Синтагматика та парадигматика ергативних дієслів у сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК. 811.111.'366.5.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СИНТАГМАТИКА ТА ПАРАДИГМАТИКА ЕРГАТИВНИХ ДІЄСЛІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ПЕТРИК Тетяна Володимирівна

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Сухорольська Стефанія Михайлівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

Ужгородський державний університет,

завідувач кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук, доцент

Данилова Зоя Василівна,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри іноземних мов

Провідна установа: Запорізький державний університет,

кафедра теорії та практики перекладу

Міністерства освіти і науки України, м. Запоріжжя

Захист відбудеться 5 листопада 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 при Львівському національному університеті імені Івана Франка ( 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1 ).

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5 ).

Автореферат розісланий 5 жовтня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. М.Е. Білинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертаційна праця присвячена дослідженню особливостей вираження категорії ергативності у сучасній англійській мові, опису та класифікації ергативних дієслів та їхніх аналітичних корелятів.

Категорія ергативності та різноманітність її виявів у мовах різної типології (іберійсько-кавказьких, чукотсько-камчатських, тощо) була об'єктом дослідження таких лінгвістів, як І.І. Мещанінов, Г.А. Клімов, М.М. Гухман, Е. Курилович, А.С. Чикобава та інших. Реалізація зазначеної категорії у мовах номінативної типології все ще залишається відкритим об'єктом для дослідження. Вияви ергативності в англійській мові аналізуються у працях Д. Лайонза, Б. Комрі, С.Р. Андерсона, Дж.М. Сінклера, Дж. Франсіса, М. Стабса, Б. Левіна, Т. Фонтанель, Дж. Ванандрой, Р.М.В. Діксона, які, однак, розглядають проблему лише побіжно, не виділяючи цього явища у окрему категорію.

Актуальність теми. Завдяки опису мов ергативної типології визначено базові постулати ергативності у рамках морфології та синтаксису. Поза увагою залишилися вияви ергативності у мовах номінативної типології, зокрема на лексико-граматичному рівні англійської мови.

Актуальність дисертації зумовлена потребою класифікувати ергативні дієслова, які становлять численну групу в лексико-граматичному класі англійського дієсліва, та необхідністю точнішого визначення критеріїв ергативності. Урахування тотожностей та відмінностей її реалізації у мовах різних типологій, зокрема англійській, дає змогу чітко розмежувати ергативність та суміжні категорії - пасив і медіопасив, які також конструюють безагенсні моделі речення.

Актуальність цієї праці пов'язана з аналізом валентної синсемантії ергативних дієслів - однієї з типологічних властивостей англійської мови.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми "Структура, семантика та тенденції розвитку германських та романських мов", що її розробляє факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об'єктом дослідження є уся множина ергативних дієслів (568 одиниць), фразових ергативних дієслів (53 одиниці), аналітичних корелятів (аналітичні конструкції з дієсловами to make, to become, to get, to turn to grow) та другорядних засобів вираження ергативності (пари на зразок to kill - to die).

Предметом дослідження є синтагматичні особливості ергативних дієслів та парадигматичні зв'язки елементів поля ергативності у синхронії та діахронії.

Мета цієї роботи полягає у визначенні специфіки вияву категорії ергативності у сучасній англійській мові як мові номінативного типу у зіставленні з мовами ергативної типології, а також тенденцій розвитку цієї категорії.

Досягнення мети здійснюється шляхом вирішення таких завдань:

- визначити поняття ергативності у мовах номінативної типології;

- виділити основні критерії, що уможливлюють функціонування дієслова як ергативного;

- дослідити етимологію, дериваційний статус та дериваційні тенденції ергативних дієслів;

- проаналізувати параметри синтагматичних та парадигматичних особливостей ергативних дієслів;

- відмежувати категорію ергативності від суміжних граматичних категорій, а саме: 1) пасиву; 2) медіопасиву.

Новизна роботи полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз категорії ергативності в англійській мові у синхронії, та діахронії. Новаторський підхід полягає у аналізі ергативних дієслів як у межах парадигматичних зв'язків, так і у термінах синтаксичної семантики, на відміну від попередніх класифікацій, що враховували лише поверхневі реалізації ергативності.

Теоретичне значення дисертації у тому, що різноплановий опис явища ергативності дає змогу класифікувати його не як мовну аномалію, а як один із закономірних виявів основної тенденції англійської мови - аналітизму. Деякі висновки мають теоретичне спрямування, що уможливлює розмежування недостатньо диференційованих категорій - пасиву, ергативу та медіопасиву.

Практична цінність дослідження. Зібраний емпіричний матеріал можна використовувати для розробки низки розділів курсу теоретичної граматики ("Дієслово та його категоріальні ознаки"), лексикології ("Лексико-семантичні поля"), на семінарських та практичних заняттях з граматики, у викладанні англійської мови, написанні курсових та дипломних робіт з загального та германського мовознавства. Етимологічні групи дієслів, подані у додатках до дисертації, можна застосовувати на заняттях з історії англійської мови. Дані дисертації можуть знадобитися при укладанні словників синтаксем, словників сполучуваності, а також для підвищення рівня наукового та ділового англійського мовлення.

Апробація роботи здійснювалася у вигляді доповідей та повідомлень на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1995, 1996, 1997, 1998, 2000), Міжнародній науковій конференції до 100-річчя Ю.Р.Куриловича (Львів, жовтень, 1995), Всеукраїнській науковій конференції "Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст." (Львів, листопад, 1996), Всеукраїнській науковій конференції "Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності" (Львів, січень, 1999). Основні положення дисертації відображені у восьми публікаціях (чотири статті, матеріали конференції та тези).

