Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кафедра української мови

Реферат

з української мови

за професійним спрямуванням

АНГЛІЦИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

студентки групи А-34

факультету іноземних мов

Соломки Уляни Василівни

Науковий керівник :

кандидат філологічних наук, доцент

Ципердюк Оксана Дмитрівна

Івано-Франківськ - 2013

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Статус англіцизмів в українській мові

1.1 Термін “англіцизм”

1.2 Встановлення мови-джерела

1.3 Вплив англіцизмів на українську мову

Розділ ІІ. Історія та причини проникнення англіцизмів в українську мову

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Мова безпосередньо пов'язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. В умовах формування соціальних відносин у суспільстві однією з найбільш динамічних частин лексико-семантичної системи мови виступає термінологія, оскільки це викликано появою нових форм спілкування, розширенням контактів із зарубіжними партнерами урізних сферах. Швидкий процес оновлення лексики часто відбувається за рахунок запозичень з англійської мови. Це призводить не лише до збагачення термінології, а й до певного хаосу, невпорядкованості термінів. Відповідно, стимулюється дискусія щодо доцільності застосування іншомовних слів. англіцизм семантичний український

Отже, терміносистема наук в українському мовознавстві потребує подальшого вивчення та систематизації. Не дивлячись на значні відмінності у структурі систем різних держав, відбувається пошук мовних засобів вираження еквівалентних понять з метою подолання термінологічних непорозумінь у діловому фаховому спілкуванні.

Брак упорядкованої та унормованої сучасної термінології став особливо відчутним при розгортанні нормотворчої роботи . Законо- та нормотворчий процес ускладнюється через термінологічні проблеми, оскільки, як відомо, будь-який нормативний акт має опиратися на чіткі, однозначні поняття й терміни.

Таким чином, необхідність унормування термінології в українській мові, відсутність систематизованого дослідження термінів наук зумовлює актуальність теми дослідження. Нас цікавлять суть, причини, місце іншомовних запозичень в терміносистемі української мови, особливості їх функціонування та перспективи використання.

РОЗДІЛ І. СТАТУС АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1.1 Термін “англіцизм”

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм - різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби - політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм - ідіома чи крилатий вислів - пов'язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) - англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” - українське “Бути чи не бути”.[1] У переважній більшості це слова, що стосуються:

техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;

мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;

політики, економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв'ю, лідер, локаут, мітинг, чек;

спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;

одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;

їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;

культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [2, 140]

Для запозичень з англійської мови характерні:

звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;

звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

суфікс -инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.

1.2 Встановлення мови-джерела

Процес виділення слів англійського походження в словниковому запасі української мови є достатньо нелегким завданням.

Через те, що спірним є встановлення мови-джерела у випадках збігу зовнішнього вигляду слова та його семантики на сучасному етапі в англійській, німецькій, голладській, французькій та інших мовах, доречним є історико-семантичний принцип аналізу слова.

Семантичний принцип. Основна маса слів англійської мови, запозичених у різні історичні епохи з латинської, грецької, скандінавської, французької та інших мов, отримує на англійському грунті нові значення і з цими значеннями впроваджується в інші мови, зокрема в українську (бюджет, сквер, піонер, методист, клерк, вульгарний, гумор та інші). Семантика цих слів у первинних мовах-джерелах для англійської мови, переосмислення їх в англійській мові та наступні проникнення в українську мову - все це дає підстави визначити англійську мову як конкретну мову-джерело для української мови.

Слова, запозичені в англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському грунті нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах:

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Процитуємо В. Радчука: “…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості”. [4]

