Віддієслівні іменники без словотворчих афіксів у середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

УДК 81' 373 : 811.112.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Віддієслівні іменники без словотворчих афіксів у середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мові

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Гутнікова Алла Володимирівна

Одеса 2002

Загальна характеристика роботи

Реферована робота присвячена вивченню структури та семантики безафіксних віддієслівних іменників (ВІ) у середньоверхньонімецькій (свн) і сучасній німецькій мові (нвн). До безафіксних віддієслівних іменників належать деривати, в структурі яких відсутній словотворчий афікс, тобто: 1) субстантивовані інфінітиви (далі - ВІ-en), наприклад: свн pоneп 'мучити' - das pоneп 'мука, страждання', нвн vorauswissen 'знати що-небудь заздалегідь, передбачати' - das Vorauswissen 'передчуття, інтуіція'; 2) іменники, утворені шляхом субстантивації основи дієслова (далі - ВІ-Ш): а) без фонетичних змін у корені: свн durchslвgen 'пробивати, струшувати' - der durchslвc 'удар, відвід для води, друшляк, загострений інструмент', нвн abrutschen 'оповзати, сповзати, оступитися, піти по кривій доріжці' - der Abrutsch 'зсув, обвал, зрив зі снаряда'; б) зі зміною голосного кореня, а також зі змінами у складі кореневих приголосних звуків і чергуванням приголосних за законом Вернера: свн abebrёchen 'відламувати, обривати, переломлювати' - der abbruch 'облом, ушкоджене місце, обвал у шахті', нвн bestehen 'складатися, бути, тривати' - der Bestand 'термін, кількість, склад, рядок рослин'.

Словотворчим підсистемам багатьох індоєвропейських мов були присвячені дослідження, в яких також розглядалися важливі теоретичні проблеми словотворчої семантики (Л.Вейсгербер, М.Докуліл, О.А.Земська, Д.Кастовський, О.С.Кубрякова, Л.Ліпка, І.С.Улуханов, М.Н.Янценецька та інші). Семантику похідних лексем, словотворчі моделі сучасного та історичного німецького словотвору вивчали І.Барц, Г.Вельман, В.Вільманс, І.Ербен, В.Д.Каліущенко, І.Кюнхольд, Б.Науман, В.П.Недялков, Г.Пауль, М.Д.Степанова, В.Фляйшер, В.Хенцен, Т.Шиппан. Дослідження з історичного словотвору найчастіше охоплюють тільки суфіксні типи похідних слів, і значно менше уваги приділяється безафіксному словотвору та семантиці безафіксних іменників.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю всебічного вивчення взаємозв'язку морфологічних, структурних і семантичних ознак дієслів та їх участі у творенні ВІ, структури і семантики безафіксних дериватів свн та нвн мови.

Зв'язок з науковими темами. Дисертація виконана у рамках наукової теми факультету романо-германської філології Донецького національного університету “Розвиток і взаємодія східнослов'янських, германських і романських мов (лексика та словотвір)” № 95 - 1 вв / 74, науковий керівник - доктор філологічних наук, професор В.Д.Каліущенко, а також спільного наукового проекту “Створення підручників і навчальних посібників німецькою мовою для підготовки германістів у СНД” кафедри германської філології Донецького національного університету та Інституту вивчення Німеччини філологічного факультету Рурського університету (м. Бохум, Німеччина).

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше був проведений: 1) опис структурних та семантичних типів безафіксних іменників із встановленням їх продуктивності у свн та нвн мові; 2) аналіз структурних, граматичних та семантичних ознак вихідних дієслів (далі - ВД) з метою визначення факторів, які впливають на утворення похідних іменників; 3) зіставний опис безафіксного іменникового словотвору на матеріалі двох мовних періодів.

У роботі детально аналізується структура і семантика похідних та вихідних слів із залученням конкретних кількісних даних, оскільки із середньоверхньонімецького словотвору практично відсутній кількісний аналіз його засобів та способів, а також немає зіставлень свн і нвн матеріалу.

Метою роботи є порівняльний аналіз моделей безафіксного словотвору з визначенням їх продуктивності у свн і нвн періоди, що дозволяє уточнити дані про розвиток іменникового словотвору у німецькій мові.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) проведення аналізу морфологічних, структурних і семантичних особливостей ВД, які впливають на словотворчу активність дієслів, та отримання кількісних оцінок щодо участі різних морфологічних, структурних і семантичних типів у творенні ВІ свн та нвн мови;

2) визначення інвентаря фонетичних змін, які відбуваються при субстантивації дієслівної основи, та їх продуктивності на двох синхронних зрізах;

3) виділення семантичних груп безафіксних віддієслівних іменників у свн та нвн мові, проведення кількісно-якісного аналізу кожної з груп;

4) визначення впливу способу словотвору на семантичну та граматичну характеристики деривата;

5) виділення у свн і нвн мові словотворчих рядів, які охоплюють однокорінні безафіксні деривати, та визначення парадигматичних відношень між членами цих рядів.

Об'єкт дослідження становлять моделі безафіксного іменникового словотвору у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Предметом дослідження є структурні та семантичні типи безафіксних віддієслівних іменників у зазначені періоди історії німецької мови.

Матеріалом дослідження були: 1) 1789 пар “дієслово > утворений від нього іменник” свн мови, отриманих шляхом суцільної вибірки з “Середньоверхньонімецького словника у трьох томах” М.Лексера; 2) 2136 пар “дієслово > утворений від нього іменник” у сучасній німецькій мові, які було вилучено з “Великого словника німецької мови у восьми томах” за редакцією Г. Дроздовського.

