Функціональні параметри образності в науковому стилі (на матеріалі текстів природничих та технічних наук)

У Висновках узагальнено основні результати дослідження.

1. У сучасному природознавстві, як і в науці загалом, важливе місце посідають засоби образності. Адже одним із найвизначніших надбань сучасної науки є встановлення фундаментального взаємозв'язку всіх сторін і властивостей фізичного світу, а також не менш фундаментальна взаємозумовленість форм відображення такого зв'язку.

Традиційний підхід до проблеми образності в науковому стилі, який відводить їй другорядну роль, під впливом когнітивних теорій зазнає помітних змін. Когнітивний підхід до аналізу образних засобів розкриває глибинні, концептуальні механізми різноманітних переносів, які віддзеркалюють механізми мислення. Нове осмислення образності уможливило розвиток нових підходів до аналізу таких когнітивних процесів, як аналогія, тотожність, подібність, а також привело до розуміння метафори як інструменту мислення.

Новий погляд на образні засоби став відправною точкою досліджень у цілому ряді лінгвістичних праць. Усвідомлення того, що метафора - це явище семантики і продукт прагматики, психологічний і когнітивний феномен, дало змогу по-новому підійти до з'ясування ролі і місця метафори в науковій діяльності і в науковому тексті.

Спостереження над функціонуванням образних засобів у науковому стилі переконують у тому, що образи різного типу, попри своє начебто емоційне призначення і, на перший погляд, недоречність у строгому науковому викладі, є досить часто вживаними. Загальна особливість використання образних засобів у науковому стилі - прагматичний характер образності. Це пояснюється комунікативним призначенням стилю - забезпечувати оптимальне спілкування науковців у сфері, для якої прагматизм з його похідними якостями (об'єктивністю, строгістю, послідовністю, однозначністю) є основною рисою.

2. Аналіз особливостей функціонування образних засобів різних рівнів у сучасних природничих і технічних текстах дозволив зробити висновки насамперед щодо когнітивної сутності образності (параметр когнітивного зв'язку). Виявилося, що гносеологічний образ, створений на основі зіставлення пізнаваних понять з пізнаними, відображає сукупність асоціативних зв'язків між елементами когнітивної моделі. Отже, є підстави говорити про існування парадигматичної системи образів, співвідносної із системою знань у певній галузі наукового знання.

3. Відображаючи численні асоціативні зв'язки у межах певної галузі знання, парадигматична образність виступає складником концептуальної картини світу (бере участь у формуванні наукового знання). Парадигматична образність функціонально відрізняється від образності синтагматичної, притаманної художньому текстові. Відмінність виявляється здебільшого в більшій об'єктивності парадигматичної образності порівняно з індивідуальним характером образності синтагматичної.

4. У наукових текстах функціонують образи обох типів - і парадигматичні, і синтагматичні. Спільним для них є їхнє підґрунтя: як правило, образні засоби базуються на аналогіях. Але як не кожна аналогія веде до виникнення образу, так і не кожний образ має у своїй основі аналогію. Виявилося, що є велика кількість метафор, утворених без операції зіставлення. У дисертації вперше описано таке явище, як безаналогійні метафори; обґрунтовано правомірність віднесення їх до образних засобів. Це новий, властивий сучасній науці шлях термінотворення: якщо у традиційних науках уявлення учених про термінований об'єкт можна більш-менш легко простежити за характером асоціативних зв'язків, то в новітніх галузях образи відзначаються високим ступенем умовності, а це суттєво підвищує ступінь конвенційності новоутворених термінів.

5. Образні терміни (парадигматична образність) можуть впливати на вибір пов'язаних з ними у тексті нетермінологічних засобів і таким чином зумовлювати утворення образного контексту (синтагматична образність). Що більше у текстах термінів з відчутною образністю (а це властиво новим наукам), тим більша ймовірність виникнення образного контексту.

6. У текстах з інформатики й обчислювальної техніки великою мірою поширена тенденція до персоніфікації навколишнього світу. Помітна "гуманізація" традиційно "точних", "строгих" галузей знання зумовила семантичне наближення складних абстрактних понять до сфери буденного життя людини. Численні асоціації підтримують зближення сфер - наукової і буденної, а тому спостерігається дедалі більше взаємопроникнення стилів. Сучасний науковий стиль розвивається шляхом, який традиційно вважався притаманним стилеві художньої літератури, тобто залучає до свого арсеналу цілий ряд образних засобів. Причому, якщо традиційно термін, утворений шляхом метафоризації, мав єдину перспективу розвитку - з часом втратити образність, стати звичайним словом (мертвою метафорою), то велика кількість термінів новітніх наук, очевидно, "приречена" нести ореол образності вічно. Відчування образності терміна і водночас точне віднесення його до певного місця в терміносистемі зовсім не перешкоджає повноцінному науковому спілкуванню. І це теж свідчить про зміни в суспільній свідомості, зумовлені зближенням раніше відокремлених, віддалених сфер - наукової й буденної.

