Назви одягу в угорських говорах Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.51.141'282.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

НАЗВИ ОДЯГУ В УГОРСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ

Спеціальність 10.02.09 - фінно-угорські та самодійські мови

Дєрке Магдалина Жигмондівна

Ужгород - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі угорської філології Ужгородського національного університету Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Лизанець Петро Миколайович, Ужгородський національний університет, професор кафедри угорської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Удварі Іштван, доктор Угорської Академії Наук, професор, завідувач кафедри української та русинської філології Ніредьгазької вищої школи;

кандидат філологічних наук, доцент Ковтюк Степан Іванович, завідувач кафедри мовних дисциплін Закарпатського угорського педагогічного інституту, м. Берегово.

Провідна установа - Інститут мовознавства НАН України ім. О.О. Потебні, м. Київ.

Захист відбудеться "27" вересня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.06 в Ужгородському національному університеті (88000, м. Ужгород, вул. Університетська, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету (88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9).

Автореферат розісланий " ___19__ " серпня 2002 р.

Учений секретар спеціалізованої ради проф. Белей Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні угорські говори Закарпаття зберігають у собі багато архаїчних рис, які не властиві іншим говорам угорської мови. Угорські говори Закарпаття вивчалися рядом дослідників (Балінт Чюрі, Іштван Чоподі, Бийла Тириш, Шому Імре, Лизанець П.М., Горват К.І., Ковтюк С.І., Зикань І.В., Ержийбет Капостаї та ін.), однак комплексно назви одягу і його складових частин досліджуються у дисертації вперше.

Назви одягу - один із важливих компонентів основного лексичного фонду мови. У той же час ці назви, як і сам одяг, підлягають швидким змінам у залежності від моди, від розвитку матеріальної і духовної культури народу, що пов'язано з ростом його життєвого рівня.

Отже, необхідно вивчати складні процеси і трансформації, які відбуваються у цій семантико-тематичній групі. Актуальність дисертації визначається ще й тим, що метод лінгвістичного картографування дозволив нам здійснити внутрішнє членування і групування угорських говорів Закарпаття на базі досліджуваної лексико-семантичної групи. Для науки, таким чином, збережеться значна кількість назв, які вже вийшли із активного вжитку. Дослідження лексики і семантики на міжмовному рівні і в лінгвогеографічному аспекті належить до однієї з найважливіших і актуальних проблем мовознавчої науки кінця ХХ - початку ХХІ ст. Вказані причини в основному і обумовили вибір діалектної лексики (назв одягу) об'єктом нашого наслідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота повністю відповідає науковій проблемі розбудови державності України, а також науковій проблематиці кафедри угорської філології Ужгородського національного університету, зокрема держбюджетній темі "Лексико-семантичне дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу".

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи є дослідження побутової лексики і передусім докладний опис однієї з найбільших лексичних груп - назви одягу і його складових частин - в угорських говорах Закарпатської області як в теоретичному, так і в лінгвогеографічному плані. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

визначити територію поширення лексем;

запропонувати ряд нових уточнень щодо етимології слів;

виявити нові значення лексем, що зустрічаються в угорських говорах Закарпаття;

окреслити шляхи поповнення лексем;

охарактеризувати запозичення в досліджуваній лексичній групі, звернувши основну увагу на лексеми, що утворені від власних імен;

визначити обсяг і склад традиційних елементів лексичних груп, що аналізуються;

виявити лексичні паралелізми серед найменувань, пояснити відмінність між ними;

простежити взаємозв'язок лексем досліджуваної лексичної групи з іншими угорськими говорами і сусідніми українськими говорами.

Об'єкт дослідження - лексика угорських говорів Закарпаття.

Предметом дослідження є назви одягу та його частин.

Матеріал дослідження. В основу роботи ліг матеріал, зібраний нами у 36 населених пунктах Закарпатської області України, де компактно проживає населення угорської національності, за винятком

н. пп. Ракошино (Мукачівський р-н.) і Вишково (Хустський р-н.), де поряд з угорцями проживають і українці, та в українських населених пунктах Кобилецька Поляна та Ділове (Рахівський р-н.), де угорське населення проживає тільки острівками.

Матеріал збирався нами як активним, так і пасивним методом з допомогою питальника, укладеного Лизанцем П.М., та на основі додаткового питальника, укладеного нами. Цей питальник містить 320 питань, які стосуються назв одягу та його частин.

Джерельна база дослідження. В основу роботи ліг матеріал, зібраний нами згідно з картою-схемою, укладеною професором Ужгородського національного університету Лизанцем П.М. в "Атласі угорських говорів Закарпаття" [Атлас І-ІІ, 1992- 1996].

Угорське населення Закарпаття протягом багатьох століть знаходилось у тісних економічних, політичних та культурних зв'язках з сусідніми народами: українцями, румунами, словаками та ін., що сприяло взаємному збагаченню матеріальної й духовної культури цих народів. Ці контакти залишили слід і в лексиці народів, які контактували.

Матеріал для кандидатської дисертації збирався нами у семи районах Закарпатської області, зокрема у Берегівському, Хустському, Тячівському, Ужгородському, Мукачівському, Виноградівському, Рахівському.

Методи дослідження. У роботі використовуються описові, лінгвогеографічні і порівняльно-історичні методи, з допомогою яких визначаються особливості назв одягу в угорських говорах Закарпаття. Так, наприклад, в лексикологічних описах зіставляються досліджувані лексеми з відповідними лексемами інших угорських говорів. При встановленні походження назв аналіз проводився в семантико-етимологічному аспекті. Застосовано також і метод лексико-словотвірного аналізу. Це дозволило нам показати досліджувану лексику з точки зору закономірностей синхронного існування і діахронних змін.