В основу роботи покладені зіставний, описовий, структурно-семантичний, компонентний і трансформаційний методи. Використовується також кількісний метод, який дозволяє зробити висновки про продуктивність словотворчих моделей, засобів, семантичних груп досліджуваних одиниць, про словотворчу активність вихідних дієслів у свн і нвн мові.

Теоретичне значення роботи полягає у змістовному визначенні поняття “безафіксний іменниковий словотвір”, у системному порівняльному описі безафіксних іменникових дериватів на двох зрізах історії німецької мови, у подальшій розробці та систематизації основних тенденцій і особливостей словотвору у свн та нвн періоди як складових частин всієї словотворчої системи німецької мови. Розроблена методика аналізу ВД та ВІ може бути використана для опису цього явища в інших мовах, а також для порівняльних досліджень.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів при викладанні курсів з лексикології німецької мови (розділи “Словотвір”, “Значення слова”, “Методи аналізу семантики слова”), історії німецької мови (розділи “Словотвір у свн мові”, “Словотвір у нвн мові”), спецкурсів із семантики, синхронного та діахронічного словотвору, при написанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні комплексного аналізу структури та семантики віддієслівних іменників у свн і нвн мові, у визначенні ознак ВД, які впливають на утворення іменникових дериватів, а також у виявленні спільних тенденцій та розходжень у галузі безафіксного словотвору двох мовних періодів.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри германської філології Донецького національного університету, на наукових семінарах аспірантів факультету романо-германської філології ДонНУ, на конференції германістів ДонНУ та Рурського університету (жовтень 1998 р., м.Бохум, Німеччина), на Міжнародній науковій конференції “Семантика мови і тексту” у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника (вересень 2000 р., м.Івано-Франківськ), Міжнародній науковій конференції “Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов'янських мов” у Донецькому національному університеті (квітень 2001 р., м.Донецьк), на десятій Міжнародній конференції, присвяченій 190-річчю ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, “Актуальні проблеми семантичних досліджень” (травень 2001 р., м.Харків).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, заключної частини, списку літератури, який нараховує 249 найменувань, а також списку лексикографічних джерел і текстів середньоверхньонімецького періоду. Повний обсяг дисертації складає 219 сторінок. Текстова частина викладена на 189 сторінках.

Основний зміст роботи

віддієслівний іменник німецька мова

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і наукова новизна, визначається матеріал дослідження, формулюються мета та завдання, перераховуються використані в роботі методи, розглядається теоретична і практична цінність роботи.

1. Перший розділ “Критерії виділення і способи опису семантики безафіксних похідних” присвячений розгляду теоретичних питань, пов'язаних з поняттям “безафіксний словотвір” у системі іменників, структурним та семантичним особливостям іменників, утворених шляхом безафіксної деривації .

1.1. Безафіксний словотвір характеризується такими ознаками: 1) змінюється категоріальне значення слова; 2) відсутні словотворчі морфеми, які визначають належність слова до тієї чи іншої частини мови; 3) парадигма вихідного дієслова може розглядатися як засіб словотвору; 4) парадигма вихідного і похідного слів є основою для розрізнення омонімічних частин мови; 5) категоріальні значення ВД і ВІ складають опозицію (див. О.І.Смирницький, 1953; Ю.А.Жлуктенко, 1958; П.О.Соболєва, 1959; A.Isaиenko, 1982; W. Fleischer, 1983).

1.2. Безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: 1) субстантивацію інфінітива: свн geheien 'доглядати, турбуватися' - daz geheien 'догляд, турбота', нвн schieben 'рухати, штовхати' - das Schieben 'рух, поштовх'; 2) субстантивацію дієслівної основи: свн anbоzen 'снідати' - der anbiz 'сніданок', нвн einbrechen 'зламувати, проламувати, пробивати, вторгатися' - der Einbruch 'злом, обвал, вторгнення'. В обох випадках відбувається субстантивація членів дієслівної парадигми - основи і неозначеної форми дієслова без участі словотворчого афікса.

1.3. При субстантивації дієслівної основи у деяких вихідних дієсловах відбуваються звукові зміни, що є наслідком впливу морфологічного типу дієслова на характер утворення іменника, наприклад: нвн aufsteigen - stieg auf - aufgestiegen 'підніматися, злітати, виникати, одержувати підвищення' - der Aufstieg 'підйом, сходження, розвиток, розквіт, просування по службі'.

1.4. Історично ці моделі виникають у загальногерманській мові та успадковуються різною мірою германськими мовами. Результати, викладені в роботах з німецького історичного словотвору, доводять значну продуктивність моделей безафіксного віддієслівного іменникового словотвору у німецькій мові на різних етапах її розвитку (див. K. Hahn, 1842; W.Wilmanns, 1930; H.Paul, 1958, 1982; H.Brinkmann, 1965, 1971; H.Wellmann, 1975).

1.5. Зміна частиномовної належності породжує нові граматичні категорії, синтаксичну і лексичну сполучуваність, що диктується тенденцією до номіналізації та компресії інформації. Безафіксні іменники, на думку багатьох дослідників, є лексичними одиницями, які виникають у результаті міжкатегоріальних замін, та здатні виражати зміст не тільки дієслова, але і цілих висловлювань (Ш.Баллі, 1955; Э.Бенвеніст, 1955, 1974).

