Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 81'342 + 81'373.611(81'243)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10. 02. 04 - германські мови

БОНДАРЕНКО Віктор Олександрович

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фонетики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

Дворжецька Маргарита Петрівна,

Київський державний лінгвістичний університет,

професор кафедри фонетики англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Петренко Олександр Дем'янович,

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського, декан факультету іноземної філології,

завідувач кафедри німецької філології

кандидат філологічних наук, доцент

Панасенко Наталія Іванівна,

Черкаський державний університет,

професор кафедри англійської філології

Провідна установа: Харківський державний університет

ім. В.Н. Каразіна, кафедра перекладу та англійської мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “ 20 “ червня 2001 р. о10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ,

бул. Т. Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий “ 17 ” травня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Смущинська І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мовознавчі дослідження останніх років характеризуються зміщенням уваги на словотвірні процеси в системі композит різних мов, що викликані потребами сучасної комунікації. Стрімкий розвиток суспільства, постійні зміни в його житті зумовлюють динамічний розвиток мовної системи, всіх її рівнів та підсистем.

Експериментально-фонетичні дослідження англійського мовлення поповнили парадигматичний контекст когнітивної лінгвістики кінця ХХ століття переважно основними положеннями щодо дослідження інтонаційних моделей мовлення і комунікативно-прагматичних актів. Характер сучасних просодичних досліджень у галузі соціальної й експериментальної фонетики спрямований на опрацювання проблеми встановлення фонетичних механізмів утворення складних слів та функціонування структурно-складних лексичних одиниць у системі англійського мовлення, опису їх просодичних особливостей.

На сучасному етапі розвитку суспільства, в епоху становлення нової інформаційної парадигми, комп'ютеризації сфери комунікації, інтеграції науки і техніки та розвитку штучного інтелекту активізуються процеси утворення складних слів та їх закріплення в лексичних системах сучасних мов. Оновлення та поповнення словникового запасу відбувається за рахунок активного формування структурно-складних одиниць, що продиктовано потребами сучасної комунікації, розширенням когнітивних знань про навколишній світ. Процеси утворення та функціонування інноваційних слів викликані саме необхідністю номінації новітніх предметів та явищ, зумовлених технічним прогресом, інтеграційними змінами в галузі науки, техніки, характерними для другої половини ХХ століття.

Сучасна комунікативна теорія мови розглядає комунікацію як єдину, глобальну функцію мови. Вивчення зв'язків мовних одиниць, інноваційних слів зокрема, з реальністю носить опосередкований характер і реалізується шляхом відображення об'єктивної реальності засобами мовних знаків. Утворення та закріплення інноваційних лексичних одиниць у системі мови стає можливим завдяки активізації опосередкованих асоціативних зв'язків між існуючими та новими одиницями. Обов'язкова наявність асоціативних зв'язків є умовою досягнення комунікантами головної задачі - обміну когнітивною інформацією.

Серед нової лексики сучасної англійської мови відзначаються найвищою словотвірною активністю складні слова - найбільш економні засоби позначення різних понять і явищ навколишнього світу. На сучасній стадії розвитку словотвірної системи англійської мови формування інноваційних складних слів відзначається як явище цілком динамічне. Інтенсивність процесів утворення складних слів та їх входження в систему мови зумовлена ходом розвитку інформаційних технологій, розширенням сфери комунікації. Така ситуація вимагає системного вивчення головних критеріїв композитотворення, одним з яких є фонетичний критерій.

Дослідження фонетичної будови композит базується на описі їх акцентно-ритмічних моделей, у зв'язку з тим що змістовий план складних структурних утворень не може повністю розкриватись без реалізації просодичного фактора, який є важливим словотвірним чинником і відіграє головну роль у структурній організації складних лексем. Силабічна та акцентно-ритмічна структури складних слів характеризуються кількістю складів та місцем наголосу, причому акцентна побудова тісно пов'язана з семантикою окремих композитних компонентів. Фонетично релевантна роль словесного наголосу у формуванні композит полягає у встановленні контрастних відношень між елементами структурно-складної одиниці та в утворенні інформаційного й ритмічного фокусів у контексті.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена зростаючою увагою мовознавців та лінгвістичних студій до вивчення динаміки формування та функціонування інноваційних складних слів як ефективних носіїв інформаційного потенціалу сучасної англійської мови як комунікативної системи. Важливість даної праці визначається також потребою комплексно дослідити основні фонетичні критерії та механізми реалізації інноваційних складних слів, що викликано їх комунікативно-прагматичною цінністю та функціональним потенціалом, а також потребами комунікації.

Актуальність обраної теми підкреслюється й тим, що процеси інтеграції та диференціації в системі композит сучасної англійської мови носять динамічний характер, що викликано необхідністю своєчасного вивчення факторів, які стимулюють таку динаміку. Крім того, необхідність дослідження структурно-складних лексем неодноразово наголошується у роботах лінгвістів (І.В. Арнольд, О.А. Глікіна, І.А. Гонта, Н.В. Квартич, І.М. Клименко, О.С. Кубрякова, О.Д. Мєшков, Л.Ф. Омельченко, М.М. Полюжин, Т.Ю. Русько, Г.П. Торсуєв, Н.М. Філіппова, А.С. Гімсон, М. Халле, Р. Кінгдон, Д.Р. Ладд, Дж. Веллз, Г. Марчанд, П. Роуч).