Наукова новизна одержаних результатів. Хоча тема дисертаційної роботи характеризується значною актуальністю, вона й по сьогодні залишається недостатньо вивченою як у теоретичному, так і в прикладному плані. Наявні дослідження з цієї теми здебільшого носять описовий характер і базуються в основному на матеріалах літературних мов, а контактуванню мов (діалектів) на конкретній території мало приділялося уваги. Між тим дослідження таких конкретних взаємозв'язків на матеріалі назв одягу краще розкриває історію цих мов (діалектів), історію, матеріальну і духовну культуру народів, що перебували і перебувають між собою у маргінальних контактах. До таких територій належить і Закарпаття, зокрема й угорські говори в цьому краї. угорський говір назва одягу

Пропонована дисертація є однією з перших спроб комплексного лінгвогеографічного дослідження найменувань одягу в угорських говорах Закарпатської області України. У роботі розглянуто ряд важливих лексичних і семантичних питань, пов'язаних з назвами одягу, а також характеризуються зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, зокрема у зазначеній лексичній групі розглянуті архаїзми та нові найменування, що не фіксуються на сьогодні словниками як угорської літературної мови, так і діалектними словниками.

Уперше висвітлюються також причини появи синонімів (лексичних паралелізмів) у групі назв одягу, докладно характеризуються назви одягу, утворені від власних імен. Даються деякі етнографічні довідки про той чи інший вид одягу. На наш погляд, досліджувані говори являють собою складний комплекс взаємопов'язаних проблем порівняльно-історичного та діалектологічного характеру, як, наприклад, контактування і взаємодія споріднених і неспоріднених, типологічно різних мов (діалектів) між собою від найдавніших часів по сьогодні.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження вже знайшли широке використання у науково-дослідній роботі та навчальному процесі у вузі. Матеріали, положення, висновки, викладені в дисертаційній роботі, використовуються аспірантами кафедр угорської філології та української мови Ужгородського національного університету, молодими вченими при написанні їхніх досліджень. Результати дисертації застосовуються також науковцями Угорщини, про що свідчать їхні посилання на опубліковані статті з досліджуваного питання. Широко використовуються матеріали і в навчальному процесі Ужгородського національного університету, зокрема у спецкурсі "Аспекти дослідження угорської діалектної лексики", який читається для студентів угорського відділення філологічного факультету. Матеріали нашої роботи використовуються також студентами при написанні курсових, бакалаврських та дипломних робіт, ними з успіхом можуть користуватися також мовознавці інших кафедр.

Крім цього, матеріали дисертації успішно використовуються при укладанні "Словника угорських говорів Закарпаття", над створенням якого зараз активно працюють викладачі кафедри угорської філології Ужгородського національного університету, а також учителями шкіл на уроках краєзнавства.

Особистий внесок здобувача. У цілому по темі "Угорсько-українські мовні (діалектні) контакти" з'явилося немало статей та три монографії професора Лизанця П. М., проте досліджуваному нами питанню до цього часу належної уваги не приділялося. Отже, пропонована робота є по суті першим компактним дослідженням назв одягу угорських говорів Закарпаття у кількох аспектах -- лексико-семантичному, етимологічному, порівняльно-історичному, словотвірному, ареальному, частотному, лінгвогеографічному. Над цією темою ми працюємо понад 15 років.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована у виступах на міжнародних, всесоюзних і міжвузівських наукових конференція: XVI i XVII всесоюзна конференція фінно-угрознавців (Сиктивкар, 1979; Устинов, 1987); VI i VII міжнародний конгрес фінно-угрознавців (Сиктивкар, 1985; Дебрецен, 1990); всеукраїнська наукова конференція "Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами" (Ужгород, 1982); всесоюзна нарада з діалектології та історії мови (Москва, 1982); міжнародна нарада з питань білінгвізму (Будапешт, 1991). У листопаді 2001 р. в Ужгороді проходив V-ий міжнародний симпозіум з гунгарології, де також виступила з доповіддю. Здобувачка систематично виступала з доповідями на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (Ужгород, 1979-2002).

Публікації. З досліджуваної проблеми опубліковано 12 наукових статей и брошура загальним обсягом 3,8 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань) та двох додатків - угорсько-український словник назв одягу і карти (17 лексичних, 3 семантичних). Обсяг основної частини дисертації 144 сторінки, повний обсяг роботи 203 сторінки.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання, охарактеризовано методи, фактичний матеріал, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, розкрито новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача. Дається також список населених пунктів, де збирався фактичний матеріал.

У першому розділі “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття як предмет наукового дослідження" характеризується стан вивчення назв одягу в угорських говорах взагалі та на Закарпатті зокрема. Дослідники описували назви одягу з етнографічної точки зору, подавали лише тематичну класифікацію і звертали увагу на функцію одягу, однак лексико-семантичний аналіз цих назв відсутній. А назви одягу в угорських говорах Закарпаття належать до тих тематичних груп лексики, у яких збереглася значна частина давніх, традиційних номенів і запозичення з інших слов'янських і неслов'янських мов. Ці запозичення становлять значний науковий інтерес для мовознавчої науки, тому докладне і ґрунтовне їх дослідження належить до першочергових завдань угорської діалектології.

У другому розділі “Тематична класифікація назв одягу в угорських говорах Закарпаття" виділяємо 10 тематичних груп, в яких подано близько 400 назв реалій з їх фонетичними та морфологічними варіантами: 1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу, 2. Назви чоловічого одягу, 3. Назви жіночого одягу, 4. Назви одягу дітей, 5. Назви одягу нареченої та нареченого, 6. Назви одягу померлих, 7. Назви дій, пов'язаних з одяганням, 8. Назви тканин, 9. Назви прикрас на одязі, 10. Назви кольорів тканин.

Третій розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття: хронологічна, ареальна частотна статиграфія". Тут розглянуто найбільш поширені назви одягу в угорських говорах Закарпаття у трьох тематичних групах; для прикладу наводимо опис деяких назв.

1. Спільні назви чоловічого та жіночого одягу

Капелюх: kalap, k#l#p.

Назва поширена на всій території досліджуваних говорів Закарпаття. В угорських писемних пам'ятках фіксується з 1598 року і вважається угорським утворенням (TESz. II, 320). Назва поширена і в інших говорах (SzamSz. I, 444-445).

