Семантична основа лінгвістичних термінів в українській та англійській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

10. 02. 15 - загальне мовознавство

Семантична основа лінгвістичних термінів в українській та англійській мовах

Рогач Леся Валер'янівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському державному університеті

Науковий керівник - доктор філологічних наук Фабіан Мирослава Петрівна, Ужгородський державний університет професор кафедри англійської філології

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Кочерган Михайло Петрович Київський державний лінгвістичний університет, завідувач кафедри загального та українського мовознавства

кандидат філологічних наук Шевченко Лариса Леонідівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, старший науковий співробітник відділу лінгвістики

Провідна установа - Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, відділ загального мовознавства

Захист відбудеться 23 червня 2000р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (252033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58, кімн. 10).

Автореферат розісланий 22 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Шахова Л.І. Загальна характеристика роботи

1. Загальна характеристика роботи

лінгвістичний лексичний мова семантичний

Cучасна епоха - епоха науково-технічного прогресу - це невпинний потік наукових досягнень і відкриттів, а отже, такий обсяг науково-технічної інформації, що вимагає посиленої уваги до розвитку гуманітарних наук. Мова в цьому процесі пов'язана з наукою передусім своїм термінологічним лексичним пластом, у якому відображається соціально організована дійсність.

Поява сучасних технологій, інформатизація і комп'ютеризація переважної більшості суспільних сфер життя ведуть до утворення нових співвідношень між термінологічними системами різних наук. Потреби сучасного науково-технічного спілкування сприяють розвитку і подальшому вдосконаленню мовних засобів передачі інформації, серед яких основну роль відіграють слова та словосполучення, що називають і позначають поняття науки і техніки.

Актуальність дослідження пояснюється дедалі більшим посиленням взаємодії між загальновживаною лексикою і мовою спеціальних наук, а також тим фактом, що термінологія як частина лексико-семантичної системи мови не має чіткої гносеологічної і лінгвістичної межі з нетермінами. Цим пояснюється багато труднощів, які з'являються при виділенні власне термінологічних закономірностей та їх розмежуванні від закономірностей загальновживаної лексики. Серед великої кількості проблем, якими займаються сучасні термінологи, чи не найменш розробленою є проблема формалізованого дослідження семантики природної мови, що міститься в лексичних значеннях окремих слів. Тому формалізоване вивчення семантики лінгвістичних термінів як членів лексичної системи української та англійської мов підсилює актуальність нашого дослідження.

Об'єктом дослідження обрано лінгвістичні терміни української та англійської мов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в руслі комплексної теми ”Мовні контакти і ономасіологічні категорії в мовах різних систем”, що розробляється на кафедрі англійської філології Ужгородського державного університету.

Основною метою дисертаційної роботи є встановлення й розкриття семантичної основи лінгвістичних термінів української та англійської мов, а також вияв особливостей їх функціонування у межах лексико-семантичної системи загальнолітературної мови.

Для досягнення мети дослідження вирішуємо такі завдання:

розробка методики формалізованого дослідження лексичної семантики лінгвістичних термінів української та англійської мов;

аналіз співвідношення між семантикою лінгвістичних термінів української та англійської мов;

характеристика лексичного і семного складу лінгвістичних термінів в українській та англійській мовах;

виділення специфіки лексичної семантики лінгвістичних терміносистем віддаленоспоріднених мов.

Джерелом дослідження послужили: тлумачні словники двох мов (11-томний Словник української мови, Великий Оксфордський словник у 12-ти томах), а також словники лінгвістичних термінів (Словник лінгвістичних термінів Д.І.Ганича, І.С.Олійника, Словник лінгвістичних термінів Є.В.Кротевича, Н.С.Родзевич, Slovnik slovanske lingvisticke terminologie, A Dictionary of Linguistics of Pei M., Gaynor F., Concise Handbook of Linguistics: A Glossary of Terms of Steible Daniel, Словарь американской лингвистической терминологии Э.Хэмпа, Longman Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics of Jack C. Richards, John Platt, Heidi Platt).

Методи дослідження. Поєднання статистичного, типологічного, описового методів з формалізованим та компонентним аналізом дало можливість створити комплексну методику, придатну для семантичного дослідження термінологічної лексики української та англійської мов і виявлення співвідношення лінгвістичної термінології з іншими терміносистемами в межах віддаленоспоріднених мов, а також із загальновживаною лексикою.

Наукова новизна роботи. У дисертації вперше застосовано формалізований підхід до класифікації та лексико-семантичного аналізу лінгвістичних термінів української та англійської мов. Уперше в загальному мовознавстві предметом дисертаційного дослідження виступає зіставне вивчення української та англійської лінгвістичної термінології на основі спеціально розробленої методики їх семантичного аналізу, що дає можливість використовувати семантичний простір як одну з важливих ознак структурної організації лексичних значень окремих слів та лексико-семантичних систем у цілому. Пропонується комплексний підхід до вивчення соціальних та когнітивних аспектів української та англійської лінгвістичної термінології, її місця у системі загальновживаної мови.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшій розробці лінгвістичних основ термінологічного спілкування і вдосконаленні нових методів та підходів до вивчення зіставної семантики лінгвістичних терміносистем віддаленоспоріднених та неспоріднених мов.

Практичне значення роботи полягає у тому, що одержані результати можуть виявитися корисними в процесі перекладу спеціальних текстів, при укладанні термінологічних і тлумачних словників, а також написанні навчальних посібників та спецкурсів з проблем загального мовознавства, термінознавства і лексикології. Розробленою в дисертаційному дослідженні методикою зіставного семантичного аналізу лінгвістичних термінів української та англійської мов користуються студенти англійської філології УжДУ при написанні курсових і дипломних робіт, а також доповідей на студентських наукових конференціях.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертанткою самостійно.