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України ”Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний і прагматичний аспекти”, розроблюваної у Київському державному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою даного дослідження є встановлення основних фонетичних механізмів формування й функціонування складних слів як ефективних засобів передачі інформації шляхом виявлення та обґрунтування релевантних просодичних характеристик інноваційних композит сучасної англійської мови. фонетичний лексичний англійський

Огляд стану проблеми показав, що для досягнення поставленої у праці мети необхідно розв'язати такі завдання:

1. Теоретично обґрунтувати тенденції та закономірності формування інноваційних складних слів.

2. Систематизувати лінгвістичні й екстралінгвістичні фактори виникнення композит.

3. Узагальнити когнітивні та комунікативно-функціональні критерії утворення складних слів як інформаційних одиниць мовленнєвої комунікації.

4. Класифікувати інноваційні складні слова за морфолого-синтактичними ознаками.

5. Розробити та формалізувати основні аспекти аналізу фонетичних механізмів утворення композит.

6. Синтезувати фонетично релевантні ознаки інноваційних складних слів.

7. Описати типові акцентно-ритмічні моделі складних слів сучасної англійської мови.

Об'єктом дослідження виступають складні слова-новотвори, які поповнили словниковий склад англійської мови впродовж останнього десятиріччя.

Предметом дослідження є акцентно-ритмічні моделі інноваційних складних слів сучасної англійської мови.

Методи дослідження. Метод лінгвістичного спостереження та опису - для систематизації та класифікації інноваційних складних слів, інтерпретації їх функціональних та структурних особливостей; метод компонентного аналізу - для встановлення кореляційних відношень між конституєнтами структурно-складних лексем; опитування інформантів - для верифікації комунікативного статусу складних слів-новотворів у сучасному слововжитку; експериментально-фонетичні методи - для комплексного проведення аудиторського й електроакустичного видів аналізу.

Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній здійснено систематизацію фонетично релевантних факторів у ролі словотвірних механізмів утворення інноваційних композит сучасної англійської мови. Новим є також підхід до класифікації лінгвістичних та екстралінгвістичних критеріїв визначення лінгвістичного статусу інноваційних композит. Експериментально-фонетичне дослідження проводилось за допомогою новітніх методів комп'ютерного дослідження мовлення, що значно розширило базу даних для комплексного вивчення мовленнєвих процесів засобами сучасної техніки.

Практичне значення даної дисертації визначається можливістю використання її основних положень і результатів у курсах практичної та теоретичної фонетики, зокрема при вивченні особливостей силабічної та акцентно-ритмічної будови мовних одиниць, при визначенні ролі словесного наголосу у просодичному оформленні англійського мовлення. Висновки праці сприятимуть формуванню комунікативної компетенції тих, хто вивчає та досліджує англійське мовлення.

Теоретичне значення праці полягає у поглибленні рівня розробки питання розширення лексичної системи англійської мови за рахунок інноваційних структурно-складних лексем. Важливим також вбачається теоретичне обґрунтування ролі фонетичного фактора як одного з головних словотвірних чинників англійської мови, а підхід до комунікативного статусу складного слова здійснено з позицій когнітивної лінгвістики. Дослідження робить конкретний внесок у подальшу розробку теорії номінації, проблем словотвору та динаміки лексичної системи мови. Матеріал дослідження включав інноваційні одиниці англійської лексичної системи, що накреслює перспективи подальшого наукового висвітлення даної проблеми.

Основні положення роботи, які виносяться на захист:

1. Інтеграційні комунікативно-когнітивні процеси композитотворення у сучасній англійській мові виступають основним джерелом поповнення і збагачення комунікативного потенціалу даної мови, що будує необхідне підґрунтя для створення інтернаціонального мовного контексту, у якому англійська мова відіграє роль засобу глобальної комунікації.

2. Фонетично релевантні ознаки інноваційних складних слів сучасної англійської мови є домінуючим критерієм диференціації даних одиниць серед багатого арсеналу одиниць мовної системи, що підкреслює важливу роль фонетичного механізму у формуванні та функціонуванні структурно-складних лексем як елементів лексичної системи мови.

3. Система акцентно-ритмічних моделей інноваційних складних слів сучасної англійської мови формується на основі актуалізації та систематизації варіантних реалізацій структурно-складних лексем у мовленнєвій комунікації у межах загальних фонетичних законів функціонування мовних одиниць, які визначають артикуляційні закономірності та просодичний характер фонетичної структури інноваційних складних слів.

Апробація результатів проведеного дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 21-24 квітня 1998), на міжнародному колоквіумі “Англійська мова як світова: вимовна норма та варіації в мовленнєвій комунікації”, проведеному на базі Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 11 - 12 березня 1999), на міжвузівській науково-практичній конференції “Мова і світ: дослідження та викладання”, проведеній на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 25 - 26 листопада 1999). Окремі результати дослідження були використані в доповідях на теоретичних семінарах з фонетики в Лондонському університеті (Лондон, 09 - 21 серпня 1998).

Основні положення дисертації висвітлені у чотирьох публікаціях автора.