Матеріал та методи дослідження. Матеріал дослідження одержаний шляхом суцільної вибірки із тлумачних словників Webster's Dictionary and Thesaurus of the English language, Collins Cobuild English Language Dictionary та історико- тлумачного словника New English Dictionary on Historical Principles, а також із творів сучасної англійської та американської художньої прози (загальний обсяг 7000 с.)

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи та засоби:

а) дистрибутивний і валентний аналіз; б) компонентний аналіз з опорою на словникові дефініції; в) трансформаційний аналіз (пермутація, субституція); г) семантико-синтаксичний аналіз у термінах синтаксем; д) елементи кількісного аналізу.

На захист виносяться такі твердження:

1. Ергативність англійської мови значною мірою зумовлюється специфікою реалізації категорій перехідності/неперехідності та каузативності. Ергативним дієсловам властиві три напрямки розвитку: від неперехідного дієслова до ергативного, від перехідного до ергативного та одночасна поява перехідного та неперехідного значень. Використання перехідного дієслова у неперехідному значенні є домінуючим.

2. Окрім морфологічно маркованих засобів вираження ергативності, якими оперують мови ергативної типології, існують периферійні засоби, позбавлені експліцитних ознак цієї категорії. Тому адекватне визначення ергативності можливе лише у поєднанні поверхневих (синтаксичних) та глибинних (семантико-синтаксичних) критеріїв.

3. Дієслова класифікуються як ергативні, якщо: 1) додаток перехідної конструкції речення та підмет неперехідної виражені однією і тією ж лексемою; 2) в обидвох зазначених синтаксичних позиціях актант має патієнсний статус; 3) перехідне значення дієслова - формально та семантично перехідне, а неперехідне значення - формально та семантично неперехідне.

4. З погляду валентних опозицій виявлено сім ергативних дієслів, що будують каузативно-некаузативні корелятивні структури; для решти дієслів характерна каузативно-декаузативна кореляція.

5. Семантична роль "патієнс" відповідає синтаксемам носія стану, носія якості, об'єктним синтаксемам та їхнім різновидам. Доведено, що саме ці синтаксеми є семантико-синтаксичним критерієм ергативності.

6. Неперехідне вживання ергативного дієслова, на відміну від перехідного, не настільки самодостатнє, а отже потребує додаткової реалізації через факультативного оточення.

7. Пасивне, медіопасивне та ергативне вживання дієслова мають спільну ознаку - представлення процесу як безагенсного, проте відрізняються кількісною варіативністю та різним лексичним наповненням облігаторних валентностей. Це зумовлює появу різних семантико-синтаксичних синтагм.

8. Етимологічний та словотвірний критерії не є диференційними ознаками категорії ергативності. Найпродуктивнішими засобами утворення ергативних лексем є конверсія та суфіксація.

9. Клас ергативних дієслів відкритий, є потенційна можливість вживати те чи інше дієслово як ергативне.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 182 найменувань, списку джерел фактичного матеріалу (17 одиниць) та одинадцяти додатків. У тексті дисертації, а також у додатках подано етимологічні таблиці, таблиці кількісного аналізу дієслів та позиційних можливостей синтаксем.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми, ступінь її дослідження та актуальність, визначений об'єкт дослідження, його мета і завдання, встановлена новизна дослідження, теоретичне значення та практична цінність роботи, вказані матеріали дослідження.

У першому розділі "Ергативність як лінгвістична категорія" розглядається специфіка реалізації категорії ергативності в англійській мові як мові номінативного типу, встановлюються класифікаційні ознаки ергативних дієслів, подається опис елементів ядра та периферії макрополя ергативності у сучасній англійській мові.

Аналіз граматичних структур речень у мовах ергативної типології показав, що ергатив є змінною морфологічною величиною. Постійною ж величиною є реальний об'єкт (те, на що спрямована дія) як необхідний компонент ергативної конструкції. Прямий додаток займає особливе положення як в ергативній, так і у номінативній конструкції речення: якщо є об'єкт, дієслово реалізується як перехідне (об'єкт - у функції прямого додатка), якщо ж немає - як неперехідне. Можливість ергативної конструкції без ергативного відмінка свідчить, що центр тяжіння припадає на дієслово та його особливості.

Специфіка вияву ергативності у сучасній англійській мові полягає у тому, що у ній є група ергативних дієслів, які можуть мати один і той самий предмет чи явище у функції додатка при перехідному вживанні та як підмет, коли вжиті неперехідно: An explosion shook the room. The whole room shook. Одна і та ж морфологічна форма дієслова виконує дві функції: будує як перехідну, так і неперехідну моделі речення, тобто виявляє риси синкретизму щодо категорії перехідності/неперехідності. Такі двофокусні дієслова можуть відображати дію з погляду її виконавця або з погляду носія дії, не змінюючи своєї станової приналежності. Окрім ергативних дієслів, до двофокусних належать і так звані акузативні дієслова. Відмінність полягає у тому, що для акузативних дієслів S=A (S - підмет неперехідного речення, А - підмет перехідного речення), напр., She is reading a book / She is reading. Для ергативних дієслів S=O (О - прямий додаток перехідного речення), напр., The door opened / She opened the door. У першому випадку перехідність притаманна дієслівній одиниці у всіх її реалізаціях у мовленні, хоча ця властивість може і не вивлятися у формально-синтаксичній структурі речення. У другому випадку дієслова мають різну здатність сполучуваності, оскільки у неперехідній структурі повністю відсутня можливість приєднати прямий додаток до дієслова. Ергативне значення у дієслівній лексемі утворюється завдяки валентному зсуву, при якому межі ситуації зберігаються, але переосмислюється природня їєрархія партиципантів. Цей зсув відображає механізм формування похідного значення дієслівної словоформи на глибинному рівні, тобто кореляції між природньою, когнітивно виділеною та структурно оформленою мовною ситуацією та її мовленнєвим втіленням.