Апробація роботи. Результати проведеного дослідження оприлюднено на Міжнародній конференції з термінології (Львів 1993), конференціях професорсько-викладацького складу УжДУ (1995, 1996, 1997, 1998, 1999), а також на розширеному засіданні кафедри англійської філології та кафедри української мови УжДУ (Ужгород 1999).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 публікаціях. Серед публікацій 6 статей, решта - тези і матеріали доповідей конференцій різних рівнів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку умовних скорочень, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 200 сторінок тексту, у тому числі дві таблиці. Обсяг дисертаційного дослідження (без списку використаних джерел і додатків) - 170 сторінок, список використаних джерел - 22 сторінки (228 позицій), додатки включають дві таблиці.

2. Основний зміст роботи

У ”Вступі” обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи, зазначено зв'язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконана робота, сформульовано мету та завдання дослідження, об'єкт і методи дослідження, окреслено теоретичну і практичну цінність одержаних результатів, форми їх апробації.

Перший розділ ”Семантична основа лінгвістичних термінів української мови” присвячений семантиці української лінгвістичної терміносистеми та її зв'язку із загальновживаною лексикою, а також впливу позамовних факторів на мовні термінологічні процеси, а саме термінотворення, запозичення термінів з інших мов і підсистем, розбудову багатозначності, синонімії, антонімії, стандартизацію та уніфікацію термінів тощо.

Термінологія є найчутливішою до зовнішніх впливів частиною лексики літературної мови, оскільки науково-технічний прогрес, охопивши всі сфери знання, сприяє подальшому розвитку вже існуючих галузей науки і техніки та веде до появи нових науково-технічних термінів і цілих термінологічних систем. Процес бурхливого розвитку термінології є наслідком утворенння якісно нових за структурою термінів, набування нового спеціального значення вже існуючими в інших підмовах термінами, а також тими, які утворилися в результаті переосмислення загальновживаних слів.

Наслідком впливу на термінологію позамовних факторів є те, що мові науки властиві такі семантичні процеси, як синонімія, антонімія, полісемія. Для нашого дослідження особливо важливим семантичним процесом термінології виявилася полісемія термінів. Під полісемією розуміємо співвіднесеність одного терміна більше, ніж з одним поняттям у межах одного або дотичних термінологічних полів. У процесі аналізу українських лінгвістичних термінів як термінологічних одиниць виявлено два типи полісемії: 1) внутрішню (всередині лінгвістичної терміносистеми); 2) зовнішню (між різними терміносистемами). Семантичною основою першого типу полісемії є диференціація наукових понять і розхитування значення однозначного терміна. Так, термін позиція вказує на 1) 'звукове оточення фонеми, що створює відповідні умови для її вираження, положення фонеми щодо інших фонем і місця наголосу в слові'; 2)'місце мовної одиниці у висловленні, з чим пов'язана її граматична функція' (Словник лінгвістичних термінів Д.І.Ганича, І.С.Олійника). Термінологічна одиниця конвергенція пояснюється, по-перше, як 'зміни, що викликають збільшення подібності чи навіть збігу різних звуків мови', по-друге, - 'розвиток спільних або подібних рис у двох чи кількох мовах незалежно від спільності їх походження' (Словник лінгвістичних термінів Д.І.Ганича, І.С.Олійника).

Проблема вживання одного терміна в кількох терміносистемах у сучасній лінгвістиці є актуальною і до кінця нерозв'язаною. Одночасне вживання одного терміна в лінгвістиці, математиці, фізиці, хімії, медицині, біології, юриспруденції, логіці, філософії тощо вважаємо проявом міжсистемної термінологічної полісемії, оскільки в основі цього явища, на нашу думку, лежить подібність процесів у різних сферах наукового відображення об'єктивної дійсності. Ознака уподібнення проявляється у цих терміносистемах з різним ступенем інтенсивності і стосується різних об'єктів.

Когнітивні аспекти дослідження є особливо актуальними для термінології, оскільки терміни утворюються при узагальненні й абстрагуванні явищ матеріального світу, що є об'єктами пізнання, і відразу ж стають знаряддям наукового мислення, оскільки без них не можна узагальнено описати пізнаваний світ. При дослідженні лінгвістичної терміносистеми як результату пізнавальної і класифікуючої діяльності людини використовуємо поняття ”категорія”. Категорія у філософії і когнітології розглядається як одна з форм усвідомлення специфіки найістотніших властивостей природних об'єктів, суспільства і мислення. У лінгвістиці термін ”категорія” використовується неоднозначно - він виступає і як ”категорія свідомості”, і як ”мовна категорія”. При дослідженні семантики одиниць лінгвістичної термінології як загальновживаних слів і термінів яскраво виявляється співвідношення двох типів: поняттєві категорії розглядаємо як універсальні, що існують у конкретному суспільному середовищі; мовні категорії вживаються відносно класів мовних одиниць, в основі виділення яких лежить певна загальна властивість.

На основі семантичного аналізу лексичного і семного складу українських лінгвістичних термінів побудована матриця, що зображує структуру семантичного простору лінгвістичної термінології у системі загальновживаної мови. Матриця складається з рядків однакової довжини, у яких представлено семний склад значень та стовпчиків, що виражають частоту вживання і характер сем. Матрична характеристика лінгвістичного терміна дала можливість:

визначити його значущість у лінгвістичній терміносистемі і загальновживаній лексиці;

представити структуру його семантики;

виявити зв'язки лінгвістичних термінів та шляхи переходів від одних значень до інших;

встановити зв'язок з терміносистемами інших сфер діяльності людини.

Особливістю матриці є те, що, крім передачі вже реалізованих зв'язків, позначених знаком ”+”, незаповнені клітини дають змогу прогнозувати розташування новотворів і їх зв'язків з наявними термінами, а також виділити наявність найбільшої / найменшої концентрації терміноелементів у мові.

