Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський нацiональний лiнгвiстичний унiверситет

УДК 811.161.1:811.161.2:811.111

Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки

як фрагмент мовної картини світу

(на матеріалі російської, української та англійської мов)

Спецiальнiсть 10.02.17 - порiвняльно-iсторичне i

типологiчне мовознавство

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата фiлологiчних наук

Кислицина Наталiя Миколаївна

Київ - 2002



Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана на кафедрi української мови Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Мiнiстерство освiти i науки України.

Науковий керiвник доктор фiлологiчних наук, професор Соколовська Жанна Павлiвна, Таврійський національний університет iм. В.І. Вернадського, кафедра української мови, професор

Офiцiйнi опоненти: доктор фiлологiчних наук, професор Манакiн Володимир Миколайович, Кiровоградський державний педагогiчний університет iменi Володимира Винниченка кафедра загального та росiйського мовознавства, завiдувач кафедри, проректор з наукової роботи

кандидат фiлологiчних наук, доцент Бистров Якiв Володимирович, Прикарпатський університет iменi Василя Стефаника, кафедра англiйської фiлологiї, доцент

Провiдна установа Iнститут мовознавства iм. О.О. Потебнi НАН України, вiддiл загальнославiстичної проблематики та схiднослов'янських мов, м. Київ

Захист вiдбудеться “14” червня 2002 р. о 10 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лiнгвiстичного унiверситету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармiйська, 73)

З дисертацiєю можна ознайомитись у науковiй бiблiотецi Київського національного лiнгвiстичного унiверситету

Автореферат розiсланий “13” травня 2002 року

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради А.А. Калита



АНОТАЦІЯ

Кислицина Н.М. Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Київський національний лiнгвiстичний університет, Київ, 2002 . семантичний мова лексика прикметник

Дисертація присвячена вивченню оцінки як мовної категорії. Оцінне значення розглядається як компонент лексичного значення слова. У роботі пропонується модель семантичних відношень у лексиці, визначається в нiй місце оцінки, встановлюється ієрархія смислiв з елементом 'оцінка', яка використовується як основа для порівняння при зіставленні лексико-семантичнiх підгруп загальнооцінних позитивних прикметників (ЗПП) російської, української й англійської мов. Ці пiдгрупи розглядаються як фрагменти мовної картини світу (МКС). На базi лексикографічних джерел, текстового матеріалу й опитування інформантів (психолінгвістичний експеримент) визначаються спільні й специфічні риси лексичної семантики ЗПП. Особлива увага приділяється аломорфним та ізоморфним рисам внутрішньої форми ЗПП російської, української й англійської мов, визначаються семантичнi домінанти синонімічних рядів ЗПП. На основі виявлених універсальних і національно-специфічних властивiстей ЗПП робляться висновки про семантичнi особливості досліджуваного фрагмента МКС.

Ключові слова: оцінка, оцінне значення, загальнооціннi позитивнi прикметникі, модель семантичних відношень у лексиці, ієрархія смислiв, мовна картина світу, вільний асоціативний експеримент, внутрішня форма, міжмовне зіставлення.



АННОТАЦИЯ

Кислицына Н.Н. Прилагательные со значением обобщенной положительной оценки как фрагмент языковой картины мира (на материале русского, украинского и английского языков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению оценки как языковой категории. Оценочное значение рассматривается в качестве компонента лексического значения слова. В работе представлена модель семантических отношений в лексике, определяется место оценки в данной модели, устанавливается иерархия смыслов с элементом 'оценка', которая предлагается в качестве основы сравнения при сопоставлении лексико-семантических подгрупп, состоящих из общеоценочных положительных прилагательных (ОПП) русского, украинского и английского языков. Данные подгруппы рассматриваются как фрагменты языковой картины мира (ЯКМ) русского, украинского и английского языков. На базе лексикографических источников, текстового материала и опроса информантов (психолингвистический эксперимент) определяются общие и специфические черты лексической семантики ОПП. Особое внимание уделяется алломорфным и изоморфным чертам внутренней формы ОПП русского, украинского и английского языков, определяются семантические доминанты синонимических рядов ОПП. На основе выявленных универсальных и национально-специфических свойств ОПП делаются выводы о семантических особенностях изучаемого фрагмента ЯКМ.

Ключевые слова: оценка, оценочное значение, общеоценочные положительные прилагательные, модель семантических отношений в лексике, ие -рархия смыслов, языковая картина мира, свободный ассоциативный эксперимент, внутренняя форма, межъязыковое сопоставление.



RESUME

Kislitsyna N. N. Adjectives with General Evaluative Positive Meaning in Russian, Ukrainian and English as Part of Linguistic World Picture. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.17 - Comparative, Historical and Typological Linguistics. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to a contrastive analysis of adjectives with general evaluative positive meaning (GEPM) in Russian, Ukrainian and English. The adjectives are presented as a lexico-semantic subgroup (LSS) which is defined as part (a fragment) of Linguistic World Picture. A model of semantic relations in lexis is suggested, thus, the dissertation addresses the problem of systemic character of language. The novelty of the research is predetermined by the use of the hierarchy of semes as the base of comparison (tertium comparationis).

In the first chapter evaluation is viewed from logical, psychological and philosophical perspectives, which allowed to make the following observations: evaluation is closely connected with the stereotypes, norms and standards accepted in the society, it is characterised by subjectivity and a tendency to grading. Evaluation as a linguistic category is presented as a component of a word lexical meaning.

In the second chapter subgroups of adjectives with GEPM in Russian, Ukrainian and English are given, and their dictionary interpretations are analysed for the purpose of elucidating essential elements of sense. As a result, it has been ascertained that one of the most essential elementary senses is 'quality degree grading'. The elementary sense is viewed here as positive evaluation equal to the norm ('+=Н') хороший, добрий, good, positive evaluation smaller than the norm ('+<Н') удовлетворительный, задовiльний, satisfactory, and positive evaluation bigger than the norm ('+>Н') прекрасный, чудовий, excellent. That allowed to group the selected adjectives of the three languages according to two parameters: 'quality degree grading' seme and stylistic marking.

