Вживання складних слів і абревіатур у текстах з бухгалтерського обліку

· Також у складних словах, які є найпродуктивнішими в економічній лексиці, наявні префікси іншомовного походження:

Анти- антидемпінгове мито, антикризове управління.

Біо-: біметалізм, біполярна шкала.

Євро-: євроринок, єврочеки, євродолари, єврокредити, єврооблігації.

Де-: демаркетинг, демонетизація, демонополізація.

Інтер-: інтервалюта, інтервенційна валюта.

Контр(а)-: контрабанда, контрагент.

Макро-: макроекономіка, макроструктура.

Між-: міжбанківський ринок, міжнародна валютна ліквідація.

Ре-: реверсія, ре валентність, реекспорт, реімпорт, реінжиніринг, ремаркетинг.

Не-: невідкладні потреби.

В економічній сфері діяльності використовуються складні слова, які у більшості випадків представлені термінами.

Термін - це слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене (отримане, запозичене і т.п.) для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів.

Використання термінів в економічній лексиці не є випадковим адже економічна лексика - це система назв економічних явищ і понять, що функціонують в економічних сферах законодавства, ділової документації і економічних наук, становить великий і надзвичайно важливий пласт словника мови.

Види термінів-складних слів:

1. вузькоспеціальні (витрати-ефективність, баланс оборотно-сальдовий, баланс статикодинамічний);

2. загальнонаукові, вживані в усіх галузях (кредитоздатність, собівартість, макроекономіка, облік внутрішньогосподарський, предмет судово-бухгалтерської експертизи, собівартість поточна).

Вузькоспеціальні складні слова поділяються на:

а) однослівні (прості та складні) (кредитоспроможний, єврочек, лоро-конто, тайм-чартер, бізнес-план, інтервалюта);

б) терміни-словосполучення (витрати загальновиробничі, відомість розрахунково-платіжна, договір зовнішньоекономічний, зовнішньоекономічні зв'язки, предмет судово-бухгалтерської експертизи).

Таким чином, можна зробити висновок, що складні слова є невід'ємною частиною економічної лексики, бо завдяки їм поповнюється словниковий склад.

На структуру складного слова в межах економічної лексики впливають:

- особливості лексичної сполучуваності слів;

- характер номінативного значення основ, з яких утворюються складні слова;

- наявність інтерфіксу, який є словотворчим голосним і поєднує ці основи;

- специфіка синтаксичної сполучуваності частини мови кожної з основ.

Крім цього складні слова в економічній лексиці представляють собою терміни та поняття; вони бувають як вузькогалузевими, що притаманні для певної сфери економіки, так і загальнонауковими. Слова, що притаманні вузькогалузевій сфері, в свою чергу поділяються на однослівні та терміни-словосполучення.

2.3 Значення абревіатур та складних слів

Мова - це система, яка перебуває в постійному русі, тому на всіх її рівнях відбуваються зміни, однак якщо імпульси розвитку окремих рівнів, наприклад фонетичного, закладені у внутрішній будові самої мови, то збагачення її лексичного складу зумовлене також і дією позамовних чинників.

Лексичний склад, внутрішня будова, межі економічної лексики рухливі, відкриті, перебувають у постійному розвитку і взаємодії з термінами, поняттями, а також ринковими відносинами.

Економіці притаманні точність і чіткість (наявність розрахунків, графіків, рівнянь), з одного боку, проте основним об'єктом економіки є відносини між людьми, а це зумовлює значний вплив людського чинника на понятійний апарат різних галузей економічної науки, зокрема в бухгалтерському обліку.

Щодо морфемного складу економічної лексики, то тут головне завдання відводиться словотвору, завдяки якому утворюються нові слова.

Словотвірні засоби тут поширюються на абревіатури. Такий спосіб словотворення економніший щодо інших, але утворені за його допомогою термінологічні одиниці в українській банківській терміносистемі фіксуються рідко. Це в основному складноскорочені слова, що за морфемним складом тотожні відповідному синонімічному словосполученню: зарплата (заробітна плата), ощадкаса (ощадна каса), бухоблік (бухгалтерський облік), госпрозрахунок (господарський розрахунок), держбанк (державний банк), фінвідділ (фінансовий відділ). Ширше представлено випадки поєднання основоскладання і суфіксації: позикоодержувач, чекодержатель, віродавець, векселеодержувач та інші.

