Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І. Вернадського

УДК: 81 367. 626

СЕМАНТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

КОНТАМІНАНТІВ, ЩО ПОЄДНУЮТЬ ОЗНАКИ

ЗАЙМЕННИКІВ ТА ІНШИХ ЧАСТИН МОВИ

Спеціальність 10. 02. 02 - російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КАЛУГІНА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

Сімферополь - 2002



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тавріському національному університеті ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор Сидоренко Євдокія Миколаївна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, професор кафедри російського мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Бріцин Віктор Михайлович, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, заступник директора; кандидат філологічних наук Стряпча Світлана Олексіївна, завідувач кафедри української та російської філології Кримського державного гуманітарного інституту (м. Ялта)

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, кафедра російської мови та загального мовознавства, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться 23 вересня 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська,4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).

Автореферат розісланий 22 серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лавров В.В.



АНОТАЦІЯ

Калугіна Т.В. Семантико-функціональні особливості контамінантів, що поєднують ознаки займенників та інших частин мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02. - російська мова. Таврійський національний універститет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена класам “гібридних” слів, що поєднують деякі диференціальні ознаки (подані іноді у трансформованому вигляді) займенників та інших частин мови. Виділяються контамінанти, що поєднують а) властивості займенників і безособово-предикативних слів: некого, нечего, незачем та ін.; б) властивості займенників і соплучників (так звані “відносні займенники”); в) властивості займенників і часток (как, какой, сколько, так, такой, сам, самый, какой-то, какой-нибудь та ін.). У роботі дається комплексний опис диференціальних ознак гібридних слів на пдставі теорії контамінації, запропонованой проф. Є.М. Сидоренко. Сучасна російська мова має широкі можливості для поповнення свого словникового запасу лексико-граматичним шляхом за допомогою слів, які поєднують ознаки двох частин мови (контамінантів).

Ключові слова: контамінація, контамінант, “гібридні слова”, займенник, безособово-предикативні слова, сполучник, частка.



АННОТАЦИЯ

Калугина Т.В. Семантико-функциональные особенности контаминантов, совмещающих признаки местоимений и других частей речи. Рукопись. контамінація сполучник займенник лексичний

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2002.

Диссертация посвящена классам “гибридных слов”, совмещающих некоторые дифференциальные признаки (представленные иногда в трансформированном виде) двух частей речи одновременно. Предметом рассмотрения настоящей диссертационной работы является группа местоименных контаминантов, совмещающих в себе в разной пропорции признаки местоимений (в ширком понимании этого термина) и других частей речи. В настоящей работе принята точка зрения, согласно которой местоимения признаются отдельной частью речи на основании особого способа отображения действительности - прономинального - и своеобразия совокупности семантико-грамматических признаков.

В работе дается комплексное описание дифференциальных признаков гибридных слов на основе теории контаминации, предложенной проф. Е.Н. Сидоренко.

В первом разделе - “Объем и границы контаминантов, совмещающих признаки местоимений и других частей речи” - обсуждаются теоретические аспекты изучения контаминации в связи с необходимостью уточнения понятия “контаминантов”, обосновывается выбор терминов и определяется их содержание, рассматриваются различные семантические и грамматические классификации, проводится обзор основных исследований.

Хотя в последние десятилетия контаминация исследуется активно, до сих пор отсутствует общепринятое определение этого явления.

Мы используем термин “контаминант” в значении “единица третьего порядка, совмещающая в себе в любой пропорции некоторые признаки двух смежных единиц”. Все рассматриваемые в работе контаминанты относятся к межклассовым, так как совмещают признаки местоимений и других -частей речи (безлично-предикативных слов, частиц и союзов).

Второй раздел - “Семантико-функциональные особенности контаминантов, совмещающих признаки местоимений и знаменательных слов” - описывает разряд отрицательных местоимений и контаминанты некого, нечего, некуда, неоткуда, негде, некогда, незачем и другие. Семантика этих слов близка к семантике отрицательных местоимений. Они передают отсутствие предмета, признака, количества и т.д. без называния их. Синтаксические особенности местоименно-предикативных контаминантов позволяют вывести их за границы семантического разряда отрицательных местоимений. Они являются компонентом главного члена односоставного безличного предложения или сказуемым в двусоставном инфинитивно-подлежащном предложении.

Третий раздел посвящен изучению семантико-функциональных особенностей контаминантов, совмещающих свойства местоимений и служебных частей речи. Описываются семантико-функциональные особенности местоименно-союзных контаминантов, традиционно именуемых “союзными словами” или относительными местоимениями (кто, что, какой, чей, который, сколько, насколько, где, куда, откуда, как, когда, зачем, почему, отчего, каково). Далее сделан анализ семантико-функциональных особенностей контаминантов, совмещающих свойства местоимений и частиц: вопросительных местоимений и восклицательных частиц (как, какой, сколько), указательных местоимений и восклицательных частиц (так, такой, столько), неопределенных местоимений и частиц (какой-то, какой-нибудь, где-то), обобщающе-выделительных местоимений и частиц (самый, сам).Если совмещаются признаки безлично-предикативного слова и местоимения, образуется местоименно-предикативный контаминант (некого, нечего, негде, некогда и т.д.) . Если совмещаются признаки местоимения и союза, образуется прономинально-конъюнкциональный контаминант (кто, что, как и др.). Если совмещаются признаки местоимения и частицы, образуется прономинально-партикулянтный контаминант (как, какой, сколько, так, такой, столько, сам, самый, какой-то, какой-нибудь).