Такої ж думки й С. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів в українській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потреба спілкування. Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освічених людей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На його думку, тепер до “престижних” слів вдається не лише малоосвічена сільська “знать”, а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бути на рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від “сірих” людей. Тому, коли наші президенти чи парламентарі говорять про образ, лице або ім'я держави, то неодмінно скажуть імідж. А першорядні завдання неодмінно назвуть пріорітетними. Думка така: коли ти говориш як усі, то багато втрачаєш в очах своїх майбутніх виборців. Отже, говори, як належить лідеру. А пересічний громадянин, коли чує іноземну лексику з уст високих достойників, і собі засвоює її. С. Караванський гадає, що це веде до того, що англіцизми починають витискати нашу питому лексику. Ми втрачаємо віру в самих себе: починаємо боятися власних слів і зворотів. Там, де можна вжити своє слово, ми надаємо перевагу “чужинцеві”. “… ми пропонуємо… систему підвищення… кваліфікації - інтелектуальний тренінг”. На це С. Караванський відповідає так: “Невже тут так конечно вжито слово тренінг? Та ж ми маємо чудове слово вишкіл! Невже інтелектуальний тренінг краще звучить ніж інтелектуальний вишкіл! “Інолюбці” йдуть далі: від слова тренінг творять важкомовний прикметник тренінговий: тренінгова система. Чому не вжити вишкільна система? Слово вишкільний вживає українська діяспора. То чи не краще позичати свою лексику у своєї діяспори, ніж із рук мовних посередників? Бо тренінги приходять до нас не з Америки, а з других рук - з Москви, яка сама позичає їх на стороні, а тоді вже ми “інтелектуально” збагачуємось. Чи може навпаки: зубожіємо? Чи ж не терпить від цього “збагачення” наша питома лексика? Візьмім слово досвід. Бідолашне! Його та його побратима виробничий досвід сучасники живцем кладуть у могилу, вживаючи виключно високоінтелектуальне, як на їхню думку, слово ноу-хау, дарма, що воно для загалу незрозуміле.”[6, 60-61]

Дійсно, явища, які простежуються останні 10-15 років не зовсім добре впливають на розвиток української мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижують виражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процес тотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, що існують українські назви для передачі відповідних понять: брифінг (зустріч), дивідент (прибуток, зиск), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) та багато інших. Так, частотою вживання слово імідж побиває всі рекорди. Передусім воно затирає наше споконвічне слово образ, якого просто не чути з уст сучасних мовців. Так само він поводиться і щодо наших слів лице та ім'я. Бо коли хтось каже: “ береже свій професійний імідж”, то в цьому разі імідж опинився в мовному потоці коштом слів лице або ім'я. У переносному значення лице в українській мові якраз і заступає слово образ:

“Могутня гребля Дніпрогесу символізує лице України”.

У виразі “перед лицем смерті” слово лице так само вказує не на “обличчя смерті”, а на подобу або образ смерті.

Наведемо звороти, де імідж значить те саме, що й лице або образ:

імідж Верховної Ради лице Верховної Ради

імідж воїнаобраз воїна..

Відтрутивши українські слова, імідж витиснув з нашої мови і кілька запозичень. Бо де вжито імідж, можна без шкоди вжити і репутацію, і реноме:

“ береже свою професійну репутацію”.

“ береже своє професійне реноме”.

Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки - збагачує. Думка ніби правильна, хоч тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшло це збагачення. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовного збагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власних мовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність від чужих джерел. [6, 72-73]

Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати - протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер - відпружник, спортсмен - спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдалі семантично, вони ще незграбні в естетичному відношенні. [9, 42-43]

Взаємозбагачення мов - це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себе зараз - в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Звичайно, англіцизми в українській мові - не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами , де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення - це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає” на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або “перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями, мова - саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися.

Звичайно, непомірне та недоречне використання англійських слів недопустимо. Потрібно виховувати культуру мовлення, мовленєвий смак у сучасних мовців. А смак - головна умова правильного і доречного вживання мовленєвих засобів як запозичених, так і своїх, власних. [10, 42-43, 54]

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Слова іншомовного походження - невід'ємна частина української лексики. Їх запозичення тісно пов'язане з історією нашого народу. Лексичні запозичення з англійської мови в українську проникли пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у ХІХ та ХХ ст.; засвоювалися вони в основному через російську мову. [2, 140]

Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов'язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торговлі в російській лексиці з'являються чи не найперші іншомовні слова.

Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.

Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах - 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу була спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних книг перекладного товариства.

Два наступних етапи впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. - 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з'явилися такі слова: boom - бум; film - фільм; stand - стенд; jazz - джаз; dancing - дансінг; service - сервіс; foxtrot - фокстрот; sweater - светр.

Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли англійські слова: combine - комбайн, container - контейнер; tanker - танкер; trolley-bus - тролейбус; demping - демпінг; cocktail - коктейль; detektor - детектор; televisor - телевізор; teletype - телетайп та інші. [11; c.96-101]

Кінець ХХ століття - переломний момент історії української мови, який характеризується двома процесами:

розширення сфер вживання української мови у зв'язку з набуттям нею реального статусу державної;

збільшення питомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого є посилення взаємодії з країнами Заходу.