Характеристика ергативних дієслів у перехідному вживанні повністю збігається з визначенням каузативних дієслів, які характеризуються причинно-наслідковими відношеннями між суб'єктом та об'єктом. Для обидвох типів дієслів властива структура N1-V-N2, де N1- підмет - не є суб'єктом дії, а лише спонукає до дії N2; V - присудок - дієслово, що виражає, з одного боку, спонукання до дії, здійснене N1, з іншого боку, саму дію, виконану N2; N2 - суб'єкт дії, напр., He frightened her - [He did smth that caused her to feel fear]. Отже, перехідне вживання ергативних дієслів можна назвати їх каузативним вживанням із конструктивно-зумовленим значенням спонукання до дії, для реалізації якого повинен бути прямий додаток.

Некаузатив за змістом повністю вкладається у каузатив, тобто словникове тлумачення некаузатива дорівнює тлумаченню каузатива мінус каузація. Це очевидно із таких трансформацій: to intensify, v.t. ®® to make/to cause to become intense ®® to become intense ®® to intensify, v.i. Опускаючи показник каузативності, виражений дієсловом to cause, отримуємо неперехідне некаузативне дієслово, а, отже, каузативні ситуації можна розглядати як семантичні деривати відповідних термінальних ситуацій, утворених шляхом приєднання до останніх семантичного оператора каузації: The dish broke аа Linda broke the dish.

Релевантним для позначення неперехідної реалізації дієслова є також поняття "декаузатива". Речення типу She boils water - Water boils трактують як корелятивні конструкції каузатив - некаузатив, оскільки двоактантні структури описують ситуацію, у якій один учасник стимулює іншого учасника виконати якусь дію (чи перебувати у якомусь стані), а одноактантні структури відображають ситуації, можливість здійснювати які не потребує втручання ззовні партиципанта-ініціатора, оскільки підмет наділений здатністю бути безпосереднім і самостійним носієм заданої ситуації. Під визначення конструкції, що передає кореляцію "каузатив - декаузатив" потрапляють речення на зразок Mary broke the cup - The cup broke. Підставою для такого трактування є двояка природа цих та багатьох інших дієслівних пар. З одного боку, здійснення дії у ситуації, яка передається одноактантною структурою, відбувається довільно; з іншого боку, каузативне дієслово називає тип дії, за допомогою якої можна впливати на об'єкти, які без втручання ззовні подібну дію виконати нібито нездатні.

Перший тип дієслів, які будують каузативно-некаузативні корелятивні структури представлений такими дієсловами: to assimilate, to congregate, to emigrate, to germinate, to propagate, to relocate, to repatriate. Усі решта ергативних дієслів (561) належать до другого типу - із каузативно-декаузативною кореляцією між дво- та одноактантною структурами речень.

Заслуговує на увагу і те, що перехідна реалізація одного і того ж дієслова у деяких випадках може бути як каузативною (He walked the horse), так і власне-перехідною (He walked a mile). У першому випадку дієслово здатне реалізуватись як ергативне (He walked the horse аа The horse walked), у другому випадку подібна трансформація неможлива, а отже значення ергативності у дієслові відсутнє. Отож дієслова можуть виступати як ергативні в усіх своїх значеннях або лише у одному чи кількох значеннях.

Правомірним є трактування синтаксичного статусу ергативної конструкції як станово-нейтральної, оскільки вона відображає погляд як суб'єкта дії, так і об'єкта. У словоформі ергативних дієслів неможливо відрізнити у підметі активного виконавця процесу від пасивного носія зазначеної якості (стану), спираючись лише на дієслівну форму. Саме наявність прямого додатка вказує на те, що підмет - активний виконавець процесу, а його відсутність - засвідчує, що у ролі підмета виступає пасивний носій якості чи стану.

При неперехідному вживанні ергативні дієслова повністю уникають вказівки на агенс, що часто є підставою для дослідників помилково трактувати ергативну конструкцію як пасивну. Насправді, може бути присутній якийсь агенс, що спричиняє цей процес, але він граматично не виражений. Саме цим ергативність відрізняється від пасивного стану, де завжди є можливість зазначити агенс за допомогою прийменникової фрази з "by". У неперехідному вживанні ергативного дієслова відсутність прямого додатка у правобічному заповненні є облігаторною.

Відмінність між ергативністю та пасивністю як двома доповнюючими одне одного засобами уникнення вказівки на агенс можна також простежити за допомогою трансформації перехідної конструкції речення активного стану у пасивну конструкцію та у модель абсолютної конструкції ергативної типології. У першому випадку змінюється лише ракурс подачі ситуації, а синтаксична валентність дієслова-присудка залишається незмінною: He translated the text ®® The text was translated. В обидвох випадках дієслово to translate - двовалентне, оскільки у пасивній конструкції існує можливість поверхово відтворити правобічний актант. Валентність змінюється, якщо у правобічному оточенні дієслова потенційність відтворення агенса дорівнює нулеві: He blackened her eye ®® Her eye blackened. У таких випадках поверхневе відтворення агенса неможливе.

