Формально-граматична та функціонально-семантична структура порівняльних синтаксем і підрядних речень у сучасній українській мові
Висвітлення на основі фактів сучасної української літературної мови, засвідчених текстами художніх творів української класики від Котляревського до наших днів. Система засобів вираження порівнянь та їх функціонально-синтаксичної й семантичної специфіки.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.04.2014 |
Размер файла | 59,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
8. Порівняння-прикладки безсполучникового і сполучникового типу. Особливістю безсполучникового типу порівнянь-прикладок є те, що вони звичайно бувають об'єктами порівняння, а назви особи чи предметів, до яких вони відносяться - суб'єктами порівняння, а за основу служать спільні ознаки суб'єкта і об'єкта, напр.: Ото він самий! Покарав Його господь за гріх великий Не смертію! - він буде жить. І сатаною-чоловіком Він буде по світу ходить... (Т.Шевченко); Чудовий могутній ліс! І хмари-мандрівники люблять пролітати над ним, і вітри-розбійники затримуються в ньому... (Ф.Потушняк). Сполучникові порівняння-прикладки можуть бути як реальними, так і ірреальними, напр.: Ой в містечку Богуславку сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сива голубка (Фольклор); В душі моїй пісень і мрій моря, жага жадань і спомини, мов квіти... (В.Сосюра).
9. Порівняння-додатки, виражені родовим безприйменниковим відмінком іменників, іменниками (займенниками) у родовому відмінку з прийменниками від (до) та іменниками у знахідному відмінку з прийменниками за і над, керованими формами вищого і найвищого ступенів порівняння. Об'єктні порівняльні синтаксеми, виражені іменниками з прийменниками вживаються, звичайно, при предикатах якості, напр.: Чорніше чорної землі йде мати... (Т.Шевченко); Еней... Здававсь гірчіший їй від перцю (І.Котляревський); Істина - тільки тому вона йому дорога! За все найдорожча! (О.Гончар); ...це село степове... було йому дорожчим над усе (О.Гончар). Порівняння-додатки можуть виражатися і орудним відмінком іменника без прийменника і позначають предмет, який чинить дію (т. зв. орудний витворювача дії), напр.: Як почнуть вони розмовлять, то розум Андрія наче якимсь світом освітить (М.Коцюбинський), або вказують на предмет, за допомогою якого здійснюється дія (т. зв. інструментальні синтаксеми), напр.: Штеньо немов плитою грюкнув по дощатій підлозі (І.Чендей).
Специфічну структурно-семантичну групу порівнянь в українській мові становлять собою порівняння-фразеологізми. Як члени речення порівняння-фразеологізми найчастіше вживаються у функції присудків, обставин способу дії, обставин міри й ступеня, зрідка означень. Особливістю цих порівняльних конструкцій є те, що за своєю структурою вони дуже часто нагадують двоскладні прості речення, як наприклад, головні члени односкладного речення, але виражають одне поняття, становлять неподільне ціле, за своєю семантикою є близькими до лексичної одиниці, тому як граматична одиниця вони виступають у якійсь одній синтаксичній функції в реченні, а саме: у функції головного члена односкладного речення, напр.: Голова [Чіпчина - Р.С.] ходила ходором… боліла; у висках - як хто молотком стукав (Панас Мирний); порівняння-фразеологізм як хто молотком стукав вживається у значенні гуділо, а отже, є одним членом речення.
Текст дисертації містить статистичні дані щодо частотності вживання порівнянь-членів речення у їх кількісному і якісному виявах у функції присудків, обставин способу дії, обставин міри й ступеня, означень різних структурних типів.
Вважаємо за необхідне відзначити, що в сучасній українській літературній мові дуже часто простежується розходження щодо пунктуаційного оформлення порівнянь-членів речення, зокрема це стосується порівнянь-присудків (складених і складних), другим компонентом яких виступає іменник чи прикметник (дієприкметник) у ролі об'єкта порівняння. Порівняльний компонент в опрацьованих нами джерелах фактичного матеріалу нерідко виділяють комами, що, на наш погляд, не може вважатися правомірним, напр.: І було те “нема”, Мов жах смерті холодний…(І.Франко); Микола, ввесь мокрий, сидів на човні, мов дерев'яний (І.Нечуй-Левицький) і под. Очевидно, в наведених прикладах порівняння кваліфікуються як відокремлені члени речення чи навіть, можливо, як неповні підрядні порівняльні речення, що з точки зору синтаксичної теорії членів речення не може вважатися правомірним, оскільки словосполучення типу “було мов жах смерті”, “сидів мов дерев'яний” є, без сумніву, одним головним членом речення, який не може відокремлюватись, бо відокремлення як синтаксична категорія поширюється тільки на другорядні члени речення, які знаходяться між собою у напівпредикативних синтаксичних відношеннях.