Современный русский язык обладает широкими возможностями пополнения своего словарного запаса лексико-грамматическим путем при помощи слов, совмещающих признаки двух частей речи (контаминантов).



SUMMARY

Kalugina T.V. The semantics and functional peculiarities of the contaminants, which combine features of pronouns and other parts of speech - manuscript.

Thesis for a candidate of philological sciences degree of speciality 10.02.02 - Russian language, Vernadsky Tavrida National University, 2002.

The dissertation is devoted to classes of the “hybrid” words, which combine some differential features (sometimes represented in the transformed way) of pronouns and other parts of speech. The contaminants are picked out, which combine a) features of pronouns and impersonal-predicative words, b) features of pronouns and conjunctions; c) features of pronouns and particles. There is a complex discriptions of differential features hybrid words on the based of a theory of contamination which was proposed by a prof. Sidorenco Ye. N. Modern Russian language has a wide possibilities for enlarge its dictionary lexic grammatical way by means of words which combine features of two parts of speech (contaminants)

Key words : contamination, contaminant, “hybrid” words, pronoun, impersonal-predicative words, conjunctions, particle.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиваючись, кожна наука, в тому числі і лінгвістика, проходить довгий шлях від накопичення знань до їх осмислення. В останні десятиріччя різко змінилися наукові парадигми, намітився перехід до вивчення комунікативних і когнітивних властивостей мовних одиниць і у зв'язку з цим відбулося переорієнтування граматики “від класифікаційних завдань до пояснювальних” (Г.А. Золотова).

Одночасно з цим триває поглиблене вивчання мовних фактів, які не набули однозначного тлумачення в традиційній лінгвістиці і залишаються предметом гострих дискусій. Так, у науці про мову другої половини ХХ століття велику увагу почали приділяти проблемі перехідності у системі частин мови, уточненню місця “гібридних” слів у системі лексико-граматичних класів. Вивчаються такі явища практично на всіх мовних рівнях: словотворчому, лексичному, синтаксичному та інших.

Якщо частини мови можна охарактеризувати як лексико-граматичні класи слів з набором індивідуальних диференціальних ознак, то “гібридні” класи слів (контамінанти) поєднують одночасно (іноді у трансформованому вигляді) деякі диференціальні ознаки двох частин мови водночас. Прикладами контамінантів є дієприкметники, в яких об'єднуються властивості дієслів і прикметників; дієприслівники (дієслів і прислівників);слова типу “тысяча”, “ноль”, “миллион”, в яких переплітаються властивості числівників і іменників і т.д. Типологія контамінантів та їх основні характеристики запропоновані у працях Є.М. Сидоренко 80 - 90-х рр.

Одним з найважливіших завдань сучасної лінгвістики стало визначення граматичного статусу таких груп, виявлення специфіки їх морфологічних і синтаксичних ознак та ін. Розв'язати це завдання можна лише за умови детального розгляду всієї сукупності ознак контамінантів порівняно з ознаками об'єднуваних частин мови.

Предметом розгляду даної дисертаційної роботи є група займенникових контамінантів, що поєднують у собі в різній пропорції ознаки займенників (у широкому розумінні цього терміна) та інших частин мови. Самі займенники в останні десятиріччя були ареною зіткнення найрізноманітніших поглядів, їм присвячено праці таких лінгвістів, як М.І. Альохіна, А.С. Бєлоусова, Ю.Л. Воротников, О.М. Гвоздєв, Л.Я. Маловицький, В.М. Мігірін, М.І. Откупщикова, Є.В. Падучева, О.Н. Селіверстова, Є.М. Сидоренко, М.В. Федорова, Н.Ю. Шведова, М.А. Шелякін та інших. Одні автори підтримують виділення займенників у самостійну частину мови (М.В Федорова, К.Є Майтинська, Є.М. Сидоренко, Л.Я. Маловицький та ін.), інші розподіляють їх за повнозначними частинами мови (М.І. Откупщикова, Є.В. Падучева, І.Г. Милославський та інші). У даній роботі прийнято точку зору, згідно з якою займенники визнаються окремою частиною мови на підставі особливого способу відображення дійсності - прономінального - і своєрідності сукупності семантико-граматичних ознак.

Актуальність теми. В основі даного дослідження лежить теорія контамінації, яка переживає зараз своє становлення. “Гібридні” класи слів були предметом вивчення у ХIХ і ХХ століттях. Основні етапи в її дослідженні відображено у працях О.М. Пєшковського, В.В. Виноградова, В.В. Бабайцевої, Є.М. Сидоренко, Л.Д. Чеснокової та ін. Але досі в лінгвістичній літературі немає загальноприйнятої класифікації контамінантів, їх кількісної та якісної характеристики, не показана їх семантична і граматична специфіка, не визначене їх комунікативне навантаження і т.д. Кожен з названих аспектів чекає своїх дослідників, адже тільки після всебічного вивчення гібридних класів може скластися цілісна картина, що являє собою не тільки чітко протиставлені класи слів, а й проміжні, що поєднують деякі властивості одних і других разом.