In the third chapter the study focuses on revealing common and specific semantic properties of the LSS of the above-mentioned adjectives. The analysis is based on different types of Russian, Ukrainian and English dictionaries (explanatory, synonyms, thesaurus), fiction sources and free association experiment. More than 300 adjectives were examined in the research. Special attention was given to the comparison of the respective words inner form. There have been established common reasons that led to the inner form formation of GEPM: associations with light and brightness, size, location, quantity (блестящий, яскравий, star, brilliant, высокий, високий, high-class, выдающийся, неперевершений, outstanding).

The data obtained allowed to make the assumption that the GEPM formation in Russian and Ukrainian is mostly connected with the introvert evaluation, while in the English language the priority is given to pragmatic and extrovert factors. Thus, in Russian and Ukrainian the stem добро- is characterised by the high degree of derivation potential (more than 15 adjectives in each language) as compared to English stem kind- - just 5 words with the stem. The tendency to standardisation and stereotypicity of national mentality reveals itself in such English words with the GPEM: star, model, prize, etc.

Dominant words within synonymous rows of the adjectives under analysis were defined. And it has been determined that while in English and Russian one word functions as a semantic dominant (хороший, good), in Ukrainian there are two words: добрий and хороший. Identical and divergent semantic properties allow to draw to the conclusions about differences between respective parts of Linguistic World Pictures in Russian, Ukrainian and English.

Key words: evaluation, evaluative meaning, adjectives with general evaluative positive meaning, model of semantic relation in lexis, the hierarchy of senses, Linguistic World Picture, free association experiment, word inner form, contrastive analysis.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Застосування міждисциплінарного підходу в сучасних порівняльних дослідженнях із лексичної семантики надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок. Урахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об'єднання слів як невід'ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. Контрастивне дослiдження лексико-семантичних об'єднань слів різних мов сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів.

У цьому плані на особливу увагу заслуговує вивчення оцінки як мовної категорії. В сучасних дослідженнях семантики оцінки спостерігається зміщення інтересу від вивчення оцінних значень одиниць однієї мови (С.С. Грiгорян, С.В. Сiмакова, М.С. Ретунська) до зіставлення даного явища в різних мовах (О.М. Вольф, В.М. Телія, Н.Д.Арутюнова, О.Л.Безсонова, Т.А. Космеда). Такий підхід передбачає реконструкцію фрагментів мовної картини свiту (МКС), виявлення спільного й відмінного в семантиці лексичних одиниць, що мають оцінне значення.

Реферована дисертація присвячена зіставленню якісних прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку (хороший, добрий, good), у російській, українській та англійській мовах. Під узагальненою позитивною оцінкою загальнооцінних прикметників (О.М.Вольф, Н.Д.Арутюнова) в роботі розуміється холістична оцінка, що характеризується комплексністю змісту. Для загальнооцінних прикметників (ЗП) основною є не ознакова, дескриптивна семантика, характерна для частковооцінних прикметників, що виражають конкретну оцінку (старанний, охайний), а саме оцінна, що дозволяє висловити відношення суб'єкта до об'єкта і є властивою для об'єкта на основі сукупності його ознак і якостей.

Дослiдження оцiнних значень ЗП базується на положеннi про семантичну структуру слова Ж.П. Соколовської, згiдно з яким основною граничною одиницею лексико-семантичного ярусу є семема - окреме значення слова чи лексико-семантичний варiант. Семема, у свою чергу, має складну структуру, одним iз компонентiв якої є смисл. Пiд смислом у проведеному дослiдженнi розумiється предметно-логiчна частина семеми. Для позначення компонентiв смислу застосовується термiн “сема”.

Для виявлення й пояснення подібного та специфічного, що існує між фрагментами МКС і відповідає за вираження узагальненої позитивної оцінки в російській, українській та англійській мовах, була сформульована така робоча гіпотеза: оцінка як частина загальної аксiологiчної настанови i як компонент лексичного значення слова (ЛЗС) має безпосередню лінгвістичну релевантність i може бути досліджена на конкретному мовному матеріалі.

Контрастивне вивчення оцінних значень одиниць рiзних мов сприяє виявленню семантичних особливостей вираження узагальненої позитивної оцiнки цими мовами та виступає як лiнгвiстична основа для реконструкцiї фрагментів МКС.

Актуальність дослiдження визначається зростанням інтересу до вивчення мовної картини світу і способів її експлікації в різних мовах. На сучасному етапі розвитку мовознавства питання про відмінності у способах мовного відображення дійсності належить до числа найбільш важливих. Тенденції до самовизначення націй зумовлюють пріоритетну спрямованiсть уваги вчених до національної самобутності, до виявлення відмінностей у способі життя, культурі, мовній ментальності лінгвосоціумів. Вирiшення цiєї проблеми та її окремих моментiв допомагає виявити специфiку сприйняття етносом дiйсностi; рiзного, за словами Вiльгельма фон Гумбольдта, “бачення” людиною оточуючого її свiту.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконувалася у межах наукової теми “Лексична і граматична семантика у функціонально-стилістичному аспекті” згідно з планом науково-дослідної роботи, що здійснюється на кафедрі української мови Таврійського національного університету iм. В.I. Вернадського (тема затверджена вченою радою ТНУ, протокол № 6 від 20 грудня 2000 року).

Метою дисертаційного дослідження є виявлення спільного й особливого в семантиці загальнооцінних позитивних прикметників як подiбностей і відмінностей ділянок фрагмента МКС зі смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' в російській, українській та англійській мовах, а також визначення закономірностей семантичнiх розходжень i встановлення їхніх причин.