У третьому розділі - “Структура та синтаксичні функції порівнянь-предикативних компонентів складних речень” - здійснено класифікацію підрядних порівняльних речень із урахуванням логіко-граматичної класифікації, запропонованої І.К.Кучеренком та розвинутої й поглибленої іншими сучасними мовознавцями. Оскільки порівняння - це функціонально-семантична властивість, то й класифікаційний поділ складнопідрядних речень із врахуванням синтаксичної позиції, яку займає підрядна частина, є, на наше переконання, важливим для розуміння самої сутності складнопідрядних речень.
Із функціонально-семантичного погляду підрядні порівняльні речення можуть бути як реальними, так і ірреальними порівняннями. Засобом зв'язку підрядних порівняльних речень реального порівняння з головним реченням виступає сполучне слово та сполучник як та сполучникові єдності так... як, так само... як, подібно до того... як (подібно... як). Функцію засобів зв'язку в підрядних реченнях ірреального порівняння виконують ірреально-порівняльні сполучники мовби, немовби, начеб, неначеб, начебто, ніби, нібито, мовбито, немовто та сполучникові єдності так... мовби, так... ніби і под. Підрядні порівняльні речення, що поєднуються з головним реченням сполучниками мов, немов, наче, неначе та сполучниковими єдностями так... мов, так... наче, так... немов, так... неначе, можуть бути як реальними, так і ірреальними порівняннями, в залежності від того, з якими сполучниками у межах контексту (реальними чи ірреальними) синонімічні за своїм семантичним навантаженням сполучники мов, немов, наче, неначе.
За своєю формально-граматичною структурою порівняння-предикативні компоненти складних речень можуть бути як двоскладними, так і односкладними, як непоширеними, так і поширеними, як повними, так і неповними. За своїми синтаксичними функціями вони співвідносяться з різними типами підрядних речень:
1. Підрядні порівняльні підметові, у межах яких виділяємо два структурно-семантичні різновиди: а) підрядні порівняльні компоненти залежать від співвідносно-вказівних слів - займенників такий (-а, -е, -і) у ролі підметів головного речення і виступають звичайно як уточнюючі, такі, що конкретизують підмет головного речення і виражають реальне порівняння, напр.: Такі, як Микулка, скаржитися, певно, не звикли (І.Чендей) або залежать від неозначених займенників-підметів головного речення і виражають ірреальне порівняння, напр.: У його серці піднімалося щось, мов жаль за змарнованими молодими літами, за страченою батьківщиною, котру він прогайнував (І.Франко); б) підрядні порівняльні компоненти залежать від відносно-безособових головних компонентів і виражають ірреальне порівняння, напр.: ...Ліні здається, ніби вона ступила на іншу планету (В.Симоненко).
2. Підрядні порівняльні присудкові, що відносяться до головних компонентів речення із співвідносно-вказівними словами такий (-а, -е, -і), напр.: Такі були [діти - Р.С.], як він, цілком такі... (О.Кобилянська); А кругом радного колеса крик і гомін такий, мов Чорне море грає (П.Куліш).
3. Підрядні порівняльні обставинні способу дії різних структурних типів, які за структурно-семантичними особливостями поділяємо на дві групи: а) із співвідносно-вказівними словами, зокрема прислівниками так, так само, отак. Такі двоскладні підрядні порівняльні речення способу дії виражають порівняння через зіставлення дій різних суб'єктів порівняння у головному та об'єктів порівняння у підрядному реченні, напр.: ...Аби не ранила так смерть моя нікого, Як ранило мене моє життя (Леся Українка); б) підрядні порівняльні речення, що вживаються без співвідносно-вказівних слів і відносяться до змісту головного речення в цілому. Підрядне порівняльне у таких конструкціях факультативне. Правда, головне речення без підрядного втрачає експресивно-емоційний відтінок образності, що властивий йому у порівняльній конструкції, напр.: Гаснуть вогні у місті, Ніби в безодню моря Падають зорі янтарні (М.Рильський); Женці жнуть, неначе танцюють (Ф.Потушняк).