Матеріалом дослідження слугував експериментальний банк прикладів речень, які містять інноваційні структурно-складні слова різної морфолого-синтактичної будови та з різною кількістю складових компонентів. Банк прикладів нараховуває 1200 речень, відібраних шляхом суцільної вибірки з англомовних видань Англії, США та країн Західної Європи. Матеріал що звучить, записаний на феромагнітну плівку інформантами-носіями англійської мови, складався зі 100 речень, які містять 421 синтагму зі складними словами у структурі.

Структура роботи. Дисертація складається із Вступу, двох розділів, Висновків, Списку використаних джерел та Додатків А, Б. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з них 185 - основного тексту та 18 - Додатків А,Б. Текст вміщає 10 рисунків та 21 таблицю. Список використаних джерел нараховує 178 джерел українською, англійською, російською та німецькою мовами. Додатки містять матеріали електроакустичного дослідження експериментального матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку англійська лексична система активно поповнюється за рахунок структурно-складних інновацій, численний корпус яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність та значний дериваційний потенціал. Необхідність вивчення таких одиниць продиктована особливістю словотвірного акту як способу номінації й категоризації предметів і явищ зовнішнього світу, як динамічного процесу встановлення зв'язків між предметом думки та мовним знаком, як когнітивного акту, який розкриває механізми взаємодії життя і мови.

В роботі розглянуто процеси номінації, що реалізуються засобами словоскладання, які співвідносяться з тенденціями до номіналізації, ціліснооформленості найменувань і до стягнення багатослівних найменувань, а також з універсальною тенденцією мов до економії мовного матеріалу та артикуляційних зусиль мовця. Динаміка таких процесів призводить до “композитного вибуху” (М.М. Полюжин, Л.Ф. Омельченко), який характеризується інтенсивним входженням у систему композит все нових і нових одиниць.

У першому розділі ”Тенденції та закономірності розвитку системи композит сучасної англійської мови: лексико-морфологічний та фонетичний механізми” розкриваються головні тенденції формування інноваційних складних слів. Інтеграційні процеси в економічній, технологічній та культурній сферах неухильно ведуть до розширення словникового складу багатьох мов світу. Суть та специфіка цих процесів тісно пов'язані з породженням складних номінацій у лексичній системі англійської мови, а теоретичне та практичне значення вивчення таких одиниць актуальне для вирішення багатьох питань словотвору.

Словоскладання є високопродуктивним шляхом творення нових слів за рахунок власних ресурсів мови, тобто шляхом поєднання існуючих у мові основ самостійних лексем. До нових словників англійської мови ввійшла значна кількість інноваційних складних слів, які з'явились у лексиконі впродовж останнього десятиліття.

Прикладами таких слів можуть слугувати:whiteboard, mobile/cellular phone, inkjet printer, fax machine, answering machine, xerox machine, laser printer, tower computer, e-mail, snail-mail, mouse mat, desktop computer, CD-Rom drive, modem (machine), scanner (machine), LSD player, word processor, digital organizer, channel surfing, cyber surfing та ін.

Особливості процесів формування складних номінацій мають когнітивну природу, оскільки пов'язані з опрацюванням інформації людиною. Ментальні процеси, які виникають у багатоетапному акті словотвору, безпосередньо спрямовані на створення мовної одиниці, яка кодифікує у собі конкретний обсяг інформаційного змісту. У системі когнітивних знань взаємозв'язок понять “ментальний лексикон” та мовна одиниця реалізується через комунікативну функцію мови.

У нашому дослідженні фонетичних закономірностей породження та функціонування складних слів ми базуємося на інвентарі фонетичних ресурсів англійської мови, які зумовлюють процеси формування й оформлення структурно-складних лексем. Механізм реалізації цих ресурсів підпорядкований принципу економії в мові, який на фонетичному рівні реалізується як один з найголовніших чинників функціонування мовних одиниць.

До фонетичних ресурсів утворення складних слів належать такі

- фонетичні особливості формування складів складного слова

словесний наголос у структурі складного слова

особливості формування ритмічної будови

ритмічна гармонія фонетичної структури

динаміка акцентно-ритмічної структури у мовленні.

Деталізуючи дії принципу економії на рівні фонетичних процесів важливим є той факт, що звукова сторона мови, англійської зокрема, враховує такі особливості:

- чергування голосних фонем з приголосними, причому скопичення великої кількості лише голосних чи лише приголосних звуків - явище не типове;

- мова враховує можливості артикуляційних органів для вимови послідовності звуків найбільш економним шляхом, з найменьшою затратою зусиль та часу;

- кількість фонем у будь-якій мові коливається в межах, які забезпечують формування необхідної кількості слів;

- структура довгих слів репрезентує велику за обсягом інформацію шляхом її стислого викладання.

Дослідження фонетичної структури складних слів сучасної англійської мови свідчить про економне використання фонетичних ресурсів мови у словотворі. Так, наприклад, на рівні складової будови інноваційні утворення представлені компактними поєднаннями лексичних одиниць з досить високим інформаційним потенціалом та оптимальною кількістю складів у своїй структурі. У ритмічній організації спостерігається гармонійне поєднання компонентів складного слова з мінімальним використанням артикуляційних зусиль та часу. На рівні функціонування даних одиниць у мовленні відзначаються кореляційні процеси між словесним наголосом та наголосом у реченні.