Для досягнення поставленої в роботі мети і підтвердження сформульованої гіпотези необхiдно було виконати такі завдання:

уточнити зміст основних понять і термінів, що використовуються при дослідженні оцінної семантики;

зібрати мовний матеріал (оцінні прикметники, що виражають узагальнену позитивну оцінку (УПО)) у російській, українській та англійській мовах, на основi чого уточнити набiр суттєвих елементiв смислу;

розглянути лексико-семантичну пiдгрупу прикметників зi смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' як системне утворення, як фрагмент мовної картини світу та визначити її типологiчнi ознаки;

визначити місце фрагмента мовної картини світу серед інших фрагментів МКС (узагальнена негативна оцінка, конкретна (часткова) позитивна оцінка) і з'ясувати характер зв'язку між ними;

- здiйснити порівняльне дослідження загальнооцінних позитивних прикметників (ЗПП) у російській, українській та англійській мовах для встановлення семантичних особливостей вираження узагальненої позитивної оцінки цими мовами.

Об'єкт дослiдження - фрагмент мовної картини свiту зi смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена' у російській, українській та англійській мовах.

Предмет дослiдження - семантичнi особливостi загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах.

Матеріалом дослідження слугували загальнооцінні позитивні прикметники російської, української й англійської мов і їхні словникові тлумачення, відібрані методом суцільної вибірки iз тлумачних словників (Словарь русского языка в 4-x томах, 1985-1988; Словник української мови в 11-и томах, 1970-1980, The Oxford Dictionary and Thesaurus, 1997). Усього розглянуто понад 300 лексичних одиниць. Джерелами ілюстративного матеріалу були окремі англомовнi художні твори (Stevenson R.L., Maugham W.S., Fitzgerald F.S., Crichton M., Collins W.) та їх переклади російською й українською мовами, а також журнальні публікації (Cosmopolitan та iн.) загальним обсягом близько 6 тис. сторінок.

Для розв'язання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань були застосовані такі методи дослідження: конструктивний метод (для побудови моделі семантичних відношень у лексиці); метод порівняння (для розкриття подібних і специфічних властивостей семантики оцінних прикметників (ОП) у російській, українській та англійській мовах); кількісний метод (для опрацювання матеріалів психолінгвістичного експерименту). Було використано елементи компонентного аналізу й аналіз словникових тлумачень (для виділення лексико-семантичної пiдгрупи (ЛСПГ) прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку).

Наукова новизна дисертацiї полягає в тому, що в ній вперше в контрастивному аспекті розглядається ЛСПГ загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах як фрагмент мовної картини світу, як частина цілого, ієрархічно організованого системного утворення. У роботі пропонується формалізована метамова - ієрархія сем - як основа для проведення синхронно-порівняльних досліджень, як tertium comparationis. У наслiдок вивчення семантики ЗПП виявлено типологiчнi закономiрностi та запропоновано типологiчну характеристику фрагментiв МКС у російській, українській та англійській мовах.

Теоретичне значення працi визначається тим, що вона є певним внеском у теорію контрастивістики, міжмовних контактів, а також в опрацювання методики зіставних досліджень. Здійснений у роботi аналіз семантики і функціонування оцінних прикметників дозволив внести ряд пропозицій (моделювання семантичних відношень у лексиці, визначення мови-еталона), пов'язаних з актуальними питаннями теоретичної розробки семантики оцінної лексики як фрагмента МКС різних мов. Запропоновано й реалiзовано на конкретному мовному матерiалi та iз залученням досягнень теоретичного мовознавства такi аспекти зiставного, контрастивного аналiзу:

порiвняння не окремих мовних явищ, а фрагментiв лексичної системи; покладення в основу зiставлення моделi семантичних вiдношень у лексицi в одному iз можливих її варiантiв; встановлення зв'язкiв певного фрагмента з близькими за змiстом; аналiз фрагмента не як чогось iзольованого, а як складової частини цiлiсної мовної картини свiту.

Практичне значення. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесi на фiлологiчних факультетах педагогiчних iнститутiв i унiверситетiв, в теоретичних курсах з лексикології (роздiли “Семасiологiя“, “Стилістика російської, української й англійської мов”), типології (роздiл “Контенсiвна типологія”). Основнi положення та висновки стануть у пригодi при проведенні спецкурсу “Вступ до порівняльно-історичного та типологічного мовознавства” (роздiл “Контрастивна семантика”), при написаннi курсових і дипломних робіт з порівняльної типології.

Матеріали дослідження можуть знайти застосування у лінгвокраєзнавчій освіті студентів-філологів i лексикографічній практиці при укладанні словників різних типів.

Апробація результатiв роботи здiйснювалася на наукових конференціях Таврійського екологічного інституту “Крим на порозi XXI ст.: культура, наука, полiтика, економiка, екологiя” (2001p.), Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Культура народiв Причорномор'я від найдавнiших часiв до наших днiв. V, VII, IX науковi читання” (1998-2001р.), Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди “Мова та мовна особистiсть” (1999 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені в 4 статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, двох додатків. Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки. Обсяг тексту дисертації складає 162 сторінки.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, розкривається її актуальність і наукова новизна працi, визначаються її мета й завдання, об'єкт і предмет, характеризуються матеріал і методи дослідження, формулюються робоча гіпотеза i положення, що виносяться на захист, прогнозується теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі, “Оцінка як універсальна категорія. Аспекти її вивчення. Вихідні поняття і терміни”, уточнюються основні теоретичні аспекти вивчення оцінки як універсальної категорії, розкривається характер оцінки як мовної категорії, обґрунтовується думка про існування особливого фрагмента МКС під загальною назвою “оцінка”. Як основа для порівняння ЗПП пропонується ієрархія сем.

У другому розділі, “Фрагмент мовної картини світу 'оцінка, позитивна, узагальнена' як системне утворення”, виділяється ЛСПГ загальнооцінних позитивних прикметників у російській, українській та англійській мовах, проводиться аналіз словникових тлумачень для з'ясування суттєвих елементів смислу 'оцінка, позитивна, узагальнена', здійснюється класифікація прикметників з урахуванням семи 'зміна ступеня якості', що відповідає трьом ділянкам градації позитивної узагальненої оцінки ('<H' - позитивна узагальнена оцінка менше норми, '=H' - дорівнює нормі, '>H' - більше норми), і стилістичної маркованості відібраних слів.

