Антропонімія надазовських греків у її відношеннях з українською та російською антропоніміями

Особливу групу складають відпрізвищеві прізвиська, які поділяються на два типи: 1) висхідні до прізвищ безпосередніх їх носіїв; 2) висхідні до чужих прізвищ. Відпрізвищеві іменування першого типу поодинокі у румеїв та широко представлені в антропонімії урумів. Вони виникають: 1) коли апелятив, передбачуваний у складі прізвища, сприяє демонстрації якихось ознак людини: Борюм `вовк' (відлюдькуватий) - від прізвища Борюшомв; Хозум `ягня' (безпорадний) - від прізвища Хозлум; Тайкам `лоша' (всюди ходив з матір'ю) - від вуличного прізвища Тайкь'оргемн; 2) коли прізвище виступає підставою для створення прізвиськ на основі звукових асоціацій з урумською, російською чи українською лексемами, що вмотивовують прізвисько: Гамбумр `горбатий' (дуже сутулий) - від вуличного прізвища Гамбемр; Мишимх - `кіт' (гультяй) - від прізвища Тохтамимшев; 3) коли прізвище перекладається з урумської російською (українською) мовою: Рябимй - від Чубамр; Чомрний - від Харам і т.п. 4) коли прізвище викликає різні асоціації, спричинені семантикою апелятива, покладеного в основу прізвища: Сахамт `інвалід' - від прізвища Пармаксимз `безпалий'; Замєць - від прізвища Джерхоямн `кріль'.

Відпрізвищеві прізвиська першого типу утворені редеривацією (Темімр < Темімров, Узумн < Узумнов, Яшамр < Яшамров) та абревіацією, що представлена такими різновидами: а) простим скороченням прізвища (Кімра < Кірадімєв, Арамб < Арабаджім, Лев < Лемфтеров); б) скороченням однієї з частин складного прізвища (Шайтамн < Шайтанаямх, Джел < Джелбамш); в) скороченням прізвища з додаванням афікса чи голосного-оформлювача (Пімча < Пічумл, Чимчка < Чимча, Пампік < Папум). Прізвиська-абревіатури є аналогом гіпокористик у сфері особових імен.

Відпрізвищеві прізвиська другого типу (висхідні до чужих прізвищ) пов'язані із загальновідомими прізвищевими антропонімами. Перехід прізвищ відомих людей, літературних персонажів, героїв кінофільмів у прізвиська здійснюється завдяки енциклопедичному значенню кожного з цих онімів: Кутумзов, Чапамєв, Пумшкін, Дантемс, Д'артаньямн, Кемренський і т.п. Зв'язок носія прізвиська із особою, з якою він порівнюється, не має реального характеру, але за допомогою епоніма створюються стійкі мотиванти, які образно вказують на певну ознаку денотата.

Нечисленні відіменні прізвиська (18,5% в урумів і 2,5% у румеїв), як правило, походять від особових імен чоловіків старшого покоління і несуть інформацію про генетичний зв'язок іменованого з названими особами. Здатність імен у непереоформленому вигляді бути прізвиськами підтримується раритетністю цих імен, що стає на заваді виникненню однойменності, внаслідок чого кожне ім'я є самодостатнім ідентифікатором людини: Горгомр (Григорій), Тяфомн (Феофан), Моємн (Гермоген), Дормидомн, Касьямн, Фомка, Мартимн і т.п. Тільки у двох прізвиськах патронімічне значення виражене експліцитно - за допомогою урумського суфікса -чих (Парменчимх) і російського суфікса по батькові -ич (Жомрич).

Відтопонімні особові прізвиська, що представлені тільки в урумському прізвиськовому арсеналі, найчастіше є АТАФ: Стимла, Магадамн, Мумрман, Дунамй, Азербайджамн і т.п. Незважаючи на різноманітність топонімічних класів, що використовуються як основи (ойконіми, хороніми, гідроніми, урбаноніми), відтопонімні прізвиська є непродуктивною моделлю у прізвиськовій номінації надазовських греків.