Безагенсна дія реалізується також за допомогою "медіальної конструкції", яка належить до діатезних зсувів без зміни початкової станової форми. На рівні словникової дефініції дієслово у медіальній структурі не відрізняється від своєї ергативної реалізації:

(1) перехідна конструція: John broke the cup - [ X cause (Y break)]

(2) ергативна конструкція: The cup broke - [ Y break ]

(3) медіальна конструкція: China cups break easily - [ Y break ]

При утворенні середнього стану зсув діатезного значення ( як і при утворенні ергативної конструкції ) полягає у зміні інтенції, яка ставить другий партиципант у центр висловлювання. Однак це зміна іншого плану: увага фокусується не на усьому факті, а на його частині - на характері відношення об'єкта до дії, саме на його власних характеристиках, які визначають здатність об'єкта брати участь у дії та ступінь цієї участі. Продемонструвати характерні особливості ергативної та медіальної конструкцій можна за допомогою трансформацій речень (1), (2), (3):

(4) John did something, and as the result of this the cup broke. (=1)

(5) Some unspecified circumstances caused the cup to break. (=2)

(6) Because of some inherent features of china cups it is easy, generally, to break them. (=3)

У реченні (4) обставина зміни реалізується через активність агенса, у (5) вона невизначена, у (6) - довільна (arbitrary). Саме ознака "довільності" ( [+arb.] ) відрізняє медіальну форму від форми ергатива. Тому у конструкціях середнього стану у низці дієслів часто присутні як обов'язковий елемент обставини способу дії, часу чи місця.

У другому розділі "Етимологія та структурно-семантичні особливості ергативних дієслів сучасної англійської мови" розглядається походження конституентів поля ергативності, аналізуються синтагматичні аспекти компонентів ергативних лексем та синтагматичні особливості ергативних дієслів на рівні синтаксису, подається перелік та аналіз парадигматичних зв'язків ергативних дієслів.

У ході діахронного аналізу за словником New English Dictionary on Historical Principles було виявлено, що ергативні дієслова англійської мови мають як власне англійське походження (належать до давньоанглійської, середньоанглійської лексики), так і етимологічні корені у давньогерманській, латинській, французькій, голланській та скандинавських мовах. Словотвірною основою найчастіше є дієслова латинського та французького походження. Такі дієслова, зазвичай, утворені суфіксальним, префіксальним засобами, шляхом конверсії та за допомогою другорядних для дієслівної лексики засобів словотвору: словоскладання, зворотнього словотвору і звукоімітації.

Поява ергативних характеристик не завжди збігається з часом виникнення дієслова. Аналіз елементів цієї групи показав, що основною тенденцією розвитку ергативного значення у системі значень вокабул є напрямок від перехідності до двофокусності (Vtr аа V tr/intr ). За цією схемою утворилося 235 дієслів. Зворотний напрямок характерний для 127 дієслів. У решти 206 дієслів розвиток значень має характер одночасності.

Ергативні дієслова характеризуються лексичною (уся кількість лексем), функціонально-семантичною (існування аналітичних корелятів ергативних дієслів), номінативними (поділ за тематичними групами) та лексико-семантичними (синонімічні та антонімічні ряди) парадигмами.

Лексична парадигма ергативних дієслів на цьому етапі розвитку англійської мови налічує 621 ергативну дієслівну одиницю: 228 етимологічно первинних дієслів, 104 конверсиви, 158 суфіксальних дієслів, 40 префіксальних дієслів, 27 дієслів звуконаслідування, 8 дієслів зворотнього словотвору, 3 складних дієслова та 53 фразових дієслова. Цей парадигматичний ряд виявляє як тотожність, так і диференційність ознак. Спільною ознакою є двофокусність дієслів, тобто здатність відображати подію з двох точок зору: з точки зору ініціатора (каузатора) дії та об'єкта, який зазнає дії чи впливу.

Друга спільна ознака елементів лексичної парадигми поля ергативності - присутність у семантичній структурі дієслів пар значень, що є членами опозицій каузатив - некаузатив та каузатив - декаузатив. Отже лексична парадигма ергативних дієслів грунтується на двох інваріантних ознаках, які встановлюють відношення еквівалентності членів парадигми. Опозиційні відношення всередині цієї парадигми зумовлюються лексичним значенням дієслів.

Крім ергативних дієслів до функціонально-семантичного поля ергативності сучасної англійської мови входять також аналітичні конструкції, які разом із дієсловами виступають різнорівневими засобами вираження одного і того ж поняття, а отже, будують функціонально-семантичну парадигму. Мовні елементи цієї парадигми мають спільні семантичні ознаки, які у дієсловах представлені в одній вокабулі, а в аналітичних конструкціях - лексикалізовані. Членам парадигми властиве також взаємозаміщення у функціональних позиціях відповідних моделей речення, тобто вони становлять набір можливих варіантів заповнення позиційної ланки у синтаксичній структурі.

