Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський державний лінгвістичний університет

УДК [808.3:809.155] (801.23)

прикметники з просторово-кількісною семантикою

в сучасних українській та перській мовах

(Зіставно-типологічний аналіз лексичних значень)

Спеціальність 10.02.17 -- порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Кшановський Олег Чеславович

КИЇВ -- 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бацевич Флорій Сергійович Львівський національній університет імені Івана Франка, кафедра загального мовознавства, завідувач

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Манакін Володимир Миколайович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, проректор з наукової роботи

кандидат філологічних наук Курбанов Хушкадам, Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, відділ класичного сходу, старший науковий співробітник

Провідна установа:Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кабінет Міністрів України, відділення сходознавства

Захист відбудеться 12 квітня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий 11 березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

АНОТАЦІЯ

Кшановський О.Ч. Прикметники з просторово-кількісною семантикою в сучасних українській та перській мовах (зіставно-типологічний аналіз лексичних значень). -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 -- порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. -- Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2001. семантичний лексичний прикметник

У дисертації визначено повний набір подібних і відмінних семантичних ознак у структурах лексичних значень зіставлюваних просторово-кількісних прикметників, який може лягти в основу зіставно-типологічного опису української та перської мов з іншими мовами. Результати проведеного номінативного тесту та лінгвістичного інтерв'ю з носіями української та перської мов дозволяють стверджувати, що українська мова менш, ніж перська залежна від позиції спостерігача. Розбіжності в значеннях слів всередині кожної з мікрогруп прикметників української та перської мов визначаються такими факторами: 1) вибором семантичних мікрокомпонентів у зв'язку з виділенням тих чи інших аспектів у сигніфікативному макрокомпоненті лексичного значення прикметників; 2) виокремленням мікрокомпонентів у межах емпіричного макрокомпонента лексичного значення прикметників, тобто відмінним членуванням семантичної осі “об'єктів”; 3) вибірковою сполучуваністю мікрокомпонентів сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичного значення досліджуваних лексем.

Ключові слова: просторово-кількісні прикметники, номінативний тест, лінгвістичне інтерв'ю, сигніфікативний макрокомпонент, емпіричний макрокомпонент, мікрокомпоненти.

АННОТАЦИЯ

Кшановский О.Ч. Прилагательные с пространственно-количественной семантикой в современных украинском и персидском языках (сопоставительно-типологический анализ лексических значений). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 -- сравнительно-историческое и типологическое языкознание. -- Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2001.

В диссертации определен полный набор подобных и различительных семантических признаков в структурах лексических значений сопоставляемых пространственно-количественных прилагательных, который может лечь в основу сопоставительно-типологического описания украинского и персидского языков с другими языками. Результаты исследования позволяют утверждать, что расхождения в значениях слов внутри каждой из микрогрупп ПКП украинского и персидского языков определяются такими факторами: 1) выбором семантических компонентов в связи с выделением тех или иных аспектов в сигнификативном макрокомпоненте лексического значения прилагательных. Компонент `сверху вниз' для микрогрупп ПКП с значением “высоты” и “глубины” вычленяется лишь для персидского языка (прилагательные amiq, gowd, ћarf и past). В связи с этим как поле “высота”, так и поле “глубина” в персидском языке более расчленено, чем в украинском; 2) выделением компонентов в границах эмпирического макрокомпонента лексического значения прилагательных, то есть отличным членением семантической оси “объектов”. Для ПКП микрогруппы “общая величина” со значением больше нормы в персидском языке семантическая ось “объектов” разделяется на два участка: “отдельные” объекты и объекты, “воспринимающиеся на фоне совокупности однородных” (прилагательное doroљt). В украинском языке последняя категория релевантна только для ПКП со значением меньше нормы (прилагательное дрібний). Для ПКП микрогруппы “высота” в персидском языке ось “объектов” разделяется на три участка: “вертикальных жестких объектов”, “поднятых опор”, “контейнеров”. Последняя категория - “контейнеров” - не вычленяется в украинском языке. Для ПКП микрогруппы “толщина” в украинском языке ось “объектов” разделяется на три участка: “пластины, стержни, шнурки”, “мягкие емкости” и “части тела”. Категория “мягких емкостей” нерелевантна для персидских ПКП. Для ПКП микрогруппы “глубина” в украинском языке ось “объектов” разделяется на три участка: “контейнеры”, “вещества” и “водоемы”. Для ПКП персидского языка эта ось разделяется на два участка: “контейнеры” (этот тип охватывает и “водоемы”) и “тип ступеньки”. Последняя категория - “тип ступеньки” - не вычленяется для украинского языка; 3) выборочной сочетаемостью компонентов сигнификативного и эмпирического макрокомпонентов лексического значения исследуемых лексем. Для ПКП украинского языка семантические сочетания компонентов `протяженность сверху вниз' `контейнеров' (как для персидского прилагательного past), `протяженность во всех направлениях' `поверхностей' (как для персидского прилагательного vasi') нерелевантны.

Проведенное сопоставительное исследование позволяет говорить о наличии в украинском и персидском языках типологически существенных признаков относительно обозначения ними пространственно-количественных характеристик объектов. Для украинского языка это: а) отсутствие в микросистеме ПКП “общей величины” лексемы, обозначающей `большую, чем норма протяженность во всех направлениях предметов, которые воспринимаются на фоне совокупности однородных' (ср.: великий -- х, маленький -- дрібний); б) наличие в микросистеме ПКП “ширины” значения `наибольшей протяженности', например, широкий екран, широкий фасад; в) возможность сочетания ПКП глибокий с существительными, обозначающими как жесткие емкости постоянной формы (глибоке озеро, глибока нора), так и вещества (глибокий сніг); г) отсутствие корреляций ПКП високий - глибокий для особого класса объектов; д) возможность соединения ПКП товстий, грубий с существительными, обозначающими мягкие емкости (товстий/грубий портфель); е) возможность употребления ПКП високий и довгий для одновременного описания различных протяженностей одного объекта (довгі високі сходинки). Для персидского языка это: а) наличие в микросистеме ПКП “общей величины” лексем для обозначения `большей/меньшей, чем норма протяженности во всех направлениях предметов, которые воспринимаются на фоне совокупности однородных' (пор. bozorg - doroљt, kuиak - riz); б) наличие в микросистеме ПКП “ширины” значения `наибольшей протяженности', например, parde-ye ariz, parde-ye pahn широкий экран; в) невозможность сочетания ПКП amiq, gowd, ћarf глубокий с существительными, обозначающими вещества; г) наличие корреляции ПКП высокий - глубокий для особого класса объектов, например, pelle-ye boland висока сходинка; pelle-ye amiq, gowd, ћarf глибока сходинка; д) невозможность сочетания ПКП koloft, zaxim с существительными, обозначающими мягкие емкости; е) возможность употребления ПКП boland и deraz для одновременного описания различных протяженностей одного объекта (pelle-ye boland-e deraz довга висока сходинка). Выявленные признаки могут быть положены в основу сопоставления украинских и персидских ПКП с другими языками.