Більша частина особових прізвиськ греків пов'язана з національною лексикою: майже 61% прізвиськ урумів є урумомовними, 57,8% прізвиськ румеїв - румеємовними. З них 58% в урумів і понад 95% у румеїв складають прізвиська-іменники, що виникли в результаті антропонімізації непохідних і похідних апелятивів. Частка прізвиськ-прикметників складає 32,7% від числа урумомовних і біля 5% від румеємовних прізвиськ. Для 15 прізвиськ урумів базовими стали двокомпонентні тюркські синтаксичні конструкції визначального типу різних моделей: N₁ + N₁ (Хатирхула?х, Хабахба?ш); Adj₁ + N₁ (Харапіча?т, Ачхау?з); [N₁ + Part] + (N₁) (Хорозбога?н).

Російськомовні та україномовні прізвиська урумів і румеїв у більшості своїй (70,81% і 94% відповідно) за структурними та граматичними ознаками належать до субстантивного типу. Онімізувалися як непохідні, так і похідні (віддієслівні, відсубстантивні, відад'єктивні) іменники, в яких основна частина суфіксів пов'язана з вираженням значення особи: Охомтник, Крадумн, Пожамрник, Сапужник, Чужамк, Бурсамк і т.п. Особові прізвиська румеїв мають і гібридну природу: основа румейського слова оформляється російським/українським суфіксом з урахуванням всіх морфонологічних правил українського і російського словотвору: Вумчка < вук, Мискамрник < мискари, Юрумшка < юрух.

Список особових прізвиськ урумів містить, окрім однослівних, двослівні найменування структурної моделі Adj₁N₁: Більший Румин, Менший Румин, Циганський Барон, Кістяна Нога.

Загальні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Антропонімія греків Північного Надазов'я має специфічну лінгвоетнічну природу, що визначається, по-перше, різномовністю у середовищі надазовських греків, по-друге, їх минулою етнічною двомовністю, по-третє - впливом російської та української антропонімних систем.

2. Основну частину у прізвищевому каталозі урумів і румеїв складають прізвища тюркського походження (відповідно 76,4% та 61,8%), а майже 12% прізвищ належить до їх загального фонду. Частка прізвищ з власне грецьким коренем у румеїв складає 23,7%, в урумів - 6,3%. 17,3% прізвищ урумів і 14,5% прізвищ румеїв пов'язані з лексемами російської та української мов, а також з календарними особовими іменами, спільними для християнських іменників греків, росіян та українців.

3. Вплив української та російської антропонімних систем на прізвища греків найсильніше виявляється у структурному плані. До складу 34,5% урумських і 19% румейських прізвищ входять російські патронімічні суфікси -ов/-ев, -ин, відповідно 3% та 6% прізвищ повторюють українські прізвищеві моделі з суфіксами -енко, -ко, -чук, -ук. Гібридні прізвища - одна з особливостей прізвищевої антропонімії греків Надазов'я. Нерусифіковані і неукраїнізовані прізвища у більшості своїй є результатом антропонімізації апелятивів і трансонімізації власних імен.

4. Вуличні прізвища надазовських греків несуть інформацію про приналежність людини до певного роду і передаються від покоління до покоління за чоловічою лінією. Їх активність на побутовому рівні дуже висока, оскільки вони адресно називають людину в умовах однопрізвищевості, характерної для грецьких населених пунктів. Вуличні прізвища практично залишилися за межами впливу російської та української антропонімних систем як на лексичному рівні, так і в структурному відношенні. Вуличні прізвища утворені, переважно, шляхом антропонімізації національних апелятивних (похідних і непохідних) лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. До антропонімних суфіксів належать тільки демінутивні за походженням, які утворили 1,6% родових прізвиськ урумів і 3,8% прізвиськ румеїв (від загальної кількості прізвищ).

