Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань кінця 80-х-90-х років)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 803.0: 801.3 (048)

ЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В НІМЕЦЬКІЙ ЛЕКСИЦІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЗМІСТУ

(на матеріалі періодичних видань кінця 80-х - 90-х років)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Капуш А.В.

КИЇВ - 2000

АНОТАЦІЯ

Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань кінця 80-х - 90-х років). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - Германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню еволюційних процесів у німецькій суспільно-політичній лексиці кінця 80-х - 90-х років ХХ століття, обумовлених впливом екстралінгвістичних чинників.

У роботі запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу на основі ономасіологічного підходу. Шляхом виділення синхронного зрізу та на основі ряду критеріїв виявлено словникові інновації досліджуваного періоду, виокремлено їх тематичні групи, здійснено їх якісний аналіз та класифікацію. Досліджено основні шляхи кількісного та якісного розвитку цієї частини словникового складу німецької мови, роль у ньому процесів словотвірної та семантичної деривації, запозичення іншомовної лексики. Встановлено сфери функціонування східнонімецьких мовних одиниць у сучасному загальнонімецькому слововжитку.

Ключові слова: еволюційні процеси, суспільно-політична лексика, німецька мова, екстралінгвістичні чинники, словниковий склад, інновація, синхронний зріз, ономасіологічний підхід, тематична група.

RESUME

Kapush A.V. Evolutional Processes in German Social and Political Vocabulary: a study of Periodicals of the late 80s - 90s. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 10.02.04. - Germanic languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the evolutional processes in German social and political vocabulary of the late 80s - 90s of the 20th century conditioned by the influence of a number of extralinguistic factors.

Complex analysis of language material on the basis of the onomastical approach is suggested. Vocabulary innovations of the investigated period were detected, their thematic groups, qualitative analysis and classification were established by means of marking out the synchronous layer and on the basis of a number of criteria. The main ways of the quantitative and qualitative development of this part of German vocabulary, the role of the word-formative and semantic derivation in it, the adoption of the foreign vocabulary were investigated. The spheres of functioning of the East German language units in the modern common word usage in Germany were determined.

Key words: evolutional processes, social and political vocabulary, the German language, extralinguistic factors, vocabulary, innovation, synchronous layer, onomastical approach, thematic group.

політичний лексика інтралінгвістичний мова

АННОТАЦИЯ

Капуш А.В. Эволюционные процессы в немецкой лексике общественно-политического содержания (на материале периодических изданий конца 80-х - 90-х годов). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - Германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению эволюционных процессов в немецкой общественно-политической лексике в период конца 80-х - 90-х годов ХХ века, обусловленных влиянием экстралингвистических факторов.

В диссертации предлагается комплексный анализ языкового материала на основе ономасиологического подхода. В работе очерчены закономерности эволюционного развития немецкой общественно-политической лексики, ракурс рассмотрения которого определяется как пример микродиахронии в языке.

В первой главе работы излагаются теоретические и методологические предпосылки исследования, предлагается краткий ретроспективный обзор развития немецкого языка на территории современной Германии во второй половине ХХ века и истории освещения данной проблематики в лингвистической литературе, даётся общая характеристика историко-политической ситуации в Германии в исследуемый период.

Второй раздел работы посвящён развёрнутому определению основных путей развития исследуемой лексики. В составе восточнонемецкой лексики, которая подверглась архаизации, выделяются два основных разряда слов, обладающих хронологической информацией - историзмы и архаизмы, описываются процессы десинонимизации. Путём установления синхронного среза и на основании ряда критериев выявлены словарные инновации исследуемого периода, осуществлён их качественный анализ и классификация. В связи с тематической дисперсией общественно-политической лексики и с целью систематизации языкового материала в работе выделены тематические группы исследуемых единиц. В рассматриваемой лексике выделяются различные типы инноваций: собственно неологизмы, новообразования, трансноминации, семантические неологизмы. По степени новизны формы и содержания выделяются: 1) инновации, впервые номинирующие новые денотаты в изменённой экстралингвистической реальности (слова-ключи); 2) неологизмы второго порядка в меньшей степени обладающие формальной и семантической новизной. По территориальному параметру словарные инновации подразделяются на общенемецкие неологизмы и восточнонемецкие неологизмы (псевдонеологизмы). Установлено, что в исследуемой группе неологизмов преобладают единицы, отличающиеся новизной содержания (новообразования, семантические неологизмы), что связано с появлением новых концептов под влиянием факторов экстралингвистического порядка и необходимостью их вербализации. С точки зрения материальной формы в исследуемой группе неологизмов преобладают неологизмы-новообразования, состоящие из немецких и/или иноязычных морфем. По своей структуре неологизмы-новообразования представляют собой сложные, производные, сложнопроизводные и усечённые слова, образованные по типовым моделям словосложения, словопроизводства и аббревиации.

В работе описано явление ревитализации - процесс возвращения в активное словоупотребление архаизированных в словоупотреблении ГДР лексических единиц; рассматривается механизм образования эвфемистических номинаций в данной сфере лексики. Проанализирована роль лексических заимствований из американского варианта английского языка в развитии и обогащении современной немецкой общественно-политической лексики, процесс их ассимиляции в немецком языке.

Рассматриваемые в работе факты семантической неологии включают как новые значения слов, закрепившиеся в языковом узусе, так и семантические нововведения, пока не принятые языковой нормой. В исследуемой лексике присутствуют различные виды семантических изменений: генерализация и специализация значения, расширение семантической структуры слова, переосмысление значения, архаизация отдельных лексико-семантических вариантов слов, метафорические и метонимические переносы наименований.

На основании анализа текстов и опроса информантов установлены сферы функционирования архаизированных восточнонемецких лексем в условиях современной коммуникации. В устной и письменной речи такая лексика может служить показателем принадлежности говорящего к определённой возрастной группе, указывать на его происхождение из Восточной Германии, выполнять текстообразующую и стилистическую функции.

