Лексика вогню в говірках російської мови

Ономасіологічний та семасіологічний аналіз діалектних найменувань вогню у говірках російської мови, виявлення внутрішньої форми та принципів номінацій. Дослідження репертуару, семантичної та синтагматичної специфіки дієслів горіння в російських говірках.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2014
Размер файла 81,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

Педченко Л.В. Наименования ритуального огня у русских (в свете исследования Д.Н. Овсянико-Куликовского "К истории культа огня у индусов в эпоху Вед") // Вісник Харківського університету. Вип. 411. - Харків, 1998. - С. 327-332.

Педченко Л.В. Наименования огня в говорах русского языка // Вісник Харківського університету. Вип. 426. - Харків, 1999. - С. 153-159.

Педченко Л.В. О связи понятий "огонь", "заря" и "солнце" в русском языке // Вісник Харківського університету. Вип. 448. - Харків, 1999. - С. 56-60.

Педченко Л.В. Моделирование семантического поля "огонь" как микросистемы русской диалектной лексики // Вісник Харківського університету. Вип. 473. - Харків, 2000. - С. 150-155.

Анотація

Педченко Л.В. Лексика вогню в говірках російської мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2000.

Робота являє собою комплексне дослідження лексики, що номінує вогонь у говірках російської мови, метою якого є встановлення характеру інтерпретації відповідної реалії мовною свідомістю росіян. У ній здійснено ономасіологічний аналіз субстантивних діалектних найменувань вогню, який полягає у виявленні внутрішньої форми номінацій, встановленні репертуару і типології їхніх мотивуючих ознак, визначенні найбільш характерних принципів номінації. Найменування вогню вивчаються у роботі також і у семасіологічному аспекті: встановлюється репертуар і структура їх значень (семем), моделюється семантичне поле "вогонь". Розглянуто семантичну специфіку дієслів, які вживаються в типових контекстах, що номінують ситуацію горіння. Виявлені факти дають підстави стверджувати, що інтерпретація вогню в російській мовній картині світу характеризується діяльнісно-практичним антропоцентризмом, тобто вогонь репрезентується діалектною мовою переважно як елемент матеріальної культури, як артефакт, який створює і контролює людина у процесі практичної діяльності.

Ключові слова: діалектна лексика, мовна картина світу, ономасіологія, внутрішня форма слова, лексична умотивованість, семасіологія, семантичне поле.

Аннотация

Педченко Л.В. Лексика огня в говорах русского языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2000.

В диссертации осуществлено комплексное исследование лексики, номинирующей огонь в говорах русского языка, с целью установления характера интерпретации соответствующего понятия языковым сознанием русского этноса. Основной философско-методологической позицией работы является соединение "антропологического" принципа анализа со структурным: методы структурного анализа языковых единиц (компонентный анализ, метод семантического поля и др.) используются для выявления концептуально значимых параметров языковой картины мира. Представленный в работе лингвистический материал до настоящего времени не был предметом специального изучения, что обусловливает актуальность и новизну данной диссертации.

Исследование включает ономасиологический анализ субстантивных диалектных наименований бытового огня, состоящий в изучении характера лексической мотивированности номинаций, выявлении их внутренней формы, установлении репертуара и типологии мотивировочных признаков, определении наиболее характерных принципов номинации. В работе установлено, что наиболее продуктивным для наименований огня в русских говорах является принцип номинации по функции. Преобладание функционального мотива номинации, в целом характерное для "вещного" пласта мира, позволяет предположить, что бытовой огонь в говорах русского языка номинируется как "вещь", артефакт, т.е. как элемент материальной культуры человека.

В работе рассматриваются и наименования обрядового, ритуального огня. В отличие от наименований бытового огня, мотивировка которых, как правило, прагматична, неметафорична и "немифологична", названия ритуального огня имеют принципиально иные основания: большинство из них более или менее эксплицитно связаны с древнейшими представлениями об огне, выразившимися в мифологии и фольклоре. Согласно этим представлениям, огонь является элементом мира, таким же, как земля, вода, воздух, находится вне бытового пространства человека. Это живая, активная, деятельная сила, способная оживлять, давать здоровье и благополучие. Характерным является представление о нерукотворной природе обрядового огня, который скрыто существует в дереве, камне, на небе. Человек же посредством ритуальных действий лишь получает, добывает его.

Русские диалектные наименования огня исследуются в диссертации также в семасиологическом аспекте: устанавливается репертуар и структура их значений (семем), на базе парадигматических и синтагматических отношений моделируется семантическое поле "огонь". Как показывает созданная в работе наддиалектная сетка-модель, субстантивная часть семантического поля "огонь" состоит из трех микрополей, различающихся между собою особенностями входящих в их состав семем (содержанием, количеством и соотношением сем в семемах). Наиболее последовательно дифференциация выделенных в структуре семантического поля "огонь" микрополей проявляется в отношении к семантическим признакам `контролируемый' / `стихийный'.

