Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

1. Загальна характеристика роботи

мікротекст журнальний заголовок англомовний

Реферована дисертація присвячена аналізу структурних, семантичних та прагматичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення. Поєднання трьох зазначених аспектів вивчення заголовка дає можливість більш чітко визначити його роль як репрезентанта тексту. Вибір теми дослідження зумовлений помітним зростанням інтересу до вивчення мови засобів масової комунікації, зокрема газет і журналів (А.В. Кікало, О.М. Кисельов, Н.В. Шемякіна, О.О. Шибанова, P. Stroll), з урахуванням усіх чинників, що сприяють реалізації умов успішності процесу спілкування.

Журнальний мікротекст-повідомлення є завершеним за змістом і формою цілісним текстом, основними компонентами композиційної структури якого є заголовок і текст повідомлення. Заголовок, який покликаний звернути увагу читача на зміст повідомлення, зацікавити його, дає також можливість зрозуміти позицію редакції як колективного автора щодо подій, про які йдеться.

Як елемент композиційної структури тексту заголовок був об'єктом цілої низки лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов. Так, вивчалися структурно-синтаксичні особливості заголовка поетичних (Л.Ф. Грицюк), художніх (Н.О. Кожина), газетних (Л.О. Коробова, О.С. Толомасова, М.О. Шамелішвілі) текстів; лексичні особливості газетного заголовка (О.М. Максютова), а також заголовка у науково-технічній літературі (Л.О. Лебедєва). Значна увага приділялася проблемі співвідношення заголовка та основного тексту поетичних (Л.Ф. Грицюк) і художніх (Л.О. Ноздріна, О.М. Траченко) творів, рекламних текстів (Н.Л. Волкогон), газет (Л.О. Коробова, І.С. Стам, Н.В. Шиверська). Проблема прагматичної спрямованості заголовка (О.М. Максютова, Л.О. Ноздріна, В.О. Сизоненко та ін.) та його функції (Е.О. зарєва, В.С. Мужев, С.П. Суворов, О.С. Толомасова) розглядалися на матеріалі газет.

Структурні ж, семантичні та прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення, його зв'язок з основним текстом не підлягали комплексному аналізу. Дослідження заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення є важливим для вивчення способу соціального впливу періодичного видання на масового читача за умови відсутності безпосереднього контакту між адресантом та адресатом, а також різницею у часі між подіями у світі та їх публікацією у журналі. Ознайомлення читача з висвітлюваними подіями відбувається щотижня на відміну від газетних повідомлень, які виходять практично щодня.

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на аналіз тексту як комунікативної системи, тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів та їхніх функціональних особливостей. Дослідження заголовка крізь призму його функцій у смисловій організації тексту, а також у системі “адресант - адресат” є важливим з погляду з'ясування механізмів формування та функціонування цього компонента тексту та визначення його прагматичної спрямованості для успішної комунікації.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється кафедрою граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 27 січня 1997 року).

Метою дослідження є виявлення структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних характеристик англомовного журнального заголовка, що впливає на особливості його функціонування як репрезентанта тексту. Поставлена мета передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

- визначення лінгвістичного статусу заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- виділення та опис структурних моделей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- з'ясування семантичних особливостей заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- розкриття ролі заголовка в смисловій організації англомовного журнального мікротексту-повідомлення;

- аналіз логіко-семантичних відношень між заголовком і текстом повідомлення;

- виявлення прагматичних типів заголовків у комунікативній системі “адресант-адресат”;

- установлення умов транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший.

Об'єктом дослідження є заголовки англомовного журнального мікротексту-повідомлення.

Предмет аналізу становлять структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення.

Матеріалом дослідження є 2000 прикладів мікротекстів тижневика Newsweek за 1997-2001 рр., які було відібрано методом суцільної вибірки. Досліджувані мікротексти знаходяться у розділі Periscope, завдання якого полягає у чіткому та стислому інформуванні читачів про події у світі.