7. Образність тісно пов'язана з особистістю мовця. В образі завжди є елемент оцінювання - відображено ставлення мовця до описуваного об'єкта: якісь властивості об'єкта він виділяє з-поміж інших, а якісь уважає другорядними. Для адекватної характеристики образності виявилося доцільним застосувати діяльнісний підхід - врахувати учасників комунікативного процесу, зважити на те, чи сприймає реципієнт певні одиниці як образні. З'ясувалося, що сприймання мовної одиниці як образу чи не-образу значною мірою залежить від професійного рівня мовців, від рівня розвитку суспільства, від комунікативної ситуації (налаштованості реципієнта сприймання слова чи поняття, позначуваного словом). Долучення діяльнісних параметрів, зокрема соціально-психологічних характеристик учасників комунікативного процесу і ознак комунікативної ситуації, допомагає розширити уявлення про функціонування образних засобів у наукових текстах, а отже, і про сутність образу.

8. Науково-популярний стиль віддзеркалює особливості функціонування категорії образності у власне науковому стилі. Більше того - він "проявляє", експлікує їх. З іншого боку, спостереження за власне науковими творами з погляду науково-популярного викладу дозволяє виявити елементи популяризації і в суто наукових текстах.

9. Незважаючи на тенденцію наукової мови до стереотипізації, індивідуальний стиль відомих науковців відзначається специфікою з використання мовних одиниць у цілому й образних зокрема. За системою образів проглядається непересічна особистість. Порівняльний аналіз власне наукових і науково-популярних творів тих самих учених свідчить про досить чітке розмежування специфіки цих видів наукової літератури, про тонке відчуття стилю й доцільне використання засобів образності у текстах різних типів.

10. Вивчення функціонування образних засобів у природничих і технічних текстах дало змогу з'ясувати не лише тенденції розвитку наукового стилю сучасної української літературної мови, а й зробити висновки, які стосуються широких проблем поступу людського пізнання і розвитку суспільства. Образність у сучасному мисленні стає одним із основних засобів освоєння навколишнього світу, а тому вивчення засобів образності у сфері пізнання допомагає осягнути природу людини в цілому.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Сучасний підхід до аналізу пізнавальної метафори // Гуманітарний вісник Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія “Іноземна філологія”. Число третє. Черкаси, 1999. С. 86-89.

2. Експериментальне дослідження функціонування образних засобів у науковому тексті // Мовознавство. 2001. № 4. С. 53-60.

3. Віртуальний - реальний чи нереальний? // Культура слова. Вип. 57-58. К.: Інститут української мови НАН України, 2001. С. 72-76.

4. Образність у науковому стилі (два підходи до однієї проблеми) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Тернопіль: ТДПУ, 2001. Вип. 9. С. 43-62.

5. Образні засоби новітніх наук // Дивослово. 2001. № 12. С. 20-22.

6. Когнитивная метафора в украинских научно-дидактических текстах // Dyskurs naukowy - tradycja i zmiana. Opole, 1999. S. 317-321.

7. Образність у термінології фізики елементарних частинок // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. IV / Відп. ред. Л.О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. С. 167-170.

8. Система вправ з науково-технічної термінології у технічному вузі // Проблеми утвердження і функціонування державної мови в Україні. Матеріали Міжнародної наукової конференції 28-29 листопада 1996 р. К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1998. С. 203-204.

9. Образність у науковому тексті // Українська мова: з минулого в майбутнє. Матеріали наукової конференції. Київ, 1998. С. 127-129.

10. Когнітивна метафора як засіб відображення наукового знання // Соціально-педагогічне забезпечення гуманітарної освіти спеціаліста технічного профілю. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Черкаси: Відлуння, 1999. С. 36-39.

Анотація

Дядюра Г.М. Функціональні параметри образності в науковому стилі (на матеріалі текстів природничих та технічних наук). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. Черкаський інженерно-технологічний інститут. Черкаси, 2001.