У реферованій роботі дається комплексний опис диференціальних ознак контамінантів, що включають займенникові властивості, порівняно з відповідними ознаками займенників та інших частин мови. Займенники, або прономінативи, подані в широкому розумінні терміна, тобто до їх складу включені не тільки змінювані форми, а й так звані “займенникові прислівники”. Вивчення займенникових контамінантів дасть змогу, з одного боку, поглибити наші знання у сфері прономінальної лексики, з другого - відмежувати від прономінативів гібридні класи слів - контамінанти, що поєднують ознаки займенників і безособово-предикативних слів, займенників і сполучників, часток і т.д.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з планом науково-дослідної роботи Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського і є фрагментом теми кафедри російського мовознавства “Функціональний опис російської мови та її одиниць” під № 0101Y001797.

Мета дослідження полягає в багатоаспектному розгляді займенникових контамінантів з урахуванням їх семантики і граматичних ознак.

Завдання дослідження:

розглянути лексико-граматичні особливості контамінантів, що поєднують властивості займенників та інших частин мови;

уточнити типологію контамінантів, що поєднують властивості займенників та інших частин мови;

описати лексичні, морфологічні і синтаксичні особливості прономінально-предикативних, прономінально-партикулянтних і прономінально-кон'юнкціональних контамінантів;

порівняти особливості контамінантів з особливостями займенників, безособово-предикативних слів, часток і сполучників.

Обєктом дослідження є слова, що поєднують ознаки займенників і безособово-предикативних слів (типу некого); займенників і сполучників (так звані “сполучникові слова”); займенників і часток (сам, самый, как, какой, какой-то, так, такой, столько та ін.).

Предметом дослідження стали понад 3000 прикладів, які включають займенникові контамінанти. Приклади було виписано з художніх творів російських письменників М.Алексєєва, Ф. Абрамова, В. Бєлова, Ю. Бондарева, К. Паустовського, В. Распутіна, К. Симонова, В. Солоухіна та інших, частково - зібрано шляхом запису усного мовлення.

Методи дослідження. В роботі було використано метод лінгвістичного опису і метод порівняння. Застосовувалися також трансформаційний і дистрибутивний методи. Проведено докладний опис контамінантів, що поєднують ознаки займенників та інших частин мови, дано їх характеристику на лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше було проведено комплексний опис усіх груп міжкласових займенникових контамінантів, що враховував комплекс їх диференціальних ознак. Теоретичне значення роботи для розв'язання проблеми частин мови визначається системним характером даного матеріалу. Дослідження семантико-функціональних особливостей міжчастиномовних контамінантів допоможе при вирішенні питання про обсяг і межі деяких розрядів прономінативів. Отримані результати допоможуть уточнити зміст понять “контамінація” і “синкретизм” у сфері частин мови і визначити місце контамінантів. Уперше лексико-граматичні розряди слів, що поєднують ознаки займенників та інших частин мови, розглядаються в системі і виводяться за межу класифікації частин мови, займаючи не периферійне, а проміжне положення. Ці явища становлять безперечний інтерес не тільки для граматики російської мови, а й для розуміння взаємовідношення мови і мислення, філософського усвідомлення людиною дійсності, когнітивної природи мови.

Основні висновки і положення роботи можуть бути використані для уточнення низки теоретичних положень з морфології сучасної російської мови, із загального мовознавства і т.д. Матеріал дисертації можна буде використати у порівняльно-типологічних дослідженнях, у практиці викладання російської мови як іноземної.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки роботи можуть бути використані під час читання лекцій із сучасної російської мови, у розробці спецкурсів і спецсемінарів з морфології сучасної російської мови і з загального мовознавства. Вони мають прикладне значення для осіб, котрі вивчають російську мову як іноземну. Емпіричний мовний матеріал можна буде використати у роботі над словниками, під час складання відповідних збірників вправ і у практиці шкільного викладання російської мови.

Особистий внесок здобувача у роботі “Займенниково-сполучникові контамінанти в ролі уточнюваних слів”, опублікованій у співавторстві, полягає в описі особливостей уточнення займенниково-сполучникових контамінантів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження повідомлялися у доповідях і виступах на конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферопольського державного університету) (1993-1997); на конференціях професорсько-викладацького складу Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (Кримського медичного інституту) (1998, 1999); на конференціях професорсько-викладацького складу Кримського державного індустріально-педагогічного інституту (2000, 2001); на міжнародних і регіональних конференціях (Сімферополь, 1995, 1996, 1997; Ялта, 1995, 1996; Одеса, 2000).

Дисертація загалом і окремі її розділи обговорювалися на засіданнях кафедри російської мови Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферопольського державного університету).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 12 публікаціях, з них 5 (чотири без співавторів) опубліковано у провідних наукових фахових виданнях України (2 др. арк.), 7 - доповіді і тези наукових конференцій (0,8 др. арк.).