Методи та прийоми дослідження. У роботі використовуються дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; актомовленнєвий аналіз для виявлення та вивчення прагматичної спрямованості заголовків і умов їхнього транспонування; елементи кількісного аналізу з метою встановлення частоти основних структурних та прагматичних типів заголовків.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовних журнальних мікротекстів-повідомлень здійснено аналіз структурних, семантичних і прагматичних особливостей заголовка в аспекті його взаємовідношень із текстом як “частка - ціле”. Доведено, що структурна організація заголовків зумовлює спектр виконуваних ними функцій. Одержано нові дані про функціональну спрямованість журнальних заголовків, які виражаються іронічними мовленнєвими актами й впливають на сприйняття інформації адресатом.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Теоретичний інтерес становить розкриття механізму функціонального транспонування заголовків у взаємодії мовних та позамовних чинників, що є подальшою розробкою теоретичних аспектів лінгвістики тексту, а також теорії мовленнєвих актів.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його теоретичних положень та висновків у викладанні курсів теоретичної граматики англійської мови (розділи “Речення”, “Теорія мовленнєвих актів”), у спецкурсі з лінгвістики тексту, на практичних заняттях з англійської мови, при написанні наукових праць з англійської філології, а також при укладанні методичних посібників із теоретичної граматики. Запропонований аналіз може бути використаним у вивченні інших типів текстів на матеріалі різних мов.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилась на наукових конференціях викладачів “Дні науки” (Суми, 1999, 2000, 2001 рр.), Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2000, 2001 рр.), міжвузівському науковому семінарі з проблем сучасної семіотики “Знак. Символ. Образ” (Черкаси, 2000 р.), VI-й національній конференції TESOL в Україні “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Мова - освіта - культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у п'яти статтях та чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел і списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації - 155 сторінок, загальний обсяг роботи - 187 сторінок.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, об'єкт, предмет, мета й конкретні завдання роботи, розкриваються її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, визначаються методи дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Заголовок як компонент англомовного журнального мікротексту-повідомлення” - розглядаються аспекти вивчення заголовка в сучасній лінгвістиці, встановлюються основні ознаки журнального мікротексту-повідомлення як інформаційного типу тексту, визначається лінгвістичний статус журнального заголовка, здійснюється аналіз функцій, які виконує заголовок журнального мікротексту-повідомлення.

У другому розділі - “Структурні та семантичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення” - встановлюється типологія структурних моделей заголовка як одиниці комунікації, виявляються семантичні типи заголовків, аналізуються логіко-семантичні відношення між заголовком та текстом повідомлення, встановлюються специфічні особливості зазначених відношень, визначається роль заголовка у смисловій організації тексту та розвитку теми повідомлення.

У третьому розділі - “Прагматичний аспект функціонування англомовного журнального заголовка як компонента тексту” - досліджуються прагматичні особливості журнального заголовка щодо комунікативної інтенції адресанта в умовах писемного спілкування, встановлюються прагматичні типи заголовків, виявляються умови та критерії транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший. Іронічний заголовок аналізується як окремий тип складного мовленнєвого акту, що впливає на сприйняття інформації адресатом.

У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.

2. Основний зміст роботи

Заголовок як компонент композиційної структури мікротексту покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем.

Незалежно від його синтаксичної структури, заголовок журнального мікротексту-повідомлення набуває статус речення, оскільки має предикацію через його включення до вищої комунікативної одиниці - тексту й реалізує комунікативну інтенцію адресанта.

Опосередкований характер комунікації в системі “адресант - адресат” зумовлює спектр функцій, які виконують журнальні заголовки: інформативну, оцінну, спонукальну та інтригуючу. Функція, що домінує в кожному конкретному заголовку, дає простір для його інтерпретації. Інформативна функція передбачає наявність у заголовках опорних елементів, які забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою окремі деталі повідомлення, що заохочує читача звернутися до всієї статті. Наприклад: How Runaway Slaves Found the Path to Freedom (January 25, 1999), China's New Radar Replacement (December 6, 1999).

Виконуючи оцінну функцію, заголовок експліцитно або імпліцитно виражає оцінку адресантом подій, про які йдеться у журнальній статті. Наприклад: A Lousy Diplomat (January 5, 1998), Still More Tawdry Tales (April 6, 1998), Lucky Duck (October 16, 2000). У наведених прикладах прикметники lousy, tawdry надають заголовкам негативної оцінки, а прикметник lucky - позитивної, тобто адресант здійснює прямий вплив на сприйняття інформації адресатом.

Вплив адресанта на сприйняття повідомлення адресатом здійснюється також за допомогою імпліцитної оцінки. Маркером імпліцитної оцінки у заголовку But They've Still Got Wigs (May 10, 1999) виступає прислівник still, що виражає ставлення адресанта до фактів, про які йдеться у повідомленні (Last week England banished Latin legalisms from its civil courts).

Заголовок, у якому виражається заклик до дії, виконує спонукальну функцію. Наприклад: Don't Eat This (January 5, 1998), Paint It Black ... No, Pink! No, Blue! (February 22, 1999).