5. Особові прізвиська, крім номінативної й інформативно оцінної, виконують і контактну функцію. Основний спосіб утворення особових прізвиськ греків - антропонімізація різномовних апелятивних лексем субстантивного і (рідше) ад'єктивного типів. Більша частина прізвиськ урумів (62%) сягає корінням урумської лексики. Прізвиська румеїв ґрунтуються на лексиці румейського словника, насиченого тюркізмами (до 10%). Російські й українські лексеми лежать в основі майже 40% прізвиськових найменувань урумів і 43% - румеїв.

6. Усі класи досліджуваних антропонімів у лексико-семантичному відношенні досить різноманітні. У них знайшли відображення фізичні і моральні ознаки іменованих, різні види людської діяльності, взаємовідносини людей, зв'язок людини з довкіллям, духовна й матеріальна сторони життя. Через те, що якісний склад антропонімів, самі генетичні типи є загальними для всіх або більшості національних антропонімій, специфіка ареалу виявляється саме у ступені продуктивності різних типів у межах місцевої антропонімії.

антропонімія грек семантичний український

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1) Лексико-грамматические разряды урумских фамилий // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.- Донецк: Донеччина, 1999. - Вып. 5. - С. 29-39.

2) Фамилии и прозвища греков в поселке Старобешево Донецкой области // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.- Донецк: Донеччина, 2000. - Вып. 6. - С. 91-107.

3) Структурные типы урумских фамилий // Вісник Донецького університету. Серія Б: Гуманітарні науки. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - Вип. 1. - С. 73-78.

4) Лексико-семантические разряды фамилий греков-румеев // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр.- Донецк: Донеччина, 2001. - Вып. 7. - С. 48-65.

5) Язык и культура старобешевских греков // Донбасс и Приазовье: Проблемы социального, национального и духовного развития: Тезисы докладов международной научно-практической конференции, г. Мариуполь, 26-27 мая 1993 г. - Мариуполь, 1993. - С. 177-179.

Анотації

Кравченко В.О. Антропонімія надазовських греків у її відношеннях з українською та російською антропоніміями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2002.

Реферована робота присвячена дослідженню невивченого шару онімного простору надазовських греків - антропонімії. Всебічне вивчення регіонально-етнічної антропонімії дозволяє виявити особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов'я й ознаки, які пов'язують її із загальною антропосистемою України.

Предметом дослідження є сучасні прізвища, родові прізвиська (вуличні прізвища) і особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Аналіз і лінгвістичний опис (структурно-словотвірна й семантична характеристика, етимологія, етіологія) антропонімів грецького Надазов'я виявили, що досліджувана антропонімія має специфічну лінгво-етнічну природу, зумовлену, по-перше, різномовністю в середовищі надазовських греків, по-друге - їх колишнім етнічним білінгвізмом, по-третє - впливом української і російської антропосистем. Останній фактор знайшов відображення у прізвищевих іменах (особливо у структурному плані) і в особових прізвиськах (насамперед на лексичному рівні). Вуличні прізвища належать до суто національного класу антропонімних одиниць (АО). У ході дослідження було виявлено лексичну базу антропонімного матеріалу, здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, простежено вплив російської й української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків.

Аналізований фактичний матеріал свідчить, що лексико-семантичні типи АО греків відповідають більшості ареальних, національних антропонімій. Специфіка виявляється у ступені продуктивності різних типів, у їх кількісному співвідношенні.

Утворення АО всіх класів відбувалося, як правило, шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. „Грецькі” антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, у той час як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5% урумських і 25% румейських прізвищ.

Ключові слова: антропонімія, антропонім, прізвище, вуличне прізвище, особове прізвисько, онімізація, трансонімізація, патронімічний суфікс.

Kravchenko V.A. Anthroponymy of Priazovye Greeks in its Relations with the Ukrainian and Russian Anthroponymic Systems. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.15 - general linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2002.