Полісемія є найхарактернішою семантичною особливістю досліджуваних одиниць як у загальновживаному, так і термінологічному аспектах. За критерієм кількості загальновживаних значень у семантичній структурі слова український фактичний матеріал ділимо на три основні групи: терміни з найвищим ступенем полісемії, середнім ступенем полісемії та моносемічні. Незважаючи на окремі спільні характеристики, всі групи мають свою специфіку, яка стосується співвідношення термінологічної та загальновживаної семантики. У групі високополісемічних слів загальновживані значення представлені найширше. Термінологічна лінгвістична семантика більшості лексем цієї групи поєднується з їх вживанням в інших сферах діяльності людини. Так, термін ряд у лінгвістиці вказує на 1) 'послідовність мовних одиниць, розташованих безпосередньо одна за одною'; 2) 'положення язика при творенні голосних звуків за рухом у горизонтальному напрямі' (Словник лінгвістичних термінів Д.І.Ганича, І.С. Олійника), а також виступає терміном інших наук: хімії ('сукупність речовин, що мають певні спільні властивості'); біології ('сукупність близькоспоріднених видів тварин'); математики ('сукупність величин, розташованих у певній послідовності'). У семантиці найбільш полісемічних термінів української мови виявлено спільні значення, які передаються багатофункціональними семами. Наприклад, семантика 36 лексичних одиниць указує на їх функціонування у сфері інших наук, крім лінгвістики (стан, основа, час, шум, ряд, рід, поле, суб'єкт, система, корінь, період, функція, сегмент, трансформація, текст). У матриці ця особливість представлена семою наукове і займає третє місце рангового списку. 21 термін має значення, у тлумаченні яких є посилання на слово (термін, архаїзм, епітет, варваризм, вигук, синонім, антонім, постфікс). У формулах тлумачення 18 одиниць міститься вказівка на дію або процес (деривація, редукція, чергування, дисиміляція). Ремаркою спеціальне в тлумачному словнику позначаються 17 термінів (субституція, сегментація, частотність, фонація, просодія); у переносному значенні вживається 12 слів (основа, позиція, поле, корінь, акцент, вибух, забарвлення). Ремарка застаріле у формулах тлумачення характеризує 11 лексичних одиниць (ряд, рід, письмо, вид, етимологія, відношення). Співвідношення лексичних значень лінгвістичних термінів з поняттям мистецтва відображені в словах звук, акцент, фраза, транскрипція, жанр, синкопа.

У групі з середнім ступенем полісемії посилюється власне лінгвістична термінологічність досліджуваних одиниць. При різних підходах до вивчення змісту лексичної одиниці виявляються різні аспекти його структури. Так, структура змісту терміна комунікація в тлумачному словнику, який виходить з позицій загальновживаної лексики, представлена такими дефініціями: 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. 2. лінгв. рідко. Те саме, що спілкування (Словник української мови). У термінологічних словниках, завданням яких є розкривати структуру змісту, не виходячи за межі конкретної термінологічної системи, лексичне значення слова комунікація інтерпретується за допомогою дефініції, в якій вказано на 'процес спілкування, передачу інформації, думок' (Словник лінгвістичних термінів Д.І.Ганича, І.С.Олійника). Семний склад іменника комунікація у матриці абстраговано характеризує структуру його змісту і як загальновживаного слова, і як термінологічної одиниці, підкреслюючи, що семантика цієї лексеми в системі загальновживаної лексики та лінгвістичної термінології знаходиться на периферії семантичного простору. Ця периферійність у загальновживаному тлумаченні досліджуваного слова позначена словниковою ремаркою спец., а у термінологічному - рідко. Ще один вияв периферійності семантики іменника комунікація вбачаємо в тому, що воно утворює лише одне словосполучення - вузол комунікацій ('місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо' (Словник української мови)).

Усі однозначні слова досліджуваного матеріалу виступають лінгвістичними термінами. Оскільки моносемічність є однією з основних вимог, що ставляться до термінів, то саме ці лексичні одиниці складають ядро досліджуваної термінології. На відміну від перших двох груп, одиниці третьої групи майже позбавлені зв'язків з іншими словами. Відсутність у однозначних термінах системної організації значень сприяє послабленню (аж до повного зникнення) їх системних зв'язків з іншими лексичними одиницями.

У досліджуваному матеріалі виявлено 98 однозначних лексичних одиниць. Ці терміни поділяємо на дві підгрупи: до першої належать такі, що в тлумачному і в термінологічних словниках кваліфікуються як лінгвістичні, а до другої - одиниці, що в Словнику української мови не виділяються словниковою ремаркою лінгв. Лексикографічний аналіз показав, що лише окремі лексеми групи моносемічних одиниць можна вважати моносемічними. Семантика частини слів характеризується поєднанням загальновживаних значень із спеціальними. Наприклад, слово кореляція кваліфікуємо як: 1.Взаємозалежність, взаємний зв'язок та співвідносність двох чи кількох явищ, предметів і т. ін. 2. лінгв. Взаємна залежність, співвідносність двох чи кількох мовних одиниць. 3. біол. Взаємозалежність між будовою та функціями клітин, тканин, органів та систем організмів. Терміни цієї підгрупи тлумачаться в дисертації також як полісемічні лінгвістичні одиниці, тому що в них містяться термінологічні ознаки, виділені в лексикографічній інтерпретації як тлумачного, так і термінологічного словників. Так, одиницю орфографія пропонуємо пояснювати за допомогою ремарки лінгв. та двох формул тлумачення: 1. Система загальноприйнятих правил передачі звукової мови на письмі. 2. Написання слів відповідно до таких правил.