Слово колоп вважається угорським запозиченням в українських говорах Закарпаття (Лиз ІІ, 604, карти № 230, 355).

Загальна назва головних уборів: fejfedх, fejfedх™, fejrevalу, fejrevalу', tцkfedх™.

Fejfedх, fejfedх™ - 'головний убір, покривало голови'. Назва з фонетичними варіантами розповсюджена в угорських говорах Закарпаття. Лексема-композит fej 'голова' і fedх 'кришка' - похідне слово, утворене від дієслова fed 'покривати' (TESz. I, 158).

Fejrevalу, fejrevalу' - 'хустка, шапка на голові'. Як загальна назва поширена на всій території досліджуваних говорів. Складне слово: fejre 'на голові', див. fejfedх + valу 'придатний' - угорська назва.

Іноді вживається у говорах лексема-композит tцkfedх , де tцk 'гарбуз, диня', що є запозиченням із сл., див. болг. тиква, схв. tikva 'тс' (TESz. III, 957). В інших угорських говорах див. SzamSz. II, 400.

Святковий одяг: ьnneplх ruha, ьnneplх™ ruha, ьnnepi ruha, ьnnepi ruh#, vasбrnaplу ruha, vasбrnaplу' ruha, v#s#†rn#plу' ruh#, vasбrnapi ruha, kimenх ruha, kimenх™ ruha.

Ьnneplх ruha, ьnneplх™ ruha, ьnnepi ruha, ьnnepi ruh# - 'святковий одяг' - назва поширена і в інших угорських говорах (OrmSz. 570; MNyj. XIII, 151; SzamSz. II, 347) і в літературній мові. Слово ьnneplх фіксується в угорських писемних пам'ятках з 1456 р., похідне від іменника ьnnep 'свято', яке у свою чергу є похідним; слово ф.-у. періоду; ф.-у. основа * id 'святий' - прикметник + nap 'день' - іменник + суф. -х (TESz. III, 1053).

Vasбrnaplу ruha, vasбrnaplу' ruha, v#s#†rn#plу' ruh#, vasбrnapi ruha - назва складається з означення vasбrnaplу, яке утворено від слова vasбrnap 'неділя', фіксується в писемних пам'ятках з 1405 р. - лексема-композит; іменник vбsбr 'базар' + nap 'день' + суф. -l + суф. -у (TESz. III, 1096). В інших угорських говорах на території Угорщини див. SzamSz. II, 443.; MNyj. XIII, 151.

Kimenх ruha, kimenх™ ruha - до складу найменування входять означення kimenх - складне слово; ki - угорське слово, але відноситься до уг. періоду; уг. основа * ki,* kь (TESz. II, 480) + menх -- похідне слово, утворене від дієслова megy 'іде', що відноситься до уральского періоду; основа *mene (TESz. ІI, 877) + суф. -х-.

Ці назви широко вживані в угорських говорах Закарпаття, при цьому слова vasбrnaplу ruha i ьnneplх ruha частіше зустрічаються у мові старших жителів, а назва kimenх ruha - частіша у вжитку молоді, подекуди зустрічаємо навіть назву alkalmi ruha, felkapу ruha 'принагідний одяг'.

2. Назви чоловічого одягу

Берет: cserkйszsapka, cserkйssipka, rбdiуsapka, rбdijу'sapka, r#†dijу's#pk#, barett, beretka, baretka, svбjcisapka, jambу, jambу', j#mbу', jambуsapka. (Див карту 1.)

Cserkйszsapka, cserkйssipka - назва cserkйszsapka вживається частіше в Берегівському і Тячівському районах. Лексема cserkйsz 'шукач' фіксується писемними пам'ятками з 1763 р. (TESz. I, 511-512).

Rбdiуsapka, rбdijу'sapka~sipka, r#†dijу'sipk# - назва поширена на всій території Закарпаття. Це складна назва, де rбdiу 'радіо' - європеїзм (TESz. III, 328) + sapkа - фіксується з 1469 року, як слов'янське запозичення (TESz. III, 487). У н. пп. 35 вживається в формі rбdijоka.

В українських говорах Закарпаття радійовка вважається угорським запозиченням (Лиз ІІ, 93).

Вarett, baretka, beretka - етимологічним словником не фіксується. Нове слово, див. рос. берет. На Ужгородщині поширене у формі barett, baretka.

Svбjcisapka~svбjcisipka - 'швейцарський головний убір' - назва поширена в н. пп. 2, 5, 15. Є складним словом: svбjci 'швейцарський' + sapka.

Jambу, jambу', j#mbу', jambуsapka - назви вживаються часто і давно в угорських говорах Закарпаття. Назва jambу запозичена з італійської мови (Й?sz. 614; Bakos, IdKSz. 392).

Штани-галіфе: bricsesznadrбg, briccsesnadrбg, priccsesnadrбg, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrбg, spicsesnadrбg, csizmanadrбg, csizsmanadrбg, csizsm#n#dr#†g.

Bricsesznadrбg, briccsesnadrбg, priccsesnadrбg, priccsesn#dr#†g, pricsesnadrбg, spicsesnadrбg, - 'штани-галіфе'.

Назва поширена на всій досліджуваній території. У побут ця назва увійшла на початку ХХ ст. З цим предметом одягу чоловіче населення познайомилось під час проходження служби в армії, а згодом цей вид штанів почав поширюватися в побуті. Назва являє собою складну лексему, де компонент bricsesz фіксується в угорських писемних пам`ятках з 1905р. і вважається запозиченням з англійської мови, пор. англ. breеches 'галіфе' (TESz. I. 368). Можливо, в угорській мові воно поширювалося завдяки посередництву німецької мови. В українських говорах Закарпаття див. (Лиз ІІ, карта 191).

Сsizmanadrбg, csizsmanadrбg, csizm#n#dr#†g - 'штани для чобіт (штани під чоботи)'. Складна назва, де csizma, csizma фіксується з 1492 р. і вважається запозиченням з схв. мови; див. схв. иizma 'тc.' (TESz. I, 545). Назва nadrбg вважається слов'янським запозиченням (TESz. II, 992).