До першої групи зв'язкових дієслів належить дієслово make, яке у сполученні з прикметниками та дієприкметниками минулого часу будує аналітичні каузативні конструкції. Аналіз матеріалу суцільної вибірки, зробленої на основі 7 000 сторінок англійської та американської художньої літератури, виявив функціонування у мові аналітичних корелятів із дієсловом-зв'язкою to make у 18 дієслів. Виявлено, що кількість зв'язкових дієслів, здатних до позиційного заміщення ергативних дієслів у їхній неперехідній реалізації значно більша. До цієї групи входять to become, to get, to grow, to go, to turn. Найчастотнішою є модель to get + Adj/Part II (84 випадки вживання). Аналіз вибірки показав, що ця конструкція функціонує як аналітичний корелят до 38 дієслів: to blacken, to bob, to brighten, to colour, to crack, to darken, to deepen тощо. Конструкції зі зв'язковим дієсловом to grow трапляються удвічі рідше (44 випадки вживання) та функціонують як кореляти до 23 ергативних дієслів: to brighten, to cool, to darken тощо. Дієслово-зв'язка to become утворює аналітичні кореляти до 25 ергативних дієслів: to blacken, to clarify, to congeal, to convert тощо. Дієслова-зв'язки to go та to turn утворюють аналітичні кореляти лише до 8 дієслів, а дієслово to come є частиною аналітичної конструкції, що корелює з дієсловами to loosen та to liven. У функції дієслова-зв'язки аналітичних конструкції, які корелюють з неперехідними значеннями ергативних дієслів зрідка трапляються такі дієслова, як to break, to click, to drop, to fall, to flap, to jerk, to pop, to slam, to slide, to swing, to take, to twist. Під час дослідження виявлено аналітичні корелятивні конструкції у 67 дієслів, тобто лише 10% із загальної кількості ергативних лексем вступає у функціонально-семантичні парадигматичні зв'язки.

Наступним різновидом парадигм поля ергативності є номінативні лексичні парадигми, які будуються на опосередкованій подібності слів, тобто радше на подібності їхніх мовленнєвих номінативних функцій, ніж лексикографічного значення. Члени такої парадигми означають одне явище чи одне коло явищ реальної дійсності. Отже, кількість парадигм цього типу у межах поля ергативності дорівнює кількості тематичних (семантичних) груп. У дослідженні було виявлено, що ергативні дієслова поділяються за такими тематичними групами: 1) перехід в інший стан; 2) зміна зовнішнього вигляду; 3) зміна властивостей; 4) зміна внутрішніх характеристик; 5) зміна кольору; 6) зміна фізичного та морального стану людини; 7) відношення між об'єктами, особами; 8) переміщення; 9) повторювані дії; 10) об'єднання у ціле, приєднання до; 11) збільшення/зменшення об'єму, кількості, якісних характеристик; 12) початок, продовження, припинення дії/діяльності; 13) ламання; 14) виконання дії, яка супроводжується звуком; 15) виконання дій, зазначених основою або протилежних їй; 16) здійснення дії за допомогою знаряддя, названого основою; 17) розмноження, розвиток; 18) розташування у якомусь місці; 19) надання, позбавлення того, що зазначає основа; 20) стиль поведінки, зазначеної основою; 21) спричинення того, що зазначено основою; 22) переміщення транспортом; 23) дієслова- "експерієнсиви"; 24) розміщення, охоплення тим, що зазначено основою; 25) харчування.

Крім зазначених видів парадигм, ергативним дієсловам властиво вступати у лексико-семантичні парадигматичні відношення, конструюючи семантичні парадигми. Такі зв'язки утворюють синонімічні та антонімічні ряди.

Аналітичні конструкції становлять лексико-граматичні засоби вираження ергативності, ергативні дієслова є лексичними засобами. До лексичних засобів належать також пари на зразок kill-die, у яких відношення ергативності виражається у двох різних

лексемах. На морфологічному рівні засобами вираження ергативності виступають пари на зразок lay-lie, set-sit, raise-rise тощо.

Зважаючи на теорію О.Бондарко про поділ полів на моноцентричні (опираються на граматичну категорію) та поліцентричні (грунтуються на певній сукупності різних мовних засобів, які не утворюють єдиної гомогенної системи), можна визначити поле ергативності як поліцентричне з явно вираженими центрами. Макрополе ергативності включає частину мікрополя каузативності та становлення ознаки, а також слова-кореляти до каузативних дієслів, які за своєю семантикою належать до багатьох інших мікрополів.

У третьому розділі "Синтактико-семантичні особливості ергативних дієслів сучасної англійської мови" подається рольова структура всіх словотвірних груп ергативних дієслів у термінах синтаксем.

Зміст синтаксеми творить синтаксична семантика, або, точніше, сукупність синтаксико-семантичних ознак, які проявляються у дистрибутивних особливостях синтаксеми (її сполучення з іншими синтаксемами, місцерозташування та позиційні можливості), а також у специфічній для неї системі варіантів.

Мови номінативної та ергативної типологій різняться саме за принципом граматичного оформлення глибинних відмінків у різних синтаксичних позиціях. У мовах номінативного типу поверхневе оформлення актантів здійснюється за принципом протиставлення граматичного суб'єкта (тобто актанта у синтаксичній позиції підмета) та граматичного об'єкта (актанта у синтаксичній позиції додатка) незалежно від їхніх семантичних ролей. Ергативні мови таких відношень не мають, і оформлення актантів відбувається за принципом: кожній семантичній ролі, яка розрізняється у мові, - свій єдиний засіб вираження. Різноманітність виявів ергативності у мовах різних типологій, схожість або принаймні близькість семантичної детермінанти ергативної та номінативної структур, а також їх доволі численні структурні аналогії неоднозначно свідчать про те, що адекватне визначення ергативної конструкції речення можливе лише на рівні глибинної синтаксичної структури. Для уніфікації критеріїв ергативності для мов ергативної та номінативної типології слід зіставити кореляції елементів поверхневого та глибинного рівнів, а також простежити відповідність категорій суб'єкта/об'єкта та ергатива/неергатива опосередковано - через опозицію агенс/патієнс.