У третьому розділі, “Спільне і специфічне у вираженні узагальненої позитивної оцінки МКС російської, української й англійської мов”, проводиться кількісне зіставлення прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку (УПО) в російській, українській та англійській мовах, досліджуються семантичні особливості ЗПП, що створюють фрагмент МКС зі смислом 'оцінка, позитивна, узагальнена', визначається роль вторинних номінацій у створенні даного фрагмента, розкривається характер домінант досліджуваних груп, простежується специфіка зв'язку досліджуваного фрагмента МКС 'оцінка, позитивна, узагальнена' з найближчими фрагментами МКС: 'оцінка, негативна, узагальнена' і 'оцінка, позитивна, конкретна' (згідно з наведеною в роботі моделлю семантичних відношень у лексиці).

У загальних висновках підсумовуються результати дисертаційного дослідження, окреслюються можливі напрямки проведення подальших наукових пошукiв у галузі вивчення оцінки як мовної категорії.

Список використаних джерел мiстить 252 працi вітчизняних і зарубіжних авторів. Список джерел ілюстративного матеріалу включає 19 праць російською, українською й англійською мовами. Лексикографічні джерела представлені 37 найменуваннями.

Додатки включають дві таблиці: “Класифікація понять (по Р. Халлігу і В.фон Вартбургу)” і “Словникові статті лексем хороший (рос.), добрий (укр.), good (англ.)”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Інтерес лінгвістів до проблем оцінної семантики (в межах аксіологічної лексики) зумовлений тим, що оцiнне значення втілено в конкретні мовні структури; iснують цілі шари лексики, призначені для вираження оцінки. Це, в першу чергу, прикметники та прислівники (О.М. Вольф). Якщо раніше оцінка вважалася занадто суб'єктивним i варіативним об'єктом і, отже, таким, що не піддається серйозному аналізу, щоб стати предметом дослідження і встановлення закономірностей, то тепер стає все ясніше, що оцінні установки є “виразними й послідовними факторами, на які лінгвіст може спиратися” (Р. Белл) у спробах пояснити складні й багаті явища людської мови.

Огляд і аналіз логічного, філософського і психологічного аспектів оцінки дозволив виявити її суттєві з позицій лінгвістики властивості. Логіка виділяє складові елементи оцінного судження, визначає співвідношення “справжнього” й “несправжнього”, “симетричного” й “несиметричного”; підкреслює необхідність послідовного впорядкування й систематизації лексики (A.J. Ayer, R.M. Hear, G.E. Moore, P.T. Geach, A. Wierzbicka). Осмислення філософських категорій пізнання, розкриття їхнього смислового змісту дало можливість визначити місце оцінки у межах категорії відношення, визначити зв'язок з поняттями цінність і ціннісні відношення, виявити не виділені в словниках категоріальні й родові значення, уточнити відображення у смислової стороні мови організації об'єктивного світу (О.П. Шептулин, Ж.П. Соколовская). Оцінка у вивченні її психологією постає перед нами як єдність суб'єктивного й об'єктивного, а процес оцінки - як специфічний акт відображення, за допомогою якого виражається відношення суб'єкта до об'єкта (О.M. Вольф, Н.Д. Арутюнова).

У дослiдженнi вивчення оцінки в лінгвістичному аспекті проводиться на основі таких теоретичних принципів: лексичне значення слова (ЛЗС) розглядається нами з урахуванням основних членувань структури мовної системи (рiвнi, яруси, аспекти). Центральне місце в концепції слова посiдає положення про його багатозначність; під семантичною структурою лексеми розуміються кілька взаємозалежних значень. Оцінне значення характеризується градуальністю (тобто можливістю розташування на певній шкалі) та співвіднесеністю зі стереотипами, еталонними уявленнями носіїв мови про світ. Це дозволяє виділити в мовній картині світу особливий фрагмент, відповідальний за вираження позитивного відношення членів лінгвосоціуму до явищ навколишнього світу. Оцінна лексика, що наповнює фрагменти національних МКС, характеризується як універсальними, так і специфічними ознаками. Універсальні ознаки зумовлені антропоцентричністю мови, єдністю психологічних основ сприйняття й відображення світу; специфічні - свідчать про особливості розуміння та класифікації явищ довколишнього світу рiзними етносами.

Порівняльне дослідження оцінної семантики здійснюється на матеріалі якісних прикметників російської, української та англійської мов. Орієнтація працi саме на якісні прикметники, що виражають узагальнену позитивну оцінку, зумовлена низкою причин.

По-перше, за даними частотного словника Е.Штейнфельдт, прикметники належать до однієї з найвагоміших частин мови. Їхня доля

у реєстрi словника складає 15,48% (для порівняння: іменники - 37,46%, дієслова - 24,74%, прислівники - 6,88%; дієприкметники - 8,36%, доля інших частин мови (займенників, прийменників, числівників) складає не більше 0,33%.

По-друге, прикметники в абсолютній формі (вихідній для творення більшості прикметників у формі вищого або найвищого ступеня), загальним виразом якої зазвичай слугують слова “хороший/поганий”, завжди припускають існування оцінного стереотипу чи оцінної шкали, що діють у даному лінгвосоціумі. На необхідність вивчення абсолютної форми загальнооцінних позитивних прикметників указувала О.М. Вольф, зауважуючи, що на абсолютну оцінку в лінгвістичних дослідженнях здебiльшого звертають мало уваги, тоді як порівняльна оцінка досліджена краще.

По-третє, у мові існує загальний соціопсихічний напрям мовної норми на хороше, позитивне (Т.М. Ніколаєва, Н.Д. Арутюнова, А. Вежбицька). Позитивна скерованність світу людини, на думку Н.Д. Арутюнової, може бути пов'язана з тим, що у житті погане більш багатолике, ніж хороше, оскільки воно відповідає необмеженим можливостям відступити від норми, а хороше співвідноситься з нормою.

