Мовні формули у дипломатичних текстах сучасної української мови (функціонально-стилістичний аналіз)
Аналіз еволюції поглядів на основні поняття і категорії лінгвостилістики. Характеристика типів комунікативних стратегій. Класифікація мовних формул дипломатичних текстів. Семантико-функціональний аналіз номінативних і предикативних мовних формул.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.04.2014 |
Размер файла | 38,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Найпоказовішим типом дипломатичних мовних жанрів є дипломатичне листування (особисті ноти; вербальні ноти; пам'ятні записки; меморандуми; приватні листи напівофіційного характеру). Жанри дипломатичного листування можна вважати найдавнішими, питомими дипломатичними жанрами, в них найповніше проявляються всі особливості дипломатичного мовлення. Крім перерахованих вище жанрів дипломатичних документів, що вважаються традиційними й узвичаєними, є й інші, що представлені у дипломатичній практиці багатьох держав (декларації, послання, звертання, виступи, заяви глав держав, урядів, міністрів закордонних справ, законодавчих органів держав із питань міжнародних відносин тощо). На відміну від розглянутих вище, такі документи не мають суворої форми аналогійних текстів. Це істотно розширює їхні можливості з погляду характеру постановки й висвітлення проблем та надає додаткові можливості різнобічної мовної реалізації їх у тексті. До розряду важливих дипломатичних документів варто віднести і дипломатичні тексти виразно суб'єктної стратегії (авторські): відповіді керівних діячів держав на звертання або запитання представників громадських організацій, кореспондентів газет промови представників держав на міжнародних форумах, зборах громадськості, виступи глав держав, урядів, міністрів закордонних справ. Такі документи, як правило, публікуються в пресі, зазнаючи впливу транспонуючої стратегії. В них відображаються ознаки мовної особистості політика-дипломата.
Висновки. Дипломатичний підстиль функціонує в межах дії основних стильових норм офіційно-ділового стилю, активно взаємодіє з законодавчим підстилем, користуючись його предметним змістом - правовою базою, але виокремлюється тим, що у функціональному полі дипломатичного підстилю дещо зміщуються такі чинники, як сфера використання, освітній рівень комунікантів та загальний тематичний зміст, від якого потім залежить специфіка окремих жанрів, види композиційно-мовленнєвих форм та мовних формул. Виходячи з різноаспектності поглядів на текст як реалізацію свідомості і знань через мовні структури, як ланцюг послідовностей мовленнєвих актів комункації, визначаючи його інтегральну природу, стосовно дипломатичних текстів можна доповнити низку ознак тексту такою основоположною стильовою ознакою, як конвенційність. Мовна специфіка дипломатичного підстилю виявляється в точності найменувань, однозначності традиційних тлумачень, повторюваності узвичаєних лексем і стійких словосполучень, стандартних висловів з виразною конотацією офіційності.
На тлі загальновживаних стилістично нейтральних мовних одиниць у дипломатичному підстилі виділяються як стилістичні маркери спеціальні терміни, стійкі термінологізовані сполучення, універсальні загальномовні вирази, мовно-композиційні структури, які залучаються до дипломатичного мовлення і набувають у ньому особливого значення та використовуються за аналогійною стратегією текстотворення, що й дає підстави вважати їх мовними формулами.
Враховуючи наявність у таких мовних формулах єдності семантичних і формально-граматичних моделей, точність номінування понять, обов'язковість відтворення і повторення цих моделей у чітко визначених типових ситуаціях дипломатичного спілкування, їх можна кваліфікувати як наперед задані параметри дипломатичного тексту. Саме завдяки мовним формулам текст дипломатичного документа є фактично закритою стильовою підсистемою, у якій практично немає місця індивідуальним ознакам суб'єктів дії (окрім ономастикону).
Аналіз мовних формул текстів усіх основних типів дипломатичних жанрів дав підстави виділити за основними структурними ознаками номінативні та предикативні мовні формули.
Номінативні мовні формули є найбільш часто вживаними і найбільш показовими за рахунок насиченості спеціально дипломатичними термінами, за структурою можуть бути прості
(однослівні), поширені багатокомпонентні та згорнені багатокомпонентні (абревіатури). Номінативні мовні формули вживаються в тексті відносно змісту і є яскравим показником належності тексту до дипломатичного підстилю.
Серед предикативних мовних формул у дипломатичних текстах за семантико-функціональними ознаками виділяються мовні формули: прохання, відмови, проблемних ситуацій, вибачення, вдячності, підтримання контакту, запрошення, вітання, звертання, подання інформації (повідомлювальні), співчуття, власне етикетні мовні формули.
Етикетність є особливою категорією модальної тональності дипломатичних текстів. Вона виражається не лише через спеціальні етикетні мовні формули, а й опосередковано через інші мовні одиниці, які створюють у тексті загальний тон пошанності, уваги, доброзичливості до адресата, обережності, коректності й толерантності спілкування. Така коректність, обережність спілкування у дипломатичних текстах зумовлює широке використання непрямих предикативних мовних формул (формула прохання = наказ, формула вибачення = відмова, формула здивування = обурення, погроза), завдяки чому досягається непряме вираження змісту. Конвенційність дипломатичних текстів забезпечує адекватне розуміння адресатом підтексту, не дивлячись на формальну завуальованість змісту (перш за все текстів негативної тональності).