Кожна людина використовує абревіатури по різному хтось частіше хтось навпаки. Частіше абревіатурами користуються люди які причетні до економічної сфери.

Інтенсивне входження абревіатур як коротких варіантів багаточленних номінацій різних суспільно значимих інституцій або багатокомпонентних термінів в економічну лексику пояснюється позамовними чинниками, зокрема активізацією торговельно-економічних міжнародних зв'язків України, її співпрацею з різними міжнародними організаціями, а також внутрішньомовними тенденціями, спрямованими на регламентацію та впорядкованість мовних засобів, зумовлених прагненням до реалізації економних способів найменування складних понять, що характерне, офіційно-діловому стилю, до якого належать тексти бухгалтерського обліку.

Абревіатури, називаючи об'єкти реальної дійсності є вторинними номенами, оскільки вони постали на базі словосполучень, які вже виконували номінативну функцію. Багатокомпонентні словосполучення, що номінують актуальні економічні поняття, а отже, й володіють високим ступенем уживаності, незручні в користуванні. Тому в галузі спостерігаємо тенденцію до заміни подібних громіздких утворень на компактні однослівні структури. Але для читання текст, який не перенасичений абревіатурами, може з легкістю читатися і розумітися. Але не завжди кількість абревіатур впливає на розуміння тексту, якщо людина не знає, як повністю звучить абревіатура то вона не зрозуміє смислу тексту.

Таким чином, такі способи словотвору як абревіація та основоскладання характерні і для економічної лексики. На відміну від інших способів, слова вищевказаних способів тут зустрічається частіше, що пояснюється їх продуктивністю.

Складні слова, на відміну від абревіатур, в економічній лексиці зустрічаються частіше, що зумовлено різноманітними ознаками для їх творення: наявність інтерфіксу, іншомовні префікси, а також характерна морфемна будова самих основ при їх сполучуваності між собою.

Є така характерна ознака, яка поєднує абревіацію та складні слова: абревіація не породжує нових понять, оскільки вона співіснує у мові зі складними словами для позначення того чи іншого багаточленного найменування.

Висновок

Економічний стан завжди був, є і буде невіддільною частиною стану кожної конкретної держави, а тому зумовлює позицію не лише даної країни у світі, але й ставлення інших держав до неї. Україна у ХХІ столітті проживає дуже бурхливий період. Економічний рівень у цих змінах відіграє надзвичайно важливу роль.

Зважаючи на те, що на українському ринку все більшого поширення набувають економічні відносини, партнерство із закордонними підприємствами, в мову для різних галузей економіки, в обіг входять нові слова спеціалізованої лексики з вузьким її використанням.

Скрізь, де опрацьовуються, розповсюджуються чи застосовуються фахові знання, неможливо уникнути використання вузькоспеціалізованої лексики: чи це економічна галузь, наука і техніка, політика та управління, чи інформаційно-документальні напрямки.

У контексті технологічного і соціоструктурного розвитку саме в галузі економічних знань виникає необхідність називати нові предмети та процеси, змінювати старі поняття, які є недостатніми для специфічної комунікації. При цьому з'являється група складних слів.

В цілому економічна лексика являє собою поняття спеціальної професійної галузі науки та становлять важливу складову текстів економічного напряму.

Використання термінологічних абревіатур у фахових текстах мотивується їхньою компактністю, лаконічністю та сприяє реалізації закону мовної економії.

У час, коли з величезною швидкістю зростає кількість текстів, публікацій та друкованих повідомлень, важливим аспектом є правильне розуміння реципієнтами цих засобів мовної економії та їх значень. Проте зі збагаченням та ускладненням словникового запасу стає все важче досягнути однозначного розуміння термінів. Ця проблема ускладнюється ще й тим, що багато скорочень доволі часто у різних текстах мають різне значення, і тому поряд з уже відомими абревіатурами необхідно обов'язково подавати їх роз'яснення. Враховуючи вищевказане, одним з найважливіших аспектів лінгвістики є саме аналіз та обробка абревіатур і складних слів у конкретних фахових мовах (текстах).

