Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХIХ-ХХ ст.

4. До СГ із базовими дієсловами мовлення для утворення афіксальних похідних залучена численна група словотворчих формантів: у СГ говорити - 64, казати - 48, мовити - 65 та у СГ говорить - 67, сказать - 36, молвить - 33.

5. Протягом ХІХ-ХХ ст. частина словотворчих засобів (префіксів та суфіксів) зазнала змін, які в основному полягають у трансформації продуктивності групи формантів, у поширенні чи звуженні їх функцій, у фонетичному та морфологічному переоформленні.

6. У ХХ столітті активізувався процес творення складних слів, свідченням чого є похідні СГ з вершиною мовити. У сучасній українській мові набула поширення абревіація.

7. СГ дієслів мовлення (говорити, казати, мовити - в українській та говорить, сказать, молвить - у російській мовах) - це гнізда-дерева, результат ланцюжкових, паралельних та послідовно-паралельних конструкцій, потенціал яких залежить від частиномовної належності, полісемантичності, стилістичної забарвленості твірних слів.

8. Загальне спільнослов'янське походження дієслів мовлення, спорідненість української та російської мов виявляється й у спільних тенденціях, що функціонують у СГ з вершинами говорити - говорить та казати - сказать. Про це свідчать кількісні характеристики гнізд, які є максимально наближеними: говорити - 210-5-26-130-83 і говорить - 295-5-36-189-107, казати - 161-5-17-102-57 і сказать - 139-4-21-89-49.

9. Найбільш ефективним способом творення похідних є афіксація, у СГ з вершинами говорити та говорить кількість таких утворень складає відповідно 92, 3% та 89, 4%, а у СГ з вершинами казати та сказать - 94, 3% та 84, 7%. Похідні цих СГ широко вживаються у розмовному мовленні, у творах художньої літератури, публіцистичному, офіційно-діловому стилях, насамперед для передачі мовлення іншої особи.

10. Щодо СГ дієслів мовити та молвить, то тут маємо приклад своєрідного розвитку та функціонування похідних від спільного кореня мов-, словотворчий потенціал якого максимально реалізувався в українській мові. Кількісні характеристики яскраво засвідчують особливості розвитку цих гнізд: мовити - 426-6-21-288-133 та молвить - 53-3-15-32-19. СГ з вершиною мовити у 8 разів перевищує обсяг СГ дієслова молвить у сучасній російській мові. Найбільш продуктивним способом творення похідних у СГ мовити є афіксація та складання, кількість таких дериватів становить відповідно: 76, 9% та 19, 5%, тоді як у СГ молвить - 91, 6%, складні слова у цьому гнізді відсутні.

11. Більшість російських похідних - це деривати, які функціонують протягом століть, і незважаючи на те, що дієслово молвить належить до продуктивного класу слів, а отже словотворча структура гнізда є відкритою, новотворів із коренем мов- у сучасній російській мові мінімальна кількість. Похідні з вершиною молвить є мовновартісними й не потребують ні розширення своєї семантики, ні більшого простору для вживання; вони - своєрідний приклад “самодостатності”, притаманний літературній лексиці, яка відзначається особливою стійкістю, тенденцією до однорідності як у мові в цілому, так і в межах аналізованих СГ, тоді як в українській мові СГ з вершиною мовити беззупинно продовжує поповнюватися все новими й новими словами - частіше складними дериватами та їх суфіксальними похідними.

12. У СГ дієслова мовити, у зв'язку зі статусом мови як особливого соціального утворення, похідний іменник мова став мотивуючою базою значної кількості дериватів (понад 100), а це дає підстави прогнозувати вихід (відокремлення) іменника мова та ним мотивованих слів у окреме СГ, як це сталося з лексемами казка і сказка та їх похідними у сучасній українській та російській мовах.

Проте слід зауважити, що аналіз похідних СГ дієслів мовлення обох мов, проведений у даному дисертаційному дослідженні, доводить, що українська та російська мови розвиваються за своїми внутрішніми законами, вносять в усталену систему свої специфічні зміни та доповнення. Аналізовані східнослов'янські мови видозмінюють свої системи словотворення відповідно до потреб комунікації, одночасно збагачуючи мову новими лексичними одиницями і витворюють особливі й своєрідні системи словотворення.

Отже, аналіз словотворчих засобів і значень похідних СГ з вершинами говорити, казати, мовити дає змогу описати структурно-семантичні особливості організації цих дієслівних гнізд, прогнозувати шляхи їх подальшого розвитку, зрозуміти принципи й особливості побудови інших СГ (які, безперечно, ще стануть предметом окремого дослідження завдяки своїй близькості ЛСГ із значенням мовлення), базовими словами яких можуть виступати лексеми, що входять у ЛСГ дієслів, наприклад, із загальним значенням волевиявлення та мислення. Дослідження СГ із загальним значенням мовлення дає можливість простежити системність словотворчих процесів у близькоспоріднених слов'янських мовах.