4. Підрядні порівняльні обставинні міри й ступеня, в межах яких відзначаємо три структурно-семантичні різновиди: а) підрядні порівняльні речення обставинні міри й ступеня із сполучником ніж, що відносяться звичайно до якісних прикметників та прислівників вищого ступеня порівняння, напр.: Мотря стоїть коло печі та в запічку колупає... Почервоніла, розгорілася - ще краща стала, ніж була (Панас Мирний); б) підрядні порівняльні обставинні міри й ступеня із співвідносно-вказівними словами, зокрема прислівниками так, так само та займенниками такий (-а, -е, -і) у головній частині речення, напр.: Вишивання на руках померлої було таким розкішним, мов у ньому зібралося не одне тільки безмежне уміння вишивальниць усієї Гуцулії…(І.Чендей); в) підрядні порівняльні обставинні міри й ступеня, що вживаються без співвідносно-вказівних слів і відносяться до якісно-означальних прислівників та якісних прикметників у головній частині речення, напр.: [Мотря - Р.С.] Віддихала рівно й глибоко, як віддихають здорові люди в сні (Б.Лепкий).
5. Підрядні порівняльні обставинні причини й мети, що поєднуються з головним реченням сполучниками мов, наче, неначе, ніби, нібито, а зрідка гейби, буцім і становлять ірреальні порівняння. Специфікою цього різновиду підрядних порівняльних речень є те, що на основне семантичне значення причини чи мети нашаровується ще й додатковий семантичний відтінок мети чи причини, тому, на нашу думку, їх доцільно розглядати як один функціонально-семантичний різновид підрядних порівняльних речень, напр.: Чіпка припадав ниць, мов хотів сховатися... (Панас Мирний); Коли підійшли, побачили, що над ямами стоїть німий. Стояв і дивився в долину, наче людей кликав (Ф.Потушняк); Юра зупинився і сперся на вориння. Спершу похнюпив голову вдолину, гейби над чим роздумував... (М.Черемшина) і под.
6. Підрядні порівняльні означальні, в межах яких у свою чергу виділяємо дві структурно-семантичні групи: а) підрядні означальні із співвідносно-вказівними словами такий (-а, -е, -і), напр.: На душі [Петра - Р.С.] такий тягар страху, мов увесь світ наліг на нього (Ф.Потушняк); Така, як ти, колись лілея На Іордані процвітала... (Т.Шевченко); б) підрядні означальні без співвідносно-вказівних слів, напр.: ...це криниця не проста, що про неї ходить легенда, начебто дно в ній подвійне... (О.Гончар).
7. Підрядні порівняльні додаткові, які звичайно виступають реальними порівняннями і, відносячись до співвідносно-вказівного займенника у ролі додатка, конкретизують такий додаток, напр.: - Таких, як ми, не згадують - бубонить Корній... (О.Гончар); Таким, як ми, немає хати на світі, немає домівки тихої нігде! (Б.Лепкий).
Специфічну структурно-семантичну групу порівняльних конструкцій становлять стійкі, нерозкладні, фразеологічні образні сполуки у функції об'єкта порівняння у складі складних синтаксичних конструкцій. Специфіка таких підрядних фразеологічних структур полягає в тому, що вони лише в формально-синтаксичному відношенні співвідносні з підрядною частиною складнопідрядного речення, що проявляється в наявності формально-граматичних, синтаксичних взаємозв'язків узгодження, керування чи прилягання між повнозначними лексемами такої підрядної частини. Однак спроба встановлення логіко-смислових взаємозв'язків, синтаксичних відношень між такими лексемами призводить до формалізму, а іноді навіть й до абсурду: у смисловому відношенні така підрядна частина становить собою єдине нерозкладне ціле, а в функціонально-синтаксичному - є еквівалентом підрядного речення, напр.: Шавкун мовчав, як у рот йому води налито (Панас Мирний) - у значенні “затято мовчати”; Ат, живемо і маємося, як горох при дорозі... (І.Котляревський) - у значенні “погано”.