Ключевые слова: пространственно-количественные прилагательные, номинативный тест, лингвистическое интервью, сигнификативный макрокомпонент, эмпирический макрокомпонент, микрокомпоненты.

SUMMARY

Kshanovskyi O. Contrastive and Typological Study of Ukrainian and Persian Adjectives with Spatial and Quantitative Semantics. - Manuscript.

A thesis for a candidate's degree by speciality 10.02.17 - Historical, comparative and typological linguistics. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2001.

The thesis presents a complete set of convergent and divergent features in the semantic structure of spatial and quantitative adjectives (SQA) compared, this set laying the foundation for contrastive and typological description of Ukrainian and Persian with other languages. The results of the nominative test of Ukrainian and Persian informants show less dependence of the Ukrainian language on the observer's position. The linguistic interview with speakers of the languages analyzed proves that discrepancies in the meanings of the words within each microgroup of Ukrainian and Persian SQA depend on the following factors: 1) the choice of semantic components with regard to particular aspects of the signifying macrocomponent in the lexical meaning of adjectives; 2) the actualization of microcomponents within the empiric macrocomponent of the lexical meaning of adjectives, i. e. differences in segmentation of the semantic axis of “the objects”; 3) selective combinability of microcomponents within signifying and empiric macrocomponents of the lexical meanings under analysis. As a result, the contrastive analysis reveals typologically relevant features of spatial and quantitative objects in Persian and Ukrainian.

Key words: spatial and quantitative adjectives, nominative test, linguistic interview, signifying macrocomponent, empiric macrocomponent, microcomponents.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливою умовою фундаментальних досліджень у галузі зіставної й типологічної лексикології є наявність значної кількості синхронно-зіставних праць, в яких аналізуються окремі ділянки лексико-семантичної системи мови. У наявних одиничних дослідженнях українських просторово-кількісних прикметників (ПКП) автори торкалися окремих аспектів їх семантики, зокрема, градуальності ознаки прикметників (Л.Г.Котнюк), а також вивчали семантику ПКП в історичному ракурсі (Т.Г.Линник). Спеціальні дослідження просторово-кількісних прикметників на матеріалі перської мови нам невідомі.

Актуальність теми зумовлюється загальним скеруванням зіставних досліджень лексики на пошук і виявлення її типологічно суттєвих семантичних ознак, які могли би стати основою адекватного відображення лексичного значення ПКП в українській та перській лексикографії, адекватної подачі цього матеріалу у викладанні української та перської мов як іноземних. Дотепер це неможливо через фрагментарність вивчення лексичної категорії просторово-кількісних прикметників в українській мові та її невивченість у перській.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі загального мовознавства Львiвського національного університету імені Iвана Франка та узгоджена з її науковою програмою “Лексична і граматична семантика мов різних сімей” (Тема затверджена на засіданні ради Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол №2 від 5 жовтня 1998 року).

Метою дослідження є встановлення повного набору подібних і відмінних семантичних ознак у структурах лексичних значень зіставлюваних ПКП шляхом виявлення мікрокомпонентів у складі сигніфікативних та емпіричних макрокомпонентів їх лексичного значення в зіставно-типологічному аспекті.

Сформульована мета дослідження зумовлює постановку та поетапне виконання таких конкретних завдань:

-- виявити спільні та специфічні компоненти сигніфікативного й емпіричного макрокомпонентів лексичних значень зіставлюваних ПКП на основі аналізу українських та перських тлумачних словників і спеціальних досліджень прикметників розміру (на матеріалі різних мов);

-- визначити спільне та відмінне в семантичній сполучуваності досліджуваних прикметників (за результатами лінгвістичного інтерв'ю носіїв української та перської мов), на основі чого уточнити набір мікрокомпонентів у складі сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичних значень зіставлюваних ПКП;

-- визначити провідну стратегію, яка застосовується носіями української та перської мов при просторово-кількісному характеризуванні об'єктів (за результатами номінативного тесту), на основі чого уточнити набір мікрокомпонентів у складі сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичних значень зіставлюваних ПКП;

-- на основі отриманих результатів побудувати семантичну метамову зіставлюваних прикметників у вигляді лексикографічних тлумачень (дефініцій);

-- визначити типологічно суттєві семантичні ознаки досліджуваних українських та перських ПКП.

Об'єктом зіставно-типологічного дослідження є лексичне ядро українських та перських прикметників з просторово-кількісною семантикою.

Предметом дослідження є сигніфікативні та емпіричні макрокомпоненти лексичного значення досліджуваних ПКП.

Матеріалом роботи є українські прикметники: великий, просторий, малий, маленький, дрібний, високий, низький, глибокий, мілкий, довгий, короткий, широкий, вузький, тісний, товстий, грубий, тонкий, худий, перські: bozorg, fаrаx, kuиаk, doroљt, riz, bolаnd, pаst, gowd, ћarf, amiq, deraz, kutah, pahn, ariz, barik, tang, koloft, zaxim, nazok, laqer, vasi', відібрані з тлумачних словників обох мов (Словник української мови: В 11-ти т. -- К.: Наукова думка, 1970-1980; Afshar Q.S., Hakami N., Hakami N. Fаrhаng-e farsi-ye emruz. -- Tehran: Moassese-ye naљr-e kalame, 1373 (1995). -- 1240 s.; Amid H. Fаrhаng-e Amid: 3 vols. -- Tehran: Mo'asese-ye enteљarat-e amir-e kabir, 1375(1996); Dehhoda A. Loqatname-ye Dehhoda: 14 vols. -- Tehran: Mo'asese-ye enteљarat va cap-e daneљgah-e Tehran, 1372 (1993-1994); Moshiri M. Fаrhаng-e zаban-e farsi. -- Tehran: Soruљ, 1374 (1995). -- 1121 s.).