Актуальною і досі недостатньо вивченою у лексикографії є проблема відображення термінологічної лексики в тлумачному словнику. Складність дослідження цієї проблеми полягає в тому, що термінологічна лексика, яка поступає до кодифікованої літературної мови з науково-технічної сфери, формує дуже істотну частину словникового реєстру кожного загальномовного словника. У загальномовному тлумачному словнику не буває різких відмінностей при тлумаченні термінів і нетермінів. Укладачі загальномовного словника при характеристиці поняттєвого компонента значення обов'язково враховують наукові знання: з різних варіантів вибирається поширене і авторитетне розуміння терміна.

У зв'язку з включенням термінологічної лексики до тлумачного словника літературної мови виникає ряд проблем, що полягають у: відборі термінологічної лексики для словника; співвідношенні позамовного змісту (реалії) і семантичної структури терміна з його лінгвістичним відображенням у словнику; вживанні терміна в одній або декількох сферах людської діяльності; відображенні словником семантичної структури терміна; стилістичній характеристиці терміна. Специфіка змістової характеристики терміна в загальномовному словнику проявляється в тому, що дефініція термінологічного словника є стислішою, ніж тлумачного і спрямована на відображення суті наукового поняття. При цьому тлумачний словник враховує не всі аспекти спеціального значення, бо воно тут подається узагальнено. Характеристика термінологічної одиниці в тлумачному словнику орієнтована на розуміння терміна в першу чергу як загальновживаного слова.

Семний склад лінгвістичних термінів, як і лексичний, представлено в матриці, а це дає змогу розглядати семи як елементи системно-структурних угруповань. Переважна більшість багатофункціональних сем указує на загальновживану і лінгвістичну семантику, об'єднуючи при цьому лексичні одиниці за спільністю ознак. Серед однофункціональних, як і серед багатофункціональних, є семи загальновживаного і термінологічного характеру. Щоправда, на відміну від багатофункціональних, серед однофункціональних сем виявлено більшість таких, що характеризують загальновживану семантику. У семантичному просторі українських лінгвістичних термінів ці семи займають периферійне місце, не вказуючи на безпосередні зв'язки між лексемами і не утворюючи семантичні центри. У результаті дослідження українських лінгвістичних термінів нами отримано 170 сем, які класифікуємо за двома параметрами: кількісним і якісним. За кількісним параметром виділяємо семи високого, середнього та низького ступеня уживаності. Семи високого ступеня вживаності у матриці займають перші місця, об'єднуючи семантику переважної більшості лексичних одиниць. Досліджувані семи характеризуються вказівкою на 1) формальне вираження семантичної особливості значення реєстрового слова: (наукове, лінгвістичне, спеціальне, рідко, мистецтво, застаріле, переносне значення); 2) певну одиницю як частину чогось (слово, одиниця, звук); 3) динамічні та якісні характеристики (дія, процес, манера, стиль, спосіб);

4) об'єднання, сукупність чогось (словосполучення, висловлення, фраза, зворот, вислів, сукупність, система). За якісним параметром семи діляться на: 1) описові; 2) відносні; 3) предметні; 4) на позначення сфери вживання лексичних одиниць; 5) такі, що відображають словникові ремарки.

Закономірність розташування в матриці загальновживаних і термінологічних сем відображає співвідношення загальновживаної та лінгвістичної термінологічної семантики в українській літературній мові. У ділянці матриці, що відповідає найчастотнішим семам, загальновживана семантика представлена великою кількістю семних реалізацій, які утворюють безпосередні і опосередковані зв'язки між собою. Семи на позначення лінгвістичної семантики характеризуються поодиноким розташуванням. Із зменшенням ступеня полісемії лексем ця тенденція змінюється в оберненому порядку. У моносемічних одиницях лінгвістичні значення, що виражені найчастотнішими семами, утворюють певні семантичні центри, тоді як загальновживані виступають у вигляді поодиноких реалізацій.

У другому розділі дисертаційного дослідження ”Семантична основа лінгвістичних термінів англійської мови” розглядаються основні властивості семантики англійських лінгвістичних термінів, їх співвідношення з термінами інших наук та загальновживаними словами.

Семантика лінгвістичного терміна характеризується тим, що вона: містить інформацію про логічні узагальнення ознак однорідних предметів; співвідносить термін не з окремим предметом, а окремим класом, рядом, типом; виражається за допомогою дефініції; строго логічно співвідноситься зі значеннями інших термінів у межах певної системи; пов'язана з певною професійною діяльністю.

Лексичний склад англійських лінгвістичних термінів ділиться на групи, які охоплюють терміни найвищого ступеня полісемії, середнього ступеня полісемії та моносемічні. Дослідження семантики найбільш полісемічних англійських лінгвістичних термінів показало, що в англійській мові одна і та сама сема може зустрічатися у семантиці багатьох лексичних одиниць, але, на відміну від української, взаємозв'язки між англійськими лексемами значно складніші, бо тлумачення лінгвістичних термінів в англійських словниках включені в значно ширший контекст загальновживаних слів. Яскраво вираженою семантичною особливістю переважної більшості англійських слів є вказівка на значення, що вийшли з активного вжитку, але, як свідчить словник, не перестають бути одиницями її лексико-семантичної системи. Застарілими є також лінгвістичні значення окремих досліджуваних одиниць. У тлумачному словнику ці значення представлені словниковими ремарками ling. (gram.) obs. Такі терміни як preposition, declension, vowel, noun, verb, root, stem тощо втратили певне лінгвістичне значення або його відтінок. Застарілі лінгвістичні значення термінів preposition, stem та root співвідносяться з іншими застарілими значеннями цих одиниць. Так, preposition у значенні 'будь-яке слово чи частка, яка виступає в ролі префікса у слові' (any word or particle prefixed to another word; a prefix) співзвучне формулі тлумачення 'щось, що ставиться перед' (smth. placed before). Лексеми root та stem у лінгвістичному значенні 'первинне слово, від якого походять інші' (Великий Оксфордський словник) близькі до значень 'глибина серця, душі' (Великий Оксфордський словник) (root), 'предок, засновник роду' (Великий Оксфордський словник) (stem).