Структура роботи. Дисертація складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 160 сторінок, список літератури складається з 254 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми роботи, аргументується її актуальність і наукова новизна, теоретична і практична значущість, визначаються мета, завдання і методи дослідження, описується матеріал і структура дисертації, дається перелік основних положень, які виносяться на захист.

У першому розділі - “Обсяг і межі контамінантів, що поєднують ознаки займенників та інших частин мови” - обговорюються теоретичні аспекти вивчення контамінації у зв'язку з необхідністю уточнення поняття “контамінантів”, обґрунтовується вибір термінів, що використовуються в дисертації, і визначається їх зміст, розглядаються основні теоретичні проблеми, пов'язані з займенниками, їх семантичною і граматичною класифікаціями, проводиться огляд основних досліджень, присвячених даній темі.

Перший параграф висвітлює історію вивчення контамінантів сучасної російської мови. Окрім того, велике місце відведено порівнянню існуючих визначень контамінації, обсягові і змістові поняття “контамінант”.

Спочатку термін “контамінація” використовувався для позначення явища змішування ознак двох одиниць у конструкції, що має лише індивідуальний характер. З часом це значення розширилося, включивши конструкції загальномовного характеру. Найбільш вивченими виявилися такі гібридні класи слів, як дієприкметники і дієприслівники. Хоча в останні десятиріччя контамінація досліджується активно, досі немає загальноприйнятого визначення цього явища. О.М. Пєшковський виділяв “змішування” в широкому і вузькому сенсі і називав причиною утворення “змішаних частин мови” словотвір. В.В. Виноградов розглядав “гібридні, схрещені форми”.

Наступним дуже важливим етапом у вивченні контамінантів стали праці В.В. Бабайцевої, яка вперше запропонувала термін “контамінація” для позначення поєднання, синтезу ознак різних одиниць класифікації в одному мовленнєвому факті і ввела “шкалу перехідності”, на якій контамінанти займають центральне місце. Заслугою В.В. Бабайцевої є також розмежування двох якісно різних видів перехідних явищ: трансформаційних і контамінаційних (синкретичних, гібридних). Дослідження гібридних випадків було продовжено Є.М. Сидоренко. Вона аргументувала введення терміна “контамінант”, відмежувала його від інших термінів, уточнила типологію.

Наші спостереження показали, що відносно частин мови терміни “гібридні”, “синкретичні”, “контаміновані” часто використовуються як синонімічні у значенні “такі, що синтезують (поєднують) диференціальні ознаки різних частин мови”. Наявність багатьох термінів для позначення одного поняття свідчить про незакріпленість за кожним з них чітко визначеного змісту.

На наш погляд, контамінація і синкретизм - це різні явища, хоча обидва стосуються поєднання ознак. При контамінації поєднуються ознаки різних рівнів: семантичні, морфологічні, синтаксичні. При синкретизмі поєднуються ознаки одного і того ж рівня: або семантичного, або морфологічного, або синтаксичного. Різниця між цими явищами спостерігається і в результатах. При контамінації поєднання ознак двох одиниць спричиняє утворення третьої, яка зберігає деякі властивості двох попередніх. При синкретизмі в одному слові чи одиниці другого рівня повністю поєднуються ознаки двох суміжних одиниць.

Від термінів “периферійні” і “проміжні” слід відмовитися через недостатню термінологічну чіткість, що дає змогу дослідникам трактувати їх як широко, так і вузько. При цьому в одному ряду виявляються явища різної природи, наприклад, оказіональні значення слів, лексеми з неповним комплексом граматичних форм, з одного боку, і віддієслівні іменники, інфінітив, порядкові числівники, дієприкметники, дієприслівники - з другого боку.

Термін контамінант ми слідом за Є.М. Сидоренко розглядаємо як одиницю третього порядку, що поєднує у собі в будь-якій пропорції деякі ознаки двох суміжних одиниць, подані іноді у трансформованому вигляді.

У другому параграфі розглядається типологія контамінантів. Починаючи з О.М. Пєшковського, учені намагалися не тільки визначити саме поняття контамінації, а й окреслити коло явищ, які відносяться до цього поняття. У працях О.М. Пєшковського під “змішаними частинами мови” розуміються дієслівні іменники, дієслівні прикметники, дієслівні прислівники і ще більш вузькі категорії дієприкметника і дієприслівника. Однак вони послідовно розмежовані за ступенем прояву ознак, оскільки в дієприкметниках і дієприслівниках дієслівні ознаки виражені значно сильніше, ніж в інших групах слів, пов'язаних за походженням з дієсловом ¹. По- іншому визначив обсяг “гібридних” слів В.В. Виноградов: він вилучив з їх складу віддієслівні частини мови (іменники, прикметники і прислівники) і долучив короткі форми та форми вищого ступеня прикметників, серед яких були і дієприкметники ². В.В. Бабайцева виділяє дві групи гібридних слів за положенням, яке вони займають на шкалі перехідності: проміжні (дієприкметники, дієприслівники, порядкові числівники, оцінні слова і т.п.) і периферійні (короткі прикметники рад, готов, намерен, должен) ³. Усі перелічені точки зору, на нашу думку, не є в точному значенні слова типологіями. Вони показали важливість звернення до гібридних явищ і дали змогу накопичити певний практичний матеріал. Вперше робиться спроба науково обґрунтувати типологію контамінантів у працях Є.М. Сидоренко. Виділяються міжкласові, міжкатегоріальні і міжрозрядові контамінанти. Така типологія відображає контамінацію на різних рівнях - від більш загального до більш конкретного. До міжкласових контамінантів належать слова, що об'єднують деякі диференціальні ознаки двох частин мови. Всі контамінанти, що розглядаються в нашій роботі, відносяться до міжкласових, оскільки поєднують ознаки займенників й інших частин мови (безособово-предикативних слів, часток і сполучників).

