Сучасні питання ономастики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ I. Значення власних назв у сучасній українській мові

1.1 Ономастика як наука про власні назви

1.2 Сучасні питання ономастики

РОЗДІЛ II Функції власних назв у мовленні фахівців технічної галузі

2.1 Власні назви організацій, виробничих і громадських об'єднань

2.2 Власні назви у мовленні фахівців технічної галузі

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сьогодні ономастика існує не лише як частина лексикології, а і як сукупність різноманітних галузей знань. Є дуже багато ґрунтовних приватних спостережень та досліджень із антропоніміки, топоніміки та літературної ономастики. Зростає інтерес до тих аспектів онімізації, які нещодавно були під забороною або під підозрою (релігійні, національні, соціальні тощо). Сучасна ономастика розвивається у тісному взаємозв'язку з іншими науками, зокрема з історією, географією, археологією, етнографією, міфологією та навіть психологією. Існують різноманітні аспекти ономастичних досліджень. Виділяються: описова ономастика, яка дає об'єктивний фундамент ономастичних дослідів, дає загально філологічний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію зібраного матеріалу; теоретична ономастика, вивчає загальні закономірності розвитку і функціонування ономастичних систем; прикладна ономастика, зв'язана з практикою присвоєння імен, яка дає практичні рекомендації картографам, біографам, юристам; ономастика художніх творів, яка складає розділ поетики; історична ономастика - вивчає історію виникнення імен, і їх відображення в іменах реалій різних епох; етнічна ономастика - вивчає виникнення назв етносів і їх частин в зв'язку з іменами інших типів, еволюцію етнонімів з іменами інших типів, еволюцію етнонімів, які призводять до виникнення топонімів, антропонімів, зоонімів, зв'язок етнонімів з назвами мов (лінгвонімами).

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є пошук і систематизація основоположних загальнотеоретичних принципів і тверджень, спираючись на які вивчення власних назв як лексичних одиниць набуде форм дисципліни, що має власний теоретичний каркас та опирається на конкретні мовні явища.

Для реалізації поставленої мети встановлено наступні завдання:

Ї з'ясувати роль ономастики у виробничій сфері;

Ї встановити зв'язок науки про власні назви з іншими дисциплінами;

Ї виявити об'єкт та предмет вивчення ономастики;

Ї окреслити коло проблем, дослідженням яких займається наука;

Ї вивчити категоріальний апарат ономастики;

Ї дослідити особливості процесів номінації та онімізації та їх мотиваційні ознаки;

Ї з'ясувати значення ономастики і її місце в сучасному мовознавчому процесі ономастики взагалі;

Об'єктом дослідження є ономастика як особливий розділ лексикології.

Предмет дослідження. Сукупність теоретичних відомостей про ономастику як особливий розділ лексикології та окремі її підрозділи, такий як ергономіка. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та завдань у роботі використано такі методи: описовий, порівняльний, аналізу, систематизації та узагальнення.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатку та списку використаної літератури.



РОЗДІЛ I. Значення власних назв у сучасній українській мові

1.1 Ономастика як наука про власні назви

Ономастика (від грецького ONOMA - ім'я, назва) - спеціальна історична дисципліна, що вивчає власні імена, їх функціонування в мові і суспільстві, закономірності їх утворення, розвитку і постійних перетворень. Вона виникла в результаті взаємодії досліджень з історичного джерелознавства і лінгвістики.

Кожен онім - власна назва містить інформацію про особливості іменованого об'єкту, історичну епоху, в якій виникла назва, етнос, котрий створив назву, мову, на якій створена назва і багато іншого.

Власні імена виникли дуже давно в процесі розвитку мови. Вони відрізняються від загальних назв, оскільки належать конкретному об'єкту. Вже в античній філології існував поділ слів на власні імена і загальні назви. У давніх греків вони звалися - ONOMATAKYPIA та PROENGORIAL, у римлян - NOMINA PROPRIA та APELLATIVA.

Тривалий час у науці йшла суперечка з приводу того, являється ономастика самостійною дисципліною з власними засобами досліджень чи допоміжною стосовно географії, історії, лінгвістики, археології тощо.