Для вивчення функціонального аспекту лексичних одиниць обох мов джерелом матеріалу стали результати чотирьох лінгвістичних експериментів (двох українських, і двох перських варіантів). Експерименти проводилися за однаковою методикою, тому можна вважати вирівняними екстралінгвістичні чинники, що впливають на хід і результати дослідження (Д.І.Терехова). У кожному з експериментів брали участь 30 студентів-філологів старших курсів Львівського і Тегеранського університетів. Саме така кількість інформантів за думкою більшості дослідників і згідно з загальноприйнятою практикою мінімально достатня (В.В.Левицький, Й.А.Стернін).

Методи дослідження. На етапі паралельного опису зіставлюваних ПКП використовувався метод компонентного аналізу. Для дотримання об'єктивності цього методу виділення семантичних компонентів проводилося як логічними, так і логіко-лінгвістичними та власне лінгвістичними шляхами (Н.Г.Долгіх). Для цього в роботі використовувався прийом трансформації пояснення (І.В.Арнольд), а також експериментальні методи аналізу лексичного значення та сполучуваності: непрямий метод -- номінативний тест і лінгвістичне інтерв'ю -- коментування слововживання (В.В.Левицький, Й.А.Стернін). З метою аналізу результатів експериментів застосовувалися кількісні прийоми обробки матеріалу. Метод компонентного аналізу на завершальному етапі паралельного опису був розширений і доповнений компонентним синтезом -- “особливою дослідницькою процедурою об'єднання семантичних ознак у межах окремого лексичного значення парадигматичної комбінації слів” (О.М.Кузнецов). На етапі порівняння застосування згаданих прийомів дало змогу об'єктивніше використовувати зіставний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації спільні та розрізнювальні риси ПКП двох мов уперше виявлялися за допомогою єдиної метамови, що постає як tertium comparationis. Це дало змогу отримати повний перелік семантичних компонентів лексичних значень досліджуваних ПКП, на основі яких створені їх нові типологізовані тлумачення. Ці тлумачення викривають природу ПКП глибше, ніж наявні досі засоби.

Теоретичне значення одержаних результатів. Вивчення семантичних подібностей та розбіжностей різних мов сприяє подальшому дослідженню теоретичних питань типологічного мовознавства. Виявлені типологічно суттєві семантичні ознаки українських та перських прикметників з просторово-кількісною семантикою можуть бути враховані в типологічних розвідках зіставлюваних мов, зокрема в аспекті контрастивної семантики. Опрацьовані в дисертації нові прийоми класифікації та аналізу семантичних мікрокомпонентів лексичних значень досліджуваних прикметників становлять теоретичне значення для зіставно-типологічного аналізу інших груп ад'єктивної лексики сучасних української та перської мов.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використаними у викладанні курсу “Контрастивна лінгвістика” (розділ “Контрастивна семантика”), в перекладознавстві (опрацьований у роботі фрагмент семантичної метамови для досліджуваної групи ад'єктивних слів конкретизує, а в деяких випадках уточнює їх семантику), лексикографії (опрацьований у роботі фрагмент семантичної метамови може стати основою лексикографічних дефініцій досліджуваної групи ад'єктивних слів у словнику активного типу), методиці викладання іноземних мов. Результати проведеного зіставного аналізу унаочнюють семантичні подібності і розбіжності, а також правила семантичної сполучуваності групи ПКП у сучасних українській та перській мовах.

Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародних наукових конференціях: “Українська філологія: школи, постаті, проблеми” (Львів, 1998), “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 1999), “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 1999), “Спадщина акад. В.І.Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть” (Львів, 2000).

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків (169 сторінок), списку використаних джерел (191 позиція), списку використаних словників (5 позицій), двох додатків (23 сторінки). Повний обсяг дисертації 213 сторінок. Дисертація містить 11 таблиць, 19 малюнків.

У вступі обгрунтовуються вибір і актуальність теми дослідження, визначаються мета, завдання, наукова новизна, теоретичне й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі формулюються головні критерії, за якими формується ядро ЛСГ прикметників з просторово-кількісною семантикою. У результаті сумарного аналізу матеріалу тлумачних словників та спостережень, що містяться у спеціальних розвідках, виокремлюються двадцять семантичних ознак, які використовуються для експліцитного й компактного представлення значень досліджуваних українських та перських ПКП. У другому розділі за результатами аналізу номінативного тесту носіїв української та перської мов показано, що в українській мові при просторово-кількісній характеризації об'єктів менше, ніж у перській, ураховується позиція спостерігача; представлено типологію іменників, які можуть сполучатися з досліджуваними ПКП у сучасних українській та перській мовах; представлено типологію українських та перських ПКП у вигляді лексикографічних дефініцій.

У загальних висновках для української та перської мов сформульовані типологічно суттєві ознаки щодо позначення в цих мовах просторово-кількісних характеристик об'єктів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ “Просторово-кількісні прикметники сучасних української та перської мов як об'єкт зіставно-типологічного дослідження” складається з трьох підрозділів, в яких сформульовані принципи виокремлення досліджуваних груп ПКП у зіставлюваних мовах, описана структура досліджуваних груп ПКП у зіставлюваних мовах, а також теоретичні засади і практичні спроби опрацювання метамови для зіставно-типологічного аналізу ПКП.

Аналіз літератури (праці О.В.Афанасьєвої, О.В.Бублик, А.В.Висоцького, Л.С.Голобородько, О.В.Кардащук, І.Лекова, Т.Г.Линник, Нгуен Нгок Хунг, К.В.Стальмашевської, Е.Тодорової, Р.С.Шутнікової та ін.) дозволяє вважати, що члени лексико-семантичної підгрупи, що складає ядро лексико-семантичної групи прикметників з просторово-кількісною семантикою, повинні відповідати трьом, найчастіше згадуваним у спеціальних розвідках, основним критеріям: 1) стилістичній нейтральності; 2) етимологічній непрозорості; 3) найвищій частотності з-поміж усіх членів ЛСГ.

У сучасній українській мові вищеназваним критеріям відповідають 18 прикметників з просторово-кількісним значенням: великий, просторий, малий, маленький, дрібний, високий, низький, глибокий, мілкий, довгий, короткий, широкий, вузький, тісний, товстий, грубий, тонкий, худий. Незважаючи на очевидну вторинність свого походження, маленький у сучасній українській мові посідає провідне місце серед слів на позначення невеликого розміру. Як зауважує Т.Г.Линник, малий дедалі більше звужує сферу свого вживання, використовуючись або в емоційно забарвлених контекстах, або ж у словосполученнях, які за своїм характером тяжіють до термінологічних. Досить вказати на те, що за кількістю вживань зі значенням конкретного фізичного розміру маленький уживається у вісім разів частіше за малий, хоча повного витіснення слова малий зі сфери загальновживаної нейтральної лексики констатувати не можна. Висока частота прикметника просторий також дозволяє віднести його до цієї групи.