Особливість абревіації як способу словотворення полягає в тому, що вона спрямована на створення більш коротких порівняно з вихідними структурами (словосполуками або реченнями) номінацій-синонімів, що дає змогу економити місце в обмежених за обсягом комп'ютерних масивах без порушення мовної інформативності.

Зростаюче значення абревіатур, яке сьогодні фіксується вченими, можна наочно побачити у наявності великої кількості словників та списків скорочень для різних галузей науки і техніки.

На відміну від абревіатур, складні слова за мають не лише номінативну ознаку, але й предикативну, атрибутивну, що пояснюється їх функціональністю у текстах.

Список використаних джерел і літератури

1. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. Вид. друге, перероблене і доповнене. К.: Вища школа, 2010. 199 с.

2. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови в 2 ч. Ч.1./ М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик. К., 1965. с. 55-60.

3. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н.Ф. Клименко. К. : Наук. думка, 1984. 251 с.

4. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови / Н.Ф. Клименко. К.: ІЗМН, 1998. 182 с.

5. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : Монографія / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2010. 336 с.

6. Матвіяс І.Г. Курс сучасної літературної мови. Морфологія / І.Г. Матвіяс. К., 1962. с. 11-24.

7. Словотвір сучасної української літературної мови / [відп. ред. М.А. Жовтобрюх]. К.: Наук. думка, 1979. 406 с.

8. Сучасна українська літературна мова: підруч. / [М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.]; за ред. М.Я. Плющ. К.: Вища шк., 2000. 430 с.

9. Возна Р.Ф. Абревіатури в діловому мовленні / Р.Ф. Возна // Культура слова. К., 1981. Вип. 23. С. 48 50.

10. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір / В.О. Горпинич. К., 1977.с. 87-89.

11. Завгороднєв Ю.А., Дуда О.І. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія. 1999. випуск 111. С. 201-212.

12. Клименко Н.Ф. Як народжується слово./ Клименко Н.Ф. К., 1991. с. 67-81.

13. Композитні утворення в українському мовознавстві // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 2010.№ 6. С. 122 125.

14. Ландер М. Абревіатури зі значенням інструменталя в сучасних галузевих терміносистемах / М. Ландер // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», Випуск 7. Х., 2008. С. 188 189.

15. Лінгвістичне визначення композитів // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія “Філологія”. 1999. № 1. С. 54-57.

16. Нелюба А. Від графічної економії до нових словотворчих засобів і основ (складання скорочених основ і його наслідки в словотвірній номінації) / А. Нелюба // Вісник Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. Вип. ХV XVIII. С. 222 226.

17. Природа утворень моделі “іменник+іменник без з'єднувального голосного”// Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія “Філологічні науки”. 1999.№ 13. С. 15 19.

18. Семантико-граматична структура складних номінацій // Тези Всеукр. наук. конф. “ Граматичні категорії української мови”. Вінниця, 2000. С. 5-7.

19. Сердюк М.Г. Абревіатури і співвідносні з ними слова та словосполучення / М.Г. Сердюк // Українське мовознавство. 1981. Вип. 8. С. 69-76.

20. Аброморфемні елементи іншомовного походження: критерії визначення їх статусу // Михайло Андрійович Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика: зб. матер. всеукр. наук. конф.; Черкаси, 10-11 листопада, 2005 / відп. ред. Г.І. Мартинова. Черкаси: Брама-Україна, 2009. С. 140-146.

21. Взаємозв'язок закономірностей побудови складних слів з людським мисленням // Нові технології навчання: науково-методичний збірник.К.: ІСДО, 1993. Вип. 9. С. 145 152.

22. Іменники-композити в східнослов'янських мовах. Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. пр. К.: НПУ, 2001. С. 112 118.