По-четверте, аксіологічні (оцінні) установки зв'язують мовні (семантика слів, висловлювань) і позамовні (соціокультурні умови) фактори i належать до суттєвих моментів матеріальних і культурних традицій, властивих кожнiй людськiй спільнотi.

Труднощі в упорядкуванні та систематизації лексико-семантичного ярусу мови є загальновідомими. В даній роботі пропонується зіставлення не окремих, ізольованих, вихоплених із системного оточення слів, а семантичного об'єднання - лексико-семантичної підгрупи “загальнооцінних” (О.М. Вольф) прикметників позитивної оцiнки, визначається місце підгрупи в запропонованій загальній моделі семантичних відношень у лексиці й ієрархія смислiв з елементом 'оцінка', яка покладена в основу зіставлення. Ієрархія елементарних смислів, обрана за основу порівняння, робить дане дослідження предметним, зосередженим на матеріально вираженій смисловій основі. На схемі 1 представлена ієрархія смислів (В1,2…n - видосеми (одиницi мовної абстракцiї) першого, другого, третього порядку) з елементом 'оцінка'.

На пiдставi цiєї схеми (видiлена жирним шрифтом частина схеми вказує на предмет дослiдження) здiйснюється наповнення вiдповiдного фрагмента МКС конкретним лексичним матерiалом - прикметниками, що виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській та англійській мовах.

Наведенi далi фрагменти таблицi 1 - це результат каталогiзацiї семем з урахуванням елемента смислу 'мiра оцiнки' та стилiстичної маркованiстi. У таблиці представлені прикметники з указівкою місця семеми у відповідній лексемі (індекс унизу праворуч).

Корпус відібраних семем у російській, українській та англійській мовах представлений 164 немаркованими та 114 стилiстично маркованими семемами. У російській мові немаркованих - 45 семем, маркованих - 43 семеми. В українській мові немаркованих - 63 семеми, маркованих - 36 семем. В англійській мові немаркованих - 56 семем, маркованих - 35 семем. Ці дані свідчать, що для вираження узагальненої позитивної оцінки в досліджуваних мовах використовується більше немаркованих семем, проте кількість маркованих настільки значна, що може бути предметом окремого дослідження.

Більшість слів, якi супроводжуються стилістичними позначками, належить до розмовного стилю. Це пояснюється специфікою оцінних значень, насамперед, суб'єктивністю, що зумовлена природою людини: оцінка - відношення між суб'єктом і об'єктом яке часто базується не на спостереженні об'єктивних властивостей реального світу, а на певних світоглядних нормах, на суб'єктивній схильності людини схвалювати чи засуджувати те, що входить у коло її інтересів.

Аналіз прикладів уживання прикметників на матеріалі конкретних текстів показав, що при перекладі з англійської мови на російську чи українську, разом із використанням значної кількості стилістичних відповідникiв слів, спостерігаються й розбіжності, а саме, наближення до розмовності:“I received this magnificent present…”(нейтр.). (Сol, 12) ~ Я принял этот великолепный подарок (разг.). (Кол, 21), “Dogger, - said Mr. Dance, - you have a good horse.(нейтр.). (Stev, 39) ~ Доггере, - сказав мiстер Данс, - у вас добрячий кiнь.(розм.).(Стiв, 32).

Кількісне зіставлення семем ЗПП з погляду їхнього мiсця у словi показало, що для немаркованих семем характерне переважне вживання перших лексико-семантичних варіантів, тобто семем що займають чільне положення у словниковому тлумаченні відповідної лексеми: 'недурной1', 'сносный1', 'добротный1', 'путный1', 'отборный1', 'отменный1' та ін. - у російській мові; 'непоганий1', 'стерпний1', 'нормальний1', 'гiдний1', 'бездоганний1', 'взiрцевий1' та ін. - в українській мові; 'middling1', 'mediocre1', 'normal1', 'favourable1', 'fine1', 'superb1' та ін. - в англійській мові. Семеми, що виділяються у словникових тлумаченнях як друге значення багатозначного слова, кількісно поступаються перед першими ЛСВ.

Інше співвідношення спостерігається в стилiстично маркованих семемах. Підрахунок стилістично маркованих семем свiдчить про зростання кількостi вживання других ЛСВ: 'терпимый2', 'ладный2', 'позитивный2', 'великолепный2', 'исключительный2' - у російській мові; 'порядний2', 'толковий2', 'знатний2', 'першосортний2' - в українській мові; 'pretty2', 'famous2', 'splendid2'- в англійській мові. Це положення характерне для російської, української й англійської мов. Таким чином, мовні дані свідчать про подібні психологічні й логічні особливості мовного поводження для лінгвосоціуму одного культурного ареалу.

Стилістично немаркована лексика вживається переважно в офіційній обстановці, однією з вимог якої є ясність і чіткість вираження думки, відсутність невизначеності чи можливості подвійного тлумачення.

Стилістично маркована лексика часто є приналежністю розмовного стилю, неформальної обстановки і тому допускає наявність додаткових, особливо виразних, експресивно-емоційних відтінків і використання переносних значень.

Пiдгрупа прикметників, що виражають УПО, давно привертала увагу лінгвістів, тому вивчення слів, що входять у це об'єднання, привело до виділення семантичних домінант (СД) в окремих мовах. Попередньо як СД синонімічного ряду загальнооцінних позитивних прикметників були запропоновані лексеми хороший у російській мові, добрий в українській мові та good в англійській мові. Дані словників, аналіз iлюстративного матеріалу текстiв підтвердили правильність вибору СД для російської й англійської мов. Проте аналіз матеріалів словників різних типів показав, що в українській мові є три слова, якi відповідають російському хороший та англійському good і мають високу середню частоту вживання (Частотний словник сучасної української художньої прози, 1981): добрий - 0,534, хороший - 0,168, гарний - 0,156 (середня частота більшості розглянутих у словнику слів виражається сотими і тисячними долями).