Інтригуючу функцію виконують заголовки, які спонукають читача до певного тлумачення змісту, викликаючи здивування та подив, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення. Наприклад, у заголовку Meteorite - Or Wrong? (January 26, 1998) використовується гра слів, яка будується на комічному об'єднанні співзвучних слів з несумісним значенням, що привертає увагу та створює інтригу для читача.

Таким чином, заголовки журнальних мікротекстів-повідомлень є поліфункціональними. Наприклад, заголовок Wine With a Twist (July 17, 2000) водночас виконує такі функції: інформативну, тому що містить тему статті (wine), оцінну, оскільки виражає оцінку предмету повідомлення (with a twist), та інтригуючу, не дозволяючи читачеві зробити висновок про зміст тексту, що заохочує його звернутися до всієї статті.

Спектр функцій, що виконує заголовок журнального мікротексту-повідомлення, залежить від його структурної організації, яка представлена такими структурними моделями: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені, непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення.

Односкладні речення широко вживаються у заголовках журнальних мікротекстів-повідомлень (63,4%), оскільки вони виражають думку в максимально стислій формі, що привертає увагу та зосереджує читача на найголовнішому у повідомленні. До заголовків, виражених односкладними реченнями, відносяться:

а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником: Saddam's Private Disneyland (September 27, 1999); An Unforgettable Birthday (December 3, 2001).

б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких є інфінітивом (Vinf): To Sue or Not to Sue (November 12, 2001). Частіше вживаються поширені інфінітивні моделі: How to Test Those Nukes? (March 23, 1998); Where to Find Ready Cash on Rodeo Drive (November 29, 1999).

Структурна організація зазначених заголовків зумовлює виконувані ними функції: інформативну, оцінну й інтригуючу.

Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, заголовок Gentlemen Prefer Brunettes (January 3, 2000) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між його елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток”.

Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними: The Golden Years Begin (July 27, 1998);

б) адвербіальними: Merrily We Stroll Along (May 10, 1999).

Атрибутивні та адвербіальні відношення між елементами речення зумовлюють поєднання інформативної та оцінної функцій, оскільки атрибутивні елементи вказують на ознаки, а адвербіальні - на характер висвітлюваних подій.

Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції. Інформативна функція є домінуючою, яка може поєднуватися з оцінною, спонукальною або інтригуючою залежно, наприклад, від типу підрядного речення.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються такі типи:

а) складносурядні речення:

- безсполучникові: Boy Bands Go Bust, Civilization Is Saved! (July 23, 2001);

- сполучникові: Is It Just Us, or Is It Hot in Here? (November 6, 2000);

б) складнопідрядні речення:

- з підрядним з'ясувальним: I Thought You'd Never Ask! (October 30, 2000);

- з підрядним означальним: Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (September 25, 2000).

- з підрядним обставинним часу: When I Grow Up, I Wanna Be Boba Fett (June 7, 1999);

- з підрядним обставинним умови: Till We Build It, You Can't Come (July 30, 2001);

в) складносурядне з підрядністю: It's Our Party and We'll Fish If We Want To (August 7, 2000).

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних: а) еліпсис допоміжного дієслова: Brazil Burning (March 30, 1998) ® Brazil Is Burning; б) еліпсис дієслова-зв'язки: One Man Down (December 14, 1998) ® One Man Is Down.

Еліпсис допоміжного дієслова або дієслова-зв'язки у заголовку привертає увагу читача, а опущений елемент легко встановлюється ним із змісту та граматичної форми заголовка.

Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником: Out of Vogue (March 23, 1998); In the Shadow Of Osama (November 19, 2001); Ving: Not Showing Their Age (December 10, 2001); Ven: Imprisoned (March 30, 1998); Adj.: Undiplomatic (September 27, 1999). Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.

Таким чином, еліптичні речення у заголовках журнальних мікротекстів-повідомлень зумовлюють поєднання інформативної, оцінної та інтригуючої функцій, оскільки зазначені заголовки здатні лаконічно виражати думку, а елімінація певних елементів створює інтригу для читача й стимулює його інтерес до тексту.

Використання лише інформативно необхідних елементів у заголовку призводить до необхідності його членування на частини, що зумовлює використання сегментованих конструкцій: Sudan: The Factory Fights Back (June 7, 1999); Still Secret: The KGB's Oswald File (July 5, 1999); The Earth: 6 Billion and Still Growing Strong (October 4, 1999). Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, що визначає домінуючу роль інформативної функції, яка може поєднуватися з оцінною.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When the Shooting Stops (August 3, 1998).

Кількісні дані про використання структурних моделей у заголовках журнальних мікротекстів-повідомлень наводяться нижче (див. Табл. 1).