Дослідження англійських лінгвістичних термінів дозволило виявити кілька різновидів їх багатозначності. Категоріальною багатозначністю вважаємо таку, що розвивається в результаті метонімічного переносу, в основі якого лежить зв'язок за суміжністю: об'єкт - наука (наприклад, morphology як 1) 'наука про вивчення морфем та їх різних форм' та 2)'морфемна система певної мови' (Словник лінгвістичних термінів Лонгмана)). Міжсистемна полісемія, полягає в існуванні різних значень одного терміна в різних розділах науки про мову. Так, лінгвістичний термін metathesis у синтаксисі передає 'зміну порядку слів у реченні', а у фонетиці - 'зміну порядку звуків у слові або між двома словами'. Ще одним типом полісемії є такий, що утворився внаслідок зв'язку між об'єктом та процесом, пов'язаним з цим об'єктом. Так, coordination вживається у значеннях 1)'слово, що з'єднує слова, фрази'; 2)'процес такого з'єднування' (Словник лінгвістичних термінів Лонгмана). Іншим різновидом термінологічної багатозначності є такий, який обумовлюється різноаспектним підходом до вивчення лексичних значень слів. Наприклад, лексична одиниця rule у Великому Оксфордському словнику характеризується значенням 'принцип, що регулює або визначає форму чи позицію слів у реченні'. Словник Лонгмана визначає цей термін і з позицій традиційної граматики (положення 1) про утворення лінгвістичної одиниці; 2)про правильне вживання лінгвістичної одиниці чи одиниць), і з позицій трансформаційної граматики, у якому при тлумаченні береться до уваги відношення між лінгвістичними одиницями.

Відповідно до ієрархічного підходу до вивчення семантичної структури слова англійський матеріал увиразнив доцільність виділення в лінгвістичних термінах двох типів ієрархізації: 1) зовнішню (стосовно зв'язку термінологічних значень із загальновживаними) і 2) внутрішню (у межах значення кожного конкретного терміна).

У роботі встановлено, що взаємодія загальновживаної та лінгвістичної семантики обумовлюється метафорою та метонімією як різновидами вторинної номінації. При семантичному творенні термінів основною підставою для метафоричного переносу є аналогія, що виступає семантичною основою схожих процесів у загальновживаній лексиці, терміносистемах інших наук та лінгвістичній терміносистемі. Так, загальновживане значення іменника usage 'звичне вживання, встановлений спосіб дії' (Великий Оксфордський словник) є аналогічним лінгвістичному: 'звичні способи письма і мовлення' (Словник лінгвістичних термінів Лонгмана). Лінгвістичне значення терміна object 'особа або предмет, на які спрямована дія, виражена в реченні' (Словник лінгвістики) є похідним від загальновживаного 'те, на що спрямовані дія, думка або почуття' (Великий Оксфордський словник). У семантиці багатофункціональних термінів аналогія стає основою розвитку значень у кількох сферах діяльності людини. Так, основне значення лексеми substitution 'заміна однієї особи або предмета іншою' у юриспруденції трансформується в 'заміну спадкоємців майна', у хімії - в 'заміну одного або кількох еквівалентів елемента такою самою кількістю еквівалентів іншого', в біології - в 'заміну одного органу чи функції іншим', у торгівлі - в 'нечесну підміну одного товара іншим', у лінгвістиці - в 'звукову зміну, яка полягає в заміні одного голосного або приголосного іншим' (Великий Оксфордський словник).

Другим способом взаємодії загальновживаної і термінологічної семантики є перенесення назви за суміжністю з найменування дії на об'єкт як її результат. Цей спосіб має виражений метонімічний характер. Так, термін contraction характеризується термінологічним значенням 'скорочена форма слова як результат дії скорочення' (Великий Оксфордський словник).

Ще одним способом взаємодії двох типів семантики є вказівка на стан, обумовлений дією. Наприклад, лінгвістична семантика терміна agreement 'стан узгодження у числі, відмінку чи особі' (Словник лінгвістики) є результатом позначення даним словом 'дії досягнення згоди' (Великий Оксфордський словник).

Дослідження лексем найвищого ступеня полісемії виявило, що в цій групі поширеним є явище, коли слова, набувши специфічного значення, що відповідає певному поняттю в спеціальній галузі знань, одержують статус та характеристику термінів і стають компонентами лінгвістичної термінологічної системи. Цей процес відбувається без зміни первинного значення в загальновживаній лексиці. Указані слова пройшли поріг термінологізації і, діставши спеціальну дефініцію, зайняли своє місце в системі термінології тієї чи іншої науки.

Між науковою термінологією та загальновживаною лексикою існує постійна двостороння взаємодія. Про це свідчить і перехід термінів зі спеціальної мови в загальновживану. Детермінологізація пояснюється в основному позамовними факторами: зростанням ролі науки й техніки в суспільстві, доступністю фахової термінології для широкого кола людей, впливом засобів масової інформації. У зв'язку з розширенням сфери застосування термінів утворюється ширше значення на місці вузького спеціалізованого. Такі ”неточні” значення порушують статус термінів, у результаті чого останні перестають бути термінами і перетворюються на загальновживані слова.

Лексичне значення слова залежить від місця, яке воно займає у лексико-семантичній системі мови, а також зумовлюється певними семантичними центрами, навколо яких групуються слова близькі за вказівкою на якусь ознаку. Ця ознака може виявлятися у якомусь одному значенні, безпосередньо поєднувати різні за характером значення або бути ланкою, за допомогою якої вони пов'язані. Так, у семантиці англійських лінгвістичних термінів найбільш полісемічних слів виявлено такі семантичні центри: слово, значення, мова, мовлення, дія, процес, спосіб, манера, антонімія, образність як основа переносу ознаки з одного поняття на інше, вторинна номінація.

