Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. Мечнікова

Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин-відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

БАРБА Людмила Валеріївна

Одеса-1999

АНОТАЦІЯ

Барба Л.В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації “злочин-відповідальність” у різних функціональних стилях сучасної англійської мови. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 -- германські мови. -- Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 1999.

Дисертацію присвячено встановленню та опису лінгвокогнітивних особливостей текстових ситуацій, поєднаних тематикою злочин-відповідальність, які вичленовуються у різних за стилем сучасних англомовних текстах -- юридичних, газетно-публіцистичних та художніх. Зазначена текстова ситуація є відбитком структурованого знання про соціально значущий фрагмент дійсності і може бути змодельована в термінах предметно-подійового фрейму, який містить чотири класи слотів -- актантно-подійовий, часо-просторовий, способово-інструментальний та мотиваційно-наслідковий. Повнота представленості того чи іншого вузла фрейму і характер взаємозв'язку між ними залежать від комунікативно-прагматичної настанови та канонів текстопобудови, характерних для конкретного функціонального стилю, а також від специфіки тематичного фокусу конкретної текстової ситуації. Основними напрямками варіювання аналізованої текстової ситуації є сценаризація фрейму та динаміка збалансованості/ розбалансованості його базових вузлів.

Ключові слова: текстова ситуація, лінгвокогнітивні особливості, предметно-подійовий фрейм, сценаризація, тематичний фокус, функціональний стиль, збалансованість/ розбалансованість.

АННОТАЦИЯ

Барба Л.В. Лингвокогнитивные особенности текстовой ситуации “преступление-ответственность” в разных функциональных стилях современного английского языка. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 -- германские языки. -- Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова.

Диссертация посвящена установлению и описанию лингвокогнитивных особенностей текстовых ситуаций, объединённых тематикой преступление-ответственность, вычленяемых в разных по стилю современных англоязычных текстах -- юридических, газетно-публицистических и художественных. Под текстовой ситуацией в работе понимается тематически объединённый содержательный компонент текста, репрезентирующий опеределённую концептуальную ситуацию, т.е. оттиск структурированного знания о соответствующем фрагменте действительности, посредством комплекса языковых средств, сосредоточенных в композиционно и структурно целостном фрагменте текста или рассредоточенных по текстовой ткани.

Текстовая ситуация преступление-ответственность, которая опосредованно (через соответствующую концептуальную ситуацию) отражает такое общественное явление, как организованная преступность (референтная ситуация), может быть смоделирована в виде предметно-событийного фрейма, способного подвергаться сценаризации. Данный фрейм включает четыре базовых класса узлов: актантно-событийный (преступник, характер преступления и жертва), пространственно-временной (время и место совершения преступления), способово-инструментальный (способ и средства соверешения преступления) и мотивационно-последственный (мотивация преступления и его последствия, включая наказание за совершённое деяние).

Полнота представленности того или иного узла фрейма и характер взаимосвязи между ними зависят от коммуникативно-прагматической установки и канонов текстопостроения, характерных для конкретного функционального стиля, а также от специфики тематического фокуса конкретной текстовой ситуации.

Расхождения в заполнении базовых узлов фрейма можно объяснить посредством прототипического анализа, который опирается на определение основных факторов ситуативного варьирования. Фактор функционального стиля определяет степень развернутости отдельных компонентов анализируемой текстовой ситуации и степень сосредоточенности или рассредоточенности текстовой ситуации как таковой. Специфика тематического фокуса текстовой ситуации влияет на выраженность или невыраженность в тексте тех или иных слотов соответствующей концептуальной ситуации.

Основными направлениями варьирования текстовой ситуации преступление-ответственность в анализируемом материале являются сценаризация фрейма, т.е. включение во фреймовую структуру, наряду со знанием декларативным (статическим), процессуального (процедурного) знания, и динамика сбалансированности/несбалансированности узлов фрейма. Движение сценаризации -- от полной статики (картинности) текстовых ситуаций в официально-юридических текстах до возможной динамизации всех узлов фрейма в текстах художественных.

Наполнение узлов фрейма, с помощью которого моделируется концептуальная ситуация совершение преступления и ожидание ответственности за него, находящая свою реализацию в современных англоязычных текстах разных функциональных стилей, и сбалансированность узлов в рамках указанного фрейма определяются действием когнитивного механизма высвечивания/ затемнения и варьируют в зависимости от тематического фокуса.

Для текстовых ситуаций преступление-ответственность в официально-юридических текстах характерным является сосредоточенность текстовой ситуации в целостном фрагменте текста, высвеченность и сбалансированность актантно-событийных узлов фрейма и слота последствия. Центральным для юридических текстов является описание характера преступления, специфика которого как тематического фокуса текстовой ситуации определяет степень абстрактности или конкретности, а также четкости или расплывчатости заполнения всех других узлов фрейма.

Для текстовых ситуаций, вычленяемых в информационно-аналитических юридических материалах, характерным является наличие лексики, указывающей на национально-специфический компонент слота преступник. Детализация отдельных компонентов текстовой ситуации в информационно-аналитических юридических материалах является результатом их прагматической направленности на развёрнутое фактуальное информирование.

Анализируемые текстовые ситуации в газетно-публицистических текстах характеризуются широким диапазоном варьирования. Характерной для них является преимущественная, но не обязательная сосредоточеность в четко очерченном фрагменте текста. При этом допускается прерывание вербальной репрезентации узлов фрейма, что придаёт текстовой ткани пунктирный характер.