Основні положення дисертації викладені у 7 публікаціях:

1. Характеристика словообразовательного гнезда с вершиной говорить в современном русском языке // Мова і культура. Матеріали міжнародної наукової конференції “Світ сучасної людини та іноземні мови”. - Дрогобич, 23-27 травня 1996. - Дрогобич: Відродження, 1996. - С. 68-79.

2. Мистецтво словотворення // Людина і мистецтво в гуманістичних вимірах. Матеріали людинознавчих філософських читань. - Випуск ІV. -Львів: Край, 1997. - С. 285-291.

3. Опыт анализа словообразовательных цепочек и парадигм (на материале группы глаголов речи: говорить, сказать, молвить) // Восточноукраинский лингви-стический сборник. - Выпуск четвертый. - Донецк: Донеччина, 1998. - С. 99-107.

4. Семантическая нагрузка глаголов речи в Евангелиях от Матфея и Иоанна // Людина і гуманістична природа віри. Матеріали наукової конференції “Гуманізм. Людина. Віра” (Десяті людинознавчі читання). - Випуск VII. - Дрогобич: Вимір, 1998. - С. 272-280.

5. Словотворче гніздо з вершиною казати у сучасній українській мові // Вісник Донецького університету. - Науковий журнал. - Серія Б. Гуманітарні науки, 1998. - №2. - С. 192-198.

6. Семантичні взаємовідношення у словотворчих гніздах з базовими дієсловами говорити, казати та говорить, молвить в українській і російській мовах ХІХ-ХХ ст. // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. - Науковий щорічник. - Тернопіль: Збруч, 1999. - С. 205-211.

7. Зіставний аналіз продуктивності афіксів у словотворчих гніздах з базовими дієсловами мовлення в українській та російській мовах ХІХ-ХХ ст. // Вісник Донецького університету. - Науковий журнал. - Серія Б. Гуманітарні науки, 1999. - №1. - С. 160-171.

АНОТАЦІЇ

Гірняк С. П. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХІХ-ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 - українська мова. - Донецький державний університет. - Донецьк, 1999.

Дисертацію присвячено проблемі структурно-семантичної організації словотворчих гнізд з базовими дієсловами говорити, казати, мовити в українській мові ХІХ-ХХ ст. У роботі вперше в українському мовознавстві систематизовано СГ дієслів мовлення говорити, казати, мовити, проведено їх словотворчий аналіз, виявлено спільні й специфічні риси у системі формування, розвитку та функціонування СГ. Словотворче гніздо розглядається й аналізується як складна синкретична єдність, що складається із комплексних одиниць (словотворчих ланцюжків та словотворчих парадигм).

Ключові слова: дериват, твірне, похідне, словотворчий формант (афікс), словотворче гніздо, словотворчий ланцюжок, словотворча парадигма, лексико-семантична група.

Гирняк С.П. Структурно-семантическая организация словообразовательных гнезд с базовыми глаголами речи в украинском языке ХIX-XX вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык. - Донецкий государственный университет. - Донецк, 1999.

Диссертация посвящена проблеме структурно-семантической организации словообразовательных гнезд с базовыми глаголами говорити, казати, мовити в украинском языке ХIX-XX вв. В работе впервые в украинском языкознании систематизировано СГ глаголов речи говорити, казати, мовити и проведен их словообразовательный анализ, выявлены общие и единичные черты в системе формирования, развития и функционирования СГ. Словообразовательное гнездо рассматривается и анализируется как сложное синкретическое целое, состоящее из комплексных единиц (словообразовательных цепочек и словообразовательных парадигм).

Содержание диссертации определяется ее целью и задачами. Работа состоит из вступления, двух разделов, выводов, списка использованной литературы и источников, приложений (СГ глаголов говорити, казати, мовити в украинском и СГ глаголов говорить, сказать, молвить в русском языках). Общий объем работы - 262 страницы, в том числе 10 иллюстраций, 7 таблиц, приложения занимают 50 страниц.

Цель, поставленная в данном диссертационном исследовании, заключалась в системном изучении структурно-семантических особенностей СГ глаголов говорити, казати, мовити в ХІХ-ХХ вв. и их комплексном словообразовательном анализе (в том числе сопоставительном, в частности, с соответствующими дериватами русского языка).

Решение поставленных задач, дает возможность констатировать:

1. СГ - одно из фундаментальных понятий в словообразовательной системе языка, сложное синкретическое целое, результат взаимодействия парадигматических (СП) и синтагматических (СЦ) единиц.