Можливість виділення однієї домінанти певного ряду слів - це результат тривалого процесу формування словникового складу мови, що свідчить про певний етап його розвитку. Проте має місце i такий стан мови, коли одночасно кілька слів претендують на роль СД, це не є винятковим, а лише свідчить про те, що мова - це система, що постійно розвивається та змінюється. Матеріали “Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages” свідчать, що співіснування домінантних слів спостерігається в новогрецькій, литовській, чеській, словацькій мовах. Зіставлення ілюстративного матеріалу з перекладних текстів показує переважне вживання добрий як слова, що відповідає англійському good і російському хороший: “I found my mother in good health and spirits”. (Stev, 48). “…i там я побачив свою матiр у доброму здоров'п i непоганому настроп”. (Стiв, 40) . “Настроение у нее было хорошее”. (Стив, 39). Таким чином, на рівні норми слово добрий займає чільне положення.

Для уточнення результатів аналiзу матеріалів словників і текстів було проведено анкетування інформантів (студентів педагогічних вузів), усього 80 осіб. Із них 43 росіян (РІ), 30 українців (УІ) і 7 осіб інших національностей (ІнІ) (кримські татари, греки, гагаузи, болгари, білоруси).

На першому етапі анкетування інформанти повинні були вказати, яке основне значення виражають українські лексеми хороший, добрий, гарний. Більшість російськомовних інформантів (РІ) - 31 особа (62%) - показали, що основним призначенням слова хороший є вираження позитивної узагальненої оцінки; 17 РІ (34%) показали, що це значення має лексема добрий; 2 РІ (4%) відзначили наявність цього значення в лексемі гарний. Інформанти-українці (УІ) назвали інші співвідношення значень у досліджуваних лексемах: 21 УІ (55%) указали, що основним значенням лексеми хороший є “той, що має позитивні якості, що задовольняє пропонованим вимогам”; 14 УІ (36%) вiдзначили, що це значення містить лексема добрий; 3 УІ (8%) виявили це значення в лексемі гарний. Результати опитування свідчать про те, що більш рівномірне співвідношення цього значення (УПО) між лексемами хороший і добрий виявляють УІ, тоді як у РІ спостерігається більша розбіжність. РІ та Ін.І співвідносять лексему гарний тільки з естетичною оцінкою, тоді як УІ співвідносять з естетичною оцінкою також лексему хороший (2 вибори) і добрий (1 вибір). Значення “незлий” і “непоганий” були поділені так: РІ 14 разів називають хороший, 30 разів - добрий; УІ 12 разів називають хороший і 18 разів - добрий; Ін.І 3 рази називають хороший і 5 разів - добрий.

На другому етапі експерименту інформантам запропонували описати асоціації, пов'язані зi словами хороший, добрий, гарний. Результати експерименту показали високий ступінь збігу вербальних асоціацій у РІ, УІ та Ін.I. Частота вживання асоціативних слів в анкетах показує такий розподіл асоціацій: хороший частіше пов'язують з об'єктами, які можна оцінити з по гляду їхньої спроможності задовольнити належні вимоги; добрий - це перш за все оцінка внутрішніх якостей; гарний - це, насамперед, оцінка зовнішніх якостей.

На третьому етапі інформантам було запропоновано перекласти українські слова хороший, добрий, гарний російською, англійською чи іншою мовами. Даний експеримент, зі свого боку, підтвердив результати 2-х попередніх. Російськомовні інформанти вбачають в українських словах хороший і добрий абсолютні синоніми російських слiв хороший і добрый. Гарний висту- пає еквівалентом слова красивий. Для УІ хороший і добрий виражають позитивну узагальнену оцінку, що відповідає співвідношенню 2:1. Більшість УІ відносять слово гарний до синонімічного ряду із СД красивий. Тільки УІ назвали гарний як можливий синонім російського хороший і англійського good. Переклад показав, що здебільшого хороший - це той, що відповідає запропонованим вимогам, корисний; добрий - це добросердний, м'який; гарний - це красивий. Дослідження свідчить, що домінантами синонімічного ряду, який виражає узагальнену позитивну оцінку в українській мові, є дві лексеми добрий і хороший.

Вторинні найменування, що виникли завдяки переосмисленню закріплених за словом значень, мотивуються внутрішньою формою слова.

Значну цінність становлять не оказіональні переноси, переосмислення значення, а закріплені в системі мови, зафіксовані в словниках. Вони є значною мірою якщо не національно-культурними символами, то стереотипізованим відображенням бачення світу. Серед прикметників, відібраних для дослідження в російській та українській мовах, нараховується тринадцять, що супроводжуються позначкою перен. Це - сладкий, блестящий, блистательный, золотой, радужный у російській мові та добропорядний, солодкий, яскравий, райдужний, блискучий, багатий, чарівничий, золотий в українській мові. Словами з усталеним переносним значенням в англійській мові вважаються ті, які при утворенні переносного значення втрачають конкретну співвіднесеність з певним предметом, абстрагуються і переходять у розряд якісних прикметників (В.М.Телiя). Характерним для англійської мови є утворення якісних прикметників від іменників, що співвідносяться з конкретним денотатом, через переосмислення значення вихідного слова - конверсія (О.С. Кубрякова): prize, model, champion, star, swell, top, brilliant.

Порівняльний аналіз прикметників з усталеним переносним значенням, що виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській і англійській мовах, показав, що можливим є виділення як спільних образних уявлень про категорію “хорошості”, властивих різним лігвосоціумам, так і особливостей відображення специфіки способу мислення і культури, більшою мірою характерних для дослiджуваних мов.

До типових образних уявлень, властивих росiйськiй, українськiй та англiйськiй мовам, можна віднести асоціацію з блиском, яскравістю і сяйвом: блестящий, блистательный у російській мові; яскравий, блискучий в українській мові; brilliant, star в англійській мові. Такий збіг пояснюється універсальністю людського досвіду, що надає пріоритету особливо важливим і цінним, з погляду людини, явищам, таким, як світло (сонце, місяць, зірка) і вогонь.