Ключевые слова: эволюционные процессы, общественно-политическая лексика, немецкий язык, экстралингвистические факторы, словарный состав, инновация, синхронный срез, ономасиологический подход, тематическая группа.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна мовознавча наука визнає, що розвиток будь-якої мови відбувається як боротьба двох різнонаправлених тенденцій - до збереження та стабілізації існуючої системи мови, з одного боку, та до її адаптації, перебудови, удосконалення, з іншого. Своєрідний взаємозв'язок та переплетіння зазначених тенденцій і реальні форми їх прояву обумовлюють не лише меже можливих змін їх темпи, але і характер проходження цих змін. Вивчення причин, напрямів та форм таких змін, безперечно, належить до найскладніших та найактуальнших проблем сучасної лінгвістики (Р.О. Будагов, В.К. Журавльов, Б.О. Серебренніков, Л.М. Скреліна, P. Braun, R. GroЯe, R. Keller, K.-E. Sommerfeldt).

Реферована робота присвячена вивченню еволюційних процесів у німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (суспільно-політичній лексиці) в період кінця 80-х - 90-х років ХХ ст. Питанням історії німецької мови у другій половині ХХ ст. було присвячено праці багатьох лінгвістів: досліджувалися як особливості розвитку словникового складу в НДР (J.O. Askedal, W. Fleischer, W. Oschlies, H.D. Schlosser), так і дивергентні процеси в німецькій мові НДР та ФРН (А.І. Домашнєв, Є.В. Розен, D. Bauer), зокрема, на матеріалі окремих лексичних груп - суспільно-політичної лексики та термінології (Т.Б. Крючкова, О.В. Сидоров), військової лексики (В.І. Адамський) тощо. В останні роки увагу германістів привертають питання конвергентного мовного розвитку після державного об'єднання Німеччини в 1990 р. (А.І. Домашнєв, C. Fraas, H. Glьck, M.W .Hellmann, G. Mьller). У роботах, які різняться за обсягом аналізованого фактичного матеріалу, розглядається, насамперед, розвиток східнонімецької лексики на перехідному етапі 1989-1990 рр. та зміни у східнонімецькому слововжитку (D.Blei, D.Herberg, I.Kuhn, G.Lerchner, I.Pohl, H.Schцnfeld). У працях деяких авторів порушуються окремі аспекти цієї проблематики, наприклад, досліджуються семантичні процеси, зумовлені впливом екстралінгвістичних чинників (M. de Groot, Ch.KeЯler), архаїзаційні процеси (W.Fleischer), способи відображення дивергентних та конвергентних мовних явищ у лексикографії (K.-D.Ludwig). Не зважаючи на це, ще недостатніми є лінгвістична інтерпретація мовних змін цього періоду та дослідження ролі їх екстра- та інтралінгвістичних чинників. Безумовно, не менш важливим є також комплексне вивчення еволюційних процесів у словниковому складі німецької мови, насамперед, у суспільно-політичній лексиці, в умовах сучасного конвергентного мовного розвитку. В цьому й полягає актуальність обраної теми. Висвітлення цих питань сприятиме більш глибокому пізнанню багатогранних взаємовідносин мови та суспільства, а також проблеми мовного динамізму, вивченню з лінгвістичної точки зору перехідного періоду від тоталітарного устрою суспільства до демократичного та дослідженню сучасних міжмовних контактів, які стимулюються різнобічними контактами мовців в екстралінгвістичній дійсності.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські мови, українська мова)”, що розробляється Київським державним лінгвістичним університетом (тема затверджена радою КДЛУ, протокол №6 від 31 січня 2000 року).

Метою дисертації є встановлення пріоритетних напрямів і особливостей еволюційного розвитку німецької суспільно-політичної лексики за нових історичних умов у порівнянні з попередніми етапами мовної історії шляхом встановлення механізмів дії визначальних екстра- та інтралінгвістичних чинників на розвиток словникового складу німецької мови в досліджуваний період. Окреслена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:

1) виявити та проаналізувати факти впливу екстралінгвістичних, соціальних чинників на розвиток словникового складу, зокрема, суспільно-політичної лексики, у їх взаємозв'язку з чинниками внутрішньосистемного характеру;

2) виокремити основні сфери функціонування німецької мови, в яких її лексика є найбільш схильною до змін у нових історичних умовах;

3) встановити механізм адаптації окремих елементів мовної системи до нових умов її функціонування;

4) проаналізувати та порівняти зміни у слововжитку мовців колишньої НДР та мовців Західної Німеччини з урахуванням сучасної ситуації німецької мови після об'єднання двох німецьких держав з відмінним суспільно-економічним устроєм;

5) встановити основні шляхи та способи становлення нової лексики в сучасному загальнонімецькому слововжитку та визначити можливі сфери функціонування власне східнонімецьких лексем;

6) визначити роль іншомовної лексики (насамперед - англо-американізмів) у розвитку тієї частини словникового складу, яка обслуговує суспільно-політичну сферу діяльності носіїв німецької мови.

Об'єктом вивчення є еволюційні процеси в німецькій суспільно-політичній лексиці, які відбувалися в ній протягом зазначеного періоду, були обумовлені глибокими суспільно-політичними змінами в житті носіїв німецької мови й мали своїм наслідком кількісні та якісні зміни в її складі.

Предметом аналізу є німецька суспільно-політична лексика, насамперед на території східнонімецького мовного простору.

У роботі комплексно використовуються методи й прийоми: лінгвістичного спостереження та опису - для інвентаризації, систематизації та класифікації лексичних одиниць, інтерпретації їх структурних та функціональних особливостей на даному етапі мовного розвитку, для порівняння синхронних зрізів, а саме, для визначення обсягу та характеру кількісних та якісних змін у складі суспільно-політичної лексики протягом досліджуваного періоду; кореляції мовних та суспільних явищ - для встановлення взаємозв'язку та взаємообумовленості змін у суспільно-політичній лексиці та змін у соціальній сфері життя носіїв німецької мови; прийоми компонентного аналізу - для дослідження процесу усунення ідеологічно обумовлених полісемії та синонімії, для виділення семантичних ознак, які слугують основою евфемізації та метафоризації досліджуваних мовних одиниць. Частково використовується опитування інформантів - для верифікації статусу окремих досліджуваних лексичних одиниць у сучасному слововжитку (новизна, хронологічна, територіальна, ідеологічна маркованість тощо) та аналіз лексикографічних джерел - для порівняння лексикографічних експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках, виданих в різні періоди мовного розвитку з метою підтвердження гіпотез про новизну слів або їх значень. У разі необхідності в роботі фрагментарно використовуються дані діахронічного аналізу, тому в цілому дослідження має синхронно-діахронічний характер.