В работе рассматриваются и лексические единицы, синтагматически связанные с наименованиями огня. На основании анализа высказываний типа субъект - глагол, глагол - объект, номинирующих ситуацию горения в русской диалектной речи, в диссертации устанавливается репертуар глагольных лексем и соответствующих семем, которые составляют глагольный блок семантического поля "огонь". Семантическим параметром, наиболее последовательно дифференцирующим глагольные семемы поля "огонь" и обусловливающим возможность использования соответствующих лексем в том или ином типичном контексте номинаций огня, выступает признак `каузировать'.

Выявленная в диссертации специфика организации семантического поля "огонь", а также характер лексической мотивированности большинства русских диалектных наименований огня свидетельствуют о деятельностно-практическом антропоцентризме в восприятии этой реалии русским языковым сознанием. Представленные в работе данные показывают, что в говорах русского языка как на лексическом, так и на синтаксическом уровне четко дифференцируется огонь, вовлеченный в практическую деятельность человека и не зависящий от нее.

К диссертации прилагается "Программа для сбора диалектной лексики по теме "Огонь" в говорах русского языка", которая разработана на основании созданной сетки-модели семантического поля "огонь" и которая может служить дополнением к Программе "Лексического атласа русских народных говоров", лексику огня не охватывающей.

Собранный лексический материал обобщен в работе в виде словаря-указателя и может быть использован для дальнейших диалектологических исследований семантического поля "огонь" и его экспонентов. В диссертации намечены перспективы и основные направления таких исследований.

Ключевые слова: диалектная лексика, языковая картина мира, ономасиология, лексическая мотивированность, внутренняя форма слова, семасиология, семантическое поле.

Summary

Pedchenko L.V. The vocabulary of the fire in Russian people dialects. -Manuskript.

Thesis to obtain scientific degree of candidate of philology in speciality 10.02.02 - Russian language. - Kharkiv National University named after V.N. Karazin. - Kharkiv, 2000.

This thesis is devoted to the analysis of the linguistic realization of the concept "fire" in the Russian dialects. The aim of the work is to ascertain the character of the interpretation of this phenomenon by Russian language mentality. The Russian dialectal names of fire are investigated in the work in onomasiological and semasiological aspects. The onomasiological analysis includes the revealing of nomination's inner forms, the establishment of repertoire and typology of explaining signs, the elucidation of the most typical principles of nomination. The semasiological analysis allows to determine the structure of the meanings of the "fire" names and to simulate the semantic field "fire". The work analyses the semantic peculiarities of the verbs which are used in typical contexts to refer to situations of burning.The results of the research demonstrate that the concept "fire" in the Russian language world's picture is interpreted as an element of material culture, as an artefact, created and controlled in human practical activity.

Key words: dialectal vocabulary, language world's picture, onomasiology, inner form of word, lexical motivation, semasiology, semantic field.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.

    реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014

  • Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010

  • Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.

    контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009

  • Дослідження демінутивів латинської мови та особливостей їх відтворення українською мовою. Способи творення демінутивів. Демінутивні суфікси. Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея "Метаморфози".

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.11.2016

  • Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011

  • Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012

  • Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.

    реферат [29,8 K], добавлен 20.09.2010

  • Дослідження перфективації багатозначних дієслів. Лексико-семантичні групи парновидових та одновидових вербальних багатозначних дієслів української мови, їх особливості у сполучуваності з префіксами як реалізаторами словотвірно-граматичної функції.

    статья [20,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012

  • Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.

    реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015

  • Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.

    курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015

  • Аналіз розгляду експансіонізму, експланаторності, функціоналізму, антропоцентризму, діалогічності та етноцентризму при дослідженні фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом. Розгляд мови у тісному зв’язку зі свідомістю та мисленням людини.

    статья [22,5 K], добавлен 18.08.2017

  • Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014

  • Евфемізми як складова словникового складу мови. Соціальні відмінності між мовцями. Класифікації фразеологічних одиниць англійської, російської та новогрецької мови. Головні семантичні та структурні особливості фразеологічних евфемізмів різних мов.

    магистерская работа [164,0 K], добавлен 23.03.2014

  • Розгляд найменувань податкової сфери лексичної системи української мови. Базові поняття податкової системи України в контексті мовознавчих досліджень. Причина та фактори рухливості складу системи податкових найменувань в українській лексичній системі.

    статья [293,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.

    курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015

  • Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.

    реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007

  • Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.

    реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008

  • Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.

    реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008

  • Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.

    реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.