Власні назви, на відміну від загальних служать для виділення названого ними об'єкта з низки подібних, для його індивідуалізації та ідентифікації. До них належать антропоніми (імена людей), топоніми (географічні назви), те оніми (назви божеств), зооніми (клички тварин), фітоніми (назви рослин), хрононіми (назви відрізків часу, пов'язані з історичними подіями), іде оніми (назви об'єктів духовної культури), хрематоніми (назви об'єктів матеріальної культури).

Власна назва не пов'язана безпосередньо з поняттям. У неї немає загального значення, так само як у загальних назв відсутнє індивідуально. Це представляється найбільш істотним у визначенні специфіки власних назв: «без денотата не має назви».

Особливий статус власних назв в мові, інтерес, який вони викликають у вчених, призвів до формування ономастики, що склалася до теперішнього часу в самостійну лінгвістичну дисципліну з чітко окресленими довкола проблемами і методами досліджень.

1.2 Сучасні питання ономастики

Сьогодні ономастика розглядає дуже багато питань, але найважливіше - це правильність написання. Тобто в час, коли є сенсорні екрани й переносні комп'ютери, молодь (і не тільки), не знає як правильно пишеться його ім'я, або назва навчального закладу. Наприклад, такі назви, як «Донбаська державна машинобудівна академія» та «Новокраматорьський машинобудівний завод» пишуть кожне слово з великої букви. Треба обов'язково знати, що тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких складних назвах:

а) центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь: Національний банк України, Міністерство освіти і науки України, Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України;

б) установ місцевого значення: Краматорськ міська адміністрація;

в) академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури й відпочинку, в інших назвах закладів культурно-побутового призначення: Національна академія наук України, Краматорський економіко - гуманітарний інститут, Палац спорту, парк культури і відпочинку «Ювілейний» , Палац культури «Україна», кінотеатр «Батьківщина».

Існує ще багато правил з правильним написанням омонімів (див. додаток А).

Також ономастика розглядає таке цікаве питання, як історія виникнення цієї чи іншої власної назви. Наприклад, якщо взяти назву міста Краматорськ, то не кожен мешканець знає, що це єдине місце в Донецькій області,історія назви якого до сьогодні не встановлена. Є багато легенд, одна з яких говорить про те,що ця назва складається з імен двох богів Рамою і Тором. А Торець (річка,на якій стоїть місто), перекладається від слова край.

Отже, можна сказати, що ономастика - це досить стара наука, але її питання актуальні і сьогодні. Не має жодної людини, яка б не користувалась власними назвами, бо вони скрізь: назви імен та прізвищ, країн та міст, а також навчальних закладів, театрів, підприємств тощо.

Вона має велике значення для нашої історії, бо ономастика йде поряд з археологією, етнографією, лінгвістикою і дає змогу дослідникам зазирнути в такі глибини часу, про які не має інформації в писемних джерелах. В результаті можуть бути висвітлені невідомі науці події політичної, економічної, соціальної історії, досліджена матеріальна і духовна культура минулих часів.

Тобто ономастика - це наука, яка актуальна у всі часи.



РОЗДІЛ II. Функції власних назв у мовленні фахівців технічної галузі

2.1 Власні назви організацій, виробничих і громадських об'єднань

Власні назви організацій, виробничих і громадських об'єднань мають власну групу в ономастиці, яка називається ергономіка. Вона включає величезну кількість найменувань -- від партій, товариств, заводів, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо.

Правопис складених назв заводів, фабрик, комбінатів, виробничих об'єднань, шахт, підприємств, установ тощо підпорядкований таким правилам: якщо підприємство, установа, заклад і т. ін. мають символічну назву, номер чи носять чиєсь ім'я, то їх можна писати повністю або скорочено. При цьому в повних назвах початкове слово та перше слово взятої в лапки символічної (умовної) назви, ім'я тощо пишуться з великої літери, а всі інші слова -- з малої: Київський завод «Арсенал», Республіканське виробниче «Поліграфкнига», Донецька шахта «Вітка-Глибока», Краматорська середня школа № 1, Десятий міжнародний з'їзд славістів, Центральна бібліотека міста Краматорськ, Київський військовий округ.