Матеріалом дослідження є 1500 лексичних одиниць - новоутворення (складні та похідні слова), словосполучення, нові значення слів, запозичення (насамперед англо-американізми), лексеми, що зазнали процесів архаїзації та ревіталізації протягом досліджуваного періоду, які були виокремлені в результаті суцільної вибірки з текстів суспільно-політичного змісту, взятих з німецької преси та інформаційно-просвітницьких видань, творів художньої літератури Німеччини останніх років, рекламних текстів. Частково використовувалися дані опитування інформантів та дані аналізу репрезентативних лексикографічних джерел, які були видані до та після державного об'єднання Німеччини й відображають різні періоди в розвитку словникового складу німецької мови. Розглядалися також лексичні одиниці, новизна або зміни у функціонуванні яких відмічалися сучасними дослідниками.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому було вперше виявлено та виокремлено лексичні новоутворення зазначеного періоду і здійснено їх якісний аналіз, а також у багатоаспектному та комплексному підході до аналізу фактичного матеріалу. Новим є ракурс розгляду закономірностей еволюційного розвитку німецької суспільно-політичної лексики за нових історичних умов, який визначається в роботі як зразок мікродіахронії в мові.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні особливостей еволюційних процесів у розвитку німецької суспільно-політичної лексики та, зокрема, процесів поповнення словникового складу мови інноваціями, що є подальшою розробкою низки проблем лексикології та соціолінгвістики. Результати дослідження сприятимуть подальшому вивченню онтологічної сутності мови та розумінню динамічної природи мовної системи.

Практична цінність роботи полягає в можливості використання основних положень та висновків у лекціях та на семінарських заняттях у курсі лексикології німецької мови (розділи “Лексико-семантична система мови”, “Класифікація лексики німецької мови”, “Словотвір”, “Лексикографія”) та спецкурсах, присвячених питанням мовної еволюції та проблемам функціонування мови. Положення роботи та її практичні результати можуть також бути використані на заняттях з практики німецької мови та з суспільно-політичної лексики у спеціальних вищих навчальних закладах, при підготовці курсу лінгвокраїнознавства, в практиці перекладу, при написанні методичних рекомендацій, дипломних та курсових робіт, а також у навчальній лексикографічній практиці.

Апробація отриманих результатів. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях молодих вчених КДЛУ в 1998-1999 роках, на Міжнародній науковій конференції з проблем зіставної семантики у вересні 1997 року (Київський державний лінгвістичний університет) та на Міжвузівській науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” в листопаді 1999 року (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка).

Головні положення дисертації викладені в шести публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 194 сторінки, обсяг тексту дисертації - 171 сторінка.

У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, предмет і об'єкт дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі роботи викладаються теоретичні та методологічні передумови дослідження, пропонується короткий ретроспективний огляд розвитку німецької мови на території сучасної Німеччини в другій половині ХХ століття та історії висвітлення даної проблематики в лінгвістичній літературі, дається загальна характеристика історико-політичної ситуації в Німеччині в досліджуваний період. Аналізуються динамічні тенденції у розвитку словникового складу, які намітилися у зв'язку з суспільно-політичними подіями перехідного етапу кінця 80-х - початку 90-х років, пропонується класифікація лексики, яка відзначалася функціональною активністю в цей період.

Другий розділ роботи присвячено розгорнутому визначенню основних шляхів розвитку словникового складу в досліджуваний період, аналізу словотвірних та семантичних дериваційних процесів, висвітленню ролі англомовних запозичень у поповненні німецької суспільно-політичної лексики, аналізу механізму адаптації досліджуваних одиниць до нових умов функціонування, особливостям функціонування досліджуваних східнонімецьких лексичних одиниць у сучасному загальнонімецькому слововжитку.

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, окреслюються його подальші напрями.

Список використаних джерел складається із 216 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 50 назв.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Суспільно-політична лексика є частиною словникового складу, яка виявляє найбільшу залежність від дії зовнішніх по відношенню до мовної системи чинників, тому соціальні фактори справляють значний вплив на її формування, функціонування та основні властивості. Вслід за Т.Б. Крючковою, ми визначаємо суспільно-політичну лексику як особливу лексико-семантичну підсистему мови, до якої входять найбільш вживана частина суспільно-політичної термінології, назви державних, партійних та інших громадських організацій та закладів, соціальних інститутів, найменування соціальних реалій та явищ життя різних краін тощо.

Матеріал даного дослідження обмежений періодом кінця 80-х - 90-х рр. ХХ ст., протягом якого в суспільному житті носіїв німецької мови відбувся ряд докорінних змін, головною з яких є державне об'єднання Німеччини в 1990 р., що стало могутнім екстралінгвістичним детермінантом для інноваційних процесів у частині словникового складу, яка обслуговує суспільно-політичну сферу діяльності мовців.

Суспільно-політична лексика відзначається дифузністю своїх кордонів, тематичною дисперсією та широтою сфери вживання. З метою систематизації мовного матеріалу було виокремлено основні тематичні групи досліджуваних лексичних одиниць, які співвідносяться з відповідними ділянками об'єктивно існуючої екстралінгвістичної дійсності мовців і на прикладі яких проводиться дослідження динамічних процесів у суспільно-політичній лексиці у їх кореляції з чинниками соціального характеру. Розгляд фактичного матеріалу відбувається шляхом: 1) переліку відповідних лексичних одиниць; 2) експлікації їх екстралінгвістичного значення; 3) встановлення статусу (архаїзми, неологізми) та функцій досліджуваних одиниць у сучасному слововжитку; типу інновації тощо. Зосередження уваги насамперед на експлікації екстралінгвістичного значення досліджуваних одиниць вимагає певного абстрагування від їх ролі як елементів системи.