Цей розділ присвячений також опису динаміки формування композит у сучасній англійській мові. Лінгвістичною основою виникнення та функціонування складних слів як лексичних одиниць мови виступає універсальна тенденція економії мовного матеріалу. Вступаючи у взаємодію з одиницями супрасегментного рівня, композити набувають ознак найбільш ефективних засобів передачі когнітивно-семантичного фокусу в стислій, лаконічній формі.

На фонетичному рівні закон економії реалізується на основі двох домінуючих критеріїв:

Силабічна структура композит будується, як правило, з такої кількості складів, яка фонетично ефективна як для мовця, так і слухача. Це означає, що силабічна побудова має фонетичну довжину, орієнтовану на продуктивне використання складної одиниці в акті комунікації. Дія даного фонетичного принципу зумовлена психологічними особливостями комунікативного процесу. Психолінгвістичний аналіз багатокомпонентних утворень свідчить, що людська пам'ять орієнтована на сприйняття, ефективне довготривале запам'ятовування та оптимальне оперування 72 одиницями. Якщо розглядати склад як одиницю, яка слідує за фонемою в ієрархії фонетичної структури слова, то підтвердження “формули пам'яті” на рівні силабічної структури складних лексем не підлягає сумніву. Статистичний аналіз силабічної структури 100 композитних утворень, підібраних шляхом довільної вибірки, свідчить, що 60% складних слів мають число складів, яке підпорядковується вищенаведеній формулі. Наприклад,

Public Relations (5 складів)

Office Manager (5 складів)

Personal Computer User (8 складів)

Educational Exchange Programme (9 складів)

National Sales Manager (7 складів)

Але у загальному обсязі інноваційних складних слів сучасної англійської мови існує велика кількість (приблизно 25% від усього корпусу складних новоутворених слів) чотири-, пґяти- та більше компонентних утворень, силабічна будова яких виявляється значно довшою, ніж це передбачено “формулою пам'яті”. Подібні композити складаються переважно зі складних компонентів, які є сталими композитами простішої будови. Наприклад, структурно-складна лексема Business Administratiоn Library Service утворена 12 складами, але в її лексико-семантичній будові виокремлюються два самостійних складних слова: Business Administratiоn (7 складів) та Library Servicе (5 складів). Інша структурно-складна лексема world class quality standard qualification з 12 складами в силабічній структурі поділяється на простіші поєднання: world class quality (5 складів) та standard qualification (7 складів) або world class та quality standard qualification.

Багато три-, чотири- та більше компонентних складних номінацій мають не тільки узуальні композити в своїй будові, а також і прості лексеми. Наприклад, Global computer network (global (проста лексема) + computer network), retail banking service (retail + banking service).

2. Специфіка акцентно-ритмічної структури композит. Фонетична релевантність даного обмеження зумовлена, з одного боку, закономірностями розподілу наголосу та ритмічними особливостями, з іншого.

Традиційний підхід до проблеми наголошеності у структурі композити розкривається в головному наголошуванні першого компоненту та дистрибуції другорядного наголосу серед інших композитних складових (А.С. Гімсон, Дж.В. Л'юіс, Дж. Веллз, П.Роуч).

Hайчисленніший клас серед композит англійського типу складають двокомпонентні структурно-складні лексеми. Їх загальний обсяг складає більш 90% усіх композит англійського типу (Р. Кінгдон). Акцентно-ритмічні моделі цього класу включають три допустимо можливих комбінації: а) наголос на першому компоненті; б) подвійний наголос (обидва компонента наголошені, але один несе головний наголос, а інший - другорядний); в) наголос на другому компоненті.

Наприклад:

holding company, reference book;

public opinion, national debt

Lord Mayor.

Трикомпонентні композити складають приблизно 7% від загальної кількості одиниць системи композит англійської мови. Існує шість акценто-ритмічних варіантів структури трикомпонентних складних слів:

1) з наголошеними всіма елементами ( )¹. Наприклад: Judge Advocate General;

2) з наголошеними першим та другими елементами ( ). Наприклад: joint stock company;

3) з наголошеними першим та третім елементами ( ). Наприклад: finger-tip control;

4) з наголошеними другим та третім елементами ( ). Наприклад: St. Elmo's fire;

5) з наголошеними лише першим елементом ( або ). Наприклад: snowball tree.

¹| | - головний наголос; | | - другорядний наголос; | | - третинний наголос.

6) з наголошеним лише другим елементом ( або ). Наприклад: St. Valentine's Day.

Складна, незвична для традиційного слова структура та необмежені можливості в плані словотворення структурно-складних лексем створюють певнi труднощi при описi їх моделей як структурних аналогiв окремих груп слiв, якi є типовими зразками, за якими утворювались i утворюються новi лексичнi одиницi (Г.І. Шейдеман). Тому, опис морфолого-синтактичних ознак композит зумовлений їх належнiстю до класу морфологiчних моделей, мiж елементами яких встановлюються чiткi синтактичнi зв'язки. Структура та моделi композит як морфолого-синтактичних одиниць виявляється на основi їх частиномовного наповнення та типів зв'язків між конституєнтами, які визначаються або значенням зв'язних елементів, або порядком розташування самих конституєнтів.