У поверхневій структурі англійської мови суб'єкт та об'єкт відображають відмінність між старою та новою інформацією: суб'єктом речення є іменник, який передає стару інформацію, об'єктом є іменник, який передає нову інформацію. Усунення агенса із семантичних актантів у поверхневій структурі речення спричиняє відсутність відповідної лексеми та переміщення патієнса у синтаксичну позицію суб'єкта без зміни морфологічної форми.

Для мов ергативної типології незаперечним (за рідкісними винятками) є факт, що іменник-агенс представлено у поверхневій структурі ергативною формою, а іменник-патієнс - неергативною формою. У реченні, де патієнс - єдиний іменник, окрім іменника місцерозташування, тобто у неперехідному реченні, такий іменник-патієнс є носієм старої інформації. У поверхневій структурі англійської мови він виступає як суб'єкт, а в ергативній мові отримує форму неергативного відмінка. Отже, неергатив збігається з формою суб'єкта неперехідної дії. У перехідному реченні патієнс передає нову інформацію: у поверхневій структурі англійської мови він відповідає об'єктові, а в ергативній мові отримує неергативну форму. Агенс звично передає "стару" інформацію, тому у поверхневій структурі англійської мови він є суб'єктом і збігається з ергативним відмінком мов ергативної типології, оскільки у цих мовах статус іменника як агенса у поверхневій структурі зазначається ергативною формою. Визначено такі кореляції:

1. Неперехідне речення

ПАТІЄНС

англійська мова ®® суб'єкт

ергативна мова ®® неергативний відмінок

2. Перехідне речення.

АГЕНС ПАТІЄНС

англійська мова ®® суб'єкт + об'єкт

ергативна мова ®® ергатив + неергатив

Отже, в англійській мові умовою для класифікації дієслова як ергативного є патієнсний статус як об'єкта перехідного речення, так і суб'єкта неперехідного. Це ще раз наголошує відмінність між неперехідним вживанням ергативного дієслова та абсолютним вживанням перехідного дієслова: 1) He loosened the rope “" The rope loosened ( to loosen -ергативне дієслово; the rope - в обидвох випадках має патієнсний статус ); 2) He is reading the book “" He is reading ( to read - неергативне дієслово; в обидвох реченнях суб'єкт є агенсом ). Однак в англійській мові також є відхилення від загального правила у тих випадках, коли дієслово виражає просту дію, а не дію-процес: He clinked the glasses “" The glasses clinked. Таку специфіку при синтаксемному аналізі виявляють дієслова, які належать до груп: 1) переміщення; 2) початок, продовження, припинення дії; 3) виконання дії, яка супроводжується звуком; 4) переміщення транспортом.

Предметом дослідження цього розділу є виявлення семантичних конфігурацій речень з ергативними дієсловами, семантико-синтаксичної валентності елементів, а також перевірка патієнсного статусу суб'єкта неперехідної та об'єкта перехідної реалізації дієслів. Семантична роль "патієнс" відповідає синтаксемам носія стану, носія якості, об'єктним синтаксемам, які виступають семантичними маркерами ергативності в сучасній англійській мові.

Суцільна вибірка із художньої літератури однозначно підтвердила, що додаток перехідної конструкції речення з ергативним дієсловом та підмет неперехідної реалізуються у синтаксемах із патієнсним характером. У ролі додатка виступають такі патієнсні синтаксеми: 1) But Dick had been adamant that I change nothing [Ballard, p. 192] - об'єктна негативна синтаксема носія якості; 2) Neither Commander Noble nor Dr.Michaels had had any idea why someone would freeze a head to that degree and then discard it [Folsom, p. 123] - генералізована синтаксема носія стану; 3) The weather was wretched but neither rain nor bad eye could dampen his drive [Stone, p. 625] - об'єктна активна носія якості; 4) This news brightened everything [Ballard, p. 7] - об'єктна індефінітна колективна носія якості; 5) We hit a long stretch of roadside bluebonnets that broadened to a meadow [Karr, p. 320] - результативна носія якості.

У ролі підмета неперехідного речення виступають такі синтаксеми з патієнсним статусом: 1) We patted on either side of him till he quieted and Lecia threw a big hearty amen [Karr, p. 265] - синтаксема носія стану; 2) The sun shone on the same parasols and pedalos, but everything had changed [Ballard, p. 155] - індефінітна колективна носія якості; 3) Three seconds later black letters materialized on the screen [Karr, р. 547] - носія якості; 4) An accidental overdose and a person would suffocate very quickly [Folsom, p. 164] - генералізована синтаксема носія стану.

Агентивний характер підмета перехідної конструкції речення реалізується у різновидах агентивної та номінативної синтаксем: 1) I racked them extra tight, my fingertips wedged in the plastic triangle so not one loosened a notch when I finally raised the rack [Karr, p. 279] - агентивна негативна; 2) But her struggle only strengthened Vera's resolve [Folsom, p. 422] - агентивна активна; 3) "Ubermorgen", the pinnacle of everything, sat gently swaying in the white case on the seat beside him. Its presence lightened his heart and gave him courage [Folsom, p. 550] - номінативна стативна; 4) They exchanged pictures at the restaurant Grand Vetour; Anton treated the young man to several bottles of champagne, which loosened their tongues and gave them an evening of laughter [Stone, p. 83] - номінативна релятивна.