Третій параграф присвячено займенникам як семантико-функціональному класові слів, здатних контамінуватися з іншими словами. Мабуть, немає жодної частини мови, що викликала б настільки суперечливі оцінки, як займенники. Саме виділення їх в окрему частину мови ставилося під сумнів деякими видатними ученими. Ставлення до займенників залишається суперечливим до цього часу. Ми спираємося на точку зору тих учених, які виділяють займенники в окрему частину мови і розглядають їх у широкому значенні термінів як особливу мікросистему, паралельну основній. Саме виділення займенників спирається не на визнану більшістю лінгвістів вказівно-замінну функцію, а на глибоку відмінність способу відображення у займенників і повнозначних частин мови. Займенникам, за визначенням Є.М. Сидоренко, властивий прономінальний спосіб відображення, при якому відсутній постійно закріплений зв'язок даного звукового комплексу з будь-яким явищем об'єктивної дійсності, а замість цього зв'язок здійснюється контекстуально-ситуативно. Прономінальний спосіб відрізняється від номінативного, при якому за звуковим комплексом закріплюється постійний зміст (одне або кілька значень). Такий спосіб характерний для іменників, прикметників, числівників, дієслів, прислівників, безособово-предикативних слів.

Прономінальний спосіб відображення впливає і на граматичні ознаки займенників. Не маючи специфічного, властивого тільки їм категоріального значення, займенники об'єднують у собі категоріальні значення всіх повнозначних частин мови, крім дієслова. Оскільки загальна денотативна основа займенників складається з п'яти денотативних основ, то можна виділити групи займенників за категоріальним значенням і граматичними ознаками. Кожен займенник можна подати як фокус поєднання розрядового і категоріального значення. Наприклад, у займенника кто виділяють розрядове значення питання і категоріальне - предмета, у никогда - розрядове значення заперечення і категоріальне - часу.

Четвертий параграф присвячено описові семантичних розрядів займенників. Існують класифікації займенників на різних підставах: за значенням коренів (О.М. Пєшковський), на підставі мовленнєвої комунікації (Є.В. Падучева), на підставі синтаксичної зумовленості (Ю.В. Большова), за видом конкретизації займенників у контексті (М.І. Альохіна) та інші. Нами було обрано як робочу семантико-граматичну класифікацію Є.М. Сидоренко, в якій враховано як категоріальну співвідносність займенників з незайменниковими частинами мови, так і їх розрядові значення. Кількість семантичних розрядів звужується порівняно з класичною класифікацією до п'яти: питального, вказівного, неозначеного, заперечного і узагальнено-визначального. Вказівні займенники, у свою чергу, поділяються на власне вказівні, предметно-особові, зворотний і присвійні.

У п'ятому параграфі розглянуто граматичні розряди займенників. Граматична неоднорідність займенників, їх явний зв'язок з різними частинами мови є основною перешкодою на шляху визнання займенників особливою частиною мови. В.В. Виноградов обмежив займенники тільки займенниками-іменниками. Його точку зору поділили й автори Граматики-80. Слідом за Є.М. Сидоренко ми виділяємо п'ять граматичних розрядів займенників: 1) займенники, категоріально і граматично співвідносні з іменниками (я, он, кто-то та ін.); 2) займенники, категоріально і граматично співвідносні з прикметниками (какой, чей, такой, некоторый та ін.); 3) займенники, категоріально і граматично співвідносні з числівниками (сколько, столько, несколько та ін.); 4) займенники, категоріально і граматично співвідносні з прислівниками (где, куда, куда-то, везде та ін.); 5) займенники, категоріально і граматично співвідносні з безособово-предикативними словами (каково, таково).

Другий розділ - “Семантико-функціональні особливості контамінантів, що поєднують ознаки займенників і повнозначних слів” - складається з чотирьох параграфів. Перший висвітлює обсяг і межі семантичного розряду заперечних займенників. Заперечення є одним з п'яти типів прономінальної семантики. На основі семантики заперечення побудовано виділення в самостійний семантичний розряд заперечних займенників. Традиційно сюди відносять слова, що мають займенникові корені у поєднанні з префіксами не- або ни-: никто, никакой, ничей, нигде, незачем, нечего, некого і так далі. Однак при детальнішому розгляді лінгвісти виявляють низку рис, що відрізняють слова з префіксом ни- від слів з префіксом не-. Своєрідність синтаксичних і деяких інших ознак дала змогу Є.М. Сидоренко визначити слова з не- як контамінанти, що поєднують ознаки займенників і безособово-предикативних слів.