У н. п. 35 ця назва побутує у формі spicsesnadrбg.

Підтяжки для чоловічих брюк: hуzentrбger, hу'zentrбger, hъzontrуger, hуzentrуger, hozentrу'ger, hуzentrбg, hу'zentrбg, huzentrбg, hoszuntrуger, trуger, lуger, lу'ger, nadrбgtartу, nadrбktartу, nadrбktartу', n#dr#†kt#rtу', nadrбktarto, nadrбkfogу', бtalvetх™, #†t#lvetх™. (Див.

карту 2.)

Hуzentrбger, hу'zentrбger, hъzontrуger, hуzentrуger, hozentrу'ger, hуzentrбg, hу'zentrбg, huzentrбg, hoszuntrуger - 'підтяжка'. Лексема та її варіанти поширені по всій території Закарпаття. Назва запозичена з німецької мови (ЙKsz. 363.; Атлас І, карта 151).

Lуger, lу'ger, lу'gиr, trуger - 'підтяжка'. У н. пп. 7, 8 назва lуuger зустрічається здебільшого у мові людей старшого віку (Лиз ІІ, карта 379, Атлас І, 151).

Nadrбgtartу, nadrбktartу', n#dr#†kt#rtу', nadrбktarto - 'підтяжки для штанів'. Лексеми широко відомі в обстежуваних говорах як синоніми до hуzentrбgеr, вживаються в основному у мові людей середнього віку та молоді.

Складна назва: nadrбg 'штани' див. csizmanadrбg; tartу від дієслова tart 'тримати' + суф. - у. У н. п. 15 зафіксована назва nadrбkfogу' - 'підтяжки для брюк', а у н. п. 11 #†t#lvetх™ - 'перемітка через плечі'.

Пасочок, який підтримує штани (спортивні) внизу - talpalу, tаlpallу', t#lp#llу', talpalo, talpallу'pбnt, talppбnt, talpбnt, szбrerх™sнtх™.

Talpalу, tаlpallу', t#lp#llу', talpalo - 'пасочок, який підтримує спортивні штани внизу'. Лексема з фонетичними варіантами доволі поширена в угорських говорах Закарпаття, переважно у мові старшого покоління. Складне слово: talp 'підошва' + al 'низ', 'нижня частина' + суф. - у, де talp фіксується з 1329 р. як невизначений елемент за походженням, можливо, це запозичення з німецької мови (TESz. III. 831). У н. п. 22 вживається у формі talpallу'pбnt, де pбnt означає 'стрічка', запозичення з б.-а., див. pand (TESz. III. 85). Лексема відома і в інших угорських говорах (OrmSz, 368).

Talppбnt, talpбnt - назва поширена у н. пп. 20-21. Складне слово talp 'підошва' + pбnt 'стрічка' . У н. п. 31 поряд з названими лексемами інформатори згадали також szбrerх™sнtх™ 'укріплювач халяв'.

3. Назви жіночого одягу

Хустка: kendх, kendх™, kendц, keszkenх, keszkenх™, keszkenц, fejkendх, fejkendх™, fыkendх, fejkendц, fejrevalу, fejrevalу kendх, fejrevalу' kendх™, fыrevalу', fejkцtх™, fыkцtх™.

Kendх, kendх™, kendц - лексема kendх з її фонетичними варіантами kendх™, kendц є загальновживаною назвою на позначення хустки. Назва фіксується у письмових пам'ятках з 1495 р. Паралельно з назвою kendх вживається і keszkenх, яка з 1395 р. зустрічається у письмових пам'ятках. Назва keszkenх використовується у мові старшого покоління, нею названо хустки більшого розміру. Лексема kendх здебільшого зустрічається у мові молоді. Лексеми kendх і keszkenх поширені і на території Угорщини (OrmSz. 290; MTsz. I, 1117).

Назва kendх утворена від основи дієслова ken 'мастити' - фінно-угорського походження (TESz. II. 448)

Слово, крім цього, означає і 'рушник'.

Назва keszkenх складне слово: kйz 'рука' + ken 'мастити' (TESz. II. 471). В інших угорських говорах див. SzamSz. I, 473, 485.

Fejkendх, fejkendх™, fыkendх, fejkendц - 'головна хустка' (хустка для голови). Поряд з цією однокoреневою назвою kendх використовується також і лексема-композит fejkendх 'хустка для голови', яка утворена від слова fej 'голова' і kendх 'хустка' (TESz. I. 862.). Див. Атлас І, 133.

Fejrevalу kendх, fejrevalу' kendх™, fыrevalу' - 'головна хустка' з ії фонетичними варіантами також використовується паралельно з іншими назвами. Це словосполучення утворене від іменника fej 'голова' з відмінком -re і дієприкметника valу 'призначений' - дослiвно 'хустка для голови'.

Fыkцtх™ - 'пов'язка для голови', зафіксована у н.пп.8, де fы (fej) 'голова' + kцtх 'пов'язка'.

У мові молодшого покоління вживана і назва plбtok, що з рос. платок 'тc.'

Спідниця (загальна назва): szoknya, szokny#, kabбt, k#b#†t, rokolya, rokoja, pendely, pendиj, kantus, k#ntus.

Szoknya, szokny# - в угорських говорах Закарпаття поширена назва szoknya 'спідниця', хоча інформатори вважають, що це порівняно нова лексема. Фіксується вона в угорських писемних пам'ятках з 1372 року і вважається слов'янським запозиченням; див. схв. suknja 'спідниця', 'нижня спідниця' (TESz. III, 777.).

Вживається як компонент складних назв alsуszoknya 'нижня спідниця', szыkszoknya 'вузька спідниця', rбncosszoknya 'широка спідниця', rakottszoknya 'спідниця в складку'. В українських говорах Закарпаття в формі сокн'а, сукн'а вважається гунґаризмом (Лиз ІІ, карти 223-225).