За своєю формально-граматичною будовою порівняння-фразеологізми у ролі підрядних речень можуть бути як повними, так і неповними, як поширеними, так і непоширеними, як двоскладними, так і односкладними. За своїми ж синтаксичними функціями вони співвідносяться з різними типами підрядних порівняльних речень, причому не тільки найпоширеніших обставинних способу дії та міри й ступеня, але й причини, означальних тощо: а) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними обставинними способу дії, напр.: Циганчата кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г.Квітка-Основ'яненко); б) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними обставинними міри й ступеня, напр.: Такий я [Мазепа - Р.С.] щасливий, як віл під обухом…(Б.Лепкий); в) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними обставинними причини, напр.: Мотря видивилась на нього [гетьмана - Р.С.], ніби вухам своїм віри не йняла (Панас Мирний); г) порівняння-фразеологізми, співвідносні з підрядними означальними, напр.: Но сей служивий таку веремію підняв, як чорт в лотоках (І.Котляревський).
У “Висновках” узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є:
1. Порівняльна конструкція складається з 3-ох компонентів: суб'єкт порівняння, об'єкт порівняння й основа порівняння, які сукупно становлять єдине структурно-семантичне ціле. Таке розуміння “порівняння” охоплює не тільки реальні, але й ірреальні порівняння у складі простих і складних речень.
2. З точки зору структури порівняння можуть становити собою окремі словоформи, порівняльні звороти та предикативні компоненти складних речень, звичайно підрядні порівняльні у складнопідрядних реченнях. Порівняння як об'єкти порівняльних конструкцій можуть поєднуватися з порівнювальним суб'єктом порівняння як безсполучниковим, так і (частіше) сполучниковим способом. У сполучникових конструкціях використовується прислівник як у функції сполучного слова та сполучники як, мов, мовби, немов, немовби, мовбито, немовто, наче, начеб, начебто, неначе, неначеб, неначебто, ніби, нібито, ніж, гей, гейби, буцім, буцімто, що, які можуть функціонувати в порівняльних конструкціях то як власне сполучники, то як підсильно-порівняльні частки.
3. У сучасній українській мові від ірреально-порівняльних сполучників мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб і под. слід відрізняти сполучники мов, немов, наче, неначе, які можуть наближатися своїм значенням як до ірреальних, так і до реальних порівняльних сполучників. У тих випадках, коли сполучники мов, немов, наче, неначе у порівняльних конструкціях можна замінити синонімічними ніби, начеб, вони, без сумніву, є ірреально-порівняльними сполучниками. Якщо ж сполучники мов, немов, наче, неначе у порівняльних конструкціях можна замінити синонімічним як, то вони наближаються своїм лексико-семантичним значенням до реально-порівняльного сполучника як, хоч і виражають ірреальне порівняння.
4. Метафора і порівняння - явища генетично пов'язані, але структурно відмінні, оскільки порівняння становить собою двочленну порівняльну конструкцію (суб'єкт - об'єкт порівняння), а метафора одночленна, в ній різні асоціації зливаються воєдино. Оскільки деякі з метафор утворилися із порівнянь внаслідок редукції форми з усуненням порівняльних сполучників, то порівняння може містити “реалізовану метафору”, яка виступає як об'єкт порівняння у порівняльних конструкціях, виражених орудним відмінком іменника (у функції фразеологічних присудків та обставин способу дії) та прикладкою.
5. Порівняльні звороти, як і неповні підрядні порівняльні речення, є похідними, вторинними утвореннями, трансформами складних порівняльних конструкцій, тому при їх розмежуванні слід послідовно звертати увагу не тільки на структуру порівняльної конструкції, але й на характер синтаксико-семантичного взаємозв'язку між суб'єктом, об'єктом і основою порівняння.
6. У межах речення до безсполучникових порівнянь належать: орудний порівняльний відмінок іменників, порівняння, виражені прислівниковою формою з по-, порівняння-прикладки та порівняння-додатки у функції другорядних членів речення. Найпоширенішими є порівняння, що оформляються за допомогою модально-порівняльних часток та порівняльних сполучників. Вони можуть виступати в ролі як головних, так і другорядних членів речення.
7. Порівняння-члени речення є редукованими утвореннями з підрядних порівняльних двоскладних речень, що виникли внаслідок втрати корелятивного зв'язку між головною та підрядною частинами складного речення.
8. Якщо з формально-граматичної точки зору порівняння є членами для речення і характеризуються різноманітністю синтаксичних функцій, то з точки зору семантико-синтаксичної вони являють собою порівняльні синтаксеми різних типів.