Процеси архаїзації значною мірою визначали розвиток східнонімецької лексики в період суспільної перебудови в НДР (1989-1990 рр.). Особливістю цієї групи архаїзованих лексем є її чітка територіальна та хронологічна співвіднесеність із східнонімецьким мовним простором та періодом сорокарічного дивергентного мовного розвитку. Використовуючи класифікацію В.Фляйшера, який виокремлює три основні тематичні групи застарілих східнонімецьких лексем, ми виділяємо два розряди слів, які містять хронологічну інформацію.

Історизми (застарілий денотат): назви для типових державних реалій НДР; термінологічний інструментарій марксизму-ленінізму та розроблений на цій основі термінологічний апарат інших наукових дисциплін, напр.: Volkseigener Betrieb - народне підприємство; die Arbeiter-und-Bauern-Macht - влада робітників та селян; der Klassenkampf - класова боротьба та ін.

Архаїзми (застаріла назва): ідеологічно вмотивовані протилежні або паралельні назви, що існували у слововжитку НДР та ФРН, у тому числі назви зі сфери повсякденної комунікації. Лексеми цієї групи є назвами денотатів, які належать до спільної соціокультурної дійсності носіїв мови в об'єднаній Німеччині. Паралельні найменування в суспільно-політичній лексиці несли в собі, як правило, латентну позитивну або негативну оцінку, в залежності від позначуваного денотата та від позиції комуніканта, яку він займав щодо цього денотата. Створення єдиного комунікативного простору в 1989-1990 рр. зумовило процес десинонімізації (Р.Райєр) - поступового витіснення або ж повного вилучення східнонімецьких лексем, які стали архаїзуватися, західнонімецькими еквівалентами. Напр.: der Betrieb - підприємство das Unternehmen, die Firma - підприємство, фірма; der Sekretr - секретар der Geschftsfhrer - комерційний директор; die ffentlichkeitsarbeit - робота з громадськістю, рекламно-інформаційна діяльність Publiс Relations (PR) - зв'язки з громадськістю; der Kaderleiter der Personalchef - начальник відділу кадрів тощо. Процес десинонімізації детермінувався такими показниками як: а) тематична група, до якої належить лексема; б) тип комунікативної ситуації (офіційне чи неофіційне мовлення); в) вік комунікантів. Релевантним є також територіальний чинник. Заміна східнонімецьких лексем їх західнонімецькими відповідниками відбулася в першу чергу у сфері офіційного слововжитку, у професійній комунікації різних галузей. У поодиноких випадках обидва варіанти були еліміновані, натомість створено нові назви: “Deutsche Reichsbahn” та “Deutsche Bundesbahn” (назва залізниці в НДР та ФРН) “Deutsche Bahn AG”(скорочено “DB”, Німеччина).

У досліджуваній лексиці були виявлені різні типи інновацій у залежності від того, яка сторона мовного знака відзначається новизною: 1) власне неологізми (новизна форми та значення); 2) новоутворення (відносна новизна форми та нове значення); 3) трансномінації (зміна матеріальної форми знака при його незмінному значенні); 4) семантичні неологізми (підпорядкування нового значення вже відомій формі).

Критеріями ідентифікації інновацій у даній роботі є: 1) поява цих одиниць протягом досліджуваного періоду; їх функціональна активність; 2) відсутність кодифікації цих лексем (або їх нових значень) у лексикографічних джерелах, виданих до початку досліджуваного періоду, а також спеціальні позначки про їх вживання, якими вони можуть супроводжуватися в сучасних словниках; 3) реєстрація новизни цих одиниць носіями мови. Два останні критерії використовувалися частково, оскільки основна увага приділялася аналізу текстів суспільно-політичного змісту.

Для аналізу інноваційних процесів у досліджуваній групі словесних знаків у дисертації обрано ономасіологічний підхід, який передбачає розгляд мовних одиниць з точки зору їх предметної спрямованості. Корпус досліджуваних одиниць є різноплановим у семантичному відношенні та з погляду взаємозв'язків між складниками окремих груп, тому деякі виокремлені тематичні групи поділяються на підгрупи, що в цілому відповідає зв'язкам, які існують у лексико-семантичній системі мови, напр.: “Політика”: “Державне об'єднання Німеччини”, “Проблема емігрантів”, “Діяльність Міністерства державної безпеки колишньої НДР”; “Охорона навколишнього середовища”: “Пошуки нових джерел енергії”, “Боротьба за чистоту довкілля”, “Проблема зберігання та переробки ядерних відходів” та ін.

За територіальним параметром досліджувані словникові інновації поділяються на:

1) загальнонімецькі неологізми;

2) східнонімецькі неологізми, або псевдонеологізми (Д.Бляй).

З погляду загальнонімецького словникового інвентаря одиниці з другої групи не є неологізмами, відтінок новизни присутній у них лише в межах східнонімецького мовного простору. У західнонімецькому мовному просторі ці лексичні одиниці мали статус неологізмів, пройшли соціалізацію та стали узуальними одиницями словника задовго до досліджуваного періоду або ж, з причин екстралінгвістичного порядку, такі назви та їх денотати впродовж більш ніж сорокарічного дивергентного суспільного розвитку німецьких держав були наявні у ФРН, в той час як у соціалістичній НДР і ці денотати, і їх назви застаріли й вийшли з ужитку.