Kabбt, k#b#†t - 'пальто'. В н. пп. 7, 8, 11, 14, 20 слово вживається у значенні 'спідниця' в мові старшого покоління.

Rokolya, rokoja - 'спідниця'. Фіксується у н.п. 4, але сприймається вже як архаїзм. В угорських писемних пам'ятках фіксується з 1348 р. і вважається запозиченням з німецької мови; див. нім. Rock 'спідниця', 'верхній одяг' (TESz. II, 433). Лексема rokolya поширена і на території Угорщини, де також вважається архаїзмом (SzamSz. II, 275)

Pendely, pendej - 'спідниця' - архаїзм, але люди старшого віку знають слово у цьому значенні майже по всій території Закарпаття, розрізняючи верхній і нижній різновиди. Такі спідниці раніше жінки самі шили, фарбували, серед різновидів була й широка спідниця.

Лексема pendely фіксується з ХV ст., вважається німецьким запозиченням, див. нім. bendel 'фартух' (TESz. III. 152). В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.

У н. пп. 17, 18 інформаторам знайома назва kantus 'сукня'. В угорських писемних пам'ятках слово фіксується з 1705 року як запозичення з б.-а., див. kontuch, kantusch 'верхній одяг' (TESz. II. 351.).

Ареали лексеми сокн'а в українських говорах Закарпаття див. Лиз ІІ, карти 223, 225, 226. В інших угорських говорах див. MNyj. ХIII, 149.

Сарафан: szarafбn, sz#r#f#†n, szerafбn, szerofбn, celafбn, calafбn, celofбnszoknya, hбtasszoknya, h#†t#sszokny#, vбllszoknya, vбlszoknya.

Szarafбn, sz#r#f#†n, szerafбn, szerofбn, celafбn, calafбn - 'сарафан'. Це нова назва, що входить у побут після 1945 р.

Szarafбn - 'сарафан' - сукня без рукавів з широкими плечиками. Запозичено з російської мови: рос. сарафан 'тc.' Представники старшого покоління замість szerafбn за народною етимологією говорять celofбn, celofбnszoknya.

Паралельно з лексемою szarafбn поширена лексема hбtasszoknya, vбllszoknya 'спідниця з шлейками' (Атлас І, карта 164).

Четвертий розділ “Назви одягу в угорських говорах Закарпаття з погляду їх походження та творення" складається із окремих підрозділів у яких розглядаються походження та творення лексем. Спочатку даються власне угорські назви, способи їх творення: bхr<* perз 'шкіра'; aj <* ala 'нижня частина', akasztу 'вішалка', kцtйny 'фартух', kalap 'капелюх'.

У підрозділі іншомовні слова розглядаються запозичення:

з німецької: gallйr 'комір', zokni, fuszekli 'шкарпетки';

із тюркських мов: bбrsony 'бархат', zseb 'карман';

із французької мови: blъz 'блузка', mandzsetta 'манжета';

із словянських: ruha 'одяг', posztу 'сукно';

із італійської: jambу 'берет'?

із англійської: szvetter 'кофта', dzseki 'куртка';

із латинської: kalбris 'намисто', kurta 'короткий';

із румунської: katrinca 'фартух';

серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв людей та від географічних назв: muszlin 'муслін', sбl 'шарф', damaszt'дамаск', pepita 'картатий', garbу 'гольф', batiszt 'батист' та інші.

В п'ятому розділі “Явище синонімії в системі назв одягу угорських говорів Закарпаття" серед синонiмів виявляємо 3 основних типи:

І. Синонімiчні пари, компоненти яких є словами угорського походження. Тут необхідно зазначити, що угорськими ми вважаємо і ті слова, які мають чужомовний компонент, але утворені на угорськомовному ґрунті. kelme - anyag 'матеріал, тканина', bйlйsanyag - bйlйsnekvalу 'підкладка', alsуszoknya - alsуkabбt 'нижня спідниця'.

ІІ. Лексичні паралелізми, які складаються з угорського та запозиченого слів: babos - pettyes - pontos 'в горошок', цv - pбnt 'пояс', folt - pecsйt 'пляма', gatya - lбbravalу 'підштанки'.

ІІІ. Лексичні паралелі, у яких усі слова іншомовного походження: harisnya - strimfli 'панчохи', zokni - fuszekli - noszki 'шкарпетки', szvetter - kardigбn 'кофта', mбjka - trikу 'майка'.

У зібраному діалектному матеріалі ми зафіксували 130 синонімічних рядів, що пов'язані з найменуванням одягу та одяганням взагалі.

У “Висновках" відзначається, що дослідження лексики угорських говорів Закарпаття є дуже актуальним, оскільки назви одягу зазнають впливу літературної мови, у результаті чого відбувається нівеляція діалектних особливостей, у тому числі і на рівні лексики. Як засвідчує наукова література, тематична група назв одягу дуже слабо опрацьована як в українському, так і в угорському мовознавстві.

В результаті аналізу діалектного матеріалу ми прийшли до таких висновків:

Основу назв одягу становлять номени, що є загальнонародними і нормативними в угорській літературній мові та її говорах: harisnya 'панчохи', kabбt 'пальто', szoknya 'спідниця', kalap 'капелюх', kцtйny, kцtх 'фартух'.

У досліджуваній нами лексиці немало регіоналізмів, що в інших угорських діалектах на території Угорщини відсутні, наприклад: fufбjka, kufбjka 'фуфайка', usбnka 'ушанка', mбjka 'майка', kurtka 'куртка', suba 'шуба', plбscs 'плащ', hбlбt 'халат', plбvki 'плавки'. Ці назви запозичені з російської або з української мов після 1945 року і поширені в угорських говорах Закарпаття, здебільшого у мові молодшого покоління.