Наиболее существенной характеристикой текстовой ситуации преступление-ответственность в анализируемой художественной прозе является преимущественная дистантная разведенность компонентов этой ситуации, т.е. рассредоточенность языковых средств актуализации фрейма по текстовой ткани. Специфическим для художественных текстов является тенденция к максимально полному развёртыванию отдельных узлов фрейма исследуемой текстовой ситуации и фрейма в целом. Отдельные компоненты текстовой ситуации (например, инструмент совершения преступления) могут приобретать статус художественной детали.

Ключевые слова: текстовая ситуация, лингвокогнитивные особенности, предметно-событийный фрейм, сценаризация, тематический фокус, функциональный стиль, сбалансированность/разбалансированность.

ANNOTATION

Barba L.V. Cognitive peculiarities of textual situation “crime-responsibility” in different functional styles of Modern English. -- Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 10.02.04 -- Germanic languages, the Mechnikov Odessa State University, Odessa, 1999.

The dissertation focuses on identifying and describing cognitive peculiarities of textual situations related to the topic crime-responsibility which are singled out from modern English judicial, publicistic and literary texts. The above textual situation can be viewed as an imprint of the structured knowledge about a socially relevant fragment of reality. This situation can be modeled as an OBJECT-EVENT frame which integrates four basic slots: ACTOR-EVENT, TIME-PLACE, MANNER-INSTRUMENT and MOTIVATION-CONSEQUENCE. The extent to which this or that slot is represented and the interrelations between the slots of the frame depend on a pragmatic aim and text-forming stereotypes typical of a concrete functional style as well as on the thematic focus of the textual situation in question. The main directions of variation of the textual situation under analysis are scenariozation of the frame and dynamics of balance and misbalance of its basic slots.

Key words: textual situation, cognitive peculiarities, OBJECT-EVENT frame, scenariozation, thematic focus, functional style, balance/misbalance.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Реферована дисертація присвячена дослідженню лінгвокогнітивних особливостей текстових ситуацій злочин-відповідальність, які вичленовуються у різних за стилем сучасних англомовних текстах -- юридичних, газетно-публіцистичних та художніх.

Під текстовою ситуацією у роботі розуміється тематично поєднаний змістовий компонент тексту, який репрезентує певну концептуальну ситуацію, тобто відбиток структурованого знання про відповідний фрагмент дійсності, через комплекс мовних засобів, зосереджених у композиційно та структурно цілісному фрагменті тексту або розсереджених по текстовій тканині (О.П. Воробйова).

Аналіз текстів, зокрема художніх, з погляду ситуаційного ракурсу їхнього членування вже був предметом лінгвістичного дослідження (С.Д. Чугу, В.Я. Шабес). Але до цього часу моделювання та опис тих чи інших текстових ситуацій не виходили на рівень текстової репрезентації знань і не враховували стильові розбіжності, що впливають на їхню реалізацію.

Актуальність проведеного дослідження визначається тим, що воно виконано на теренах новітньої лінгвокогнітивної парадигми, яка дозволяє поглибити семантичний опис різних типів тексту як вербального об'єкту за рахунок використання більш глибинного, концептуального аналізу його складових і, у такий спосіб, розкрити нові, додаткові аспекти формування тексту та уточнити специфіку побудови його різних типів. Актуальним видається і самий об'єкт дослідження -- текстова ситуація злочин-відповідальність, яка опосередковано віддзеркалює таке суспільне явище, як злочинність, зокрема в одному з її сучасних проявів -- організована злочинність.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах колективної наукової теми “Стилістика та лінгвістика тексту у синхронії та діахронії” та держбюджетної теми “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної системи сучасних германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (затверджена радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року), що розробляються кафедрою лексикології та стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету.

Предметом вивчення в дисертації є ті концептуальні, семантичні та структурні особливості текстової ситуації злочин-відповідальність, які пов'язані з варіюванням мовних способів та засобів втілення знання про відповідний фрагмент дійсності -- варіюванням, що визначається насамперед фукціонально-стильовими характеристиками порівнюваних текстів.

Гіпотеза, яку було покладено в основу дослідження, зводиться до того, що будь-яка текстова ситуація є відбитком структурованого знання про певний фрагмент дійсності і з боку семантики може бути змодельована в термінах предметно-подійового фрейму (сценарію) як одного з форматів репрезентації знань. Повнота представленості того чи іншого вузла фрейму і характер взаємозв'язку між ними у значній мірі залежать від композиційно-стилістичних особливостей та канонів текстопобудови, специфічних для конкретного функціонального стилю.

Необхідність перевірки гіпотези, що була сформульована, визначила мету дослідження, якою є встановлення характерних особливостей мовної реалізації текстової ситуації злочин-відповідальність та визначення напрямків її варіювання в сучасних англомовних текстах різних функціональних стилів.

Конкретними завданнями, які випливають із зазначеної мети, були:

?перегляд можливих способів та напрямків ситуаційного членування тексту з огляду на когнітивний ракурс опису його семантики;

?визначення основних вузлів фреймової структури текстової ситуації злочин-відповідальність та опис їхнього типового семантичного наповнення;

?встановлення основних чинників варіювання текстових ситуацій з більш детальним розглядом фактору функціонального стилю;

?зіставний аналіз семантичних особливостей та мовних засобів реалізації текстової ситуації злочин-відповідальність у сучасних англомовних юридичних, газетно-публіцистичних та художніх текстах.