Особливістю англійських лексичних одиниць середнього ступеня полісемії є міжсистемна термінологічна полісемія, яка має тенденцію до зниження відповідно до зменшення кількості значень слів. Для англійської термінології це явище характерніше, ніж для української. Як і в українській термінології, в основі явища термінологічної полісемії англійської мови лежить спільна семантична ознака, що виявляється у спеціальних значеннях різних сфер діяльності людини. Семантичний закон співвідношення двох типів семантики ці прослідковуємо за характером розташування ознак у матриці по стовпчику science, а також за зв'язками лінгвістичної семантики лексем із загальновживаною та термінологічною в інших науках (прослідковується по стовпчику linguistics та власне лінгвістичним семам). Терміни з широкою семантикою за семою science утворюють невеликі об'єднання лексичних одиниць (три-, чотирикомпонентні), які перебувають на малій семантичній віддалі одне від одного. Зі зменшенням ступеня полісемії семантична віддаль між групами лінгвістичних термінів збільшується. Таке розташування сем у зовнішній структурі семантики лінгвістичних термінів свідчить про інтенсивніший прояв цієї характеристики в словах із середнім ступенем полісемії.

У досліджуваному матеріалі виявлено кілька центрів термінологічної семантики, які складають такі термінологічні одиниці: 1) contraction, analysis, transposition, theme, series, stress, segment; 2) inflexion, substitution, synthesis, derivatin, agreement, reduction, fusion, aspect, congruence; 3) transcription, morphology, cacophony, frequency, modality; 4) syncope, reduplication, coordination, assimilation, convergence, differentiation, correlation, resonance, hyperbole, nucleus, apostrophe.

Лексеми середнього ступеня полісемії поділено на три якісні лінгвістичні типи на основі їх тлумачення Великим Оксфордським словником: 1) одиниці, які в словнику не супроводжуються ремаркою ling. (або подібними), і у формулах тлумачення яких не подається їх лінгвістична семантика; 2) одиниці, що визнаються лінгвістичними термінами; 3) одиниці, формули тлумачень яких за змістом збігаються із спеціальними без указівки на їх застосування у сфері лінгвістики.

Третю групу досліджуваних лінгвістичних термінів складають моносемічні одиниці. Терміни цієї групи утворюють ядро лінгвістичної термінології і незалежну від впливу загальновживаної лексики систему.

У семантичній структурі полісемічного терміна виділено диференційні та інтегральні семи. Інтегральна сема - це ланка, що зв'язує загальновживане та термінологічне значення, а диференційна - та, що відрізняє спеціальне значення від інших. Диференційні семи, формуючи термінологічне значення, відображають істотні ознаки поняття, характеризують його глибше, повніше, розкривають зв'язки і відношення цього поняття, визначають його місце в системі понять науки. Так, сема form є інтегральною в семантиці терміна morphology, оскільки в загальному значенні він є 'історією варіації щодо форми'; у біології - це 'розділ біології, що досліджує форми тварин та рослин'; у лінгвістиці - 'розділ граматики, що вивчає форми слів' (OD). Диференційними семами для morphology є animal, plant та word. Лексична одиниця paradigm характеризується інтегральною семою pattern, example і диференційною як термін лінгвістики - verb.

Рангове впорядкування сем у матриці дозволило встановити якісний характер семантичних ознак англійських лінгвістичних термінів. Щільне заповнення частин матриці, що відображає реалізацію найуживаніших сем і лексичних одиниць із широкою полісемією, свідчить про їх найбільшу семантичну вагу в мовному просторі. Тут лінгвістичні терміни зливаються із загальновживаною лексикою, тому для їх виділення потрібна конкретизація. Кількість семних реалізацій у матриці зменшується як у напрямку зниження ступеня полісемії лексичних одиниць, так і в напрямку зменшення частотності сем. Незаповненість частини матриці свідчить про те, що досліджуваний фрагмент лінгвістичної термінології має у перспективі широкі можливості для свого збагачення і розвитку.

Висновки

Термін розглядаємо як неподільну одиницю мислення, що постає найменшим відрізком конкретного мисленнєвого процесу. Цим відрізком у нашому дисертаційному дослідженні є наукове поняття лінгвістики, що позначається терміном-словом, яке одержуємо на основі уявлень про практичну й теоретичну діяльність людини.

Дослідження семантики лінгвістичних термінів української та англійської мов на фоні загальновживаної лексики дало змогу розкрити низку її особливостей. Визначення місця лінгвістичних термінів у лексико-семантичній системі сучасної української літературної мови детермінується трьома координатами: розташуванням їх у системі загальновживаної лексики, специфікою організації термінологічних одиниць у лінгвістичній системі та співвідношенням їх у семантичному просторі перетину.

У роботі вважаємо, що лінгвістичний термін як слово входить до словникового складу мови і не ізольоване від законів, що впливають на розвиток лексичної системи взагалі. Лінгвістичні терміни розглядаємо в системі загальновживаної мови, що зумовлюється: 1) рухомістю меж співіснування в одному слові термінологічного і нетермінологічного значень;

2) відсутністю чіткого розмежування спеціальної лексики і слів загальновживаної лексики;

3) наявністю лексико-семантичних процесів, які відбуваються в загальновживаній лексиці (полісемія, синонімія, антонімія); 4) використанням словотворчих моделей мови для утворення нових термінів.

