З явищем полісемії у парадигматиці тісно пов'язана лексична омонімія. Розрізняємо міжгалузеву омонімію (жолтяница _ медична і ботанічна номенклатура, ракС _ медична і зоологічна) і функціонально-стильову (короста¹ “заразне захворювання шкіри” і короста² “покрівельний матеріал”, поносС¹ “розлад роботи шлунку” і поносС² “ганьба, безчестя”).

Наступна риса медичної лексики раннього періоду _ синонімічність. Номінативні одиниці, вступаючи в синонімічні відношення, утворюють такі продуктивні за структурою типи: 1) іменник синонімічний до складеної номенклатурної одиниці атрибутивного типу (жолтяница _ хороба жолтая); 2) автохтонна назва і запозичена (трясовиця _ фебра); 3) іменник, субстантивований прикметник і складена назва атрибутивного типу (третячка _ третодневная _ третодневная трясовиця). Досить поширеними у використанні є синонімічні триплети за участю простих і складених номенів, автохтонних і запозичених: грижа _ кила _ руптура; антоновС огонь _ пекельний огонь _ gangrena та ін. Явище синомімії супроводжується багатством фонетичних (кила // гила; вуспа // воспа), морфологічних (квартана // квартания; сухота // сухоти) та словотвірних (нечистость // нечистота; проказа // прокаженє) варіантів.

Антонімія в досліджуваній тематичній групі побудована на спільній із загальновживаною мовою ознаці семантичної поляризації, що діє в межах семантичного поля: бол\знь, немощС, хвороба - здоров'я, сила, міць; внутрная бол\знь _ вн\шная бол\знь; простой поносС _ кровавий поносС.

7. В українському мовленні досліджуваного періоду тривалу історію використання має переважна більшість загальних назв хвороб людей: їх засвідчують писемні джерела києворуської мовної доби (боль // буль; болезнь // бол\знь, болесть // бол\сть // болясть, болечь, болость; недуга // нeдугС, немочь // немощС). Із XVI ст. до активного вжитку ввійшла решта загальних найменувань _ фороба // хвороба // хороба, хворота // хорота; слабость; бemeгС // бетюгС. Загальні назви хвороби фіксуються різножанровими пам'ятками упродовж XVI-XVIII ст., маючи певну особливість використання: у богословській літературі такі лексеми, крім основного, реалізують ще й переносні (символічні) значення - “лихо, біда, покарання” та “гріх, відступництво” та ін., _ завдяки чому слова набувають експресивності. Щодо назв конкретних захворювань, то у релігійних творах вживалися переважно ті (напр., проказа, трудС, короста), які виконували експресивну функцію _ в описах звільнення від недуги за допомогою чуда.

Найбільшу кількість власне назв хвороб містять травники (XVI ст.) та лікарські порадники (II половина XVII-XVIII ст.), хоча специфіка галузевої лексики раннього періоду вимагала також частого використання у медичній сфері складених найменувань за участю загальних назв хвороби. Виключно у медичних творах науково-практичного жанру використано запозичену вузькоспеціалізовану номенклатуру (контрактура, руптура, списмусС тетинусС та ін.). У літописах чи іншій хронікальній літературі виявлено, як правило, назви захворювань, що силою свого прояву мали значний вплив на розвиток людського суспільства. Це назви інфекційних хвороб (морС, морове пов\тре, пов\тре, б\гунка (у pl.t.), вуспа та ін.) або загальні назви нездужання _ болести, хороби у значенні “пошесть, епідемія”.