Матеріалом дослідження послугували 398 текстових ситуацій, поєднаних тематикою опису проявів організованої злочинності, переважно у Сполучених Штатах Америки, які було вилучено з англомовних текстів зазначених вище стилів (відповідно, 183 текстових ситуацій з Федерального кодексу США, юридичних статей та посібників, 124 текстових ситуацій з газети “Moscow News” за 1995-1996 рік та 91 текстову ситуацію з чотирьох детективних романів сучасних американських письменників).

Під час проведення дослідження використовувались методи концептуального моделювання (зокрема методики фреймового і прототипового аналізу) та зіставного контекстуально-інтерпретаційного аналізу, які підкріплювались кількісними підрахунками мовних даних.

Новизна проведеного дослідження полягає в тому, що у дисертації вперше було поставлено питання про взаємозв'язок між характером репрезентації знань у тексті та функціонально-стильовими параметрами останнього. Новим є також і застосування комплексного фреймового аналізу для моделювання тих ділянок текстової семантики, які мають ключове значення для текстів з певної тематики. Це дозволило дійти нових висновків щодо особливостей семантичної побудови різних типів тексту, а також відносно мовних засобів, які відбивають специфіку цієї побудови. Елемент новизни притаманний також і самому трактуванню поняття “текстова ситуація”, виведенню базових параметрів текстової ситуації злочин-відповідальність та встановленню напрямків її кореляції з відповідною концептуальною ситуацією.

Теоретична значущість проведеного дослідження обумовлена тим внеском, який роблять положення та висновки, що містяться у дисертації, у подальше вивчення семантики тексту як лінгвокогнітивного об'єкту, сприяючи також розширенню та поглибленню наших уявлень про структурно-семантичні характеристики текстів, близьких за тематикою, але різних за стилем та канонами текстобудування. Проведений аналіз є теоретично значущим як ще один доказ конструктивності методики фреймового аналізу, що застосовується як засіб моделювання семантики різних типів тексту.

Практичне значення проведеного дослідження диктується можливістю використання його результатів та висновків у навчанні англійської мови як студентів-філологів (на заняттях з аналітичного читання та інтерпретації тексту, а також у курсі стилістики, зокрема у розділах “Функціональні стилі” та “Стилістика тексту”), так і студентів юридичних вузів під час опанування ними на заняттях з англійської мови тематики “Організована злочинність у США”.

Отримані результати та основні положення дослідження знайшли свою апробацію у чотирьох статтях, чотирьох тезах і виступах на засіданнях кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету і кафедри мовної підготовки Львівського державного інституту внутрішніх справ (1996-1999 роки), а також на наукових та науково-методичних конференціях за наступною тематикою: “Культурологічний аспект функціонування мови” (Київ, КДЛУ, 1995), “Язык. Культура. Взаимопонимание” (Львів, МАПРЯЛ/ Львівський державний університет ім. Івана Франка, 1997), “Парадигмы антропоцентризма”: 2-ий Міжнародний симпозіум “Человек: язык, культура, познание” (Кривий Ріг, Криворізький державний педінститут/ Міжнародний дослідний центр “Человек: язык, культура, познание”, 1997), “Лінгвістичні та методичні аспекти викладання іноземних мов у вищих юридичних закладах освіти” (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 1997).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаної літератури та джерел ілюстративного матеріалу

У вступі подається короткий огляд теоретичних передумов дослідження, обгрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються мета та конкретні завдання дослідження, характеризуються теоретична значущість та практична цінність роботи, формулюються положення, що виносяться на захист, описується структура дисертації.

Перший розділ роботи “Лінгвокогнітивна парадигма у вивченні тексту” присвячений розгляду проблем текстової референції, зокрема у ракурсі ситуативного членування тексту, під кутом зору основних положень когнітивної лінгвістики, а саме тих, що пов'язані з форматами репрезентації знань та принципами прототипового моделювання.

Другий розділ дисертації “Фреймовий та прототиповий аналіз текстової ситуації злочин-відповідальність” містить опис структури фрейму зазначеної ситуації та визначення основних чинників і напрямків її прототипового варіювання.

У третьому розділі роботи “Варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність у різних функціональних стилях сучасної англійської мови” проводиться послідовний опис специфіки мовної реалізації ситуації, що аналізується, в англомовних юридичних, газетно-публіцистичних та художніх текстах.

Загальні висновки зорієнтовані на узагальнення отриманих результатів, формулювання основних висновків роботи та окреслення можливих напрямків подальшого дослідження проблематики, що вивчається.

Основний зміст роботи. Сучасний стан теоретичної лінгвістики, який характеризується синтезом когнітивної та комунікативної дослідницьких парадигм, відзначається підвищеним інтересом до вивчення та опису засобів і способів структурації знання у різних типах текстів як комунікативно-когнітивних утворень. Усвідомлення того факту, що саме через тексти, де фіксується опосередкована мовою інформація про світ, ми здебільшого отримуємо як загальні, так і спеціальні знання), спричинило появу дискурсивного (текстового) напрямку когнітивних досліджень, який “пов'язаний з розробкою ідей відносно когнітивних механізмів розуміння дискурсу” (О.С.Кубрякова) та способів його концептуальної організації.