При вивченні семантики терміна розглядаємо взаємовідношення його зі словами загальновживаної лексики. Проаналізовано також способи взаємозв'язків лінгвістичної термінології з іншими термінологічними угрупованнями, внаслідок чого і вдалося виявити, що досліджувана термінологічна лексика англійської мови відрізняється від української системними зв'язками між термінологічними одиницями та термінологічної підсистеми з підсистемою загальновживаної лексики. В англійській мові, як і в українській, нетермінологічні одиниці служать базою для утворення нових слів узагалі та термінологічних зокрема, так само як лінгвістична термінологія може викликати утворення нових загальновживаних слів. Терміни, утворені на основі загальновживаної лексики, у свою чергу зберігають семантичні процеси, властиві лексиці загальнонародної мови, пристосовуючи їх до свого специфічного використання

Структура семантики лінгвістичних термінів української та англійської мов у принципі не відрізняється від семантичної структури загальновживаних слів. Ці одиниці характеризуються різноступеневою ієрархізацією семантики, починаючи з найпростішої будови моносемічних одиниць і закінчуючи високим рівнем складності їх семантики в полісемічних термінологічних і загальновживаних словах.

Зіставлення способів інтерпретації багатозначних термінів у лексикографічних джерелах виявило, що лінгвістичне термінологічне значення у спеціальних словниках буває в основному деталізованішим, ніж у тлумачному, в той час як тлумачний словник конкретніше представляє загальновживану семантику. У співвідношенні інтерпретації семантики лінгвістичних термінів і загальновживаної лексики викристалізовується закономірність, за якою розрізняємо три способи відображення взаємозв'язків лінгвістичних та загальновживаних значень на рівні окремих слів. Відображення першого типу в спеціальних та тлумачних словниках стосується наявності таких лінгвістичних значень, що подаються тільки в одному з цих словників. Другий тип співвідношення лінгвістичної семантики у спеціальних та тлумачному словниках характеризується повним збігом семантичних ознак. Частковий збіг в інтерпретації лінгвістичної семантики полісемічних термінів спеціальними і тлумачним словниками виступає в багатьох варіантах. Найпоширенішим варіантом у досліджуваному матеріалі є таке співвідношення, коли частина семантичної кваліфікації терміна в спеціальних словниках повністю покриває лінгвістичну інтерпретацію тлумачного словника.

Компонентний аналіз семантики українських та англійських загальноживаних лексичних одиниць показав доцільність кількісного та якісного опису семного складу. Кількісний параметр дослідження дав змогу розрізнити семи найвищого, середнього та низького ступеня частотності. За якісним параметром семи класифікуємо за: а) їх місцем і статусом у словникових дефініціях; б) змістом; в) експліцитністю чи імпліцитністю їх вираження.

Виділений нами фрагмент системи мови, представлений матрицею, є упорядкованим простором семантичних ознак, які входять і до термінологій інших наук та сфер діяльності людини. Розподіл нелінгвістичних ознак у матриці відбувається за законами, спрямованими на утворення особливих семантичних центрів з великою кількістю сем, від якої залежить відношення між термінологічними лексичними значеннями та загальновживаними словами. Важливе місце у цьому розподілі займає лінгвістична термінологія, ознаки якої зумовлюють специфіку взаємозв'язків між загальновживаними лексемами і одиницями інших термінологічних систем.

Співвідношення загальновживаних і термінологічних значень у матрицях виражається закономірностями розташування в них загальновживаних і термінологічних сем. У ділянках матриць, які відповідають найчастотнішим семам, загальновживана семантика представлена великою кількістю семних реалізацій, які утворюють безпосередні і опосередковані зв'язки між собою. Семи на позначення лінгвістичної семантики характеризуються поодинокою реалізацією. Із зменшенням ступеня полісемії лексем ця тенденція змінюється в оберненопропорційному порядку. У моносемічних одиницях лінгвістичні значення, що виражені найчастотнішими семами, утворюють певні семантичні центри, тоді як загальновживані виступають у вигляді поодиноких реалізацій. У ділянці матриці, що відповідає семам середньої частотності, зв'язок між семами майже відсутній як у верхній, так і у її нижній частинах. Частота загальновживаних і спеціальних сем прямопропорційна і зменшується в напрямку зниження ступеня полісемії.

Отже, характерною особливістю семантичного простору досліджуваних лексичних одиниць української та англійської мов є маргінальний розподіл як лінгвістичної термінології у найполісемічнішому обсязі матеріалу, так і загальновживаної лексики у ділянці, що наближається до ядра лінгвістичної термінології. В українській мові ця властивість виявляється інтенсивніше, ніж в англійській. Основною відмінністю лінгвістичних термінів двох мов у цьому відношенні вважаємо власне термінологічний характер моносемічних українських лексичних одиниць, що виявляється у майже повній відсутності загальновживаних семантичних ознак у їх семантичному просторі.

При аналізі семантики англійських лінгвістичних термінів вдалося виявити один із семантичних законів, який у математиці аналогічний закону статистичної залежності. У нашому матеріалі він стосується визначення місця лінгвістичної термінології у загальномовній системі. Лінгвістичні терміни у сфері загальновживаної лексики характеризуються тісним зв'язком з нею і їх семантика залежить від загальновживаних слів, з якими вони контактують. На другому ступені взаємозалежності загальновживана лексика починає втрачати свою силу впливу на лінгвістичну термінологію. Натомість на передній план виступає міжсистемна термінологічна полісемія. Далі за цим законом лінгвістична термінологія виділяється в окрему ділянку лексико-семантичної системи, де вона починає існувати як самостійна підсистема.

В українській мові згаданий закон проявляється інакше, оскільки міжсистемна термінологічна полісемія досліджуваних українських лінгвістичних термінів найяскравіше проявляється в тих лексичних одиницях, які мають широку загальновживану семантику і її ступінь знижується із зниженням ступеня полісемії лексем.

Загалом досліджувані терміноодиниці англійської мови характеризуються вищою термінологічною поліфункціональністю, ніж їх українські відповідники. Це свідчить про те, що в українській науковій термінології сильніші тенденції до її закріпленості за меншою кількістю наук, ніж в англійській мові, а отже уніфікації терміносистем.

