - К. : Вища школа, 1974. -С. 145-153.

26. К вопросу о показателях ассимиляции американизмов в британском варианте английского языка// Вопросы романо-германской филологии. - К. : Вища школа, 1974. - С. 76-81.

Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. 10. 02. 04. - германські мови. Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

Лінгвістичне та соціально-лінгвістичне дослідження шляхів та засобів збагачення словникового складу, тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови. Розвиток словникового складу англійської мови в останні десятиліття відбувається в умовах подальшого ускладнення позамовного середовища, в умовах нового етапу науково-технічного прогресу і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації. Таке пристосування здійснювалося, головним чином, шляхом реалізації внутрішнього потенціалу, особливо ресурсів, які генеруються широким діапазоном варіювання англійської мови як мови поліетнічної, поліфункціональної, взаємодією національних, соціальних, функціонально-стилістичних варіантів та підсистем.

Ключові слова: варіант, взаємодія, запозичення, інформаційна революція, міграція, неологізм, словниковий склад, словотвір.

Zatsniy Y.A. The Development of the English Vocabulary in the 1980ies -1990ies. Dissertation for Doctor of Philology Degree (speciality 10. 02. 04 - Germanic languages). Kyiv Taras Shevchenko University, Kyiv, 1999.

Linguistic and sociolinguistic analysis of the ways and means in which English has grown, of the trends in the development of its vocabulary. This development over the last decades has been going under the conditions of the new stage of scientific and technological advance and reflects the process of the English language adaptation to the new needs of communication. Such adaptation is realized by using the resourсes generated by the different varieties and subsystems of the multinational, multifunctional English language in their interaction.

Key-words: variant, contact, borrowing, information revolution, migration, neologism, vocabulary, word-formation

Зацный Ю.А. Развитие словарного состава английского языка в 80-е - 90-е годы ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10. 02. 04-германские языки

Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Лингвистическое и социально-лингвистическое исследование путей и способов обогащения словарного состава, тенденций развития лексико-семантической системы английского языка. Реализация потенциала системы в связи с ёё приспособлением к новым потребностям коммуникации осуществлялось, главным образом, благодаря использованию номинационных ресурсов, возникающих вследствие широкого диапазона варьирования английского языка, взаимодействия её национальных вариантов, функционально-стилистических и социальных подсистем.

Необходимость обеспечения динамичного равновесия лексико-семантической системы обусловила определенное перераспределение ее материальных ресурсов, в частности, дальнейшее снижение удельного веса иноязычных заимствований и повышение роли внутриязыковых заимствований, активную роль в словообразовательных процессах новых деривационных элементов.

Развитие английского языка в последнее время осуществляется в условиях усиления тенденции к его демократизации, к сближению литературной речи с разговорной. Возрастают масштабы заимствований из разговорных подсистем, особенно из сленга и социолектов, всё более ощутимым становится влияние этих подсистем на семантические и словообразовательные процессы литературного английского языка.

Социофункциональный анализ неологизмов даёт возможность установить роль макросоциальных факторов в развитии словарного состава, раскрыть конкретную связь между определенными общественными и лингвистическими изменениями, процессами и явлениями. Именно в сферах социальной жизни, которые являются сферами радикальных трансформаций, наиболее активно происходят инновационные языковые процессы, зарождаются определенные тенденции словообразования, семантического развития лексики. Наибольшее влияние на процессы развития словарного состава оказывают такие социальные факторы, как экономическая база, этнос, пол, возраст, социальный статус, ценностные ориентации носителей английского языка.

Значительное влияние на словарный состав английского языка. на его лексико-семантическую систему оказала информационная революция. Взрыв компьютерных неологизмов обусловливает действие механизмов семантических изменений, необходимых для закрепления существующих единиц за новыми референтами; экспансия специальной лексики в общий язык также сопровождается сдвигами и модификациями содержания. Результаты семантических процессов находят своё воплощение в явлениях, которые пронизывают систему английского языка, влияют на существующие парадигмы и семантические группировки. Компьютеризация породила новые словообразовательные модели и элементы, обусловила перемещение целого ряда аффиксов (вместе с перемещением широких слоёв лексики) от языков для специальных целей к общенародному языку, стирая тем самым грань между ядром и периферией системы. Новая “инфолексика” пронизывает, фактически, все сферы социальной жизни, отражает как блага и выгоды, так и новые проблемы, негативные последствия современного этапа научно-технического прогресса.

Размещено на Allbest.ru