Заголовок журнального мікротексту-повідомлення як репрезентант тексту передає певну інформацію про події, які відбуваються у світі, тобто певним чином співвідноситься зі змістом об'єктивної дійсності. Це положення є ключовим для встановлення семантичних особливостей заголовка.

Семантика заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться зі змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків: 1) заголовок-резюме (інформативно-нейтральний та інформативно-оцінний); 2) заголовок-індикатор і 3) заголовок-локалізатор.

Для заголовка-резюме притаманною є максимальна наявність опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об'єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або

б) інформативно-оцінні. Інформативно-нейтральний заголовок виконує суто інформативну функцію. Наприклад, заголовок Death on the Mountain (July 12, 1999) інформує читача про трагічний випадок, що стався у горах, у результаті якого загинули люди.

Таблиця 1. Структурні моделі заголовків

Інформативно-оцінний заголовок є оцінним узагальненням змісту тексту: When Good Actors Go Bad (November 5, 2001). У наведеному заголовку прикметник good надає позитивної оцінки акторам, які отримували Оскарів за виконані ролі, а go bad вказує на не зовсім удалу долю акторів, коли вони самі вибирали ролі. Отже, завдяки оцінним прикметникам good та bad заголовок виражає також авторську оцінку подій, про які йдеться у тексті.

Заголовок-індикатор указує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів. Зазначений тип заголовка може вказувати на певний суб'єкт дії: The Fighter (November 22, 1999) чи на певну ситуацію: He Lost It (January 5, 1998). Для того щоб дізнатися, про кого саме та про яку поразку інформує заголовок, читачеві необхідно звернутися до всього тексту. Заголовок-індикатор може також називати просторово-часові або інші координати ситуації: Only Questions in Connecticut (December 3, 2001).

Заголовок-локалізатор має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення. Наприклад: Tokyo Is Talking ... (April 5, 1999); The Dutch Are Talking ... (October 4, 1999). Наведені приклади свідчать про те, що в таких заголовках міститься топонім або елемент, який задає просторові координати ситуації.

Дослідження заголовка крізь призму його функцій у смисловій організації повідомлення передбачає виявлення та опис його зв'язків з основним текстом. При дослідженні фактичного матеріалу було встановлено такі типи логіко-семантичних відношень між заголовком мікротексту та власне текстом повідомлення: еквівалентності, включення та перехрещення.

Відношення еквівалентності встановлюються між заголовком і текстом, коли зміст заголовка в цілому збігається зі змістом тексту за наявності максимальної кількості опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у заголовку. Наприклад:

New Links in the bin Laden Money Chain

When the Bush administration announced its campaign to cut off terrorist funding, investigators quickly turned their attention to a network of Islamic financial companies called Al Taqwa (“Fear of God”) based in Switzerland and the Bahamas. After first clearing Al Taqwa in early October, Swiss prosecutors last week announced that new information had been received about possible “links between Al Taqwa and the bin Laden network” (November 12, 2001).

У наведеному вище прикладі заголовок дає зрозуміти, про що йтиметься в тексті. New links вказує на нову інформацію (new information had been received). Ім'я bin Laden вказує на відомого терориста. Money chain означає джерела фінансування терористичних організацій (network of Islamic financial companies called Al Taqwa). Крім того, останнє речення тексту, в якому узагальнюється зміст повідомлення, збігається за змістом із заголовком.

Відношення між змістом заголовка А та текстом повідомлення В можна записати формулою А = В і графічно зобразити таким чином:

А = В

Відношення включення, які встановлюються між заголовком і самим текстом, можуть мати подвійний характер: звуження (родо-видові) або розширення (видо-родові). Під час звуження заголовок функціонує як гіперонім, тобто подія спочатку описується у більш загальній формі, а у тексті - у більш конкретній, із зазначенням додаткових деталей. Наприклад:

Mecca Tragedy

More than 100 Muslims died near Mecca last week during a rush to join in a religious ceremony of hurling stones at pillars representing the temptations of Satan (April 20, 1998).

У наведеному прикладі, заголовок повідомляє читача про трагедію, яка сталася у Меці. Сам текст повідомлення наводить деталі події. Таким чином, заголовок як гіперонім кваліфікує подію, дає їй загальну оцінку, а текст безпосередньо описує її.