Текст, вірніше його семантика, виступає, таким чином, як опредметнене, особливим лінгвістичним чином представлене знання, “як вербально кодований фрагмент знань, який є органічною частиною цілісної системи знань про світ” (В.Я.Шабес). Саме питання репрезентації дійсності, тобто проблема референції, завжди було одним з центральних завдань лінгвістики тексту. Для дослідників тексту важливою виступала і виступає “експліцитна і за можливістю чітка реконструкція того, як інтерпретатор змушує текст співвідноситись зі світом, тобто того, як відбувається розуміння одного з об'єктів світу як знаку” (В.З. Дем'янков).

Останнім часом вважається, що базовою структурою, або форматом репрезентації опредметнених у тексті (дискурсі) знань є “модель ситуації” (О.С. Кубрякова, Т.А. ван Дейк), або так звані ідеалізовані когнітивні моделі, які забезпечують конвенціалізований спосіб розуміння світу та нашого досвіду у ньому (див. G. Lakoff). При цьому, висловлювання та цілі тексти по-різному “малюють картини” світу, тобто сповіщають про речі, людей, їхні ознаки, дії, про їхні зв'язки та відносини (М. В.Нікітін). Дійсність проектується у семантику мови та тексту, і в результаті, породжується те, щo Р. Джакендофф (див. R. Jackendoff) називає спроектованим світом (projected world), а інші дослідники -- упорядкованим семантичним простором (Т.М. Ніколаева), який варіює, зокрема, і залежно від характеру членування цього простору. Як зауважує Ю.С. Степанов, “слідуючи різним членуванням, ми створюємо досить суттєво різні картини одного й того ж самого об'єкта”. Це підводить до необхідності ще раз звернутися до проблеми членування тексту, зокрема у його ситуативному ракурсі.

Членування тексту як процес чи результат, який відбиває членування об'єктивної або вигаданої дійсності, представленої у ньому, може відбуватися за різними принципами (З.Я. Тураева). Змінність та варіювання ракурсу членування дійсності залежить і від того, в яких мовленнєвих (зокрема і текстових) формах це членування закріплюється.

Саме поняття ситуаційного членування тексту традиційно передбачає “виокремлення в змістовому та структурно-композиційному просторі тексту певних фрагментів, які ідентифікуються як дискретні ситуації, що віддзеркалюють у загальних рисах структуру та багатоаспектність ситуацій об'єктивної дійсності” (С.Д. Чугу). При цьому розрізнюють реальну (об'єктивну, або референтну ситуацію), ситуацію-концепт (концептуальну ситуацію) та текстову ситуацію.

Референтна ситуація, або певна ситуація (складний динамічний денотат), що є референтом тексту, -- це відрізок, частина дійсності, просторово-часове співположення об'єктів, які симультанно сприймаються індивідом (А.Г. Баранов) та відбиваються у мові чи тексті як позначення цілісних подій або певного комплексного явища дійсності (З.Я. Тураева). Концептуальна (понятійна, ментальна) ситуація, ситуаційна модель за Т.А. ван Дейком, або динамічна модель ситуації як певна сукупність денотатів за Л.І. Новіковим, представляє собою узагальнений образ об'єктивної ситуації, тобто не ситуацію як фрагмент реального світу, а загальне уявлення про ситуацію.

Оскільки текст типізує явища об'єктивної дійсності, основні характеристики референтної ситуації опосередковано, через концептуальну ситуацію чи ситуації, відбиваються у текстовій ситуації. Саме тому “звернення до концептуальної ситуації дозволяє виявити “внутрішню” структуру текстової ситуації, тобто представити її як реляційну структуровану модель, беручи до уваги той факт, що конкретна об'єктивна ситуація також має певну структуру” (С.Д. Чугу).

Ситуативне членування тексту у змістовому і структурному аспектах дозволяє виділити певні різновиди текстових ситуацій, які співвідносяться з різними референтними ситуаціями та представляють собою: а) закінчені композиційно і структурно фрагменти тексту, які характеризуються функціональною та конституюючою автосемантією при текстовій репрезентації відповідної понятійної ситуації, або б) розсереджені по текстовій тканині різні за обсягом позначення елементів референтної ситуації, на базі яких відповідна текстова ситуація може бути реконструйована.

У світлі сучасних даних когнітивістики вважається, що при сприйнятті тексту і вичленовуванні у його змісті та структурі певної текстової ситуації відбувається акт мислення, який полягає у співвіднесенні концептуальної моделі цієї ситуації з фреймом-картиною даного класу ситуацій у свідомості соціалізованого індивіда та виявленні збігу сприйнятої ситуації з активованим фреймом-картиною або їхнього певного розходження (А.Г. Баранов). Таким чином, поняття текстової ситуації розглядається як співвідносне з поняттям фрейму як одного з форматів репрезентації знань.

Поняття фрейму стало вже досить звичним для сучасних лінгвістичних студій. Спираючись на класичне визначення М. Мінського, під фреймом розуміємо “структуру даних, у якій віддзеркалено набуті в результаті попереднього досвіду знання про певну стереотипну ситуацію та про текст, який описує цю ситуацію” (М. Мінський). Незважаючи на свою видиму звичність, фрейм як зручний інструмент концептуального аналізу мовних та мовленнєвих явищ різного рангу включає цілу низку характеристик, які потребують з боку дослідників подальшого усвідомлення та упорядкування. Крім того, видається необхідним, в межах нашого дослідження, проаналізувати основні параметри фрейму як когнітивної структури через зіставлення цієї структури зі структурою текстової ситуації у її різних вимірах, як тих волокон, з яких сплетено текстову тканину, або блоків, за допомогою яких текст побудовано (A. Neubert, G.M. Shreve).