The dissertation deals with the investigation of Priazovye Greeks' personal names. Priazovye Greeks anthroponymy is an insufficiently explored area of the study of personal names. Thorough analysis of regional and ethnic anthroponymy enables to reveal the peculiarities of national anthroponymic system of Northern Priazovye Greeks and the attributes connecting it with the Ukrainian anthroponymic system in general.

The focus is made on the present-day surnames, family nicknames and street names of Rumei and Urum Greeks. The linguistic description of the personal names includes structural, word-formation and semantic analysis, the examination of their etymology and etyology. The analysis proved that the personal names in question are very specific in terms of their linguo-ethnic nature. On the one hand it can be accounted for by the multilingual situation in Priazovye Greeks settlements, on the other hand by their traditional ethnic bilinguism. Another factor which affects the Priazovye Greeks personal names is the influence of the Ukrainian and Russian anthroponymic systems. It manifests itself on the structural level in surnames and on the lexical level in nicknames. As for the street names they represent a specific national group of anthroponymic units. In the course of the investigation the lexical basis of anthroponyms was defined, the semantic classification of the material was carried out. The author singled out the productive types of anthroponymic nomination, described the most typical word-formation models of surnames in the Greek anthroponymic system. The influence of Russian and Ukrainian anthroponymic traditions on the formation of the Priazovye Greeks' personal names is traced.

The material under analysis proves that the lexical semantic types of Greek anthroponymic units correspond to the main types of the majority of areal, national anthroponymic systems. The specific character manifests itself in the degree of productivity of different types, in their quantitative correlation. The anthroponymic units of all classes were formed by means of anthroponymization of appelative lexemes and transonymization of proper names. `Greek' anthroponymic suffixes turned out to be non-productive in the formation of surnames, while by means of Ukrainian and Russian patronymic suffixes 37,5% of Urum and 25% of Rumei surnames were formed.

Key words: anthroponymy, anthroponym, a surname, a street name, a nickname, onymization, transonymization, a patronymic suffix.

Кравченко В.А. Антропонимия приазовских греков в ее отношениях с украинской и русской антропонимиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2002.

Реферируемая работа посвящена исследованию неизученного пласта онимного пространства приазовских греков - антропонимии. Всестороннее изучение регионально-этнической антропонимии позволяет выявить особенности национальной антропонимной системы греков Северного Приазовья и признаки, связывающие ее с общей антропосистемой Украины.

Предметом исследования служат современные фамилии, родовые прозвища (уличные фамилии) и личные прозвища греков-румеев и греков-урумов. Анализ и лингвистическое описание (структурно-словообразовательная и семантическая характеристика, этимология, этиология) антропонимов греческого Приазовья показали, что исследуемая антропонимия имеет специфическую лингво-этническую природу, обусловленную, с одной стороны, разноязычием в среде приазовских греков, с другой стороны, их былым этническим билингвизмом, с третьей - влиянием украинской и русской антропонимных систем. В ходе исследования была выявлена лексическая база антропонимного материала, осуществлена семантическая классификация антропонимов, определены продуктивные типы антропонимной номинации, описаны основные способы образования урумских и румейских антропонимов, установлены наиболее типичные для греческой антропонимии словообразовательные типы фамилий, прослежено влияние русской и украинской антропонимных традиций на формирование антропонимикона приазовских греков.

Исследуемый фактический материал показал, что все классы анализируемых антропонимов в лексико-семантическом отношении весьма разнообразны. В них нашли отражение физические и моральные качества именуемых, различные виды человеческой деятельности, взаимоотношения людей, связь человека с окружающей средой, духовная и материальная стороны жизни. Но поскольку качественный состав антропонимов, сами генетические типы являются общими для всех или большинства национальных антропонимий, специфика ареала проявляется именно в степени продуктивности различных типов в рамках местной антропонимии.