Відношення між семантичним змістом заголовка А та текстом В у наведеному прикладі можна записати формулою В М А й графічно зобразити у такому вигляді:

А

В

За гіпонімічних відношень зв'язок між заголовком і текстом повідомлення виявляє супідрядність ознак: ознаки роду включаються до ознак виду. Під час розширення у заголовку викладається певний факт, а розширення його змісту відбувається у тексті. У повідомленні під заголовком I Do's and Don'ts (March 1, 1999) робиться спроба з'ясувати, чи існує залежність можливої зради дружини від професійної зайнятості чоловіка. Заголовок містить варіанти відповідей стосовно питання, що розглядається в статті (Who would cheat on their husbands?). У тексті відбувається розширення та пояснення інформації, яка міститься в заголовку, через співвідношення опорних елементів його змісту (how to cement a marriage; those married to masons were the least likely to stray: 95 percent said they would not cheat on their husbands; “polished muscles make happy wives”). Таким чином, у наведеному прикладі заголовок і текст співвідносяться як гіпонім та гіперонім. Відношення між змістом заголовка А та текстом В можна записати формулою А М В і дати таке графічне зображення:

В

А

Іншим різновидом логіко-семантичних відношень включення між заголовком та текстом повідомлення є партонімічні відношення, що відображають співвідношення цілого та його частин.

Відношення перехрещення встановлюються між подіями або класами подій, які лише частково перетинаються. Під час перехрещення між заголовком і текстом повідомлення встановлюються каузальні й асоціативні відношення. Каузальні відношення є найбільш типовими та представлені таким комплексом: причина-наслідок, умова-наслідок, поступка-наслідок, мета-наслідок.

У статті під заголовком Electronic Overload? (November 9, 1998) повідомляється про катастрофу літака швейцарських авіаліній. Заголовок у питальній формі висуває можливу причину, яка призвела до трагедії. У тексті наводяться наслідки аварії, а також відбувається конкретизація та деталізація теми повідомлення (a new computer-entertainment system sparked the mysterious fire that caused pilots to lose control of the plane. Flight 111 crashed into the Atlantic Ocean off the Nova Scotia coast Sept. 2, killing all 229 people aboard). Отже, між заголовком та самим текстом повідомлення встановлюються причинно-наслідкові відношення.

Зазначений тип відношень між заголовком А та текстом В можна записати формулою А З В та графічно зобразити таким чином:



Крім причинно-наслідкових відношень між заголовком та текстом існують також результативні відношення. За цих відношень заголовок розкриває тему, повідомляючи про результат певних подій. Сам текст конкретно та детально описує, що і яким чином призвело до такого наслідку. Наприклад, заголовок Lost in Translation (March 16, 1998) вказує на проблему, зміст якої розкривається в тексті (NASA and its multinational project partners had trouble coming up with an inspired name for the International Space Station). Текст також пояснює причини виникнення цієї проблеми (With 16 countries now investing in the project including the United States, Russia and Japan, naming may become a linguistic - and diplomatic - dilemma).

Між заголовком і текстом повідомлення встановлюються також відношення умови та наслідку. Відношення смислової співвіднесеності типу “антецедент - консеквент” зв'язують умову, яка міститься в заголовку, з текстом повідомлення, який виражає можливі наслідки цієї умови. Наприклад:

If He Can Make It There ...

When Rudy Giuliani starts his Senate run in earnest, we're sure to hear much crowing over his Manhattan miracle. Has the mayor earned the right to boast? The buzz on the Big Apple, from Brooklyn to the Bronx (August 2, 1999).

Логічною природою відношень поступки та наслідку є відношення протиставлення, що також об'єднує певну послідовність речень. Так, заголовок Against All Odds (September 21, 1998) виражає недостатню підставу, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в повідомленні. У тексті відбувається конкретизація змісту заголовка, тобто вказується на попередній прогноз стосовно того, коли президент Клінтон залишить свій офіс (At the start of his second term, odds were between 41 and 44 months). Однак текст розвиває повідомлення й уточнює, що, незважаючи на попередні прогнози, цей термін скоротився (Since then, predictions of his tenure have been shooting downward. This week, they hovered around six months).

Відношення мети та наслідку, що встановлюються між заголовком та текстом, сприяють розвитку повідомлення. Так, заголовок A Purpose for Possums (July 27, 1998) вказує на мету використання опосумів, оскільки семантика лексеми purpose безпосередньо передає намір. Текст розкриває мету використання опосумів (Kapua, fabric woven from opossum fur) та вказує на можливі наслідки (The lightweight fabric debuts in U.S. stores next month... It's coming to Japan this fall. If Kapua takes off, New Zealand may soon be out from under).