Лексика, виникнення якої безпосереднім чином пов'язане з даним історичним етапом, а функціонування є обмеженим у часі, поділяється в роботі на дві групи:

1. Лексика, специфічна для періоду суспільної перебудови в НДР та періоду безпосередньо після неї (Spezifika der Wende- und Nachwendezeit (М.Хельман), сучасні історизми (Г.Лібш): напр.: der Botschaftsflchtling - біженець, який виїжджає (з НДР) через посольство якої-небудь капіталістичної країни; der Mauerspecht - той, хто брав участь у демонтажі Берлінської стіни та/або продавав її уламки як сувеніри; das Begrungsgeld - сума в сто німецьких марок, яка виплачувалась громадянам НДР, які вперше приїхали до ФРН після відкриття кордону; die Trabbikarawane - караван автомобілів “Трабант” (скорочено “Трабі”) та ін.

2. Слова-ключі (Р.О.Будагов), перехідні неологізми - назви реалій сучасного перехідного періоду: der Aufbauhelfer - житель західних земель, який допомагає у процесі відбудови на Сході; der Solidarittszuschlag - податок, який сплачується західними німцями для економічного підйому нових земель тощо.

Залежно від ступеня новизни форми та змісту нові одиниці в досліджуваних тематичних групах поділяються на: 1) інновації, які вперше номінують нові денотати у зміненій екстралінгвістичній реальності (слова-ключі) та 2) створені на їх основі неологізми другого порядку (І.П.Савицький), які мають значно менший ступінь формальної та семантичної новизни.

Аналізу мовного матеріалу показав, що в досліджуваній групі неологізмів переважають одиниці, які відзначаються новизною змісту (новоутворення, семантичні неологізми), що було детерміновано докорінними змінами в соціальній практиці мовців у досліджуваний період, появою нових концептів та необхідністю їх вербалізації. Серед інновацій у досліджуваній групі кількісно переважають іменники, оскільки, як відомо, саме у сфері предметів та явищ виникає найбільша потреба в нових номінаціях. З точки зору матеріальної форми, в даній групі переважають неологізми-новоутворення, що виникли як первинні та вторинні найменування для денотатів у суспільно-політичній сфері на основі внутрішніх резервів мови - з німецьких та/чи освоєних німецькою мовою іншомовних морфем.

У складі східнонімецьких неологізмів виділяємо групу відносних неологізмів, що являють собою внутрішні запозичення - повернені до активного вжитку лексичні одиниці, які свого часу, насамперед у перші роки існування НДР, зазнавши архаїзації, перейшли до пасивного складу словника. За нових історико-соціальних умов у мовців виникла потреба в активному використанні цієї лексики, що зумовило протилежний до архаїзації процес їх ревіталізації (Т.Шіппан). Напр.: das Arbeitsamt - біржа праці; der Beamte - чиновник, державний службовець; die Oppositionspartei - опозиційна партія тощо. Розгляд процесу ревіталізації передбачає врахування територіального та вікового чинників. Мовний статус цих одиниць є відмінним для різних вікових груп східних німців. Для носіїв мови старших поколінь такі денотати належать до минулого соціального досвіду, а їх назви присутні в мовній свідомості як частина пасивного словникового складу. В той час як для мовців молодших поколінь східних німців і денотати, і їх назви мають високий ступінь новизни.

У роботі досліджуються особливості процесу утворення евфемістичних трансномінацій, які створюються у суспільно-політичній лексиці з метою меліорації назв негативних явищ соціальної дійсності та затушовування їх суті, напр.: das Nullwachstum - нульовий ріст; die Gebhrenanpassung - вирівнювання зборів - замість die Verteuerung - подорожчання. Шляхом підбору спеціальних лексичних засобів здійснюється спроба представити реципієнту непопулярні політичні міри у вигідному світлі: die Waldautobahn - автобан, який проходить через ліс; der Entsorgungspark - парк для ліквідації ядерних відходів. Засобами для створення евфемізмів у досліджуваній лексиці є: 1) позитивно конотовані у свідомості мовців компоненти Natur, Umwelt, Bio-, ko-; 2) слова та компоненти з вихідною позитивною семантикою; в оцінному плані відбувається значне завищення імені позначуваного порівняно з його змістом, що сприяє виникненню семантичної неадекватності таких трансномінацій, напр.: компонент gesund - здоровий - у дієслові gesundschrumpfen - скорочувати, зменшувати виробництво; тж. іntelligent у словосполученні intelligente Waffensysteme/Bomben - розумні системи зброї/бомби; 3) метафори: die Talfahrt (власне: спуск у долину) - спад; 4) іншомовні лексеми: das Job-Sharing = die Arbeitsplatzteilung - розподіл роботи між кількома співробітниками на одному робочому місці. Евфемізація йде в напрямку ускладнення конструкцій, що також сприяє виникненню евфемістичного ефекту. Особливістю досліджуваної групи евфемістичної лексики є наявність у ній евфемізмів, які обмежені в ужитку за територіальним параметром новими німецькими землями, напр., die Warteschleife - період (шість місяців), на який підписувався із працюючими в нових німецьких землях тимчасовий трудовий договір; die Stundenreduzierung - скорочення кількості робочих годин; die Deindustrialisierung - деіндустріалізація (закриття промислових підприємств) тощо.

Словотвірна структура інновацій. Новоутворення з досліджуваної групи словесних знаків є за своєю структурою складними, похідними, складнопохідними та усіченими словами, утвореними за типовими моделями словоскладання, слововиводу та абревіації.

Словоскладання є найважливішим шляхом утворення досліджуваних неологізмів. Більшість композитів належать до детермінативного типу. Основою для формування інновацій, яке може мати як одноразовий, так і серійний характер, виступають лексеми, які позначають ключові поняття з різних сфер суспільного життя: die Einheit - єдність; die Vereinigung - об'єднання; die Mauer - (Берлінська) стіна; das Asyl - політичний притулок; die Stasi - Служба держбезпеки НДР; der Tarif - тариф; der Umweltschutz - охорона навколишнього середовища тощо; компоненти Ost-, West-, Spar- тощо. Групи таких утворень є відкритими й поповнюються новими членами залежно від комунікативних потреб суспільства. Характерною є наявність новоутворень, у яких першим компонентом є власне ім'я: die Gauck-Behrde - організація, очолювана Й.Гауком; die Kinkel-Initiative - ініціатива К.Кінкеля - та слів-гібридів, створюваних з німецьких та англійських компонентів. Найбільш чітко ця тенденція виявляється у створенні субстантивних композит, у яких запозичений елемент може бути як першою, так і другою частиною гібридного утворення: die Imagepflege - турбота про імідж; das Firmenimage - імідж фірми; die Goodwillreise - поїздка доброї волі.