Концептуальна ситуація скоєння злочину та очікування відповідальності за нього може бути представлена як відповідна текстова ситуація злочин-відповідальність та моделюється як предметно-подійовий фрейм, які містить комплекс вузлів, які групуються у чотири основних класи: актантно-подійові вузли фрейму (злочинець, жертва злочину та характер самого злочину), часо-просторові вузли фрейму (час та місце скоєння злочину), способово-інструментальні вузли фрейму (спосіб та засоби скоєння злочину) і мотиваційно-наслідкові вузли фрейму (мотивація злочину та наслідки злочинної дії, включаючи очікування відповідальності за скоєне).

Вказані вузли з різним ступенем повноти актуалізуються у відповідних компонентах конкретної текстової ситуації. Структура та заповнення кожного вузла фрейму можуть бути визначені через ідентифікацію, аналіз та співвіднесення ключових (асоційованих) слів або виразів, тематично пов'язаних із тим чи іншим компонентом текстової ситуації. Наведемо як приклад текстову ситуацію, вилучену з Федерального Кодексу США (1993):

Arson within special maritime and territorial jurisdiction

Whoever [злочинець], within the special maritime and territorial jurisdiction of the United States [місце злочину], willfully and maliciously [мотивація] sets fire to or burns, or attempts to set fire or burn any building, structure or vessel, any machinery or building materials or supplies, military or naval stores, munitions of war, or any structural aids or appliances for navigation or shipping [характер злочину], shall be fined not more than $1,000 or imprisoned not more than five years, or both [наслідки].

If the building be a dwelling or if the life of any person be placed in jeopardy [характер злочину], he [злочинець] shall be fined not more than $5,000 or imprisoned not more than twenty years, or both [наслідки] (FCCR, 391).

У заповненні базових слотів фрейму спостерігаються певні тенденції, найважливішими серед яких є такі:

при позначенні злочинця спостерігається тенденція від вживання переважно узагальнених номінацій у офіційно-юридичних текстах до вживання переважно конкретизованих та індивідуалізованих номінацій у текстах художніх;

при позначенні слоту жертва вказані розбіжності між стилями нівелюються у напрямку переважного вживання узагальнених номінацій в інформаційно-аналітичних матеріалах, газетних статтях та художніх текстах на тлі розширення діапазону відповідних номінацій в офіційно-юридичних текстах;

набір мовних засобів на позначення слоту характер злочину у різних функціональних стилях є фактично стандартним з певними відхиленнями від цього стандарту там, де йдеться про частотність позначення тих чи інших категорій злочину та вживання узагальнених, ідентифікуючих або деталізованих дескрипцій;

часо-просторовий вузол фрейму представлений в аналізованих текстових ситуаціях переважно нерозгорнутими, стандартизованими для всіх функціональних стилів, що розглядалися, позначеннями, а конкретизація останніх (якщо це має місце) не становить для аналізованих текстових ситуацій вирішального чинника. Саме тому цей вузол фрейму можна вважати загалом другорядним для текстової ситуації злочин-відповідальність. В той же час, слот місце скоєння злочину може набувати у художніх текстах певної акцентуації та конкретизації, пов”язаних з переважно індивідуалізованим характером злочинів, що описуються;

способово-інструментальний вузол фрейму варіюється у різних функціональних стилях згідно з такою тенденцією: від нейтралізації слоту інструмент у офіційно-юридичних текстах до розгорнутого представлення цього слоту у художніх текстах, де його позначення можуть набувати статусу художньої деталі;

мотиваційно-наслідковий вузол фрейму варіює таким чином: якщо у юридичних текстах заповнення слоту наслідки завжди набуває характеру передбаченого покарання злочинця, яке здійснюється правосуддям, то у художніх текстах покарання здійснюється самими злочинцями, без участі правосуддя. Слот мотивація набуває у художніх текстах особливої значущості з акцентом на домінування не матеріальної вигоди, як у інших функціональних стилях, а позначень на помсту чи покарання через нелояльність чи зраду.

Розбіжності у заповненні базових вузлів фрейму текстових ситуацій злочин-відповідальність у різних функціональних стилях та напрямки варіювання цих ситуацій можуть бути пояснені за умови застосування, у додаток до фреймового аналізу, прототипового аналізу текстового матеріалу, що спирається на визначення основних чинників такого варіювання. Ці останні пов'язані: а) з фактором функціонального стилю та/або жанру тексту, зокрема їхньої комунікативно-прагматичної настанови та характерних канонів текстопобудови, що визначають ступінь розгорнутості окремих компонентів текстової ситуації та ступінь зосередженості чи розсередженості текстової ситуації в цілому, та б) зі специфікою тематичного фокусу текстової ситуації, що впливає на вираженість або невираженість у тексті тих чи інших слотів відповідної концептуальної ситуації.

Основними напрямками варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність в аналізованому матеріалі виявились сценаризація фрейму, тобто включення у фреймову структуру процесуального (процедурного) знання, та динаміка збалансованості/ розбалансованості вузлів фрейму. Збалансованими вважаються ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі можна визначити певну домінуючу вісь, за якою балансують близькі за частотністю заповнення вузли фрейму. Розбалансованими є ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі така домінуюча вісь не вимальовується і де слоти фрейму значно розрізнюються одне від одного за частотністю заповнення.