У скорочених назвах перше слово звичайно пишеться з малої літери, символічна назва (у лапках) -- з великої: ансамбль пісні й танцю імені П.Емірського, виробниче об'єднання «Кристал», житловий кооператив «Наука», завод “Транс сигнал” колгосп «Дружба», спортивне товариство «Трудові резерви», стадіон «Динамо», фабрика дитячих іграшок “Перемога”.

Якщо скорочена назва вживається замість повної вивісках, етикетках тощо, то її початкове слово пишеться з великої літери: Комбінат «Прогрес»,Кооператив «Садівник», Радгосп “Маяк”, Середня школа № 2.

3 великої літери пишеться перше слово складених назв типу: Київський будинок мод, Львівський палац одруження, Харківський клуб метробудівців.

З великої літери може писатися перше слово й скороченої назви, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також -- на вивісках: Будинок учителя, Клуб письменників, Палац урочистих подій і т. ін.

Якщо до складу найменування установи входить словосполука, яка може виступати як самостійна назва установи (без початкових слів), то вона пишеться з великої літери: Оперний театр (від Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Третьяковська галерея (від Державна Третьяковська галерея) та ін.

2.2 Власні назви у мовленні фахівців технічної галузі

Для фахівці, працюючих в технічній сфері власні назви також відіграють важливу роль, як і для фахівців інших сфер. Правильність написання підприємства, назви цехів, оформлення документів, в яких вказують прізвища, ім'я по батькові.

В технічних документах ми завжди зустрічаємо одиниці вимірювання такі, як Па (Паскаль -- одиниця вимірювання тиску в системі СІ) , Н (Ньютон -- одиниця сили у системі СІ ), Сі (Сіменс -- одиниця вимірювання електричної провідності в системі СІ ), А (Ампер -- базова одиниця системи СІ вимірювання сили електричного струму ), Вт (Ват -- похідна одиниця у СІ, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди ), В (Вольт -- одиниця виміру електричної напруги, електрорушійної сили та різниці потенціалів в системі СІ ). Всі ці одиниці вимірювання отримали назви в честь прізвищ великих вчених.

Правило написання технічних підприємств говорить, що тільки перше слово пишеться з великої літери: «Новокраматорський машинобудівний завод», «Донецький металургійний завод»,а назва посади завжди пишеться з маленької літери: начальник цеху, майстер цеху, інженер - технолог, а також ректор Донбаської машинобудівної академії, декан факультету.

Відповідно етиці спілкування, не тільки на виробництві, а і в повсякденному житті важливо знати, як правильно пишуться і відмінюються прізвища: українські прізвища передаються на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Березівський, Біловерхий, Ведмедів, Заєць, Кривоніс, Миколаєнко, Олексієнко, Олександрович, Швець.

Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища з закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників ІІ відміни:

Майборода -- Майбороди, Майбороді, Майбороду й т. д.;

Гмиря -- Гмирі, Гмирю, Гмирею й т. д.;

Гнатюк -- Гнатюка, Гнатюкові (Гнатюку) й т. д.;

Заєць -- Зайця, Зайцеві (Зайцю) й т. д.;

Кривоніс -- Кривоноса, Кривоносові (Кривоносу) й т. д.;

Лебідь -- Лебедя, Лебедеві (Лебедю) й т. д.;

Симоненко -- Симоненка, Симоненкові (Симоненку) й т. д.

Але: Швець -- Швеця, Швецеві (Швецю) і т.д.

Отже, опрацював II розділ курсової роботи можна зробити висновок: наука, яка вивчає назви виробничих і громадських об'єднань називається ергонімія. Вона почала активно розвиватись в Україні не дуже давно, починаючи з 90-х років 20 століття. Це зв'язано з певними економічними переворотами, після яких наша країна почала виходити на новий - європейський рівень. З'являлись нові підприємства, фірми, а з ними і нові назви.

Для фахівців технічної галузі наука про власні назви є дуже важлива, і не лише для правильного написання назви підприємства або посади,а ще й для того, щоб вміти правильно звернутись до людини, тобто вимовити і, якщо потрібно, поставити прізвище та ім'я у відповідний відмінок. Все це нам допоможуть зробити правила написання власних назв.