Серед афіксальних неологізмів спостерігається тенденція до утворення назв шляхом приєднання димінутивного суфікса -i до вкороченої базисної морфеми слова та проникнення таких слів у суспільно-політичну лексику, напр.: der Fundi - фундаменталіст (представник одного з угрупувань партії зелених); der Ossi - житель східних земель; der Wessi - житель західних земель; der Assi - асоціальний елемент та ін. Використовується також комбінований спосіб (скорочення + афіксація) утворення афіксальних неологізмів із суфіксом -о: der Realist der Realo (тж. форма жіночого роду die Reala) - член партії зелених, який у своїх принципах (на відміну від фундаменталістів) орієнтується на реальні умови; der Anarchist der Anarcho - анархіст тощо.

До сучасних тенденцій німецького словотвору належить процес переходу вільних морфем у розряд словотвірних морфем (напівафіксів), пор. напр. вживання іменника der Tourismus - туризм - у ролі напівафікса зі значенням “поїздка з актуального приводу”: der Gottesdiensttourismus - похід до церкви напередодні Різдва; der Katastrophen- (Krisen-) tourismus - поїздка на місце катастрофи, кризи та ін.

Абревіатури в досліджуваній групі лексики представлені назвами партій, організацій, суспільних ініціатив тощо, напр.: PDS Partei des Demokratischen Sozialismus - Партя Демократичного Соцалзму; die ABM Аrbeitsbeschaffungsmanahmen - заходи, спрямовані на забезпечення зайнятості; das FJ Freiwilliges kologisches Jahr - добровільний екологічний рік; das NFL Neufьnfland - п'ять нових земель та ін. Абревіатури слугують вихідними словами при утворенні подальших інновацій: die ABM-Stelle - робоче місце від “АВМ”; das FJ-Gesetz - закон про добровільний екологічний рік; die DDR-Nostalgie - ностальгія за НДР тощо.

Образність, емоційність та експресивність текстів суспільно-політичного змісту стимулюють появу телескопічних лексем, утворених шляхом поєднання усічених основ двох слів: Stahlfahrt (Stahl + Talfahrt) - занепад сталевої промисловості; Rampel (rot-grn+Ampel) - коаліція політичних партій у Німеччині, символами яких є червоний та зелений кольори; Ostalgie (Osten + Nostalgie) - ностальгія за життям у НДР, використовуються також іншомовні, зокрема, англійські телескопізми: Edutainment (англ.: education + entertainment) - освіта + розваги; Infotainment (англ.: information + entertainment) - інформація + розваги.

Ряд назв утворено шляхом конверсії, напр.: der/die Grьne - член партії зелених; der/die Umweltbewegte - той, хто займається питаннями охорони навколишнього середовища.

Для суспільно-політичної лексики є характерним утворення стйких словосполучень та їх термінологізація: Aufschwung Ost, Standort Deutschland, der innere Frieden тощо.

Розгляд запозичень у роботі обмежується сучасними запозиченнями з англійської мови, насамперед її американського варіанта, які використовуються як у ролі первинних назв денотатів (запозичення поняття і слова), так і в ролі назв, запозичених з метою вдосконалення існуючої системи найменувань. Запозичені іншомовні лексеми слугують для заповнення лакуни, що виникла під впливом дії екстралінгвістичних чинників, та для диференціації значень, напр., das Recycling - замкнений цикл у процесі переробки сировини - в синонімічному ряду з німецькими іменниками die Wiederaufbereitung - вторинна переробка, регенерація - та die Wiederverwendung - вторинне використання.

Збільшення кількості англо-американізмів у східнонімецькому слововжитку після 1990 р. сприяло прискоренню процесів мовної конвергенції між східними та західними землями. Англо-американізми, запозичені з західнонімецького слововжитку, де вони є узуальними одиницями словника, мали фактично на Сході статус неологізмів і використовувались як замінники-синоніми для аналогічних східнонімецьких лексем та як первинні назви для нових понять. Запозичення виявляють різну ступінь семантичного освоєння в німецькій мові, що виявляється, зокрема, у відмінностях у реалізації їх семантичної структури. Частина досліджуваних англо-американізмів характеризується ідентичністю значення в мові-джерелі та мові-рецепторі, в той же час деякі запозичені багатозначні лексичні одиниці реалізуються як моносемантичні лише в одному ЛСВ, який є найбільш актуальним для мови-рецептора в даній історико-культурній ситуації. Ознакою семантичного освоєння запозичень є розширення їх лексичної валентності, в результаті чого вони можуть змінювати сферу свого вживання та детермінологізуватися, напр.: die One-Man-Show - вистава одного актора - крім мови театру вживається також у сфері політики; метафоризуватися: das/der Overkill - потенціал (ядерної) зброї для багаторазового знищення противника - у метафоричному значенні: medialer Overkill - сильний вплив засобів масової інформації. У структурному плані запозичення англо-американізмів відбувається як на рівні окремих лексем, так і на рівні словосполучень: Political Correctness = die politische Korrektheit - політична коректність; Law-and-order = Gesetz und Ordnung - закон і порядок (принцип у політиці). Досліджувана лексика поповнюється за рахунок англійських ініціальних абревіатур, орієнтованих за змістом на проблеми міжнародного життя: der Ecu (ECU) = Eurоpean Currency Unit - “екю” (грошова одиниця ЄС); das ERP = European Recovery Program - Європейська програма відновлення, а також шляхом калькування словосполучень: die Geburtenkontrolle birth control - регулювання народжуваності.