У сучасній перській мові згаданим критеріям відповідають 17 “кореневих” -- етимологічно непрозорих лексем (Ф.С.Ісхакова): bozorg, fаrаx, kuиаk, doroљt, riz, boland, past, gowd, ћarf, deraz, kutah, pahn, barik, tang, koloft, nazok, laqer і 4 запозичених з арабської мови: vasi', amiq, ariz, zaxim, частота вживання яких дозволяє відносити їх до цієї групи.

Відбір саме такої кількості прикметників обумовлений прагненням уникнути того відносного атомізму, коли аналіз однієї групи прикметників зі значенням розміру відривається від аналізу іншої. З іншого боку, у ситуації недостатньої вивченості цієї категорії прикметників в українській та перській мовах проведення глибокого зіставно-типологічного аналізу всіх прикметників на позначення розміру (по кілька сотень лексем для кожної з зіставлюваних мов) уявляється завданням майбутнього.

Аналіз дефініцій ПКП у тлумачних словниках засвідчив: 1) лексичному значенню слова, яке з більшою чи меншою мірою опосередкованості відображає властивості предметів та їх зв'язків у реальному світі, характерна відсутність чітких демаркаційних ліній між його словозначеннями, як немає таких меж і в об'єктивній дійсності; 2) словники часто не враховують ознаки системні, релевантні та містять ситуативно мінливі, малосуттєві, які нерідко вводять в оману. Відсутність у словниках типологічно суттєвих семантичних ознак досліджуваних ПКП вимагає проведення додаткових студій з їх виявлення.

Один з етапів зіставно-типологічного дослідження -- однотипний опис сфери, що підлягає зіставно-типологічному аналізу -- передбачає обов'язкове використання певної мови-еталона, або метамови. Спроби створення метамови при дослідженні ПКП зустрічаються в працях О.О.Олівер, В.В.Левицького, О.М.Журинського, Нгуен Нгок Хунг, О.Л.Кривченко, Г.М.Гумовської, С.Г.Шафікова, Е.Ланга, Я.Лінде-Усєкневич.

За результатами сумарного аналізу матеріалу тлумачних словників та спостережень, що містяться у спеціальних розвідках, можна твердити, що для експліцитного й компактного представлення значень досліджуваних ПКП достатньо таких семантичних ознак: 1) протяжність (перськ. emtedad); 2) найбільша протяжність (biљtarin emtedad); 3) ненайменша протяжність у вертикальному напрямку (nakamtarin emtedad-e be su-ye omudi); 4) ненайбільша протяжність (nabiљtarin emtedad); 5) внутрішня протяжність (emtedad-e darun-i), тобто без оболонки об'єкта, і загальна (omum-i), тобто разом з оболонкою предмета; 6) найменша протяжність (kamtarin emtedad), яка співвідноситься лише з 7) загальною протяжністю (emtedad-e omumi) предметів; 8) напрямок (su); 9) в усіх напрямках (be hame su); 10) вертикального напрямку зверху вниз (su-ye omud-i az bala be payin); 11) знизу вверх (az payin be bala); 12) протяжність у напрямку поперек погляду глядача (dar arz-e negah); 13) у напрямку вздовж погляду глядача (be su-ye dar tul-e negah); 14) норма (had). У семантичній метамові поняття “малий” і “великий” можна виразити через відношення “менше” і “більше”, оскільки вони позначають відповідно 15) менше за норму (az had kamtar) і 16) більше за норму (az had biљtar) (Н.М.Леонтьева); 17) предмет (љey). У сучасних українській та перській мовах у разі просторово-кількісної характеризації предметів використовується додаткова їх класифікація на 18) предмети, що сприймаються на тлі сукупності однорідних (az majmu'), і 19) предмети, що сприймаються окремо (joda) (О.Л.Кривченко); 20) люди, тварини та частини їх тіл (ensan, heyvan va qesmat-e badan-i).

В одній багатозначній лексемі або лексемі, для якої словники фіксують певну кількість відтінків значень, було зроблено спробу виокремити різні значення та відтінки значень або, краще сказати, об'єднати в пучки, чи пучкові об'єднання, в яких виокремлюється семантично продуктивна ознака. Для мікрогрупи ПКП на позначення “загальної величини” такою семантично продуктивною ознакою є `протяжність в усіх напрямках', для ПКП на позначення “довжина” -- `найбільша протяжність', для ПКП на позначення “висота” --`ненайменша протяжність у вертикальному напрямку', для ПКП на позначення “ширина” -- `ненайбільша протяжність' та `протяжність у напрямку поперек погляду глядача', для ПКП на позначення “глибина” -- `внутрішня протяжність уздовж погляду глядача', для ПКП на позначення “товщина”-- `найменша протяжність'. Інші значення, що фіксуються у словниках для відповідних ПКП, насправді є не значеннями, а лише вживаннями слова в межах основного значення.

Не в усіх випадках вдавалося сформулювати ті ознаки, що відмежовують значення одного ПКП від іншого. Це стосується мікрокомпонентів, що вказують на референтну віднесеність слова. Слід зауважити, що в українській та перській лексикографії показ референтної віднесеності слова або зовсім відсутній (як, наприклад, для ПКП ariz), або подається спорадично й непослідовно. У наступному розділі робиться спроба експериментальним шляхом виявити подібні й розбіжні мікрокомпоненти ядерних (сигніфікативного й емпіричного) макрокомпонентів лексичних значень досліджуваних ПКП обох мов.

Другий розділ “Зіставно-типологічний аналіз лексичних значень досліжуваних груп ПКП у сучасних українській та перській мовах” складається з чотирьох підрозділів, в яких описані принципи зіставлення досліджуваних груп українських та перських ПКП, проведено зіставно-типологічний аналіз сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичних значень досліджуваних українських та перських ПКП, представлено типологію їх лексичних значень.

Практика лінгвістичних досліджень показує, що семантичні компоненти різних типів різною мірою можуть бути виявлені тими чи іншими прийомами компонентного методу.