Із дієсловами, які належать до винятків, позицію підмета неперехідної конструкції речення займають також й агентивні синтаксеми: 1) She moved to the other side of the headstone [Flagg, p. 389]; 2) He took a step and halted [Folsom, p. 396]; 3) Degas had enlisted in the infantry but had been placed in the artillery because of a bad right eye [Stone, p. 334].

Синтагми перехідної та неперехідної моделей речення містять чимало синтаксем у позиції факультативних елементів (градуальні, комітативні, локативні, темпоральні, результативні, каузативні, кваліфікативні, компаративні). Їх чисельність та різноманітність значно більша при неперехідній реалізації дієслова. Цей факт може свідчити про те, що неперехідне вживання не є настільки самодостатнім як перехідне, а отже потребує додаткової деталізації через факультативне оточення.

Кількість синтаксем та їхніх різновидів різна у всіх словотвірних групах ергативних дієслів: найбільшою кількістю валентних зв'язків характеризуються дієслова з суфіксом -en, які належать до давньоанглійської лексики. Обмежена комбінаторика властива дієсловам із суфіксами -ify, -ize, -ate, а також дієсловам, утвореним другорядними засобами словотвору та фразовим дієсловам (таблиця 1).

ВИСНОВКИ

В англійській мові завдяки редукції флексій сформувався клас ергативних дієслів, які належать до двофокусних. У результаті одна дієслівна лексема реалізує пару значень, поляризованих за ознакою перехідність/неперехідність, що, у свою чергу, зумовлено синсемантичним характером дієслів.

На поверхневому рівні ергативність виявляється у заповненні однією і тією ж лексемою синтаксичних позицій підмета неперехідного речення та додатка перехідного при збереженні станової приналежності дієслова, а отже, ергативна конструкція має статус станово-нейтральної.

Ергативні дієслова належать до відкритого класу граматичних одиниць: зміна кількості лексем із ергативними характеристиками йде по висхідній за словотвірними моделями Vtr ®®Verg ,Vintr ®®Verg . Спостерігаються випадки одночасного виникнення перехідного та неперехідного значень. Ергативність властива як власне англійським дієсловам, так і запозиченим. Значну кількість елементів поля ергативності становлять первинні дієслова, а серед засобів словотвору конверсія та афіксація є найпродуктивнішими у формуванні нових ергативних одиниць.

Ергативні дієслова мають аналітичні кореляти: для перехідної конструкції це - make + N/Adj, для неперехідної - become/turn/ grow/get/go + N/Adj. Ергативні дієслова, їх аналітичні кореляти, фразові ергативні дієслова та пари дієслів на зразок to kill - to die, становлять чітко окреслене функціонально-семантичне поле ергативності сучасної англійської мови.

Парадигматичні зв'язки елементів у межах поля ергативності реалізовуються у сучасній англійській мові у п'яти типах парадигм: лексичній, функціонально-семантичній, граматичних, номінативних,семантичних.

На глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної) мови виявляє однакові риси: актанти у позиції підмета неперехідного речення та додатка перехідного мають патієнсний характер, тобто наділені семантико-синтаксичними ознаками об'єктності, носія стану та носія якості; актанти у позиції підмета перехідного речення характеризуються семантико-синтаксичною ознакою агентивності/номінативності.

У системі станових опозицій англійської мови слід відмежовувати ергативність від середнього стану. Дієслова, вжиті у середньому стані, передають інгерентні властивості об'єкта, тоді як в ергативній конструкції реалізується ситуативна можливість виконувати дію. Основним синтаксичним критерієм їхнього розмежування є облігаторність заповнення позиції обставини при дієслові у середньому стані та факультативність цієї позиції при дієслові-присудку в ергативній конструкції.

Оскільки існує потенційна можливість вживати будь-яке дієслово в ергативному значенні (мовних та мовленнєвих обмежень не виявлено), а розвиток класу ергативних дієслів йде у руслі аналітичних тенденцій, які переважають у сучасній англійській мові, закономірним є припущення, що клас ергативних дієслів виявлятиме тенденції до подальшого розширення.

У додатках подано списки ергативних дієслів, фразових ергативних дієслів, а також таблиці із зазначенням етимології та напрямів деривації ергативних лексем.

ергативний дієслово англійській парадигматичний

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора:

1. Семантико-синтаксичний зміст ергативних дієслів // Мандрівець. - Тернопіль: СМП "Мандрівець", 2000. - № 1-2. - С. 48-53.

2. Роль категорії каузативності у формуванні ергативного значення дієслова // Гуманітарний вісник. Іноземна філологія: Збірник наукових праць. - Черкаси: ЧІТІ, 2001. - С. 193-196.

3. Роль категорії перехідності/неперехідності у формуванні ергативного значення дієслова у сучасній англійській мові // Філологічні студії. - Луцьк, 2001. - № 2. - С. 104-110.

4. Категорія ергативності та станові опозиції дієслова // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2000. - Вип. 2. - С. 607-610.

5. Category of Ergativity as One of the Aspects in Teaching English Grammar //Тези IATEFL -Ukraine Newsletter Issue. - October, 2000. - No.19. - Р. 39-41.

6. Динаміка дериваційних процесів поля каузативності сучасної англійської мови // Тези Міжнар. наук. конференції до 100-річчя Ю.Р.Куриловича.- Львів: "Студії", 1995. - С. 95-96.

7. Інтенціональність каузативних дієслів та аналітичних каузативних конструкцій // Провідні лінгвістичні концепції кінця XX ст.: Тези Всеукр. наук. конференції - Львів, 1996. - С. 190.

8. Прагматична залежність реалізації значень ергативних дієслів сучасної англійської мови // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукр. наук. конференції. - Львів, 1999. - С. 317-320.