1.6. Діахронічні дослідження безафіксних іменників доводять, що частина безафіксних ВІ має набір конкретних значень, які виходять за рамки позначення дієслівної дії (див. роботи Т.Л.Пашевська, 1958; H.Kloocke, 1974; E.Meinecke, 1987; P.-O.Mьller, 1993). Однак опис семантики цих дериватів частіше носить фрагментарний характер і не охоплює великого корпусу лексичних одиниць.

2. У другому розділі “Порівняльний аналіз субстантивованих інфінітивів у середньоверхньонімецькій і нововерхньонімецькій мові” подано опис формальних і семантичних ознак твірних дієслів, семантичних груп субстантивованих інфінітивів на двох синхронних зрізах. Досліджено 944 субстантивованих інфінітиви, утворених від 868 свн ВД, і відповідно, 1027 ВІ та 953 ВД нвн мови.

2.1. Аналіз морфологічних ознак дериваційної бази довів, що майже половину ВД у свн період складають слабкі дієслова: weinen 'плакати' - daz weinen 'плач', riefen 'лаятися, сперечатися' - daz riefen 'суперечка'; їх словотворча активність зростає у нвн мові: quдlen 'мучити' - das Quдlen 'мука', drehen 'вертіти' - das Drehen 'обертання, обертання тарілок на штоку у цирку'; і, навпаки, знижується відсоткова кількість сильних дієслів, які належать до закритого класу одиниць німецької мови.

2.2. Середньоверхньонімецький період характеризується високою словотворчою активністю перехідних дієслів: halten 'тримати' - daz halten 'утримання, витримка, володіння', rьegen 'карати' - daz rьegen 'покарання, штраф'. У сучасній німецькій мові словотворча активність перехідних ВД знижується: spritzen 'упорскувати, бризкати' - das Spritzen 'упорскування, спосіб лиття', messen 'міряти' - das Messen 'вимір, обмір'; водночас зростає відсоток неперехідних дієслів,бодопроцесусубстантивації залучаються рефлексивні ВД: sich benehmen 'поводитися' - das Benehmen 'поведінка', sich irren 'помилятися' - das Irren 'помилковість, помилка'. Безособові дієслова практично не беруть участі у процесі субстантивації.

2.3. Основним структурним типом ВД у свн мові, який бере участь у творенні ВІ, є кореневі дієслова: jвgen 'полювати' - daz jвgen 'полювання, переслідування, погоня', drвben 'поспішати, їхати' - daz drвben 'рух'; у той час як у сучасній німецькій мові найбільш активно залучаються префіксні ВД: einfьllen 'наповняти' - das Еinfьllen 'наповнення', ьberholen 'обганяти'- das Ьberholen 'обгін'.

2.4. Інвентар відокремлюваних префіксів свн ВД складає 18 одиниць. Найбільша словотворча активність щодо ВІ спостерігається у дієслів із ыf-, zuo-, оn-, abe-/ab-, vor-, ьber-, вne-/an-, ыz-: ыfsneiden 'надрізати' - daz ыfsneiden 'надрізання', zuolкhen 'поставляти'- daz zuolкhen 'постачання, доставка'. У сучасній німецькій мові налічується також 18 відокремлюваних префіксів, але змінюється їх якісний склад (відсутні ВД з un-, bei-, nieder-, але у якості вихідних виступають дієслова з herum-, her-, fort-). Найбільш активними у процесі субстантивації виступають дієслова з an-, ab-, aus-, auf-, vor-, ein-, durch-, ьber-: anspannen 'натягати, напружувати, запрягати' - das Аnspannen 'натяжка, запрягання', аbleben 'відживати'- das Аbleben 'смерть'.

2.5. Невідокремлюваних префіксів свн ВД - 7 одиниць. Найбільшу словотворчу активність мають дієслова з префіксами be-, ver-, ge-, zer-, wider-: besingen 'оспівувати'- daz besingen 'оспівування', versinnen 'обмірковувати'- daz versinnen 'обмірковування, мислення'. У сучасній німецькій мові невідокремлюваних префіксних морфем - 9 (відсутні деривати з wider-, але вихідними виступають дієслова з miЯ-, unter-, ьber-), а найбільша словотворча активність спостерігається у дієслів з ver-, be-, zer-, er-, ent-: sich versehen 'помилятися' - das Versehen 'помилка, недогляд', betreten 'вступати' - das Вetreten 'вхід' і.т.д.

2.6. Проведений у роботі аналіз семантики вихідних дієслів і субстантивованих інфінітивів свн мови дає підставу зробити висновки про те, що найбільш активними при утворенні субстантивованих інфінітивів у свн мові є такі групи ВД як “розміщення об'єкта” (bewanden 'вдягати' - daz bewanden 'вдягання') та “фізичний вплив на об'єкт” (rыeren 'заважати, змішувати' - daz rыeren 'змішування'). У нвн мові найбільшу словотворчу активність мають лексеми зі значенням фізичного впливу на об'єкт (tippen 'стукати на друкарській машинці, друкувати' - das Tippen 'друкування на машинці', bohren 'свердлити деталь, свердлити зуб' - das Bohren 'свердління'), а також дієслова соціальних дій і процесів, суб'єктом яких виступає людина (anraten 'радити' - das Anraten 'порада', malen 'малювати' - das Malen 'малювання, малюнок').

2.7. Аналіз семантики похідних одиниць показав, що субстантивовані інфінітиви свн мови мають 11 значень (6 абстрактних і 5 конкретних). Абстрактне значення мають у свн мові 97,5% субстантивованих інфінітивів, а найбільш продуктивною групою свн ВІ є група іменників дії: spоsen 'їсти' - daz spоsen 'процес їжі', sticken 'шити' - daz sticken 'шиття'. Конкретна семантика властива 2,4% свн дериватів, серед яких домінує група афікованих об'єктів: senden 'посилати' - daz senden 'послання, посилка', кren 'зорювати' - daz кren 'рілля'.