Корпус інноваційних складних слів сучасної англійської мови представлено різноплановими знаковими поєднаннями, план змісту яких узгоджується з планом вираження, а функція кодування інформації мовною одиницею реалізується в мові як у кодовій системі. На основі морфологічних ознак та характеру поєднання знакових одиниць, ми вважаємо за доцільне класифікувати новоутворені композити на три системні групи:

1. Композити, утворені поєднанням повних форм слів. Ця група є найчисленннішою і включає всі дво-, три-, чотирикомпонентні й інші поєднання.

2. Група композит представлена літерними абревіатурами, особливо багата якими англійська мова. Прикладами інноваційних складних слів, представлених у формі абревіатур можуть слугувати поєднання типу: PC, DCC, ITEFL, USIS, EIL, WWW та інші. Утворення цього типу широко представлені у словниковому складі сучасної мови ступенем їх продуктивності та активності у мовленнєвих актах. Вони утворюють специфічну групу структурно-складних лексем, оскільки є мінімальним засобом вираження досить широкого інформаційного фокусу в плані його кодування та оптимальної репрезентації в комунікації.

3. Остання група містить лексичні одиниці складної будови та змішаного різновиду, структура яких представлена поєднанням повної форми слова та абревіатури або зрощення. Ця група характерна для сфери соціокультурного спілкування і є багаточисленною.

Інтерпретація основних результатів нашого дослідження міститься у другому розділі “Основні результати аудитивного і електроакустичного аналізів експериментального матеріалу” дисертації. Комплексні фонетичні дослідження інноваційних складних слів сучасної англійської мови дозволяють типізувати й узагальнити найпродуктивніші акцентно-ритмічні моделі, за якими утворюються композити, а також підкреслюють важливість фонетичного критерію як одного з домінуючих при утворенні інноваційних одиниць. Якісно новими є дані, отримані нами в результаті спектрографічного аналізу показників кореляції словесного наголосу та фразової просодії. Матеріал експериментального дослідження створив підґрунтя для систематизації просодичних факторів формування композит, виявлення взаємозалежності їх фонетичної структури та інформаційного потенціалу, опису динаміки акцентно-ритмічної структури у мовленні (зміщення словесного наголосу) та формалізації ознак композити як елемента мовної системи.

Як довели результати дослідження, інноваційні слова сучасної англійської мови є носіями лексичної інформації та синтаксично невід'ємними складовими структури фрази, синтагми, речення і т. д. Дослідження просодичних особливостей реалізації даних одиниць як елементів мовленнєвої комунікації мало багатоетапний характер. По-перше, надійним критерієм підтвердження лінгвістичного статусу складних слів є метод сегментації мовленнєвого потоку шляхом паузації (перервами у фонації) як засіб виокремлення слів у мовленнєвому континуумі. Виходячи з положення, що слово являє собою ділянку фонації між двома паузами, шляхом експериментального вивчення ми довели, що складне слово, інноваційне зокрема, також виокремлюється у мовленні засобами паузації, яка в лінгвістичній науці має назву "внутрішні синтаксичні поєднання". Вивчення закономірностей виокремлення складних слів у мовленні проводилось у системному порівнянні акустичних параметрів внутрішніх синтаксичних поєднань, що приєднуються до складного слова, з параметром тривалості внутрішніх відкритих поєднань (пауз, що існують між компонентами складного слова).

Акустична тривалість лівого та правого внутрішніх синтаксичних поєднань визначається позицією складного слова у структурі синтагми. Максимальним за показником тривалості виявилось синтаксичне поєднання, що збігається з міжсинтагменною паузою, при ядерній позиції одного (як правило, останнього) компонента складного слова. Тривалість внутрішнього синтаксичного поєднання, що приєднується до складного слова у синтагмі в неядерній позиції, має однакову тривалість з середньою тривалістю синтаксичного поєднання у синтагмі. Певна розбіжність даних, отриманих шляхом акустичного аналізу матеріалу, зумовлена діапазоном частотних флуктацій у дикторській реалізації синтагм зі складними словами у структурі речень.

За акустичним параметром тривалості наголошені склади характеризуються виділеністю у структурі складного слова. Середньоскладова тривалість наголошеного складу є найбільшою в системі трикомпонентних складних слів та приблизно однаковою в системі двокомпонентних та чотирикомпонентних складних лексем. Ця закономірність зумовлена особливостями зміни інтенсивності та ЧОТ (частота основного тона) у складних словах з різним числом повнонаголошених складів.

У системі двокомпонентних складних слів з двома повнонаголошеними складами піки інтенсивності припадають на обидва склади з вищим показником на останньому. Аудиторський аналіз складних слів цього акцентного типу підтвердив, що ядерна позиція більшості з них зумовлює саме таку дистрибуцію акцентів. Фонетична реалізація повнонаголошеного складу здійснюється через взаємодії інтенсивності та тривалості, а також формантних характеристик голосного.