Факти семантичної неології, що розглядаються в роботі, включають як нові значення, що вже закріпилися в мовному узусі, так і семантичні нововведення, поки що не прийняті мовною нормою. В досліджуваній лексиці було виявлено різні види семантичних змін, які базуються на формально-логічних відносинах між поняттями й кількість яких відрізняється залежно від виду семантичного процесу.

Генералізація значення шляхом детермінологізаці та розширення кола вживання: die Abwicklung, тж. дієслово abwickeln (юридичний термін) адаптація східнонімецьких підприємств та установ до західнонімецьких правових відносин.

Розширення семантичної структури слова, поява нового ЛСВ: die Wende - суспільна перебудова в НДР у 1989-1990 рр.

Спеціалізація значення: der Osten - Східна Німеччина.

Переосмислення значення лексичних одиниць: die Jugendweihe - свято прийому 14-річних юнаків та дівчат у товариство дорослих (насамперед у нових землях); der Persilschein - документ, який засвідчує непричетність певної особи до діяльності Служби держбезпеки НДР у минулому.

Усунення явища ідеологічно обумовленої полісемії деяких лексем: der Markt - ринок; die Meinungsfreiheit - свобода слова; privat - приватний; sozial - соціальний тощо.

Архаїзація окремих ЛСВ слів у східнонімецькому слововжитку: der Propagandist - пропагандист; die Freundschaft - “Дружба!” (привітання членів Спілки вільної німецької молоді); піонерська дружина.

Серед семантичних неологізмів в досліджуваній групі найчастіше зустрічаються різні види перенесень найменувань, а взагалі кількість семантичних інновацій є значно меншою (54), ніж кількість інших типів неологізмів (напр., новоутворень, де на основі ключового слова можуть утворюватися десятки нових слів). Явища семантичної інновації сприяли вирівнюванню в лексиці західної та східної частин Німеччини та усуненню релевантних рис на рівні змістової сторони мовних знаків, на підставі яких вони могли співвідноситися з тією чи іншою німецькою державою.

Метафори є найбільш характерним видом семантичних змін у досліджуваній лексиці. Нами виявлено різні типи метафор: концептуальні (когнітивні), образні, експресивно-оцінні. Допоміжним компонентом при їх створенні слугують назви зі сфери природи, спорту, медицини, техніки (“трансляція термінів”) тощо. Крім номінативної ці метафори виконують також концептуальну, образну та експресивно-оцінну функції. Для утворення концептуальних метафор використовуються допоміжні компоненти з оцінними семами в денотативному ядрі значення: das Steuerdesaster - податкова катастрофа; die Mentalittskluft - безодня (прірва) між менталітетами. Аналіз фактичного матеріалу показав, що особливо часто з цією метою використовуються назви з таких сфер, як: медицина: der Verkehrskollaps - транспортний колапс; wirtschaftlicher Infarkt - економічний інфаркт; техніка: die ABM-Notbremse - “стоп-кран” заходів, спрямованих на забезпечення зайнятості; der Medien-GAU - аварія у сфері засобів масової інформації; спорту: der Endspurt - фінішний ривок. Для розуміння ряду образних метафор необхідна наявність у реципієнтів фонових знань, на яких ґрунтується денотативне значення цих метафор, напр., das Filetstck (власне: філейна частина) - східнонімецьке підприємство, яке має краще, порівняно з іншими підприємствами, технічне оснащення - а також наявність соціокультурних знань, на основі яких можна декодувати смисл метафор типу die Ampelkoalition та die Ampel (власне: світлофор) - коаліція СПД (Соціал-демократична партія Німеччини - червоний колір), ВДП (Вільна демократична партія - жовтий колір) та партії зелених. Метафори з оцінною конотацією в досліджуваній лексиці часто є зооморфними: der Wendehals - крутиголовка (птах) людина, яка легко міняє свої погляди; mausern - линяти мінятися на догоду моді; der Brsenhai - біржова акула тощо.

Шляхом метонімічного перенесення найменування утворено назви Rote Socken, тж. die Socken (дослівно: червоні шкарпетки) - іронічна неофіційна назва для Партії Демократичного Соціалізму та, за аналогією, grune Wollstrьmpfe (дослівно: зелені панчохи) - партія зелених.

Спостереження за мовним матеріалом показали, що під впливом екстралінгвістичних детермнантв у досліджуваній лексиці протягом зазначеного періоду відбулися процеси перегрупування лексичних одиниць за такими ознаками як актуальність/неактуальність; активність/пасивність; загальновживаність/незагальновживаність; нормативність/ненормативність тощо.

Аналіз аутентичних текстів та дані опитування інформантів показали, що в сучасному усному та писемному мовленні використовуються лексичні одиниці з групи досліджуваної застарілої східнонімецької лексики. У спонтанному мовленні використання таких лексичних одиниць може сигналізувати про походження мовця з нових німецьких земель та його належність до старшого покоління. В писемному мовленні східнонімецькі лексеми використовуються в різних типах текстів, виконуючи спеціальні функції:

1) газетно-публіцистичні тексти: використання таких лексичних одиниць може вказувати на регіональну співвіднесеність тексту;

2) навчальна та наукова література: назви для типових державних реалій НДР (історизми) використовуються в термінологічному значенні, напр., для аналізу та пояснення цього етапу в історії німецької держави, пор.: “Die Volkskammer setzte sich aus insgesamt 500 Abgeordneten zusammen, die sich auf 73 Wahlkreise verteilten” (Weidenfeld, Korte, 1991, S.104).

3) рекламні тексти: підбір спеціальних лексичних засобів обумовлений прагматичною спрямованістю рекламних текстів, їх комерційним призначенням і розрахований на певну категорію мовців, пор.: “Was macht MINOL?”... “Wir sind schon lange offizieller Kraftstofflieferant der meisten Trabbi-Fahrer. Das ist uns wichtig” (1993 р.).