2.8. Нововерхньонімецькі деривати виявляють 16 значень (8 абстрактних і 8 конкретних). Як і у свн мові, так і в нвн період більшість субстантивованих інфінітивів має абстрактну семантику, хоча спостерігається незначне зростання ВІ з конкретним значенням порівняно із свн періодом. Аналіз нвн ВІ з абстрактним значенням показав, що, як і у свн мові, домінують іменники дії, але разом з тим зростає продуктивність іменників, які виражають стан, відношення, час, спосіб дії. Частині нвн дериватів властиве позначення сфери діяльності людини, чого не було засвідчено серед ВІ свн мови: rudern 'гребти' - das Rudern 'академічне веслування', rennen 'бігти' - das Rennen 'скачки'. Імена з конкретною семантикою виявляють у нвн мові також нові значення, відсутні у свн мові: позначення агенса, ефікованого локатива та інструмента дії. Домінантною є група локативів нвн мови: einlaufen 'впадати, вливатися' - das Einlaufen 'місце впадання однієї ріки в іншу', gieЯen 'текти' - das GieЯen 'жолоб, русло ріки'. У нвн період зростає кількість лексем з ізольованою семантикою: stechen 'колоти, проколювати' - das Stechen 'додаткове змагання для виявлення переможця в кінному спорті'.

3. У третьому розділі “Іменники, утворені шляхом субстантивації дієслівної основи, у середньоверхньонімецькій і нововерхньонімецькій мові” досліджується словотворча активність ВД, а також класифікуються середньо- і нововерхньонімецькі похідні іменники з виділенням семантичних груп даних ВІ. Загальна кількість свн іменників, утворених шляхом субстантивації дієслівної основи від 558 вихідних дієслів, складає 845 одиниць. У нвн мові зафіксовано 1109 ВІ, мотивуючими основами для яких виступають 622 ВД.

3.1. У свн період: а) найбільшу словотворчу активність щодо дериватів чоловічого і середнього роду мають сильні дієслова: behalten 'утримувати, тримати' - der behalt 'перебування, таємне місце, укриття', underziehen 'підкладати, підтримувати' - daz underzфc 'підкладка, підтримка'; б) більшість іменників жіночого роду утворена від слабких дієслів: antwarten 'очікувати, тривати' - die antwart 'сьогодення, буття'. У нвн мові порівняно із свн періодом відбуваються такі зміни: а) зростає словотворча активність сильних ВД щодо імен чоловічого роду: ausreiten 'виїжджати верхи' - der Ausritt 'прогулянка верхи'; б) іменники середнього і жіночого роду утворюються, як правило, від слабких ВД: bestecken 'встромляти' - das Besteck 'столовий прилад, готовальня, місце розташування корабля в море', einkehren 'в'їжджати' - die Einkehr 'в'їзд, постоялий двір'.

3.2. Високу словотворчу активність як у середньоверхньонімецькій, так і у нововерхньонімецькій мові мають перехідні ВД з тенденцією до її зростання від свн до нвн періоду: свн betrьeben 'засмучувати, засмутити' - der betruop 'засмучення, сум, тривога', нвн einschieЯen 'включати' - der EinschuЯ 'додаток у листі'. На обох мовних зрізах відсутні безафіксні похідні від безособових дієслів.

3.3. У процесі дослідження було встановлено взаємозв'язок структурного типу ВД з родовою характеристикою похідного слова: а) у свн мові деривати чоловічого і жіночого роду співвідносяться, як правило, з ВД, у структурі яких представлений відокремлюваний префікс: nachklingen 'відзвучати' - der nachklanc 'відгук', umkкren 'об'їжджати, повертати' - die umkкr 'об'їзд'; б) свн деривати середнього роду - з ВД, які мають невідокремлюваний префікс: gescheiden 'розділяти' - daz gescheit 'поділ'. У нвн мові: а) зростає словотворча активність ВД з відокремлюваними префіксами при утворенні імен чоловічого роду: anstreichen 'фарбувати' - der Anstrich 'фарбування, шар фарби', umschlagen 'обгортати, огортати' - der Umschlag 'огортання, компрес, обгортка, конверт'; б) утворення імен жіночого роду йде, в основному, від кореневих ВД і дієслів з відокремлюваними префіксами: spritzen 'бризкати' - die Spritz 'дрібний дощ, бризки', umschauen 'оглядати' - die Umschau 'огляд'; в) іменники середнього роду утворюються в нвн мові, як правило, від кореневих ВД: gelten 'служити, бути діючим' - das Geld 'гроші', schlieЯen 'закривати' - das SchloЯ 'збмок, замук'.

3.4. Інвентар відокремлюваних префіксів ВД у свн період складає 19 одиниць. До ВД з великою словотворчою активністю належать лексеми з ane-/an-, abe-/ab-, оn-, ыz-/ur-, ыf-/auf-: abefueren 'відвозити' - die abfыr 'вивіз', оndrucken 'вдавлювати' - der оndruck 'тиск, відбиток, виїмка'. У сучасній німецькій мові кількість відокремлюваних префіксів становить 17 морфем (не фіксуються ВД з uп-, mit-, nieder-, unter-, hinter-, але з'являються дієслова з fort-, herein-, her-). Найбільшу словотворчу активність мають нвн ВД з префіксами aus-, an-, ab-, ein-, auf-, durch-, vor-: ausgieЯen 'виливати' - der AusguЯ 'виливання, виливок', andringen ' наставати' - der Andrang 'наступ, напір, атака'.