Під час перехрещення між заголовком та текстом повідомлення можуть також встановлюватися асоціативні відношення. Сутність зазначених відношень полягає в тому, що уявлення про певні предмети або явища викликають у свідомості людини уявлення про інші предмети та явища, подібні до перших зовнішньо або за якоюсь суттєвою ознакою. Наприклад, іменник water у заголовку Water, Water Everywhere (September 7, 1998) вступає в асоціативні відношення з іменником flood у самому тексті повідомлення, тому що поняття “water” викликає в нашій свідомості існування іншого поняття “flood”. Кореляти water i flood однозначно вказують на тему повідомлення - повінь у Бангладеш. Зазначені кореляти “пронизують” смислову структуру тексту, сприяючи розвитку його теми. Повтор лексеми water інтенсифікує зміст заголовка, а прислівник everywhere підсилює оцінку подій, про які йдеться.

Таким чином, кожний тип відношень, що встановлюється між заголовком і текстом, має свої специфічні особливості, які виявляються у смисловій організації повідомлення, сприяючи розвитку його теми, та забезпечують логічний зв'язок заголовка з текстом.

Аналіз характерних ознак заголовка є неможливим без урахування його прагматичного аспекту, тобто відношення заголовка до отримувача інформації (заголовок - читач). Основний прагматичний зміст заголовка полягає в тому, що він використовується як засіб привернення читацького інтересу. Прагматичність заголовка зумовлюється його спрямованістю в трьох напрямках: орієнтація на наступний текст (його проспективний характер), його автоцентричність (реалізація авторських інтенцій, авторського бачення світу) і його антропоцентричність (орієнтація на адресата, тобто задоволення його інформаційних, естетичних і духовних потреб), які перетворюють заголовок у дійовий засіб прагматичного впливу. Отже, заголовок служить показником прагматичної природи тексту й впливає на його інтерпретацію.

Розглядаючи прагматичні особливості, характерні для заголовка при його взаємовідношенні з текстом повідомлення, було встановлено такі прагматичні типи заголовків:

констатив: Kabila Hangs Tough (August 31, 1998); How Big Oil Gets Bigger (April 12, 1999);

директив: а) ін'юнктив - Be Careful Out There (June 5, 1997); Don't Panic (December 17, 2001); б) реквестив - Please Do Not Touch the Appliance (August 20, 2000); Please Turn On Your Cell Phones (December 3, 2001);

квеситив: Justice 32 Years Late? (June 8, 1998); War or Peace? (February 8, 1999);

перформатив: Goodbye Samper (August 17, 1998); Thanks, Boss (November 27, 2000).

Аналіз прагматичних типів заголовків свідчить про те, що їх переважна більшість представлена констативами (80,8%). Менше поширені заголовки, виражені квеситивами (12,3%), директивами (5,7%) та перформативами (1,2%). Цей факт пояснюється специфічним призначенням журнальних мікротекстів-повідомлень, що полягає у стислому та об'єктивному інформуванні читачів про події, які відбуваються у світі. Вираження запиту, спонукання або дії не є типовим для інформаційного типу тексту.

Заголовок журнального мікротексту-повідомлення може бути виражений як прямими, так і непрямими мовленнєвими актами. Фактор адресата, зміст повідомлення, а також поетапність його сприйняття зумовлюють функціональне транспонування прагматичних типів заголовків. Саме тому заголовок-констатив або заголовок-квеситив можуть функціонувати як менасив, а заголовок-директив чи заголовок-квеситив - як констатив.

Сприйняття заголовка адресатом відбувається у два етапи: проспективно (1-й етап) та ретроспективно (2-й етап). Текст впливає на сприйняття й інтерпретацію заголовка. Без прочитання тексту, від якого залежить розкриття змісту заголовка, розуміння його смислу здебільшого є неможливим, тому що верифікація смислу заголовка відбувається залежно від цілого тексту. Наприклад:

New Threat

Saddam Hussein once again laid down a challenge to the United Nations last week. On Saturday he announced he was suspending cooperation with U.N. arms inspectors and demanded it purge its team of U.S. “spies and agents.” U.N. officials say Saddam's defiance comes in response to last week's Security Council decision to review Iraq's compliance record without guaranteeing when economic sanctions would be lifted (November 9, 1998).

Заголовок у наведеному прикладі повідомляє про певну нову погрозу. Однак дійсну ілокуцію заголовка можна встановити лише на основі змісту цілої статті. У тексті уточнюється, що Саддам Хуссейн виступив з черговою погрозою в адресу Організації Об'єднаних Націй. Беручи до уваги дійові особи, тобто Саддама Хуссейна, з одного боку, та ООН - з іншого, можна стверджувати, що в заголовку іменник threat означає опредмечену дію, тобто вказує на ілокутивне дієслово “погрожувати”. Хоча наведений заголовок є денотативно орієнтованим на минуле, його комунікативна спрямованість на майбутнє надає йому характеру погрози президента Іраку комісії військових інспекторів ООН. Отже, заголовок функціонує як менасив.