Основу сучасних українських найменувань хвороб людей становлять лексеми, засвідчені у пам'ятках XVI-XVIII ст.: вони активно використовуються на всіх функціональних рівнях _ у літературній мові (бородавка, жовтяниця, короста, лишай, мор, подагра, пронос, рак, хвороба, холера, чума та багато ін.), у сфері медичного користування (артрит, гідрофобія, гонорея, дизентерія, дисурія, манія, странгурія) та діалектах (болізнь, боліч, гостець, гусєче повітри, джума, жовточка, падачка, різачка, сверб'єчка, слабість, франца, чорна хороба та ін.). Особливістю лексики тематичної групи “назви хвороб людей” є її тісний зв'язок із природничими науками, постійним удосконаленням знань про специфіку людського організму, з розвитком медицини взагалі, що робить досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

Основні положення дисерації викладено у таких публікаціях

Дидик Г.М. Формування корпусу медичних термінів у бойківських говірках // Бойківщина. Історія і сучасність. Матеріали історико-народознавчої конференції. Самбір-Львів, 1996. С. 97-98.

Дидик Г.М. Назви хвороб людей XVI-XVIII ст. і сучасна медична термінологія // Проблеми української науково-технічної термінології. Тези доповідей 4-ої Міжнародної наукової конференції. Львів, 1996. С. 226-227.

Дидик Г.М. З історії формування медичної термінології (загальні назви хвороби) // Українська історична та діалектна лексика. Збірник наукових праць. Львів, 1996. Вип. 3. С. 149-157.

Дидик-Меуш Г.М. Описовість денотата як необхідне явище української медичної термінології періоду становлення (на основі складених назв хвороб) // Українська термінологія і сучасність. Матеріали 3-ої Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 80-річчю НАН України. Київ, 1998.

Дидик-Меуш Г.М. Взаємодія візуального й оказіонального значень слова в діахронії (становлення медичної назви проказа) // Вісник Луганського державного педуніверситету ім. Т. Шевченка. Науковий журнал. Філологічні науки. Луганськ, 2000. №4. С. 96-100.

Дидик-Меуш Г.М. Номінація конкретних захворювань людей в українських писемних пам'ятках XVI-XVIII ст. (мікрогрупа “назви внутрішніх хвороб”) // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія філологічна. Львів, 2000. Вип. 29. С. 102-109.

Дидик-Меуш Г.М. Зміни топологічної структури слова внаслідок появи нового - медичного значення (на основі пам'яток укранської мови XVI-XVIII ст.) // Вісник Харківського університету. Серія “Філологія”. Харків, 2000. № 491. С. 306-309.

Анотація

Дидик-Меуш Г.М. Медична номенклатура в українських пам'ятках XVI-XVIII ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Львівський національний університет ім. І. Франка. Львів, 2000.

Дисертацію присвячено дослідженню українських медичних найменувань в діахронному аспекті. На основі пам'яток XVI-XVIII ст. проаналізовано семантичну структуру, основні словотвірні моделі, походження, еволюційні процеси, системну організацію конституентів тематичної групи “назви хвороб людей”, у межах якої функціонують лексико-семантичні групи “загальні назви хвороби” і “назви конкретних захворювань”. Простежено подальшу долю аналізованих найменувань, їх роль у розвитку української літературної мови загалом і мови медичної науки зокрема, функціонування в сучасних говорах. Встановлено, що особливістю лексики цієї тематичної групи є її тісний зв'язок із природничими науками, удосконаленням знань про специфіку людського організму, що робить досліджувану медичну номенклатуру динамічною та нестійкою.

Ключові слова: медична номенклатура, номен, тематична група, лексико-семантична група, парадигматичні й синтагматичні зв'язки.

Аннотация

Дыдык-Меуш Г.М. Медицинская номенклатура в украинских письменных памятниках XVI-XVIII вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Львовский национальный университет им. И. Франко. Львов, 2000.

Диссертация посвящена исследованию украинских медицинских наименований в диахронном аспекте. На базе украинских письменных памятников XVI-XVIII вв. проанализировано семантическую структуру, основные словообразовательные модели, происхождение, эволюционные процессы, системная организация конституэнтов тематической группы “наименования болезней людей”, в пределах которой функционируют лексико-семантические группы “общие наименования болезни” и “наименования конкретных болезней”. Исследована последующая история анализированных наименований, их роль в развитии украинского литературного языка вообще и языка медицинской науки в частности, функционирование в современных говорах. Установлено, что особенностью лексики этой тематической группы является ее тесная связь с естественными науками, совершенствованием знаний о специфике человеческого организма, что делает медицинскую номенклатуру динамической и нестойкой.