3.5. Кількість невідокремлюваних префіксів свн ВД становить 12 одиниць. Високою словотворчою активністю в цей період відзначаються ВД з be-, umbe-, ver-, wider-, ge-, under-: umbekleiden 'вдягати, обертати' - daz umbekleit 'одяг', versorgen 'забезпечувати' - der versorg 'забезпечення' і т.д. Невідокремлюваних префіксів нвн дієслів - 11 морфем (не зафіксовано ВД з ant-). Найбільшу словотворчу активність мають нвн дієслова з формантами ver-, be-, er-, unter-: verfallen 'занепадати, падати' - der Verfall 'занепад, зниження', sich behelfen 'обходитися, задовольнятися' - der Behelf 'допоміжний засіб, допомога'.

3.6. На відміну від субстантивованих інфінітивів, ці віддієслівні деривати мають у свн мові три роди з тенденцією до зменшення корпусу іменників середнього та жіночого роду і збільшення іменників з ознакою чоловічого роду у нвн період. Це дозволяє співвідносити дану словотворчу модель у нвн мові, насамперед, з ВІ чоловічого роду: auffliegen 'злітати' - der Aufflug 'зліт, політ, курчата', verderben 'псувати' - der Verderb 'руїни'.

3.7. Продуктивним засобом утворення безафіксних імен на обох зрізах є зміна голосного кореня. Тут представлені такі фонологічні явища як аблаут, зворотний умлаут і переломлення, серед яких найбільшу продуктивність має аблаут з тенденцією до її зростання від свн до нвн мови: свн wiederklingen 'лунати' - der wiederklanc 'луна', нвн wachsen 'рости' - der Wuchs 'процес росту, ріст'. Кількісне чергування i - u (нульова ступінь) спостерігається в більшості похідних основ на обох зрізах: свн zuozоhen 'притягувати' - der zuozыc 'інстинкт', нвн schieЯen 'стріляти' - der SchuЯ 'постріл, звук, рана, доза наркотику, приправа'.

3.8. Аналіз семантики свн та нвн ВД довів, що найбільш активними при утворенні ВІ-Ш є дієслова руху, фізичного впливу на об'єкт і розміщення об'єкта, які також активні, за винятком дієслів руху, при субстантивації інфінітива: свн vlоgen 'летіти'- der vlug 'політ', ыzbrechen 'виламувати' - der ыzbruch 'виломлювання', нвн einschieЯen 'влучати' - der EinschuЯ 'влучення, постріл', trinken 'пити' - der Trunk 'напій'. Похідні від цих дієслів можуть мати як абстрактні, так і конкретні значення: свн nachrоten 'супроводжувати на коні' - der nachrоt 'придворні, оточення знатної особи', bоzen 'кусати'- der biz 'укус', нвн verstecken 'ховати' - der Versteck 'затишне місце', einschlagen 'розбивати, розрубати'- der Einschlag 'деревина'.

3.9. На відміну від субстантивованих інфінітивів (11 значень) ВІ-Ш мають у свн мові 16 значень, з них 7 абстрактних і 9 конкретних, серед яких найбільш продуктивну групу утворюють іменники дії: slingen 'ковтати' - der slink 'ковток', vьrsnоden 'збирати врожай' - der vьsnitt 'збирання'. Серед імен з конкретною семантикою найвищу продуктивність у свн мові мають деривати, які позначають місце дії: antrоben 'пасти' - der antrоp 'місце випасу', steigen 'підніматися' - der steic 'підйом'.

3.10. У нвн мові безафіксні деривати, як і субстантивовані інфінітиви, також мають 16 значень: 8 абстрактних (додається група іменників, які виражають спосіб дії) і 8 конкретних (відсутня група іменників, які позначають об'єкт-істоту). В нвн мові значно зменшується порівняно із свн періодом частка імен з абстрактною семантикою і збільшується кількість дериватів з конкретним значенням, що відрізняє цей структурний тип похідних від ВІ-en, для яких абстрактне значення є домінуючим. Як і у свн мові, продуктивними залишаються іменники дії: auftreten 'виступати' - der Auftritt 'виступ', durchstechen 'проколювати' - der Durchstich 'прокол'. У нвн мові спостерігається значне зростання кількості конкретних імен, які позначають: 1) місце дії: ausfliegen 'вилітати' - der Ausflug 'місце у вулику для вильоту бджіл'; 2) ефікований об'єкт: aufbinden 'зв'язувати' - der Aufbund 'зв'язка, вузол'; 3) інструмент: einbeiЯen 'надкушувати' - der EinbiЯ 'зуб верхньої щелепи у коней'; 4) афікований об'єкт: aufbeiЯen 'розкушувати, розгризати' - der AufbiЯ 'закуска; 5) ефікований локатив: durchhauen 'прорубувати' - der Durchhau 'просіка'; 6) агенса: vorsitzen 'головувати' - der Vorsitz 'президія'. Різко зростає порівняно зі свн періодом кількість безафіксних дериватів, значення яких не можна вивести на основі типової формули тлумачення, що також є характерним для ВІ-еn. Ізоляція значення у ВІ-Ш виникає в результаті семантичної деривації або метафоризації у мові: свн striuzen 'стовбурчитися' - der strыz 'опір', besetzen 'володіти' - der besёz 'нещастя', нвн binden 'зв'язувати' - der Bund 'круглий пиріг', gehen 'йти' - der Gang 'блюдо'.