9. Сполучникові порівняльні конструкції вживаються і як підрядні компоненти складнопідрядних речень. Вони можуть бути як реальними, так і ірреальними порівняннями, а із структурного погляду - як повними, так і неповними, як двоскладними, так і односкладними, як поширеними, так і непоширеними реченнями. підрядні порівняльні речення, приєднувані різноманітними порівняльними сполучниками та сполучним словом як, можуть вживатися із співвідносно-вказівними словами, зокрема прислівниками так, так само, отак та займенниками такий (-а, -е, -і) у головній частині речення або без них. За своїм функціональним значенням підрядні порівняльні речення бувають підметовими, присудковими, обставинними способу дії, міри й ступеня, причини й мети, означальними та додатковими.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Рошко С.М. Деякі проблемні питання з приводу порівняння як лінгвістичної одиниці // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. - Ужгород, 1999. - С. 149-152.
2. Рошко Світлана. Майстерність О.Кобилянської у використанні порівнянь (на матеріалі повісті “Земля”) // Наук. вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 1999. - Вип. 58-59: Слов'янська філологія. - С.191-193.
3. Рошко Світлана. Характеристика літературно-художніх антропонімів засобами художніх порівнянь // Проблеми слов'янської ономастики: Зб. наук. праць. - Ужгород, 1999. - С. 161 - 165.
4. Рошко Світлана. Проблема розрізнення підрядних порівняльних речень та порівняльних зворотів - членів простого речення // Філологічні студії: Наук. часопис. - Луцьк, 2000. - № 1. - С. 188 - 193.
5. Рошко С.М. Структурно-синтаксичні та функціонально-семантичні особливості порівнянь-прикладок в сучасній українській мові // Записки з українського мовознавства. - Одеса: Астропрінт, 2000. - Вип. 9. - С. 137 - 143.
6. Рошко Світлана. Функціонально-структурні типи (види) порівнянь як семантичні різновиди підрядних речень // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. - Ужгород, 2000. - Вип. 2. - С. 186 - 191.
7. Рошко Світлана. Структура і функції фразеологічних сполучень у порівняльних конструкціях у межах простого речення // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. - Вип. 4: Українське і слов'янське мовознавство: Міжнародна конференція на честь 80-ти річчя професора Йосипа Дзендзелівського. - Ужгород, 2001. - С. 457-460.
8. Добош В., Рошко С. Відлуння ідей та художньої майстерності письменників Галичини і Буковини на Закарпатті в 20-30 роках XX століття // Закарпаття в складі Чехословаччини: Проблеми відродження і національного розвитку: Доповіді наукового семінару, присвяченого 80-й річниці утворення Чехословаччини. - Ужгород, 1999. - С. 222 - 230.
9. Рошко С.М. Найтиповіші об'єкти порівняння як художній засіб відображення реальної дійсності у поетичній творчості Т.Г. Шевченка // Семантика мови і тексту: Збірник статей VI Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 481 - 483.
10. Добош В.І., Рошко С.М. Структурно-функціональна специфіка порівнянь-фразеологізмів у складних реченнях // Ювілейний збірник на честь 70-річчя від дня народження професора Петра Лизанця. - Ужгород, 2000. - С. 211-215.
11. Рошко Світлана. Особливості порівняльних конструкцій у малій прозі Ф. Потушняка // CARPATIKA. - КАРПАТИКА. - Вип. 9: Науково-педагогічна діяльність та літературна творчість Федора Потушняка (До 90-річчя від дня народження). - Ужгород, 2001. - С. 198 - 203.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 27.03.2011Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".
дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010Історія виникнення та дослідження евфемізмів, їх характерні особливості та класифікація. Теми та сфери евфемізації, її функціонально-прагматичний аспект і мовні засоби. Аналізу впливу евфемізмів на формування лексичного складу сучасної англійської мови.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 16.03.2014Сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення, виявлення їх основних засобів вираження та семантичних різновидів оптативного значення. Роль мовних засобів у формуванні окремих бажальних значень, їх реалізація у синтаксисі творів Лесі Українки.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 23.04.2011Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Теоретичні основи синтаксису сучасної української мови. З’ясування структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей вставних і вставлених частин речення. Дослідження ролі та значення вставних синтаксичних одиниць у публіцистичних текстах.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.12.2017Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.
лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Поняття літературної мови. Критерії класифікації документів. Правила та рекомендації щодо оформлення резюме. Особливості відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ в українській мові. Порядок складання розписки. Переклад тексту на економічну тематику.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 01.05.2010