Для групи трикомпонентних складних слів найуживанішою є підгрупа з акцентною моделлю з одним повнонаголошеним складом і частковим наголосом на іншому складі в структурі лексеми. Показники інтенсивності варіюють в максимальних межах на повнонаголошеному складі, а середню велечину інтенсивності мають частковонаголошені склади, причому два склади під другорядним наголосом збільшують інтенсивність у напрямку завершення складного слова.

Особливості локалізації піків інтенсивності у структурі чотирикомпонентних складних слів мають системний характер і визначаються:

- максимумом інтенсивності, який локалізується на початку складної лексеми з акцентним типом ( bank data warehouse), що є єдиним в системі розглянутих інноваційних структур;

- локалізацією піків інтенсивності, що спостерігається в завершенні складних лексем з наступними акцентно-ритмічними моделями: ( digital cordless telephone system) та ( state telecom monopoly).

Дослідження показників інтенсивності у даних структурах підтверджує максимальну величину у другому акцентному типі та порівняно нижче значення даного параметру на першому складі першої ритмічної моделі.

У ході електроакустичного аналізу досліджуваного матеріалу значна увага приділялась вивченню тональних характеристик інноваційних складних слів у мовленні. Характерними ознаками варіювання ЧОТ у синтагмах зі складними словами та в самих складних словах виступили кореляційні відношення показників ЧОТ синтагми та складного слова, яке входить у структуру даної синтагми. Корелятами є показники ЧОТ та характер їх змін впродовж фонації складного слова й синтагми. Як підтвердили результати дослідження, ЧОТ підвищується в напрямку завершення досліджуваної одиниці, другим піком є перший повнонаголошений склад, при чому другий повнонаголошнний склад характеризується значним зменшенням ЧОТ.

Вивчивши основні закономірності зміни висотнотональних показників у структурі складних слів з різними акцентно-ритмічними моделями, ми сформулювали типові характеристики їх реалізації по ЧОТ:

- для групи двокомпонентних складних слів характерними є підвищення ЧОТ у напрямку завершення лексем з акцентними типами . ( global market) та ( mass privatization). Спостерігається поступове збільшення показників ЧОТ у міру розподілу повнонаголошених складів;

- специфічна за показниками ЧОТ є модель ( wage debt) чи . ( added value). Концентрація максимальної ЧОТ спостерігається на першому повнонаголошеному складі, при чому другий підвид даної моделі характеризується середнім показником ЧОТ на останньому (частковонаголошеному) складі.

Типовим для групи трикомпонентних складних слів є зміщення максимальних показників ЧОТ на початкові компоненти, що зумовлено розподілом основних наголосів на першому та другому компонентах у структурах з моделлю ( e-mail address). Хоча, у структурах типу . ( cable network) спостерігається серединний максимум ЧОТ, який визначається концентрацією максимуму ЧОТ на повнонаголошеному складі другого компонента складного слова.

Системі чотирикомпонентних складних слів притаманні концентрації максимальних показників ЧОТ на середньому повнонаголошеному складі у акцентно-ритмічних моделях ( international portfolio investor) та . ( state telecom monopoly). У середньому однаковими показниками ЧОТ характеризуються склади під другорядними наголосами у даних структурах, де також спостерігається вищий показник ЧОТ на першому складі з другорядним наголосом та нижчий показник ЧОТ на другому складі з другорядним наголосом.

Дані електроакустичного аналізу довели, що в системі композит сучасного англійського мовлення вихідним пунктом є вивчення акцентно-ритмічних моделей складних слів на перцептивному рівні з подальшим аудиторським аналізом. Основні акустичні параметри фонетичної структури складних слів будуються на контрастних відношеннях наголошених та ненаголошених складів за показниками тривалості, інтенсивності та ЧОТ.

Виходячи з основних даних нашого дослідження, ми встановили такі закономірності реалізації наголошених і ненаголошених складів у акцентних моделях інноваційних складних слів:

1. Найбільш слабким у фонетичній структурі складного слова є контраст за тривалістю наголошених і ненаголошених складів. Найвищими показниками тривалості характеризується останній повнонаголошений склад, другий пік тривалості припадає на перший повнонаголошений склад.

2. Помірним контрастом за інтенсивністю характеризується наголошений і ненаголошений склади акцентної структури складних слів. Максимальними показниками інтенсивності визначається останній повнонаголошений склад акцентної структури. Другий повнонаголошений склад відрізняється меншим контрастом за інтенсивністю.

3. Наголошені склади в інноваційних словах англійської мови характеризуються найбільшим контрастом з ненаголошеними складами за параметром ЧОТ. Останній повнонаголошений склад визначається сильним контрастом за ЧОТ. Першому повнонаголошеному складу притаманна середня ЧОТ.

ВИСНОВКИ

Проблема вивчення фонетичних механізмів утворення та реалізації інноваційних структурно-складних лексем належить до розряду актуальних, оскільки в епоху становлення нової інформаційної парадигми, комп'ютеризації сфери комунікації та розвитку штучного інтелекту інтенсивно активізується процес утворення складних одиниць для позначення складних когнітивних понять у межах мовленнєвої комунікації. Закріплення інноваційних структурно-складних лексем значно розширює словниковий склад англійської мови, а їх проникнення в лексичні системи інших мов створює умови для розширення інтернаціональної мовної системи, у якій англійська мова відіграє роль засобу глобальної комунікації.