Багато назв уже архаїзувалися, наприклад: viganу 'плаття (сукня)', slafrok, slafrog 'спідниця, плаття (сукня); шлафрок', kantus 'плаття (сукня)', pendely 'широка спідниця', fuszekli 'шкарпетки', strompбdli 'гумки на панчохи', strimfli 'панчохи', rokolya 'спідниця', cilinder 'циліндр', priccsesnadrбg 'штани-галіфе', lуger, hуzentrбger 'підтяжки', guba 'вовняна накидка-пальто', szerofбn 'сарафан', ancug 'чоловічий костюм', surc 'фартух темного кольору', kondorkendх, bongyorkendх, bincsуskendх, tъr?skendх 'наплечна ворсиста чорна хустка', hбsnyik, szattying 'тасьма для кальсон', pruszlik 'приталений жилет в національному костюмі, жилет', katrinca 'фартух, який надягають при розкачуванні тіста'.

Досліджувана нами лексика неоднорідна за походженням. За цим критерієм ми виділили такі групи:

а) Власне угорські назви. До цієї групи належать назви уральського періоду та фінно-угорські номени: kцt 'в'яже', цv 'пасок', szнj 'ремінь'.

б) Назви, які утворені на угорськомовному ґрунті за допомогою власних словотворчих засобів. Основна частина дериватів виникає суфіксальним способом, поповнюються назви також значною кількістю складних та складених назв. Подекуди діалектна назва переходить у літературну мову: kelme 'тканина'. Скорочення kцpenу від kцpцnyeg 'плащ', bugyogу, bugyi 'труси' від bugyogуnadrбg.

в) Іншомовні елементи. У їх складі виділяємо запозичення:

із слов'янських мов: szoknya 'спідниця', kabбt 'пальто, спідниця', nadrбg 'штани';

з німецької мови: gallйr 'комір', zokni, fuszekli 'шкарпетки', zakу 'піджак', бncug 'костюм', simlйder 'козирок', kapucni 'капюшон', ballon 'балон', kantus 'спідниця (сукня)', lajbi 'жилет', pruszlik 'жилет' та інші;

із тюркських мов: bбrsony 'бархат', zseb 'карман', bх 'широкий', kцpцnyeg 'плащ', csuha 'ряса', gyыrы 'обручка', kцdmцn 'півпальто' та інші;

із французької мови: blъz 'блузка', mandzsetta 'манжета', azsъr 'ажур', pelerin 'пелерина', trikу 'майка', delin 'легка барвиста хустка' та інші;

із італійської: jambу 'берет', rece 'філе', ternу(kendх) 'хустка', maskara 'маскарадний костюм, неестетичний одяг';

із англійської: szvetter 'кофта', dressz 'купальник; майка', dzseki 'куртка', lemberdzsek 'коротка куртка під пасок', kardigбn 'кардиган' та інші;

із латинської: kalбris 'намисто', kurta 'короткий', szilon 'силон', gumi 'ґумка', reverenda 'ряса, сутана' та інші;

із румунської: katrinca 'фартух';

серед запозичень з інших мов є номени, утворені від власних назв людей та від географічних назв: muszlin 'муслін', sбl 'шарф', damaszk 'дамаск', pepita 'картатий', garbу 'гольф', batiszt 'батист' і т.д.

Назви одягу в угорських говорах Закарпаття неоднорідні за структурою, їх поділяємо на три групи: прості, складні та складені:

1. Прості назви у свою чергу поділяються на прості непохідні та прості похідні.

а) Прості непохідні номени неоднорідні, серед них виділяємо

- слова з уральського та фінно-угорського періоду: fon 'прясти', ujj (ruhaujj) 'рукав'.

- угорські назви: kalap 'капелюх', gomb 'ґудзик', rбnc 'складка; зморшка'

- запозичення: sapka 'шапка', slбjer 'фата', karton 'ситець'.

б) Прості похідні лексеми складаються з таких номенів:

- утворені на базі угорської твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: ken+d+х 'хустка', mell+йny 'жилет', csнk+(o)s 'смугастий';

- утворені на базі іншомовної твірної основи з додаванням відповідних суфіксів: kapucni (із нім.)+ s 'з капюшоном', pбnt (із нім.)+(o)s 'з тасьмою', kockб (із сл.) + s 'клітчастий';

- утворені з кореня-основи за допомогою різних суфіксів: kцt+х - kцt+йny 'фартух'. Такі номени розрізняються щодо семантики або стосовно частоти їх вживання у різних верствах населення. Так, лексема kцtх з фонетичними варіантами (kцtх™, kцtх) вживається частіше, а назва kцtйny спостерігається рідко, в основному у мові молодшого покоління та інтелігенції. У парі назв hajt + бs та hajt + уka лексема hajtуka більш конкретна, означає 'манжети на штанах', а слово hajtбs має значення 'на спідниці, сукні' та ін.

2. Складні назви становять значну за кількістю групу, і серед них виділяємо такі підгрупи:

а) назви, де обидва компоненти -- угорські назви: kйzelх (kйz 'рука'+ elх 'перед') 'манжета', fejkendх (fej 'голова'+ kendх 'хустка') 'хустка на голову', bйlйsanyag (bйlйs 'підкладка'+ anyag 'тканина') 'тканина для підкладки'.

б) назви, де один компонент - угорська назва, а другий - запозичення: alsуkabбt (alsу 'спідній' - (угор.)+ kabбt 'пальто, спідниця' (із сл.)); harisnyatartу (harisnya 'панчохи' - (із укр.)+ tartу 'держати' (із угор.));

в) назви, де обидва компоненти - іншомовні номени: fufбjkalajbi (fufбjka 'фуфайка' - (із рос.) + lajbi 'жилет' - (із нім.)), kulikabбt (kuli 'кулі' - (із нім.)+ kabбt 'пальто' - (із сл.)).

У складних та складених назвах перший і другий компоненти можуть бути їх складовими елементами: fejrevalу kendх 'хустка', dнszzsebkendх 'хусточка, що прикрашає нагрудну кишеньку', fennбllуnyak 'стоячий комір'.

Частинами складних назв бувають:

а) прості слова: csizmanadrбg 'галіфе' - (csizma + nadrбg); micisapka 'шапка з козирком' - mici + sapka, cбjgruha 'робочий одяг' - cбjg + ruha;

б) похідні слова: hбlуrekli 'нічна сорочка' - hбl - суф. -у + rekli, alsуkabбt 'нижня спідниця' - al - суф. -sу + kabбt, nadrбgtartу 'підтяжки' - nadrбg + tart суф. -у.