Денотативний (або сигніфікативний) макрокомпонент значень більшості слів конкретної семантики досить повно описується компонентним методом у його класичній формі. Однак емпіричний макрокомпонент значення може бути описаний за допомогою компонентного аналізу лише частково. При цьому виявляються семи, що характеризують зовнішні ознаки предмета; багато ж емпіричних ознак залишаються поза межами цього прийому (В.В.Левицький, Й.А.Стернін). Там, де виявляється недосконалість класичного компонентного аналізу, експериментальні прийоми дослідження виявляються ефективнішими, а в деяких випадках єдино можливими.

Експериментальні дослідження структури значення поділяють на два типи (В.В.Левицький, Й.А.Стернін): 1) прийоми так званого лінгвістичного інтерв'ю, коли дослідник звертається до інформантів з питаннями безпосередньо лінгвістичного характеру і 2) непрямі прийоми експериментального дослідження, коли інформант відповідає на питання або виконує завдання, які безпосередньо не мають лінгвістичного характеру. В останньому випадку дослідник інтерпретує одержані матеріали за допомогою певних процедур і в результаті отримує інформацію, що стосується необхідних аспектів мовних одиниць.

Далі проводиться зіставно-типологічний аналіз ядерних макрокомпонентів (сигніфікативного й емпіричного) лексичного значення досліджуваних ПКП. Компоненти сигніфікативного й емпіричного макрокомпонента виокремлюються методом компонентного аналізу на основі результатів анкетування носіїв української та перської мов.

За Е. Лангом (E.Lang) постулюється наявність трьох семантичних типів мов у залежності від того, за якою стратегією конкретна мова позначає просторові виміри об'єкта: 1) з чітко вираженою пропорційно орієнтованою стратегією, наприклад, китайська мова; 2) з чітко вираженою обсерваційно орієнтованою (орієнтованою на спостерігача) стратегією, наприклад, корейська мова; 3) зі змішаною - пропорційно-обсерваційною - стратегією, наприклад, німецька, англійська, французька, російська. Мови, що належать до третього типу, пропорційно та обсерваційно орієнтовані неоднаковою мірою.

Аналіз результатів номінативного тесту носіїв української та перської мов (малюнки добиралися з урахуванням теоретичних положень, згідно з якими на вибір лексичної одиниці для позначення певної просторово-кількісної характеристики предмета впливають: напрямок протяжностей, тобто геометрія предмета; орієнтація площин, тобто положення предмета в просторі; пропорційність площин; спосіб використання предмета, тобто виокремленість ситуативно необхідної просторово-кількісної характеристики предмета) дозволяють стверджувати, що обидві мови належать до мов зі змішаною - обсерваційно-пропорційною - стратегією при вживанні мовцями прикметників для опису протяжностей об'єктів. Однак співвідношення обсерваційно орієнтованої та пропорційно орієнтованої стратегій, що використовуються носіями обох мов, неоднакове.

У мовах з обсерваційно орієнтованою стратегією кореляція прикметників високий (boland) - глибокий (gowd, amiq) є можливою не лише для жорстких ємкостей незмінної форми (“контейнерів”), наприклад, високий капелюх, якщо він на голові, і глибокий капелюх, якщо його перевернуто для збирання милостині, глибока бочка, якщо дивитися в неї, і висока бочка, якщо дивитися на неї збоку на відстані, а й для певного класу об'єктів-“не-контейнерів”. Так, у перській мові, якщо підніматися сходами, то кожна сходинка, на яку ми збираємося стати, є pelle-ye boland висока сходинка (так само в українській). Якщо ж ми йдемо сходами вниз, то кожна сходинка, на яку ставиться нога, є pelle-ye gowd, amiq глибока сходинка (в українській сходинка залишається високою). Таким чином, для української мови напрямок руху суб'єкта виявляється несуттєвим. У цьому контексті українська мова менш, ніж перська залежить від позиції спостерігача. Натомість для перської мови позиція спостерігача є важливою. На відміну від української, в перській мові глибокими можуть бути не лише увігнуті або порожнисті об'єкти, наприклад, pelle-ye gowd, amiq глибока сходинка, pellekan-e gowd, amiq глибокі сходи. Це - рішучий крок до обсерваційно орієнтованої стратегії.

Результати проведеного аналізу семантики ПКП дозволяють скорегувати їх сигніфікативні значення. Так, стає зрозумілим, що ПКП високий, низький, boland, kutah можуть описувати не лише `ненайменшу вертикальну', а й `найменшу вертикальну протяжність', наприклад, висока/низька сходинка, pelle-ye boland/kutah та ін. ПКП широкий, ariz, поряд з `ненайменшою', можуть описувати й `найбільшу протяжність', якщо ця протяжність розташована поперек погляду глядача, наприклад, широкий екран (у кінотеатрі), parde-ye ariz та ін. Однак, знання лише напрямків і пропорцій протяжностей об'єктів не пояснює різниці між сполучуваністю багатьох ПКП. Остаточну відповідь на такі запитання може дати лише матеріал атрибутивних словосполучень досліджуваних ПКП з іменниками.

Аналіз функціонально-відображувальних (ономасіологічних) зв'язків більш ніж 400 лексико-семантичних варіантів українських та перських просторово-кількісних прикметників у межах ад'єктивно-субстантивних словосполучень (ці зв'язки визначалися на основі тлумачних словників сучасних української та перської мов) виявив, що об'єм цих зв'язків значно коливається. Ця особливість семантичної сполучуваності ПКП української та перської мов не дозволяє зрозуміти її мотивацію без спеціального дослідження. Серії іменників, об'єднані можливістю мати те саме означення, не відповідають ні так званим “природним підкласам”, ні підкласам “предметних” і “предикатних” імен, формуючи групи, змішані стосовно цих категорій.

Л.Талмі (L.Talmy) у своїх дослідженнях семантики простору стверджує, що мова оперує топологією об'єктів. Носій мови уявляє собі топологічні типи “контейнерів” (тобто ємкостей незмінної форми), “безконечних просторів”, “шнурків” (тобто гнучких довгих предметів), “стрижнів” (тобто жорстких довгих предметів), “отворів” тощо. У кожного такого топологічного типу -- свій набір релевантних вимірів.