Основні результати проведеного дослідження підкреслили фонетично релевантну функцію наголосу як головного словотвірного фактора. В фонетичній системі мови наголос виступає як стройова одиниця, структурний компонент ієрархічного поєднання сегментного й супрасегментного рівнів. Структурний опис наголосу розкриває його фонетичну суть, яка реалізується в реальній вимові, в мовленнєвому континуумі, в усьому діапазоні артикуляційних можливостей мови, обумовлених артикуляційними особливостями акту комунікації.

Експериментально-фонетичне дослідження акцентно-ритмічних моделей інноваційних складних слів базується на розширенні сфери знань про мовленнєву діяльність на рівні психолінгвістичних та соціолінгвістичних факторів функціонування мовних одиниць. Фонетичні ресурси утворення інноваційних складних слів характеризуються відходом від однорівневого розуміння артикуляційних та слухових корелятів лінгвістичних одиниць і передбачають динаміку складних перетворень, яких зазнає нова одиниця, складне слово зокрема, в процесі його фонетичної реалізації і слухового сприйняття. Фонетичний інвентар системи композит сучасної англійської мови складається з двох основних взаємозумовлених домінант:

- первинність синтаксичної глибинної структури, фонетична структура є похідною від неї;

- суттєва значущість фонетичної організації складного слова у комплексному поєднанні й реалізації всіх фонетично-релевантних параметрів.

Серед трьох основних шляхів утворення складних слів акцентний спосіб словотворення виступає домінуючим засобом відмежування слів від інших мовних одиниць, словосполучень зокрема. На сучасному етапі розвитку англійської лексичної системи, в епоху її інтенсивного поповнення композитами, формується значна кількість інноваційних складних слів, мовний статус яких визначається насамперед шляхом вивчення акцентних типів їх оформлення. На основі експериментального опрацювання матеріалу дослідження було встановлено основні акцентно-ритмічні моделі інноваційних складних слів.

Корпус двокомпонентних інноваційних складних слів варіює в межах основних комбінаторних акцентно-ритмічних структур:

- складні слова з головним наголосом на першому компоненті . (compact disc) та ( market system);

- складні слова з головним наголосом на другому компоненті . ( new Russian) та ( virtual reality);

- складні слова з головним наголосом на обох компонентах . ( PC), який характерний переважно для двоосновних складних слів абревіатурного типу.

Систему трикомпонентних інноваційних складних слів сучасної англійської мови представляють наступні акцентно-ритмічні реалізації:

- складні слова з головним наголосом на першому компоненті . ( price market watcher);

- складні слова з головним наголосом на середньому компоненті, частковонаголшеними першим та останнім компонентами ( state telecom monopoly).

Повнонаголошеними є всі елементи трилітерних абревіатур.

Корпус інноваційних складних слів з числом компонентів більше ніж три репрезентований такими комбінаціями акцентно-ритмічної організації:

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на другому компоненті, частковонаголошеними першим, третім і останнім компонентами ( personal handyphone system);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на першому компоненті, частково наголошеними другим, третім та останнім компонентами ( bank data warehouse);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на третьому компоненті, частковонаголошеними першим, другим та останнім компонентами ( digital cordless telephone system);

- чотирикомпоненті складні слова з головним наголосом на другому компоненті, частково наголошеними першим, третім та останнім компонентами ( state telecom monopoly);

Акцентно-ритмічні моделі пґяти- та шестикомпонентних складних слів формують структури з певною просодичною організцією, яка наближається до просодії фрази, або навіть речення.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Бондаренко В.О. Лінгвістичний статус складних слів сучасної англійської мови // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. - Серія: “Філологічні науки”. - Випуск 22. Частина 1. - Кіровоград, 2000. - C. 54-61.

2. Бондаренко В.О. Інформаційний потенціал та просодична структура композит у сучасній англійській мові // Вісник КДЛУ. Серія Філологія. - 1999. - Т.2, №2 - С. 104-107.

3. Бондаренко В.О. Фонетичні особливості складних слів та стійких словосполучень у сучасній англійській мові // Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Суми: СДПІ ім. А.С. Макаренка. - 1998. - C. 148-152.

4. Bondarenko V. Phonetic Structure of Compounds in Modern English // Newsletters - IАTEFL Ukraine. - Kyiv: KSLU. - 1998. - No.12. - P. 25-27.

АНОТАЦІЯ

Бондаренко В.О. Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови (експериментально-фонетичне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертація присвячена опису основних фонетичних критеріїв формування та функціонування інноваційних складних слів у сучасній англійській мові. Методом експериментального дослідження було встановлено та систематизовано найтиповіші акцентно-ритмічні моделі складних слів, які ввійшли у лексикон англійської мови впродовж останнього десятиліття. Окрему увагу приділено вивченню просодичних характеристик структурно-складних одиниць у мовленнєвій комунікації. В результаті аудиторського і електроакустичного видів аналізу визначені основні акустичні параметри реалізацій складних слів, що становить невід'ємну частину опису об'єктивної акустичної структури мовленнєвого потоку, природи акустичних образів мовлення, а також механізмів співвідношення цих одиниць з фізичними характеристиками мовленнєвої комунікації.