Наповнення вузлів фрейму, з урахуванням якого моделюється концептуальна ситуація скоєння злочину та очікування відповідальності за нього, що знаходить свою реалізацію у сучасних англомовних текстах різних функціональних стилів, та збалансованість вузлів у межах зазначеного фрейму визначаються дією когнітивного механізму висвітлення/ затемнення і варіюють залежно від тематичного фокусу текстової ситуації злочин-відповідальність та зосередженості або розсередженості базових компонентів останньої, що у значній мірі зумовлено функціонально-стильовою належністю конкретного тексту. Рух сценаризації -- від повної статики (картинності) текстових ситуацій в офіційно-юридичних текстах до можливої динамізації всіх вузлів фрейму у текстах художніх.

Для текстових ситуацій злочин-відповідальність, які вичленовуються в англомовних офіційно-юридичних текстах, спрямованих у прагматичному плані на регуляцію соціальних відносин у суспільстві, характерними є зосередженість текстової ситуації у цілісному фрагменті тексту, висвітленість та збалансованість актантно-подійових і наслідкових вузлів фрейму на тлі затемнення мотивації, часу та засобів (інструменту) скоєння злочину. Найбільш частотною у зазначених текстах є заповненість фрейму, яка моделюється за схемою злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину-покарання. Центральним для офіційно-юридичних текстів є опис характеру злочину, специфіка якого як тематичного фокусу текстової ситуації визначає ступінь абстрактності або конкретності, а також чіткості або розпливчастості заповнення всіх інших вузлів фрейму.

Для текстових ситуацій, які вичленовуються в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах, характерною є збалансованість актантно-подійових та часо-просторових вузлів фрейму. Особливої емфази у зазначених текстах набувають мотив та спосіб (подекуди інструмент) скоєння злочину на тлі затемнення слоту покарання. Специфічною є наявність лексики (номенклатурних слів, жаргонізмів, запозичень, іншомовних слів, кальок), що позначає національно-специфічний компонент слоту злочинець. Найчастотнішими виявились моделі, які включають слоти злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину, злочин-характер злочину-місце скоєння злочину-спосіб скоєння злочину та злочинець-характер злочину-місце злочину-спосіб скоєння злочину-мотив злочину. Деталізація окремих компонентів текстової ситуації в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах є результатом їхньої прагматичної спрямованості до розгорнутого фактуального інформування.

Текстові ситуації злочин-відповідальність, які вичленовуються у англомовних газетно-публіцистичних статтях, характеризуються значно ширшим діапазоном варіювання, ніж в офіційно-юридичних документах, та дещо більшою варіативністю, ніж в інформаційно-юридичних матеріалах, що призводить до наявності значної кількості різних фреймових моделей, кожна з яких представлена однією-двома ситуаціями. Обов'язковим для аналізованих газетних матеріалів є тільки один слот -- характер злочину, опис якого має у значній мірі узагальнений характер. Суттєву роль у цих текстах, на відміну від офіційно-юридичних, відіграє мотивація. Загалом для текстової ситуації злочин-відповідальність у газетних матеріалах характерною є переважна, але не обов'язкова зосередженість у чітко окресленому фрагменті тексту. Допускається переривання вербальної репрезентації вузлів фрейму, що надає текстовій тканині пунктирного характеру. Типовою для цього функціонального стилю, який передбачає раціонально-емоційний вплив на адресата, є висвітленість та розбалансованість актантних, часо-просторових та способово-інструментальних вузлів фрейму на тлі підкресленої акцентуації можливих мотивів злочину та факультативності висвітлення чи затемнення його можливих наслідків.

Порівняймо два фрагменти тексту. В першому, інформаційно-аналітичному юридичному матеріалі, дається аналіз діяльності японського за походженням злочинного угруповання Боріокудан (Якудза), який містить детальний опис складу, походження та історії Боріокудану, характеру його злочинної діяльності, але де лише називаються місце та час її здійснення і потенційні жертви. Компоненти текстової ситуації, яка охоплює весь фрагмент тексту і характеризується середнім ступенем розсередженості, складають, за рахунок повторів, пунктирний малюнок розгортання фрейму:

(а) The Boryokudan, with more than 2500 groups comprised of over 85, 000 members, is perhaps the largest criminal organization in the world [злочинець].

The roots of the Boryokudan revert back more than 300 years during which time many of them were committed to the old customs and traditions of Japan and the Samurai, ancient Japanese warriors.

During the Edo period, a consideration of powers ended a civil war in Japan and many, finding themselves unable to cope during relatively peaceful times, became violent predators.

The outlaws then organized themselves into Bakuto (illegal gamblers) and Tekiya (street stall keepers) and recruited the majority of their members from “Buraku” or ghetto people [розгортання слоту “злочинець”].

The most significant change in the operation of the Boryokudan [злочинець] was a result of the social and economic changes after the World War II [час злочину] which allowed them to control the black markets and further increase and expand their illegal activities [характер злочину].

The estimated income of the Boryokudan [злочинець] in 1988 [час злочину] was $9.8 billion, the majority of which was realized from gambling enterprises and drug trafficking [спосіб скоєння злочину] in Japan [місце скоєння злочину].