Окремим різновидом непрямого мовленнєвого акту є іронічний заголовок, ілокутивна сила якого утворюється через взаємодію ілокутивної сили мовленнєвого акту й іронічного наміру мовця. Іронічний заголовок виступає цілеспрямованим способом вираження інтенцій адресанта та висловлює його оцінку подій, про які йдеться. Іронія визначається як прагматичне явище, що пов'язане з навмисним наміром мовця передати його нещирість щодо мовленнєвого акту, умови успішності якого він порушує. Умови успішності іронічного мовленнєвого акту будуються на умовах успішності простого мовленнєвого акту (J.Searle), які модифікуються навмисною нещирістю мовця. Постійним індикатором іронічної нещирості є навмисне порушення мовцем низки інших умов успішності мовленнєвого акту. Дотримання зазначених умов як низки актомовленнєвих пресупозицій необхідно для ефективного здійснення мовленнєвого акту. Іронічний мовленнєвий акт можна віднести до непрямого, який є випадком модифікації значення, оскільки пряме значення завжди існує в іронічному висловлюванні як одна із стадій у послідовності його інтерпретації.

A Good Time for Crime

It's easier to be bad in Italy, thanks to recent Parliamentary vote that turned 100 crimes into mere petty offenses. The measure was aimed at updating the country's clogged justice system (June 28, 1999).

Іронічний констатив у наведеному вище заголовку утворюється в результаті порушення мовцем умови щирості, що передбачає впевненість мовця відповідно до його твердження про дійсний стан справ. Це порушення супроводжується недотриманням автором однієї з вимог, що висуваються загальними попередніми умовами (J.Searle), а саме: вимог умотивованості та неочевидності того, що стверджується. До того ж, іронічний смисл заголовка підсилюється вживанням двох контрастних лексем: good, що передає позитивно-оцінне значення, та crime, що передає негативно-оцінне значення. Для адресата показником іронічної нещирості мовця є саме необґрунтованість його твердження.

Незважаючи на стисле подання інформації в досліджуваних заголовках, адресант використовує іронію для вираження свого ставлення до подій, про які йдеться в тексті, впливаючи на сприйняття інформації адресатом.

Висновки

Проведене дослідження дозволило з'ясувати роль заголовка як репрезентанта англомовного журнального мікротексту-повідомлення через сукупність структурних, семантичних та прагматичних ознак і виявити критерії та умови його функціональних транспозицій.

Заголовок журнального мікротексту покликаний експліцитно передати мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми опублікованого матеріалу. Як компонент композиційної структури мікротексту заголовок набуває статус речення незалежно від його синтаксичної структури, оскільки він характеризується предикативністю й реалізує комунікативну інтенцію адресанта.

Опосередкований характер комунікації в системі “адресант - адресат”, що відбувається за допомогою журнальних заголовків, зумовлює спектр виконуваних ними функцій: інформативну, оцінну, спонукальну та інтригуючу. Інформативна функція передбачає наявність у заголовках опорних елементів, які забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою окремі деталі повідомлення, що заохочує читача звернутися до всієї статті. Зазначена функція поєднується з оцінною, спонукальною та інтригуючою. Заголовки журнальних мікротекстів-повідомлень є поліфункціональними, а функція, що домінує в кожному конкретному заголовку, дає простір для його інтерпретації.

Спектр функцій, що виконує заголовок журнального мікротексту-повідомлення, залежить від його структурної організації, яка представлена такими структурними моделями: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені, непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення. Використання односкладних, еліптичних, сегментованих речень та ізольованих підрядних речень у ролі заголовків пояснюється, насамперед, їхньою здатністю виражати думку в максимально стислій формі, що зосереджує увагу читача на найголовнішому у повідомленні. Серед заголовків, представлених двоскладними реченнями, найвживанішими структурами є поширені речення з атрибутивними або обставинними відношеннями, що зумовлює поєднання інформативної та оцінної функцій. Кількість предикативних центрів, що наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал. Однак цей структурний тип не задовольняє вимоги лаконічності - однієї з основних вимог, що висуваються перед заголовком, тому є нечисленним.