Для антропонимии греческого Приазовья характерна “разноязычность” антропонимов, вызванная межъязыковыми и межэтническими контактами греков. Основную часть в фамильном каталоге урумов и румеев составляют фамилии тюркского происхождения (соответственно 76,4% и 61,8%). На долю фамилий с собственно греческими корнями у румеев приходится 23,7%, у урумов - 6,3%. Оставшиеся 17,3% фамилий урумов и 14,5% фамилий румеев восходят к лексемам русского и украинского языков, а также к календарным личным именам, общим для христианских именников греков, украинцев и русских. Личные прозвища греков также сформировались на базе разноязычного лексического материала. Отапеллятивные прозвища урумов восходят к урумским лексемам (62%), русским и украинским (около 40%). В основе прозвищ румеев лежит лексика румейского словаря (57%), который насыщен тюркизмами (до 10%), с лексикой русского и украинского языков связано около 43% прозвищ. Уличные фамилии греков на лексическом уровне остались за пределами влияния русского и украинского языков и представляют собой чисто национальный пласт антропонимии.

Анализ языкового материала на структурно-словообразовательном уровне показал сильнейшее влияние русской и украинской антропонимных систем на фамилии греков, что позволило греческим фамильным именам автоматически влиться в состав украинских и русских фамилий. 34,5% урумских и 19% румейских фамилий оформлены русскими патронимическими суффиксами -ов/-ев, -ин, соответственно 3% и 6% фамилий повторяют украинские фамильные модели с суффиксами -енко, -ко, -чук, -ук. Русификация и украинизация фамилий греков происходила двумя путями: 1) присоединением русского/украинского стандартного патронимического суффикса к “греческой” основе; 2) “подгонкой” финалей греческой фамилии под украинский фамильный суффикс. “Гибридные” фамилии - одна из характерных особенностей фамильной антропонимии приазовских греков. Среди тюркских и собственно греческих суффиксов, входящих в состав фамилий, антропонимными являются суффиксы -оглу, -пуло, -иди, а также деминутивные по происхождению -ш, -иц, -аки, -ул, однако они в фамильном образовании не отличаются продуктивностью. Характерные для греческого Приазовья фамильные и прозвищно-родовые типы именований на -джи, -чи, -ли, -сыз, -ман, -тар, -джа являются результатом онимизации апеллятивов с теми же суффиксами. Онимизация и трансонимизация - основные способы образования и личных прозвищ греков.

Антропонимикон приазовских греков обладает довольно значительным пластом сложных фамилий (12,3% у урумов и 8,7% у румеев), которые традиционно двухкомпонентны и опираются на тюркские модели синтаксического словобразования - определительные словосочетания с постоянным комбинаторным признаком: препозитивность определения и постпозитивность определяемого.

Следует отметить, что, кроме общей функции - номинативной, каждый класс именований имеет специфические функции в антропонимной системе приазовских греков. Фамилии, будучи связанными с территориальным фактором, выполняют своеобразную консолидирующую роль, привычно выделяя земляков из общей массы, информируя о лингво-этническом статусе их носителей. Родовые прозвища (уличные фамилии), как внутрисельские неофициальные именования, несут информацию о принадлежности человека к определенному роду. Их активность на бытовом уровне очень высока, так как они адресно называют человека в условиях однофамильности, характерной для греческих населенных пунктов. Личные прозвища как дистактные именования (“за глаза”) выражают действительные качества именуемого и их оценку со стороны действующих в данном обществе норм морали. Кроме номинативной и информативно-оценочной функции, личные прозвища выполняют контактную функцию, помогая устанавливать контакт между “своими”. Сравнительная малочисленность зафиксированных личных прозвищ является не только следствием трудного выявления их, но и очень активного функционирования уличных фамилий. Личные прозвища употребляются не самостоятельно, а в двучленной формуле - в сочетании с личным именем. Оба компонента могут занимать препозицию и постпозицию, однако в каждом конкретном случае позиции компонентов постоянны, закреплены речевым употреблением.

Ключевые слова: антропонимия, антропоним, фамилия, уличная фамилия, личное прозвище, онимизация, антропонимизация, трансонимизация, патронимический суффикс, гибридный антропоним.

Размещено на Allbest.ru