<…>

The primary criminal activities [характер злочину] in which the Boryokudan [злочинець] are involved in the United States [місце скоєння злочину] are money laundering, the infiltration of legitimate business [жертва злочину], and gun smuggling [характер злочину].

<…>

The threat posed by the Boryokudan [злочинець] does not depend upon their actual physical presence. The Boryokudan [злочинець] perhaps more than any other OO group, rely on the development of associates in the United States to facilitate their criminal enterprises [спосіб скоєння злочину].

<…>

Boryokudan [злочинець] are co-mingling their ill-gotten gains with legitimate Japanese investment in the United States, especially in real estate purchases and the development of golf courses [спосіб скоєння злочину]. <…>

The Boryokudan [злочинець] are increasing their insulation by utilizing apparently legitimate “front men” in Japan to develop influential associates in the U.S. [спосіб злочину] who often may be totally unaware of the criminal affiliation [жертва злочину] (AOC, 7-8).

Другий фрагмент, вилучений з газетно-публіцистичного тексту “The Businesses of Bandits and the Bandits of Business” (MN No. 30, August 1-7, 1996, 12), де йдеться про російську мафію у Санкт-Петербурзі, включає п'ять текстових ситуацій, що відповідно корелюють із фреймами злочинець-характер злочину-час злочину, злочинець-характер злочину-місце злочину-спосіб скоєння злочину-мотивація, злочинець-характер злочину-місце злочину-час злочину-мотивація, характер злочину-місце злочину-час злочину-спосіб злочину та злочинець-місце злочину-мотивація і об'єднуються міжфреймовими зв'язками. Ступінь зосередженості/ розсередженості, послідовності появи у текстовій тканині прояву того чи іншого вузла фрейму, ступінь деталізації конкретного компоненту ситуації є для кожної з цих текстових ситуацій різними. Так, наприклад, третя з позначених ситуацій тексту зосереджена в одному абзаці, де компоненти ситуації представлені недеталізовано, а сама ситуація актуалізує базові слоти фрейму -- актантно-подійовий, часо-просторовий та мотиваційно-наслідковий:

In Petersburg [місце злочину] last summer [час злочину] an illegal narcotics operation [характер злочину] was uncovered [наслідки злочину -- покарання]. It was run by the people from Petersburg, Moscow, and Nizhni Novgorod [злочинець]. This interregional corporation [злочинець] was selling methadone and phenamine [спосіб скоєння злочину]. During the arrest [наслідки злочину-покарання] a kilogram of methadone was seized, with a street value of approximately $100,000 [мотивація]. <…> Today [час скоєння злочину], St. Petersburg [місце злочину] is literally flooded with narcotics, mainly synthetic drugs [наслідки злочину]. In rave nightclubs and ACID discos [місце скоєння злочину] Russian-made phenamine and phencyclidine enjoy great popularity [наслідки злочину] <…> [MN 1996, 12].

В той же час у заключній текстовій ситуації має місце переакцентуація структури фрейму за рахунок дуже детального опису мотивації (причини) злочинної діяльності тих, хто стає російськими мафіозі. Наведемо цей компонент ситуації:

And more often than not, the Russian mafiosi [злочинець] themselves are pulled into illegal business unwittingly. A lot of people get into it with the firm intention of working honestly, and only after some time do they grasp the fact that this is practically impossible. Either the government ruins you with taxes, or you cheat the government. In principle, all our “tough guys” are peaceable folks; they would enjoy investing their profits in the giant Uralmash plant say, or the Kirov factory, if they didn't already know that it's the same thing as giving money away to the poor. Better to open a little cafй and launder money through it. But here too, exorbitant taxes are a bother; almost 80 percent of the laundered money gets handed over to the state, meaning that new jobs are not created and more and more enter into crime [мотивація злочину] [MN 1996, 12].

Найбільш суттєвою характеристикою аналізованої текстової ситуації у художній прозі, що спрямована перед усім на естетико-емоційний вплив на читача, є переважна дистанційна розведеність компонентів цієї ситуації, тобто розсередженість мовних засобів актуалізації фрейму у текстовій тканині. Крім того, специфічним для текстової ситуації злочин-відповідальність у художньому тексті, порівняно з текстами інших функціональних стилів, є тенденція до максимально повного розгортання вузлів фрейму та фрейму в цілому. На відміну від текстів інших функціональних стилів у художніх текстах одним з найчастотніших є слот мотив злочину, а слот спосіб скоєння злочину -- нерідко підлягає деталізації.

Так, текстова ситуація із роману Г. Робінза “Stiletto”, що наводиться нижче і описує вбивство свідка, розсереджена на семи сторінках (якщо не брати до уваги, що опис злочинців давався і раніше, щонайменш на п'яти різних сторінках -- див. стор. 6, 7, 12, 23, 48) з позначенням місця, часу та інструменту скоєння злочину, його жертви та дуже детальним описом способу скоєння злочину. Наведемо цей фрагмент тексту з певними скороченнями:

Las Vegas [місце скоєння злочину] is a night town.

They [злочинці] paused, looking down into the lobby of the gambling casino [місце скоєння злочину].

It was ten o'clock [час злочину] and the tables at the Maharajah [місце злочину] were crowded with the people who had come from the dinner show. Cesare's [злочинець] eyes searched the room [місце злочину]. <…>

He [злочинець] could see the Twister's [жертва злочину] face now, a look of concentration on it. <…>

Opposite the Twister [жертва злочину] sat a big blond girl. Cesare [злочинець] stared for moment. The girl leaned forward and he [злочинець] could see her full breasts pull against the two thin straps that held up her dress. Suddenly he [злочинець] began to smile. He [злочинець] knew how he would do it now.