У назвах одягу переважають складні назви, утворені на базі словосполучень з підрядним зв'язком, наприклад selyemruha 'шовкове плаття (сукня)', утворень на базі словосполучень із сурядними зв'язком небагато, наприклад: otthonka 'халат без рукавів'.

3. Складені назви, найчастіше двокомпоненті, у яких означуваний компонент - іменник, а означення виражається прикметником (часто дієприкметникового походження): hйtkцznaplу ruha 'одяг для повсякденного вжитку', ьnneplх ruha, vasбrnaplу ruha 'святковий одяг (сукня)'.

Частина назв виникла в результаті переосмислення, шляхом метонімії: назва тканини, з якої виготовлений одяг, перейшла на одяг: kartonruha 'плаття (сукня) із ситцю', bбrsonyruha 'бархатне плаття (сукня), одяг', flaneling 'фланелева сорочка'.

В угорських говорах Закарпаття велике значення має колір одягу. Крім основних кольорів, поширені й такі: cйklavцrцs 'буряковий', fьstszнn 'колір диму', barackvirбgszнn 'абрикосовий' та ін.

Люди старшого покоління носять здебільшого одяг чорного кольору, такий одяг переважає у повсякденному житті і під час жалоби. Люди середнього віку ходять переважно в одязі темніших кольорів: barna 'коричневий', kйk 'синій', szьrke 'сірий' та ін.

Помітним явищем у досліджуваних назвах є синонімія. В угорських говорах Закарпаття для одного і того ж поняття нерідко використовується кілька назв, які утворюють синонімічний ряд. Наявність значної кількості назв для одного і того ж поняття пояснюється у першу чергу лексичними запозиченнями.

У складі назв одягу виділяємо синонімічні ряди. За характером компонентів цих рядів виділяємо:

1) синонімічні пари, компоненти яких є словами угорського походження: йle - vasalбsa 'складка', fejfedх - fejrevalу - tцkfedх 'головний убір';

2) лексичні дублети, які складаються з угорського та запозиченого слів: pongyola - hбlбt - (із рос.)'халат', kцpeny - plбscs (із рос.) 'плащ' , mellйny - lajbi (із нім.)'жилет';

3) синонімічні ряди, у яких компоненти іншомовного походження: strimfli (із нім.) - harisnya (із укр.) 'панчохи'; zokni (із нім.) - fuszekli (із нім.) 'шкарпетки' та ін.

На основі спостережень за кількісним складом синонімічних рядів ми встановили, що тут переважають двокомпонентні ряди. Синонімічних рядів з трьома і більше компонентами небагато, наприклад: kurtka - dzseki - anorбk 'куртка', sбlkendх - kiskeszkenх - nyakbavalу kendх - kisnyakbavalу 'хустка, частіше картата, що носили на шиї' і т. д.

Лексичні паралелі у назвах одягу здебільшого не є абсолютними синонімами, вони відображають певний відтінок у семантиці позначуваних понять або мають неоднакову частоту вживання. Отже, у складі синонімів досліджуваних назв переважають лексико-семантичні, лексико-стилістичні синоніми. Багато назв із цих синонімів вже архаїзувалися і майже не вживаються в угорських говорах Закарпаття: slбjer 'фата', kantus 'сукня', rokolya 'спідниця' та ін.

Лексика, пов'язана з одягом, в угорських говорах Закарпаття багата й різноманітна. Вона поповнюється трьома основними шляхами: у результаті морфологічного словотворення, переосмислення слів, чи семантичної деривації, і запозичення назв з інших мов. Велика кількість запозичень у цій лексичній групі пояснюється тим, що розповсюдженям моди у світі передаються і її іншомовні назви. У складі цієї лексики значну кількість складають інтернаціоналізми. Наприклад, угор. zsabу, англ. jabot, нім. Jabot, фр. jabot, рос. жабо, укр. жабо; угор. kuli, англ. coolie, нім. Kuli, фр. cooli 'кулі'; угор. muszlin, англ. muslin, нім. Musselin, фр. mousselin, рос. муслин, укр. муслін.

Для досліджуваної лексики характерний не тільки процес поповнення новими номінативними одиницями, але тут спостерігається і зворотний процес -- старіння певної частини лексики у зв'язку з виходом з ужитку деяких видів одягу або появи нової назви на позначення якогось виду одягу. Наприклад, guba 'вовняна накидка - пальто, pendely 'широка спідниця' - вийшли з моди, для позначення шкарпеток поряд з лексемою fuszekli вживається і нова назва zoknі.

З розвитком науки і техніки, суспільних та міжнародно-економічних відносин розвиваються й нові технології, змінюється мода, з'являються й нові тканини. Якщо раніше одяг вироблявся здебільшого із сукна та домотканого полотна, то сьогодні вибір тканини для пошиття модного і сучасного одягу набагато ширший та різноманітніший: до натуральних тканини долучилася велика кількість штучних тканин, видів хутра, шкіри тощо.

Кожна нація, народність має свій специфічний одяг, свої особливості одягу, що пов'язані з культурою та традиціями певного народу, однак угорці, проживаючи на території Закарпаття і тісно контактуючи з населенням різних національностей -- українцями, словаками, румунами та ін., запозичивши деякі елементи одягу, утворили свій, особливий колорит, який вартий дослідження.

Як відомо, одяг у всіх народів відіграє величезнy роль, адже ж з стародавніх часів й по сьогодні він уособлює народну культуру. Одяг -- невід'ємна складова частина життя кожної людини. Ось чому ми й обрали темою свого дослідження назви одягу, що використовуються угорським населенням Закарпаття.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Основные стадии освоения венгерских заимствований украинскими говорами Закарпатья (Соавторы: Лизанец П.Н., Горват Е.И.) // Исследование финно-угорских языков и литератур в их взаимосвязах с языками и литературами народов СССР: Тезисы докладов Всесоюзного научного совещания финно-угроведов. - Ужгород, 1977. - С. 93-95.