У роботі досліджено функціональні параметри образності: параметр когнітивного зв'язку, комунікативний і діяльнісний параметри, параметр стилістичного розмежування тексту та параметр індивідуального стилю. З'ясовано й доповнено класифікацію образних засобів, зокрема вперше описано таке мовне явище, як безаналогійні метафори. На основі аналізу образних компонентів у сучасних природничих і технічних текстах показано, що гносеологічний образ, створений шляхом зіставлення пізнаваних понять з пізнаними, відображає сукупність асоціативних зв'язків між елементами когнітивної моделі. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Експериментально доведено, що сприймання мовної одиниці як образу чи не-образу залежить від мовців і від особливостей перебігу комунікативного процесу.

Ключові слова: функціональний аналіз, функціональні параметри, науковий текст, образність, аналогія, порівняння, метафора, комунікативний процес, автор і реципієнт, сприймання образності.

Аннотация

Дядюра Г.Н. Функциональные параметры образности в научном стиле (на материале текстов естественных и технических наук). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Черкасский инженерно-технологический институт. Черкассы, 2001.

В диссертации определены и описаны функциональные параметры образности: параметр когнитивной связи, коммуникативный и деятельностный параметры, параметр стилистического разграничения текста и параметр индивидуального стиля. Когнитивный подход к рассматриваемым явлениям позволил раскрыть концептуальные механизмы переносов, которые отображают особенности человеческого мышления. Установлено, что в основе образа лежит мыслительная операция - аналогия. На основе изучения и обобщения имеющихся в современной лингвистической литературе взглядов на стилевые средства научной речи в диссертации предложена дополненная классификация образных средств. В частности впервые описаны метафоры, образованные без участия аналогии, - в работе они названы безаналогичными. Это новый, свойственный современной науке способ терминообразования: если в традиционных науках представления ученых о терминированном объекте можно проследить по характеру ассоциативных связей, то в новых отраслях знания образы отличаются высокой степенью условности, что существенно повышает и степень конвенционности новообразованных терминов.

Анализ образных компонентов в современных естественнонаучных и технических текстах позволил сделать вывод о том, что гносеологический образ, созданный путем сопоставления познаваемых объектов с познанными ранее, отображает совокупность ассоциативных связей между элементами когнитивной модели. Образные средства занимают в современной науке важное место: установление взаимосвязей всех сторон и свойств физического мира влечет за собой многочисленные ассоциативные связи в языке, отображающем этот мир. В диссертации сделан вывод о существовании парадигматической системы образов, соотносящейся с системой знаний в определенной отрасли знания. Парадигматическая образность функционально отличается от образности синтагматической, свойственной художественному тексту. Отличие состоит прежде всего в большей объективности парадигматической образности.

В исследовании показано, что в научном стиле функционируют образы двух типов - парадигматические и синтагматические. Выявлено, что образные элементы научного стиля могут распространять образность на другие, необразные, части текста и выступать причиной возникновения образного контекста.

Экспериментально доказано, что восприятие образа во многом зависит от участников коммуникативного процесса - автора и реципиента, от характера коммуникативной ситуации.

Общей закономерностью использования образных средств в научном стиле является прагматизм, что объясняется коммуникативным предназначением стиля - обеспечивать оптимальное общение ученых.

Ключевые слова: функциональний анализ, функциональные параметры, научный текст, образность, аналогия, сравнение, метафора, коммуникативный процесс, автор и реципиент, восприятие образности.

Annotation

Dyadyura H.M. Functional Parametres Imagery in Scientific Style (on the material of naturalistic and technical sciences texts). - Manuscript. Dissertation presented for candidate academic degree in philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Cherkasy Engineering-Technological Institute. - Cherkasy, 2001.

Functional parameters of imagery have been investigated in the work: the parameter of cognitive connection, communicative and activity parameter, the parameter of stylistic delimitation of the text as well as parameter of individual style.

It is the comprehensive study as well as the classification of figurative means, in particular, for the first time such a phenomenon as metaphors without analogies has been described. By means of the analysis of the figurative elements in modern naturalistic and technical texts it has been shown that gnoseological image, created by means of comparison of the notions that are being cognized with the cognized ones depicts the totality of associonational links between the elements of the cognitive model. It has been found out that the formation of the figurative context is caused by the figurative elements of the scientific style. It has been proved experimentally that the perception of the language unit both as image and non-image depends on the speakers and on the peculiarities of the communicative process.

Key words: functional analysis, functional parameters, scientific text, imagery, analogy, comparison, metaphor, communicative process, author and recipient, perception of imagery.

Размещено на Allbest.ru