Дипломатичний підстиль має свої жанри і види текстів документів, що їх можна охарактеризувати як: інформативно-описові (комюніке, меморандум); організаційно-регулювальні (угода, конвенція, пакт, протокол про наміри); організаційно-впливові (декларація, вербальна нота, особиста нота, міжнародна заява, послання).
Жанрова система дипломатичного підстилю багато в чому зумовлена історично сформованими міжнародними традиціями. Це стосується цілого блоку специфічних дипломатичних жанрів, що об'єднуються під назвою дипломатичне листування: особисті ноти, вербальні ноти, особисті листи напівофіційного характеру. Їх можна назвати питомо дипломатичними, жанрами. Матеріал дослідження показує, що ці жанри найбільше насичені специфічно дипломатичними етикетними мовними формулами, найчастіше використовуються непрямі предикативні формули, саме в жанрах дипломатичного листування своєрідність дипломатичного підстилю є найбільш виразною.
Інші жанри, які функціонують у дипломатичній сфері, можна назвати вторинними, в більшості вони є залученими з інших підстилів офіційно-ділового стилю: із законодавчого (декларація) та адміністративно-управлінського (договір, угода, інші адміністративно-управлінські документи, що використовуються в дипломатичній сфері).
Основні положення дисертації відображено в публікаціях
дипломатичний мовний текст лінгвостилістика
Мацько О.М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах // Мовознавство. - 2000. - № 1. - С. 31-36.
Мацько О.М. Дипломатичний підстиль української мови // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: ІЗМН, 1998. Ч.1. - С. 194-200.
Мацько О.М. Іншомовні слова у дипломатичних текстах // Культура слова. - К.: НАН України, 2000. - Випуск 53-54. - С. 143-150.
Мацько О.М. Мовні формули - номінації осіб у дипломатичному тексті // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 1999. Ч.ІІ. - С. 244-251.
Мацько О.М. Проблема мовного жанру і його особливості в дипломатичних текстах // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: Логос, 2000. Випуск ІІ.Ч.1. - С. 295-303.
Мацько О.М. Синонімія мовних формул у дипломатичних текстах // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць. - К.: Знання, 2001. - С. 176-183.
Мацько О.М. Формули ввічливості в дипломатичному листуванні // Дивослово. - 2000. - № 2. - С. 12-14.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017Мовна культура, характерні риси ділового стиля. Використання мовних кліше у ділових паперах, їх основні ознаки та перетворення у мовні штампи. Просторіччя та вульгаризми в канцелярській мові. Типові помилки використання кліше в сучасних рекламних текстах.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.03.2014Описано основні лінгвістичні концепції про морфологічні репрезентанти звертання. Проаналізовано спеціалізовані й транспозиційні номінації зазначених мовних одиниць. Досліджено морфологічні моделі звертання в богослужбових текстах (акафістах) УПЦ.
статья [21,7 K], добавлен 18.08.2017Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності. Особливості та труднощі перекладу медичних абревіатур і термінів в англійській та українській мовах. Лексико-семантичний аналіз та класифікація помилок при перекладі текстів з анатомії.
дипломная работа [91,4 K], добавлен 19.05.2012Класифікація синонімів у сучасній лінгвістиці. Повні та неповні синоніми. Функції оказіональних та мовних синонімів. Проблема вибору лексеми із синонімічного ряду. Застосування стилістичних прийомів, заснованих на синонімії, в поетичних текстах.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 05.04.2012Дослідження проблеми оцінювання сформованих умінь та навичок з іноземної мови у навчальному процесі в Україні. Характеристика та цілі міжнародних мовних тестів, особливості їх структури та рівень складності. Аналіз основних моментів підготовки до іспитів.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Особливості контакту мовних систем. Внутрішньонаціональні мовні культури і їх взаємодія. Мовна поведінка різних двомовних носіїв. Соціокультурні умови мовного контакту. Аспекти проблем, пов'язаних з функціями мови в багатомовному та двомовному колективі.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 17.01.2011Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Місце мовної групи у загальній системі мов. Лексичні, граматичні відмінності мовних груп. Британська англійська мова під впливом американського мовного варіанту. Відмінні риси австралійської, шотландської та канадської англійської. Поняття Black English.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 30.11.2015Чинники, що сприяли введенню давньоанглійської запозиченої лексики до лексичного складу мови. Етапи історії англійської мови. Аналіз поняття "інтерференція" та її взаємозв’язок із білінгвізмом як фактору проникнення запозичених лексичних одиниць.
статья [30,4 K], добавлен 07.02.2018Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013Місце фонетики та орфоепії в національно-мовному просторі особистості. Звук мовлення і фонема. Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків. Правила фонетичного та орфографічного складоподілу. Основні фонетичні одиниці української мови.
контрольная работа [84,2 K], добавлен 21.11.2010Історія виникнення та дослідження евфемізмів, їх характерні особливості та класифікація. Теми та сфери евфемізації, її функціонально-прагматичний аспект і мовні засоби. Аналізу впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.03.2014Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Лінгвогеографія як метод вивчення просторового розміщення мовних явищ. Опис і порівняння мови з іншою за допомогою зіставного метода. Історія і розвиток мовної типології, мовні універсалії. Структурний метод як метод синхронного аналізу мовних явищ.
реферат [21,3 K], добавлен 15.08.2008Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011Норми української мови як основа розуміння та визначення анормативів. Особливості та причини виникнення помилок. Класифікації та різновиди ненормативних утворень. Характеристика мовних помилок у рекламних текстах: в проспектах та рубриках газет.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 24.02.2014