2. Славянизмы, связанные с названием одежды в венгерских говорах Ужгородского района Закарпатской области УССР: Тезисы докладов ХVІ Всесоюзной конференции финно-угроведов. - Сыктывкар, 1979. - С. 101.

3. A finnugorok цltцzkцdйsйrхl (Про одяг фінно-угорців) /соавтор Зикань І. В.// Kalendбrium, 1981. - Uzshorod: Kбrpбti Kiadу, 1980. - С. 144.

4. Іншомовні запозичення назв одягу в угорських говорах Ужгородського району Закарпатської області УРСР // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів Закарпатської області. - Ужгород, 1980. - С. 51.

5. Csalбdnevekbхl…ruhanevek (Назви одягу, утворені від власних імен) // Kalendбrium. - Uzshorod: Kбrpбti Kiadу. 1981. - C. 29.

6. Славянизмы в названиях женской одежды в венгерских говорах Закарпатья // Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами: Тези доповідей. - Ужгород, 1982. - С.126.

7. Принципы картографирования названий одежды в венгерских говорах Закарпатья // Материалы Всесоюзного совещания по вопросам диалектологии и истории языка. - М., 1984. - С. 144-145.

8. Лексические синонимы в названиях одежды в венгерских говорах Закарпатской области УССР // VІ Международный конгресс финно-угроведов. - Сыктывкар, 1985. - С.137.

9. Названия одежды как источник исследования материальной и духовной культуры венгерского населения Закарпатья // Матеріали доповідей науково-практичної конференції. - Ужгород, 1985. - С.101-103.

10. Названия одежды, образованные от собственных имен в венгерских говорах Закарпатской области УССР // ХVІІ Всесоюзная финно-угорская конф. І. - Устинов, 1987. - С. 72-73.

11. Az цltцzkцdйs megnevezйsei a kбrpбtaljai magyar nyelvjбrбsokban (szerkezeti elemzйs) (Назви, пов'язані з одяганням в угорських говорах Закарпаття (типологічний аналіз) // Матеріали VІІ Міжнародного конгресу фінно-угрознавців. - Debrecen, 1990. - 257-260. o.

12. A kбrpбtaljai magyar szaknyelvek (Угорське професійне мовлення на Закарпатті) // Kйtnyelvыsйg a Kбrpбt-medencйben I. - Budapest, 1991. - 70-71. o.

13. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття. - Ужгород: Два кольори, 2002. - 40 с.

АНОТАЦІЯ

Дєрке М.Ж. Назви одягу в угорських говорах Закарпаття - Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціалністю 10.02.09 - фінно-угорські та самодійські мови. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2002.

Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить 2034 назви та їх фонетичні й граматичні варіанти, пов'язані з назвами близько 400 реалій. Визначено основні способи номінації, з'ясовано, що збагачення назв одягу відбувається в результаті словотворення і запозичення назв з інших мов. Виявлено синонімічні ряди (130) назв одягу, виділено 10 тематичних груп, укладено лінгвістичний атлас.

З'ясовано співвіднесеність угорських говорів Закарпаття з угорською літературною мовою та іншими угорськими діалектами, а також українськими говорами Закарпаття.

На основі проведеного дослідження укладено угорсько-український словник назв одягу - 670 лексем.

Ключові слова: назва, номінація, тематична група, реалія, синонімічні ряди, запозичення, угорські говори Закарпаття.

SUMMARY

Derke M.Zh. Names of clothes in the Hungarian dialects of Transcarpathia. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of Candidate of Philology by speciality 10.02.09 - Finno-Ugric and Samodian languages. - Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2002.

The language material contains 2034 names together with their phonetic and grammatical variants, belonging to 400 realia. The main means of nomination have been defined; the enrichment of the names of clothes is obtained in the result of both word-building and adoption from languages. The synonymic groups (130) of the names of clothes have been analysed, 10 thematic groups and linguistic atlases have been presented. The correlation between the Hungarian dialects of Transcarpathia and both the Hungarian literary language, Hungarian and Ukrainian dialects of Transcarpathia has been investigated. On the basis of the present research the Hungarian-Ukrainian dictionary of the names of clothes (670 lexemes) has been compiled.

Key words: name, nomination, thematic group, reality, synonymic groups, adoption from other languages, Hungarian Transcarpathian patoises.

АННОТАЦИЯ

Дьерке М.Ж.: Названия одежды в венгерских говорах Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.09 - финно-угорские и самодийские языки. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2002.

Картотека фактического материала, описанного в диссертации, составляет 2034 названий с их фонетическими и грамматическими вариантами, обозначающих около 400 реалий. Материал собирался нами в 36 населённых пунктах семи районов Закарпатья на основе специального вопросника и анализируется впервые.

Лексика, связанная с одеждой, богата и разнообразна. Наряду с традиционными названиями употребляются и новые слова. Часть названий архаизировалась.

Самые древние названия одежды относятся ещё к уральскому и финно-угорскому периоду.

В работе определены основные способы номинации, установлено, что обогащение группы названий одежды происходит в результате словообразования (суффиксальный способ и словосложение - почти две трети исследованных лексем), переосмысления значений слов и заимствования названий из других языков. Наряду с финно-угорскими и традиционными венгерскими названиями целый ряд наименованиий одежды и её составных частей, а также материалов заимствован из других языков. Здесь, в первую очередь, следует назвать слова немецкого языка, славянские заимствования, а также заимствования из тюркских, французкого, английского, румынского и других языков. Большое количество этих заимствований распространялось в венгерском языке и его говорах вместе с распространением моды. Своеобразную группу составляют названия одежды, образованные от собственных имен известных людей и городов. Названия, образованные от собственных имен известных людей, обозначают, как правило, особенный вид одежды, которым пользовались (носили) известные люди (артисты, полководцы и другие). Собственные имена-топонимы обозначают, как правило, материал, который использовался для шитья модной одежды.

...