Другий параграф присвячено детальному описові семантики контамінантів типу нечего. Семантика цих слів близька до семантики заперечних займенників. І займенники, і контамінанти використовуються за необхідності показати відсутність предмета, ознаки, кількості і т.д. без називання їх. Спільним є також прономінальний спосіб відображення і відсутність закріпленого змісту. Значення контамінантів може бути розкрито поєднанням слова нет і поняття, яке має займенниковий корінь: некогда - нет времени (немає часу), нечего - нет предмета (немає предмета), незачем - нет цели (немає мети) і т.д. Заперечний займенник ничего передає відсутність предмета, а у сфері контамінантів передається значення не тільки відсутності предмета, а й мети (нечего мечтать). Загалом заперечні займенники з префіксом ни- можуть передавати відсутність більшої низки понять, ніж контамінанти.

Дослідження морфологічних особливостей контамінантів, що поєднують ознаки займенників і безособово-предикативних слів, становить основний зміст третього параграфа. Різна категоріальна співвідносність як заперечних займенників, так і контамінантів визначає їх морфологічну неоднорідність. Однак повної відповідності морфологічних ознак займенників і контамінантів не виявлено. На відміну від спільнокореневих заперечних займенників контамінанти некого, нечего мають неповну відмінкову парадигму. Окрім того, контамінант з умовним початком парадигми нечего має омонім, який використовується не тільки з перехідними дієсловами, а й з неперехідними. Це також може бути розглянуто як одне із свідчень тяжіння всієї цієї групи слів до безособово-предикативних слів. Незмінюваність слів незачем, некуда, некогда, негде також є засобом більш тісного зближення з безособово-предикативними словами. Категорія часу у прономінально-предикативних контамінантів виражається аналітично на рівні синтаксису за допомогою зв'язок.

Предметом розгляду у четвертому параграфі є синтаксичні особливості контамінантів, що поєднують властивості займенників і безособово-предикативних слів. Саме синтаксичні особливості займенниково-предикативних контамінантів дають змогу вивести їх за межі семантичного розряду заперечних займенників. Як зазначено в дослідженнях Є.М. Сидоренко, прономінативи одного займенникового ряду мають однакове категоріальне значення і їх синтаксичні властивості або збігаються, або близькі. Однак аналогічним контамінантам притаманні власні синтаксичні функції: 1) головного члена односкладного безособового речення або його компонента в реченні зі звичайним порядком слів; 2) присудка у двоскладному інфінітивно-підметовому реченні. З безособово-предикативними словами контамінанти даного типу об'єднуються і синтаксичною сполучуваністю: вони здатні керувати залежним словом у давальному відмінку.

Третій розділ присвячено вивченню семантика і граматичних особливостей контамінантів, що поєднують властивості займенників і службових частин мови. У першому параграфі описуються семантико-функціональні особливості займенниково-сполучникових контамінантів, традиційно іменованих у синтаксисі “сполучними словами”, а в морфології - відносними займенниками. В сучасній російській мові їх налічується 16: кто, что, какой (каков), чей, который, сколько, насколько, где, куда, откуда, как, когда, зачем, почему, отчего, каково.

Семантично контамінанти близькі до займенників: усі найбільш загальні категорії, крім процесу, знаходять відображення в контамінантах. Але суттєвою відмінністю є те, що контамінанти втрачають розрядове значення займенників і набувають сполучникової функції, функції приєднання підрядних частин складного речення, яка не дозволяє включати контамінанти в один з розрядів займенників. Спільним для контамінантів прономінально-кон'юнкціонального розряду і займенників є прономінальний спосіб відображення.

Зіставлення семантики питальних займенників і контамінантів дає змогу говорити про її відмінність. Наприклад, займенниково-сполучниковий контамінант что має менше омонімічних форм, ніж займенник.

Далі розглядаються морфологічні особливості контамінантів, які поєднують властивості займенників і сполучників. У більшості контамінантів морфологічні ознаки збігаються з відповідними ознаками займенників, від яких вони утворилися. Але частина контамінантів має морфологічні ознаки, відмінні від ознак займенників; серед них - прономінально-кон'юнкціональні контамінанти кто і что. Вони змінюються за відмінками, але рід і число можуть бути виражені тільки синтаксично. Контамінант какой може категоріально замінювати як іменники, так і прикметники. Залежно від цього міняються його морфологічні властивості. Категоріальна співвідносність і морфологічні властивості контамінанта который відрізніються від категоріальної співвідносності і морфологічних властивостей питального займенника.