3.11. Під час дослідження словотворчих рядів свн і нвн мови було встановлено, що у свн мові при конкуренції іменника чоловічого роду із синонімом середнього або жіночого роду, останній, як правило, архаїзується: свн der, daz biz 'укус, кусання', нвн der BiЯ 'укус, кусання'. Якщо у свн мові існують два похідних іменники від одного сильного ВД, то у сучасній німецькій мові залишається той дериват, похідність якого формально виражена шляхом фонетичних змін у корені: свн wёrfen 'кидати' - der wёrf , wurf 'кидок', нвн wеrfen 'кидати' - der Wurf 'кидок'. Дослідження підтвердило відомий факт: якщо у свн мові два похідні ВІ від одного сильного дієслова утворені шляхом аблаута у корені, то з мови зникає, як правило, лексема - омонім кореня претерита однини, що дозволяє уникнути зайвої омонімії у мові, пор.: свн zоhen - zфg - zыgum 'їхати, тягти' - der zыg, zфg 'рух, перехід, переліт, процесія, протяг, потяг, вдих, риса', нвн ziehen - zog 'їхати, тягти' - der Zug 'рух, перехід, переліт, процесія, протяг, потяг, вдих, риса, ковток, хід, зграя'.

4. Загальні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

4.1. Іменниковий безафіксний словотвір від дієслів свн і нвн мови представлений двома моделями: 1) субстантивацією дієслівного інфінітива; 2) субстантивацією дієслівної основи (див. 1.2.).

4.2. До процесу субстантивації інфінітива залучаються майже всі морфологічні, структурні і семантичні типи свн дієслів, серед яких найбільшу словотворчу активність мають слабкі перехідні кореневі ВД. Абсолютним обмеженням для утворення субстантивованих інфінітивів у свн мові є такі семантичні ознаки дієслів як рефлексивність і безособовість, у нвн період - тільки безособовість. У нвн мові зростає кількість ВІ, утворених від слабких, модальних, неперехідних дієслів, та виникає новий тип утворень - від рефлексивних ВД. Семантика дієслів суттєво впливає на їх словотворчі потенції (див. 2.5). Порівнюючи одержані результати з даними досліджень щодо похідних на -ung (R.Kurth, 1957; W.Henzen, 1965; Н.А.Маслова, 1985), можна констатувати: а) якщо дієслово - кореневе, то імовірніше, від нього буде утворений субстантивований інфінітив; суфіксне чи складне - дериват на -ung; префіксне - можливе утворення двох похідних шляхом субстантивації і суфіксації; б) від сильного непохідного дієслова можливе утворення субстантивованого інфінітива; від похідного слабкого - деривата на -ung; в) у дієслів фізичної дії похідні є, як правило, субстантивованими інфінітивами, у дієслів нефізичної дії і каузацїї стану - суфіксними похідними; г) від похідних дієслів з каузативним значенням продуктивно утворюються суфіксні деривати, що перешкоджає утворенню безафіксних похідних на порівнюваних етапах історії німецької мови.

4.3. У субстантивованих інфінітивів свн мови було встановлено 11 значень, з яких 6 є абстрактними і 5 - конкретними. До абстрактних іменників цього періоду належить понад 97% дериватів, більшість яких позначає дію. Конкретне значення має решта свн дериватів, серед яких домінує група неживих об'єктів. Нововерхньонімецькі деривати виявляють 16 значень (8 конкретних і 8 абстрактних). Як у свн, так і у нвн мові більшість субстантивованих інфінітивів має абстрактне значення, але при цьому спостерігається незначне зростання кількості іменників із конкретною семантикою. У нвн період зростає кількість лексем з ізольованою семантикою, більшість з яких належать до терміносистеми сучасної німецької мови.

4.4. Морфологічні ознаки ВД впливають на утворення ВІ шляхом субстантивації дієслівної основи: а) у свн мові іменники чоловічого роду утворюються переважно від сильних дієслів та ВД з відокремлюваними префіксами; б) ВІ середнього роду - від сильних ВД та дієслів з невідокремлюваними префіксами; в) іменники жіночого роду - від слабких дієслів та ВД, у структурі яких представлений відокремлюваний префікс. У нвн мові: а) іменники чоловічого роду співвідносяться, як правило, з сильними дієсловами та ВД з відокремлюваними префіксами, словотворча активність яких вища за свн показники; б) ВІ середнього роду - зі слабкими та кореневими ВД; в) іменники жіночого роду - зі слабкими кореневими ВД та дієсловами з відокремлюваними префіксами. Як у свн, так і у нвн мові до неактивних дієслів належать суфіксні і складні ВД. Найбільша словотворча активність притаманна перехідним ВД, особливо тим, що позначають рух, фізичний вплив на об'єкт, розміщення об'єкта.

4.5. На відміну від субстантивованих інфінітивів, віддієслівні деривати, утворені шляхом субстантивації дієслівної основи, мають три роди з тенденцією до архаізації свн корпусу іменників середнього і жіночого роду на подальших етапах розвитку мови і збільшення кількості іменників чоловічого роду у нвн мові. Продуктивним засобом словотвору на обох зрізах виступають зміни голосного звуку кореня, серед яких найбільшу продуктивність має аблаут.