2. В ЛСГ глаголов речи выделяется дериват говорити - слово, в котором наиболее полно проявляется общее значение процесса речи. Словообразовательная активность деривата говорити находится в прямой зависимости от его характеристики с точки зрения многозначности/однозначности, поэтому высокий деривационный потенциал глагола обусловлен спектром его значений (до пяти в украинском языке) и стилистической нейтральностью основы.

3. В группе СГ глаголов речи представлены дериваты, относящиеся к разным частям речи, среди которых по-разному проявляется продуктивность способов образования производных. В глагольном и именном словообразовании украинского и русского языков наиболее эффективным был и остается морфологический тип образования лексем.

4. В СГ с базовыми глаголами речи для образования аффиксальных производных используется многочисленная группа словообразовательных формантов: в СГ говорити - 64, казати - 48, мовити - 65 и в СГ говорить - 67, сказать - 36, молвить - 33.

5. В ХХ веке продуктивным становится образование сложных слов, ярким свидетельством этого процесса являются производные СГ с вершиной мовити. В современном украинском языке активизировалась аббревиация как тип упомянутого процесса.

6. СГ глаголов речи (говорити, казати, мовити - в украинском и говорить, сказать, молвить - в русском языках) - это гнезда-деревья, результат цепочечных, параллельных и последовательно-параллельных конструкций, потенциал которых зависит от частеречной принадлежности, полисемантичности, стилистической окраски слов.

7. Родственность украинского и русского языков проявляется в общих тенденциях, которые функционируют в СГ с вершинами говорити - говорить и казати - сказать. Об этом свидетельствуют количественные характеристики гнезд, являющиеся максимально близкими: говорити - 210-5-26-130-83 и говорить - 295-5-36-189-107, казати - 161-517-102-57 и сказать - 139-4-21-89-49.

8. Наиболее эффективный способ образования производных - суффиксация. В СГ с вершинами говорити и говорить количество таких образований составляет соответственно 92, 3% и 89, 4%, а в СГ с вершинами казати и сказать - 94, 3% и 84, 7%. Производные этих гнезд широко используются в разговорной речи, произведениях художественной литературы, публицистическом, официально-деловом стилях, прежде всего для передачи слов другого лица.

9. Относительно СГ глаголов мовити и молвить, то здесь имеем пример специфического словообразовательного развития и функционирования производных при наличии одного корня мол- и его словообразовательного потенциала, максимально полно проявившегося в СГ с вершиной мовити в современном украинском языке. Количественные характеристики ярко свидетельствуют об особенностях развития этих гнезд: мовити - 426-6-21-288-133 и молвить - 53-3-15-35-19. СГ с вершиной мовити в 8 раз превышает объем СГ глагола молвить в современном русском языке. Наиболее продуктивный способ образования производных в СГ мовити - суффиксация и сложение, количество таких дериватов составляет соответсвенно: 76, 9% и 19, 5%, тогда как в СГ молвить - 91, 6%, сложные слова в этом гнезде отсутствуют.

10. В СГ глагола мовити, в связи со статусом языка как особого социального образования, производное существительное мова выступает мотивирующей базой для значительного количества дериватов (более 100), а это дает основание прогнозировать выход (обособление) существительного мова и им мотивированных слов в отдельное СГ, как это случилось с лексемами казка и сказка и их производными в украинском и русском языках.

Анализ производных СГ глаголов речи, проведенный в диссертационном исследовании, дает возможность утверждать, что украинский и русский языки развиваются по своим внутренним законам, при этом видоизменяя систему словообразования и обогащая язык новыми лексическими единицами, средствами общения, создавая свою (особенную и своеобразную) систему словообразования.

Ключевые слова: дериват, мотивирующее, мотивированное, словообразовательный формант (аффикс), словообразовательное гнездо, словообразовательная цепочка, словообразовательная парадигма, лексико-семантическая группа.

Hirnyak S. P. Structural semantic organization of word-forming nests with basic speech verbs in the Ukrainian language of the XIX-XX century. - Manuscript

Thesis for searching the scientific degree of “Doctor philology” discipline “Ukrainian language” - Donetsk, 1999.

Thesis is dedicated to the problem of structural-semantic organization of word-forming nests with basic verbs “говорити”, “казати”, “мовити” in the Ukrainian language of the XIX-XX century.

In this research for the first time in the ukrainian linguistics the word-forming nests of speech verbs “говорити”, “казати”, “мовити” are systematized, their word-forming analysis is made, the general and characteristic features in the system of word-formation, development and functioning of these word-forming nests are discovered.

Word-forming nests are considered and analysed as complicated syncretic unity, which consists of complex units.

Key words: derivative, affix, word-forming nest, word-forming chain, word-forming paradygm, created (motivated), originated, lexcico-semantic group.

Размещено на Allbest.ru