Концепція топологічних типів тісно пов'язана з психологічним явищем “виокремленості”. Насправді, всебічно охопити зором відразу два предмети не можна (Л.Ф.Жегін). Зрозуміло, що просторово-кількісні характеристики приписуються не об'єктам у цілому, а їх меронам -- елементам, з яких складається об'єкт-архетип. Наприклад, архетип “стіл” складається з трьох меронів: робоча поверхня (кришка, дошка), вона може бути довгою, короткою, широкою, вузькою, товстою, тонкою тощо; основа (ніжки, тумба), вона може бути високою, низькою; призначення, воно визначає актуальність того чи іншого розміру (протяжності) для об'єкта в конкретній ситуації. Так, за свідченнями К.Рахіліної, в об'єктів, для яких актуальна, “функціонально вартісна”, внутрішня поверхня (наприклад, рос. глубокие галоши: в них вставляють взуття), вимірюється глибина, а в тих, для яких актуальна зовнішня поверхня (наприклад, рос. высокие сапоги -- вони захищають від бруду та вологи), вимірюється висота.

Межі згаданих топологічних типів об'єктів є рухомими, наприклад, якщо говорять про “пластини”, то мають на увазі те, що вони розташовані горизонтально по відношенню до спостерігача, -- а коли їх “повертають” вертикально, пластини переходять в інший топологічний тип -- вертикально витягнутих об'єктів, з іншими властивостями. Для зіставного дослідження ПКП неблизькоспоріднених мов важливо з'ясувати, чим відрізняється семантична сполучуваність окремих ПКП з топологічними типами об'єктів у зіставлюваних мовах.

Для виявлення груп іменників, з якими сполучаються досліджувані в роботі ПКП, інформантам було запропоновано список зі 138 слів, до якого увійшли групи імен, що називають різні топологічні типи об'єктів (предмети жорсткої конфігурації (“стрижні”), предмети гнучкі (“шнурки” та “смуги”), ємкості постійної форми (“контейнери”), “м'які” ємкості, речовини, “пластини”, “поверхні”, піднесені над поверхнею “опори”, “отвори” та ін.).

Одержані результати лінгвістичного інтерв'ю доповнюють типологію семантики українських та перських ПКП, яку в зіставному аспекті можна представити таким чином.

Великий, bozorg -- просторово-кількісна характеристика “безформних”, а також високих, довгих, широких об'єктів, протяжності яких в усіх напрямках більші за норму. Велика хмара; Великі краплі роси; Велика пляма; Велике подвір'я; Великі клітинки; Великі очі; Велика труба; Велике коріння; Великий отвір; damaq-e bozorg великий ніс; ja-ye bozorg велике місце; dastha-ye bozorg великі руки; suraxha-ye bini-ye bozorg великі ніздрі; mowj-e bozorg великі хвилі (морські).

doroљt, Ж -- просторово-кількісна характеристика “безформних”, а також високих, довгих, широких об'єктів, щo сприймаються (явно або уявно) на тлі сукупності однорідних, протяжності яких в усіх напрямках більші за норму. cesm(ha-y)-e doroљt велике(і) око (очі); sibzamini-ye doroљt велика картоплина (бульбина); bace-ye doroљt велика (тілом) дитина; porz-e doroљt грубий смух;

Маленький, kuиak -- просторово-кількісна характеристика “безформних”, а також низьких, коротких, вузьких об'єктів, протяжності яких в усіх напрямках менші за норму. Маленька іскра; Маленька річка; Маленька пляма; Маленька клітинка; Маленькі очі; tal-e kuиak маленький пагорб; љahr-e kuиak маленьке місто; balha-ye kuиak маленькі крила; tasvir-e kuиak маленька картина; jib-e kuиak маленька кишеня; hayat-e kuиak маленький двір.

Малий, Ж -- просторово-кількісна характеристика “безформних”, а також низьких, коротких, вузьких об'єктів, протяжності яких в усіх напрямках менші за норму (за обов'язкової наявності аналогічних великих об'єктів). Малії камінці; Малі ріки; Мале подвір'я; Малі клітинки.

Дрібний, riz -- просторово-кількісна характеристика “безформних”, а також низьких, коротких, вузьких об'єктів, щo сприймаються (явно або уявно) на тлі сукупності однорідних, протяжності яких в усіх напрямках більші за норму. Дрібні камінчики; Дрібна риба; Дрібні клітинки; rizha riz-and `шматки є дрібними'; daneha-ye riz `дрібні зернятка'; mu-ye riz `дрібні волосинки (щетина)'; porz-e riz `дрібний смух'; lakkaha-ye riz `дрібні хмаринки'.

Просторий, Ж -- просторово-кількісна характеристика “обмежених” та “необмежених” просторів, внутрішня протяжність яких в усіх напрямках або поперек погляду глядача більша за норму. Простора хатина; Небо просторе; Степ просторий; Простора блуза;

farax, Ж -- просторово-кількісна характеристика 1) “обмежених” та “необмежених” просторів, внутрішня протяжність яких в усіх напрямках або поперек погляду глядача більша за норму. jehan-e farax великий (просторий) світ; daman-e farax широкі кінці, краї; bahr-e farax широке море; daљt-e farax просторий степ; hayat-e farax просторе подвір'я; asman-e farax просторе небо; dahan-e farax широкий рот; 2) “поверхонь”, ненайбільша протяжність або протяжність поперек погляду глядача яких більша за норму. kolah-e farax широкий капелюх; piљani-ye farax широкий лоб.

Тісний, Ж -- просторово-кількісна характеристика “обмежених” просторів, внутрішня протяжність яких в усіх напрямках або поперек погляду глядача менша за норму. Тісна клітка; Тісне подвір'я; Тісна нора; Тісна сукня; Тісний рукав; Тісна шафа;

tang, Ж -- просторово-кількісна характеристика 1) “обмежених” просторів, внутрішня протяжність яких в усіх напрямках або поперек погляду глядача менша за норму. dahan-e tang маленький рот; gur-e tang тісна могила; љahr-e tang маленьке місто; guzargah-e tang тісний прохід; makan-e tang тісне місце; hayat-e tang тісне подвір'я; 2) “поверхонь” та “отворів”, ненайбільша протяжність яких більша за норму. miyan-e tang вузька талія; kafљ-e tang тісні черевики; paltu-ye tang тісне пальто; dar-e tang вузькі двері; иeљmha-ye tang вузькі очі; surax-e tang вузький отвір; dahan-e tang вузький рот.