Іншою асоціацією, властивою російській та українській мовам, є порівняння з райдугою. Очевидно, краса цього природного явища викликала емотивно-оцінну реакцію, що дозволила переосмислити значення слів радужный, райдужний та утворити самостійну лексичну одиницю з оцінним значенням. В англійській мові іменник rainbow (райдуга) не піддається абсолютній ад'єктивації (можливе його вживання в граматичному значенні прикметника), і переносне значення цього слова не має оцінного значення, а зберігає чітку співвіднесеність iз денотатом.

Переносне значення в порівнюваних мовах розвивають слова, що позначають цінні метали, коштовні камені й грошові одиниці: золотой, золотий, brilliant, sterling. Ця загальна тенденція характеризується специфікою вживання конкретних слів. Англійська лексема brilliant має загальнооцінне позитивне значення:“…Who removed a strand of hair from over

The absolute best way to be noticed and loved before you're brilliant at your job is to do everything right away” (Cosm., 134).

Відсутність у лексем бриллиантовый і діамантовий ЛСВ із загальнооцінним позитивним значенням зумовило особливості перекладу та сполучуваностi прикметника brilliant з iменниками, при цьому акцент робиться на окремих властивостях, характерних для цього коштовного каменя: “… Who removed a strand of hair from over her eyes and looked back at us with a brilliant smile” (Fitz, 33) перекладено як “Она отвечала ослепительной улыбкой” (Фиц, 41) і “Вона … подарувала нам у відповідь сліпучу усмішку” (Фіц, 34). “ А brilliant man cаn't squander precious time with forms and committees” (Cric, 124) перекладено як “Блестящий ученый не может тратить свое драгоценное время на всякие дурацкие анкеты и комитеты” (Кр, 168).

Соціальне й національно-культурне значення золота зумовило подібність асоцiативного мислення носіїв російської, української й англійської мов у вживанні прикметників золотой, золотий, golden для утворення переносного оцінного значення: “Золотая душа и любит мою Люси, как родная сестра” (Кол, 154); “Золота людина, любить мою Люсi, як рiдна сестра” (Кол, 129); “Вот он, золотой случай!” (Кол, 256); “Ось вона, золота нагода!” (Кол, 241).

В англійській мові лексема golden теж вживається як прикметник із загальнооцінним позитивним значенням :“It's a golden opportunity to get noticed by the boss, but what do you say?” (Cosm., 321). Разом з тим, у тих випадках, коли в російській і українській мовах уживаються прикметники золотой, золотий для характеристики особи (внутрішні якості суб'єкта), англійська мова пропонує стійкий вираз - “as good as gold”: “A strange girl, Mr. Cuff, - good as gold, and kinder than a sister…“(Col, 127). В англійській мові iснує синонімічна лексема sterling (“срібний, з чистого срібла”), що має переносне значення - “відмінна якість чого/кого-небудь”: her sterling qualities as an organizer, sterling character (OALD, 1170).

В українській мові зафіксоване словником переносне значення має слово багатий. Відповідна лексема в англійській мові (rich) загальнооцінного значення не розвиває, хоча певна десемантизація до більш абстрактного, більш узагальненого позитивного значення відзначається в словниках і спостерігається в конкретних словосполученнях: rich soil - гарний, придатний для вирощування рослин ґрунт. У російській мові 'богатый2', що має значення “прекрасний, чудовий”, у словнику не супроводжується позначкою перен. Разом з тим конкретні слововживання (богатая тема) свідчать про те, що існує асоціація між поняттями про хороше і багате.

Внутрішня форма англійських загальнооцінних прикметників- конверсивів prize, model, champion, choice пов'язана з усталеною в мовному суспільстві системою відбору прiоритетних явищ та об'єктiв, виробленою на основі раціональних критеріїв. Акцент на розумності, системності, чіткій організації відповідає загальній прагматичній спрямованості західного суспільства.

У східнослов'янських мовах (російській та українській) спостерігається інша спрямованість. Значна кількість загальнооцінних слів з кореневими компонентами добро-, благо- (благоприятный, благополучный, благотворный, добротный, доброкачествеый, добрый, благой, добропорядный і добрий, доброякісний, добротний, благотворний, благополучний, добропорядний) свідчить про зосередження (пiд)свiдомостi людини на внутрішніх якостях об'єктiв.

Зіставлення лексем російської, української та англійської мов з використанням перекладу як прийому для виявлення семантичних особливостей показує, що російські й українські слова, якi містять корінь добр- чи благо-, перекладаються або загальноооцінним good, або словами-запозиченнями з еквівалентними значеннями, або частковооцінними прикметниками: благой, благий - good; благотворный, благотворний - beneficial (від лат. bene - добро, благо); благополучный, благополучний - successful; благоприятный - favourable (від фр. favori - благосклонность, < лат. favor); добротный, добротний - оf good quality; добрый, добрий - good, kind; доброкачественный, доброякісний - of good quality; добропорядочный, добропорядний - respectable. Кількість англійських слів (іменників, прикметників, прислівників) з коренем kind- (добр-) у тлумачних словниках нараховує лише п'ять одиниць, тоді як російських й українських з цим коренем, тільки прикметників (загальнооцінних і частковооціннх) нараховується не менше, ніж 14 у кожній з мов.

Аналіз внутрішньої форми прикметників трьох мов показує, що при утворенні загальнооцінних значень (у відносних і частковооцінних прикметників) людська свідомість відштовхується від окремих прототипних (є. Рош) уявлень про світ. До факторів, що сприяють утворенню оцінного й загальнооцінного значення, належать такі:

Наявність значення 'виділення за фізичними параметрами в напрямку “більше”, “вище”': 'высококачественный1', 'высокосортный1', 'высокий3', 'превосходный2', 'великолепный2', 'непревзойденный1' - у російській мові; 'неперевершений1', 'високоякісний1', 'високий4' - в українській мові; 'exellent1', 'high-class1', 'high-grade1', 'great9', 'super1', 'top4', 'grand3' - в англійській мові.