Розглядаються синтаксичні особливості прономінально-кон'юнкціональних контамінантів. Валентний потенціал прономінально-кон'юнкціональних контамінантів багато в чому близький до потенціалу займенників. Синтаксичні властивості прономінально-кон'юнкціональних контамінантів тісно пов'язані з тим значенням, яке має контамінант. За кожним з них закріплені свої синтаксичні функції, які здебільшого збігаються з функціями категоріально співвідносної частини мови. Дослідивши синтаксичні функції контамінантів, ми дійшли висновку, що багато контамінантів виконують в реченні ті ж синтаксичні функції, що й омонімічні їм питальні займенники кто, что, сколько, где, куда, откуда, когда, зачем, почему, отчего. Відмінності спостерігаються у функціонуванні питальних займенників какой, который і відповідних контамінантів. Займенниково-сполучникові контамінанти, як і займенники, можуть виступати у функції уточнюваних слів. При цьому контамінант може уточнюватися одним словом, рядом однорідних членів речення, словосполученнями, предикативними одиницями. Спільною для контамінантів і займенників є здатність утворювати сполучення різноіменних членів. Висловлено припущення, що можливість сполучення різноіменних членів виникає за рахунок займенникової природи прономінально-кон'юнкціональних контамінантів.

У другому параграфі предметом розгляду є семантичні і функціональні особливості контамінантів, що поєднують властивості займенників і часток водночас. Зроблено аналіз семантико-функціональних особливостей контамінантів, що поєднують властивості питальних займенників і окличних часток: как, какой, сколько, каково; вказівних займенників і часток: так, такой, столько. Наприклад: Как далеко отсюда до березового перелеска, до торжественных лесов! Так хорошо на душе после этой речки! Від часток до прономінально-партикулянтних контамінантів переходять значення: 1) підкреслювання, акцентування повідомлення або якоїсь його частини і 2) вираження тієї чи іншої оцінки, якісної характеристики. Контамінанти, як і частки, виконують функцію надання додаткових відтінків слову, словосполученню, реченню. Зберігаючи спільну із займенниками категоріальну співвідносність, контамінанти втрачають розрядове значення займенників. Морфологічні особливості цих контамінантів такі ж, як у займенників. Описувані контамінанти не є членами речення (в цьому їх основна відмінність на синтаксичному рівні).

У сучасній російській мові є контамінанти, що поєднують властивості неозначених займенників і часток: какой-то, какой-нибудь, где-то. Обсяг цієї групи вужчий, ніж обсяг неозначених займенників. Як і інші групи прономінально-партикулянтних контамінантів, ці слова в деяких контекстах втрачають розрядове значення неозначеності, наприклад: Они стояли в каких-нибудь двухстах метрах от здания. За семантикою ці контамінанти близькі до модальних часток емоційної оцінки. Із займенниками їх об'єднують морфологічні ознаки (змінюваність за родами, числами, відмінками), порівн.: какой-нибудь месяц, какая-нибудь неделя. Семантично і синтаксично контамінанти, поєднуючи ознаки неозначених займенників і часток, наближаються до часток, вони вносять додаткові відтінки у значення інших слів, груп слів, речень, виражають емоційну оцінку або передають значення приблизності, наприклад: Удивительно, как резко меняется погода на расстоянии каких-нибудь десяти километров.

В кінці ІІІ розділу подано аналіз морфологічної природи слів сам і самый. Слово сам у деяких контекстах і слово самый в усіх випадках свого вживання класифікуються як контамінанти, що поєднують властивості узагальнено-визначальних займенників і часток. Слово самый, на протилежність узагальнено-визначальним займенникам, не може категоріально співвідноситися з іменниками або прикметниками, поставити до нього морфологічне навчально-дослідницьке питання не можна. Це слово не має самостійного значення, воно служить для підсилення, підкреслювання того слова, до якого відноситься. Значення виділення, підкреслювання властиве і слову сам у деяких приіменних зв'язках, особливо перед іменниками на означення істот.



ВИСНОВКИ

До контамінантів, що поєднують ознаки займенників та інших частин мови, належать гібридні слова, а) які поєднують ознаки двох повнозначних частин мови; б) які об'єднують ознаки повнозначної і службової частин мови. Якщо поєднуються ознаки безособово-предикативного слова і займенника, утворюється займенниково-предикативний контамінант. Якщо поєднуються ознаки займенника і сполучника, утворюється прономінально-кон'юнкціональний контамінант. Об'єднання ознак займенника і частки спричиняє появу прономінально-партикулянтних контамінантів. Ці види контамінації у сфері займенників відносяться до частиномовної контамінації, при якій поєднуються властивості різних частин мови.

Прономінально-предикативні (займенниково-предикативні) контамінанти розглядаються нами за межами семантичного розряду заперечних займенників. Загальне категоріальне значення контамінантів наближається до категоріального значення безособово-предикативних слів: всі вони передають значення заперечення і мають однакові з безособово-предикативними словами синтаксичні функції. Як і в займенників, в один розряд об'єднуються змінювані (некого, нечего ¹) і незмінювані (нечего ², негде, некуда, неоткуда, некогда та ін.) контамінанти. Контамінанти прономінально-предикативного розряду виконують дві синтаксичні функції, не властиві спільнокореневим займенникам: вони виконують роль компонента головного члена односкладного безособового речення або присудка у двоскладному інфінітивно-підметовому реченні. З безособово-предикативними словами об'єднує контамінанти і здатність керувати залежним словом у давальному відмінку. Контамінанти також зберегли одну із синтаксичних ознак займенників - здатність обмежуватися сполуками з прийменником кроме.