4.6. У свн мові безафіксні похідні, утворені шляхом субстантивації основи дієслова, виявляють розвиток 16 значень, у той час як свн субстантивовані інфінітиви мають 11 значень. Абстрактними іменниками є переважна більшість похідних свн мови, які мають 7 значень, а найбільш продуктивну групу складають іменники дії. Імена з конкретною семантикою становлять майже третину свн корпусу і нараховують 9 значень, серед яких найпродуктивнішою є група локативів. У нвн мові безафіксні деривати, як і у свн мові, нараховують 16 значень (8 абстрактних і 8 конкретних), що є характерним також і для нвн субстантивованих інфінітивів. Іменники з абстрактною семантикою складають трохи більше половини ВД, що значно менше, ніж у свн мові. У нвн період зростає питома вага ВІ з конкретним значенням, що дозволяє характеризувати цю модель як продуктивну у відношенні до абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах, а субстантивацію інфінітива - для утворення дериватів з абстрактною семантикою. У порівнянні зі свн періодом у нвн мові значно зростає кількість безафіксних дериватів, значення яких не можна вивести на основі формули тлумачення.

4.7. У свн мові спостерігається велика кількість однокореневих синонімів: а) іменники чоловічого роду конкурують із синонімами середнього або жіночого роду; б) дериват зі зміною голосного кореня - з ВІ без фонетичних змін у корені від одного сильного ВД; в) дериват-омонім кореня у претериті однини ВД - з дериватом-омонімом кореня у претериті множини ВД. У нвн мові з цих синонімів залишається: а) лексема чоловічого роду; б) дериват, похідність якого формально виражена шляхом фонетичних змін у корені; в) ВД-омонім кореня претериту множини для уникнення омонімії.

Зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях

1. Безаффиксное субстантивное словопроизводство в средневерхненемецком языке // Типология языковых значений в диахроническом и сопоставительном аспектах. Выпуск 1. Словообразование в средневерхненемецком языке. - Донецк: ДонГУ, 1998. - С.84-94.

2. Формальные признаки субстантивированного инфинитива в диахроническом аспекте // Материалы II итоговой (1999 г.) научно-практической конференции преподавателей. - Мариуполь: МГИ, 2000. - С.122-125.

3. Вплив формально-семантичних характеристик дієслова на субстантивацію інфінітива у середньоверхньонімецькій та нововерхньонімецькій мовах // Семантика мови і тексту. Збірник шостої Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С.128-133.

4. Вплив формальних характеристик дієслова на утворення безафіксних іменників у середньоверхньонімецькій та нововерхньонімецькій мовах // Філологічні студії. Науковий часопис. - Луцьк, 2001.- № 2.- С.40-46.

5. Семантика безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Випуск 4. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С.10-19.

6. Структурная характеристика безаффиксных имен существительных средневерхненемецкого языка // Іноземні мови та методика їх викладання.-Харьков: ХДПУ ім. Г.С.Сковороди, 2001. - С.44-48.

7. Парадигматические отношения в сфере безаффиксной деривации // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов'янських мов (семантика й словотвір)” - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С.55-60.

8. Семантика безаффиксных имен существительных в современном немецком языке // Матеріали IV підсумкової (2001р.) науково-практичної конференції викладачів. - Маріуполь: МГІ, 2002. - С.59-61.

9. Substantivierte Infinitive im Mittelhochdeutschen // Нова філологія. Третій випуск. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- С. 290-294.

Анотація

Гутнікова А.В. Віддієслівні іменники без словотворчих афіксів у середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена вивченню структурних і семантичних типів безафіксних віддієслівних іменників у середньоверхньонімецькій (свн) та сучасній німецькій (нвн) мові. Безафіксний віддієслівний словотвір іменників німецької мови охоплює дві моделі: 1) субстантивацію інфінітива; 2) субстантивацію дієслівної основи.

До процесу субстантивації інфінітива залучаються майже всі морфологічні і структурні типи свн дієслів, серед яких найбільш активними є слабкі перехідні кореневі лексеми. У нвн мові зростає активність слабких, модальних, неперехідних дієслів, а також дієслів з відокремлюваними префіксами. До абстрактних іменників свн періоду відноситься переважна кількість субстантивованих інфінітивів, яка трохи знижується у нвн період при порівнянні зі свн мовою.

При субстантивації дієслівної основи у свн мові іменники чоловічого роду утворюються, як правило, від сильних дієслів та основ з відокремлюваними префіксами; середнього роду - від сильних дієслів та основ з невідокремлюваними префіксами; а при утворенні іменників жіночого роду активними є слабкі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами. На сучасному етапі зростає словотворча активність сильних дієслів та мотивуючих основ з відокремлюваними префіксами у відношенні до дериватів чоловічого роду; слабкі кореневі дієслова та основи з відокремлюваними префіксами утворюють, частіше за все, іменники жіночого роду; слабкі та кореневі твірні основи - іменники середнього роду. Продуктивним засобом для утворення подібних іменників на обох зрізах виступає зміна голосного кореня, а саме аблаут.

В свн мові найбільш продуктивну групу складають абстрактні іменники. В нвн мові питома вага іменників з абстрактною семантикою нижче свн показника, в той час як зростає частка імен з конкретним значенням, що дозволяє характеризувати цю модель як продуктивну у відношенні до абстрактних і конкретних іменників на обох зрізах.

Ключові слова: безафіксний словотвір, субстантивація інфінітива, субстантивація дієслівної основи, структурні та семантичні типи, продуктивність, активність, зміна голосного кореня, абстрактні іменники, конкретні іменники.

Summary

Gutnikova A.V. Verbal Non-affix Nouns in Middlehigh- and Modern German. - Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of sciences in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Odesa Il'ia Mechnikov National University, Odesa, 2002.