Високий, Ж -- просторово-кількісна характеристика вертикально витягнутих жорстких об'єктів, що стоять окремо, піднесених над поверхнею “опор”, протяжність яких знизу вверх більша за норму. Високе дерево; Висока вода; Високий ліс; Високе крісло; Висока сходинка; Високий купол; Високі хвилі.

boland, Ж -- просторово-кількісна характеристика: 1) вертикально витягнутих жорстких об'єктів, що стоять окремо, піднесених над поверхнею “опор”, протяжність яких знизу вверх більша за норму. kaman-e boland висока арка; lale-ye boland висока труба; tape-ye boland високий замет; pelle-ye boland висока сходинка; sandali-ye boland високий стілець; 2) вигнутих жорстких та гнучких предметів, найбільша протяжність яких більша за норму. zolf-e boland довге пасмо волосся; moћegan-e boland довгії вії; jame-ye boland довгий одяг; torre-ye boland довгий кінець (чогось, що звисає); ataљ-e boland високий вогонь (полум'я); bini-ye boland довгі брови; pelakard-e boland довгий транспарант; anguљt-e boland довгий палець;

Низький, Ж -- просторово-кількісна характеристика вертикально витягнутих жорстких об'єктів, що стоять окремо, піднесених над поверхнею “опор”, протяжність яких знизу вверх менша за норму. Низька гора; Низький ганок; Низька шафа; Низьке крісло; Низька сходинка.

past, Ж -- просторово-кількісна характеристика піднесених над поверхнею “опор”, ємкостей постійної форми, протяжність яких зверху вниз уздовж погляду глядача менша за норму. pelle-ye past низька сходинка; boљqab-e past мілка тарілка; xandaq-e past мілкий окоп.

Глибокий, Ж -- просторово-кількісна характеристика ємкостей постійної форми, речовин, внутрішня протяжність яких уздовж погляду глядача більша за норму. Глибоке провалля; Глибокий отвір; Глибокий окоп; Глибокий купол; Глибокий пісок.

amiq, gowd, ћarf, Ж -- просторово-кількісна характеристика 1) ємкостей постійної форми, внутрішня протяжність яких уздовж погляду глядача більша за норму. xandaq-e amiq глибокий окоп, рів; bahr-e amiq глибоке море; surax-e amiq глибокий отвір; surax-e gowd глибокий отвір; lane-ye gowd глибока нора; darre-ye ћarf глибоке міжгір'я; qar-e ћarf глибока печера; gerdab-e ћarf глибокий вир; 2) об'єктів типу “сходинка”, протяжність яких зверху вниз уздовж погляду глядача більша за норму. pelle-ye amiq `глибока сходинка'; pelle-ye gowd `глибока сходинка'; pelle-ye ћarf `глибока сходинка'.

Мілкий, Ж -- просторово-кількісна характеристика водоймищ та їх частин, викопаних у землі заглиблень, внутрішня протяжність яких зверху вниз менша за норму. Мілкий брід; Мілка протока; Мілка калюжа.

Довгий, deraz -- просторово-кількісна характеристика витягнутих жорстких та шнуркоподібних об'єктів, найбільша протяжність яких більша за норму. Довга дорога; Довге волосся; Довга гілка; Довгі нігті; Довгий цвях; Довга шия; Довгі пальці; Довга лінія; dast-e deraz довга рука; divar-e deraz довга стіна; xane-ye deraz довгий будинок; љaye-ye deraz довга тінь; pirahan-e deraz довга сорочка; biyaban-e deraz довга пустеля; bini-ye deraz довгий ніс; gardan-e deraz довга шия.

Короткий, Ж -- просторово-кількісна характеристика витягнутих жорстких та гнучких об'єктів, найбільша протяжність яких менша за норму. Коротка шия; Коротка дорога; Короткі нігті; Короткий цвях; Коротке волосся; Коротка лінія.

kutah, Ж -- просторово-кількісна характеристика 1) витягнутих жорстких та гнучких об'єктів, найбільша протяжність яких менша за норму. rah-e kutah коротка дорога; rize-ye setabr-e kutah короткий грубий спис; gaba-ye kutah коротка габа (каптан); bini-ye kutah короткий ніс; paha-ye kutah короткі ноги; 2) вертикально витягнутих жорстких об'єктів, що стоять окремо, піднесених над поверхнею “опор”, вертикальна протяжність яких менша за норму. deraxt-e kutah низьке дерево; pelle-ye kutah низька сходинка; sandali-ye kutah низький стілець.

Широкий, pahn -- просторово-кількісна характеристика 1) “необмежених” просторів, протяжність яких в усіх напрямках більша за норму. Широке небо; Широке село; Широкий степ; Широкий краєвид; daљt-e pahn `широкий степ'; zamin-e pahn широка земля; ja-ye pahn широке місце; asman-e pahn широке небо; 2) “поверхонь” та “отворів”, ненайбільша протяжність або протяжність поперек погляду глядача яких більша за норму. Широкий шлях; Широкі ворота; Широкий карниз; Широкі брови; Широка крона; Широкі плечі; Широке підборіддя; Широкий жовтий бриль; Широкі шаровари; Широке крісло; dahan-e pahn широкий рот; rud-e pahn широка ріка; xurmabanan-e pahn розлогі пальми; tasvir-e pahn широка картина; astin-e pahn широкий рукав; surax-e pahn широкий отвір.

ariz, Ж -- просторово-кількісна характеристика “поверхонь” та “отворів”, ненайбільша протяжність або протяжність поперек погляду глядача яких більша за норму. tasvir-e ariz широка картина; иah-e ariz широка яма; bal-e ariz широке крило; astin-e ariz широкий рукав.

vasi', Ж -- просторово-кількісна характеристика “поверхонь” та “необмежених” просторів, протяжність яких в усіх напрямках більша за норму. tasvir-e vasi' широка картина; asman-e vasi' широке небо; sahra-ye vasi' широкий степ; j'abe-ye vasi' широкий (просторий) ящик.

Вузький, Ж -- просторово-кількісна характеристика “поверхонь” та “отворів”, ненайбільша протяжність яких менша за норму. Вузькі очі; Вузька спина; Вузьке подвір'я; Вузька щілина.

barik, Ж -- просторово-кількісна характеристика 1) “поверхонь” та “отворів”, ненайбільша протяжність яких менша за норму. navar-e barik вузька стрічка; hayat-e barik вузьке подвір'я; astin-e barik вузький рукав; 2) “стрижнів” та “шнурків”, найменша протяжність яких менша за норму. andam-e barik тонкий стан, талія; anguљtha-ye barik тонкі пальці.