Особливе місце у складі української лексики посідають запозичення з англійської мови, їхня кількість сьогодні зростає дуже швидко. Такий процес зумовлений політичними та соціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, а потім США на міжнародній арені після Другої Світової війни. На сучасному етапі англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провідних засобів масової інформації: великих теле- та радіокомпаній, світової мережі Internet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на інші національні мови. Існування СРСР стримувало наплив англійських елементів, але за останні роки ситуація змінилась. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням. Це знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема:

в економічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, що позначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації, на побудову якої зорієнтоване наше суспільство: менеджмент, бізнес, бізнесмен, траст, прайс, ділер, маклер, імпічмент;

до запозичень у сфері комп'ютерних технологій належать такі слова, як інтернет, драйвер, веб-сторінка, хакер, ноутбук, монітор, чат, файл, кіберпростір. Це дуже важлива частина запозичень, бо має інтернаціональний характер і відбиває наслідки процесів глобалізації та комп'ютерізації України;

у сфері побуту такі слова найчастіше позначають передові технології, що ввійшли у повсякденне життя: відеоплейєр, сі-ді-плейєр, міксер, тостер, маркер, пейджер. Останнім часом з'явилося багато слів на позначення різних елементів одягу, які можуть іноді паралельно вживатися з уже існуючими назвами або ж відбивати нові досягнення у сфері моди: боді, ті-шот, гріндерси, топ, трентч, кардиган тощо;

у культурній сфері спостерігаємо особливо багато запозичень у зв'язку з великою популярністю масової культури західних країн. До них належать такі слова, як шоу-бізнес, промоушн, рімейк, ремікс, кліп-мейкер, постер, фан-клуб, сингл, саунд-трек тощо. Дуже сильного впливу зазнала молодіжна культура. В активному словнику підлітків нараховується велика кількість іншомовних слів, що позначають різноманітні течії та стилі сучасної музики, нові явища молодіжної моди: хіп-хоп, скінхед, панк, байкер, скаут, реп, рейв, боді-арт, пірсінг та ін.;

спортивна сфера: орієнтація на здоровий спосіб життя, дуже популярна в західних країнах, вплинула і на наше суспільне життя. Досить звичними явищами стали заняття шейпінгом, бодібілдінгом, відвідування фітнес-клубів тощо.

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену - мови. [3, 24-26]

Не однією лише кількістю слів визначається самобутність мови. Національна своєрідність мови формується всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними, словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) складниками, які органічно об'єднані в функціональну систему, взаємозв'язані в цій системі і всією своєю комунікативно організованою цілісністю служать засобом спілкування та духовності народу. Саме у специфіці комунікативної організаціїї цієї функціональної системи, як і в самій природній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутність мови, її стійкість як категорії національного рівня.

ВИСНОВКИ

Англіцизм - різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. У переважній більшості - це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки, торгівлі, спорту, культури. Родове оформлення іменників на українському грунті відбувається виключно за законами української граматичної системи, тому що категорія роду як граматична система в англійській мові відсутня. В переоформленні англійських іменників українськими мовними засобами в категорії числа спостерігаються невеликі відмінності.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні, тому кількість англіцизмів сьогодні дуже швидко зростає.

Еволюція англійських запозичень в нашій мовній системі відбувається в співвідносності з законом української мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному рівнях.

Сучасна українська термінологія активно поповнюється новими одиницями - переважно запозиченнями з англійської мови. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість англіцизмів створює загрозу для зрозумілості національної терміносистеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українська мова : Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співгол.) та ін.; НАНУ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови. - К. : Вид-во „Українська енциклопедія” , 2000.

Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за ред. І. К. Білодіда - К. : Либідь, 1973.

Українська мова: функціонування на сучасному епаті : матеріали Всеукраїнської студентської наукової конференції, Бердянськ 15- 16 травня 2002 р . - Бердянськ, 2002.

Радук В . Мова в Україні: стан, функції, перспективи // Дивослово. - 2002 - №4.

Зорівчан Р. Г. Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови. - 7-е вид., випр. й доп. - К. : Рідне слово, 1973.

Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне "Я" / Святослав Караванський . - Київ : Академія, 2001 - 237 с.

Аристова В. М. Англо-русские языковые контакты / В. М. Аристова. ? Л. : Изд-воЛенингр. ун-та, 1978. ? 150с.

Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть / Д. Х. Баранник // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С. 40 - 47.

Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізаціїта глобалізації / Б. М. Ажнюк // Мовознавство. - 2001. - № 3. - С. 48-54.

Володарская Э. Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов. // Вопросы языкознания. -- 2002 - №4 - С. 96-117.

Размещено на Allbest.ru