The thesis studies non-affix derivation models, structural and semantic types of verbal non-affix nouns (by which we mean those nouns which structurally lack expressed derivation affix) in Middlehigh- (MHG) and Modern German (NHG). Non-affix derivation of German nouns covers two models: 1) infinitive substantivization; 2) verbal basis substantivization.

The substantivization process of verbal infinitive involves almost all morphological and structural MHG verbs types, the most productive of them are weak, transitive and stem lexemes. In NHG the productivity of weak, modal, intransitive and separated-prefix verbs increases. Prevailing quantity of substantivized infinitives belongs to abstract nouns of MHG period, this quantity decreases slightly in NHG in comparison to MHG.

In MHG the productivity of verbal basis substantivization process proves to be the highest in masculine gender nouns formation from strong and separated-prefix verbs; in neuter gender nouns formation from strong and non-separated-prefix verbs; in feminine gender nouns formation from weak and separated-prefix verbs. Modern period shows the increase in productivity of strong and separated-prefix verbs in formation of masculine gender nouns; weak, stem and separated-prefix verbs tend to be productive in the feminine gender nouns formation; weak and stem - in the neuter gender nouns.

The productive derivative means for nouns of both layers under research is root vowel alternation; the ablaut occurs to be the most productive.

In MHG abstract nouns form the most productive group. In NHG the index of nouns with abstract semantics is lower than the MHG index. At the same time the productivity of concrete nouns increases; it enables to characterize this model as productive for abstract and concrete nouns of both layers.

Key words: non-affix-derivation, infinitive substantivization, verbal basis substantivization, structural and semantic types, productivity, root vowel-alternation, abstract nouns, concrete nouns.

Аннотация

Гутникова А.В. Отглагольные имена существительные без словообразовательных аффиксов в средневерхненемецком и современном немецком языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2002.

Диссертация посвящена изучению структурных и семантических типов безаффиксных отглагольных имен существительных в средневерхненемецком (свн) и современном немецком (нвн) языке. Безаффиксное словообразование имен существительных немецкого языка охватывает две модели: 1) субстантивацию инфинитива; 2) субстантивацию глагольной основы.

В процесс субстантивации инфинитива вовлекаются почти все морфологические и структурные типы свн глаголов, среди которых наибольшую производительность имеют слабые переходные корневые лексемы. В нвн языке возрастает производительность слабых, модальных, непереходных глаголов, а также глаголов с отделяемыми префиксами. Ограничением для образования субстантивированных инфинитивов служат такие глагольные признаки как рефлексивность и безличность. Наибольшей производительностью в свн языке обладают переходные глаголы со значением помещения объекта и физического воздействия на объект. Наиболее производительными в нвн языке являются переходные лексемы со значением физического воздействия на объект, а также глаголы социальных действий и процессов.

К абстрактным именам существительным свн периода относится преобладающее количество субстантивированных инфинитивов, среди которых доминирует группа имен действия. У свн дериватов с конкретным значением наибольшую продуктивность имеет группа неодушевленных объектов. Несколько снижается по сравнению со свн языком процентное соотношение производных с абстрактным значением, что свидетельствует о развитии субстанциональной семантики в смысловой структуре субстантивированных инфинитивов нвн языка. В нвн период возрастает количество лексем с изолированной семантикой, большинство из которых входят в терминосистемы современного немецкого языка.

При субстантивации глагольной основы в свн языке наибольшей производительностью при образовании имен существительных мужского и среднего рода обладают сильные глаголы, а при образовании дериватов женского рода - слабые глаголы. На современном этапе возрастает производительность сильных глаголов в отношении дериватов мужского рода, а слабые глаголы производительны при образовании имен существительных среднего и женского рода. В свн языке переходные глаголы имеют высокую производительность, которая возрастает от свн к нвн периоду. В свн языке дериваты мужского и женского рода соотносятся, как правило, с глаголами, в структуре которых представлен отделяемый префикс, а основы с неотделяемым префиксом являются производительными при образовании производных среднего рода. В нвн языке возрастает производительность мотивирующих основ с отделяемыми префиксами при образовании имен существительных мужского рода, дериваты женского рода образуются, чаще всего, от корневых основ и глаголов с отделяемыми префиксами, нвн производные среднего рода образуются в нвн языке, в основном, от корневых исходных глаголов. .

В свн и нвн языке отглагольные дериваты, образованные путем субстантивации глагольной основы, имеют три рода с тенденцией к архаизации свн корпуса имен существительных среднего и женского рода в последующие этапы развития языка и увеличению корпуса дериватов мужского рода в нвн языке. Продуктивным средством для образования подобных производных на обоих срезах выступает изменение гласной корня, особенно аблаут.

Среди свн абстрактных имен существительных наиболее продуктивной группой являются имена действия. Имена существительные с конкретной семантикой составляют треть от корпуса свн дериватов. В нвн языке удельный вес производных с абстрактной семантикой ниже свн показателя, в то время как возрастает доля дериватов с конкретным значением, и это позволяет характеризовать данную модель как продуктивную в отношении абстрактных и конкретных имен существительных на обоих срезах. По сравнению со свн периодом значительно возрастает количество безаффиксных дериватов, значение которых нельзя вывести на основе формулы толкования .

Ключевые слова: безаффиксное словообразование, субстантивация инфинитива, субстантивация глагольной основы, структурные и семантические типы, производительность, продуктивность, изменение гласной корня, абстрактные имена существительные, имена существительные с конкретной семантикой.

Размещено на Allbest.ru