Дослідження семантичної основи лінгвістичних термінів української та англійської мов виявило спільні та відмінні риси їх системно-структурної організації, поглибило знання про теоретичну базу співвідношення лінгвістичної термінології та загальновживаної лексики двох віддаленоспоріднених систем - української та англійської, а також встановило не лише місце і роль лінгвістичних термінів у системах мов, але й вказало на їх потенційну здатність пов'язуватися з елементами різних лексичних груп і підгруп, а це, в свою чергу, веде до можливості створення єдиної завершеної парадигми дослідження терміносистем як окремих мов, так і людської мови взагалі.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

Співвідношення термінологічної і загальновживаної семантики лінгвістичних термінів української та англійської мов // Мова та історія: Збірник наукових праць. - Випуск 54. - Київ, 1999. - С. 38 - 43.

Когнітивний аспект семантики лінгвістичної термінології // Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факультету романо-германської філології ОДУ. - Випуск 5. - Одеса: Латстар, 1999. - С. 151 - 158.

Особливості семного складу англійських лінгвістичних термінів // Наукові записки. - Випуск ХХ. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - С. 270 - 275.

Місце лінгвістичної термінології в системі англійської літературної мови // Проблеми романо-германської філології: Збірник наукових праць. - Ужгород: УжДУ, 1999. -

С. 39 - 43.

Деякі семантичні особливості англійських лінгвістичних термінів // Проблеми романо-германської філології: Збірник наукових праць. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. - С. 67 - 71.

Про семантичний аспект зіставного аналізу лінгвістичних термінів // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія романо-германська філологія. Вип. 2. - Ужгород: УжДУ, 1995. - С. 56 - 62.

Зіставний аналіз лінгвістичних термінів у англійській, українській та російській мовах // Тези доповідей 2-гої Міжнародної наукової конференції ”Проблеми української науково-технічної термінології”. - Львів, 1993. - С. 135 - 137.

Синонімія як один з параметрів зіставного семантичного аналізу термінотворення // Тези доповідей 49-ої підсумкової конференції професорсько-викладацького складу УжДУ. Секція романо-германської філології. - Ужгород: УжДУ, 1995. - С. 9 - 10.

Порівняльно-зіставне вивчення семантики лінгвістичних термінів англійської та української мов // Тези доповідей 50-ої підсумкової конференції професорсько-викладацького складу УжДУ. Секція романо-германської філології. - Ужгород: УжДУ, 1996. - С. 19.

Анотація

Рогач Л.В. Семантична основа лінгвістичних термінів в українській та англійській мовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню семантики лінгвістичної термінологічної лексики української та англійської мов і виявлення її співвідношення з іншими терміносистемами в межах віддаленоспоріднених мов, а також загальновживаною лексикою. У дисертації аналізується семантична структура слова як загальновживаної і термінологічної одиниці, описуються різноманітні зв'язки між лексичними значеннями, встановлюється якісно-кількісна характеристика семного та лексичного складу лінгвістичних термінів. Методологічною основою дисертації є антропоцентристський підхід до вивчення мови, положення про взаємозв'язок мови і мислення. Зіставне вивчення української та англійської лінгвістичної термінології проведено на основі спеціально розробленої методики їх семантичного аналізу, що дає можливість використовувати семантичний простір як одну з важливих ознак структурної організації лексичних значень окремих слів та лексико-семантичних систем у цілому.

Ключові слова: лінгвістичний термін, терміносистема, загальновживане слово, семантична структура слова, семантичний простір.

Аннотация

Рогач Л.В. Семантическая основа лингвистических терминов в украинском и английском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена исследованию семантики украинских и английских лингвистических терминов. Теоретическое значение, актуальность и научная новизна определяются тем, что избранный для анализа фрагмент терминологической лексики украинского и английского языков изучается не в отрыве от всего семантического пространства, а с четким определением его места в лексико-семантических системах отдаленнородственных языков, внутренней структуры и связей с терминологическими системами других сфер деятельности человека. Это достигается благодаря специально разработанной методике формализованного анализа семантики слов как терминов и общеупотребительных единиц. Методика диссертационного исследования состоит в том, что с помощью компонентного анализа определяется семный состав лексических значений слов, отобранных путем сплошного анализа толковых и лингвистических терминологических словарей. Синтез выделенных таким образом особенностей осуществляется с помощью статистических методов, на основании чего смоделированы матрицы, по вертикали которых размещен лексический состав лингвистических терминов украинского и английского языков, а по горизонтали - их семный состав. На заключительном этапе исследования матричные данные сопоставляются с целью виявления общих и отличительных черт лингвистической терминологии двух языков.

Лексикографическая обработка лингвистического термина в работе проводится средством определения объема его семантики, раскрытия его системных связей, места среди других однородных единиц и очерчения границ индивидуального значення словарной единицы.

Исследование семантики лингвистического термина с социолингвистической точки зрения показало, что следствием влияния внеязыковых факторов на терминологию являются семантические процессы синонимии, антонимии, полисемии. Для нашого исследования полисемия оказалась наиболее существенным семантическим процессом. Анализ лингвистических терминов украинского и английского языков как терминологических единиц позволил выделить два типа полисемии: 1) внутреннюю (внутри лингвистической терминосистемы); 2)внешнюю (между разными терминосистемами). Семантической основой первого типа полисемии считаем дифференциацию научных понятий и расшатывание значения однозначного термина. Второй тип охватывает примеры одновременного употребления одного термина в лингвистике, математике, физике, химии, медицине и т.п. Это явление рассматриваем как межсистемную терминологическую полисемию, которая основывается на подобии процессов в разных сферах деятельности человека.

Лексический анализ лингвистических терминов украинского и английского языков проводим с учетом количественной характеристики общеупотребительных значений в семантической структуре слова. Этот подход позволил выделить три основные группы: термины наивысшей степени полисемии, средней степени полисемии и моносемичные. Несмотря на отдельные общие свойства, каждая группа характеризуется рядом особенностей, касающихся соотношения общеупотребительных и терминологических значений.