Наявність значення 'не такий, як інші (за формою, місце- розташуванням)': 'выдающийся2', 'отличный2', 'отменный1', 'изрядный1', 'бесподобный1', 'замечательный1', 'исключительный2' - у російській мові; 'надзвичайний2', 'незрівнянний1', 'відмінний2' 'виключний2' - в українській мові; 'exceptional3', outstanding2', 'incomparable1', 'rare2' - в англійській мові.

Утворення загальнооцінного позитивного значення '<Н', що часто відбувається в словах, якi позначають параметри місця, рівновіддаленого від початку та кінця чого-небудь: 'посредственный1', 'средний3' - у російській мові; 'середній2', 'посередній1' - в українській мові; 'middling1','average2', 'mediocre1' (від лат. medium - “середина”), 'moderate1' (від італ. moderato - букв. “помірно”) - в англійській мові.

Орієнтація на встановлену міру, величину, що виражає відношення до загальноприйнятого, звичайного, відібраного для зразка: 'отборный1', 'примерный1', 'образцовый1' - у російській мові; 'нормальний2', 'ідеальний3', 'взірцевий1', 'оптимальний1', 'добірний1', 'відбірний1' - в українській мові; 'choice1', 'ideal1', 'model5', 'optimum1' (від лат. optimum - “зразковий”) - в англійській мові .

Градуйованість поняття “оцінка”, яке виявляється у внутрішній формі прикметників, в основі яких лежить нумерація відповідно до порядкових числівників ('второсортный1', 'первосортный1' - у російській мові; 'першосортний1', 'першорядний2' - в українській мові; 'first-class1', 'second-rate1' - в англійській мові і т.д.).

Порівняння ознак “хороший/поганий” в аспекті “скінченність/нескін-ченність” дозволило зробити спостереження про те, що сполучуваність загальнооцінних прикметників, що виражають узагальнену позитивну оцінку, і загальнооцінних прикметників, якi виражають узагальнену негативну оцінку, з прислівниками, що вказують на ступінь якості, відрізняється. Прикметники, що виражають позитивну оцінку, як правило, модифікуються безліччю прислівників, які можуть “розширювати” значення прикметника фактично безмежно: дуже/неймовірно/безмежно/ хороший. Прикметники, що виражають узагальнену негативну оцінку, мають здатність поєднуватися з низкою прислівників, які підкреслюють“межу”, “граничність” поганого: вкрай/зовсім поганий, цілком зіпсований (порівн. вкрай/зовсім поганий, цілком хороший?). Такі факти мови, можливо, виявляють психологічні й філософські основи опозиції “хороший/поганий”, внутрішню, свідому чи несвідому спрямованість людей до досконалості, до добра.

Зіставлення російського та українського перекладiв англійських текстiв дало можливість зробити спостереження про те, що переклад однакових загальнооцінних слів нерідко здiйснюється через різні частковооцінні слова. В цьому, у різній акцентуації єдиних концептів, на нашу думку, виявляється особливе, специфічне національне, культурне світобачення: 1)“Я был толковый исполнитель…”(Стив, 118). - “Я... показав себе слухняним i тямущим виконавцем…”(Стiв, 118). - “I was a good, prompt subaltern”(Stev, 144). 2) “…в сущности, ты человек хороший”(Стив, 81). - “Я знаю, що ти чесний хлопець…” (Стiв, 86). - “I know you are a good man…” (Stev, 96). 3) “…вот еще что скажи: Ганн - отличный человек.”(Стив, 76). - “…тодi скажи йому таке: Ган - чесний чоловiк” (Стiв, 76). - “…and you'll say this: Gunn is a good man” (Stev, 91). Тісний взаємозв'язок між загальнооцінними і частковооцінними прикметниками зумовлений самим процесом появи загальнооцінних слів, узагальнене значення яких є результатом абстрагування від часткових і конкретних властивостей окремих предметів, асоціативно-образного переносу певних якостей на об'єкти, первісно з такими якостями не пов'язані.



ВИСНОВКИ

Аналіз смислу 'оцінка' виявив наявність властивостей спільних для 3-х порівнюваних мов. До них належать: виведення оцінки на засадах певних норм, стандартів, прийнятих у суспільстві; градуйованість оцінки; віднесення оцінки до родосеми 'якості й стану', а не до її дійсного положення в родосемі 'відношення'.

Зіставлення стилістично маркованих і немаркованих семем показало, що більшість слів у порівнюваних мовах подаються зі стилістичною позначкою розм., що, очевидно, пояснюється переважно розмовною сферою вживання оцінної лексики. Аналіз прикладів уживання прикметників у текстах показав, що при перекладі з англійської мови на російську чи українську спостерігається наближення до розмовності.

Визначення характеру домінант групи з опорою на дані словників, аналіз текстового матеріалу і результати опитування інформантів виявило, що на відміну від російської й англійської мов, аналіз яких підводить до вибору однієї семантичної домінанти (хороший - у російській мові і good - в англійській мові), в українській мові як домінанти в цій групі функціонують два слова: добрий і хороший.

Порівняльний аналіз прикметників із переносним значенням, якi виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській і англійській мовах, показав, що можливе виділення як спільних образних уявлень про категорію “хорошості”, властивих різним лінгвосоціумам, так і особливостей, більшою мірою характерних для окремих мов і таких, що відображають специфіку способу мислення й культури.

Аналіз внутрішньої форми прикметників російської, української й англійської мов, якi виражають узагальнену позитивну оцінку, дозволив виявити, що при утворенні англійських загальнооцінних прикметників чи окремих загальнооцінних значень слова часто в основі лежать екстравертовані, стереотипізовані, прагматичні установки. У східнослов'янських мовах (російськiй й українськiй) при утворенні загальнооцінних значень слова спостерігається акцентуація внутрішніх властивостей і якостей. Можливо, тому для російської й української мов характерною є висока продуктивність основи добро-, що часто фігурує в загальнооцінних прикметниках. В англійській мові відповідна основа kind- має дуже низьку продуктивність.

...