Семантика заголовків журнальних мікротекстів-повідомлень формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться зі змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків: заголовок-резюме, заголовок-індикатор і заголовок-локалізатор. Для заголовка-резюме притаманною є максимальна наявність опорних елементів тексту, які в компресованій формі передають його зміст. Заголовок-індикатор указує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Заголовок-локалізатор має усічену форму, задає просторові координати ситуації, але не дає можливості передбачити зміст повідомлення.

Між заголовком і текстом повідомлення було виявлено такі типи логіко-семантичних відношень: еквівалентність, включення (родо-видові, видо-родові та партонімічні), перехрещення (каузальні: причина-наслідок, умова-наслідок, поступка-наслідок, мета-наслідок; асоціативні). Кожний тип відношень, що встановлюється між заголовком та текстом, має свої специфічні особливості, які виявляються у смисловій організації повідомлення, сприяючи розвитку його теми, й забезпечують логічний зв'язок заголовка з текстом.

Як дійовий засіб прагматичного впливу на адресата заголовок виступає показником прагматичної природи тексту та впливає на його інтерпретацію. Основний прагматичний зміст заголовка полягає в тому, що він використовується як засіб привернення читацького інтересу.

Заголовок журнального мікротексту-повідомлення виражається як прямими, так і непрямими мовленнєвими актами. Фактор адресата, зміст повідомлення, а також поетапність його сприйняття зумовлюють функціональне транспонування прагматичних типів заголовків. Саме тому заголовок може функціонувати як констатив, квеситив, директив, перформатив або менасив.

Окремим різновидом непрямого мовленнєвого акту є іронічний заголовок, ілокутивна сила якого виникає внаслідок взаємодії ілокутивної сили мовленнєвого акту й іронічного наміру мовця. Іронічний заголовок виступає цілеспрямованим способом вираження інтенцій адресанта та висловлює його оцінку подій, про які йдеться. Іронія пов'язана з навмисним наміром мовця передати його нещирість щодо мовленнєвого акту, умови успішності якого він порушує. Постійним індикатором іронічної нещирості є порушення адресантом низки умов успішності мовленнєвого акту, дотримання яких необхідно для його ефективного здійснення.

Проведений у роботі аналіз журнального заголовка як компонента мікротексту-повідомлення може бути використаним у вивченні текстів інших типів. Перспективним убачається дослідження заголовка з позицій когнітивної лінгвістики за допомогою методу концептуального аналізу. Зокрема, доцільним є вивчення заголовка як структурної організації, зміст якої представлений у вигляді фреймової сітки, що відбиває концептуальну модель фрагменту світу.

Основні положення дисертації відбито у таких публікаціях автора

1. Коваленко А.М. Комунікативні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення // Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во СДПУ ім. А.С. Макаренка. - 1999. - С. 209-216.

2. Коваленко А.М. Семантико-функціональні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія: Філологія. - 2000. -

Т. 3, №2. - С. 178-186.

3. Коваленко А.М. Логіко-семантичні відношення між заголовком мікротексту і змістом повідомлення (на матеріалі англомовного журналу Newsweek) // Науковий вісник Волинського державного університету. Філологічні науки. - Луцьк: Вид-во ВДУ ім. Л. Українки. - 2000. - №2. -

С. 269-273.

4. Коваленко А.М. Іронія як прагматичне явище у заголовках журнального мікротексту-повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. ст. - К.: Вид-во КДЛУ. - 2001. - Вип. 5. - С. 89-95.

5. Коваленко А.М. Поліфункціональний характер заголовка журнального мікротексту-повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek) // Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: Вид-во СумДПУ ім. А.С. Макаренка. - 2002. -

С. 168-175.

6. Коваленко А.М. Логіко-семантичні відношення включення між заголовком мікротексту та змістом повідомлення (на матеріалі англомовного журналу Newsweek) // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: ЧІТІ. - 2000. - С. 50-51.

7. Коваленко А.М. Асоціативні відношення між журнальним заголовком та текстом повідомлення (на матеріалі англомовного тижневика Newsweek) // Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару з проблем сучасної семіотики “Знак. Символ. Образ”. - Черкаси: ЧДУ. - 2000. - Вип. 5. - С. 203-206.

8. Коваленко А.М. Іронічний та непрямий мовленнєві акти як різновиди складного мовленнєвого акту // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: ЧІТІ. - 2001. - С. 86-87.

9. Kovalenko A.M. Pragmatic Peculiarities of Relations between Headline and Microtext-Report // 6th National TESOL Ukraine Conference “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium”. - K.: Kyiv Polytechnical Institute. - 2001. - P. 36-37.

Размещено на Allbest.ru

...