Товстий, koloft -- просторово-кількісна характеристика “пластин”, “стрижнів”, шнуркоподібних предметів, “м'яких” ємкостей, найменша протяжність яких більша за норму. Товстий портфель; Товстий морський канат; Товстий живіт; Товсті губи; Товстий ніс; Товста підошва; Товсті шкарпетки; Товста шия; Товста лінія; cub-e koloft товста палиця; sebil-e koloft товсті вуса; kamar-e koloft товста талія, фігура; pust-e koloft товста шкіра; lab-e koloft товста губа; xat-e koloft товста лінія.

Грубий, zaxim -- просторово-кількісна характеристика “пластин”, “стрижнів”, шнуркоподібних предметів, “м'яких” ємкостей, найменша протяжність яких більша за норму. Груба книжка; Грубий шар (чогось); Груба підошва; Грубі шкарпетки; Грубий живіт; Грубе дерево; Груба шия; paltu-ye zaxim товсте пальто; jurab-e zaxim товсті шкарпетки; dom-e zaxim товстий хвіст; иubdasti-ye zaxim товста палиця.

Тонкий, nazok -- просторово-кількісна характеристика “пластин”, “стрижнів”, шнуркоподібних предметів, найменша протяжність яких менша за норму. Тонка сорочка; Тонкий кінець прутика; Тонкий стан; Тонка рука; Тонка підошва; Тонке дерево; Тонка палиця; Тонка шия; Тонка лінія; kaqaz-e nazok тонкий папір; pust-e nazok тонка шкіра; qali-ye nazok тонкий стан; gardan-e nazok тонка шия; xat-e nazok тонка лінія.

Худий, laqer -- просторово-кількісна характеристика здатних змінювати свої розміри частин тіла, найменша протяжність яких менша за норму. Худе лице і Худе обличчя; Худі щоки; Худі плечі; cehre-ye laqer худе обличчя; mard-e laqer худа людина; heyvan-e laqer худа тварина; paha-ye laqer худі ноги.

Результати дослідження дають змогу стверджувати, що розбіжності в значеннях слів всередині кожної з мікрогруп ПКП української та перської мов визначаються такими факторами: 1) вибором семантичних компонентів у зв'язку з виділенням тих чи інших аспектів у сигніфікативному макрокомпоненті лексичного значення прикметників. Компонент `зверху вниз' для мікрогруп ПКП зі значенням “висоти” і “глибини” виокремлюється лише для перської мови (прикметники amiq, gowd, ћarf і past). У зв'язку з цим як поле “висоти”, так і поле “глибини” в перській мові є більш розчленованим, ніж в українській; 2) виокремленням компонентів у межах емпіричного макрокомпонента лексичного значення прикметників, відмінним членуванням семантичної осі “об'єктів”. Для ПКП мікрогрупи “загальна величина” зі значенням більше за норму в перській мові семантична вісь “об'єктів” поділяється на дві ділянки: “окремі” об'єкти і об'єкти, “що сприймаються на тлі сукупності однорідних” (прикметник doroљt). В українській мові остання категорія є релевантною лише для ПКП зі значенням менше за норму (прикметник дрібний). Для ПКП мікрогрупи “висота” в перській мові вісь “об'єктів” поділяється на три ділянки: “вертикальних жорстких об'єктів”, “піднесених опор”, “контейнерів”. Остання категорія -- “контейнерів” -- в українській мові не виокремлюється. Для ПКП мікрогрупи “товщина” в українській мові вісь “об'єктів” поділяється на три ділянки: “пластини, стрижні, шнурки”, “м'які ємкості” і “частини тіла”. Категорія “м'яких ємкостей” є нерелевантною для перських ПКП. Для ПКП мікрогрупи “глибина” в українській мові вісь “об'єктів” поділяється на три ділянки: “контейнери”, “речовини” і “водойми”. Для ПКП перської мови ця вісь поділяється на дві ділянки: “контейнери” (цей тип охоплює й “водойми”) і тип “сходинки”. Остання категорія -- тип “сходинки” -- для української мови не виокремлюється; 3) вибірковою сполучуваністю компонентів сигніфікативного та емпіричного макрокомпонентів лексичного значення досліджуваних лексем. Для ПКП української мови семантичні сполучення компонентів `протяжність зверху вниз' `контейнерів' (як для перського прикметника past), `протяжність в усіх напрямках' `поверхонь' (як для перського прикметника vasi') є нерелевантними.

ВИСНОВКИ

Проведене зіставне дослідження дає змогу говорити про наявність в українській та перській мовах типологічно суттєвих ознак щодо позначення ними просторово-кількісних характеристик об'єктів. Для української мови це: а) відсутність у мікросистемі ПКП “загальна величина” лексеми на позначення `більшої за норму протяжності в усіх напрямках предметів, що сприймаються на тлі сукупності однорідних' (пор.: великий -- х, маленький -- дрібний); б) наявність у мікросистемі ПКП “ширина” значення `найбільшої протяжності', наприклад, широкий екран, широкий фасад; в) можливість сполучення ПКП глибокий з іменниками на позначення як жорстких ємкостей постійної форми (глибоке озеро, глибока нора), так і речовин (глибокий сніг); г) відсутність кореляцій ПКП високий -- глибокий для особливого класу об'єктів (високі сходи; ^*глибокі сходи); д) можливість сполучення ПКП товстий, грубий з іменниками на позначення м'яких ємкостей (товстий/грубий портфель); є) можливість уживання ПКП високий і довгий для одночасного опису різних протяжностей одного об'єкта (довгі високі сходинки). Для перської мови це: а) наявність у мікросистемі ПКП “загальна величина” лексем на позначення `більшої/ меншої за норму протяжності в усіх напрямках предметів, що сприймаються на тлі сукупності однорідних' (пор. bozorg -- doroљt, kuиak -- riz); б) наявність у мікросистемі ПКП “ширина” значення найбільшої протяжності, наприклад, parde-ye ariz, parde-ye pahn широкий екран; в) неможливість сполучення ПКП amiq, gowd, ћarf глибокий з іменниками на позначення речовин; г) наявність кореляції ПКП високий -- глибокий для особливого класу об'єктів, наприклад, pelle-ye boland висока сходинка; pelle-ye amiq, gowd, ћarf глибока сходинка; д) неможливість сполучення ПКП koloft, zaxim з іменниками на позначення м'яких ємкостей; є) можливість уживання ПКП boland і deraz для одночасного опису різних протяжностей одного об'єкта (pelle-ye boland-e deraz довга висока сходинка).