Ключові слова: складне слово, фонетична структура, мовленнєва комунікація, комунікативний потенціал, акцентно-ритмічна модель, словесний наголос, фразовий наголос.

АННОТАЦИЯ

Бондаренко В.А. Фонетическая структура инновационных сложных слов современного английского языка (экспериментально-фонетическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящается описанию основных фонетических критериев формирования и функционирования инновационных сложных слов в современном английском языке. Методом экспериментального исследования были определены и систематизированы наиболее типичные акцентно-ритмические модели сложных слов, которые вошли в лексикон английского языка на протяжение последнего десятилетия. Отдельное внимание уделяется изучению просодических характеристик структурно-сложных единиц в речевой коммуникации. В результате аудиторского и электроакустического видов анализа определены основные акустические параметры реализаций сложных слов, что является неотъемлемой частью описания объективной акустической структуры речевого потока, природы акустических образов речи, а также механизмов соотношения этих единиц с физическими характеристиками речевой коммуникации.

Ключевые слова: сложные слова, фонетическая структура, речевая коммуникация, коммуникативный потенциал, акцентно-ритмическая модель, словесное ударение, фразовое ударение.

ANNOTATION

Bondarenko V.O. Phonetic Structure of Innovative Compounds in Modern English (experimental-phonetic investigation). - Manuscript.

A thesis for the Scholary Degree of Philology in Speciality 10.02 04 - Germanic languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the subject of major phonetic criteria of compound forming and functioning in Modern English. This is largely due to the experimental method that determined and systematized the most typical accentual-rhythmic models of compounds which have appeared in the language within the last decade. The significant attention is given to the study of prosodic features of compounds in speech communication. The results of the auditorial and electroacoustic analyses provided the paramount acoustic parameters of compound realization in the integrity of the objective acoustic structure of speech and through the mechanism of correlations between compounds and the complex nature of speech communication. It consists of an introduction, two chapters, conclusions, list of references and an appendix.

Chapter 1 presents a general survey of the key works in the field, a great deal of attention being paid to the main tendencies in formation of the innovative compounds. This is followed by a deep analysis of the major phonetic mechanisms of building compounds and introducing them into the language system as the elements of the communicative potential of speech.

Modern world enters the epoch of the new information paradigm, computer networking in communication, complete integration of science and technology and invention of the computer intellect. Therefore these current changes involve the activization of the processes of broadening of the system of compounds and thereby the total language enlargement. The lexical system of the English language has been immensely innovated by a great number of newly-formed compounds, the derivational potential of which is rather high. Hence the innovative compounds provide abundant material for rendering a large cognitive content of communication by means of the language units.

The phonetic criteria for the scrutiny of compounding include the elaboration, systematization and generalization of all the phonetic processes which prove the linguistic status of the new compounds on the phonetic level in close relation to lexis and grammar. On the whole, the phonetic resources of compounding comprise the core components: 1) the phonetic peculiarities of the formation of compounds; 2) function of the word-stress in the phonetic structure of compounds; 3) the peculiarities of the rhythmic organization of compounds; 4) the rhythmic congruity of the phonetic structure of compounds; 5) dynamics of the accentual-rhythmic structure in speech.

The investigation of the phonetic structure of the innovative compounds traces out the economical usage of the phonetic resources in word-building realized through the minimal number of syllables, rhythmic entirety including the economy of articulatory efforts and the time of speaking. In fact the data of the research witness that the most of the innovative compounds have the number of syllables which is the most effective phonetically for a speaker as well as for a listener. In other words, the phonetic length of compounds is directed to the productive perception, efficacious remembering and optimum performance of these units in speech communication.

Chapter 2 elaborates and specifies the essential accentual-rhythmic patterns of the innovative compounds in Modern English. The material of the experimental research produces a solid basis for the systematization of the prosodic factors of modeling compounds, ascertainment of interdependence between the phonetic structure of compounds and communicative informational potential and description of dynamics of the accentual-rhythmic structure in speech. The linguistic status of the innovative compounds is confirmed by the partition of the connected speech into segment by means of pausation to single out words in speech continuum. This demonstrates that a word, a compound word in particular, is a portion of phonation limited by pauses called the internal syntactic junctures. The compound words consisting of several word-components are separated by the internal syntactic junctures from other words in speech and have the internal open junctures (pauses separating elements of compounds) as the modifiers of their completeness with own inner structure. Accordingly, complex phonetic investigation of the innovative compounds allow to generalize the most productive accentual-rhythmic patterns of these units and corroborate the predominant character of the phonetic criteria in compounding.

Thus the dissertation is the complex comprehensive study of the phonetic structure of the innovative compounds in modern English. The present research has revealed important factors concerning the general laws of English word-building specifying the phonetic mechanism as one of the leading and most reliable factors in word formation and, consequently, its main findings may be employed in practical and theoretical Phonetics, in study of the syllabic and accentual-rhythmic peculiarities of the language units. All in all, this work may contribute to the formation of speech skills and communicative competence of those who learn and investigate the English language.

Key words: compound, phonetic structure, speech communication, communicative potential, accentual-rhythmic model, word stress, utterance.

Размещено на Allbest.ru

...