Петрик Т.В. Синтагматика та парадигматика ергативних дієслів у сучасній англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка - Львів, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню категорії ергативності у сучасній англійській мові, центральних та периферійних засобів її вираження. На матеріалі словникових даних проведено класифікацію ергативних дієслів за етимологією та напрямком деривації. Шляхом компонентного аналізу доведено, що зазначені дієслова у перехідній реалізації є семантично та формально перехідними і містять сему каузативності, а у неперехідній реалізації є семантично та формально неперехідними і виступають некаузативом або декаузативом відповідного каузативного значення. У термінах синтаксем описано структуру перехідної та неперехідної моделей речення з ергативними дієсловами і доведено, що на глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної ) мови виявляє ізоморфні ознаки. Змодельовано функціонально-семантичне поле ергативності та досліджено парадигматичні зв'язки його елементів.

Ключові слова: ергативність, ергативна конструкція, каузативність, перехідність, неперехідність, пасив, медіопасив, агенс, патієнс, синтаксема.

Петрик Т.В. Синтагматика и парадигматика эргативных глаголов в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко - Львов, 2001.

Диссертация посвящена исследованию категории эргативности в современном английском языке, центральных и периферийных средств её выражения. На материале словарных данных проведено классификацию эргативных глаголов согласно этимологии и направлений деривации. В результате компонентного анализа доказано, что указанные глаголы в переходной конструкции предложения выступают как семантически и формально переходные и содержат сему каузативности, а в непереходной конструкции - выступают как семантически и формально непереходные, являясь некаузативом или декаузативом соответствующего каузативного значения. Посредством синтаксем описана структура переходной и непереходной моделей предложения с эргативными глаголами и доказано, что на глубинном уровне эргативность языков эргативной типологии и английского (номинативного) языка является изоморфной. Смоделировано функционально-семантическое поле эргативности, исследованы парадигматические связи его елементов.

Ключевые слова: эргативность, эргативная конструкция, каузативность, переходность, непереходность, страдательный залог, средний залог, агенс, патиенс, синтаксема.

Petryk T.V. Syntagmatic and Paradigmatic Peculiarities of Ergative Verbs in Modern English. - Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in Speciality 10.02.04. - Germanic Languages - L'viv Ivan Franko National University - L'viv, 2001.

The dissertation highlights the peculiarities of the category of ergativity in Modern English. It is the first comprehensive study of the means of expressing ergativity in English - a language of nominative typology. It is also an attempt at working out the criteria for identification of ergative lexemes irrespective of the typology of the language they belong to.

A specific feature of Modern English is that, as a language of nominative type it possesses some features of ergativity, namely there exists a group of verbs which are qualified as ergative. They can have the same thing or phenomenon as their object, when transitive, or their subject, when intransitive. The category of ergativity within the system of Modern English is realized only on the lexical level, therefore ergative verbs are classified as a phenomenon that is not motivated by the semantic determinant of ergativity. English ergatives belong to the class of ambitransitive verbs: one and the same morphological form of the verb performs two functions, modelling both transitive and intransitive constructions.

By means of the componential analysis it has been proved that ergative verbs used transitively belong to semantically and formally transitive verbs, their semantic structure contains causative semes. When used intransitively, ergatives are semantically and formally intransitive; their semantic structure contains either decausative or non-causative semes.

The dissertation also dwells upon the differentiation between the categories of ergativity, the passive voice and the middle voice. Ergativity and the passive voice are two supplementary means of presenting the process as agentless, but the syntactic valency of the predicate in the passive voice is the same as in the active diathesis (it is possible to restore the agent of the action with the help of the by-phrase), while in the right-hand distribution of the ergative predicate potential restoration of the agent is impossible.

Th Middle Voice construction differs from the ergative one in the number of elements of obligatory distribution: an "arbitrary" component ( mainly an adverbial modifier) is required by the middle voice predicate to complete the syntagm.

Diachronic analysis of the ergative verbs shows that they belong to an open class: the number of the lexemes with ergative characteristics constantly increases. There are three derivational models of their development: Vtr аа V erg , Vintr аа V erg , V tr/intr аа V erg. The analysis of the derivational stems shows that not only native words possess ergative characteristics but borrowings as well.

A comparatively large number of ergatives are root verbs. Conversion and affixation are the main productive means of ergative verbs formation. In addition to ergative verbs (both original and derived) the functional-semantic field of ergativity contains correlative analytical constructions with the copula verbs "to make", "to become", "to turn", "to grow", "to get", "to go" as well as phrasal ergative verbs and verbs of the type "to kill - to die".

Paradigmatic relations of the elements within the field of ergativity are represented in five types of paradigms: lexical, functional-semantic, grammatical, nominative, semantic.

In the dissertation syntagmatic relations of ergative verbs are described in terms of sytaxemes. This approach made it possible to reveal an essential correlation: arguments in the subject position of the intransitive sentence model and the object position of the transitive sentence model possess semantico-syntactic features of objectivity, the bearer of the state and the bearer of the quality, which proves their patient character. The arguments in the subject position of the transitive sentence model have the features of agentivity/nominativity and are viewed as the agents of the action. Therefore a conclusion is made in the dissertation: on the deep structure level the ergativity of the languages of ergative typology and that of the English (nominative) language are isomorphic.

Key words: ergativity, ergative construction, causativity, transitivity, intransitivity, passive voice, middle voice, agent, patient, syntaxeme.

Размещено на Allbest.ru

...