Висновки

Отже, розглянув курсову роботу ми можемо побачити, що сьогодні ономастика існує не лише як частина лексикології, а і як сукупність різноманітних галузей знань. Є дуже багато ґрунтовних приватних спостережень та досліджень із антропоніміки, топоніміки та літературної ономастики. Власні імена виникли дуже давно в процесі розвитку мови. Вони відрізняються від загальних назв, оскільки належать конкретному об'єкту. Вже в античній філології існував поділ слів на власні імена і загальні назви. Ономастика поділяється на багато окремих груп: антропоніми (імена людей), топоніми (географічні назви), те оніми (назви божеств), зо оніми (клички тварин), фітоніми (назви рослин), хрононіми (назви відрізків часу, пов'язані з історичними подіями), іде оніми (назви об'єктів духовної культури), хрематоніми (назви об'єктів матеріальної культури).

Власні назви організацій, виробничих і громадських об'єднань мають власну групу в ономастиці, яка називається ергономіка. Вона включає величезну кількість найменувань -- від партій, товариств, заводів, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо. Всі правила написання (див. Додаток А ). Вона з'явилась в Україні не так давно, але стала дуже поширеною. ономастика власна назва українська

Для фахівців технічної галузі власні назви мають велике значення. Вони виконують такі функції:

- соціальну;

- адресну;

- комунікативну.

Завдяки ономастиці ми можемо правильно написати назву підприємства або назву цеху, посаду, свою адресу, прізвище та ім'я по батькові, а це дуже важливо для інженера.



Список використаних джерел та літератури

1) Місце ономастики серед інших гуманітарних наук / / Ташицький В.: Питання мовознавства. М., 1961, № 2.

2) Ономастика і апелятиви. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ. - 1998

3) Положення власної назви в мові / / Курилович Е. Очерки по лінгвістиці. М.: Изд-во іноз. літ-ри, 1962. С.251-266.

4) Світ українського слова./ За ред. Олійник О. - К., 1997

5) Словник - довідник з культури української мови / За ред. Р. Дерев'янченко. - К., 2002.

6) Стаття: «Українська ономастика: здобутки та проблеми». Зубко А - 2006

7) Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів філолог. Спец. Вузів. -.: Вища шк.., 1997

8) Сучасний український правопис. Комплексний довідник / За ред. Зубков М. - 9-те вид., доп. - Х., 2007

9) Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник/ За ред. Т.Б. Гриценко. -К., 2002



ДОДАТОК

З великої літери пишуться:

1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка.

2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, якщо вони не перетворилися в загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Там слава й труд і мудрість троєкрата ще вродять нам Шевченка і Сократа (Мал.).

З малої літери пишуться:

1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними назвами людей і предметів: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан, дизель (двигун).

2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та за місцем проживання: араби, африканці, українець, росіянка, киянин.

3. Родові назви міфологічних істот (ангел, муза, титан); назви груп тварин, навіть якщо вони походять від індивідуальних кличок (каштанки), а також назви порід тварин (бульдог, вівчарка, пінчер).

II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв

Присвійні прикметники пишуться:

1. З великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-ін): Шевченків «Заповіт», Софіїні зошити, Перунів гнів.

Примітка. Такі прикметники пишуться з малої літери, якщо виступають у складі стійких фразеологічних сполук і наукових термінів: ахіллесова п'ята, прокрустове ложе, базедова хвороба.

2. З малої літери пишуться прикметники, утворені від власних імен людей за допомогою суфіксів -івськ, -евськ (-євськ), -инськ, -інськ (-їнськ): тургенєвські герої, шевченківська лірика.

Примітка. Якщо ці прикметники входять до складу назв, що мають значення «імені когось», «пам'яті когось», то вони пишуться з великої літери: Шевченківська стипендія.

3. 3 великої літери пишуться прикметники, що утворені від географічних назв і входять до складених назв: Харківський тракторний завод, Київський університет, Київська загальноосвітня школа №155.