4) твори сучасної літератури: історизми та архаїзми використовуються як текстотворчий та стилістичний засіб для зображення атмосфери суспільного життя в колишній соціалістичній НДР. Архаїзми в широкому розумінні можуть як бути компонентами авторської розповіді, так і використовуватись для створення мовного портрета дійових осіб, даючи їм за допомогою мовних засобів соціальну характеристику: “Weite noch, Marthchen, wir zwei beide auf Ernteeinsatz? All die riesengroen LPGs! War doch manchmal ganz schn - oder? Wir als junge Pioniere mittem Halstuch ... Und spter mit Blauhemd ... (...) Und als wir zwei beide in einer Singgruppe ... “ (Grass, 1995, S. 309).

Історизми з досліджуваної групи можуть набувати негативної оцінки, відтінку іронії: 1) в межах одного слова, поєднуючись з іншими, іноді нейтрально забарвленими, одиницями: die SED-Elite - еліта СЄПН; die DDR-Unrecht - несправедливість НДР; rote LPG-Barone - червоні барони в сільськогосподарських кооперативах; 2) у контекстуальному оточенні завдяки лексичним засобам, які несуть у собі негативну оцінку: “Die Versorgungsschwiеrigkeiten, die aus der berstrzten Kollektiviеrung der Landwirtschaft erwuchsen, und der daraufhin wieder anschwellende Flchtlingsstrom fhrten die DDR in eine tiefe Krise” (Das war die DDR, 1994, S. 47). Оцінне ставлення до позначуваних реалй з життя НДР може виражатися взяттям відповідної назви в лапки, пор.: “Unter dem Regenbogen nennen wir die Geschichte von Werner Tbke, der fr den “Arbeiter- und Bauernstaat” DDR in zwlf Jahren zwei Tonnen Farbe vermalte” (Wir in Europa, 14/1991, S. 2).

Засобом створення історичного колориту слугують також неологізми періоду суспільної перебудови в НДР, так звані сучасні історизми.

Таким чином, виконане дослідження підтверджує теоретичне положення сучасного мовознавства про те, що вивчення лексико-семантичної системи мови пов'язане з рядом системних характеристик, не лише суто лінгвістичних, але й соціолінгвістичних, психолінгвістичних, лінгвокультурологічних тощо, які тісно взаємодіють між собою. Найвагоміше місце серед цих характеристик посідає соціально-мовна ситуація “лексичного дефіциту”, що є також стимулюючим фактором невпинного розвитку словникового складу мови (М.О.Карпенко), детермінованого соціально обумовленою потребою в номінації нових денотатів, яку мова має задовольнити в процесі своєї еволюції. Зв'язок лексики з культурно-історичним досвідом носіїв мови, який обумовлює її інтенсивний розвиток та історичну мінливість, засвідчує не лише соціальну природу мови та її словникового складу, який перебуває в постійному русі, але й підтверджує теорію безперервного розвитку лексики та семантики.

ВИСНОВКИ

1. Проведене дослідження показало, що за період кінця 80-х - 90-х рр. ХХ ст. у лексиці німецької мови в межах мовного простору, що охоплює територію сучасної об'єднаної Німеччини та, зокрема, територію колишньої НДР, відбулися глибокі зміни, які проходили під знаком мовної конвергенції. Інтенсивність та динамізм, з якими відбувалися конвергентні процеси в лексико-семантичній системі німецької мови в досліджуваний період, ще раз переконливо підтвердили необґрунтованість заяв про існування окремого національного варіанту німецької мови в НДР, з якими виступали свого часу деякі східнонімецькі лінгвісти (Г.Лангнер, Г.Лерхнер та ін.).

2. Розвиток досліджуваної частини словникового складу детермінувався на даному етапі новітньої мовної історії впливом таких зовнішніх щодо мовної системи та специфічних для німецькомовного соціуму чинників як усунення дії комуністичної ідеології в державному масштабі, зміною існуючого суспільного ладу, державним об'єднанням Німеччини, а також загальними особливостями розвитку сучасного суспільства. Ці чинники викликали активізацію варіативності одиниць лексико-семантичної системи мови, інтенсифікацію номінативних процесів, ріст числа іншомовних запозичень тощо.

3. Мовні наслідки радикальних суспільно-політичних перетворень у житті східнонімецького мовного соціуму характеризують, таким чином, словниковий склад як адаптивну систему, здатну до саморегуляції та пристосування до змінених умов функціонування, що є можливим завдяки таким сутнісним характеристикам лексичного складу як його рухомість та відкритість, екстралінгвістична детермінованість значення лексичних одиниць, історична рухомість та мінливість лексичних угрупувань.

4. Відомо, що лексика не лише відображає “картину світу” та є вираженням суспільної свідомості, але й, маючи відносну самостійність, здатна впливати на виникнення суспільних уявлень та поглядів людини та формувати її суспільну свідомість. Значною мірою це стосується суспільно-політичної лексики, сфера функціонування якої охоплює різні галузі життя та діяльності мовців, зокрема: політика, економіка, екологічні проблеми тощо. Особливістю досліджуваного етапу мовної історії є висока функціональна активність одиниць лексики, орієнтованих за змістом на магістральні події в соціальному та політичному житті народу, проникнення їх у повсякденний слововжиток мовців із різних суспільних верств.

5. Обраний в роботі підхід до розгляду інновацій різного типу, який вимагав звернення до вузького конкретного фрагмента дійсності, дозволив встановити їх основну функцію - слугувати відображенню специфічного соціально-політичного та історичного контексту. Своєрідність реалій, що відображаються фактичним матеріалом, виявляється в їх безпосередній віднесеності до конкретного екстралінгвістичного фрагмента дійсності, який у геополітичному плані обмежується територією сучасної Німеччини та в хронологічному - останнім десятиліттям новітньої німецької історії, що в більшості випадків зумовлює необхідність наявності фонових соціокультурних знань для адекватного сприйняття досліджуваних мовних знаків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Archaisiеrung und Revitalisierung: Prozeduren und Resultate, dargestellt an Beispielen der deutschen Gegenwartssprache in Ostdeutschland // Germanistisches Jahrbuch Ostrava / Erfurt fьr Literaturwissenschaft, Linguistik und Didaktik. - 1996. - Nr. 2. - S. 109-122.