Cesare [злочинець] waited till the blonde sat up straight on her stool. He walked down the aisle behind the blond and hesitated for a moment. The croupier turned the wheel and dropped the ball. Cesare's [злочинець] hand moved quickly behind the blonde's back and he [злочинець] started to walk around the table to his own <…>.

The bodyguard was just starting to turn toward the Twister [жертва злочину] when the scream came. The bodyguard whirled <…>. Cesare [злочинець] moved quickly. Across the table the blond fought to hold her dress over her bosom. It was a losing battle. There was too much of her.

Cesare [злочинець] let go of the stiletto [інструмент] and felt the knife spring back into his sleeve. The Twister [жертва] still sat quietly on his stool, not moving. The bodyguard turned back [спосіб скоєння злочину].

The blonde was passing their [злочинці] table now. Her high-pitched voice floated to them [злочинці]: “They didn't break, <…> they were cut!” [Robins, 57, 58, 59, 61, 63].

У наведеному вище прикладі детальний, гумористично викладений опис способу скоєння злочину визначається двома параметрами, які можна вважати тематичним фокусом цієї текстової ситуації, а саме, характером злочинця, винахідливого та кмітливого щодо свого “фаху”, та особливостями інструменту скоєння злочину, за допомогою якого було не тільки ліквідовано небажаного свідка, але й розрізано бретельки на сукні легковажної блондинки, боротьба якої за залишки цнотливості відволікла увагу тих, хто був поруч із злочинцем та його жертвою.

Висновки. Проведений в дисертації аналіз текстової ситуації злочин-відповідальність виявив ті тенденції у семантичній організації тематично пов'язаних текстів різних функціональних стилів, які дають певні орієнтири щодо характеру інтерпретації соціально значущих фрагментів світу. Згідно з цими орієнтирами зазначена текстова ситуація, яка опосередковано (через відповідну концептуальну ситуацію) втілює спеціальні юридичні чи загальні знання, що пов'язані чи асоціюються в суспільстві з проявами організованої злочинності, злочину як такого та відповідальністю за його скоєння, моделюється як чотирикомпонентний предметно-подійовий фрейм, який залежно від стильових характеристик тексту може набувати ознак сценарності.

Напрямки варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність у сучасних англомовних текстах, поєднаних тематикою організованої злочинності у США, та конкретне мовне наповнення вузлів фрейму визначаються стильовою та/або жанровою належністю цих текстів, характером тематичного фокусу текстової ситуації, представленістю у її семантиці національно-етнічного компоненту і регулюються дією когнітивного механізму висвітлення/затемнення, тобто винесенням на перший план та/або акцентуацією певних компонентів текстової ситуації -- її учасників (злочинця або жертви), самого злочину, часу чи місця його скоєння, способу чи інструменту вчинення злочину, мотивації чи наслідків злочинної дії.

Результати дослідження дають ще одне підтвердження того, що “всюди, де світ випробовується нами, де відбувається переборення чужинності, де здійснюється засвоєння, вбачання, осягнення, де знімається незнання і незнайомство, всюди здійснюється герменевтичний процес збирання світу у слово і загальну свідомість” (Г.-Г. Гадамер). Відпрацьована у дисертації методика аналізу може бути у перспективі екстрапольована на інші текстові ситуації у межах одного чи різних функціональних стилів.

лінгвокогнітивний злочин відповідальність текст

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Національно-специфічні компоненти текстової ситуації “злочин-відповідальність” (на матеріалі RICO) // Studia Methodologica. Вісник Тернопільского державного педагогічного університету. Серія: Філологія. Вип. 4. - Тернопіль: ТДПУ, 1998. - С. 106-111.

2. Мовні засоби втілення концептуальної ситуації “злочин-відповідальність” у художній прозі // Проблеми лексичної семантики та семантики тексту. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія: Філологія. Вип. 6. - К.: КДЛУ, 1998. - С. 106-114. 3. Professionally Relevant Textual Situations in Teaching ESP // IATEFL-Ukraine Newsletter. -- Issue No. 13. -- 1998. -- P. 23-25. 4. Текстова ситуація та формати репрезентації знань // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. Вип. 4. - Одеса: ОІВС, 1998. - С. 158-163

5. Лінгво-когнітивні особливості текстової ситуації “злочин-відповідальність” в різних функціональних стилях // Тексты пленарных заседаний ІІ-го Междунар. симпоз. “Человек: язык, культура, познание”. - Кривой Рог: МЦ ЧЯКП. - 1997. - С. 215-216.

6. Лінгвістичний аспект перекладу спеціальних текстів // Материалы Междунар. научн. конф. “Язык. Культура. Взаимопонимание”. - Львов: ЛГУ. - 1997. - С. 306-308.

7. Використання професійно-орієнтованих текстових ситуацій у викладанні іноземної мови в юридичному ВУЗі // Матеріали науково-практичн. конф. “Лінгвістичні та методичні аспекти викладання іноземних мов у вищих юридичних закладах освіти”. - К.: НАВСУ. - 1997. - С. 4-5.

8. Typology of Textual Situations in Different Functional Styles // IATEFL-Ukraine Newsletter. - Iss. No. 4. - 1996. - P. 23.

Размещено на Allbest.ru