4. З малої літери пишуться прикметники, які означають місцезнаходження об'єкта: дніпровські кручі, київські парки.

III. Назви держав, адміністративно-територіальні назви

1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Китайська Народна Республіка, Болгарія, Соціалістична Республіка В'єтнам, Франція.

2. У назвах груп, об'єднань або союзів держав з великої літери пишуться всі слова, крім родових найменувань: Закавказькі республіки, Волконські країни, Організація Об'єднаних Націй.

3. У назвах автономних областей та округів, а також країв-, областей, районів з великої літери пишеться лише перше слово: Ненецький автономний округ, Краснодарський край, Чернігівська область, Шевченківський район м. Києва, Сквирський рай :н.

IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів

1. 3 великої ї літери пишеться кожне слово у назвах найвищих державних органів: Верховна. Рада України. За цим правилом пишуться також назви найвищих державних органів інших країн: Сейм-Польської Республіки.

2. Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких складних назвах:

а) центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь: Національний банк України, Міністерство освіти і науки України, Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України;

б) установ місцевого значення: Чернігівська міська адміністрація, Вінницька обласна рада професійних спілок, Бородянський відділ освіти Київської області;

в) академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури й відпочинку, в інших назвах закладів культурно-побутового призначення: Національна академія наук України, Київський міжнародний університет цивільної авіації, Львівський краєзнавчий музей, Палац спорту, Центральний парк культури і відпочинку м. Києва, Палац культури «Україна», кінотеатр «Київська Русь»;

г) підприємств, установ, культурних та освітніх закладів: Центральна наукова бібліотека ПАН України імені В. І. Вернадського, Київський театр оперети, Київське виробниче об'єднання «Каштан»;

Примітка. Назви частин, відділів, секторів, інших підрозділів установ, організацій пишуться з малої літери: відділ методики початкового навчання НДІП України, планово-економічний відділ Київської міськадміністрації.

ґ) партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій: Партія демократичного відродження, Міжнародна організація праці, Всесвітня федерація демократичної молоді.

За цим правилом пишуться назви Шляхів, залізниць, каналів: Одеська автострада, Південно-Західна залізниця.

Поширюється воно і на написання архітектурних пам'яток, храмів: Золоті ворота, Софійський собор, Києво-Печерський заповідник, Петропавловська фортеця.

V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат З великої літери пишеться:

а) перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох і подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги;

б) назви релігійних свят і постів: Благовіщеня, Великдень, Івана Купала, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Теплого Олексія, Пилипівка, Петрівка, Великий піст.

Примітка. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів, які стали загальними, пишуться з малої літери: громадянська війна, середні віки, палеозойська ера.

VI. Назви посад, звань, титулів

З великої літери пишуться назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.

З малої літери пишуться:

а) назви інших посад, звань, учених ступенів: президент, декан, ректор, академік, народний артист України, доцент кафедри педагогіки, кандидат наук, ректор Київського інженерно-будівельного інституту;

б) назви найвищих державних посад у зарубіжних країнах: президент СІЛА, прем'єр-міністр Великобританії. В офіційних документах такі слова пишуться з великої літери;

в) назви титулів, рангів, чинів: граф, імператор, князь, король, принц, шах, барон Мюнхгаузен, турецький шах.

VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, пам'яток старовини, творів мистецтва

1. З великої літери пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів державних закладів, пам'яток старовини, творів мистецтва: Празька конференція, Статут ООН, Державний бюджет України, Дев'ята симфонія Бетховена, Конгрес демократичних сил України.

Примітка. У назвах з'їздів слово з'їзд пишеться з малої літери, а порядковий номер з'їзду, якщо йога записують словами, -- з великої: Другий з"ізд народних депутатів України.

2. У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток, кінофільмів, спектаклів перше слово треба писати з великої літери і всю назву брати в лапки: твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада», газета «Вечірній Київ», пам'ятка періоду Київської Русі «Слово о полісу Ігоревім».

Це правило поширюється і на правопис назв виробів, продуктів тощо: торт «Київський», хліб «Український», цукерки «Вечірній Київ», цигарки «Космос».

Размещено на Allbest.ru

...