Ключевые слова: медицинская номенклатура, номен, тематическая группа, лексико-семантическая группа, парадигматические и синтагматические связи.

Annotation

H.M. Dydyk-Meush. Medical nomenclature in the XVI-XVIII cc. Ukrainian language monuments. _ Manuscript.

The dissertation is submitted for a Candidate of Philology degree. The specialities: 10.02.01. _ Ukrainian language. _ Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2001.

Suggested dissertation is the first attempt of complex analysis of medical vocabulary of XVI-XVIII cc. Selection of such time limits is determined by the following main reasons. Names of diseases of Kyiv Rus period have already been researched. Several common names of diseases of people have been presented in the monuments of busines genre of XIV-XV cc., but a great number of names of human diseases in the monuments of various genres of XVI-XVIII cc. (especially in medical references, references on herbs) have not been the object of linguistic analysis.

The aim of the dissertation is to research development and peculiarities of usage of Ukrainian names of diseases of XVI-XVIII cc. The aim implied fulfillment of the following tasks: classification of lexical units of a given thematic group, indication of their ethymology, research of structural types, basic models of word building, specific lexico-semantic processes in the period of formation of medical terminology, valency of medical names and stylistic peculiarities in ancient and modern speech. The work was also aimed at detection of transition of common vocabulary into medical and vice versa, the territory of its spreading, and chronology in the appearance of names of diseases in XVI-XVIII cc., as well as peculiarities of their usage in different genres.

The dissertation consists of the introduction, three chapters and conclutions.

Chapter I entitled “The problem of “nomenclature” in scientific literature” characterises the level of Ukrainian medical science in XVI-XVII cc., development of the language used in medical sphere, which is an important sign of establishing of scientific style. This chapter also gives grounds for the names of human diseases to be qualified as nomenclature, and uses theoretical knowleage about the essence of notion “nomenclature”, common and distinguishing features of nomenclature and terminology.

The second chapter under the title “Common names of a disease” is devoted to the analysis of constituents of a lexico-semantic group and definition of the notion “disease, illness” in Ukrainian language monuments of XVI-XVIII cc. Factual material is evidence of general names of a disease being generic as to the names of definite diseases, which are their correlate of aspect.

Chapter III gives analysis of constituents of a lexico-semantic group “names of definite diseases”, which is subdivided into lexico-semantic subgroups such as, “names of skin diseases”, “names of venerial diseases”, “names of surdical diseases”, “names of mental diseases”, “names of internal diseases”, “names of infective diseases” (the latter consisting of semantic rows).

This research leads to conclusions that the peculiarity of lexical units of a thematic group “names of human diseases” is in close connection with natural sciences, improvement of knowledge about the human body. Thus, this is a nomenclature, dynamic and changeable. However, the basis of modern Ukrainian medical system is names that were used back in XVI-XVIII cc. Nowadays they are active at all functional levels: literary language, medical sphere and dialects.

The formation of Ukrainian medical nomenclature is reflected by the history of establishment of thematic group “names of human deseases” as the integral part of language. The evolution of names of human deseases during the period of XVI-XVIII cc was closely connected with the inter-lingual and extra-lingual factors. In particular it depended on inter-lingual universal laws and tendencies of economy, generalization and differentiation of language means, their reproduction, expressive function and so on. Social, historical, psychological, cultural development of science and education made a great influence on this thematic group also. The examination of it promote to understand common processes in the development of Ukrainian sublanguage.

Key words: medical nomenclature, nomen, thematic group, lexico-semantic group, syntagmatic and paradigmatic links.

Размещено на Allbest.ru