23. Клименко Н.Ф. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослідницька та інформаційно-довідкова система / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.І. Комарова, Т.І. Недозим, Т.В. Іванова // Мовознавство. 1990. № 6. С. 41 50.

24. Методологічні аспекти дослідження складової структури композитів і юкстапозитів // Материалы по русско-славянскому языкознанию: Межвузов. сб. научн. тр. Воронеж, 2010. Вып. 25. С. 83 91.

25. Нелюба А. Номінативно-словотвірні можливості абревіатур / А. Нелюба // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Харків, 2004. Т. 10. С. 233-241.

26. Психолінгвістичний аспект у побудові двокомпонентних складних і складених слів // Нові технології навчання: науково-методичний збірник. К.: ІСДО, 1994. Вип. 12. С. 87-93.

27. Халіновська Л. Особливості абревіації в українській авіаційній термінології / Л. Халіновська // Проблеми української термінології: [збірник наукових праць] / відповідальний редактор Л. Полюга. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. 202, [2] с. (Вісник / Національний університет «Львівська політехніка»; № 675). C. 5077.

28. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2010. 1440 с.

29. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Д.І. Ганич, І.С. Олійник. К.: Вища шк., 1985. 360 с.

30. Завадський Й.С., Осовська Т.В., Юшкевич О.О. Економічний словник. К., Кондор. 2006.

31. Клименко Н.Ф. Абревіація. Українська мова. Енциклопедія // Редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тираненко та ін. К.: Українська енциклопедія, 2004. 824 с.

32. Селіванова О.О.Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. Полтава: Довкілля. К, 2012. 716 с.

33. Словник бухгалтерських термінів / Ф.Ф. Бутинець. Ж., 2001.

34. Думчак І.М. Абревіація в українській мові: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. філол. наук / І.М. Думчак. Івано-Франківськ, 1998. 16 с.

35. Климович С.М. Структурно-семантичні типи аброутворень в українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / С.М. Кочан. Запоріжжя, 2008. 20 с.

Додаток 1

Список аналізованих абревіатур, використаних у курсовій роботі

АПУ (Аудиторська палата України)

САУ (Спілка аудиторів України)

НБУ (Національний банк України)

КРУ (Контрольно-ревізійне управління)

ЦУНГО (Центральне управління народногосподарського обліку)

ІВА (Інститут внутрішніх аудиторів)

СППВА (стандарти професійної практики внутрішнього аудиту)

ЗПБО (загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку)

МСА (Міжнародні стандарти аудиту)

МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності)

ФДСК (Федеральна депозитна страхова корпорація)

ІФВ (Інститут фінансових виконавців)

ІВА (Інститут внутрішніх аудиторів)

НАДПБО (Національна асоціація державних правлінь бухгалтерського обліку)

ДКРС (Державна контрольно-ревізійна служба)

МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності)

ТМЦ (товарно-матеріальні цінності)

РК (ризик контролю)

РН (ризик невиявлення)

АР (аудиторський ризик)

РСО (ризик системи організації обліку)

РАО (ризик аналітичних оглядів)

РТО (ризик тестування оборотів)

РСК (ризик системи контролю)

ПО (первинний облік)

СК (статутний капітал)

ПЗ (поточні зобов'язання)

ВК (власний капітал)

НА (нематеріальні активи)

ДР (дебет рахунку)

РЛ (ризик ліквідності)

АВ (апромікзація витрат)

УО (уніфікація обігу)

МВО (матеріально-відповідальна особа)

КРУ (Контрольно-ревізійне управління)

ЄСП (єдиний соціальний податок)

ОБР (операційні бухгалтерські рахунки)

ІПР (індивідуальний пенсійний рахунок)

ОВП (обсяг виробленої продукції)

ФРЧ (фонд робочого часу)

СВК (система внутрішнього контролю)

ІСЦ (індекс споживчих цін)

ІФВ (Інститут фінансових виконавців)

ФДМУ (Фонд Державного майна України)

ПМПА (Положення з міжнародної практики аудиту)

ОЕСР (Організація економічної співпраці і розвитку)

МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності)

ЗПБО (загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку)

Размещено на Allbest.ru