Прономінально-кон'юнкціональні контамінанти, що поєднують властивості займенників і сполучників, семантично близькі до займенників. Однак помічено розбіжності у значенні контамінантів і займенників который, какой. Морфологічні ознаки прономінально-кон'юнкціонольних контамінантів повторюють ознаки займенників. Синтаксична функція об'єднує контамінанти зі сполучниками: вони є засобом зв'язку частин складного речення.

До групи прономінально-партикулянтних контамінантів входять слова, що поєднують властивості займенників і часток водночас. Ця група поділяється на: а) контамінанти, що поєднують ознаки питальних займенників і часток (как, какой, сколько); б) контамінанти, що поєднують ознаки неозначених займенників і часток (какой-то, какой-нибудь, где-то); в) контамінанти, що поєднують ознаки узагальнено-визначальних займенників і часток (сам, самый); г) контамінанти, що поєднують властивості вказівних займенників і часток (так, такой, столько). Їх значення: посилення, вищий чи нижчий ступінь ознаки. Контамінанти, що об'єднують ознаки питальних займенників і часток, можуть повністю змінювати зміст залежно від інтонації в межах шкали ступеня ознаки. Ці контамінанти зберігають морфологічні ознаки займенників.

Міжкласові контамінанти, що поєднують властивості неозначених займенників і часток, втрачають неозначеність, набуваючи категоріального значення часток - значення суб'єктивного становлення до того, що повідомляється (вносять оцінку, якісну характеристику), зберігаючи категоріальну співвідносність з прикметником, вони мають деякі морфологічні ознаки цієї частини мови - змінюються за родами, числами, відмінками.

Розряд прономінально-партикулянтних контамінантів, що поєднують властивості узагальнено-визначальних займенників і часток, представлений словами самый і сам. Вони служать для посилення, підкреслювання того слова, до якого відносяться: як і при інших видах трансформацій, найбільш стійкими до змін виявилися морфологічні ознаки, які об'єднують контамінанти цього розряду з узагальнено-визначальними займенниками.

Сучасна російська мова має широкі можливості для поповнення свого словникового запасу лексико-граматичним шляхом за допомогою контамінантів. Перш за все, змінилися їх синтаксичні функції, повністю або частково змінилося категоріальне значення. Використання контамінантів сприяє більш точному вираженню думки.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Калугина Т.В. Семантика отрицательных местоименно-предикативных контаминантов и ее представление в словарях // Ученые записки Симферопольского государственного университета. - Симферополь, 1998. - № 10. - С. 60 - 62.

Калугина Т.В. Прономинально-предикативные контаминанты современного русского языка // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2001. - № 23. - С. 210 - 214.

Калугина Т.В. Типология и лексико-грамматические особенности контаминантов, совмещающих признаки местоимений и союзов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2001. - № 26. - С. 266 - 269.

Калугина Т.В. Прономинально-партикулянтные контаминанты: типология, семантика, лексико-грамматические особенности // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков, 2002. - № 21. - С. 19-21.

Калугина Т.В., Гирская Т.Б. Местоименно-союзные контаминанты в роли уточняемых слов // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць / За ред. В.О. Горпинича. - Днепропетровск, 1998. - Вып. 4. - С. 30 - 34.

Калугина Т.В. Прагматические контексты употребления контаминантов какой-нибудь и какой-то // Когнитивные процессы в языковом общении: теории и приложения: Доклады международной конференции 18 - 23 сентября 1995 г. - Симферополь, 1995. - С. 85 - 86.

Калугина Т.В. Семантико-функциональные особенности прономинально-партикулянтных контаминантов // Функциональная лингвистика: проблемы и перспективы. Материалы II международной конференции по функциональной лингвистике. - Симферополь, 1995. - С. 179 - 180.

Калугина Т.В. Лексико-грамматические особенности контаминантов, совмещающих свойства местоимений и безлично-предикативных слов // Материалы международной научно-методической конференции “Актуальные проблемы современной филологии” (к 100-летию со дня рождения профессора Александра Илариевича Германовича). - Симферополь, 1996. - С. 56 - 57.

Калугина Т.В. Семантико-грамматические особенности контаминантов, совмещающих признаки местоимений и частиц // Материалы международной научно-методической конференции “Актуальные проблемы современной филологии” (к 100-летию со дня рождения профессора Александра Илариевича Германовича). - Симферополь, 1996. - С. 58 - 59.

Калугина Т.В. Семантико-функциональные особенности контаминантов сам и самый // Функциональная лингвистика: принципы организации текста. Материалы ІІІ международной конференции по функциональной лингвистике. - Симферополь, 1996. - С. 79 - 81.

Калугина Т.В. Омонимия в сфере прономинально-коньюкциональных контаминантов // Материалы международной конференции “Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы” (к 70-летию проф. О.М. Соколова). - Симферополь, 1997. - С. 119 - 121.

12. Калугина Т.В. Местоименно-предикативные контаминанты типа “негде” в лингвометодическом аспекте // Проблемы обучения иностранных студентов: поиски, находки, перспективы. Материалы международной юбилейной научно-практической конференции 14 - 16 июня 2000 г. - Одесса, 2000. - С. 84 - 86.

Размещено на Allbest.ru

...